Хід роботи ЛР № 6

(Дослідження перехідних процесів в RC-колі при підключенні його до джерела

постійної напруги)
1. Скласти схему згідно рис.6.1, вибрати номінали елементів згідно з
варіантом (R1, С1 таб.6.1)

Рис. 6.1. Схема дослідження перехідних процесів в RC-колі

Таблиця 6.1.
Значення опору резистора та ємності конденсатора
1-е коло 2-е коло 3-е коло
№
R1’+R1”, R1’+R1”, R1’+R1”,
варіанту С1, нФ С1, нФ С1, нФ
Ом Ом Ом
1 890 180 500 75 150 10
2 880 160 490 68 145 9.1
3 870 150 480 62 140 8.2
4 860 130 470 56 135 6.8
5 850 120 460 51 130 5.6
6 840 110 450 47 125 4.7
7 830 180 440 75 120 3.6
8 820 150 430 68 115 2.7
9 810 120 420 62 110 1.8
10 800 100 410 51 100 1

2. Встановити на тригер осцилоскопа в положення зовнішнього джерела

сигналу ( ), тип сигналу та рівень тригера 10 В.
3. Встановити на тригер осцилоскопа в положення по зростанню фронту ,
клавішею SPACE, запустити перехідний процес в колі. Змінюючи значення

часової розгортки осцилоскопа добитися чіткої картини

загасання, як зображено на рис. 6.2. Зберегти її для подальших обчислень
та звіту.
 Рис. 6.2. Процес загасання перехідного процесу в RC-колі
4. Встановити на тригер осцилоскопа в положення по спаданню фронту ,
повторити попередній пункт та добитися чіткої картини наростання
перехідного процесу.
5. Повторити пункти 3 та 4 для номіналів R1’+R1” та С1, для 2-го та 3-го
варіантів електричного кола відповідно.
6. Обчислити, для кожного з варіантів R та C номіналів, сталі часу
перехідного процесу  = R*C та порівняти з експериментально
отриманими результатами постійної часу заряджання та розряджання ( -
час, протягом якого величина U або I збільшується/зменшується в е разів)
7. На основі отриманих результатів зробити висновки.
 Хід роботи ЛР № 7
(Дослідження частотних характеристик послідовного коливального контуру)
1. Скласти схему згідно рис.7.1, вибрати номінали елементів згідно з
варіантом (L1, С1 таб.7.1)

Рис. 7.1. Схема дослідження параметрів резонансу в послідовних коливних

RLC-контурах
Таблиця 7.1.
Значення опору резистора, ємності конденсатора та індуктивності котушки
№ 1-й контур 2-й контур
варіанту R1, Ом С1, нФ L1, мкГн R1, Ом С1, нФ L1, мкГн
1 1 130 10 1 5.1 330
2 1.1 120 11 1.1 6.8 300
3 1.2 110 12 1.2 7.5 270
4 1.3 100 13 1.3 8.2 240
5 1.5 91 15 1.5 9.1 220
6 1.6 82 16 1.6 11 200
7 1.8 75 18 1.8 13 180
8 2.0 68 20 2.0 16 160
9 2.2 62 27 2.2 20 150
10 2.4 100 22 2.4 22 130

2. За параметрами контуру визначити положення максимуму та ширину

резонансної смуги для 1-го та 2-го контурів.
3. Провести вимірювання залежності напруги U (покази мультиметра) від
частоти (задається на функціональному генераторі )
для обох контурів. Результати записати у таблицю та побудувати графіки
даних залежностей.
Таблиця 7.2
1-й контур 2-й контур
f, кГц U, В f, кГц U, В

4. З графіка частотних залежностей визначити максимальну частоту f0 та

смугу пропускання контуру Δf.
5. Обчислити значення добротності контурів Q:
a) За експериментальними результатами;
b) За параметрами контурів.
6. Порівняти обчислені значення f0 та Q з експериментальними даними та
зробити висновки.
 Хід роботи ЛР № 8
(Дослідження спектральних характеристик електричних фільтрів)
1. Скласти схему низькочастотного фільтра згідно рис.8.1, вибрати номінали
елементів згідно з варіантом (R1, С1 таб.8.1).

Рис. 8.1. Схема дослідження параметрів резонансу в послідовних коливних

RLC-контурах
Таблиця 8.1.
Значення опору резистора та ємності конденсатора
№ НЧ фільтр
варіанту R1, Ом С1, мкФ
1 20 10
2 18 9.1
3 16 8.2
4 15 7.5
5 13 6.8
6 12 10
7 11 9.1
8 10 8.2
9 9.1 7.5
10 8.2 6.8

2. Змінюючи параметри вертикальної та горизонтальної розгорток Bode Plotter

(спектроаналізатора) добитися чіткої картини спектру

пропускання фільтра, зберегти її до звіту.
3. Визначити основні параметри фільтра: частота зрізу, смуга пропускання,
смуга загасання, рівні пропускання та загасання.
4. Повторити пункти 1-3 для фільтра високих частот (рис. 8.2.а), смугового
(рис. 8.2.б) та режекторного фільтрів (рис. 8.2.в). Номінали елементів
встановити відповідно до значень в Таблиці 8.2.
 Рис. 8.2. RC-фільтри високих частот (а), смуговий (б) та режекторний (в)
Таблиця 8.2.
Значення опору резистора та ємності конденсатора
№ ВЧ фільтр Смуговий фільтр
варіанту R1, кОм С1, нФ R1, кОм С1, пФ R2, МОм С2, пФ
1 6.8 1 10 75 1
2 6.2 1.1 11 68 1.1
3 5.6 1.2 12 62 1.2
4 5.1 1.3 13 56 1.3
5 4.7 1.5 15 51 1.5
10
6 4.3 1.6 16 47 1
7 3.9 1.8 18 43 1.1
8 3.3 2 20 39 1.2
9 3 2.2 22 33 1.3
10 2.4 2.4 16 51 1.5
№ Режекторний фільтр
варіанту R1, Ом С1, мкФ R2, Ом С2, мкФ R3, Ом С3, мкФ
1 120 2 120 2 2.7 1
2 110 2.2 110 2.2 3 2
3 100 2.4 100 2.4 4.3 3
4 91 2.7 91 2.7 5.1 5
5 82 3 82 3 6.2 1
6 75 2 75 2 6.8 2
7 68 2.2 68 2.2 7.1 3
8 62 2.4 62 2.4 8.2 5
9 56 2.7 56 2.7 10 1
10 51 3 51 3 4.7 2
 Хід роботи ЛР № 9
(Дослідження неінвертувальних та інвертувальних схем увімкнення
операційних підсилювачів)
Експеримент 1. Робота неінвертувального підсилювача у режимі підсилення
синусоїдальної напруги.
1. Зібрати схему, зображену на рис. 9.1, на вхід підсилювача подавайте
синусоїдальну напругу з параметрами відповідно до табл. 9.1.

Рис. 9.1. Схема включення неінвертувального підсилювача

Таблиця 9.1.
Значення опору резистора, ємності конденсатора та індуктивності котушки
№ Параметри генератора Номінали резисторів
варіанту Freq., кГц Amp, В Offset, В R1, кОм R2, кОм R3, МОм
1 1 0.1 150 1 3.9
2 1.5 0.12 160 1.1 4.3
3 2 0.14 170 1.2 4.7
4 2.5 0.16 180 1.3 5.1
5 3 0.18 190 1.5 5.6
0
6 3.5 0.2 200 1.6 6.2
7 4 0.22 220 1.8 6.8
8 4.5 0.19 240 2.0 7.5
9 5 0.17 270 2.2 8.2
10 5.5 0.15 300 2.4 9.1

2. Виміряти амплітуди вхідної і вихідної напруг, постійну складову вихідної

напруги Uвих 0 і різницю фаз між вхідною і вихідною напругами.
3. За результатами вимірів розрахувати коефіцієнт підсилення за напругою
Kп підсилювача, порівняти його з теоретично розрахованим.
4. У схемі на рис. 9.1 зменшити значення опору R1 в 10 раз.
5. Повторити пункти 2 та 3 зі зменшеним номіналом резистора R1.
6. Отримані результати занести у табл. 9.2.
 Таблиця 9.2
Опір резистора R1 Опір резистора R1/10
Параметри
Розрахунки Виміри Розрахунки Виміри
Коефіцієнт підсилення, Kп
Амплітуда вхідної напруги, Uвх
Амплітуда вихідної напруги, Uвих
Постійна складова напруги, U0 вих
Різниця фаз між вхідною і
вихідною напругами, град

Експеримент 2. Робота інвертувального підсилювача у режимі підсилення

синусоїдальної напруги.
1. Зібрати схему, зображену на рис. 9.2. на вхід підсилювача подавайте
синусоїдальну напругу з параметрами відповідно до табл. 9.3.

Рис. 9.2. Схема включення інвертувального підсилювача

Таблиця 9.3.
Значення опору резистора, ємності конденсатора та індуктивності котушки
Параметри
№ Номінали резисторів
генератора
варіанту
Freq., кГц Amp, В R1, кОм R2, кОм R3, кОм R4, МОм
1 1 1 30 150 1 3.9
2 1.5 1.2 27 160 1.1 4.3
3 2 1.4 24 170 1.2 4.7
4 2.5 1.6 22 180 1.3 5.1
5 3 1.8 20 190 1.5 5.6
6 3.5 2 18 200 1.6 6.2
7 4 2.2 16 220 1.8 6.8
8 4.5 2 15 240 2.0 7.5
9 5 1.8 13 270 2.2 8.2
10 5.5 1.5 12 300 2.4 9.1

2. Повторити пункти 2-6 Експерименту 1 для цієї схеми.

 Хід роботи ЛР № 10
(Дослідження електричних характеристик симістора)

1. Скласти схему для дослідження прямої ділянки ВАХ симістора (рис. 10.1).
Для цього мультиметри XMM1 та XMM2 увімкніть в режимі вимірювання
струмів. Мультиметр ХММ3 в режимі вимірювання напруг під’єднайте
паралельно до симістора, звертаючи увагу на полярність.

Рис. 10.1. Схема для дослідження прямої ділянки ВАХ симістора

2. Визначте клавіші управління (латинські літери «А» та «В») відповідно для

потенціометрів R1 та R2, та налаштуйте крок (0.5% та 1% відповідно).

3. Переведіть потенціометри R1 та R2 в мінімальне положення (0%)

використовуючи комбінації клавіш Shift+«А» та Shift+«В», відповідно.

4. Запишіть мінімальне значення струму управління симістора (Ік, мультиметр

ХММ1). За допомогою мультиметрів ХММ3 та ХММ2 зніміть вольт-амперні
характеристики (ВАХ) плавно збільшуючи напругу за допомогою
потенціометра R2 (клавіша «В»).

5. Дослідити пряму ділянку ВАХ симістора для декількох різних значень

струму (Ік: 8 мА, 12 мА, 16 мА, 20 мА) на керуючому електроді.

6. Визначити та порівняти для кожного значення Ік напругу відкривання симістора.

7. Змінивши полярність напруги живлення схеми та напруги на керуючому

електроді на протилежну, зніміть зворотну ділянку ВАХ симістора для Ік=16 мА.

8. Визначити диференціальний опір на прямій ділянці ВАХ при кожному

значенні струму на керуючому електроді.