ЗАВДАННЯ 1

ЛІНІЙНІ ЕЛЕКТРИЧНІ КОЛА ПОСТІЙНОГО СТРУМУ

1а. Зміст завдання

1.1. Скласти систему рівнянь за законами Кірхгофа, яка необхідна для розрахунку струмів
у вітках схеми (розв'язувати систему рівнянь не потрібно).
1.2. Використовуючи метод контурних струмів, визначити всі струми у вітках.
1.3. Визначити ці струми, користуючись методом вузлових напруг.
1.4. Скласти рівняння балансу потужностей для вихідної схеми та перевірити його
правильність шляхом підстановки числових даних.
1.5. Визначити показаний на схемі стрілкою струм I1, користуючись методом
еквівалентного генератора.
Примітка: Електричні схеми зображені на рисунках 1.1 – 1.30, а значення величин ЕРС,
джерел струму та опорів резисторів для кожного варіанту наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Варіант Рисунок R1 R2 R3 R4 R5 R6 R7 E1 E2 J
Ом В А
1 1.1 19,5 7,5 13,5 21 21 15 2 9 45 0,8
2 1.2 19,5 7,5 3 1 11 16,5 90 12 30 0,8
3 1.3 6 12 9 10 5 19,5 240 21 22,5 2
4 1.4 15 27 7,5 14 1 12 27 16,5 52,5 0,5
5 1.5 6 19,5 13,5 10 5 7,5 12 16,2 15 0,4
6 1.6 195 60 90 150 600 165 27,5 10,2 37,5 0,04
7 1.7 9 7,5 12 22,5 315 10,5 12 15 33 2
8 1.8 82,5 120 150 20 40 105 280 25,5 22,5 0,1
9 1.9 10,5 18 6 10 3,5 22,5 60 12 15 1
10 1.10 45 60 33 60 20 21 25 16,5 22,5 0,3
11 1.11 22,5 18 15 135 15 12 5 15 30 0,2
12 1.12 18 52,5 33 6 3 15 30 9 18 0,4
13 1.13 6 10,5 15 11 7 30 16,5 9 30 2
14 1.14 6 16,5 7,5 6 12 10,5 18 25,5 15 2
15 1.15 13,5 30 24 90 180 45 21 15 27 1
16 1.16 7,5 15 18 5 5,5 12 24 15 37,5 0,5
17 1.17 12 15 9 36 60 31,5 31 25,50 30 0
18 1.18 6,5 2,5 4,5 3,5 0 5 1 4 15 0,4
19 1.19 6,5 2,5 1 4 0 5,5 10 5 10 0,4
20 1.20 2 4 3 2 3 6,5 7 11 7,5 1
21 1.21 5 9 2,5 3 2 4 9 8,2 17,5 0,2
22 1.22 2 6,5 4,5 1 4 2,5 7,5 6,7 5 0,2
23 1.23 65 20 30 60 120 55 12,5 4,7 12,50 0,02
24 1.24 3 2,5 4 105 7,5 3,5 2 7,5 11 1
25 1.25 27,5 40 50 12 8 35 150 6,5 7,5 0,15
26 1.26 3,5 6 2 3 1,5 7,5 12 7 5 0,5
27 1.27 15 20 11 30 6 7 10 7,5 7,5 0,2
28 1.28 7,5 6 5 5 45 4 1,5 3,5 10 0,4
29 1.29 6 17,5 11 2 1 5 30 6,5 6 0,2
30 1.30 2 3,5 5 5 1 10 2,75 6,5 10 1
Рис. 1.1. Рис. 1.2.

Рис. 1.3. Рис. 1.4.

2
 Рис. 1.5. Рис. 1.6.

Рис. 1.7. Рис. 1.8.

Рис. 1.19. Рис. 1.10.

3
 Рис. 1.11. Рис. 1.12.

Рис. 1.13. Рис. 1.14.

Рис. 1.15. Рис. 1.16.

4
Рис. 1.17. Рис. 1.18.

Рис. 1.19. Рис. 1.20.

Рис. 1.21. Рис. 1.22

5
Рис. 1.23. Рис. 1.24.

Рис. 1.25. Рис. 1.26.

Рис. 1.27. Рис. 1.28.

6
 Рис. 1.29. Рис. 1.30.
1б. Методичні настанови до виконання завдання

Виконання завдання проілюструємо на прикладі схеми кола, зображеного на рис. 1.1, в

якому відомо:
R1 = 4 Ом; R2 = 1,6 Oм; R3 = 2,6 Ом; R4 = 4 Oм; R5 = 1 Ом; R7 = 5 Ом;
E1 = 10 B; E6 = 45 B; J8 = 1 A; R3 = 2 Ом.

Рис. 1.1
Закони Кірхгофа. Задаємося (довільно) додатними напрямами струмів у вітках, як
показано на схемі рис. 1.1. Спростимо схему, замінивши резистори R2 та R2 (як послідовно
з'єднані) еквівалентним за формулою
Ом.
Перетворимо джерело струму J8 разом з резистором R7 у джерело ЕРС за формулою
В.
Після проведених перетворень, схема набуває вигляду, показаного на рис. 1.2.

7
 Рис. 1.2
Перетворена схема (рис.1.2.) має шість віток (p = 6), в яких протікають шість невідомих
струмів (I1, I2, I3, I4, I5, I6), і чотири вузли (q = 4), позначені цифрами 0, 1, 2, 3. Схема
характеризується q – 1 = 3 незалежними вузлами та незалежними контурами.
Незалежними виберемо вузли 1, 2, 3, а незалежні контури та напрями їх обходу, як
зображено на рис. 1.2.
Складаємо рівняння за законами Кірхгофа.
Вузлові рівняння: I3 – I4 + I6 = 0 – вузол 1;
–I1 + I2 – I3 = 2 – вузол 2; (1.1а)
–I2 + I5 – I6 = 0 – вузол 3.

Контурні рівняння: –R1I1 + R3I3 + R4I4 = –E1 – контур 1;

R1I1 + R5I5 + R2I2 = –E1 – контур ІІ; (1.1б)

–R4I4 – R5I5 – R6I6 = E6 – E 6 – контур ІІІ.
Метод контурних струмів. Вважаємо, що в кожному показаному на рис. 1.2
незалежному контурі протікає свій контурний струм (рис. 1.3) . Їх кількість відповідає
кількості незалежних контурів (в нашому випадку – це струми I1K, I2K, I3K).

Рис. 1.3
Зауважимо, що напрями контурних струмів вибираються довільно (на рис. 1.3 усі
контурні струми спрямовані за годинниковою стрілкою). У цьому випадку при обході контура

8
за напрямом власного контурного струму спади напруг від власного контурного струму будуть
додатними, а знаки спадів напруг від сусідніх контурних струмів – від'ємними.
Система складених за МКС рівнянь має вигляд
;
;
(1.2)
.
Підставляємо числові значення опорів та ЕРС

(1.3)

Розв’язавши систему рівнянь (1.3), отримаємо числові значення контурних струмів

; ; . (1.4)
Якщо по вітці схеми замикається кілька контурних струмів, то дійсний струм вітки
визначається як алгебрична сума цих контурних струмів. Отже:

(1.5)

Метод вузлових напруг. За базовий приймемо вузол (0) (рис. 1.4). Вузлові напруги
спрямовуємо від базового вузла до інших вузлів. Кількість вузлових напруг, а
значить і кількість необхідних рівнянь, визначається кількістю незалежних вузлів схеми. За
наявності в схемі ідеального джерела напруги, за базовий вузол доцільно вибрати один із
вузлів, до якого під’єднане це джерело напруги. Тоді потенціал іншого вузла, до якого
під'єднане джерело ЕРС, буде відомим і рівним величині цієї ЕРС зі знаком “плюс” чи “мінус”.

Рис. 1.4.
Для визначення вузлових напруг складемо вузлові рівняння для незалежних вузлів.

9
 – для вузла 1;

– для вузла 2; (1.6)

– для вузла 3.

Після підстановки числових значень, отримаємо систему рівнянь

(1.7)

розв’язавши яку, визначимо числові значення вузлових напруг

U10 = 10,2 В; U20 = 1,73 В; U30 = –5,5 В. (1.8)
Ці напруги є одночасно (див. рис. 1.4) напругами відповідно на четвертій, першій та п’ятій
вітках. Користуючись другим законом Кірхгофа, визначаємо напруги на решті (трьох) вітках

(1.9)

За відомими напругами на вітках визначаємо значення струмів за формулами

(1.10)

Отримані числові значення практично збігаються зі значеннями струмів (1.5), отриманих

за методом контурних струмів.
Баланс потужностей. Спочатку обчислимо потужності усіх джерел та пасивних
елементів (резисторів).
Визначимо алгебричну суму потужностей джерел, що діють в схемі (рис. 1.1)
, (1.11)
де напруга на джерелі струму визначається за формулою
. (1.12)
Отже
. (1.13)
Сума потужностей споживачів визначається за формулою
(1.14)
Таким чином, .
Метод еквівалентного генератора. Визначимо струм I1 (рис. 1.1) за методом
еквівалентного генератора.

10
 Згідно з цим методом всю схему відносно резистора R1 необхідно замінити еквівалентним
генератором (активним двополюсником) з параметрами ЕГ та RГ. В результаті отримаємо
схему, зображену на рис. 1.5. ЕРС EГ – чисельно дорівнює напрузі між точками а та b, коли
струм у вітці з резистором R1 дорівнює нулеві, тобто напрузі неробочого режиму
двополюсника.

.
Рис. 1.5
Вхідний опір RГ еквівалентного генератора чисельно дорівнює вхідному опорові цього
двополюсника стосовно точок а та b, який визначається при вилучених джерелах енергії
(джерела заданої напруги закорочуються, а джерела заданого струму розриваються).
Схема для визначення напруги неробочого режиму має вигляд, наведений на рис. 1.6.

Рис. .1.6.
За другим законом Кірхгофа напруга між вузлами а та b визначається за формулою
. (1.15)

11
 Рис. 1.7.

Таким чином, для визначення Uab, нам потрібно попередньо визначити струми I3 та I4 за
умови І1 = 0. Для цього перетворимо схему, зображену на рис. 1.6 в схему рис. 1.7.
За методом вузлових напруг визначимо напругу між вузлами 1 та 3

, (1.16)

де ; .
Після підстановки числових значень отримаємо U13 = 18,4В. Таким чином,

, , (1.17)

а напруга неробочого режиму згідно з (1.15) .

Визначимо вхідний опір Rab схеми відносно вузлів а і b. Розрахункова схема для його
визначення згідно із вищесказаним набуде вигляду, наведеного на рис. 1.8.

Рис. 1.8. Рис. 1.9.

Резистори R4 R5 R6 утворюють сполучення трикутником, яке необхідно замінити

сполученням зіркою. При цьому схема рис. 1.8 перетвориться у схему рис. 1.9, в якій

Ом;

Ом; (1.18)

Ом.

Вхідний опір схеми рис. 1.9 стосовно затискачів а, b визначається за формулою

12
 Ом. (1.19)

Таким чином, еквівалентний генератор має ЕРС ЕГ = 19,5 В, а його внутрішній опір RГ =
2,72 Ом. Струм І1 у вітці з резистором R1 визначається за формулою

А. (1.20)

13