УДК 004:519.

6
Методичні рекомендації призначені для виконання курсового
проекту з дисципліни «Програмування». Методичні рекомендації
містять орієнтовну тематику курсових проектів, організацію
виконання, структуру пояснювальної записки, змісти розділів, вимоги
згідно ЄСКД України до оформлення пояснювальної записки
курсового проекту, приклади оформлення окремих структурних
елементів. Мета методичних рекомендацій – допомогти студентам при
виконанні курсової роботи, призначеної для закріплення знань,
отриманих при вивченні теоретичної частини курсу, і отримання
практичних навичок розробки об'єктно-орієнтованих програм, а також
оформленні пояснювальної записки.

Рекомендовано Навчально – методичною радою ВП НУБіП України

«Бережанський агротехнічний коледж».
Протокол 1 від 30.08.2018 року.
Голова ____ Калатало О. В.

Укладач: Калатало О. В.

Рецензенти: Калиній І. В., к. т. н., доцент кафедри Інформаційних

технологій та вищої математики ВП НУБіП України «Бережанський
агротехнічний інститут»;
Якимович О. М., голова циклової комісії Фізико – математичних
дисциплін, інформатики та обчислювальної техніки ВП НУБіП
України «Бережанський агротехнічний коледж».

Навчальне видання
Методичні вказівки
щодо виконання та оформлення курсової роботи
з дисципліни «Програмування»
для студентів спеціальності
123 «Комп’ютерна інженерія»

© Укладач: Калатало О. В.

2
 ЗМІСТ

ВСТУП 4
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 5
ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ 8
ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 11
ВИМОГИ ДО ФОРМИ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 12
Загальні вимоги 12
Структурні елементи та розділи 14
Заголовки 14
Нумерація сторінок 15
Нумерація розділів та підрозділів 15
Переліки 16
Ілюстрації 16
Таблиці 17
Формули і рівняння 18
Посилання в тексті на формули, таблиці,
літературні джерела 20
Скорочення 21
Додатки 21
Використана література 22
ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ НА КУРСОВУ РОБОТУ 26
ЗАХИСТ КУРСОВИХ РОБІТ 34
ДОДАТКИ 35
ЛІТЕРАТУРА 39

3
ВСТУП
Виконання курсової роботи є обов’язковою
складовою навчального процесу. Курсова робота - це
перша самостійна наукова праця майбутнього програмного
інженера. При її виконанні студент поглиблює знання з
фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін,
засвоює методику експериментальних досліджень,
оволодіває навичками співставлення результатів своїх
досліджень із літературними даними, аналізу, узагальнення
і літературного оформлення одержаних результатів з теми
дослідження, набуває вміння вести науковий пошук, що
розвиває в молодого інженера творчий підхід до роботи.
Курсова робота з дисципліни «Програмування»
передбачає знання студентами програмування та об’єктно-
орієнтованого проектування і є завершальним етапом
вивчення у рамках курсу програмування та алгоритмічні
мови підготовки студентів спеціальності Галузь знань: 12
«Інформаційні технології» Спеціальність: 123
«Комп’ютерна інженерія».
Робота виконується студентами денної форми
навчання протягом шостого семестру і завершується
наприкінці семестру публічним захистом, що відбувається
під керівництвом комісії. Передбачена форма контролю –
залік (диференційований).

4
 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Метою курсової роботи є закріплення, поглиблення
та узагальнення знань, якими студент оволодів під час
вивчення курсу, в набутті навичок використання основ
алгоритмізації та програмування на алгоритмічних мовах
високого рівня з використанням принципів об’єктно-
орієнтованого проектування та програмування, методики
розробки програмних модулів та програмного
забезпечення комп’ютерних систем управління, набуття
студентами теоретичних знань та практичних навичок в
області використання сучасних систем візуального
проектування програмних засобів комп’ютерних систем
управління та освоєння принципів та методів сучасних
технологій програмування, набуття навичок
професійних та практики наукових досліджень з
оформленням відповідного текстового, програмного та
ілюстративного матеріалу у формі наукового звіту.
Матеріали для написання курсової роботи
вибираються студентом за погодженням із науковим
керівником.
Матеріалами можуть слугувати:
- результати опрацювання літературних та фондових
джерел;

5
 - результати виконання студентом лабораторних та
практичних робіт з різних дисциплін циклу
спеціальної підготовки;
- матеріали, зібрані студентом під час проходження
навчальної практики;
- результати дослідницьких робіт, виконаних
студентом на кафедрі, у наукових лабораторіях, на
виробництві тощо;
- матеріали, отримані студентом у виробничих
організаціях;
- інші матеріали.
Виконання курсової роботи (КР) направлено на
закріплення знань, отриманих при вивченні теоретичної
частини курсу, і набуття практичних навичок розробки
об'єктно-орієнтованих програм. В результаті виконання
курсової роботи студент повинен освоїти:
- концепції об'єктно-орієнтованого програмування;
- спеціалізовані засоби розробки програмного
забезпечення мовою Java;
- основи уніфікованої мови моделювання UML.
знати: загальні питання побудови та
використання сучасних систем об’єктно-орієнтованного
та візуального проектування програмних засобів
комп’ютерних систем управління; основні поняття та

6
 методи об’єктно-орієнтованного проектування та
програмування, основні засоби розробки програм з
використанням багато ієрархічних структур об’єктів та
класів об’єктів;
вміти: самостійно вибирати середовище
проектування програмних засобів, проектувати,
розробляти, налагоджувати та супроводжувати сучасне
програмне забезпечення комп’ютерних систем
управління.
Під час виконання курсової роботи студент
повинен продемонструвати:
- вміння збирати і аналізувати відповідні матеріали
про об’єкт дослідження, використовуючи сучасні
джерела інформації, включаючи Інтернет ресурси;
- спроможність проводити необхідні обґрунтування
для розробки програмних засобів систем
управління різного призначення, тощо;
- здатність доводити розв'язання поставленої задачі
до логічного кінця;
- вміння аналізувати отримані результати і робити з
них висновки.
КР складається з двох взаємопов'язаних частин. Для
виконання першої частини КР потрібно побудувати
детальну об'єктну модель запропонованої предметної

7
області. Друга частина КР передбачає безпосередню
розробку об'єктно – орієнтованого програмного
забезпечення, реалізує розроблену об'єктну модель.

ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ

Варіант завдання на КР студенту призначає

викладач. Постановки завдань наведені в розділі ВАРІАНТИ
ЗАВДАНЬ НА КУРСОВУ РОБОТУ
Кожна з двох частин КР розглядається, як
самостійне завдання і може захищатися окремо. Перша
частина КР вирішує питання аналізу та проектування
системи, моделює реальну предметну область. Так як
запропонований варіант формулювання задачі являє собою
лише поверхневий опис предметної області і не претендує
на повноту і завершеність, то конкретизація і уточнення
покладаються на проектувальника. При цьому може
виявитися, що функціональна повнота (забезпечення всіх
необхідних характеристик) не може бути досягнута за
обмежений час, виділений на розробку. У цьому випадку
необхідно узгодити з викладачем підмножину функцій, які
будуть складати ядро проектованої системи.
У першій частині КР необхідно:

8
 - зробити опис запропонованої в завданні
предметної області;
- визначити набір функцій, які повинна вирішувати
система описуваної предметної області;
- виділити з опису предметної області можливі
об'єкти і класи;
- підготувати словник даних;
- визначити залежності (зв'язку) між об'єктами
(класами);
- визначити атрибути об'єктів;
- виконати групування і запропонувати ієрархію
спадкування класів;
- провести подальше дослідження та удосконалення
отриманої моделі;
- написання «скелета» всіх отриманих класів.
Друга частина - безпосередня розробка програмного
забезпечення базується на результатах проектування
виконаного в першій частині.
При виконанні курсового проекту рекомендується
спиратися на бібліографічні джерела та іншу літературу з
об'єктно- орієнтованого програмування.
Незалежно від варіанту завдання на КР можна
виділити кілька формальних критеріїв оцінки програми
розробленої студентом:

9
 – коректність програми
Програма правильно працює з коректними
тестовими даними.
– стійкість програми
Введена інформація піддається логічному контролю.
Програма не повинна втрачати працездатності, при будь-
яких діях, навіть некоректних діях користувача. Всі дії, які
загрожують втратою інформації, виконуються тільки після
повторного підтвердження.
– функціональна повнота
Програма повинна здійснювати протоколювання
всіх виконуваних в ній дій. В рамках погодженою з
викладачем підмножиною функцій, всі вони повинні бути
реалізовані (Приклад: програма повинна дозволяти
проводити пошук або вибірку інформації по зробленому
фільтру. При невдалому завданні умови запиту
забезпечується його коригування, з метою звуження або
розширення зони пошуку).
– засоби допомоги і документації
Програма повинна бути забезпечена внутрішньою
документацією у вигляді коментарів. При запуску
програми повинна з'являєтися заставка, що відображає суть
і можливості програмного засобу, а також відомості про

10
автора. Бажано передбачити можливість існування
контекстно-залежної допомоги.

ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ

ЗАПИСКИ

Пояснювальна записка повинна містити наступні

розділи:
- вступ. Даний розділ повинен містити інформацію
про призначення та галузі застосування програми.
- постановка задачі. Даний розділ повинен включати
вихідні дані по варіанту завдання, розгорнутий опис
предметної області, термінологічний словник.
- опис програми. Даний розділ повинен включати
опис системи, що моделює предметну область, в
термінах об'єктно-орієнтованого підходу (діаграми
ієрархії класів і об'єктів та їх опис), приклад
тестових вхідних і вихідних даних.
- керівництво користувача
- висновки
- бібліографія. Даний розділ повинен включати
джерела, використані при розробці.

11
 - додатки. Програми повинні містити програмний
код розроблених класів.)
Залежно від особливостей документа окремі розділи
(підрозділи) допускається об'єднувати, а також вводити
нові розділи (підрозділи).

ВИМОГИ ДО ФОРМИ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ

ЗАПИСКИ

Загальні вимоги
Загальними вимогами до пояснювальної записки є
логічна послідовність викладання матеріалу, стислість,
чіткість і конкретність викладання теоретичних і
практичних результатів роботи, доказовість висновків і
обґрунтованість рекомендацій.

Текстова частина курсової роботи оформлюється

за допомогою комп'ютера відповідно до ДСТУ 3008-95.
Друк здійснюється на одній стороні аркуша білого паперу
формату А4 (210х297 мм) через півтора міжрядкових
інтервали (до 30 рядків на сторінці), шрифтом Times New
Roman (розмір 14 пт), розміри полів: ліве - 25 мм, верхнє і
нижнє - 20 мм; праве - 20 мм. Щільність тексту повинна

12
бути однаковою. Текст основної частини поділяють на
розділи та підрозділи. Заголовки структурних частин
роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, ВИКОРИСТАНА
ЛІТЕРАТУРА, ДОДАТКИ) та розділів друкуються
симетрично до тексту прописними літерами. Заголовки
підрозділів друкуються малими літерами з першої
прописної. Крапку в кінці заголовка не ставлять.
Підкреслювати заголовки та переносити в них слова не
дозволяється. Якщо заголовок складається з двох або
більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між
заголовком та текстом повинна дорівнювати одному
інтервалові. Кожен розділ курсової роботи слід починати з
нової сторінки. Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми тощо)
і таблиці у курсовій роботі необхідно подавати
безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше або на
наступній сторінці.

Структурні елементи та розділи

Треба розрізняти структурні елементи записки, такі
як “РЕФЕРАТ”, “ЗМІСТ” , “ВСТУП” , “СУТЬ” і розділи
записки. Деякі елементи, а саме “РЕФЕРАТ”, “ЗМІСТ”,
“ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ”,
створюють розділи записки і їхні найменування служать
заголовками окремих розділів. Такі розділи не мають

13
нумерації. Структурний елемент записки „СУТЬ” сам може
поділятися на розділи, які нумеруються и мають власні
заголовки.
Розділи можуть поділятися на підрозділи, пункти та
підпункти.

Заголовки
Розділи і підрозділи повинні мати заголовки, пункти
і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки
структурних елементів записки і заголовки розділів
необхідно розташовувати посередині рядка і друкувати
прописними літерами без крапки наприкінці, не
підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів та
підпунктів записки необхідно починати з абзацного
відступу і друкувати малими літерами, крім першої
прописної, не підкреслюючи, без крапки наприкінці.
Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому
тексту записки і має дорівнювати п'яти знакам. Якщо
заголовок складається з двох або більше речень, їх
розділяють крапкою.
Переноси слів у заголовку розділу не
припускаються.
Відстань між заголовком і наступним або
попереднім текстом повинна бути не менше двох рядків.

14
 Не припускається розміщати найменування розділу,
підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині
сторінки, якщо після нього розташований тільки один
рядок тексту.

Нумерація сторінок
Нумерувати сторінки необхідно арабськими
цифрами, дотримуючи наскрізну нумерацію по всьому
тексті. Номер сторінки проставляють у правому верхньому
кутку без крапки наприкінці.

Нумерація розділів та підрозділів

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти
пояснювальної записки варто нумерувати арабськими
цифрами. Розділи пояснювальної записки повинні мати
порядкову нумерацію в межах суті пояснювальної записки
і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад,
1, 2, 3 . Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в
межах кожного розділу. Номери підрозділів складаються з
номерів розділів і підрозділів, що розділяються крапкою,
наприклад, 1.1, 1.2, 1.3 .

Переліки

15
 За необхідністю можуть бути використані переліки.
Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною
позицією переліку треба ставити малу літеру алфавіту з
дужкою або дефіс (перший рівень деталізації). Для
подальшої деталізації переліку треба використовувати
арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).
Приклад:
а) перша версія бібліотеки;
б) друга версія бібліотеки:
1) для персональних комп’ютерів;
2) для мобільних пристроїв;
в) третя версія бібліотеки.

Ілюстрації
Ілюстрації треба розташовувати в пояснювальній
записці безпосередньо після тексту, у якому вони вперше
згадуються, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації
повинні бути посилання в пояснювальній записці.
Ілюстрації можуть мати назву, що розташовують під
ілюстрацією. При необхідності під ілюстрацією ще
розташовують пояснювальні дані. Ілюстрація позначається
словом “Рисунок”, що разом із назвою поміщають після
пояснювальних даних, наприклад, “Рисунок 2.1 - Схема
алгоритму”. Ілюстрації необхідно нумерувати арабськими

16
цифрами в межах розділу, за винятком ілюстрацій,
наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з
номера розділу і порядкового номера ілюстрації,
розділених крапкою. Якщо ілюстрація не вміщується на
одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, при
цьому назву ілюстрації розташовують на першій сторінці,
пояснювальні дані - на кожній сторінці, і під ними
вказують: “Рисунок , аркуш ”.

Таблиці
Таблиці необхідно розташовувати в пояснювальній
записці безпосередньо після тексту, у якому вони вперше
згадуються, або на наступній сторінці. На всі таблиці
повинні бути посилання в пояснювальній записці. Таблиця
може мати назву, яку друкують малими літерами (крім
першої прописної) і розміщують над таблицею. Якщо
рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки,
таблицю поділяють на частини, розташовуючи одну
частину під іншою, або поруч, або переносячи частини
таблиці на наступну сторінку. Слово “Таблиця ”,
вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над
іншими частинами пишуть: “Продовження таблиці ”з
вказівкою номера таблиці. Таблиці треба нумерувати
арабськими цифрами в межах розділу, за винятком

17
таблиць, наведених у додатках. Номер таблиці складається
з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених
крапкою.

Формули і рівняння
Формули і рівняння розташовують у пояснювальній
записці безпосередньо після тексту, у якому вони вперше
згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної
формули повинно бути залишено не менше одного
вільного рядка. Формули і рівняння треба нумерувати
арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах
розділу, за винятком формул і рівнянь, наведених у
додатках. Номер формули або рівняння складається з
номера розділу і порядкового номера формули або
рівняння, розділених крапкою. Номер формули або
рівняння вказують на рівні формули або рівняння в дужках
у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення
символів і числові коефіцієнти, що входять до формули або
рівняння, варто робити безпосередньо після формули або
рівняння в тій послідовності, у якій вони надані у формулі
або рівнянні. Пояснення значення кожного символу або
числового коефіцієнта необхідно давати з нового рядка.
Перший рядок пояснення починають з абзацу словом ”де”
без двокрапки. Переносити формули або рівняння на інший

18
рядок припускається тільки на знаках виконуваних
операцій, причому знак операції на початку такого рядка
повторюють. Переносити формули чи рівняння на
наступний рядок дозволяється тільки на знаках
виконуваних операцій ("+", "-", "х", ":"), повторюючи знак
операції на початку наступного рядка. Формули, що
прямують одна за одною, і не розділені текстом,
відокремлюють комою.
Одиниці вимірювання зазначають після цифрових
значень. Наприклад: 20 тис. грн. Числа з розмірністю
пишуться цифрами, а без розмірності - словами.
Наприклад: "термін - не більше 10 років"; "заміри
повторити п'ять разів".
Абстрактні числа до дев'яти в тексті пишуться
словами, більші дев'яти - цифрами. Наприклад: "п'ять
показників", "10 підприємств". Дробові значення пишуться
цифрами, наприклад: "1/4 періоду".
Порядкові чисельники пишуться цифрами з
відмінковим закінченням. Наприклад: 11-та крива; 22-й
день. При декількох порядкових чисельниках відмінкове
закінчення погоджується з останнім з них. Наприклад, 2,3 і
5 графіки. Кількісні чисельники пишуться без відмінкових
закінчень. Наприклад: "на 5 листах", "в 19 випадках".

19
 Дати пишуться без відмінкових закінчень.
Наприклад: 10 лютого, але пишеться 90-ті роки, в 70-х
роках.

Посилання в тексті на формули, таблиці,

літературні джерела
При посиланні на ілюстрації, формули, таблиці
курсової роботи їх вказують порядковими номерами.
Наприклад: рис.2.1, формула (1.3), табл. 1.1, додаток 2. У
повторних посиланнях на ілюстрації і таблиці, слід писати
скорочено слово "дивись": див.табл.1.3, див.рис.1.2.
Посилання в тексті на літературні джерела слід зазначити
порядковим номером за списком літературних джерел,
виділеним двома квадратними дужками, наприклад: "у
роботах [1-3]...".

20
 Скорочення
У тексті пояснювальної записки припускається
робити тільки загальновживані скорочення (наприклад "і
т.д., і т.п., та ін.") або поширені абревіатури. Якщо в
пояснювальній записці прийнята специфічна термінологія,
або вживаються малопоширені скорочення, нові символи,
позначення і ін., їх перелік необхідно надати в окремому
списку. Перелік повинен розташовуватися стовпчиком, у
якому слова за абеткою наводяться скорочено, а справа -
їхнє докладне тлумачення. Якщо спеціальні символи,
терміни, скорочення, і позначення наводяться менше трьох
разів, перелік їх не складається, а їхнє тлумачення роблять
у тексті при першому згадуванні.

Додатки
Додатки необхідно оформляти як продовження
пояснювальної записки на наступних її сторінках, або в
окремій частині, розташовуючи додатки в порядку появи
посилань на них у тексті пояснювальної записки. Кожний
додаток повинен починатися з нової сторінки і мати
заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої
прописної, симетрично щодо тексту сторінки. Посередині
рядка над заголовком малими літерами з першої прописної
повинно бути надруковано слово “Додаток ” і прописна

21
буква, що позначає додаток. Додатки слід позначати
послідовно прописними буквами українського алфавіту, за
винятком букв Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток
позначається як А. Додатки повинні мати загальну з іншою
частиною пояснювальної записки наскрізну нумерацію.
Текст кожного додатка, при необхідності, може бути
розділений на підрозділи і пункти, що нумеруються
арабськими цифрами в межах кожного додатка.

Використана література
Першоджерела, включені у список, повинні мати
бібліографічний опис - сукупність бібліографічних
відомостей про документ, наведених за певними
правилами, необхідних та достатніх для загальної
характеристики та ідентифікації документа.
Бібліографічний опис регламентується ДСТУ 2394-94.
Першоджерела вміщуються у список в алфавітному
порядку прізвищ перших авторів або заголовків (зразок
наведено у Додатку Г).
Книги і брошури слід записувати у такій формі:
прізвище та ініціали автора, назва книги, місто видання,
назва видавництва, рік видання. Міста Москва, Київ
визначаються першими літерами: М., К., а назви інших
міст подаються повністю. Журнальні та газетні статті слід

22
записувати так: прізвище та ініціали автора, назва статті,
назва журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи
газети.
Книга одного автора:
Конверський А.Є. Логіка : Підручник. – К., 2000.
Книга двох авторів:
Горбаченко Т.Г., Піддубна С.М. Етно-конфесійна
специфіка становлення християнської писемної культури /
За ред. Т.Г. Горбаченко. – К., 2002.
Книга трьох авторів:
Лубський В.І., Козленко В.М., Горбаченко Т.Г. Історія
світової релігієзнавчої думки : Хрестоматія / За ред. B.I.
Лубського. – К., 1999.
Книга чотирьох авторів:
Лубський В.І., Предко О.І., Горбаченко Т.Г., ПІддубна С.М.
Психологія релігії : Навч. посібник. – К., 2002.
Книга без зазначення автора:
Історія русів / За ред. І. Драча. – К., 1991.
Contemporary american poetry / Ed. by A. Poulin. –
Boston, 1985.
Книга п'яти і більше авторів:
Релігієзнавство: Підручник / В.І. Лубський, С.М. Бурлак,
Л.Г. Вороновська та ін.; за ред. B.I. Лубського, B.I.
Теремка. – К., 2000.

23
 Збірники матеріалів наукових конференцій:
Свобода віровизначення: Церква і держава в Україні:
Матер. міжнар. наук. конф., Київ, 28–30 вер. 1994 p. – К.,
1996.
Окремий том багатотомного видання:
Рильський М.Т. Зібрання творів: У 20 т. Т. 15:
Мистецтвознавчі статті. – К., 1986.
Полный православный богословский энциклопедический
словарь : В 2 т. – М., 1992. – Т.1.
Andrea A. J., Overfield J.M. The human record: Sources of
global history : In 2 vol. – N.Y., 1990. – Vol. 1.
Опис розділу з книги:
Колодний A.M., Филипович Л.О. Релігія в контексті
національного відродження України // Релігійна духовність
українців: вияви, постаті, стан. – К., 1996.
Опис статей з енциклопедій:
Фарисей / П.В. Іванов, Д.К. Павлов // Библейская
энциклопедия : В 3 т. – М., 1991. – Т. 2.
Опис статей з наукових збірників:
Дьюрем К. Перспективи релігійної свободи в дзеркалі
сучасних правових реалій // Релігійна свобода. – 2000. –
№ 4.

24
 Опис тез доповідей:
Казанова X. Моделі відокремлення церкви від держави у
США та Західній Європі // Свобода віровизначення. Церква і
держава в Україні : Матер. міжнар. наук. конф., Київ, 1994. –
К., 1996.
Опис статей із журналів:
Иванов С. Из жизни Потапова : Роман // Новый мир. –
1983. – № 7. – С. 6–20.
Oven R. Declaration of mental independence // Amer.
Atheist. – 1991. – Vol. 33, № 6. – Р. 3–8.
Опис статей із газет:
Варна В. Опільська писанка: посаг на всі часи // Голос
України. – 1992. – 11 вер.
Опис авторефератів
Чуйко В.Л. Реконструктивна рефлексія у філософії науки :
Автореф. дис. ... д-ра філос. наук. – К., 2001.
Опис архівних джерел
Звіт педтехнікумів України про стан навчальної роботи
за 1927/28 pp. – ЦДАВО України, ф. 166, оп. 7, спр. 304,
арк. 1–47.
Електронні ресурси
1. Математические методы в географии: Учебное пособие
[Електронний ресурс] / В. А. Гриценко, Е. В. Белосевич,

25
Е. К. Артищева. – Режим доступу до ресурсу:
http://exponenta.ru/educat/systemat/gritsenko/main.asp
2. A linear programming method for designing the pole profile
of high-field quality magnets [Електронний ресурс] / P R
Sarma and R K Bhandari. – Journal of Physics D: Applied
Physics. – 1999. – Vol. 32. – Num. 16. – P. 1984-1989. –
Режим доступу до журналу: http://iopscience.iop.org/0022-
3727/32/16/305
3. Розподіл населення найбільш чисельних
національностей за статтю, віком, шлюбним станом,
мовними ознаками та рівнем освіти [Електронний ресурс] :
за даними Всеукр. перепису населення 2001 р. / Держ. ком.
статистики України; ред. О. Г. Осауленко. – К.: CD-
видавництво «Інфодиск», 2004. – 1 електрон. опт. диск
(CD-ROM): кольор.; 12 см. – (Всеукр. перепис населення,
2001). – Систем. вимоги: Pentium-266; 32 Mb RAM; CD-
ROM; Windows 98/2000/NT/XP. – Назва з титул. екрану.

ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ НА КУРСОВУ РОБОТУ

1. Проектування класів з використанням механізмів

наслідування і перегрузки операцій на мові С++ для
обробки файлів даних

26
2. Проектування прикладної програми «Книги»
3. Проектування прикладної програми «Стоянка»
4. Проектування прикладної програми «Бензозаправка»
5. Проектування прикладної програми «Телефонний
довідник»
6. Проектування моделі керування процесом
виробництва
7. Чисельне розв’язування систем лінійних алгебраїчних
рівнянь методом Гаусса
8. Чисельне розв’язування систем лінійних алгебраїчних
рівнянь методом Крамера
9. Чисельне розв’язування систем лінійних алгебраїчних
рівнянь методом оберненої матриці
10. Розв’язування рівнянь методом ітерацій
11. Програма для знаходження максимуму/мінімуму
цільової функції методом пошуку
12. Проектування прикладної програми «Автосалон»
13. Проектування прикладної програми для побудови
графіків математичних функцій.
14. Проектування прикладної програми «Калькулятор»
15. Знаходження коренів рівнянь за допомогою
ітераційних методів
16. Проектування прикладної програми для розкладу
функції у ряд

27
17. Проектування прикладної програми «Каса Аерофлоту
»
18. Створення шаблону для класу, закритими змінними
якого виступають одновимірний масив та його розмір
19. Створення шаблону для класу з двовимірним
динамічним масивом
20. Проектування прикладної програми «Облік
комп’ютерів»
21. Створення Windows програм використовуючих
клавіатуру
22. Створення Windows програм використовуючих
клавіатуру і мишку
23. Проектування програми для знаходження об’єму
фігури
24. Проектування прикладної програми для множення
матриць
25. Проектування прикладної програми «Текстовий
редактор»
26. Проектування програми для роботи з вікнами
27. Проектування програми виведення графічної
інформації у вікно
28. Проектування програми для знаходження площі
фігури
29. Проектування прикладної програми «Біржа праці»

28
30. Проектування прикладної програми «Записна
книжка»
31. Проектування прикладної програми «Магазин з
одним продавцем»
32. Проектування прикладної програми «Відділ кадрів»
33. Проектування прикладної програми «Склад»
34. Проектування прикладної програми «Адміністратор
готелю»
35. Проектування прикладної програми «Ріелтерська
контора (купівля-продаж житла)»
36. Проектування прикладної програми «Каталог
запчастин автомобіля»
37. Так-тіклі. Ця гра схожа на шашки і на хрестики
нулики. Ігрове поле - це 16 клітин (4х4). Кожен з
гравців ставить свої чотири фішки по обидва боки
поля, через одну з фішками противника. За один хід
можна пересунути свою фішку на одну вільну
клітину вгору або вниз, вправо або вліво, але не по
діагоналі. Знімати фішки супротивника не можна.
Завдання полягає в тому, щоб розташувати три фішки
свого кольору в один ряд по вертикалі, горизонталі
або діагоналі швидше противника.
38. Хід конем. Мета гри: набрати більше очок, ніж
суперник. Правила гри: Гравці по черзі рухають коня.

29
 Напрямок ходу довільний, але має відповідати
правилам руху шахового коня. До суми очок гравця
додається число, вказане на полі, на яке він поставив
фігуру, і право ходу передається супротивникові.
Гравець ходить з тієї клітини, на яку фігуру поставив
противник.
39. Хід слоном. Мета гри: набрати більше очок, ніж
суперник. Правила гри: Гравці по черзі рухають
слона. Напрямок ходу довільний, але має відповідати
правилам руху шахового слона. До суми очок гравця
додається число, вказане на полі, на яке він поставив
фігуру, і право ходу передається супротивникові.
Гравець ходить з тієї клітини, на яку фігуру поставив
противник.
40. Хід королеви. Мета гри: набрати більше очок, ніж
суперник. Правила гри: Гравці по черзі рухають
ферзя. Напрямок ходу довільний, але має відповідати
правилам руху шахового ферзя. До суми очок гравця
додається число, вказане на полі, на яке він поставив
фігуру, і право ходу передається супротивникові.
Гравець ходить з тієї клітини, на яку фігуру поставив
противник.
41. Хід тури. Мета гри: набрати більше очок, ніж
супротивник. Правила гри: Гравці по черзі рухають

30
 туру. Напрямок ходу довільний, але має відповідати
правилам руху шахової тури. До суми очок гравця
додається число, вказане на полі, на яке він поставив
фігуру, і право ходу передається супротивникові.
Гравець ходить з тієї клітини, на яку фігуру поставив
противник.
42. Хід амазонки. Мета гри: набрати більше очок, ніж
суперник. Правила гри: Амазонка - уявна <шахова>
фігура, яка об'єднує властивості ферзя і коня. Гравці
по черзі рухають амазонку. Напрямок ходу
довільний, але має відповідати зазначеним правилам.
До суми очок гравця додається число, вказане на
полі, на яке він поставив фігуру, і право ходу
передається супротивникові. Гравець ходить з тієї
клітини, на яку фігуру поставив противник.
43. Шибениця. Мета гри: вгадати слово, загадане
комп'ютером. Правила гри: Можна вибрати будь-яку
літеру. Якщо така буква є, всі аналогічні букви в слові
будуть відкриті.
44. Решітка. Ігрове поле має розмір 10х10 з випадково
розподіленими числами в них. Мета гри: Набрати
більше очок, ніж супротивник. Правила гри: Перший
гравець ходить по горизонталі, другий - по вертикалі.
Перший гравець може вибрати будь-яку клітину з

31
 цифрою на поточному горизонталі. Якщо колір
клітини червоний, то кількість очок, вказане на ній,
додається до рахунку гравця, якщо синій -
віднімається. Після ходу першого гравця вертикаль,
на якій знаходиться вибрана ним клітина, стає
поточною і хід переходить до супротивника, який
може вибрати будь-яку клітину з цифрою на
поточному вертикалі і т.д.
45. Сенегальські шашки. Розмір ігрового поля - 5х6
клітин. Кожен гравець отримує по 14 шашок
(черепашки і каміння), які розставляються так, щоб
заповнилися дві крайні верхні і нижні лінії шашками
відповідного кольору. У центрі шашки розміщаються
з країв, так щоб утворилося два порожніх поля, з яких
починається гра. Рухатися можна тільки на порожнє
поле попереду, праворуч або ліворуч, по одній клітці
за хід. Не можна рухатися назад або по діагоналі.
Якщо з'являється можливість перестрибнути через
шашку супротивника, гравець зобов'язаний зробити
це. У такому випадку, шашка супротивника
вважається <убитою> і знімається з дошки. Гра
закінчується, коли шашки одного з партнерів
просунулися так далеко, що більше не можуть

32
 <з'їсти> шашок. Тоді підраховується кількість збитих
шашок і визначається переможець.
46. Японські шашки. Ігрове поле має розмір 10х10. Мета
гри: поставити 5 фішок в ряд (по вертикалі,
горизонталі, діагоналі). Правила гри: Фішку можна
ставити на будь-яке вільне місце ігрового поля.
47. Ігрове поле має розмір 7х7. Спочатку фішки
розташовуються двома блоками 3х3 в протилежних
кутках дошки. Мета гри - перемістити всі фішки в
протилежний кут. Фішку можна пересувати двома
способами: на одну клітку вліво, вправо, вгору або
вниз, або перестрибувати через інші фішки.
48. Блокада. Ігрове поле має розмір 7х7. Спочатку фішки
розташовуються двома блоками 3х3 в протилежних
кутках дошки. Мета гри: пересунути всі фішки в
протилежний кут швидше противника. Правила гри:
Через порожні сусідні поля можна просувати фішку
до трьох клітин за хід. Можна перестрибувати, через
фішку. У цьому випадку фішка, через яку гравець
перестрибнув, відправляється <в дім> - в кут, з якого
вона почала свій рух. Кожен гравець може зробити не
більше 10 стрибків за гру.

33
 ЗАХИСТ КУРСОВИХ РОБІТ
Захист курсових робіт є однією з найбільш
ефективних форм контролю знань студентів. Процедура
захисту передбачає стислий виклад студентом головних
проблем та оригінальних методів їх вирішення, що привели
до певних досягнень і можуть зацікавити інших.
У виступі необхідно висвітлити наступні питання:
- визначення проблеми та її актуальність;
- оцінка результату розв'язання проблеми;
- висновки та пропозиції щодо комплексного їх
вирішення.

34
 Додаток А: Титульний аркуш

Форма № Н-6.01
____________________________________________________________________________
(повне найменування вищого навчального закладу)
____________________________________________________________________________
(повна назва кафедри, циклової комісії)

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
(РОБОТА)
з
___________________________________________
(назва дисципліни)
на тему:_____________________________________________________

Студента (ки) _____ курсу ______ групи

напряму підготовки__________________
спеціальності_______________________
__________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник ___________________________
___________________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь,
прізвище та ініціали)

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ____
ECTS _____

Члени комісії __________ ____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)
__________ ____________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
__________ ____________________
(підпис) (прізвище та ініціали)

м. _________ - 20 __рік

35
 Додаток Б: Форма завдання на курсову роботу

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ
НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ БІОРЕСУРСІВ
І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
«БЕРЕЖАНСЬКИЙ АГРОТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ»

ЗАВДАННЯ №_____

На курсову роботу з предмету «Програмування»

Студента групи ______________________________

Тема роботи ______________________________________________

ПЛАН РОБОТИ
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________

36
 ЛІТЕРАТУРА
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________

Захист роботи
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________

Керівник роботи _________________/_______________/.

Розглянуто на засіданні циклової комісії
“Фізико-математичних дисциплін, інформатики та комп’ютерної
техніки ”
Протокол № __ від _________ 20__ р

Голова циклової комісії ___________/___________________/

37
 Додаток Г: Зразок оформлення списку використаної літератури

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Бадд Т. Объектно-ориентированное программиро-
вание в действии: Пер. с англ./Тимоти Бадд. – СПб.:
Питер, 1997.– 464 с.
2. Бондарев В.М., Программирование на С++. Учебное
пособие. – Харьков: СМИТ, 2004г. – 294 с.
3. Гамма Э. И др. Приемы объектно-ориентированного
программирования. - СПб. :Питер, 2001г.
4. Дейтел Х., Дейтел П. Как программировать на С++.
Третье издание.-М.:ЗАО „Издательство БИНОМ”,
2001г.-1152с.
5. Дьюхарт С. Старк К. Программирование на С++.
Киев: Диалог Софт, 1993г.
6. Ирэ Пол. Объектно-ориентированное программиро-
вание с использованием C++: Пер. с англ. - Киев:
НИИПФ ДиаСофт Лтд, 1995. 480с.
7. Основы программирования на С++./ Стенли Б.
Липпман. Серия С++ In–Depth, Т.1.:Пер. с. англ. – М.:
Издательский дом «Вильямс», 2002. – 256 с. : ил. –
Парал. тит. англ.

38
 ЛІТЕРАТУРА
1. Бадд Т. Объектно-ориентированное программиро-
вание в действии: Пер. с англ./Тимоти Бадд. – СПб.:
Питер, 1997.– 464 с.
2. Бондарев В.М., Программирование на С++. Учебное
пособие. – Харьков: СМИТ, 2004г. – 294 с.
3. Гамма Э. И др. Приемы объектно-ориентированного
программирования. - СПб. :Питер, 2001г.
4. Дейтел Х., Дейтел П. Как программировать на С++.
Третье издание.-М.:ЗАО „Издательство БИНОМ”,
2001г.-1152с.
5. Дьюхарт С. Старк К. Программирование на С++. Киев:
Диалог Софт, 1993г.
6. Ирэ Пол. Объектно-ориентированное программиро-
вание с использованием C++: Пер. с англ. - Киев:
НИИПФ ДиаСофт Лтд, 1995. 480с.
7. Основы программирования на С++./ Стенли Б.
Липпман. Серия С++ In–Depth, Т.1.:Пер. с. англ. – М.:
Издательский дом «Вильямс», 2002. – 256 с. : ил. –
Парал. тит. англ.
8. Павловская Т.А. С/С++. Программирование на языке
высокого уровня.- СПб.: Питер, 2001.- 464 с.

39
9. Прата Стивен. Язык программирования С. Лекции и
упражнения. Учебник.- СПб.: ООО «ДиаСофтЮП»,
2002.- 896 с.
10. С++. Теорія та практика : Навч. посібник / [О. Г.
Трофименко, Ю. В. Прокоп, І. Г. Швайко, Л. М. Буката
та ін.] ; за ред. О. Г. Трофименко. – 587 с.
11. Скляров В.А. Язык C++ и объектно-ориентированное
программирование: Справочное издание. - Минск:
Вышэйшая школа, 1997. 480с.
12. Страуструп Б. Язык программирования С++.
Специальное издание.-М., СПб.:”Издательство
БИНОМ” – „Невский Диалект”, 2001г.-1099 с.
13. Сэвитч У. С++ в примерах.-М:Экон, 1997г.
14. Философия С++. Введение в стандартний С++. / Б.
Энкель. / 2-е изд. – СПб. Питер. 2004. –572с.
15. Фридман А.Л. Основы объектно-ориентированной
разработки программных систем. -М. Финансы и
статистика. 2000г.
16. Черепанцев А.С. Введение в С и С++. Таганрог.
17. Шмак Н.К. Основы С++ и объектно-ориентированного
программирования. Киев: Диалектика, 1996г.

40