1.

ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ

ЗАДАЧІ
1.1. Визначте зміну показань манометричного газового термометра,
спричинену збільшенням температури капіляру на 40 і температури
пружини на 10 С відносно градуювального значення 20 С за наступних
умов: обʼєм капіляра Vк = 1,9 см3, обʼєм манометричної пружини Vп = 1,5
см3, обʼєм термобалона Vб = 140 см3.
Розвʼязання задачі:
Р1.1. Зміна показань манометричного термометра буде визначатися
відносною зміною тиску в термосистемі, зумовленою розширенням газу в
капілярі і пружині. Зважаючи на закон Шарля, згідно з яким pt = р0(1 +
βt), зміну показань можна підрахувати за формулою
Vк t к  Vп t п
t  ,
Vб  Vк  Vп

де tк і tп – відповідно відхилення температури капіляра і пружини від

градуювальної.
Таким чином,
1,9  40  1,5  10
t 
140  1,9  1,5
= 0,63 С.

Цей наближений розрахунок не враховує розширення капіляра і

пружини, тому дійсна зміна показань буде дещо меншою.
Табл. 1.1. Варіанти завдань
Номер
варіанта Δtк, С Δtп, С
Vк, см Vп, см Vб, см

0 40 10 1,9 1,5 140

1 33 8 1,4 1,4 118
2 54 13 2,8 2,4 189
3 43 10 2,1 1,7 152
4 75 18 3,1 2,5 265
5 21 5 1,3 0,3 76
6 48 12 2,2 1,8 170

* Лукінюк М. Методичка з тех. вимірювань для груп ЗЛА (Вимірювання Т і Р) 1

 7 39 9 1,8 1,6 139
8 71 17 3,7 2,7 249
9 23 5 1,7 0,7 83
10 41 10 1,9 1,9 145
11 73 18 3,4 2,7 257
12 35 8 1,6 1,2 125
13 62 15 2,2 2,2 217
14 16 4 0,7 0,3 56
15 45 11 2,6 1,1 159
16 66 16 3,5 2,2 233
17 14 3 0,8 0,6 49
18 59 14 2,2 2,5 207
19 46 11 2,8 1,8 161
20 25 6 1,7 0,5 90
21 78 19 3,2 2,2 273
22 56 14 2,6 2,1 198
23 42 10 2,0 1,5 148
24 37 9 1,7 1,4 132
25 51 12 2,4 1,9 179
26 69 17 3,2 2,5 241
27 18 4 0,8 0,6 63
28 64 16 3,0 2,4 225
29 19 4 0,9 0,7 69
30 33 11 3,1 1,4 90

1.2. Визначте, який початковий тиск повинен бути створений в

системі манометричного газового термометра при 0 С, щоб при зміні
температури від 0 до 500 С тиск в системі змінився на 10 МПа.
Термічний коефіцієнт розширення газу β = 0,00366 К–1.
Розвʼязання задачі:
Р1.2. Зміна тиску в термосистемі відбувається за законом
pt = p0[1 + β(t – t0)],
де β – термічний коефіцієнт розширення газу; t0 і t – відповідно початкова
і поточна температури; p0 – тиск робочої речовини при температурі t0.
Отже, зміна тиску
p = pt – p0 = p0· β·t.
Звідси визначаємо початковий тиск

* Лукінюк М. Методичка з тех. вимірювань для груп ЗЛА (Вимірювання Т і Р) 2

 p 10
p0    5,46 МПа.
  t 0,00366  500

Табл. 1.2. Варіанти завдань

Номер Δp, Номер
Δt, С Δp, МПа Δt, С
варіанта МПа варіанта
0 10 500 16 11 570
1 8 423 17 8 835
2 13 675 18 3 177
3 10 545 19 14 742
4 18 949 20 11 576
5 5 273 21 6 321
6 6 609 22 9 975
7 9 496 23 7 708
8 8 892 24 10 530
9 5 297 25 9 472
10 10 521 26 12 642
11 18 920 27 17 864
12 8 448 28 4 225
13 7 775 29 8 807
14 4 201 30 4 249
15 17 775 31 6 472

1.3. Введіть поправку в показання термоелектричного перетворю-

вача ТПП 13 (платинородій-платиновий з НСХ типу R) і визначте
температуру його робочого кінця, якщо відомо, що термо–ЕРС дорівнює
4,20 мВ, а температура вільних кінців 32 С.
Розвʼязання задачі:
Р1.3. Визначимо за табл. 1.2 Додатка 1
Е (32 °С, 0 °С) = 0,183 мВ.
Визначимо термо–ЕРС термометра з урахуванням поправки
Е (t, 0) = E (t °С, 32 °С) + E (32 °С, 0 °С) = 4,20 + 0,183 = 4,383 мВ.
За табл. Д1.2 визначаємо відповідну температуру t = 491,9 °С.
Табл. 1.3. Варіанти завдань

Номер Номер
варіанта
Е, мВ t0, °С варіанта Е, мВ t0, °С
0 4,20 32 16 4,27 45

* Лукінюк М. Методичка з тех. вимірювань для груп ЗЛА (Вимірювання Т і Р) 3

 1 3,17 27 17 6,26 66
2 6,95 43 18 1,33 14
3 4,09 34 19 5,56 59
4 7,12 60 20 4,32 46
5 2,05 17 21 2,41 25
6 4,56 38 22 7,31 78
7 3,72 31 23 5,31 56
8 6,69 57 24 3,97 48
9 2,23 19 25 3,54 37
10 3,90 33 26 4,82 51
11 6,90 58 27 6,48 69
12 3,36 28 28 1,69 18
13 5,81 49 29 6,05 64
14 3,51 12 30 1,87 19
15 2,05 19 31 2,41 18

1.4. Визначте температуру робочого кінця термоелектричного

перетворювача для вимірювального кола, представленого на рис. 1.1.
Відомо, що t1 = t2 = 70 С; t0 = 28 С; tп = 18 С. Термо–ЕРС, що вімірюється
лабораторним потенціометром, дорівнює E = 23,52 мВ, тип термо-
електричного перетворювача ТХА (хромель-алюмелевий) з НСХ типу К.

Подовжувальні
проводи

D t 0’
tп
BП

F t 0’ tп

t1 t2 З’єднувальні
проводи
A B

Рис 1.1

Розвʼязання задачі:
Р.1.4. Подовжувальні термоелектродні проводи (див. рис. 1.1)
використовуються для винесення вільних кінців ТП без утворення в колі
паразитних термо–ЕРС (необхідною умовою цього є рівність температур

* Лукінюк М. Методичка з тех. вимірювань для груп ЗЛА (Вимірювання Т і Р) 4

місць підключення обох термоелектронів ТП до подовжувальних
проводів). Якщо б ТП був підключений до потенціометра тільки мідними
зʼєднувальними проводами, то його вільні кінці мали б температуру t1 =
70 °С. В запропонованій схемі вільні кінці винесені подовжувальними
проводами F i D в точку t0 = 28 °С. Мідні проводи можна розглядати як
третій провідник, який не змінює термо–ЕРС у контурі ТП, якщо
температура місць його підключення до подовжувальних проводів
однакова. Може виникнути похибка за рахунок різниці температур
виводів вимірювального приладу ВП, але, як правило, цим можна
знехтувати, а, отже, викривлення термо–ЕРС не буде. Таким чином, якщо
Е (t, 28 °С ) = 23,50 мВ, то (див. табл. Д1.3 Додатка 1)
Е (t, 0 °С ) = Е (t, 28 °С ) + Е (28 °С, 0 °С ) = 23,50 + 1,12 = 24,62 мВ,
звідки t = 595,25 °С.
Табл. 1.4. Варіанти завдань

Номер
t1, t2, С t0, С tп, С E, мВ
варіанта
0 70 28 18 23,52
1 59 23 19 17,47
2 94 37 31 15,43
3 76 30 25 25,47
4 132 53 44 28,38
5 38 21 20 32,96
6 85 34 28 14,12
7 69 39 23 24,27
8 124 49 41 25,28
9 41 23 22 48,43
10 72 41 24 19,89
11 128 51 43 21,80
12 62 35 34 33,05
13 108 43 36 18,26
14 28 16 15 26,40
15 79 45 43 13,16
16 116 46 39 19,14
17 24 14 13 30,90
18 103 59 34 17,69
19 80 46 43 12,53

* Лукінюк М. Методичка з тех. вимірювань для груп ЗЛА (Вимірювання Т і Р) 5

 20 45 25 24 23,94
21 136 54 45 24,26
22 99 39 53 16,02
23 74 29 40 21,92
24 66 37 35 18,68
25 89 35 48 17,82
26 120 48 40 19,73
27 31 18 17 31,91
28 112 45 37 18,62
29 34 19 18 27,40
30 45 37 17 31,91

1.5. В мостовій схемі компенсатора термо–ЕРС з автокомпенсатором

КТ–54 для автоматичного введення поправки на температуру вільних
кінців термоелектричного перетворювача (рис. 1.2.) є резистори R1, R2 і
R3, зроблені з манганіну, та Rм, зроблений з міді. В мостах, що
використовуються з усіма типами термоелектричних перетворювачів, ці
резистори мають однакові значення. Однакове також значення напруги
живлення U. Припустимо, що температура робочого кінця ТП t = 400 С,
температура точок 1 і 2 t1 = 40 С і температура точок 3 і 4 t2 = 20 С.
Як зміняться показання мілівольтметра, якщо подовжувальні
проводи замінити на мідні з тим самим сумарним опором?
Характеристику термоелектричного термометра вважаємо лінійною, а
вхідний опір вимірювального приладу нескінченно великим.

* Лукінюк М. Методичка з тех. вимірювань для груп ЗЛА (Вимірювання Т і Р) 6

 Подовжувальні
проводи

3
a
Rм R1 MB

4 d
c R2
1 2 R3 З’єднувальні
проводи
b Rб

t - U +

Рис 1.2

Розвʼязання задачі:
Р1.5. Вхідний опір вимірювального приладу ВП великий, тому
втратою напруги в зовнішній лінії можна знехтувати. При цьому напруга
на вході вимірювального приладу
Uп = E(t, t0) + Uсd(t2),
де E(t, t0) – термо–ЕРС, що розвивається термоелектричним термометром
при температурах робочого і вільного кінців відповідно t і t0; Ucd –
напруга у діагоналі cd автокомпенсатора при температурі його мідного
опору t2. Опір резистора Rб (див. рис. 1.2) підбирається таким чином, щоб
при t0 = t2 (міст вважається збалансованим при температурі t0 = 0 С)
E(t0, 0) = Uсd(t0)
Отже, для правильного введення поправки необхідне дотримання
рівності температур вільних кінців термометра і мідного резистора мосту.
Для забезпечення цього вільні кінці за допомогою термоелектродних
подовжувальних проводів розміщені біля мідного резистора мосту. При
цьому напруга на вході вимірювального приладу
Uп = E(t, t0) + Uсd(t0) = Е(t, 0)
і не залежить від температури вільних кінців ТП t0.

* Лукінюк М. Методичка з тех. вимірювань для груп ЗЛА (Вимірювання Т і Р) 7

 При заміні термоелектродних подовжувальних проводів на мідні
вільні кінці термометра опиняться в точках 1 і 2, тобто t0 = t1 = 40 С
при t2 = 20 С. Отже, в цьому випадку Uп = E(t, t1) + Uсd(t2) , причому
Uп < Uп, оскільки в цьому випадку міст уводитиме поправку на
збільшення температури вільних кінців не на 40 С, а тільки на 20 С.
При лінійній характеристиці термоелектричного термометру це
еквівалентно зменшенню показань вимірювального приладу на 20 С.
Табл. 1.5. Варіанти завдань

Номер Номер
t,°С t2, °С t3, °С t, °С t2, °С t3, °С
варіанта варіанта
0 400 40 20 16 456 45 22
1 339 33 16 17 668 66 33
2 540 54 27 18 142 44 27
3 436 43 21 19 593 59 29
4 759 75 30 20 461 46 23
5 219 31 19 21 257 35 18
6 487 48 24 22 780 78 24
7 397 39 19 23 567 56 28
8 714 71 35 24 424 42 21
9 238 29 17 25 378 37 18
10 417 41 20 26 514 51 25
11 736 73 36 27 691 69 34
12 358 35 17 28 180 88 31
13 620 62 31 29 645 64 32
14 161 46 18 30 199 99 20
15 219 23 17 31 257 48 28

1.6. При температурі t1 = 20 С мідний термометр опору має опір R20

= 1,75 Ом.
Визначте його опір при 100 і 150 °С. Температурний коефіцієнт α =
4,26·10–3 К–1.
Розвʼязання задачі:
Р1.6. Опір Rt мідного термометра при температурі t °С визначається
за формулою (1.2).

* Лукінюк М. Методичка з тех. вимірювань для груп ЗЛА (Вимірювання Т і Р) 8

 Якщо відомий опір Rt1 при температурі t1, то для визначення опору
Rt2 при температурі t2 потрібно спочатку визначити R0, а потім за
знайденим R0 визначити Rt2:
Rt2 = R0(1+ αt2),
де
Rt1
R0 = 1  α  t .
1
Для нашого випадку R100 = 2,3 Ом; R150 = 2,64 Ом.
Табл. 1.6. Варіанти завдань
Номер Номер
t2, °С t2, °С t , °С t2, °С
варіанта варіанта 2
0 100 150 16 116 145
1 59 133 17 24 166
2 94 154 18 103 144
3 76 143 19 80 159
4 132 175 20 45 146
5 38 131 21 136 135
6 85 148 22 99 178
7 69 139 23 74 156
8 124 171 24 66 142
9 41 129 25 89 137
10 72 141 26 120 151
11 128 173 27 31 169
12 62 135 28 112 188
13 108 162 29 34 164
14 28 146 30 45 199
15 59 123 31 116 148

1.7. Оцініть додаткову абсолютну похибку вимірювання

температури термометром опору градуювання 50 М, що підключений за
двопровідною схемою, якщо значення опору зʼєднувальних проводів Rзп
дорівнює 4,5 замість градуювального значення Rгр = 5 Ом.
Розвʼязання задачі:
Р1.7. Коефіцієнт перетворення мідного термометра опору
градуювання 50 М дорівнює
S = R0α = 50·4,28·10–3 = 0,214 Ом/K.

* Лукінюк М. Методичка з тех. вимірювань для груп ЗЛА (Вимірювання Т і Р) 9

 З визначення коефіцієнта перетворення (S = ∆R/∆t) легко отримати
вираз для абсолютної похибки ∆t при відхиленні опору зʼєднувальних
проводів Rзп від градуювального Rгр на ∆R = Rзп – Rгр:
R 4,5  5
∆t = S

0,214
= – 2,34 С.

Ця похибка є значною, тому опір зʼєднувальних проводів слід

підгоняти більш точно.
Табл. 1.7. Варіанти завдань
Номер Номер
варіанта
R гр, Ом Rзп, Ом R , Ом Rзп, Ом
варіанта гр
0 5 4,5 16 4 4,2
1 6 3,1 17 3 6,2
2 4 6,9 18 5 1,3
3 5 4,0 19 4 5,5
4 4 7,1 20 7 4,3
5 3 2,0 21 3 2,4
6 7 4,5 22 4 7,3
7 5 3,7 23 3 5,3
8 4 6,6 24 7 3,9
9 3 2,2 25 2 3,5
10 5 3,9 26 4 4,8
11 6 6,9 27 7 6,4
12 8 3,3 28 3 1,6
13 6 5,8 29 6 6,0
14 9 3,5 30 4 1,8
15 5 2,0 31 3 2,4

1.8. Виведіть рівняння градуювальної характеристики для

вимірювальних зрівноважених мостів, наведених на рис. 1.4.

* Лукінюк М. Методичка з тех. вимірювань для груп ЗЛА (Вимірювання Т і Р) 10

 x Rp Rp x
a b a b
R3 R2 R3

E E НП
НП
R1 R1 R2

Rt a) Rt б)

t t

Рис. 1.4.

Розвʼязання задачі:
Р1.8. Градуювальна характеристика звʼязує зміщення m повзунка
реохорда від положення, що відповідає нижній межі вимірювань, зі
значенням опору Rt. При цьому всю довжину реохорда зручно прийняти
рівною 1, тобто при Rt, що відповідає верхній межі вимірювань, m = 1.
Для виведення рівняння потрібно написати умову рівноваги схеми при
довільному Rt.
Для схеми, наведеній на рис. 1.4, а
(R3 + mRp)R1 = [R2 + (1 – m )Rp]Rt,
звідси
Rt ( R2  Rp )  R1 R3
m .
Rp ( R1  Rt )

Легко помітити, що градуювальна характеристика цієї схеми

нелінійна.
За аналогією покажіть, що в автоматичних мостах, де ТО
підключають у плече, прилегле до реохорда, як це зображено на рис.
1.4, б, робоча характеристика m = f(Rt) буде лінійною.

* Лукінюк М. Методичка з тех. вимірювань для груп ЗЛА (Вимірювання Т і Р) 11