Лекція. ФУНКЦІОНАЛЬНІ РЯДИ.

СТЕПЕНЕВІ РЯДИ.

§1. Поняття функціонального ряду. Область збіжності та її знаходження

Означення 1. Функціональним рядом називається ряд, членами якого є функції, визначені на

деякій множині X , тобто ряд


 u  x  u  x  u  x   u  x  .
n 1
n 1 2 n (1)

Функцію un  x  називають загальним членом ряду. Суму n перших членів ряду (1), тобто
функцію S n  x   u1  x   u2  x     un  x  називають n -ою частинною сумою.
Означення 2. Функціональний ряд (1) називається збіжним у точці x  x0 , якщо в цій точці
збігається послідовність його частинних сум S1  x0  , S 2  x0  , , S n  x0  , .
Інакше кажучи, ряд (1) збігається в точці x0 , якщо збігається числовий ряд


 u  x   u  x   u  x    u  x   .
n 1
n 0 1 0 2 0 n 0

Означення 3. Сукупність (множина) всіх точок збіжності ряду (1) називається областю
збіжності цього ряду.
Оскільки збіжність ряду (1) на проміжку X означає, що для кожного елемента x  X
збігається відповідний числовий ряд, то для дослідження на збіжність функціональних рядів можна
використовувати ознаки збіжності числових рядів.
Через те, що при конкретних значеннях x функціональний ряд може перетворитися як в
додатні, так і знакозмінні числові ряди, то загальний член un  x  треба брати по модулю, тобто
un  x  .
Якщо ми користуємось ознакою Даламбера, то область збіжності функціонального ряду є
розв’язком нерівності
un 1  x 
lim  1; (2)
n  un  x 
якщо ж використовуємо ознаку Коші – то розв’язком нерівності
lim n un  x   1 . (3)
n 
При цьому треба дослідити на збіжність ряди на кінцях знайдених проміжків (2) чи (3).

Приклад. Знайти область збіжності функціонального ряду

 x  3 x  3  x  3  x  3   .
n 2 n



n 1 n2

1

4
 
n2
Скористаємось ознакою Даламбера. Для цього ряду маємо
n 1
x3
n
x3
un  , un 1  2 ;
n2  n  1
un 1  x 
n 1
x  3  n2 n2
lim  lim  x  3 lim  x  3 1  x  3 . Розв’язуємо
n  u  x 
x  3   n  1  n  1
n  n 2 n  2
n

нерівність (2):
 x  3  1   1  x  3  1   4  x  2  .
Таким чином,  4; 2  – інтервал збіжності даного ряду.
Дослідимо збіжність цього ряду на кінцях інтервалу збіжності:
  4  3   1
n n
 
при x  4 маємо числовий ряд n 1 n2

n 1 n2
, який є збіжним за ознакою Лейбніца;

 2  3
n 
 
1 1
при x  2 дістаємо ряд  n2
  2 , який також збіжний, як ряд виду n s при s  2  1
n 1 n 1 n n 1

.
Отже, областю збіжності даного ряду є відрізок  4; 2 .

§2. Рівномірна збіжність функціональних рядів

Оскільки збіжність функціональних рядів безпосередньо пов’язана із збіжностями

послідовностей їх частинних сум (див. §1, означення 2), то наведемо деякі означення з теорії
послідовностей.

Означення 1. Послідовність функцій f n  x  називається збіжною до функції f  x  на 
множині X , якщо в кожній точці x  X послідовність чисел f n  x  збігається до числа f  x  , тобто
якщо

    x   n   , x    n   f  x   f  x     .
0 X
0
n  n0
n (1)

Записують: lim f n  x   f  x  .
(Тут символ „  “ замінює слова „для всіх …“, „для кожного …“, а символ „  “ – „існує …“; ці
символи називаються відповідно квантором загальності і квантором існування). Зазначимо, в
означенні 1 номер n0 залежить не тільки від вибору числа  , але й від вибору точки x . Проте, може
бути, що існує номер n0 такий, що залежить лише від  і придатний відразу для всіх точок x  X . У
такому разі послідовність функцій  f  x
n називається рівномірно збіжною до f  x  .
Означення 2. Послідовність функцій  f  x
n називається рівномірно збіжною до функції
f  x  на множині X , якщо

    n   x   n   f  x   f  x     .
0
0
X n  n0
n (2)

Бачимо, що записи (1) і (2) відрізняються лише порядком двох кванторів   0
та  n0  , але
ми дістали нове, дуже важливе і тонке в логічному відношенні поняття.

Тепер повернемось до функціональних рядів.


Означення 3. Функціональний ряд  u  x
n 1
n називається рівномірно збіжним на множині X ,
n
якщо на цій множині послідовність його частинних сум S n  x    u  x
k 1
k збігається рівномірно.

Теорема (критерій Коші). Для рівномірної збіжності функціонального ряду  u  x
n 1
n на

множині X необхідно і достатньо, щоб для

    n0   n   p   x   un1  x   un2  x     un p  x   .
0  n0 N X

Практично для дослідження конкретного функціонального ряду на рівномірну збіжність

використовується така достатня (але не необхідна) ознака Вейєрштрасса:
 
Теорема. Якщо члени функціонального ряду  u  x
n 1
n задовольняють на множині X


нерівності un  x   an  n  1, 2,  і додатний числовий ряд  an збігається, то даний ряд
n 1
збігається на X рівномірно і абсолютно.
 
Ряд  an називається при цьому мажорантним для функціонального ряду  u  x  , а ряд
n
n 1 n 1


 u  x
n 1
n – мажорованим.

cos nx
Приклад. Функціональний ряд
n 1 n2

рівномірно збігається на всій числовій осі, тобто при

cos nx 1 1
x   ;   , бо
n 2

n 2 при будь-якому значенні x , а ряд n 1 n
2 є збіжним ( s  2  1 ).

 
1 cos nx
Тут ряд  2 є мажорантним для мажорованого ряду  .
n 1 n n 1 n2
Зауважимо, що виділення із збіжних рядів рівномірно збіжних є істотним, бо рівномірно збіжні
ряди в основному ведуть себе так само як скінченні суми, тоді як про ряди, які збігаються
нерівномірно, цього сказати не можна.

§3. Властивості рівномірно збіжних функціональних рядів

Теорема 1 (про неперервність суми ряду). Сума рівномірно збіжного функціонального ряду,
членами якого є неперервні функції, є неперервною функцією.
n
Доведення. Частинна сума ряду S n  x    u  x  , як сума скінченного числа неперервних
k 1
k

функцій, неперервна при довільному n . Оскільки заданий ряд є рівномірно збіжний і



 u  x   S  x  , то послідовність його частинних сум  S  x  

n 1
n n збігається рівномірно до S  x  .

Тому S  x  – неперервна функція.

Теорема 2 (про інтегрування функціонального ряду). Рівномірно збіжний на  a; b ряд
неперервних функцій можна почленно інтегрувати, тобто
b  b 
  
a  
n 1
un  x  dx     un  x  dx  .
 n 1  a 

Доведення. Справді, якщо ряд  u  x
n 1
n рівномірно збіжний на  a; b  , то його частинні суми

S n  x  рівномірно прямують до суми S  x  , тобто S n  x   S  x  .

b b

Отже,  S  x  dx   S  x  dx
a
n
a
або

b b b b

 u  x  dx   u  x  dx     u  x  dx   S  x  dx ,
a
1
a
2
a
n
a
тобто

 b  b  
  nu  x  dx      un  x  dx .
n 1  a  a  n 1 
 Теорема 3 (про диференціювання функціонального ряду). Якщо функціональний ряд


 u  x  , складений з неперервно диференційованих функцій u  x 

n 1
n n на  a; b  , збігається на цьому

відрізку до суми S  x  і ряд  u  x 
n 1
n мажорований на цьому відрізку, то

   
 
 n 1
u n  x     un  x   S   x  .
 n 1

§4 .Степеневі ряди. Інтервал збіжності. Теорема Абеля

Означення 1. Степеневим рядом називається функціональний ряд виду


 Cn  x  x0   C0  C1  x  x0     Cn  x  x0   
n n
(1)
n 0
де C0 , C1 , , Cn , – дійсні числа, які називаються коефіцієнтами степеневого ряду.
Якщо, зокрема, x0  0 , то степеневий ряд (1) набуває більш простого вигляду

 Cn xn  C0  C1 x    Cn x n   . (2)
n 0
Враховуючи, що перехід від ряду (1) до ряду (2) можна здійснити за допомогою підстановки
x  x0   , а від (2) до (1) – за допомогою підстановки x  x0   , надалі будемо розглядати
степеневі ряди виду (2).
Теорема Абеля. 1) Якщо степеневий ряд (2) збігається в деякій точці x0  x0  0  , то він
збігається абсолютно при всіх значеннях x , що задовольняють нерівності x  x0 .
2) Якщо ряд (2) розбігається в точці x0 , то він розбігається в кожній точці, що задовольняє
нерівність x  x0 .

Доведення. 1) Нехай x0  0 і x0 – точка збіжності ряду (2). Тоді числовий ряд  Cn x0n
n 0
збігається, а тому його загальний член Cn x0n  0 при n   . Звідси випливає, що величина Cn x0n
обмежена, тобто знайдеться число M таке, що для будь-якого n Cn x0n  M . Запишемо ряд (2) у
n n
  x   x
вигляді  Cn x0n   і складемо ряд з модулів його членів, тобто ряд  Cn x0n  . Нехай
n 0 x
 0 n 0 x0
x
 q і x  x0 . Тоді q  1 і загальний член ряду (2) задовольняє нерівності
x0
n
n x
Cn x  Cn x0n   Cn x0n  q n  Mq n .
x0

Але ряд  Mq n  M  1  q    q n    є збіжною геометричною прогресією із знаменником
n 0
q  1 і мажорантним для (2). Тому ряд (2) збігається абсолютно при єдиній умові x  x0 ,  x0  0  .
2) Нехай в точці x0 ряд (2) розбігається. Візьмемо довільну точку x , для якої x  x0 . Тоді в
ній ряд (2) буде розбіжним, оскільки в протилежному випадку, випливала б його абсолютна збіжність
в точці x0 , або x  x0 . Це протирічить припущенню про розбіжність ряду в точці x0 і, отже,
неможливе.
З теореми Абеля випливає декілька важливих наслідків.
 1) Якщо при x0  0 точка x0 є точкою збіжності степеневого ряду, то проміжок   x0 ; x0 
цілком складається з точок збіжності даного ряду.
2) Для кожного степеневого ряду (2) існує деяке число R  0 , яке має такі властивості:
Ряд (2) абсолютно збігається при всіх значеннях x , коли x  R і розбігається, коли x  R .
Це число називається радіусом збіжності ряду (2). Зокрема, якщо ряд (2) збігається в єдиній точці
x0  0 , то R  0 . Якщо ряд (2) збігається при будь-якому x , то говорять, що R   .
3) Область збіжності ряду (2) є проміжок   R, R  , де R – радіус збіжності. Звідси ясно, що
область збіжності ряду (2) симетрична відносно початку координат.
Зауважимо, що збіжність ряду на кінцях області збіжності, тобто при x   R і x  R
перевіряється в кожному випадку окремо.
Область збіжності степеневого ряду шукають, як і для будь-якого функціонального ряду, за
 n
ознаками Даламбера і Коші. Розглянемо ряд з модулів ряду (2)  Cn  x . Застосуємо ознаку
n 1
Даламбера. Припустимо, що існує
n 1
u  x C x Cn 1
lim n1  lim n1  x lim  x l .
n un  x  n C  x n n Cn
n
1 1 1
Тоді ряд збігається абсолютно, якщо x  l  1 . Звідси x  або   x  . Отже, інтервалом
l l l
1 1 C
 1 1 R    lim n
збіжності є   ;  і l C n C
n 1 .
 l l lim n1
n Cn

Аналогічним способом при визначенні інтервалу збіжності користуються ознакою Коші. Тоді
1
R
lim n Cn .
n
 n 1  2x n  n 1 2n  x n 2n
Приклад. Знайти область збіжності ряду   1    1 . Тут Cn  ;
n 1 n n 1 n n
2 n 1 Cn 2  n  1 1 n
n 1 1 1
Cn1  ; R  lim  lim  n1  lim  1  .
n 1 n Cn 1 n n 2 2 n n 2 2
 1 1
Отже, x    ;  .
 2 2
Перевіримо збіжність ряду на кінцях проміжку.
1 
n 1 2n  1
1) Якщо x  , то   1 n
   1 n1 – умовно збіжний.
2 n 1 n2 n 1 n
1  n 1  1 n  2 n 1 1  1
2) Якщо x  
2
, то ряд   1    1    – розбіжний. Отже, ряд
n 1 n n 1 n n 1 n
 1 1
збігається при x    ;  .
2 2
 
Примітка. Для степеневого ряду (1) залишається вірним усе сказане про збіжність ряду (2),
лише з тією різницею, що область збіжності цього ряду симетрична відносно точки x0 (а не відносно
x  0 ).
  x  2 n
Приклад. Знайти область збіжності ряду  .
n 0 3n
 1 1 1 3n1
Маємо: Cn   , Cn1  ; R  lim n  3 , Отже,
3n 3n 3n 1 n 3

 x  2  3   3  x  2  3   1  x  5  x   1;5  . Дослідимо збіжність ряду на кінцях

цього проміжку:
  3  n 
  1
n
1) якщо x  1 , то   – ряд розбіжний;
n
n 0 3 n 0

3n  n

2) якщо x  5 , то  n   1 – ряд розбіжний.
n 0 3 n 0
Отже, областю збіжності ряду є проміжок  1;5  .

§5. Властивості степеневих рядів

Оскільки степеневі ряди є функціональними рядами, то для них виконуються всі розглянуті
вище властивості функціональних рядів.

Теорема 1. Степеневі ряди можна почленно додавати і віднімати, причому, якщо ряд  an  x n
n 0
 
має радіус збіжності R1 , а ряд  bn  x n має радіус збіжності R2 , то ряд   an x n  bn x n  має радіус
n 0 n 0
збіжності R , який не менший, ніж менше з чисел R1 , R2 .
Теорема 2. Якщо степеневий ряд збігається на проміжку   R; R  , то його сума

S  x   cn x n є неперервною функцією від x всередині цього проміжку.
n 0
Теорема 3. Збіжний степеневий ряд можна почленно диференціювати всередині проміжку
збіжності   R; R  скільки завгодно раз. При цьому область збіжності ряду не змінюється.
Теорема 4. Збіжний степеневий ряд можна почленно інтегрувати в будь-якому проміжку, який
лежить всередині області збіжності   R; R  даного ряду. При цьому область збіжності ряду
співпадає з   R; R  .

Приклад. Ряд  xn  1  x    xn   є збіжним при x   1;1 , як сума членів
n 0
 1
геометричної прогресії, причому  xn  (тут q  x ). Тоді ряд
n 0 1 x
  n   n  
 n 0  n 0
  n 0
n 1 2 n 1
  x    x   n  x  1  2 x  3 x    nx   є абсолютно збіжним за теоремою 3 і

 1  1
його сума S     при x   1;1 .
1 x  1 x 2
x
  n  x
n   x n 1 x2 x n 1
Ряд    x dx    x dx  
  x     
0  n  0  n  0 0  n  0 n  1 2 n  1
x
1 x 1
за теоремою 4 є збіжним на проміжку  1;1 і його сума S   dx   ln 1  x  ln .
0 1 x 1 x
0