Professional Documents
Culture Documents
1223
1223
Укладач В. М. Пахомова
Дніпропетровськ 2010
УДК 681.3:519.68
Укладач
Пахомова Вікторія Миколаївна
Рецензенти:
д-р техн. наук Г. В. Кузнецов (НГУ)
д-р техн. наук І. В. Жуковицький (ДІІТ)
3
Закінчення табл. 2
Номер Номер Номер
варіан- а b m варіа- а b m варіа- а b m
та нта нта
51 62 67 57 75 88 53 1 2
5 14 6 8 14 26 1 7 23 29 43 67
44 62 97 75 4 29 19 13 49
3 5 14 66 4 8 53 23 71
6 5 1 9 15 16 51 67 24 77 83 97
7 2 25 66 24 97 3 13 56
33 37 61 41 17 24 95 36 77
7 67 2 3 16 1 46 73 25 55 3 29
11 10 68 88 12 17 88 5 13
49 13 47 10 28 57 39 25 67
8 28 54 73 17 35 2 16 26 31 4 88
9 5 38 26 10 11 95 4 7
22 4 7 58 15 31 5 1 6
9 98 20 39 18 8 14 89 27 23 28 67
74 80 86 93 40 53 97 43 65
48 8 82 57 57 87 73 96 101
28 27 2 7 29 62 6 7 30 35 1 9
63 18 19 91 11 16 69 1 10
4
8. Якщо ka ≡ kb(mod m) , де d – найбільший спільний дільник чисел k та
⎛ m⎞
m , то a ≡ b ⎜ mod ⎟ .
⎝ d⎠
9. Якщо a ≡ b(mod m) , c ≡ d (mod m) , то a ± c ≡ b ± d (mod m) , тобто порівнян-
ня за одним модулем можна почленно додавати або віднімати.
10. Будь-який доданок лівої та правої частин порівняння можна перено-
сити з протилежним знаком в іншу частину, тобто
1) якщо a ≡ b + c(mod m) , то a − c ≡ b(mod m) або a − b ≡ c(mod m) ;
2) якщо a + b ≡ c(mod m) , то a ≡ c − b(mod m) .
11. У порівнянні можна відкидати або додавати доданки, що діляться на
модуль, тобто якщо a + c ≡ b(mod m) і c діляться на m, то a ≡ b(mod m) .
12. Якщо a ≡ b(mod m) , c ≡ d (mod m) , то a ⋅c ≡ b ⋅ d (mod m) , тобто порівнян-
ня за одним модулем можна почленно перемножувати.
13. Якщо a ≡ b(mod m) , то a n ≡ b n (mod m) для будь-якого цілого n≥ 0 .
14. Якщо a ≡ b(mod m) і f ( x) = cn x n + cn−1x n−1 + ...+ c1x + c0 – довільний мно-
гочлен із цілими коефіцієнтами, то f (a ) ≡ f (b)(mod m) .
15. Якщо a ≡ b(mod m) і число d – дільник модуля m , то a ≡ b(mod d ) .
16. Якщо a ≡ b(mod m) , то множина спільних дільників чисел a і m збіга-
ється з множиною спільних дільників чисел b і m , зокрема
НСД(a, m) = НСД(b, m) .
17. Якщо a ≡ b(mod m1) , a ≡ b(mod m2 ) і m – найменше спільне кратне мо-
дулів m1 та m2 , то a ≡ b(mod m) .
18. Якщо a ≡ b(mod m) , то числа a і b при діленні на m дають однакову
остачу, тобто a = mq1 + r і b = mq2 + r , де 0 ≤ r < m .
19. Якщо a ≡ b(mod m) , то a − b = mt , де t = 0, ±1, ±2,... . Отже, a = b + mt ,
t = 0, ±1, ±2,... .
2.2. Умови існування рішення порівнянь першого степеня
Рівняння вигляду a ⋅ x ≡ b(mod m) , де a , b – цілі, називається лінійним по-
рівнянням.
Нехай НСД (a, m) = d – найбільший спільний дільник чисел a і m . Тоді:
1) якщо число b не ділиться на число d , то порівняння a ⋅ x ≡ b(mod m) не
матиме розв’язку;
2) якщо число b кратне d , то порівняння a ⋅ x ≡ b(mod m) має d –
m m m
розв’язків, а саме: x0 ; x0 + ; x0 + 2⋅ ; …; x0 + (d −1) , де x0 – розв’язок
d d d
a b⎛ m⎞
порівняння x ≡ ⎜ mod ⎟ ;
d d⎝ d⎠
5
3) якщо НСД (a, m) =1 , то порівняння a ⋅ x ≡ b(mod m) має один розв’язок
x ≡ x0 (mod m) , причому порівняння задовольняє клас розв’язків x = x0 + m ⋅t ,
t = 0, ±1, ±2,...
2.3. Способи рішення порівнянь першого степеня
6
Вирішення за допомогою теореми Ейлера
a ϕ( m) ≡1(mod m) , де НСД(a, m) =1 . Для цього почленно помножимо порі-
вняння a ⋅ x ≡ b(mod m) на a ϕ( m)−1 :
a ⋅ a ϕ( m)−1 ⋅ x ≡ b ⋅ a ϕ( m)−1(mod m) ⇒ a ϕ( m) ⋅ x ≡ b ⋅ a ϕ( m)−1 (mod m) ⇒
⇒ x ≡ b ⋅ a ϕ( m)−1(mod m) .
Приклад 3. Розв’язати порівняння 7 ⋅ x ≡ 5(mod 9) .
⎛ 1⎞
Р і ш е н н я . НСД(7,9)=1; ϕ(9) =ϕ(32 ) = 9 ⎜1− ⎟ = 6 , ϕ(9) −1= 6 −1= 5 ;
⎝ 3⎠
x≡ 5⋅75 (mod 9) ≡ 5⋅ 492 ⋅7 ≡ 5⋅ 42 ⋅7 ≡ 560(mod 9) ≡ 2(mod9) .
Відповідь: x≡ 2(mod 9) .
Вирішення за допомогою властивостей скінченних ланцюгових дробів
p0 p1 p2 p p m
Нехай , , ,..., k −1 , k = – послідовність підхідних дробів роз-
q0 q1 q2 qk −1 qk a
m
кладання дробу на ланцюговий дріб і НСД(a,m)=1. За властивістю підхід-
a
p m
них дробів НСД ( pk , qk ) =1 і тому k = являє собою рівність двох нескоро-
qk a
тних дробів. У рекурентній формулі pk qk −1 − pk −1qk = (−1) k −1 для чисельників і
знаменників підхідних дробів замінимо pk =m та qk =a :
mqk −1 − apk −1 = (−1)k −1 . Звідси apk−1=(−1)k +mqk−1 або apk−1=(−1)k (mod m) . По-
множивши останнє порівняння на (−1)k b , дістанемо
k
a ((−1) k bpk −1 ) ≡ b(mod m) . Таким чином, число x ≡ ( −1) bpk −1 (mod m) .
Приклад 4. Розв’язати порівняння 31⋅ x ≡19(mod83) .
83 83
Р і ш е н н я . Розкладемо дріб на ланцюговий дріб: =[ 2;1,2,10] . Це
31 31
розкладання дасть таку таблицю частинних знаменників ak ланцюгового
дробу та чисельників pk підхідних дробів (табл. 3).
Таблиця 3
k 0 1 2 3
ak 2 1 2 10
pk 2 3 8 -
7
3. СИСТЕМА ПОРІВНЯНЬ ПЕРШОГО СТЕПЕНЯ
3.1. Основні поняття
Системою порівнянь називають систему вигляду
⎧ f1 ( x) ≡ 0(mod m1),
⎪ f 2 ( x) ≡ 0(mod m2 ),
⎨... (1)
⎪ f ( x) ≡ 0(mod m ),
⎩ n n
де f1( x) ; f 2 ( x) ;…; f n ( x) – задані многочлени з цілими коефіцієнтами. Нехай
M – найменше спільне кратне всіх модулів m1 , m2 ,…, mn . Розв’язком сис-
теми (1) буде клас чисел за модулем M , що містить числа, які задовольняють
кожне порівняння системи.
Система порівнянь першого степеня складається з n порівнянь із од-
ним і тим же невідомим, але з різними модулями:
⎧a1x ≡ b1(mod m1),
⎪a2 x ≡ b2 (mod m2 ),
⎨... (2)
⎪a x ≡ b (mod m ),
⎩ n n n
де НСД(a1, m1) =1 ; НСД(a2 , m2 ) =1 ;…; НСД(an , mn ) =1.
Кожне порівняння у системі (2) можна розв’язати окремо, тобто спочат-
ку записати порівняння у вигляді
⎧ x ≡ c1(mod m1),
⎪ x ≡ c2 (mod m2 ),
⎨... (3)
⎪ x ≡ c (mod m ).
⎩ n n
Якщо хоч одне з порівнянь наведеної системи не має розв’язків, то сис-
тема несумісна.
3.2. Фундаментальні теореми
Теорема 1. Нехай d = НСД(m1, m2 ) – найбільший спільний дільник чисел
m1 і m2 , а M = НСК(m1, m2 ) – їх найменше спільне кратне. Система двох по-
рівнянь
{x ≡ c1 (mod m1 ),
x ≡ c2 (mod m2 )
(4)
має розв’язок
x ≡ x0 (mod M ) (5)
тільки за умови, що c2 ≡ c1 (mod d ) .
Наслідок. Якщо m1 і m2 – взаємно прості числа, то d =1 і система (4)
завжди має єдиний розв’язок.
Метод підстановки. Якщо розв’язується система (3), що складається з n
порівнянь, то спочатку необхідно розв’язати будь-які два з них і замінити їх у
системі (3) виразом (5). Далі взяти здобуте порівняння і третє з системи та
8
розв’язати їх і т. д. З кожним таким кроком кількість порівнянь у системі
зменшується і наприкінці дістанемо одне порівняння вигляду (5), де M –
найменше спільне кратне всіх модулів.
Теорема 2 (китайська теорема про остачі). Нехай в системі (3) модулі
m1 , m2 ,…, mn – попарно взаємно прості; M – найменше спільне кратне чисел
m1 , m2 ,…, mn ; числа y1 , y2 ,…, yn підібрані так, що виконуються порівняння
M M M
y1 ≡1(mod m1) , y2 ≡1(mod m2 ) , …, yn ≡1(mod mn ) .
m1 m2 mn
Тоді система (3) матиме єдиний розв’язок x ≡ x0 (mod M ) , де
M M M
x0 = y1c1 + y2c2 + ...+ yncn .
m1 m2 mn
3.3. Задача. Розв’язати систему порівнянь
⎧⎪ x ≡ 6(mod17),
⎨ x ≡ 4(mod11),
⎪⎩ x ≡−3(mod8).
Рішення. 17, 11, 8 – попарно взаємно прості; M = НСК(17,11,8) =1496 –
найменше спільне кратне модулів.
I спосіб. Використовуючи метод підстановки, на початку вирішимо сис-
тему що складається із останніх двох порівнянь
{ x ≡ 4(mod11),
x ≡−3(mod8).
Система має розв’язок, бо НСД(11,18) =1 . Друге порівняння системи свід-
чить, що x =−3 + 8t , t = 0, ±1, ±2,... Підставимо цей вираз замість x у перше по-
рівняння: −3 + 8t ≡ 4(mod11) або 8t ≡ 7(mod11) , де t = 0, ±1, ±2,... Розв’яжемо по-
рівняння за розширеним алгоритмом Евкліда (табл. 4).
Таблиця 4
Остача Частка x y
11 - 1 0
8 - 0 1
3 1 1 − 1⋅ 0 = 1 0 − 1 ⋅ 1 = −1
2 2 0 − 2 ⋅ 1 = −2 1 − 2 ⋅ (−1) = 3
1 1 1 − 1 ⋅ (−2) = 3 − 1 − 1 ⋅ 3 = −4
0 2 - -
9
Далі вирішимо систему, яка складається із здобутого порівняння та пер-
шого порівняння (що залишився) початкової системи
{ x ≡ 6(mod17),
x ≡ 37(mod88).
Система має розв’язок, бо НСД(17,88)=1. Перше порівняння системи сві-
дчить, що x = 6 +17t , t = 0, ±1, ±2,... Підставимо цей вираз замість x у друге по-
рівняння: 6 +17t ≡ 37(mod88) або 17t ≡ 31(mod88) , де t = 0, ±1, ±2,... Розв'яжемо
порівняння за розширеним алгоритмом Евкліда (табл. 5).
Таблиця 5
Остача Частка x y
88 - 1 0
17 - 0 1
3 5 1− 5⋅0 = 1 0 − 5 ⋅ 1 = −5
2 5 0 − 5 ⋅ 1 = −5 1 − 5 ⋅ (−5) = 26
1 1 1 − 1 ⋅ (−5) = 6 − 5 − 1 ⋅ 26 = −31
0 2 - -
4. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Лишок. Модуль. Приклади.
2. Порівняння (конгруенція) та їх запис. Приклади.
10
3. Властивості порівнянь.
4. Лінійне порівняння. Приклади.
5. Теореми Ейлера.
6. Скінченні ланцюгові дроби та їх властивості.
7. Евклідовий алгоритм.
8. Розширений евклідовий алгоритм.
9. Умови існування рішення порівнянь першого степеня.
10. Способи рішення порівнянь першого степеня.
11. Рішення порівнянь першого степеня за допомогою випробування ли-
шків повної системи за модулем.
12. Рішення порівнянь першого степеня за допомогою теореми Ейлера.
13. Рішення порівнянь першого степеня за допомогою властивостей скін-
ченних ланцюгових дробів.
14. Рішення порівнянь першого степеня за допомогою розширеного евк-
лідового алгоритму.
15. Визначення системи порівнянь.
16. Визначення системи порівнянь першого степеня.
17. Способи рішення системи порівнянь першого степеня.
18. Фундаментальні теореми.
19. Рішення порівнянь першого степеня за допомогою метода підстановки.
20. Рішення порівнянь першого степеня за допомогою китайської теореми
про остачі.
ЗМІСТ
1. Структура курсового завдання .................................................................................................3
2. Порівняння першого степеня ...................................................................................................4
2.1. Основні поняття...................................................................................................................4
2.2. Умови існування рішення порівнянь першого степеня...................................................5
2.3. Способи рішення порівнянь першого степеня .................................................................6
3. Система порівнянь першого степеня .......................................................................................8
3.1. Основні поняття...................................................................................................................8
3.2. Фундаментальні теореми....................................................................................................8
4. Контрольні запитання .............................................................................................................10
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК..................................................................................................11
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
1. Виноградов, І. М. Основи теорії чисел [Текст] / І. М. Виноградов. – М.: Нау-
ка, 1972.
2. Коутінхо, С. Вступ до теорії чисел. Алгоритм RSA [Електронний варіант] /
С. Коутінхо. – М.: Постмаркет, 2001.
3. Демидович, Б. Л. Основи обчислювальної математики [Текст] / Б. Л. Деми-
дович, А. Марон. – М.: Наука, 1970.
4. Кузнецов, Г. В. Математичні основи криптографії [Текст] / Г. В. Кузнецов,
В. В. Фомичов, С. О. Сушко, Л. Я. Фомичова. – Д.: НГУ, 2004.
11
Навчальне видання
Редактор Т. В. Мацкевич
Комп’ютерна верстка Т. В. Шевченко
Формат 60х84 1/16. Ум. друк. арк. 0,8. Обл.-вид. арк. 1,0.
Тираж 35 пр. Зам. № 1932.
12