ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ТЕХНІКУМ ТРАНСПОРТУ

ТА КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ»

ЗАТВЕРДЖУЮ
Голова методичної ради
ДВНЗ «ЧТТКТ»
______________ О.В. Тканко
«___» _____2014р.

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
до курсового проектування з технічного обслуговування та ремонту
електроустаткування автомобілів і тракторів
для студентів спеціальності 5.05070205
"Обслуговування та ремонт електроустаткування
автомобілів і тракторів"

СХВАЛЕНО
Протокол засідання
циклової комісії
«___» ____ 2014 р. №___

2014 рік
 2

ЗМІСТ

1 Пояснювальна записка 3
2 Організація курсового проектування 4
3 Вимоги до змісту та оформлення курсового проекту 4
4 Вимоги до змісту пояснювальної записки 7
5 Оформлення текстової частини пояснювальної записки 11
6 Вимоги до оформлення графічної документації 17
7 Орієнтовна тематика курсових проектів 22
Додатки
Додаток А Зразок титульного листа 23
Додаток Б Зразок заповнення опису папки 24
Додаток В Зразок заповнення відомості проекту 25
Додаток Г Завдання на КП 26
Додаток Д Зразок виконання титульного листу пояснювальної записки 28
Додаток Е Приклад оформлення реферату 29
Додаток Ж Зразок першого листа пояснювальної записки 30
Додаток З Зразок наступних листів пояснювальної записки 31
Додаток К Періодичність ТО і ресурс автомобіля 32
Додаток Л Коректування нормативів ТО і ремонту 33
Додаток Н Коефіцієнт коректування нормативів від модифікації рухом. складу 34
Додаток П Коефіцієнт коректування нормативів 35
Додаток Р Форми основних написів 36
Додаток С Форми специфікації 37
Додаток Т Зразок переліку елементів 38
Додаток У Зразки виконання схем 39
Додаток Ф Умовне графічне позначення елементів 40
Додаток Х Інтенсивність відмов 47
Додаток Ц Коефіцієнт навантаження 48
Додаток Ч Розрахунок оцінки надійності 50
Додаток Ш Вибір коректування періодичності технічних впливів 52
Додаток Щ Розрахунок гарантійного пробігу ДТЗ 55
 3

1 ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Курсове проектування є заключним етапом вивчення предмету для студентів.

Метою виконання курсового проектування є:
- систематизація, закріплення та розширення теоретичних і практичних знань, отриманих
під час вивчення предмету згідно навчального плану спеціальності «Обслуговування та ремонт
електроустаткування автомобілів і тракторів»;
- закріплення навичок самостійної роботи, оволодіння методикою дослідження та
виконання курсового проекту;
- освоєння методів вибору і обґрунтування прийнятих рішень з врахуванням науково-
технічних вимог.
Задачею курсового проекту є навчити студентів розраховувати виробничу програму по
ремонту та технічному обслуговуванню автомобілів, розраховувати надійність електричної
системи та гарантійні зобов’язання при ТО та ремонті.
Метою курсового проекту є розроблення або модернізація механізму, вузла
електроустаткування автомобілів і тракторів, приладів, засобів, пристроїв, обладнання для
виконання технічного обслуговування електроустаткування. Курсовий проект повинен мати
елементи новизни.
Якщо під час курсового проекту виготовляється діючий макет, лабораторний стенд,
прилад, то він демонструється під час захисту. В завданні при цьому обов’язково вказується, що
даний курсовий проект виконується з виготовленням діючого макету, стенду або приладу.
У посібнику наводиться зміст КП, вимоги щодо написання і оформлення пояснювальної
записки, розкривається зміст розділів записки. У додатках наводяться приклади заповнення опису
папки, відомості проекту, етикетка, титульний та інші листи пояснювальної записки.
 4

2 ОРГАНІЗАЦІЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Теми курсового проекту затверджуються і закріплюється за студентами на засіданні

циклової комісії. Назва теми в завданні, тексті та на демонстраційних аркушах повинна збігатись.
Курсовий проект виконується студентом індивідуально і самостійно під керівництвом та
при консультації керівника курсового проекту.
Теми курсових проектів розробляються керівниками курсового проектування,
обговорюються і затверджуються цикловою комісією за фаховим спрямуванням з урахуванням
вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця, актуальності з точки зору розв’язання
реальних виробничих завдань, здібностей і побажань студентів.
Завдання на окремі частини проекту повинні бути сформульовані досить конкретно і
однозначно визначати коло питань, що підлягають опрацюванню, обговорюються цикловою
комісією і погоджуються з головою циклової комісії.
Курсовий проект представляє собою комплект технічної документації, що включає
креслення (графічна частина) і пояснювальну записку (текстова частина).
Курсовий проект повинен мати всі необхідні підписи на аркушах «Опис папки», «Відомість
проекту», аркуші «Зміст» пояснювальної записки, на всіх аркушах графічної частини та на
титульному аркуші.
Відповідальність за правильність оформлення курсового проекту несе студент – автор
проекту.
Структура курсового проекту, вимоги до змісту і обсяг окремих частин пояснювальної
записки наводяться в наступних розділах посібника.
 5

3 ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Кожен курсовий проект повинен мати свій децимальний номер. Децимальний номер
документу складається з наступних полів:
ЧТТКТ КПХХХХ 000 ХХ
Код навчального закладу
Курсовий проект
Номер групи
Код за списком
Код документу згідно таблиці 1.1

Таблиця 1.1 – Види документів та їх позначення

Позначення документу Вид документу
ОП Опис папки
ВП Відомість курсового проекту
ПЗ Пояснювальна записка
Е1 Схема структурна
Е2 Схема функціональна
Е3 Схема електрична принципова
Е4 Схема з′єднань (монтажна)
Е5 Схема підключень
Е6 Схема загальна
ПЕ3 Перелік елементів
ГК Габаритне креслення
ВЗ Загальний вигляд приладу
СА Структура алгоритму
ТБ Порівняльні таблиці, структура собівартості
ТК Теоретичне креслення
ПД План дільниці

При проектуванні слід дотримуватись міждержавних стандартів, наведених в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Перелік рекомендованих стандартів

Документ Стандарт
ПЗ ГОСТ 2.104 ЕСКД. Основные надписи
ГОСТ 2.105 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам
ЕСКД. Текстовые документы
ГОСТ 2.106 ЕСПД Требования к программным документам,
ГОСТ 19.106 выполненным печатным способом
ЕСПД. Пояснительная записка. Требования к содержанию
 6

ГОСТ 19.404 и оформлению

Специфікація ГОСТ 2.108 ЕСКД. Спецификация
ГОСТ 19.202 ЕСПД. Спецификация. Требования к содержанию и
оформлению
Креслення ГОСТ 2.109 ЕСКД. Основные требования к чертежам
ГОСТ 2.303 ЕСКД. Линии
ГОСТ 2.304 ЕСКД. Шрифты чертежные
Схеми ГОСТ 2.701 ЕСКД. Схемы. Виды и типы. Общие требования к
выполнению.
ГОСТ 2.702 ЕСКД. Правила выполнения электрических схем.
ГОСТ 2.708 ЕСКД. Правила выполнения электрических схем цифровой
вычислительной техники
ГОСТ 2.710 ЕСКД. Обозначения буквенно-цифровые в электрических
схемах
ГОСТ 19.003 Схемы алгоритмов и программ. Обозначения условные и
графические
ГОСТ 19.701 ЕСПД. Схемы алгоритмов, программ, данных и систем.
Обозначения условные и правила выполнения
Плани ГОСТ 21.501 СПДС. Правила выполнения архитектурно-строительных
рабочих чертежей
Норми ОНТП-01 Общесоюзные нормы технологического проектирования
РД 3107938-- предприятий автомобильного транспорта
0176

Курсовий проект складається із текстової частини та графічної частини.

Вся текстова документація курсового проекту виконується на листах формату А4,
комплектуються у папку і зшиваються.
Текстова документація курсового проекту повинна мати обкладинку. В курсовому проекті
повинна бути етикетка, яка виконується згідно додатку А шрифтом Times New Roman розміром
28 з міжрядковим інтервалом 1,5.
Текстова частина повинна містити:
- опис папки;
- відомість проекту;
- технічне завдання;
- пояснювальну записку;
- додатки.
Зразок заповнення опису папки наведено у додатку Б, зразок заповнення відомості проекту
наведено у додатку В, зразок технічного завдання наведено в додатку Г.
Титульний лист пояснювальної записки виконується згідно додатку Д.
Графічна частина повинна містити не менше двох листів креслень формату А1. Можуть
бути виконані такі креслення:
- схема функціональна;
- схема електрична принципова;
- схема підключень;
- схема з′єднань;
- теоретичне креслення (таблиці, графіки, діаграми, осцилограми, алгоритми пошуку
несправностей, та інше відображення процесів, які пояснюють роботу пристроїв,
функціональних блоків, організаційно-економічні показники);
Креслення повинні виконуватися згідно з ДСТУ (ГОСТ).
Відхилення від вимог стандарту відзначаються у відгуку керівника курсового проекту і , як
правило, зумовлюють зниження оцінки.
 7

4 ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Пояснювальна записка повинна містити:

- титульний лист;
- реферат;
- Зміст;
- розділи;
- перелік посилань.
Титульний лист є заголовним листом пояснювальної записки (додаток Д). Номер аркуша на
титульному листі та рефераті не проставляється. Отже, проставляння нумерації сторінок
починається зі змісту, який є третім аркушем.
Реферат повинен стисло відображати зміст курсового проекту, включаючи всі його
частини. Реферат виконується на форматі А4 без рамки креслення і основного напису з
дотриманням розмірів полів по правій стороні - не менше 10, всі інші - не менше 20мм.
Реферат повинен містити:
- відомості про кількість сторінок, ілюстрацій, таблиць, додатків, джерел, згідно списку
використаної літератури;
- текст реферату;
- перелік ключових слів.
Текст реферату до курсового проекту повинен відображати наведену в записці інформацію
в зазначеній нижче послідовності:
- тема, об'єкт проектування відповідно до завдання та мета роботи;
- стислий зміст кожної частини записки з зазначенням основних проектних і технічних
рішень, техніко-економічних показників, розроблених заходів і рекомендацій;
- одержані результати і їх новизну;
- рекомендації або підсумки впровадження результатів роботи;
- область застосування
- додаткові відомості.
Обсяг реферату 1-2 сторінки.
Перелік ключових слів (словосполучень) обсягом 5 – 15 слів виконують великими літерами
в рядок через коми у називному відмінку, наприклад:
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ, РЕЛЕЙНИЙ ЗАХИСТ, НАДІЙНІСТЬ ...
Зразок виконання реферату наведений в додатку Ж.

Зміст є першим листом пояснювальної записки і повинен мати основний напис, назви
розділів з номерами аркушів. Назва теми курсового проекту та в основному написі повинні
співпадати.
Слово «Зміст» записують симетрично тексту, починаючи з великої літери літерами.
Приклад оформлення аркуша «Зміст» подано у додатку К.
У змісті повинні бути вказані порядкові номери і заголовки всіх структурних одиниць
записки, включаючи вступ, висновки, список використаної літератури і додатки. Пункти і
підпункти, що не мають заголовків, в змісті не зазначають.
Номер і заголовок кожної структурної одиниці починають з нового рядка. В кінці заголовка
вказують номер сторінки, з якої починається структурна одиниця.
Зміст пояснювальної записки за розділами визначається відповідно до теми КП.
Пояснювальна записка може містити розділи:
Вступ
1 Загальна частина
2 Електрична частина
3 Технічне обслуговування, діагностика і ремонт (або назва діагностичного пристрою, який
пропонується чи виготовляється)
 8

4 Розрахунки кількості ТО-1, ТО-2 на один транспортний засіб за рік

5 Розрахунок гарантійного пробігу відремонтованого ТЗ
Висновки

Закінчується пояснювальна записка списком літератури, яка використовувалась при роботі

над КП.
Пояснювальна записка виконується друкованим способом обсягом 40-50 аркушів.
Вміст розділів пояснювальної записки може містити наступну інформацію.
Розділ Вступ (2-3 аркуші). В цьому розділі необхідно надати стислу характеристику стану
сучасного розвитку електрообладнання автомобілів і тракторів, показати проблематику та
актуальність теми Курсового проекту. У вступі визначається мета роботи над проектом, яка
повинна розкривати зміст кінцевого результату. Після визначення мети вказуються завдання
роботи, вирішення яких приведе до досягнення мети. Завдання, які будуть вирішуватись під час
проектування, потрібно надавати послідовно у відповідності до черговості по тексту КП.

Розділ Загальна частина (3-5 аркушів). В цьому розділі розглядаються призначення і

загальні відомості про транспортний засіб, систему чи пристрій, класифікація, комплектність,
аналізуються технічні характеристики та вимоги до конструкції та основних параметрів,
обґрунтовуються вимоги до уніфікації, умов експлуатації та обслуговування.
До розділу можуть входити підрозділи:
1.1 Вихідні дані і характеристика пристрою (транспортного засобу, обладнання)
1.2 Технічна характеристика пристрою (засобу) та умови експлуатації
1.3 Призначення, будова та принцип дії вузла, агрегату, пристрою, запропонованого для
виготовлення, ремонту або діагностики

Розділ Електрична частина (15-20 аркушів). В розділі повинні приводитись призначення і

теоретичні положення функціонування пристрою, складається електрична схема заданої системи,
пристрою, вузла, описується призначення, характеристика та взаємодія складових елементів і
конструкцій, принцип функціонування, переваги, недоліки та особливості, надаються пропозиції
щодо удосконалення, та розглядається модернізована схема пристрою, аналогів з покращеними
характеристиками та показниками. Необхідно надати порівняльний аналіз характеристик,
параметрів і функціонування заданого і запропонованого модернізованого або аналогічного
пристроїв, визначити новизну рішень, які пропонуються, корисний ефект, що очікується внаслідок
проектування. Також в даному розділі дається оцінка надійності, зазначаються фактори впливу на
надійність та відмови, розраховується інтенсивність відмов, ймовірність безвідмовної роботи,
середнє напрацювання відповідно для заданого і модернізованого пристроїв.
Розділ орієнтовно може містити такі підрозділи:
2.1 Опис заданого пристрою (системи, вузла, блоку)
2.2 Аналіз існуючих розробок, модернізація
2.3 Оцінка надійності
Приклад розрахунку оцінки надійності наведений в Додатку Х

Розділ Технічне обслуговування, діагностика і ремонт (10-15 аркушів). Цей розділ

повинен включати:
- опис технічного обслуговування і порядок його проведення;
- характерні несправності;
- алгоритми пошуку несправностей;
- аналіз методів і засобів проведення перевірки працездатності та регулювання системи,
вузлів, блоків, пристроїв та складових частин;
- аналіз методів і засобів проведення діагностування;
- обґрунтування запропонованих засобів і методів;
- порядок проведення діагностики та ремонту;
 9

- схеми підключення вимірювальної, випробувальної апаратури;

- осцилограми та діаграми очікуваних результатів та при несправностях;
- рекомендації по експлуатації.
Якщо використовується певне програмне забезпечення для проведення діагностичних
робіт, то необхідно наводити методику користування.
У розділі необхідно також розробити структуру технологічного процесу, дати загальну
характеристику технології ремонту, діагностики або виготовлення пристрою, описати операції
технологічного процесу та скласти технологічну операційну карту виконання робіт з ремонту,
діагностування. В технологічних картах вказують перелік операцій, місце їх виконання (знизу,
зверху чи збоку автомобіля), обладнання, засоби та інструменти, які застосовуються, норму часу
на операцію, стислі технічні умови на виконання робіт, розряд робіт і фах виконавців.
Розділ орієнтовно може містити такі підрозділи:
3.1 Технічне обслуговування пристрою (блоку, вузла, системи)
3.2 Аналіз характерних несправностей та методи їх пошуку
3.3 Діагностика пристрою (блоку, вузла, системи)
3.4 Складання технологічної операційної карти
3.5 Рекомендації по експлуатації

Розділ Вибір і коректування нормативів періодичності технічних впливів (2-5 аркушів).

Цей розділ включає:
- розрахунок кількості КР і ТО на один автомобіль за рік;
- розрахунок кількості ремонтів і ТО тракторів.
Приклад коректування нормативів і періодичності технічних впливів наведений в Додатку Ц
Розділ Розрахунок гарантійного пробігу відремонтованого ДТЗ (1-2 аркуші).
Дорожній транспортний засіб (далі — ДТЗ) — транспортний засіб, призначений для
експлуатації переважно на автомобільних дорогах загального користування усіх категорій і
сконструйований згідно з їхніми нормами Послуга — результат безпосередньої взаємодії між
Виконавцем і Замовником і внутрішньої діяльності Виконавця для задоволення потреб Замовника
Претензія — письмовий документ, що містить вимогу Замовника до Виконавця щодо
невідповідності наданої послуги вимогам нормативних документів та/або умовам договору
Ремонт — комплекс операцій щодо відновлення справності або робото здатності виробів та
відновлення ресурсів виробів чи їхніх складових частин
Технічне обслуговування — операція чи комплекс операцій із задоволення вимог,
установлених експлуатаційною чи сервісною документацією ДТЗ як умова забезпечення
відповідності його експлуатаційних характеристик вимогам виробника і нормативних
документів.
Гарантійний талон ДТЗ містить таку інформацію:
- найменування підприємства-виконавця (підприємця), його місцезнаходження (місце
проживання), номер телефону, номер факсу;
- реєстраційні дані ДТЗ;
- найменування нормативних документів або ремонтної чи експлуатаційної документації
(їхніх пунктів), вимогам яких стосовно виконаних робіт відповідає ДТЗ (його складові)
після надання послуг;
- показання лічильника пробігу на спідометрі (тахографі) на момент отримання ДТЗ
Замовником після надання послуг;
- гарантійний строк в одиницях календарного часу і в кілометрах пробігу з моменту
прийняття Замовником відремонтованого ДТЗ;
- гарантійні строки на складові частини, які встановив Виконавець;
- початок дії гарантійних зобов’язань.
Гарантійні зобов’язання Виконавця стосовно виконаних робіт (операцій) з технічного
 10

обслуговування і ремонту електрообладнання дорожніх транспортних засобів (ДТЗ) та їхніх

складових частин електроустаткування, що визначають безпечність автомобільного транспорту,
установлюються не меншими за встановлені в додатку 3 для ДТЗ що перебували в експлуатації
до 5 років.
Гарантійні зобов’язання можуть зменшуватися залежно від терміну перебування ДТЗ чи
його складових частин в експлуатації:
- на 10% для терміну експлуатації 5—8 років;
- на 20% для терміну експлуатації понад 8 років.
Розрахунок гарантійного пробігу відремонтованого ДТЗ щодо електроустаткування
виконується залежно від вихідних даних для курсового проектування в завданні:
- термін перебування ДТЗ чи його складових частин в експлуатації,років ;
- пробіг ДТЗ після ремонту електроустаткування, км (в одиницях календарного часу___).
Приклад розрахунку гарантійного пробігу відремонтованого ДТЗ наведено в Додатку Ч

Розділ Висновки (1 – 3 аркуші). В цьому розділі необхідно стисло викласти результати

виконання проекту, пов’язавши їх із завданнями, що були поставлені на початку роботи (у вступі).
Розділ повинен містити висновки й власні оцінки щодо проведеної в курсовому проекті роботи,
пропозиції щодо підвищення надійності, якості та покращення технологічності виконання
ремонту.
При необхідності після розділу "Висновки" вводять розділ "Додатки".
У розділі Додатки розміщується матеріал, який необхідний для повноти роботи, але через
великий обсяг чи способи подання не може бути розміщений в основній частині. До додатків
можуть бути включені: фотографії; технологічні операційні карти; ілюстрації. Додатки слід
позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, 3, І, Ї, Й, О, Ч,
Ь.

У розділі перелік посилань література приводиться у алфавітному порядку авторів, вказується

назва, видавництво, рік, загальна кількість сторінок.
Під час виконання відповідних розділів рекомендується використовувати методики
розрахунків та довідникові дані відповідних методичних посібників до курсового проектування.
 11

5 ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТОВОЇ ЧАСТИНИ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

5.1 Оригінали текстових документів виконують на аркушах формату А4 (210х297 мм) з

одного боку аркушу шрифтом Times New Roman розміром 14 з міжрядковим інтервалом 1,5
(заввишки не менше 2,5 мм).
5.2 Відстань від рамки форми до границь тексту на початку і в кінці рядків — не менше
3 мм.
Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої рамки
повинна бути не менше 10 мм.
Абзаци в тексті починають відступом, що дорівнює п'яти літерам (12,5 мм).
5.3 Для розміщення підписів затвердження і погодження до текстових документів
складається титульний лист.
5.4 Допускається вписування в текст окремих слів, формул, знаків чорним кольором від
руки. Щільність вписаного тексту має наближатись до щільності основного зображення.
Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або
зафарбовуванням білою фарбою (коректором) і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту
або зображення чорного кольору. На одній сторінці допускається не більше трьох виправлень,
зроблених охайно і розбірливо.
5.5 Використання жирного шрифту, курсиву, підкреслювання в тексті документу не
допускається. Виключення становлять заголовки та підзаголовки, для оформлення яких
допускається використання жирного шрифту.
Текстова частина не може бути виконана шляхом копіювання інших матеріалів за
допомогою копіювальної техніки. Копійована інформація може бути використана лише в якості
додатку до пояснювальної записки.
5.6 Побудова документа
5.6. 1 У документі на першому (заголовному) аркуші розміщують зміст, що включає номери
та назви розділів і підрозділів із вказанням номерів аркушів (сторінок).
Зміст включають в загальну кількість листів даного документа. Назву «Зміст» записують
малими літерами, починаючи з великої, симетрично до тексту.
5.6.2 У кінці текстового документа наводиться перелік літератури, яка була використана.
Перелік літератури включають в зміст документа. Інформацію про джерела, які включені в
список, необхідно подавати в алфавітному порядку у відповідності до вимог ГОСТ 7.1 з
дотриманням мови оригіналу. Посилання на застосоване джерело інформації наводиться в
квадратних дужках за текстом.
Нормативно-технічна література і документація вказується в тексті без року видання. Її
перелік записується на початку списку літератури.
Приклад оформлення літературних джерел та посилань:
а) один автор:
Сажко В.А. Електрообладнання автомобілів і тракторів / А.В. Сажко. - К. : Каравела, 2009. – 400 с.
Двигатель автомобилей ГАЗ-3110 «Волга» / Под ред.. А.А. Калашникова. – М.: Издательство
«Колесо», 1999. – 240 с.
б) колектив авторів:
Волков В.П. Тормозные приводы легковых автомобилей : Научное издание: Монография / В.П.
Волков, В.Н. Скляров, С.Н. Шуклинов. – Харьков : ХНАДУ, 2008 - 540 с.
в) бібліографічний опис статей
Клименко В.И. Гидропневматический привод в системах управления АТС // Автомобильная
промышленность. - № 8. - 2001. - с. 16-17.
При посиланні на інтернет-ресурси вказується сайт, автор (при наявності), назва роботи.
Приклад:
5.6.3 Нумерація сторінок документа і додатків, що входять до складу текстового документа,
повинна бути наскрізна.
 12

5.6.4 Текст документа при необхідності розділяють на розділи і підрозділи.

5.6.5 Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки розділів слід
розташовувати з абзацу та записувати з великої літери, далі малими літерами без точки в
кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів слід починати з абзацного відступу і друкувати
малими літерами, крім першої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Переноси слів в
заголовках не допускаються.
5.6.6 Кожен розділ текстового документа починається з нового аркуша. Підрозділи, пункти
та підпункти з нового аркуша не починаються.
5.6.7 Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою.
5.6.8 Розділи, підрозділи, пункти, підпункти слід нумерувати арабськими цифрами.
Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу
складається з номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, відокремлених крапкою. Після
номеру підрозділу крапку не ставлять.
5.6.9 Пункти і підпункти можуть мати заголовки при необхідності. Заголовки пунктів і
підпунктів починають з абзацного відступу і друкують маленькими буквами, починаючи з першої
великої.
5.6.10 Відстань між заголовком і подальшим та попереднім текстом має бути в 2
міжрядкових інтервали, а при виконанні рукописним способом — 15 мм (або один
міжрядковий інтервал 1,15). Відстань між основами рядків заголовку розділу, , як у тексті, а
між розділом і підрозділом приймають такою, що дорівнює двом інтервалам або 8мм.
5.6.11 Не допускається розміщення назви розділу, підрозділу, пункту або підпункту в
нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено менше одного рядку тексту.
5.6.12 В роботі за потребою можуть бути використані переліки. Перед переліком
ставиться двокрапка.
Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або малу літеру української абетки з
дужкою (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати
арабські цифри з дужкою.
Приклад:
а)_____________;
б)_____________:
1)________;
2)________;
в)_____________.

5.7 Викладення тексту документів

5.7.1 Повне найменування виробу на титульному аркуші, в основному напису і при
першому згадуванні в тексті документа повинне бути однаковим із найменуванням його в
основному конструкторському документі.
У подальшому тексті порядок слів в найменуванні повинен бути прямий, тобто на першому
місці повинне бути визначення (прикметник), а потім – назва виробу (іменник); при цьому
допускається вживати скорочене найменування виробу.
Найменування, що наводяться в тексті документа і на ілюстраціях, повинно бути
однаковими.
5.7.2 Текст повинен бути написаний державною мовою, технічно грамотно, без
граматичних і стилістичних помилок.
У тексті документа не допускається:
- застосовувати обороти розмовної мови, техніцизми, професіоналізми;
- застосовувати для одного і того ж поняття різні науково–технічні терміни, близькі по
значенню (синоніми), а також іноземні слова і терміни за наявності рівнозначних слів і термінів в
українській мові;
- застосовувати довільні словотворення;
 13

- застосовувати скорочення слів, зокрема встановлених правилами української орфографії,

відповідними державними стандартами, а також в даному документі;
- скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони вживаються без цифр, за
винятком одиниць фізичних величин, в головках і боковиках таблиць, і в розшифровках літерних
позначень, що входять у формули і рисунки.
5.7.3 У тексті документа, за винятком формул, таблиць, малюнків, не допускається:
- застосовувати математичний знак мінус (—) перед від’ємними значеннями величин (слід
писати слово "мінус");
- застосовувати знак "Ø" для позначення діаметру (слід писати слово "діаметр"). При
вказівці розміру або граничних відхилень діаметру на кресленнях, поміщених в тексті документа,
першим розмірним числом слід писати знак "Ø";
- застосовувати без числових значень математичні знаки наприклад > (більше), <
(менше), = (рівно), ≥ (більше або рівно), ≤(менше або рівно), ≠,(не дорівнює), а також знаки, №
(номер) і % (відсоток);
5.7.4 У тексті документа числові значення величин із позначенням одиниць фізичних
величин і одиниць лічби слід писати цифрами, а числа без позначення одиниць фізичних
величин і одиниць лічби від одиниці до дев’яти — словами.
5.7.5 Одиниця фізичної величини одного і того ж параметра в межах одного документа
повинна бути постійною.
5.7.6 Якщо в тексті документа наводять діапазон числових значень фізичної величини,
виражених в однакових одиницях фізичної величини, то позначення одиниці фізичної величини
вказується після останнього числового значення діапазону.
Приклади:
1 Від 1 до 5 мм.
2 Від 10 до 100 кг.
3 Від плюс 10 до мінус 40 ºС.
4 Від плюс 10 до плюс 40 ºС.
Недопустимо відділяти одиницю фізичної величини від числового значення (переносити їх
на різні рядки або сторінки), окрім одиниць фізичних величин, що поміщаються в таблицях,
виконаних машинописним способом.
5.7.7 Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони
згадуються., посередині сторінки. Вище та нижче кожної формули необхідно залишати не менше
одного вільного рядка. Формули і рівняння нумерують. Номер складається з номера розділу і
порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою. Наприклад, формула (1.3) –
третя формула першого розділу). Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або
рівняння в дужках у крайньому положенні на рядку.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння,
наводяться безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи
рівнянні. У формулах як символи необхідно застосовувати позначення, встановлені відповідними
державними стандартами.
Приклад: Щільність ρ, кг/м3, обчислюють за формулою:
m
ρ= ,
V (1)
де m – маса зразка, кг;
V – об'єм зразка, м3.
При виконанні чисельних розрахунків за формулою треба наводити первинний вираз із
підставленими в нього числовими значеннями і кінцевий результат з зазначенням одиниці
вимірювання без проміжних обчислень.
Приклад:
 14

(3.2)
5.7.8 Перенесення формули чи рівняння на наступний рядок допускається лише на знаках
виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Для позначення
дії множення використовується точка, а при перенесенні на знаковій операції множення
застосовується знак «х».
5.8 Оформлення ілюстрацій і додатків
5.8.1 Ілюстрації слід розміщувати у роботі безпосередньо після тексту, в якому вони згаду
дуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті роботи.
Ілюстрації нумеруються в межах розділу арабськими цифрами, за винятком ілюстрацій,
розміщених в додатку. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації,
розділених точкою. Нумерації підлягає і один рисунок. Назву ілюстрації розміщують під ілюстрацією.
Назва починається словом «рисунок», яке разом з назвою розміщують після пояснювальних даних,
наприклад:
Рисунок 1.1 – Структурна схема системи запалювання
Ілюстрації, при необхідності, можуть мати, крім назви, дані пояснень (підрисуночний текст).
5.8.2 Якщо в тексті документа є ілюстрація, на якій зображені складові частини виробу, то на
цій ілюстрації повинні бути вказані номери позицій цих складових частин в межах даної ілюстрації, які
розташовують у зростаючому порядку, за винятком позицій, що повторюються, а для електро- і
радіоелементів – позиційні позначення, встановлені в схемах даного виробу.
Виняток становлять електро- і радіоелементи, що є частинами регулювання або настройки, для
яких (окрім номера позиції) додатково вказують в підрисуночному тексті призначення кожного
регулювання і настройки, позиційне позначення і надписи на відповідній планці або панелі.
5.8.3 На електричних схемах, що наводяться в документі, біля кожного елементу вказують
його позиційне позначення, встановлене відповідними стандартами, і при, необхідності, номінальне
значення величини.
5.8.4 У тексті документа на всі додатки повинні бути дані посилання. Ступінь
обов'язковості додатків при посиланнях не вказується. Додатки розташовують у порядку посилань
на них в тексті документа.
5.8.5 Додатки позначають заголовними літерами українського алфавіту.
5.8.6 Додатки повинні мати загальну із рештою частини документа крізну нумерацію
сторінок.
5.8.7 Документ, включаючи документ, до якого випускаються додатки, комплектують в
альбом із складанням до нього опису альбому. Опису привласнюють позначення виробу, для
якого розроблений основний документ, і код ОП.

5.9 Побудова таблиць

5.9.1 Таблиця розміщується таким чином, щоб ліва границя таблиці відповідала
абзацному відступу. Назва таблиці повинна відображати її зміст, бути точною, короткою. Назву слід
розміщувати над таблицею з абзацного відступу.
Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше,
або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. Номер таблиці
складається з номеру розділу і порядкового номеру таблиці, відокремлених крапкою. При
оформленні однієї таблиці в тексті її також нумерують. Приклад оформлення цифрового
матеріалу наведений на рис.1.
5.9.2 Заголовки граф і рядків таблиці слід писати з великої літери, а підзаголовки граф
— з рядкової літери, якщо вони складають одне речення із заголовком, або з великої літери, якщо
вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять.
Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.
15
 16

Таблиця 2.1 – Назва таблиці

Рисунок 1 – Оформлення цифрового матеріалу

5.9.3 Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не

допускається.
Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам таблиці. При необхідності
допускається перпендикулярне розташування заголовків граф.
Висота рядків таблиці повинна бути не менше 8 мм.
5.9.4 Таблицю, залежно від її розміру, поміщають під текстом, в якому вперше дане
посилання на неї, або на наступній сторінці, а, при необхідності, в додатку до документа.
Допускається розміщувати таблицю на аркуші альбомної орієнтації.
5.9.5 Слово "Таблиця" вказують один раз ліворуч над першою частиною таблиці, над
іншими частинами пишуть слова "Продовження таблиці" із вказівкою номера (позначення)
таблиці. Приклад оформлення таблиці та її продовження:
Таблиця 4.2 - Коефіцієнти коректування
Значення коефіцієнтів для коректування
Коефі- Трудомісткість
цієнти Періодичність Ресурс Простої в
ТО автомобілів ТО і ПРА ТО ПРА
1 2 3 4 5 6
К1 1,0 1,0 – – 1,0
К2 – 1,0 1,0 1,0 1,0
К3 1,0 1,0 – – 1,0

Продовження таблиці 4.2

1 2 3 4 5 6
К4 – – – 1,19 1,19
К5 – – – – 1,0

Таблиці із невеликою кількістю граф допускається ділити на частини і розміщувати одну

частину поряд з іншою на одній сторінці, при цьому повторюють заголовок таблиці.
Рекомендується розділяти частини таблиці подвійною лінією або лінією завтовшки 2s.
5.9.6 Графу «Номер по порядку» в таблицю включати не допускається. Нумерація граф
таблиці арабськими цифрами допускається в тих випадках, коли в тексті документа є посилання на
них, при розподілі таблиці на частини, а також при перенесенні частини таблиці на наступну
сторонку.
При необхідності нумерації показників, параметрів або інших даних порядкові номери слід
вказувати в першій графі (боковику) таблиці безпосередньо перед їх найменуванням. Перед
 17

числовими значеннями величин і позначенням типів, марок і т.п. порядкові номери не

проставляють.
5.9.7 Обмежувальні слова "більше", "не більше", "менше", "не менше" та ін. повинні бути
поміщені в одному рядку або графі таблиці із найменуванням відповідного показника після
позначення його фізичної величини, якщо вони відносяться до всього рядка або графи. При цьому
після найменування показника перед обмежувальними словами ставиться кома. Приклад
оформлення:
Таблиця 2.3 - Електричні параметри
Значення
Найменування показника у режимі 1 у режимі 2
1 Струм колектора, А 2, не менше 0,5, не більше
2 Напруга на колекторі, В 25 В, не більше -
3 Опір навантаження колектора, Ом - -

5.9.8 Позначення одиниці фізичної величини, загальної для всіх даних в рядку, необхідно
вказувати після її найменування. Допускається при необхідності виносити в окремий рядок
(графу) позначення одиниці фізичної величини.
5.9.9 Якщо числові значення величин в графах таблиці виражені у різних одиницях
фізичної величини, їх позначення вказуються в підзаголовку кожної графи.
5.9.10 Текст, що повторюється в рядках однієї і тієї ж графи і складається з одиночних слів,
що чергуються із цифрами, замінюють лапками. Якщо текст, що повторюється, складається з двох
і більш слів, при першому повторенні його замінюють словами "Те ж", а далі лапками. Якщо
попередня фраза є частиною подальшої, то допускається замінити її словами "Те ж" і додати
додаткові відомості.
За наявності горизонтальних лінії текст необхідно повторювати.
5.9.11 Замінювати лапками цифри, що повторюються в таблиці, математичні знаки, знаки
відсотка і номера, позначення марок матеріалів і типорозмірів виробів, позначення нормативних
документів не допускається.
5.9.12 За відсутності окремих даних в таблиці слід ставити прочерк (тире) відповідно до
рисунка 2.
5.9.13 У інтервалі, що охоплює числа ряду, між крайніми числами ряду в таблиці
допускається ставити тире.
Інтервали чисел в тексті записують із словами "від" і "до" .
 18

6 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

6.1 Креслення і схеми виконуються на креслярському папері (ватмані) формату А1

(594х841) ГОСТ2.301. Усі графічні роботи, пропоновані комісії при захисті, повинні бути
обов'язково продубльовані в пояснювальній записці. На кожному аркуші виконують рамку
креслення, а в її правому нижньому куті - основний напис за формою 1 ГОСТ2.104 (див. додаток
Д).
6.2 Креслення повинні виконуватись засобами автоматичного проектування САПР,
допускається виконання креслень вручну, але не менше як два креслення має бути виконано
засобами САПР.
Лінії креслення, вигляди, розрізи і перерізи, позначення матеріалів, нанесення розмірів та
граничних відхилень повинні відповідати стандартам ГОСТ2.303, ГОСТ2.305, ГОСТ2.307.
При виборі масштабу необхідно керуватися розуміннями ясності і чіткості креслення.
Масштаби зображень на кресленнях повинні вибиратися з наступного ряду (ГОСТ 2.302):
Натуральна
1:1
величина
1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100;
Масштаби
1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000; 1:2000; 1:5000;1:10 000; 1:25 000;
зменшення
1:50 000
Масштаби
2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1
збільшення

6.3 Всі написи (на полі креслення і в основному написі) в графічній частині виконують
шрифтом Calibri (курсив), а для креслень, виконаних олівцем - креслярським шрифтом з нахилом
за ГОСТ2.304, який встановлює розміри шрифтів h: 2,5; 3,5; 5; 7; 10,… Розмір шрифту відповідає
висоті великих літер і цифр в міліметрах. Висота малої літери на розмір шрифту менша.
Наприклад, слід виконати напис шрифтом h5, то великі літери (і цифри) повинні мати висоту 5мм,
а маленькі літери – 3,5мм . На полі креслення висота літер не повинна бути менше 3,5мм:
5

3,5

.
1 Розмір для довідок

Написи, технічні вимоги та таблиці виконують на кресленнях у відповідності з ГОСТ2.316,

допуски форми та розташування поверхонь – за ГОСТ2.308, позначення шорсткості поверхонь –
за ГОСТ2.309 та ГОСТ2.789.
6.4 Позначення всіх креслень, крім креслень деталей, повинні складатися з позначення
основного документа і коду (шифру) документу. Для креслень повинні використовуватись шифри
за ГОСТ 2.102:
- складальне креслення СБ;
- габаритне креслення ГЧ;
- монтажне креслення МЧ;
- схема (за ГОСТ 2.701):
- схема електрична - Е;
- схема комбінована - С.
6.5 За ГОСТ 2.701 код схеми повинен складатися з літерної (вид схеми) і цифрової (тип
схеми) частини. Типи схем позначають цифрами:
1 - структурні;
2 - функціональні;
3 - принципові;
4 - з'єднань (монтажні);
 19

5 - підключення;
6 - загальні;
7 - розміщення.
Наприклад, схема електрична принципова позначається як ЕЗ, схема алгоритму СА.
Наприклад, схеми структурні розроблюють при проектуванні виробів та пристроїв на
стадіях, що передують розробці схем інших типів для визначення основних складових вузлів та
загальних взаємозв’язків. Схемами функціональними користуються для вивчення принципів
роботи пристроїв, а також при їх наладці, контролі і ремонті.
6.6 Правила виконання структурних схем
6.6.1 На структурній схемі зображують усі основні функціональні частини виробу
(елементи, пристрої) і основні взаємозв’язки між ними.
6.6.2 Функціональні частини на схемі зображують прямокутниками або умовними
графічними позначеннями.
6.6.3 Графічна побудова схеми повинна надавати найбільш наочне уявлення про
послідовність взаємодії функціональних частин у виробі.
6.6.4 На схемі потрібно вказувати найменування кожної функціональної частини пристрою,
якщо для її позначення застосований прямокутник.
На схемі допускається вказувати тип елементу (пристрою) і (або) позначення документу
(основний конструкторський документ, державний стандарт, технічні умови), на основі яких
застосований даний елемент (пристрій).
При зображенні функціональних частин у вигляді прямокутників найменування, типи і
позначення рекомендується вписувати всередині прямокутників.
6.6.5 При великій кількості функціональних частин допускається замість найменувань,
типів і позначень проставляти порядкові номери праворуч від зображення або над ним, зазвичай,
зверху вниз в напрямі зліва направо. В цьому випадку найменування, типи і позначення вказують
в таблиці на полі схеми.
6.6.6 Допускається поміщати на схемі пояснювальні написи, діаграми або таблиці, що
визначають послідовність процесів у часі, а також вказувати параметри в характерних точках
(величини струмів, напруг, форми сигналів, математичні залежності тощо).
6.7 Правила виконання функціональних схем
6.7.1 На функціональній схемі зображують функціональні частини виробу (елементи,
пристрої і функціональні групи), що беруть участь в процесі, і зв’язку між цими частинами.
6.7.2. Функціональні частини і зв’язки між ними на схемі зображують у вигляді умовних
графічних позначень, встановлених стандартами ЄСКД. Окремі функціональні частини
допускається зображувати прямокутниками.
Найменування, типи і позначення рекомендується вписувати в прямокутники.
6.8 Правила виконання принципових схем
6.8.1 На принципових схемах зображують всі електричні елементи, необхідні для
здійснення контролю у виробі заданих електричних процесів, всі електричні зв'язки між ними, всі
електричні елементи, якими закінчуються вхідні і вихідні ланцюги.
6.8.2 Елементи на схемі зображують умовними графічними позначень, відповідно до
наступних стандартів:
- ГОСТ 2.722–68. Машини електричні;
- ГОСТ 2.723–68. Котушки індуктивності, дроселі, трансформатори, автотрансформатори і
магнітні підсилювачі;
- ГОСТ 2.724 Електромагніти;
- ГОСТ 2.728 Резистори, конденсатори;
- ГОСТ 2.729 Прилади електровимірювальні;
- ГОСТ 2.730 Прилади напівпровідникові;
- ГОСТ 2.751 Електричні зв'язки, проводи, кабелі, шини:
- ГОСТ 2.731 Прилади електровакуумні;
- ГОСТ 2.755 Комутаційні пристрої і контактні з'єднання.
 20

6.8.2 На принциповій схемі зображують усі електричні елементи або пристрої, необхідні
для реалізації у виробі заданих електричних процесів, усі електричні зв’язки між ними, а також
електричні елементи (з’єднувачі, роз’єми, затискачі тощо), якими закінчуються вхідні і вихідні
кола.
6.8.3 Елементи або пристрої, що використовуються частково, допускається зображати на
схемі неповністю, обмежуючись тільки зображенням застосованих частин або елементів.
6.8.4 Виводи (контакти) невикористаних елементів (частин) зображують коротше, ніж
виводи (контакти) застосованих елементів.
6.8.5 Схеми виконують в однолінійному чи багатолінійному зображенні. Лінії зв'язку
показуються цілком. Якщо необхідно їх обірвати, то обриви ліній закінчують стрілками з
позначеннями місць підключення. Товщина ліній, що рекомендується, електричного зв'язку 0,3–
0,4 мм.
При зображенні на одній схемі різних функціональних кіл допускається розрізняти їх
товщиною лінії. На одній схемі рекомендується використовувати не більше трьох розмірів ліній за
товщиною.
6.8.6 Для спрощення схеми допускається декілька електрично не з’єднаних ліній зв’язку
об’єднувати в лінію групового зв’язку, але при підході до контактів (елементів) кожну лінію
зв’язку зображують окремою лінією.
При злитті ліній зв’язку кожну лінію помічають в місці злиття, а при необхідності, і на обох
кінцях умовними позначеннями (цифрами, літерами або поєднанням літер і цифр).

6.8.7 Позиційні позначення елементів (пристроїв) відповідно до ГОСТ 2.710 слід

присвоювати в межах виробу, починаючи з одиниці, в межах групи елементів (пристроїв), які на
схемі мають однакове буквене позиційне позначення, наприклад, Rl, R2, R3 тощо, Cl, C2, С3 тощо
(Додаток Н).
6.8.8 Порядкові номери необхідно присвоювати згідно з послідовністю розташування
елементів або пристроїв на схемі зверху вниз в напрямі зліва направо.
Цифри і букви виконуються одним розміром шрифту. Позиційні позначення проставляють
поруч з умовним графічним позначенням елементів, по можливості праворуч, ліворуч чи над
ними.
При необхідності допускається змінювати послідовність присвоєння порядкових номерів в
залежності від розміщення елементів у виробі, напряму проходження сигналів або функціональної
послідовності процесу.
При внесенні змін в схему послідовність присвоєння порядкових номерів може бути
порушена.
6.8.9 Позиційні позначення проставляють на схемі поруч з умовними графічними
позначеннями елементів з правого боку або над ними.
6.8.10 При зображенні на схемі елемента рознесеним способом позиційне позначення
елемента проставляють біля кожної складової частини.
Суміщений спосіб Рознесений спосіб

6.8.11 При вказівці поруч з умовними графічними позначеннями номіналів резисторів і

конденсаторів допускається застосовувати спрощений спосіб позначення одиниць вимірювань:
 21

а) для резисторів:
- від 0 до 999 Ом — без указання одиниць вимірювання;
- від 1·103 до 999·103 Ом — в кілоомах з позначенням рядковою літерою к;
- від 1·106 до 999·106 Ом — в мегаомах з позначенням літерою М;
- понад 1·109 Ом — в гігаомах з позначенням літерою Г;
б) для конденсаторів:
- від 0 до 9999·12-12 Ф — в пікофарадах без указання одиниці вимірювання;
- від 1·10-8 до 9999·10-6 Ф — в мікрофарадах з позначенням рядковими літерами
мк.
6.8.12 Для обмоток і виробів з обмотками (трансформаторів, електричних машин і т.д.) схеми
структурні, принципові і підключення виконують за ГОСТ 2.702, схеми з'єднання і розташування
виконують за ГОСТ 2.705; елементи обмотки - за ГОСТ 2.723.
Допускається при однакових з'єднаннях елементів у багатофазних виробах зображувати їх
тільки в одній фазі з указівкою на поле схеми, що з'єднання в інших фазах виконуються
аналогічно.
Допускається вказувати напрямок струму на зображенні елементів обмотки і на зображенні
з'єднання.
Допускається для виділення окремих елементів обмотки серед багаторазово повторюваних
однакових зображень виконувати ці елементи лініями більшої товщини.
Допускається початки і кінці елементів обмотки позначати на схемі числами, буквами (Н –
початок елемента, ДО – кінець елемента), точками, нанесеними біля початку елемента обмотки.
Полярність головних полюсів електричних машин позначають буквами N (північний полюс)
і S (південний полюс); полярність додаткових полюсів – буквами n і s.
Допускається поміщати на поле схеми необхідні технічні дані.
Схеми з'єднань в залежності від розташування елементів обмоток виконують у трьох
варіантах:
- розгорненням на площину;
- стосовно до виду на виріб з визначеної сторони;
- у виді, обумовленому зручністю читання схеми.
Кожен елемент обмотки схем розташування, що складається з одного чи декількох
провідників, зображують однією лінією. Всі елементи обмотки нумерують ліворуч чи праворуч
зверху вниз.
Допускається на поле схеми додатково зображувати елементи у вигляді прямокутників,
усередині яких поміщають їх цифрові позначення.
6.8.13 Дані про елементи мають бути записані в перелік елементів, позначення документу
ПЕ3. Елементи в перелік записують групами в алфавітному порядку буквених позиційних
позначень. В межах кожної групи, що має однакові буквені позиційні позначення, елементи
розташовують зростання порядкових номерів.

Елементи одного типу з однаковими параметрами, що мають на схемі послідовні порядкові

номери, допускається записувати в перелік одним рядком. В цьому випадку в графу «Поз.
позначення» вписують тільки позиційні позначення з найменшим й найбільшим порядковими
номерами, наприклад: R3,R4, або С8...С12, а в графу «Кільк.» - загальну кількість таких
елементів.
Мінімальна відстань між рядками переліку і основним написом 12 мм.
 22

6.9 Основним документом складальної одиниці чи виробу є специфікація, яка за своїм

змістом і оформленням повинна відповідати ГОСТ2.108. Специфікацію виконують на аркушах
формату А4 з основним написом за формою 2 на першому аркуші і формою 2а - на наступних
(див. Додаток C).
Специфікацію підшивають у пояснювальну записку як додаток.
Бажано специфікацію не виконувати окремо, а розмістити на тому ж аркуші, де виконано
креслення. В такому разі її розміщують безпосередньо над основним написом, виконаним за
формою 1 і документу присвоюється позначення основного документу – специфікації (без коду).
 23

7 ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ ПРОЕКТІВ

1 Технічне обслуговування і ремонт системи енергопостачання з генератором ……

2 Технічне обслуговування і ремонт системи енергопостачання з регулятором напруги …
3 Технічне обслуговування і ремонт системи енергопостачання з акумулятором ......
4 Технічне обслуговування і ремонт системи пуску двигуна зі стартером........
5 Технічне обслуговування і ремонт системи пуску дизельного двигуна........
6 Технічне обслуговування і ремонт системи енергопостачання трактора .....
7 Технічне обслуговування і ремонт системи пуску двигуна з реле блокування……..
8 Технічне обслуговування і ремонт системи полегшення пуску автомобіля
9 Технічне обслуговування і ремонт системи запалювання з розподільником
10 Технічне обслуговування і ремонт системи запалювання з комутатором .....
11 Технічне обслуговування і ремонт системи запалювання з контролером .....
12 Технічне обслуговування і ремонт системи зовнішнього освітлення автомобіля .......
13 Технічне обслуговування і ремонт системи ввімкнення фар автомобіля .......
14 Технічне обслуговування і ремонт системи світлової сигналізації автомобіля з реле-
переривачем ......
15 Технічне обслуговування і ремонт системи ввімкнення очисника і омивача вітрового
скла автомобіля ...........
16 Технічне обслуговування і ремонт системи ввімкнення контрольних приладів
автомобіля .....
17 Технічне обслуговування і ремонт системи керування економайзером примусового
холостого ходу з блоком керування
18 Технічне обслуговування і ремонт системи керування двигуном з контролером .....
19 Технічне обслуговування і ремонт електронної системи керування коробкою передач
автомобіля ..
20 Технічне обслуговування і ремонт електронної системи керування підвіскою
автомобіля ....
21 Технічне обслуговування і ремонт електронної системи регулювання гальмівного
моменту автомобіля ....
22 Технічне обслуговування і ремонт електронної системи керування положенням фар
автомобіля .........
23 Технічне обслуговування і ремонт електронної системи автоматичного блокування
дверей автомобіля .....
24 Технічне обслуговування і ремонт електронного протикрадіжного пристрою …..
25 Технічне обслуговування і ремонт системи енергопостачання з акумулятором....
26 Технічне обслуговування і ремонт для системи зовнішнього освітлення автомобіля …
27 Технічне обслуговування і ремонт системи керування дизельного двигуна........
 24

Додаток А
(довідниковий)

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ТЕХНІКУМ ТРАНСПОРТУ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ»
Циклова комісія дисциплін професійної підготовки
спеціальностей 5.05070205 і 5.05090101

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з технічне обслуговування та ремонт електроустаткування автомобілів і тракторів

на тему ___________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

Студента IV курсу, ___________групи

напряму підготовки 6.050702
спеціальності 5.05070205
Іванова В.А.
Керівник викладач Лашин Я.Ю.
Оцінка____________________

Члени комісії __________ Я.Ю. Лашин

__________ Г.М. Норець

м. Чернігів – 2014 рік

 Додаток Б
Зразок заповнення опису папки 25
№ №

Формат

Кіл. арк
Позначення Найменування Примітки
рядка

екз.
1
2 А4 ЧТТКТ КПХХХХ ХХХ ВП Відомість проекту 1
3

4 Завдання для курсового

5 проектування 1

7 А4 ЧТТКТ КПХХХХ ХХХ ПЗ Пояснювальна записка 50

ПЗ
8

9 А4 ЧТТКТ КПХХХХ ХХХ ПЕ3Перелік елементів 1

ПЕ3
10

11 Відгук керівника 1

12

13 Рецензія 1
14

15

16

17

18

19

20 * Текстові документи укомплектовані згідно опису

2
22
23

24
25

ЧТТКТ КПХХХХ ХХХ ОП

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. П.І.Б. Літ. Арк. Акрушів
Технічне обслуговування,
Перевір. П.І.Б. У1 1
діагностика та ремонт системи
Т.контр.
запалювання
Н. Контр. Група ЕУ-ХХХХ
Опис папки
Затверд.
26
 Додаток В
Зразок заповнення відомості проекту 27
№ Формат №

Кіл. арк
Позначення Додаток Г
Найменування Примітки

екз.
рядка

(довідниковий)
Завдання на КП
1 Документація
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
2 розроблена загальна
«ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ТЕХНІКУМ ТРАНСПОРТУ
3 ТА КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ»
4 А1 ЧТТКТ КПХХХХ ХХХ Е3 Схема електрична 1
Циклова комісія дисциплін професійної підготовки спеціальностей 5.05070205,
5 принципова
5.05090101
6 Освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст
Напрям підготовки 6.050702 «Електромеханіка» 
7
Спеціальність 5.05070205 «Обслуговування та ремонт електроустаткування автомобілів
8 і тракторів»
9 А1 ЧТТКТ КПХХХХ ХХХ Е4 Схема з’єднань 1
ЗАТВЕРДЖУЮ
10 Голова циклової комісії
11 А1 ЧТТКТ КПХХХХ ХХХ ТК Теоретичне креслення 1 Л.М. Шумська
“___” __________2013 року
12

13 А4 ЧТТКТ КПХХХХ ХХХ ПЗ Пояснювальна записка 50

14 З А В Д А Н Н Я
НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ СТУДЕНТУ
15 А4 ЧТТКТ КПХХХХ ХХХ ПЕ3 Перелік елементів 1
Селівону Богдану Валентиновичу
16
1.Тема проекту: «………………………………………………….»
17 керівник проекту Лашин Ярослав Юрійович, викладач,
затверджені розпорядженням зав. відділення від “…” лютого 20… р. №3
18
2. Термін подання студентом проекту 30.05.2013 р.
19 3. Вихідні дані до проекту: марка автомобіля …..; кількість автомобілів ……;
20 середньодобовий пробіг автомобіля …… км.; кількість змін роботи автомобілів ….;
термін перебування ДТЗ чи його складових частин в експлуатації……, пробіг ДТЗ
21 Документація
після ремонту електроустаткування…., термін інша
експлуатації ДТЗ після ремонту
22 електроустаткування (в одиницях календарного часу)…...
23 4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки:
Технічне завдання 1
24 Реферат, вступ, загальний частина,
ЧТТКТ КПХХХХ ХХХ ОП Опис папки
електрична частина, технічне
1
обслуговування,
діагностика і ремонт, розрахунок кількості ТО-1, ТО-2 на один транспортний засіб;
25
розрахунок гарантійного пробігу відремонтованого ТЗ, висновки, перелік посилань.
5. Перелік графічного матеріалу: схема електрична принципова А1; схема загальна
А1.
6. Дата видачі завдання ……………..
ЧТТКТ КПХХХХ ХХХ ВП
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. П.І.Б. Літ. Арк. Акрушів
Перевір. П.І.Б.
Технічне обслуговування, У1 1
діагностика та ремонт системи
Т.контр.
запалювання Група ЕУ-ХХХХ
Н. Контр.
Затверд.
Відомість проекту
 28

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів курсового Строк виконання Примітка
з/п проекту етапів проекту

Студент _________ Селівон Б.В.

Керівник проекту _________ Лашин Я.Ю.

Зав. відділення _________ Сухицький Ю.В.
 29

Додаток Д
(довідниковий)

Зразок виконання титульного листа пояснювальної записки

Державний вищий навчальний заклад

«Чернігівський технікум транспорту та комп’ютерних технологій»
Циклова комісія дисциплін професійної підготовки
спеціальностей 5.05070205 і 5.05090101

Пояснювальна записка
до курсового проекту з обслуговування та ремонту електроустаткування автомобілів
і тракторів

на тему_______________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

Виконав: студент IV курсу, ______групи

спеціальності 5.05070205
Обслуговування та ремонт електроустаткування
автомобілів і тракторів

Керівник Лашин Я.Ю.

 30

м. Чернігів – 2014 рік

 31

Додаток Е
(довідниковий)

Приклад оформлення реферату

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка до курсового проекту на тему « ….. » містить …с.,

….рисунків, …. таблиць, …. додатків, …. використаних джерел.
Об’єкт дослідження (розробки) – лазерний далекомір.
Мета роботи - проектування лазерного далекоміра, який відповідає заданим
вихідним і робочим параметрам, і дозволяє виконувати вимірювання відстані із
заданою точністю.
Розглянуті традиційні системи вимірювання, проаналізовані переваги та
недоліки. Розроблена оптична, кінематична та електронна схеми лазерного
далекоміра. Виконані габаритні, енергетичні та оціночні (розрахунок похибок)
розрахунки оптоелектронного приладу, на основі яких проведені корекції оптичної
та електронної систем. Розраховані джерела живлення лазерного випромінювача та
приймача випромінювання. Проведені експериментальні дослідження джерела та
приймача оптичного випромінювання, а також низки вузлів оптичної та електронної
систем далекоміра.
Галузь використання – лазерна локація.
 32

Додаток Ж
(довідниковий)

Зразок першого листа пояснювальної записки

Зміст

Вступ...........................................................................................................3
1 Заголовок першого розділу...................................................................5
1.1 Заголовок першого підрозділу першого розділу ..........................7
1.2 Заголовок другого підрозділу першого розділу............................10
2 Заголовок другого розділу..................................................................12
2.1 Заголовок першого підрозділу другого розділу...........................15
2.1.1 Заголовок першого пункту першого підрозділу
другого розділу………….......................................................................18
2.1 Заголовок другого підрозділу другого розділу
і .д............................................................................................................20

Висновки.................................................................................................29
перелік посилань ................................................................................30
Додаток А (вид додатка) Найменування першого додатка................31
Додаток Б (вид додатка) Найменування другого додатка тощо........32

ЧТТКТ КПХХХХ ХХХ ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. П.І.Б. Літ. Арк. Акрушів
Перевір. П.І.Б. Назва КП 3 80
Т. контр.
Н. Контр. Пояснювальна записка Група ЕУ-ХХХХ
Затверд.
 33

Додаток З
(довідниковий)

Зразок наступних листів пояснювальної записки

Арк.
ЧТТКТ КПХХХХ ХХХ ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 34

Додаток К.

Періодичність ТО і ресурс автомобілів,

Тип автомобілів, що Періодичність ТО і ресурс

складають технологічно автомобілів, км
сумісну групу Lн
1
L2н Lк

1 2 3 4
І група
Автомобілі легкові особливо малого класу 5 000 2 0000 125 000
Те ж малого класу
Автомобілі вантажні особливо малої 5 000 2 0000 150 000
вантажопідйомності 4 000 16 000 150 000

ІІ група
Автомобілі легкові середнього класу 5 000 20 000 400 000
Автобуси особливо малого класу 5 000 20 000 360 000
Автомобілі вантажні малої 4 000 16 000 150 000
вантажопід’ємності

ІІІ група
Автомобілі вантажні середньої 4 000 16 000 300 000
Вантажопід’ємності
Автомобілі вантажні великої 4 000 16 000 300 000
вантажопідємності від 5,0т до 6,0т
від 6,0т до 8,0т 4 000 16 000 300 000
Особливо великої вантажопідємності
8,0т - 10,0т 4 000 16 000 450 000
10,0т - 16,0т 4 000 16 000 450 000

ІV група
Автобуси середнього класу 5 000 20 000 200 000
Автобуси великого класу 5 000 20 000 200 000
Автобуси особливо великого класу 5 000 20 000 200 000
 35

Додаток Л
Коректування нормативів ТО і ремонтів

Нормативи, які регламентують організацію ТО і ремонтів рухомого складу і коректування

в залежності від наступних факторів за допомогою коефіцієнтів.
- категорії умов експлуатації рухомого складу - К1;
- модифікація рухомого складу і організація його роботи - К2;
- природно-кліматичних умов для помірного клімату України приймаємо К3 = 1,0;
- кількість одиниць технологічно сумісного рухомого складу - К4;
- способу зберігання рухомого складу - К5 приймається: при відкритому зберіганні - 1,0 при
закритому зберіганні - 0,9.

Коефіцієнт коректування нормативів в залежності від категорії умов експлуатації К1

Нормативи
Категорія умов
Періодичність Питома Ресурс
експлуатації
профілактичних трудомісткість автомобіля
впливів ПРА (агрегату)
1 2 3 4
1 1,0 1,0 1,0
2 0,9 1,1 0,9
3 0,8 1,2 0,8
4 0,7 1,3 0,7
5 0,6 1,4 0,6
 36

Додаток Н
Коефіцієнт коректування нормативів в залежності
від модифікації рухомого складу та організації
його роботи К2

Нормативи
Модифікація рухомого
Тривалість Ресурс
складу та організація його Трудоміскість
простою в ТО і автомобіля
роботи ТО і ПРА
ПРА (агрегата)
1 2 3 4
Базовий автомобіль 1,0 1,0 1,0
Автомобілі і автобуси 1,1 1,25 1,0
повноприводні
Автомобілі-рефрежератори 1,1 1,2 1,0
Автоцистерни 1,2 1,3 1,0
Автомобілі-самоскиди 1,2 1,4 1,0
Сідельні тягачі 1,2 1,4 1,0
Автомобільні санітарні 1,1 1,15 0,85
 37

Додаток П

Коефіцієнт коректування нормативів в залежності від кількості одиниць технологічного

сумісного рухомого складу К4

Кількість одиниць технологічного Трудоміскість ПРА і обов'язкових робіт

сумісного рухомого складу ТО

до 25 вкл 1,55
понад 25 до 50 1,35
понад 50 до 100 1,19
понад 100 до 150 1,10
понад 150 до 200 1,05
понад 200 до 300 1,00
понад 300 до 400 0,92
понад 400 до 500 0,89
понад 500 до 600 0,86
понад 600 до 700 0,84
понад 700 до 800 0,81
понад 800 до 1000 0,77
понад 1000 0,73
 38

Додаток
Додаток Р
(довідниковий)
Форми основних написів для текстової документації

Форма 2 -Основний напис пояснювальної записки для текстових конструкторських

документів, переліків та специфікацій
(перший або заголовний аркуш)

ЧТТКТ КПХХХХ ХХХ ПЗ

Зм Арк. № докум. Подп. Дата
.
Розроб. Літ. Арк. Аркушів
Перевір. Тема КП У 3 80

Н контр. Пояснювальна записка

Затверд.

Форма 2а – Основний напис пояснювальної записки для креслень, схем, переліків,

специфікацій і текстових документів (наступні листи)

Арк.
ЧТТКТ КПХХХХ ХХХ ПЗ
Зм Арк. № докум. Підп. Дата
.
 39

Додаток С
(довідниковий)
Форма специфікації
Формат.

Кільк.
Зона
Поз.
8 min 15
 40

Додаток Т
(довідниковий)
Зразок переліку елементів

КП
 41

Додаток У
(довідниковий)
Зразки виконання схем
 42

Додаток Ф
(довідниковий)
Умовні графічні позначення елементів на електричних схемах

Продовження додатка Ф
 43

Продовження додатка Ф
44
 45

Продовження додатка Ф
 46

Продовження додатка Ф
 47

Продовження додатка Ф
 48

Продовження додатка Ф
 49

Додаток Х

Таблиця 1. Інтенсивності відмов ЕРЕ.

Найменування елемента
λ0⋅106 1/год
Найменування елемента
λ0⋅106 1/год
М/сх.із середньою ступінню 0,013 Автотрансформатори 0,06
інтеграції
ВІС 0,01 Обмотки електродвигуна 0,08
Транзистори германієві: До 2 мВт 0,4 Котушки індуктивності 0,02
До 20 мВт 0,7 Датчики оптичні 4,7
До 200 мВт 0,6 Реле 0,25n
Транзистори кремнієві З'єднувачі 0,062n
До 150 мВт 0,84 Перемикачі кнопкові 0,07n
До 1 Вт 0,5 Гньозда 0,01
До 4 Вт 0,74 Клеми, зажими 0,0005
Діоди германієві: 0,157 Дроти з'єднувальні 0,015
Діоди кремнієві: 0,2 Кабелі 0,475
Конденсатори паперові 0,06 Ізолятори 0,05
Конденсатори керамічні 0,15 Акумулятори 7,2
Конденсатори слюдяні 0,06 Батареї зарядні 1,4
Конденсатори електролітичні 0,035 Електродвигуни асинхронні 8,6
Конденсатори повітряні змінні 0,034 Електродвигуни синхронні 0,359
Конденсатори скляні 0,06 Електродвигуни вентиляторні 2,25
Резистори композиційні 0,043 Антени 0,36
Резистори плівкові 0,03 Хвильоводи жорсткі 1,1
Резистори дротові 0,087 Хвильоводи гнучкі 2,6
Резистори вугільні 0,045 Запобіжники 0,5
Трансформатори вхідні 1,09 Виводи ВЧ 2,36
Трансформатори вихідні 0,09 Плата друкованої схеми 0,7
Трансформатори звукової ч-ти 0,02 Паяння друкованого монтажу 0,01
Трансформатори ВЧ 0,045 Паяння навісного монтажу 0,03
Трансформатори силові 0,025 Паяння об'ємного монтажу 0,02
Автотрансформатори 0,06 Мікрофони динамічні 20
Дроселі 0,34 Гучномовці динамічні 4
Таблиця 2. Коефіцієнти впливу механічних дій
Умови експлуатації Вібрація К1 Ударні навантаження Сумарна дія
автомобіля K∑
К1 1,0 1,0 1,0
К2 1,04 1,03 1.07
К3 1,3 1,05 1,37
К4 1,35 1,08 1,46
Таблиця 3. Коефіцієнти впливу вологості й температури.
Вологість,% Температура, °С К3
60....70 20................40 1,0
90.............98 20.................2 5 2,0
90..............98 30................40 2,5
Таблиця 4. Коефіцієнти впливу атмосферного тиску.
Тиск, кПа к4 Тиск, кПа К4
0,1- 1,3 1,45 32...42 1,2
1,3...2,4 1,40 42...50 1,16
2,4...4,4 1,36 50...65 1,14
4.4...12.0 1,35 65...80 1,1
12,0...24,0 1,30 80... 100 1,0
24....32 1,25
 50

Продовження додатка Ц

Таблиця 5. Коефіцієнти навантаження ЕРЕ

Найменування Контролюємі параметри Коефіцієнт КН у КН у
елемента навантаження, КН імпульсному статичному
режимі режимі
Мікросхеми Максимальний вихідний n
струм,
I вих.макс.
∑ I Ві
i=1
Вхідний струм м/сх, які - -
включені .
I вих. макс .
на виході, Ів. Кількість
навантажених входів n.
Транзистори Потужність розсіювання на Pk 0,5 0,2
колекторі, Рк
P k .доп
Напівпровідников Зворотна напруга, U3 UЗ 0,5 0,2
і діоди
UЗ
доп
Конденсатори Напруга на об кладках, U U 0,7 0,5

U доп
Резистори Потужність розсіювання, Р P 0,6 0,5
P доп
Трансформатори Струм навантаження, ІН IН 0,9 0,7
IН
доп
Електричні Струм, Iк Ik 0,8 0,5
з'єднувачі
I k . доп

Продовження додатка Ц
 51

Рис. 3. Залежність аі(Т, кн) для конденсаторів

Рис. 4. Залежність аі(Т, кн) для резисторів

Рис. 5. Залежність аі(Т, кн) для трансформаторів

 52

Додаток Ч

Розрахунок оцінки надійності

Отримання того чи іншого рівня надійності розроблюваної автомобільної системи
залежить від спрямованих зусиль проектувальника й виробника системи.
Загальні вимоги до надійності автомобільних систем встановлюються з урахуванням
призначення, умов експлуатації і в наслідок її відмов. При цьому наслідки відмов
оцінюються кількісно з точки зору шкоди безпеки людини й суспільства в цілому.
Розробники повинні гарантувати й доказати виконання необхідних вимог у заданий час. Для
цього повинно бути використано увесь арсенал засобів дії на статистичні параметри
надійності проектованої системи автомобіля. Сюди відносяться, наприклад, вибір і
уточнення структурних і принципових схем, які забезпечують розширення поля допусків на
параметри автомобільних систем схемно-технічними методами для практичного виключення
"поступових" (параметричних) відмов; вибір радіоелементів, їх енергетичне розвантаження у
раціональних межах і захист від дій дестабілізуючих факторів конструктивними методами;
вибір необхідних методів дослідження і випробувань у процесі розробки, включаючи межові
випробування, які забезпечують достовірність отриманих результатів; розробка методів і
апаратури експлуатаційного контролю з урахуванням психофізіологічних факторів для
підвищення надійності роботи автомобільних систем у реальних умовах експлуатації;
введення при необхідності часткового або повного резервування компонентів автомобільних
систем.
Надійність - це властивість виробу виконувати усі задані функції у визначених умовах
експлуатації при зберіганні значень основних параметрів у наперед встановлених межах.
Надійність - це фізична властивість виробу, яка залежить від кількості і якості елементів, що
входять у нього, від умов експлуатації та інше.
До кількісних характеристик надійності відносять: ймовірність безвідмовної роботи.
що показує, яка частина виробів буде робити без пошкоджень на протязі заданого часу t
P(t)=e- Λ t,
де Λ - інтенсивність відмов виробу.
Інтенсивність відмов показує, яка доля усіх виробів у середньому виходить із строю за
1 годину роботи. Інтенсивність відмов виробу, що складається з n різних елементів,
визначають за формулою:
Λ=λ1 + λ2 +. . .+ λn + λ з + λ ДП
де
λ1 + λ2 +.. .+λn - інтенсивності відмов 1-ого, 2-ого і n -ого елементів з урахуванням
λ λ
усіх діючих факторів, з - інтенсивності відмов з'єднань, ДП - інтенсивність відмов
друкованої плати.
Інтенсивність відмов елементів залежить від конструкції, якості виготовлення, від
умов експлуатації і від електричних навантажень у схемі. Вплив зовнішніх факторів на
надійність елементів можна оцінити за допомогою коефіцієнтів навантажень.
Коефіцієнтом навантажень (Кн) називають відношення фактичного значення діючого
λ
фактора до його номінального значення. При збільшенні Кн, i збільшується,. i
λ
збільшується також, коли елемент експлуатується при більш жорстких умовах: підвищеній
температурі навколишнього повітря й вологості, збільшених вібраціях, ударах та інш., тобто
інтенсивність відмов елемента:
λi =λ 0 к к к к а (Е,К ),
1 2 3 4 і н
λ
де 0 - номінальна інтенсивність відмов (додаток Ф табл. 1);
к1; ,к2 - коефіцієнти, що залежать від дії механічних факторів (додаток Ф табл. 2);
 53

к3 - коефіцієнт, що залежить від дії вологи і температури (табло);

к4 - коефіцієнт, що залежить від тиску повітря (додаток Ф табл. 4);
аі(Т, Кн), (додаток Ф рис. 1-5) -коефіцієнт, що залежить від температури поверхні
елемента (Т) і від коефіцієнта навантаження Кн. (додаток Ф табл.5) Усі коефіцієнти
приведені у довідкових даних.
Мірою надійності є середня нароботка до відмови:
Тсер.=1/ Λ .
У загальному випадку надійність автомобільних систем обумовлена не тільки
безвідмовністю у даних умовах, але і ремонтоздатністю, зберігаємістю у визначених умовах
до моменту використання по призначенню, а також довговічністю. Більшість автомобільних
систем призначена для приймання, передавання, перетворення й обробки інформації.
Збільшення точності й об'єму оброблюваної інформації вимагає ускладнення структури і
збільшення фізичного об'єму апаратури. При цьому змінюється і склад апаратури.
Підвищення технічної ефективності автомобільних систем пов'язано з збільшенням кількості
її компонентів і як наслідок, з зменшенням її надійності.
Вибір і прогнозування параметрів безвідмовності компонентів автомобільних систем.
Проста система — це система, яка може знаходитись тільки у двох чітко позначених
станах : працездатності або відмови незалежно від умов використання.
Складні пристрої (системи) можуть функціонувати у випадках часткових відмов.
Можливості підвищення надійності простої системи у кожен період часу мають межу, яка
визначається не тільки економічними факторами, але і рівнем науки і виробництва. А
можливості підвищення надійності складної системи обмежуються, як правило, тільки
економічними факторами.
Одним із основних методів підвищення надійності простих пристроїв є підвищення
безвідмовності їх елементів (вузлів). Це забезпечується в наслідок їх правильного вибору,
використання у режимах раціональних навантажень, розширення поля допуску на стиковочні
параметри для зменшення впливу поступових (параметричних) відмов.
При виборі елементів (вузлів) необхідно враховувати:
- вимоги до стабільності параметрів елементів у визначеної сфері використання;
- мікроклімат на поверхні елемента;
- можливі локальні механічні дії (з урахуванням можливості амортизації);
- параметри елемента, обумовлені відповідними ТУ;
- статистичні відомості о надійності продукції підприємства постачальника;
- перспективну серійність елемента й відсутність обмежень на використання
елементів даного типу.
З цих прикладів можливо зробити висновок, що при проектуванні автомобільних
систем необхідно знати не тільки середні значення параметрів елементів, але і граничні
відхилення цих величин від номінальних при дії зовнішніх і внутрішніх факторів
(температури; вологості; старіння та інш.)
Для забезпечення експлуатаційної надійності розробляємої системи важливо вибір
раціональних режимів роботи й навантажень елементів схеми і механічної конструкції.
 54

Додаток Ш

Вибір і коректування нормативів періодичності технічних впливів

Для розрахунку програми спочатку необхідно вибрати нормативні значення пробігу
рухомого складу до КР і періодичності ТО, які встановлені Положенням про технічне
обслуговування і ремонт рухомого складу АТП. Для конкретного завдання ці умови можуть
відрізнятися так як вони вказані для базових моделей; 1-ї категорії умов експлуатації,
помірного кліматичного району. Тому в конкретному випадку нормативи періодичності
коректуються за допомогою коефіцієнтів, вказаних в положенні та додатках К,Л,Н,П
Для зручності використання, треба звести коефіцієнти до таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Коефіцієнти коректування нормативів
Значення коефіцієнтів для коректування
Трудомісткість
Простої в
Коефіцієнти Ресурс
Періодичність
ТО і ПРА ТО ПРА
ТО автомобілів
К1 _ _
К2 _
К3 _ _
К4 _ _ _

К5 _ _ _ _

підставивши значення коефіцієнтів у формули, отримаємо:

Lк = Lнк∙К1∙К2 К3;
(4.1)

LТО- 2 = Lн ТО - 2∙К1∙К3; (4.2)

LТО1 = Lн ТО - 1∙К1∙К3;
(4.3)

де Lнк ; Lн2; Lн1 – норми періодичності відповідно до КР; ТО-2; ТО-1 ( Додаток К);
Lк; L ТО - 2; L ТО -1 – скоректовані періодичності технічних впливів;
К1 - коефіцієнт, що враховує категорію умов експлуатації ( Додаток Н);
К2 - коефіцієнт, що враховує модифікацію рухомого складу і організацію його
роботи (Додаток П);
К3 - коефіцієнт, що враховує кліматичні умови (для помірного клімату України
К3=1,0).
Розрахунок кількості КР і ТО на один автомобіль за рік
 55

Кількість КР і ТО на один автомобіль за рік визначається відношенням річного

пробігу по пробігу до даного впливу.
В розрахунках приймається, що при пробігу, рівному Lк, чергове остатнє ТО-2 не
виконується і автомобіль поступає в КР.
До ТО-2 входить і обслуговування ТО-1, що виконується одночасно з ТО-2. Тому в
даних розрахунках кількість ТО-1 за цикл не вміщує обслуговування ТО-2.
Періодичність вбирально-мийних робіт Lвмр призначається в залежності від типу
рухомого складу і умов його роботи (кількості змін):
Lвмр = Lсд
(4.4)
де Lсд - середній пробіг автомобілів за добу;
Періодичність сезонного обслуговування (Lсо) автомобіля – 2 рази на рік.
; (4.5)

(4.6)

(4.7)

; (4.8)

(4.9)

де Nкр; N ТО-2; N ТО - 1, N що, N вмр – кількість відповідно капітальних ремонтів, ТО-2;

ТО-1; ЩО, вбирально-мийних робіт.
п - кількість змін роботи рухомого складу;
 56

Розрахунок кількості ремонтів і ТО тракторів

Кількість ТО і ремонтів за тракторами визначаємо за формулами:

;
(4.1)
; (4.2)

(4.3)

(4.4)

(4.5)

(4.6)

де Nк , Nп, N3, N2 , N1 , Nс – відповідно кількість капітальних і поточних ремонтів,

ТО-3, ТО-2, ТО-1 та сезонних ТО;
Мр – планове річне навантаження на один трактор даної марки, мото-годин
n – кількість тракторів однієї марки;
Мк, Мп, М3, М2, М1 – напрацювання до капітального і поточного ремонтів, ТО-3,
ТО-2, ТО-1, мото-годи
 57

Додаток Щ

Приклад розрахунку
Вихідні дані:
На СТО виконувались роботи з ТО та ремонту системи енергозабезпечення
автомобіля КамАЗ – 6520.
Термін перебування ДТЗ чи його складових частин в експлуатації - 7 років Пробіг
ДТЗ після ремонту системи енергозабезпечення - 8 400 км.
Термін експлуатації ДТЗ (в одиницях календарного часу) після ремонту - 3 міс.
Розрахунки:
Розрахунок гарантійного строку відремонтованого автомобіля КамАЗ - 6520
в кілометрах пробігу: відповідно (Додаток З) гарантійні зобов’язання зменшаться на 10%

7000 - 700 = 6 300 км.

8400 - 6 300 = 2 100 км.

Розрахунок гарантійного строку відремонтованого автомобіля КамАЗ - 6520в
одиницях календарного часу: відповідно (Додаток З) гарантійні зобов’язання зменшаться на
10%
4 міс. - 0,4 = 3,6 міс.
3,6 міс. - 3 міс. = 0,6 міс.

Висновок: гарантійні зобов’язання щодо усунення несправностей Виконавцем з

ремонту системи енергозабезпечення автомобіля КамАЗ - 6520 після експлуатації згідно
вихідних даних - не розповсюджуються.