Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря

Сікорського» Радіотехнічний факультет

ЗВІТ

на лабораторну роботу
з дисципліни: «Цифрове оброблення сигналів»

Тема: Дискретне перетворення

Фур’є
Виконав: Вербицький Іван
Варіант: 3
Група: РІ-11
Викладач: Сушко І. О.

Дата: 23.10.2023

Київ – 2023
Сигнал у вигляді несиметричного трикутного імпульсу:

Графік сигналу:

Дискретизація сигналу: розділяємо вісь OX на N = 128 к-сть

проміжків, та отримуємо для кожного значення по осі ординат.
Вивід:
 Неперервний спектр сигналу з посиланням на бібліотеки інтернету:

Для дискретного перетвіру Фур’є, тобто побудова перетвіру Фур’є для

дискретного сигналу, можна реалізувати алгоритм:
 пряме перетворення
N 1

X k    xnWN , k  0,1,…, N 1 ;
nk

n0

де:

xn - послідовність в часовій області (дійсна або комплексна);

X k - дискретні коефіцієнти Фур’є (дійсні або комплексні);

k - номер відліку
X  k  , що відповідає k ( 
послідовності 
частоті
- період дискретизації по частоті);
nk
WN - повертаючий множник
2
j nk
W Nnk  e N
,
 Але як ДПФ є лінійним перетворенням, що трансформує вектор часових
відліків в вектор такої ж довжини, що містить відліки спектральні. Дане
перетворення може бути реалізоване як перемноження певної квадратної
матриці на вхідний вектор-стовпчик:
yFx,

де F – матриця перетворення.

Для ДПФ матриця F має вигляд:

1 1 1 1 1 
 2 
j 4 6
e j N e j N j  N 1 
2
N
e N
1 e
 
 8 12 j
2
2 N 1
1 
4j j j 
N e N e N e N
.
Fe
 2 
6 12 18 3 N 1
 j N j N j N j
N 
e
1 e e e 
 

2 2 2 2 2 
 j N j 2 N j 3 N j  N 1 
 1 1 1 e N 
1 e N e N e N

Реалізовуючи один з цих підходів, можна отримати графік:

В Програмному забезпеченні Matlab є fft-функція, Fast Fourier’s Transform
– Швидке Перетворення Фур’є, для отримання ДПФ по заданому
дискретному сигналу:

ШПФ і ДПФ є однаково схожими, тому точно правильно отриманий

алгоритм.

Код:
N = 128;
A = 0.5;
tau = 2*10^-3;
Ts = 10*10^-3;
t = 0:0.0001:tau;
fd = N/Ts;
n = 0:N-1;
s = A*(abs(t/tau));

subplot(3,2,1)
plot(t,s)
title('Неперервний сигнал')
grid 'on';
xlabel('t,mc');
ylabel('s(t),B');
subplot(3,2,2)
w = 0:0.001:fd;
S = A./((1j.*w).^2.*tau)-A.*exp(-1j.*w.*tau)./((1j.*w).^2.*tau)-A.*exp(-
1j.*w.*tau)./(1j.*w);
plot(w,abs(S));
title('Амплітудний спектр')
grid 'on';

subplot(3,2,3)
step = 2*tau/N;
t_dd = 0:step:(N-1)*step;
s_dd = A*(abs(t_dd/tau));
stem(t_dd,s_dd)
title('Дискретний сигнал)
grid 'on';
xlabel('t,mc');
ylabel('s(t),B');

F = zeros(N,N);
for(n = 1:N)
for(k = 1:N)
F(n,k) = exp(-1i*2*pi*(n-1)*(k-1)/N);
end
end
Y = F*transpose(s_dd);
subplot(3,2,4)
step = fd/N;
w_dd = 0:step:(N-1)*step;
stem(w_dd, abs(Y));
title(ДПФ)
grid 'on';

subplot(3,2,5)
X_F = abs(fft(s_dd));
stem(w_dd,X_F);
title(ШПФ)
grid 'on';

subplot(3,2,6)
plot(w_dd,abs(Y));
title('Спектр дискретного синалу')
grid 'on';
Графіки:
Висновок:
У ході нашої лабораторної роботи ми досліджували методи
перетворення неперервних сигналів у дискретні і аналізу спектрів
цих сигналів за допомогою перетворення Фур'є для неперервних
сигналів і дискретного перетворення Фур'є для дискретних
сигналів. На основі наших досліджень ми зробили важливий
висновок: спектр дискретного сигналу можна отримати як суму
спектрів відповідного аналогового сигналу, при цьому кожен з цих
спектрів зсувається на певну кількість частот, що є кратними
частоті дискретизації. Важливо також враховувати явище
накладання спектрів, оскільки в результаті дискретного
перетворення Фур'є ми спостерігаємо нові амплітуди, які не були
присутніми в амплітудному спектрі вихідного неперервного
сигналу.