Хід роботи ЛР № 6

(Дослідження перехідних процесів в RC-колі при підключенні його до джерела

постійної напруги)
1. Скласти схему згідно рис.6.1, вибрати номінали елементів згідно з
варіантом (R1, С1 таб.6.1)

Рис. 6.1. Схема дослідження перехідних процесів в RC-колі

Таблиця 6.1.
Значення опору резистора та ємності конденсатора
1-е коло 2-е коло 3-е коло
№
R1’+R1”, R1’+R1”, R1’+R1”,
варіанту С1, нФ С1, нФ С1, нФ
Ом Ом Ом
1 890 180 500 75 150 10
2 880 160 490 68 145 9.1
3 870 150 480 62 140 8.2
4 860 130 470 56 135 6.8
5 850 120 460 51 130 5.6
6 840 110 450 47 125 4.7
7 830 180 440 75 120 3.6
8 820 150 430 68 115 2.7
9 810 120 420 62 110 1.8
10 800 100 410 51 100 1

2. Встановити на тригер осцилоскопа в положення зовнішнього джерела

сигналу ( ), тип сигналу та рівень тригера 10 В.
3. Встановити на тригер осцилоскопа в положення по зростанню фронту ,
клавішею SPACE, запустити перехідний процес в колі. Змінюючи значення

часової розгортки осцилоскопа добитися чіткої картини

загасання, як зображено на рис. 6.2. Зберегти її для подальших обчислень
та звіту.
 Рис. 6.2. Процес загасання перехідного процесу в RC-колі
4. Встановити на тригер осцилоскопа в положення по спаданню фронту ,
повторити попередній пункт та добитися чіткої картини наростання
перехідного процесу.
5. Повторити пункти 3 та 4 для номіналів R1’+R1” та С1, для 2-го та 3-го
варіантів електричного кола відповідно.
6. Обчислити, для кожного з варіантів R та C номіналів, сталі часу
перехідного процесу τ = R*C та порівняти з експериментально
отриманими результатами постійної часу заряджання та розряджання (τ -
час, протягом якого величина U або I збільшується/зменшується в е разів)
7. На основі отриманих результатів зробити висновки.
 Хід роботи ЛР № 7
(Дослідження частотних характеристик послідовного коливального контуру)
1. Скласти схему згідно рис.7.1, вибрати номінали елементів згідно з
варіантом (L1, С1 таб.7.1)

Рис. 7.1. Схема дослідження параметрів резонансу в послідовних коливних

RLC-контурах
Таблиця 7.1.
Значення опору резистора, ємності конденсатора та індуктивності котушки
№ 1-й контур 2-й контур
варіанту R1, Ом С1, нФ L1, мкГн R1, Ом С1, нФ L1, мкГн
1 1 130 10 1 5.1 330
2 1.1 120 11 1.1 6.8 300
3 1.2 110 12 1.2 7.5 270
4 1.3 100 13 1.3 8.2 240
5 1.5 91 15 1.5 9.1 220
6 1.6 82 16 1.6 11 200
7 1.8 75 18 1.8 13 180
8 2.0 68 20 2.0 16 160
9 2.2 62 27 2.2 20 150
10 2.4 100 22 2.4 22 130

2. За параметрами контуру визначити положення максимуму та ширину

резонансної смуги для 1-го та 2-го контурів.
3. Провести вимірювання залежності напруги U (покази мультиметра) від
частоти (задається на функціональному генераторі )
для обох контурів. Результати записати у таблицю та побудувати графіки
даних залежностей.
Таблиця 7.2
1-й контур 2-й контур
f, кГц U, В f, кГц U, В

4. З графіка частотних залежностей визначити максимальну частоту f0 та

смугу пропускання контуру Δf.
5. Обчислити значення добротності контурів Q:
a) За експериментальними результатами;
b) За параметрами контурів.
6. Порівняти обчислені значення f0 та Q з експериментальними даними та
зробити висновки.
 Хід роботи ЛР № 8
(Дослідження спектральних характеристик електричних фільтрів)
1. Скласти схему низькочастотного фільтра згідно рис.8.1, вибрати номінали
елементів згідно з варіантом (R1, С1 таб.8.1).

Рис. 8.1. Схема дослідження параметрів резонансу в послідовних коливних

RLC-контурах
Таблиця 8.1.
Значення опору резистора та ємності конденсатора
№ НЧ фільтр
варіанту R1, Ом С1, мкФ
1 20 10
2 18 9.1
3 16 8.2
4 15 7.5
5 13 6.8
6 12 10
7 11 9.1
8 10 8.2
9 9.1 7.5
10 8.2 6.8

2. Змінюючи параметри вертикальної та горизонтальної розгорток Bode Plotter

(спектроаналізатора) добитися чіткої картини спектру

пропускання фільтра, зберегти її до звіту.
3. Визначити основні параметри фільтра: частота зрізу, смуга пропускання,
смуга загасання, рівні пропускання та загасання.
4. Повторити пункти 1-3 для фільтра високих частот (рис. 8.2.а), смугового
(рис. 8.2.б) та режекторного фільтрів (рис. 8.2.в). Номінали елементів
встановити відповідно до значень в Таблиці 8.2.
 Рис. 8.2. RC-фільтри високих частот (а), смуговий (б) та режекторний (в)
Таблиця 8.2.
Значення опору резистора та ємності конденсатора
№ ВЧ фільтр Смуговий фільтр
варіанту R1, кОм С1, нФ R1, кОм С1, пФ R2, МОм С2, пФ
1 6.8 1 10 75 1
2 6.2 1.1 11 68 1.1
3 5.6 1.2 12 62 1.2
4 5.1 1.3 13 56 1.3
5 4.7 1.5 15 51 1.5
10
6 4.3 1.6 16 47 1
7 3.9 1.8 18 43 1.1
8 3.3 2 20 39 1.2
9 3 2.2 22 33 1.3
10 2.4 2.4 16 51 1.5
№ Режекторний фільтр
варіанту R1, Ом С1, мкФ R2, Ом С2, мкФ R3, Ом С3, мкФ
1 120 2 120 2 2.7 1
2 110 2.2 110 2.2 3 2
3 100 2.4 100 2.4 4.3 3
4 91 2.7 91 2.7 5.1 5
5 82 3 82 3 6.2 1
6 75 2 75 2 6.8 2
7 68 2.2 68 2.2 7.1 3
8 62 2.4 62 2.4 8.2 5
9 56 2.7 56 2.7 10 1
10 51 3 51 3 4.7 2
 Хід роботи ЛР № 9
(Дослідження неінвертувальних та інвертувальних схем увімкнення
операційних підсилювачів)
Експеримент 1. Робота неінвертувального підсилювача у режимі підсилення
синусоїдальної напруги.
1. Зібрати схему, зображену на рис. 9.1, на вхід підсилювача подавайте
синусоїдальну напругу з параметрами відповідно до табл. 9.1.

Рис. 9.1. Схема включення неінвертувального підсилювача

Таблиця 9.1.
Значення опору резистора, ємності конденсатора та індуктивності котушки
№ Параметри генератора Номінали резисторів
варіанту Freq., кГц Amp, В Offset, В R1, кОм R2, кОм R3, МОм
1 1 1 150 1 3.9
2 1.5 1.2 160 1.1 4.3
3 2 1.4 170 1.2 4.7
4 2.5 1.6 180 1.3 5.1
5 3 1.8 190 1.5 5.6
0
6 3.5 2 200 1.6 6.2
7 4 2.2 220 1.8 6.8
8 4.5 2 240 2.0 7.5
9 5 1.8 270 2.2 8.2
10 5.5 1.5 300 2.4 9.1

2. Виміряти амплітуди вхідної і вихідної напруг, постійну складову вихідної

напруги Uвих 0 і різницю фаз між вхідною і вихідною напругами.
3. За результатами вимірів розрахувати коефіцієнт підсилення за напругою
Kп підсилювача, порівняти його з теоретично розрахованим.
4. У схемі на рис. 9.1 зменшити значення опору R1 в 10 раз.
5. Повторити пункти 2 та 3 зі зменшеним номіналом резистора R1.
6. Отримані результати занести у табл. 9.2.
 Таблиця 9.2
Опір резистора R1 Опір резистора R1/10
Параметри
Розрахунки Виміри Розрахунки Виміри
Коефіцієнт підсилення, Kп
Амплітуда вхідної напруги, Uвх
Амплітуда вихідної напруги, Uвих
Постійна складова напруги, U0 вих
Різниця фаз між вхідною і
вихідною напругами, град

Експеримент 2. Робота інвертувального підсилювача у режимі підсилення

синусоїдальної напруги.
1. Зібрати схему, зображену на рис. 9.2. на вхід підсилювача подавайте
синусоїдальну напругу з параметрами відповідно до табл. 9.3.

Рис. 9.2. Схема включення інвертувального підсилювача

Таблиця 9.3.
Значення опору резистора, ємності конденсатора та індуктивності котушки
Параметри
№ Номінали резисторів
генератора
варіанту
Freq., кГц Amp, В R1, кОм R2, кОм R3, кОм R4, МОм
1 1 1 30 150 1 3.9
2 1.5 1.2 27 160 1.1 4.3
3 2 1.4 24 170 1.2 4.7
4 2.5 1.6 22 180 1.3 5.1
5 3 1.8 20 190 1.5 5.6
6 3.5 2 18 200 1.6 6.2
7 4 2.2 16 220 1.8 6.8
8 4.5 2 15 240 2.0 7.5
9 5 1.8 13 270 2.2 8.2
10 5.5 1.5 12 300 2.4 9.1

2. Повторити пункти 2-6 Експерименту 1 для цієї схеми.