МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет „Львівська політехніка”

Навчально-науковий інститут адміністрування та післядипломної роботи
Кафедра теоретичної та прикладної економіки

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2
з дисципліни „Мікроекономіка”
на тему: «Еластичність попиту»
(варіант №26)

Виконала: Сухенич А. С.
Студентка групи МЕ-19
Керувала: Корицька О. І.

Львів-2023
 Мета роботи: Вивчення поняття еластичності, впливу зміни ціни на зміну виручки
фірми та прийняття відповідного рішення для збільшення виручки.
Технічні засоби: комп’ютер, калькулятор, графічні засоби.

1.1. Зміст роботи:

1. Ознайомлення з вихідними даними до лабораторної роботи.

2. Обрахунок коефіцієнтів цінової еластичності попиту для всіх інтервалів цін,
визначення відрізків еластичного та нееластичного попиту на кривій попиту.
3. Обчислення виручки фірми за кожного рівня цін.
4. Встановлення залежності динаміки виручки від еластичності попиту на основі
побудови кривих виручки та попиту.
5. Визначення ціни, при якій виручка фірми могла б бути максимальною та
визначення величину цієї виручки.
6. Визначення напрямку зміни ціни (зростання на Z1 чи зниження на Z2), при
якому виручка фірми зросте у порівнянні із виручкою за рівноважної ціни.
1.2. Порядок виконання лабораторної роботи:
1. Ознайомитись з вихідними даними до лабораторної роботи.
Вихідними даними до цієї лабораторної є:
- два стовпчики з таблички 1.1. з першої лабораторної:
P QD P (26 варіант) QD (26 варіант)
2750+N–0,01N² 2+N 2769,24 28
2500+N–0,02N² 5+N 2512,48 31
2250+N–0,03N² 8+N 2255,72 34
2000+N–0,04N² 11+N 1998,96 37
1750+N–0,05N² 14+N 1742,2 40
1500+N–0,06N² 17+N 1485,44 43
1250+N–0,07N² 20+N 1228,68 46
1000+N–0,08N² 23+N 971,92 49
750+N–0,09N² 26+N 715,16 52
500+N–0,1N² 29+N 458,4 55

- рівняння попиту з першої лабораторної

(для 26 варіанту: QD=60,344392984-0,0116841∗Р .)
- рівноважний стан з першої лабораторної роботи Р* і Q*
(для 26 варіанту: QD* =43,42857246319. Р*=1447,7641.)
- коефіцієнти Z1 і Z2 з таблички 2.1:
№
Z1 Z2 № варіанту Z1 Z2
варіанту
 1 15 9 18 51 67
2 23 18 19 54 84
3 38 28 20 45 94
4 44 36 21 47 68
5 55 47 22 62 66
6 67 58 23 53 95
7 73 63 24 68 81
8 85 77 25 70 93
9 98 82 26 53 61
10 105 92 27 41 71
11 7 10 28 61 82
12 17 21 29 63 92
13 27 33 30 44 62
14 33 41 31 68 81
15 45 50 32 57 72
16 64 80 33 66 85
17 56 63

2. Обрахунок коефіцієнтів цінової еластичності попиту для всіх інтервалів цін,

визначення відрізків еластичного та нееластичного попиту .
ΔQ D P0
E DP = ∗ .
ΔP QD
Визначаємо коефіцієнти еластичності попиту за формулою: 0

(має бути таких дев’ять показників у таблиці):

Таблиця 2.1
Обчислення коефіцієнтів еластичності попиту
P (26 варіант) QD (26 варіант) EDP (для 26 варіанту)
2769,24 28 -1,15557
2512,48 31 -0,946967
2255,72 34 -0,775176
1998,96 37 -0,631243
1742,2 40 -0,508899
1485,44 43 -0,403627
1228,68 46 -0,312086
971,92 49 -0,231755
715,16 52 -0,160694
458,4 55 -

31−28
∗2769,24
Перший EDP обчислюється як: 2512,48−2769,24 =−1,15557
28
34−31
∗2512,48
Другий EDP: 2255,72−2512,48
=−0,946967
31
 37−34
∗2255,72
Третій EDP: 1998,96−2255,72
=−0,775176
34
40−37
∗1998,96
Четвертий EDP: 1742,2−1998,96
=−0,631243
37
43−40
∗1742,2
П’ятий EDP: 1485,44−1742,2
=−0,508899
40
46−43
∗1485,44
Шостий EDP: 1228,68−1485,44
=−0,403627
43
49−46
∗1228,68
Сьомий EDP: 971,92−1228,68
=−0,312086
46
52−49
∗971,92
Восьмий EDP: 715,16−971,92
=−0,231755
49
55−52
∗715,17
Дев’ятий EDP: 458,4−715,16
=−0,160694
52
Як видно з таблиці 2.1, усі коефіцієнти еластичності, крім першого ( по модулю Ep1 > 1),

|E P1−10|<1 . Це означає, що попит є нееластичним впродовж більшої частини кривої попиту,

тобто на тих відрізках, що задані за умовою. Відображаємо це на графіку.
Для варіанту 26
3000

2500
нееластичний
2000 Еластичний попит
попит
1500

1000

500

0
25 30 35 40 45 50 55 60

Крива попиту

Рис. 2.1. Еластичність попиту

3. Обчислення виручки фірми за кожного рівня цін.
Розраховуємо виручку фірми за формулою: TR=P •Q . Результат представляємо у
таблиці 2.2.
 Для 26 варіанту:
Таблиця 2.2
Обчислення виручки фірми за кожного рівня цін

P (26 варіант) QD (26 варіант) TR (для 26 варіанту)

2769,24 28 77538,72
2512,48 31 77886,88
2255,72 34 76694,48
1998,96 37 73961,52
1742,2 40 69688
1485,44 43 63873,92
1228,68 46 56519,28
971,92 49 47624,08
715,16 52 37188,32
458,4 55 25212

4. Встановлення залежності динаміки виручки від еластичності попиту на

основі побудови кривих виручки та попиту.
Будуємо криву виручки (за даними табл. 2.2) та під нею криву попиту (із лаб 1) та
робимо висновок про вплив еластичності попиту на динаміку виручки.
90000

80000

70000

60000

50000

40000

30000

20000

10000

0
25 30 35 40 45 50 55 60

Крива виручки
 3000

2500

2000

1500

1000

500

0
30 35 40 45 50 55 60 65

крива попиту

Рис. 2.2. Криві виручки від реалізації і попиту

Дивлячись на графік зі зростанням обсягу продажу товару величина загального доходу
спочатку збільшилась, а потім весь час зменшується. Це пов’язане з тим, що попит на
продукцію фірми є нееластичним, тобто слабо реагує на зміну в ціні, і коли продавець
зменшує ціну (зверху вниз по таблиці) на певний відсоток, то величина попиту реагує на
зростання, але на менший відсоток. В результаті такого зниження ціни продавець втрачає
виручку. При накладанні графіків видно, що вся крива попиту, на якій попит власне є
нееластичним відповідає спадній криві доходу.

5. Визначення ціни, при якій виручка фірми могла б бути максимальною та

визначення величину цієї виручки.

Знаючи, що найбільша виручка отримується, коли попит є одинично еластичним, тобто

P
|E DP|=1 Ε DP =−b
, враховуючи формулу еластичності: Q , – а також беручи до уваги
рівняння попиту (із лаб 1) обчислюємо ціну, при якій виручка максимальна, а згодом і саму
виручку (TR). Тобто:
P
Ε DP =−b
У формулу Q підставляємо замість EDP=-1, а замість Q -рівняння попиту (із
лаб 1). Для 26 варіанту:
−0,0116841∗Р
−1=
60,344392984−0,0116841∗Р

Знаходимо Р. Для 26 варіанту Р=2582,32953.

 Тепер підставляємо цю у рівняння попиту (із лаб 1) та знаходимо оптимальну кількість
товару Q. Для 26 варіанту:
QDP=60,344392984−0,0116841∗2582,32953=3 0,172196522527
Таким чином ми знайшли ціну і кількість, за якою виручка є максимальною.
Обчислюємо цю виручку. Для 26 варіанту:
TRmax=2582,32953*30,172196522527=77914,5554065 .
6. Визначення напрямку зміни ціни (зростання на Z1 чи зниження на Z2),
при якій виручка фірми зросте/зменшиться у порівнянні з виручкою за рівноважної
ціни.

Визначаємо, що вигідніше – підвищувати чи знижувати ціну фірмі. Це ми будемо

визначати на підставі даних про зміну виручки. Насамперед, визначимо яку має виручку
фірма при ціні ринкової рівноваги.
Для 26 варіанту:
QD= 60,344392984−0,0116841∗Р
Q*=43,42857246319.Р*=1447,7641
Рахуємо TR*=P*Q*=1447,7641¿43,42857246319=62874,3281. Отже, ми знайшли
виручку за ринкової рівноваги. З цією виручкою будемо порівнювати всі наступні
обчислення.
А) Отож, збільшуємо ціну на Z1 грн, а саме P1= P∗+ Z 1 , обчислюємо QD1 та нове
значення виручки. Для 26 варіанту:
P1=1447,7641+ Z1 =14 47,7641+53=1500,7641
Обчислюємо QD1:
QD1= 60,344392984−0,0116841∗¿ 1500,7641=42,80931516319.
Обчислюємо нове значення виручки:
TR 1 = P1∗Q D 1 .
Для 26 варіанту:
TR1=1 500,7641• 4 2,80931516319=64246,6833 .
Тепер обчислюємо зміну виручки (від TR1 віднімаємо TR*).
Для 26 варіанту:
ΔTR=64246,6833−62874,3281=1372,3552. (робимо висновок чи варто було
підвищувати ціну і чи зросла через це виручка). Для 26 варіанту – варто було, адже виручка
зросла, через те, що попит є нееластичним і не зреагував на підняття ціни (люди не
перестали купувати цей товар).
Б) Зменшуємо ціну на Z2 грн, тоді визначаємо QD2 та відповідно TR 2= P 2∗Q D 2 .
 Для 26 варіанту:
P2=1447,7641−Z 2=14 47,7641−61=13 86,7641 .
Обчислюємо QD2:
QD2= = 60,344392984−0,0116841∗1386,7641=44,1413025.
Обчислюємо нове значення виручки:
T R2 =P2∗Q D 2.
Для 26 варіанту:
TR2=13 86,7641• 44,1413025=61213,5736 .
Тепер обчислюємо зміну виручки (від TR2 віднімаємо TR*).
Для 26 варіанту:
ΔTR=61213,5736−62874,3281=−1660,7545 (робимо висновок чи варто було знижувати
ціну і чи зросла через це виручка). Для 26 варіанту – не варто було, адже виручка
зменшилася , через те, що попит є нееластичним і не зреагував на зниження ціни (люди не
стали більше купувати цей товар бо він став дешевший).