ЛЕКЦІЯ 20/1. Знакозмінні ряди.

Абсолютна та умовна збіжність рядів

Розглянуті вище ознаки збіжності можна застосовувати лише до рядів з невід’ємними членами.

Нехай задано числовий ряд u
n 1
n (1)

з довільними членами (як додатними, так і від’ємними). Такі ряди називаються знакозмінними.

Розглянемо крім ряду (1) ряд з модулів його членів u
n 1
n . (2).

Ряд (2) додатний, а тому для дослідження його збіжності можна використовувати ознаки
збіжності додатних рядів.
Означення 1. Знакозмінний ряд (1) називається абсолютно збіжним, якщо збіжним є ряд (2) з
модулів його членів.

Теорема 1 (про абсолютну збіжність ряду). Якщо ряд (2) збіжний, то збіжний (причому
абсолютно) і ряд (1).
Доведення. За умовою ряд (2) збіжний, тому за критерієм Коші збіжності числової
послідовності для будь-якого числа   0 існує номер N    такий, що для всіх p  1, 2,
un 1  un 2    un  p   при n  N    .
Тоді при n  N    і для всіх p  1, 2,
un 1  un  2    un p  un 1  un 2    un p   .
Це означає, що ряд (1) збіжний.
Ця ознака є достатньою умовою збіжності знакозмінних рядів, але не необхідною. Це означає,
що існують такі знакозмінні ряди, які самі збігаються, але ряди з модулів їх членів розбіжні.
Означення 2. Числовий ряд (1) називається умовно збіжним, якщо він збіжний, а ряд (2) з
модулів його членів – розбіжний.
Розглянемо ще такі властивості знакозмінних рядів.

Теорема 2. Якщо знакозмінний ряд збігається абсолютно, то він залишається абсолютно

збіжним при будь-якій перестановці його членів. При цьому сума ряду не залежить від порядку
розміщення його членів.
Ця теорема вказує на те, що абсолютно збіжні ряди поводять себе як скінченні суми.
Теорема 3. Якщо знакозмінний ряд збігається умовно, то яке б ми не задали число A , можна
переставити члени цього ряду так, щоб його сума була рівною A .
Це означає, що в умовно збіжних рядах переставляти місцями їх члени не можна.

Приклад. Дослідити на збіжність ряд

 1
n 1

1 1
  2n  1 !  1  3!  5!   .
n 1

Це – знакозмінний ряд. Розглянемо ряд, складений з модулів його членів:

 1
n 1
 
1
  2n  1 !
n 1

n 1  2 n  1 !
.

Застосуємо ознаку збіжності Даламбера:

lim
un 1
 lim
 2n  1 !  lim 1
 0  1 . Ряд збіжний. Тому заданий знакозмінний ряд є
n  u n   2n  1 ! n  2 n  2 n  1
n
абсолютно збіжний.
 Знакочергуючі ряди. Теорема Лейбніца

Так називаються ряди виду u1  u2  u3  u4  , де ui  0  i  1, 2,  або, в згорнутому



  1
n 1
вигляді,  un , (1)
n 1
тобто ряди, знаки членів яких по черзі змінюються на протилежні ( інша назва – знакопочережний).
Вони є частинними випадками знакозмінних рядів.
Теорема (ознака Лейбніца). Якщо члени знакочергуючого ряду (1) по модулю монотонно
спадають, тобто
u1  u2    un   (2)
і прямують до нуля, тобто lim un  0 , то цей ряд збіжний, його сума додатна і не перевищує першого
n 
члена.
Зауваження 1. Теорема Лейбніца справедлива, якщо нерівності (2) виконуються не з n  1 , а з
деякого n  N .
Зауваження 2. Якщо знакозмінний ряд задовольняє умовам теореми Лейбніца, то неважко
оцінити похибку, яка виникає, якщо замінити його суму S частинною сумою S n .
При такій заміні ми відкидаємо всі члени ряду, починаючи з un 1 . Але ці числа самі утворюють
знакочергуючий ряд un 1  un  2  , сума якого не перевищує по абсолютній величині першого
члена цього ряду, тобто  un 1 . Отже, похибка, яку ми отримуємо при заміні S на S n не перевищує
un 1 , тобто


  1
n 1
un  Sn  un 1 . (3)
n 1

1 1 1 1
  1
n 1
Приклад. Дослідити на збіжність ряд   1    .
n 1 n 2 3 4
 
1 1
  1   – гармонійний ряд, який розбіжний, то заданий ряд не є
n 1
Оскільки 
n 1 n n1 n
абсолютно збіжним.
1 1 1
Досліджуємо його на умовну збіжність. Це – знакочергуючий ряд, в якому 1     і
2 3 4
1
lim  0 , тобто виконуються всі умови теореми Лейбніца. Отже, заданий ряд є умовно збіжним.
n  n
1 1 n 1 1 1
Сума n перших членів цього ряду S n  1       1   , де – перший з
2 3 n n 1 n 1
відкинутих членів ряду.

Ряди з комплексними членами


Нехай задано числовий ряд z
n 1
n , де zn  xn  iyn – комплексні числа. Для таких рядів так

само вводяться поняття частинної суми S n , збіжності, абсолютної збіжності, така сама
необхідна умова збіжності.
Теорема 1. Для того, щоб послідовність S n  Pn  iQn збігалась до комплексного числа
S  P  iQ , необхідно і достатньо, щоб послідовності дійсних чисел S n та Qn мали границі
відповідно lim Pn  P та lim Qn  Q .
n  n 
 На основі цієї теореми можна сформулювати теорему про збіжність ряду з комплексними
членами.
 
Теорема 2. Нехай задано ряд  zn    xn  iyn  .
n 1 n 1
(1)

Для того, щоб ряд (1) був збіжним чи абсолютно збіжним, необхідно і достатньо, щоб були
збіжними чи абсолютно збіжними
 
ряди з дійсними членами  xn та y n .
n 1 n 1
Приклади. Дослідити на збіжність ряди:
 1  1 
n
  
1 1
1)   2  i  . Тут ряд  2 є збіжний, бо це ряд виду n при s  2  1 (див. §4);

n 1 n n  n 1 n
s
  n 1

 1
n

ряд 
n 1 n
– умовно збіжний (див. §6). Тому заданий ряд є умовно збіжний.


1 i 
1 i 
1 i 
1
2)  . Оскільки  
n 32
 2  3 2 – збіжний як добуток числа 2 на
n 1 n3 n3 n 1 n 1 n 1 n

1 3
збіжний ряд типу  s при s   1 , то заданий ряд абсолютно збіжний.
n 1 n 2