You are on page 1of 115

РОЗДІЛ З

ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ М іністерства енергетики
та вугільної промисловості України
від 12 квітня 2016 р. № 252

ГЛАВА 3.1
ЗАХИСТ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ
НАПРУГОЮ ДО 1 кВ

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

3.1.1 Ця глава Правил пош ирю ється на захист електричних мереж напругою
до 1 кВ змінного струму, які спорудж ую ть як у будівлях, так і поза ними.
Додаткові вимоги до захисту мереж зазначеної напруги наведено в інш их главах
цих Правил (1.4, 1.7, 2.1, 2.4, 4.1).

НОРМ АТИВНІ ПОСИЛАННЯ

3.1.2 У цій главі Правил є посилання на такі нормативні документи:


Технічний регламент з електромагнітної сумісності обладнання, затверджений
постановою Кабінету М іністрів України № 1077 від 16 грудня 2015 р.
Технічний регламент низьковольтного електричного обладнання, затверджений
постановою Кабінету М іністрів України № 1067 від 16 грудня 2015 р.
ДСТУ EN 6 0 9 4 7 -1 :2 01 4 П еремикач і контролер низьковольтні. Частина 1.
Загальні правила (EN 60947-1:2007, EN 6 0 9 4 7 -1 :2 0 0 7 /А 1 :2 0 1 1 , IDT)

ТЕРМІНИ Т А ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

3.1.3 Нижче подано терміни, використані в цій главі Правил, та визначення


позначених ними понять:
автоматичний вимикач
466 РО З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

Контактний комутаційний апарат, здатний вмикати, проводити електричну


енергію та вимикати струми за нормальних умов у колі, а також вмикати, про­
водити протягом заданого часу та вимикати струми за обумовлених анормальних
умов у колі, наприклад коротке замикання (ДСТУ EN 60947-1)
апарат (пристрій) захисту
Апарат (пристрій), який автоматично вимикає електричне коло, яке захищ ає,
у разі виникнення режиму з поруш енням робочого значення параметра (ДСТУ EN
60947-1)
вимикач (контактний)
Контактний комутаційний апарат, здатний вмикати, проводити та вимикати
струми в нормальних умовах у колі, включно в разі обумовлених робочих пере­
вантажень, а також протягом установленого часу проводити струм в обумовлених
анормальних умовах, наприклад у разі короткого замикання (ДСТУ EN 60947-1)
диференційний струм
Алгебраїчна сума миттєвих значень сил струмів у певній точці кола електро­
установки (ІЕС 60364-1) [1]
запобіж ник (плавкий)
Апарат, який плавленням одного або кількох спеціально спроектованих і калі­
брованих елементів розмикає коло, в яке його увімкнено, і вимикає струм, який
перевищує задане значення протягом достатнього часу. Плавкий запобіжник має
всі частини, щ о створю ю ть укомплектований апарат (ДСТУ EN 60947-1)
захисний пристрій диференційного струму
П ристрій, який реагує на диференційний струм (ДСТУ EN 60947-1)
комутаційна здатність (комутаційного апарата або плавкого запобіжника)
Найбільша сила струму, яку мож е вимикати комутаційний апарат (плавкий
запобіж ник) у визначених умовах експлуатації
комутаційний апарат
Апарат, призначений для вмикання або вимикання струм у в одному або де­
кількох електричних колах (ДСТУ EN 60947-1)
коротке замикання
Утворений випадково або навмисне кон такт м іж кільком а струм овідним и
частинами, який супроводж ується зменш енням різниці потенціалів м іж цими
частинами до нуля або значення, близького до нуля [1]
надструм
Струм, значення сили якого перевищ ує найбільше робоче (розрахункове) зна­
чення сили струму навантаження електричного кола в разі перевантаження або
короткого замикання [1]
плавка вставка
Струмовідна частина запобіжника, щ о руйнується під дією струму, який пере­
вищує певне значення протягом визначеного часу (ДСТУ EN 60947-1)
розподільна електрична мережа
Низьковольтна електрична мережа, яка складається з джерел живлення і ліній
електропередавання та призначена для живлення електроустановок будівель та
інш их низьковольтних електроустановок [1].
У такій мережі можна виділити:
ГЛАВА 3.1 З а х и с т електричних м ереж напругою д о 1 кВ
467

- живильні (розподільні) кола, від яки х отрим ую ть ж ивлення розподільні


пристрої (пункти, щ ити, щ итки) в будинках, будівлях і спорудах;
- групові (кінцеві) кола, які є частиною розподільної мережі від розподільних
пристроїв (пунктів, щ итів, щ итків) до електроприймачів та розеток
струм замикання на землю
Електричний струм, щ о протікає в землю, відкриті і сторонні провідні частини
та захисний провідник у разі пош кодж ення ізоляції струмовідної частини, яка
перебуває під напругою [1]
струм короткого замикання
Надструм в електричному колі в разі короткого замикання [1]
струм перевантаження
Надструм, який мож е мати місце в непош кодж еному електричному колі вна­
слідок аномального електричного навантаження (перевантаження) або в п ош ко­
дж еному електричному колі з великим повним опором [1]
струм уставки
Значення струм у у головному колі з характеристиками реле або розчіплювача,
на які відрегульовано реле чи розчіплювач (ДСТУ EN 60947-1).
Примітка. Реле або розчіплювачі можна охарактеризувати декількома струмовими
уставками, які встановлюють за допомогою регулятора зі шкалою, змінних нагрівачів тощо
умовний струм спрацьовування (апарату захисту)
Визначене значення сили електричного струм у, яке зумовлює спрацювання
апарата захисту за встановлений час (ДСТУ EN 60947-1).

ПОЗНАЧЕННЯ Т А СКОРОЧЕННЯ

3.1.4 У цій главі Правил використано такі позначення:


І в - найбільша сила струм у навантаження електричного кола, А ;
І 7 - допустима тривала сила струм у кабелю (проводу), А;
І —номінальна сила струму апарату (пристрою ) захисту (для апаратів і при­
строїв з регульованими характеристиками номінальною силою струм у І п є сила
струм у вибраної уставки);
І 2 - сила струм у, яка забезпечує надійне спрацювання апарата (пристрою )
захисту і яку зазвичай приймають такою , щ о дорівнює;
- силі струм у спрацьовування в разі заданого часу спрацьовування автома­
тичного вимикача;
- силі струму плавкої вставки запобіжника в разі заданого часу спрацьовування
запобіжника.
3.1.5 У цій главі Правил використано скорочення, визначені у главах 1.4, 1.7
та 2.4 цих Правил.

ЗА ГА Л ЬН І ВИМОГИ

3.1.6 Електрообладнання електричних мереж напругою до 1 кВ має відповідати


вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання.
Захист електричної мережі напругою до 1 кВ змінного струм у необхідно ула­
штовувати так, щ об одночасно виконувалися такі вимоги:
468 Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

- електрична мережа має проводити струм повного розрахункового наванта­


ження протягом необмеженого часу;
- електрична мереж а має проводити передбачений струм кор отк очасн ого
перевантаження (пуск електродвигунів, вмикання трансформаторів і електрона­
грівальних пристроїв тощ о) протягом часу, за який струмовідні частини та ізоляція
не нагріваються понад допустимі температури;
- електрична мережа повністю або її частина мають вимикатися за визначений
проміж ок часу, якщ о вона мож е створювати загрозу для майна або здоров’ я людей
і свійських тварин.
3.1.7 Під час улаштування електричної мережі напругою до 1 кВ змінного стр у­
му потрібно передбачати захисти від надструмів, ураження електричним струмом
у разі пош кодж ення ізоляції струмовідних частин та відхилень напруги.
3.1.8 Для захисту електричної мережі від надструмів треба застосовувати:
- автоматичні вимикачі;
- запобіж ники;
- комбінації комутаційних апаратів з тепловими реле і запобіжниками;
- спеціалізовані електронні пристрої.
Захист людей і свійських тварин від ураження електричним струмом треба
виконувати відповідно до вимог глави 1.7 цих Правил.
Для захисту електричної мережі від відхилень напруги використовують реле
напруги, у тому числі розчіплювачі мінімальної напруги автоматичних вимикачів.
3.1.9 Вибір апаратів захисту та їх характеристик потрібно виконувати після
визначення перерізів проводів і жил кабелів та розрахунку струмів КЗ.
За немож ливості забезпечити вимоги 3 .1 .7 -3 .1 .8 вибраними апаратами захис­
ту треба змінити характеристики мережі та повторити вибір апаратів захисту.
3.1.10 Розрахунки двофазних і трифазних струмів КЗ треба виконувати для
живильних і групових кіл незалежно від типу системи (TN, IT, ТТ).
Силу струм у трифазного КЗ треба визначати в м ісц і встановлення апарата
захисту; двофазного КЗ - у кінці кола, яке захищ ається.
3.1.11 У системі TN (TN-C, TN-S) потрібно розраховувати силу струму зами­
кання на землю між лінійним проводом і P E N - або P E -провідниками в кінці кола,
яке захищ ається.
У системі IT, де всі відкриті частини електроустановки з ’ єднано з одним загаль­
ним захисним P E -провідником, потрібно розраховувати силу струму подвійного
замикання на землю за умови, щ о замикання однієї фази на землю сталося в кінці
однієї з віддалених ліній електроустановки, а інш ої - на віддаленому кінці інш ої
лінії цієї електроустановки, а також між лінійним проводом і Лг-провідником, якщ о
нейтраль електроустановки розподілено.
Розраховані значення сил струмів замикань на землю мають бути достатніми
для спрацьовування апаратів захисту і перевіреними відповідно до вимог гла­
ви 1.8 цих Правил.
3.1.12 Комутаційна здатність апарата захисту має бути не менш ою ніж сила
струму КЗ в місці встановлення апарата.
3.1.13 Найменша розрахункова сила надструму має забезпечувати вимикання
за допомогою апарата захисту електричної мережі повністю або тієї її частини, яка
може створювати загрозу для майна або ураження електричним струмом.
ГЛАВА3.1 З а х и с т електричних м ереж напругою д о 1 кВ
469

3.1.14 Апарати захисту від струмів перевантаження повинні вимикати будь-


який струм перевантаження раніш е, ніж такий струм мож е викликати підви­
щення температури провідників, небезпечне для ізоляції, з’ єднань, затискачів і
навколишнього середовища.
Апарати захисту від струмів КЗ повинні вимикати будь-який струм КЗ раніше,
ніж такий струм мож е викликати небезпеку внаслідок теплових і механічних дій
на провідники та їх з ’ єднання.
П ровідники мережі треба вважати захищеними від надструмів у разі, якщ о
живлення здійснюється від джерела енергії, максимальний струм якого не може
перевищити допустим ого тривалого струм у провідників.
3.1.15 Я кщ о провали (зниження або втрата) напруги з наступним відновленням
мож уть створювати загрозу для людей, тварин або майна, то передбачають відпо­
відний захист, який діє на вимикання електроустановки. Такий захист не потрібен,
якщ о зниження і втрата напруги не створю ю ть загрози для людей.
У разі, коли захищ уване обладнання допускає короткочасн у перерву елек­
тропостачання, мож на застосовувати пристрій захисту від зниження або втрати
напруги з витримкою часу під час спрацьовування.
Я кщ о повторне увімкнення захисного пристрою мож е викликати небезпеку
для людей, тварин або майна, то таке увімкнення не повинно бути автоматичним.
3.1.16 М ож ливість приєднання електроустановки із системою ТТ до розподіль­
ної мережі з глухозаземленою нейтраллю треба перевіряти відповідно до 1.7.62 цих
Правил у разі живлення трансформаторної підстанції від повітряної лінії; таку
перевірку виконувати не потрібно, якщ о трансформаторна підстанція живиться
від кабельної лінії.
3.1.17 Для забезпечення селективності пристрої захисту від струм у КЗ треба
вибирати таким чином, щоб струм КЗ, який виникає у будь-якому колі цієї мережі,
можна було вимикати пристроєм захисту в колі, в яком у виникло пош кодж ення,
без будь-якої дії на інш і кола мережі.
Для вимикання струму КЗ застосовую ть електромагнітні (термомагнітні, елек­
тронні) розчіплювачі автоматичного вимикача або запобіж ники. Час вимикання
КЗ має бути мінімальним.
3.1.18 У разі пош кодж ення ізоляції і виникнення струму замикання на землю
час вимикання для електроустановок з типами системи TN, ТТ і IT має бути не
більш им, ніж унормовано в пункті 1.7.82 цих Правил.
3.1.19 Для вимикання струму перевантаження використовую ть теплові роз­
чіплювачі автоматичних вимикачів, запобіж ники та теплові або електронні реле
з контакторами.
3.1.20 Для захисту від ураження електричним струмом людей і свійських тварин
унаслідок пош кодж ення ізоляції застосовую ть пристрої захисту від надструмів і
пристрої, які реагують на диференційний струм. Застосовувати останні потрібно
з урахуванням типу системи електроустановки (TN-C, TN-S, IT, ТТ) відповідно до
вимог глави 1.7 цих Правил.
3.1.21 У системі ТТ для кіл, увімкнених на лінійну напругу, виявляти надструми
в кож ном у з провідників не потрібно за одночасного виконання умов:
- у тому самому колі з боку живлення встановлено диференційний захист,
призначений для знеструмлення фазних провідників;
470 РО З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

- коло електроприймача, яке захищ ається диференційним захистом, не м іс­


тить нейтрального робочого провідника, виведеного від ш тучної нейтралі.
3.1.22 У системах ТТ і TN-S треба передбачати захист N -провідника (виявлення
струму КЗ і вимикання) у всіх випадках за винятками:
1) якщ о питомий опір iV-провідника є менш им від питомого опору фазних п ро­
відників;
2) одночасного виконання таких умов:
- іУ-провідник захищ ено від КЗ за допом огою апаратів захисту фазних п ро­
відників;
- очікуваний робочий струм iV-провідника є значно менш им від допустимого
тривалого струм у цього провідника.
Останню умову, як правило, виконую ть у разі рівномірного розподілу п оту ж ­
ностей електроприймачів м іж фазами.
3.1.23 У системі IT за наявності iV-провідника треба передбачати виявлення
струму КЗ в iV-провіднику з дією на вимикання всіх провідників відповідного кола,
які перебувають під напругою. Ц ю вимогу можна не виконувати, якщ о:
- N -провідник надійно захищено від струм у КЗ апаратом захисту з боку ж ив­
лення;
- електричне коло захищ ено за допомогою пристрою захисного вимикання,
який реагує на залишковий диференційний струм і має струм уставки, не більший
ніж 0,15 максимально допустим ого струм у TV-провідника. Такий пристрій має
вимикати всі провідники, які перебувають під напругою, у тому числі iV-провідник.
У разі вимикання TV-провідника він має вимикатися після фазних провідників,
а вмикатися одночасно із фазними провідниками або раніше.

ВИМОГИ ДО А П А Р А Т ІВ З А ХИ С Т У

3.1.24 Апарати захисту за своєю комутаційною здатністю мають відповідати


максимальному значенню струм у КЗ на початку ділянки електричної мереж і, яка
захищ ається (див. також главу 1.4 цих Правил).
3.1.25 Допускається встановлювати апарати захисту, які не є стійкими до макси­
мальних значень струму КЗ, якщ о апарат, який їх захищає, або найближчий апарат,
розташований у напрямку до джерела живлення, забезпечує миттєве вимкнення
струму КЗ. За таких обставин необхідно, щ об струми уставок розчіплювачів (від­
січок) згаданих апаратів, які діють миттєво, були меншими від струму ком утацій­
ної здатності кож ного з групи нестійких апаратів, і таке неселективне вимкнення
всієї групи апаратів не загрожувало аварією, псуванням дорогого устаткування та
матеріалів або розладом складного технологічного процесу.
3.1.26 У разі одностороннього живлення приєднання живильного провідника
(кабелю або проводу) до апарата захисту треба виконувати до його нерухомих контактів.
А втом атичні вимикачі та запобіж ники пробкового типу треба приєднувати
до мережі таким чином, щ об у разі вигвинчування пробки запобіжника (автома­
тичного вимикача) гвинтова гільза запобіж ника (автоматичного вимикача) була
знеструмленою.
3.1.27 Кожен апарат захисту повинен мати пояснювальний напис, який вказує
значення номінального струм у апарата, уставок розчіплювачів чи номінального
ГЛАВА3.1 З а х и с т електричних м ереж напругою д о 1 кВ
471

струму плавкої вставки, потрібних для мережі (окрем ої її ділянки), яка ним захи­
щ ається.
Написи мають наносити: на апарат - підприємство-виробник; на схему, розта­
ш овану поблизу місця встановлення апаратів захисту, - підприємство, відпові­
дальне за монтаж (експлуатацію).
3.1.28 Для запобігання помилковим спрацьовуванням апаратів захисту за наяв­
ності завад, зумовлених значними за силою струмами перехідних процесів, треба
застосовувати апарати з відповідними функціональними характеристиками відпо­
відно до вимог Технічного регламенту з електромагнітної сум існості обладнання.

ВИБІР ЗА ХИ С Т У

3.1.29 Електричні мережі повинні бути захищ еними від надструмів. Кабельні
лінії електропередавання і повітряні лінії, виконані СІП, мають бути захищеними
від надструмів, викликаних перевантаженням.
3.1.30 Захист від струмів КЗ повинен забезпечувати найменший можливий час
вимкнення та вимоги селективності (див. 3.1.17).
3.1.31 Всередині приміщень повинні бути захищеними від струмів перевантажень:
- освітлювальні мережі в ж итлових і громадських будівлях, у торгівельних
приміщ еннях, служ бово-побутових приміщ еннях промислових підприємств;
- мережі для живлення побутових і переносних електроприймачів (прасок, чай­
ників, плиток, кімнатних холодильників, пилососів, пральних і швейних машин,
кондиціонерів, ком п ’ ютерів, мікрохвильових печей та інш ої побутової техніки);
- силові мережі на промислових підприємствах, у ж итлових і громадських
будівлях, торговельних приміщ еннях - лише в разі, якщ о за умовами техноло­
гічного процесу або за режимом роботи мережі мож е виникати тривале струмове
перевантаження провідників;
- мережі всіх видів у пож еж о- і вибухонебезпечних зонах.
3.1.32 У розподільних мереж ах, які захищ ають від струмів перевантажень,
провідники треба вибирати за найбільшою розрахунковою силою струму. Мережу
можна вважати захищ еною від струмів перевантажень, якщ о одночасно виконано
умови:

де І д - найбільша розрахункова сила струму навантаження, А ;


/ п - номінальна сила струму апарата захисту, А (для апаратів захисту з регу­
льованими характеристиками номінальною силою струму є сила струму обраної
уставки);
І 7 - тривало допустима сила струму кабелю (проводу), А;
І 2~ сила струм у, яка забезпечує надійне спрацювання апарата захисту, А ;
k - коеф іцієнт: k = 1,45 - у разі захисту мережі плавкими запобіж никами;
k = 1,3 - ур а зі захисту мережі автоматичними вимикачами з тепловими розчіплю-
вачами; k = 1,15 - у разі захисту мережі автоматичними вимикачами з електрон­
ними розчіплювачами.
472 Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

М ІСЦЯ ВСТАНОВЛЕННЯ А П А Р А Т ІВ З А ХИ С Т У

3.1.33 Апарати захисту треба розташ овувати в доступних для обслуговування


місцях таким чином, щ об унеможливити їх механічні пош кодж ення. При цьому
установлювати апарати треба так, щоб під час. операцій з ними або під час їх авто­
матичного вимкнення було усунуто небезпеку для обслуговую чого персоналу та
мож ливість пош кодж ення оточую чих предметів.
Апарати захисту з відкритими струмовідними частинами мають бути доступ­
ними для обслуговування лише спеціально підготовленими електротехнічними
працівниками.
Апарати захисту треба, як правило, встановлювати безпосередньо в м ісцях
приєднання захищ уваних провідників до мережі.
3.1.34 Апарати захисту від струмів перевантаження треба установлювати, як
правило, у м ісцях мереж і, де зменшення перерізу (зміни матеріалу струмовідної
ж или, конструкції провідників або способу їх прокладання) викликає зменшення
тривало допустим их струмів.
Д озволено встановлю вати апарати захи сту від струм ів перевантаж ення за
місцем зменшення перерізу (зміни матеріалу струмовідної ж или, кон струкції про­
відників та способу прокладання) провідників у напрямку передавання енергії,
якщ о на цій ділянці відсутні відгалуження (у тому числі до ш тепсельних розеток)
енергії за таких умов:
- ділянку електропроводки захищено від струмів КЗ відповідно до 3.1.30;
- довж ина ділянки не перевищ ує 3 м, а проводку не розташ овано поблизу
горю чих матеріалів і ризик виникнення КЗ на цій ділянці відсутній.
Провідники на зазначеній ділянці можуть мати переріз менший, ніж переріз про­
відників живильної лінії, але не менший ніж переріз провідників за апаратом захисту.
3.1.35 Для відгалужень, які виконують у важ кодоступних м ісцях (наприклад,
на великій висоті), апарати захисту дозволено встановлювати на відстані до ЗО м
від точки відгалуження в зручному для обслуговування м ісці (на вводі до розпо­
дільного пункту, у пусковом у пристрої електроприймача тощ о). При цьому пере­
різ провідників відгалуження має бути не меншим від перерізу, який визначають
розрахунковим струм ом, але має забезпечувати не менше ніж 10 % пропускної
здатності захищ еної ділянки лінії до відгалуження. П ровідники відгалуження в
зазначених випадках потрібно прокладати в разі горючих зовніш ніх оболонок або
ізоляції провідників - у трубах, металорукавах або коробах; у решті випадків (крім
кабельних споруд, пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зон) - відкрито по буді­
вельних конструкціях за умови їх захисту від можливих механічних пош кодж ень.
3.1.36 У мереж ах (за винятком вибухо- і пож еж онебезпечних зон) апарати
захисту від перевантаження дозволено не встановлювати:
~ на ділянках мережі, де змінюються переріз, матеріал або спосіб прокладання
провідників, якщ о ці ділянки захищ ено від перевантаження захистом, установле­
ним перед цією ділянкою;
- на ділянках, де не мож е протікати струм перевантаження за умови, що
ділянку захищено від струмів КЗ відповідно до 3.1.30;
- у мережах телекомунікацій, управління, сигналізації тощ о.
У електричних колах, у разі вимикання яких може створюватися небезпека
(кола ж ивлення п ож еж н и х н асосів, вентиляторів, які запобігаю ть утворенню
ГЛАВА 3.1 З а хи с т електричних м ер еж напругою д о 1 кВ
473

вибухонебезпечних суміш ей, механізмів власних потреб електростанцій, ванта­


ж опідйом них електром агнітів, кола збудж ення електричних маш ин, вторинні
кола трансформаторів струму тощ о), треба встановлювати, як правило, не апарати
захисту від перевантажень, а пристрої аварійної сигналізації,
3.1.37 Апарати захисту від струмів КЗ треба установлювати, як правило, у м іс­
цях мереж і, де зміна перерізу струмовідної жили (матеріалу, способу прокладання)
викликає зменшення тривало допустимих струмів.
Дозволено встановлювати апарати захисту від струмів КЗ за місцем зменшення
перерізу (матеріалу, способу прокладання) провідників у напрямку передавання
енергії у випадках:
- на цій ділянці відсутні відгалуження (у тому числі до штепсельних розеток),
довжина ділянки не перевищ ує 3 м, а проводку не розташовано поблизу горю чих
матеріалів і ризик виникнення КЗ на цій ділянці відсутній;
- апарати захисту від струмів КЗ, які встановлено до такої ділянки, надійно
захищ ають ділянку із зменшеним тривало допустимим струмом.
Апарати захисту від струмів КЗ дозволено не встановлювати:
- у колах живлення панелей і шаф захисту, обладнаних власним захистом від
струмів КЗ;
- у колах, у разі вимикання яких може створюватися небезпека (кола живлення
пожежних насосів, вентиляторів, які запобігають утворенню вибухонебезпечних сумі­
шей, механізмів власних потреб електростанцій, вантажопідйомних електромагнітів,
кола збудження електричних машин, вторинні кола трансформаторів струму тощо);
- у колах живлення електроустановок, якщ о проводку не розташовано поблизу
горю чих матеріалів і ризик виникнення КЗ на цій ділянці відсутній.
Один і той самий апарат захисту від струмів КЗ мож е бути використано для
захисту декількох паралельних провідників за умови, що характеристики апарата
погодж ено з допустимими струмами цих провідників згідно з 3.1.30.
3.1.38 У разі захисту мереж і із си стем ою заземлення T N -С запобіж никами
останні треба встановлювати на всіх нормально незаземлених провідниках. У ста­
новлювати запобіж ники в PiJiV-провідниках заборонено.
3.1.39 Апарати захисту дозволено не встановлювати (якщ о це доцільно за ум о­
вами експлуатації) у місцях:
- відгалуження провідників від шин розподільного щита до апаратів, установ­
лених у тому самому щиті (при цьому провідники треба вибирати за розрахунковим
струмом відгалуження);
- зменшення перерізу живильної лінії по її довжині і на відгалуженнях від
неї, якщ о захистом попередньої ділянки лінії захищ ається ділянка зі зменшеним
перерізом провідників або якщ о незахищені ділянки лінії чи відгалуження від неї
виконано провідниками, вибраними з перерізом, не меншим ніж половина перерізу
провідників захищ еної ділянки лінії;
- відгалуження від лінії живлення до силових електроприймачів, побутових
електроприладів і світильників, якщ о лінія, яка їх живить, захищ ається апаратом
з уставкою не більш ою ніж 25 А;
- відгалуження провідників від лінії живлення кіл вимірювань, керування і
сигналізації, якщ о ці провідники не виходять за межі відповідних машини чи іцита
або якщ о виходять за їх меж і, але електропроводку виконано в негорючих трубах
або вона має негорючу оболонку.
Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
474

БІБЛ ІО ГРА Ф ІЯ

1 ІЕС 6 0364-1:2005 Low -voltage electrical installations. Part 1: Fundamental


p rinciples, assessment o f general characteristics, d efin ition s (Електроустановки
низьковольтні. Частина 1: Основні полож ення, оцінка загальних характеристик,
терміни та визначення).
ГЛАВА 3.2 Р елейний захи ст
_________ ________________________________________________________________________________ 4 7 5

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ М іністерства енергетики
та вугільної промисловості України
від 12 квітня 2016 р. № 252

ГЛАВА 3.2
РЕЛЕЙНИЙ ЗАХИСТ

СФ ЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

3.2.1 Ця глава Правил поширюється на пристрої релейного захисту елементів


електричної частини енергосистем, промислових та інших електроустановок напругою,
вищою ніж 1 кВ: генераторів, трансформаторів (автотрансформаторів), блоків гене­
ратор-трансформатор, ліній електропередавання, шин і синхронних компенсаторів.
Захист усіх електроустановок напругою, вищ ою ніж 750 кВ, кабельних ліній
напругою, вищ ою ніж 35 кВ, а також передавання постійного струму в цій главі
Правил не розглядається.
Вимоги до захисту електричних мереж напругою до 1 кВ, електродвигунів,
конденсаторних установок наведено відповідно в главах 3.1, 5.3 і 5.6 цих Правил.
Вимоги до автоматики, телемеханіки та кіл керування електроустановками наве­
дено відповідно в главах 3.3 і 3.4 цих Правил.
П ристрої релейного захисту елементів електроустановок, не розглянуті в цій
та інш их главах, треба виконувати відповідно до загальних вимог цієї глави з ура­
хуванням вимог ГКД 341.004.001.

НОРМ АТИВН І П ОСИ ЛАННЯ

У цій главі Правил є посилання на такі нормативні документи:


ДСТУ IE C /TR 61850-1:2013 К омунікаційні мережі та системи на підстанціях.
Частина 1. Вступ і огляд
СОУ-Н ЕЕ 40.1-21677681-88:2013 (НАП Б В .0 1 .0 5 6 -2 0 1 3 /1 1 1 ) Правила будови
електроустановок. П ожеж на безпека електроустановок. Інструкція
НПАОП 40.1-1.01-97 Правила безпечної експлуатації електроустановок
ГКД 34.20.507-2003 Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила
ГКД 34.35.501-93 П ристрої релейного захисту і електроавтоматики енергосис­
тем. Інструкція з обслуговування для оперативного персоналу
ГКД 3 4.3 5.603-95 Технічне обслуговування пристроїв релейного захисту та
електроавтоматики електричних мереж 0 ,4 -3 5 кВ. Правила
ГКД 34.35.604-96 Технічне обслуговування пристроїв релейного захисту, проти­
аварійної автоматики, електроавтоматики, дистанційного керування і сигналізації
електростанцій та підстанцій 110 к В -7 5 0 кВ. Правила
ГКД 341.004.001-94 Норми технологічного проектування підстанцій змінного
струму з вищ ою напругою 6 -7 5 0 кВ
476 РО З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

СОУ-Н ЕЕ 35.514:2007 Технічне обслуговування мікропроцесорних пристроїв


релейного захисту, протиаварійної автоматики, електроавтоматики, дистанційного
керування та сигналізації електростанцій і підстанцій від 0,4 кВ до 750 кВ
СОУ-Н МПЕ 40.1.35.301:2004 Перевірка трансформаторів струму, я к і вико­
ристовуються в схемах релейного захисту. Інструкція
РД 34.35.302-90 Типова інструкція з організації та виконання робіт в пристроях
релейного захисту і електроавтоматики електростанцій і підстанцій.

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ


Н иж че подано терміни, використані в цій главі, та визначення позначених
ними понять:
ближнє резервування
Комплекс заходів з релейного захисту в меж ах захищ уваної електроустановки
(або її частини), як и й передбачає незалеж ну дію інш ого захисту за усіх видів
короткого зам икання (КЗ) в зоні захисту за рахунок незалежного його ж ивлення по
колах струму, колах напруги, колах оперативного струму, у тому числі з викорис­
танням двох груп електромагнітів вим кнення вим икача (за наявності). Пристрій
резервування відмови вим икача (ПРВВ) є елементом ближнього резервування в
разі відмови вим икача з метою локалізації пош кодження на об’єкті
вибірник регулювання під напругою (РПН)
Елемент пристрою РП Н , який забезпечує вибір відгалуж ення на регулювальній
обмотці з переходом на інш е відгалуж ення без ком утації струму
дальнє резервування
Комплекс заходів з релейного захисту, як и й забезпечує дію захистів суміж них
приєднань у разі відмови в ліквідац ії КЗ захистів електроустановки, у тому числі
з урахуванням дії ПРВВ
дублюючий захист
Захист, який має однаковий принцип дії з основним і, я к правило, однакові
технічні характеристики та зону захисту, а також вихідні дії із забезпеченням
необхідної чутливості, селективності та ш видкодії
захист з телеприскоренням
Резервний захист, де принаймні один ступінь захисту (дистанційного або/та
струмового) має прискорення дії до 0 с (або мінімальної витримки часу 50-100 мс)
у разі прийм ання дозвільного сигналу або неприймання блокуючого сигналу з
протилежного кін ця лінії
канальна апаратура передавання команд (РЗА і ПА)
Спеціальна апаратура підвищеної надійності функціонування, призначена для
передавання команд телевимкнення (або дозвільних команд) релейного захисту та
протиаварійної автоматики по високочастотних каналах повітряних ліній елек-
тропередавання, кабельних лініях зв ’язк у або волоконно-оптичній лінії зв ’язку
(BOJI3); може бути суміщеною з апаратурою зв ’язк у та телемеханіки або ф ункці­
онувати окремо
компенсаційний реактор
Реактор, з увімкненням якого в нейтраль шунтувального реактора повітряної
лінії (ПЛ) 750 кВ або 500 кВ утворюється схема чотирипроменевого реактора, як а
забезпечує зменш ення струму підж ивлення дуги в місці КЗ за рахунок компенсації
ГЛАВА 3.2 Релейний захи ст
477

міжфазних ємностей лінії. Вводиться в роботу у повнофазному реакторному режимі


ПЛ, як правило, автоматикою на час безструмової паузи однофазного автоматич­
ного повторного ввімкнення (ОАПВ) з метою полегшення умов погасання дуги за
однофазних КЗ на лінії
контактор РПН
Елемент пристрою регулювання під напругою , який забезпечує ком утацію
кола з робочим струмом РПН через струмообмеж увальний реактор або резистори
основний захист
Захист, щ о забезпечує селективну дію за усіх видів КЗ, які мож уть виникати в
електроустановці або приєднанні без витримки часу (або з незначною витримкою)
в межах цієї електроустановки або приєднання. Для електроустановок з двосто­
роннім або багатостороннім ж ивленням ви кори стовую ть захист з абсолю тною
селективністю
резервний захист
Захист, щ о виконує резервну дію , як правило, з витримкою часу за всіх видів
КЗ, які мож уть виникати в електроустановці або приєднанні у разі відмови осн о­
вних захистів, а також на сум іж них приєднаннях з метою забезпечення дальнього
резервування. Як резервні використовую ть, як правило, ступінчасті захисти від
міжфазних КЗ і КЗ на землю
селективність
Здатність захисту діяти з необхідною витримкою часу (або без витримки часу)
в межах своєї зони захисту та не допускати попередньої дії у разі КЗ на суміж них
приєднаннях (до ліквідації КЗ дією захистів цих приєднань)
чутливість
Забезпечення дії релейного захисту в межах своєї зони захисту з урахуванням
усіх мож ливих режимів електричної мереж і, навантажень і перехідних опорів
у місці КЗ. Чутливість визначають за коеф іцієнтом чутливості, який вказує на
запас по параметру спрацювання в мінімальному режимі відносно уставки цього
параметра для захисту
швидкодійний захист
Релейний захист, час дії якого, як правило, не перевищує 0,2 с.

П ОЗНАЧЕНН Я Т А СКОРОЧЕННЯ

У цій главі Правил використано такі скорочення:


АВР - автоматичне ввімкнення резерву;
АГП - автоматичне гасіння поля;
АЕС - атомна електрична станція;
АПВ - автоматичне повторне ввімкнення;
АСЗІ - автоматизована система збору інформації;
АСДУ - автоматизована система диспетчерського управління;
АСУТП - автоматизована система управління техноло­
гічними процесами;
ВН - висока напруга;
ВОЛЗ - волоконно-оптична лінія зв’ язку;
ВП - власні потреби;
ВРУ - відкрита розподільна установка;
478 Р О З Д ІЛ 3. ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

ВЧ - висока частота;
ДФЗ - диференційно-фазний захист;
КЗ - коротке замикання;
КІВ - контроль ізоляції вводів;
КР - компенсаційний реактор;
М ПРЗА - мікропроцесорний пристрій релейний захисту та автоматики;
МСЗ - максимальний струмовий захист;
НН - низька напруга;
ОАПВ - однофазне АП В;
П А - протиаварійна автоматика;
ПЛ - повітряна лінія електропередавання;
ПРВВ - пристрій резервування відмови вимикача;
РЗА - релейний захист і автоматика;
РПН - регулювання під напругою;
СЗНІІ - струмовий захист нульової послідовності;
СН - середня напруга;
ТН - трансформатор напруги;
ТПР - трансформатор поперечного регулювання;
ТС - трансформатор струму.

ЗА ГА Л Ь Н І ВИМОГИ

3.2.2 Електроустановки мають бути обладнаними пристроями релейного за­


хисту, призначеними для:
- автоматичного вимкнення пош кодж еного елемента від непош кодж еної ч ас­
тини електричної системи (електроустановки);
- реагування та усування небезпечних, ненормальних режимів роботи елемен­
тів електричної системи (наприклад, перевантаження по струм у або потуж ності,
підвищення напруги в обм отці статора генератора тощ о).
Д опускається робота релейного захисту з дією на сигнал в окремих обґрунтова­
них випадках, якщ о пошкодження не поруш ує роботи електричної системи, режиму
роботи або умов експлуатації електроустановки, та в разі відсутності небезпеки для
людей і навколиш нього середовища.
Запроектовані пристрої релейного захисту і автоматики в частині безпеки п о­
винні забезпечувати вимоги НАПБ В .01.056 і НПАОП 1.1.10-1.01-01.
3.2.3 3 метою здешевлення електроустановок замість автоматичних вимикачів
та релейного захисту допускається застосовувати запобіж ники або відкриті плавкі
вставки, якщ о вони:
- забезпечують необхідну селективність і чутливість;
- не переш кодж ають застосуванню автоматики (автоматичне повторне ввім ­
кнення - АПВ, автоматичне ввімкнення резерву - АВР тощ о), необхідної за умовами
роботи електроустановки.
Під час використання запобіж ників або відкритих плавких вставок залежно
від рівня несиметрії в неповнофазному режимі та характеру навантаження, яке
ж ивиться, потрібно розглядати необхідність установлення на приймальній під­
станції захисту від неповнофазного режиму.
ГЛАВА3.2 Релейн ий захист
479

3.2.4 П ристрої релейного захисту мають забезпечувати найменший можливий


час вимкнення КЗ з метою збереження стійкої та безперебійної роботи непошкодже-
них елементів енергосистеми, а також обмеження обсягів і масштабів пошкодження.
Під час проектування нових об ’ єктів та реконструкції дію чих потрібно вра­
ховувати призначення та умови експлуатації енергооб’ єкта, вимоги до створення
системи автоматичного або автоматизованого дистанційного управління. При цьому
рекомендовано використовувати мікропроцесорні пристрої РЗА (МПРЗА), які забез­
печують комплексне вирішення питань захисту, автоматики, визначення місця
пош кодж ення на лініях, реєстрації аварійних подій, управління та моніторингу,
мають більшу інформативність і здатність інтегруватися в АС-УТП та АСД У. МПРЗА
мають кращ і характеристики спрацювання та м ож ливість реалізації декількох
наборів уставок, які треба вводити в роботу оперативно або автоматично для адап­
тації їх відповідно до режиму мережі чи стану пристроїв РЗА. Проектовані пристрої
та обладнання РЗА повинні відповідати вимогам з електромагнітної сум існості та
електромагнітних обставин.
3.2.5 Релейний захист, який діє на вимкнення, як правило, має забезпечувати
селективність дії з тим, щоб у разі пош кодж ення будь-якого елемента електро­
установки вимикався тільки цей пош кодж ений елемент.
Допускається неселективна дія захисту (яка виправляється подальшою дією
АПВ або АВР):
- для забезпечення, якщ о це необхідно, прискорення вимкнення КЗ (див. 3.2.4);
- у разі використання на дію чих об ’ єктах спрощ ених головних електричних
схем з відділювачами в колах ліній або трансформаторів, які вимикають п ош ко­
джений елемент у безструмову паузу. Треба приймати до уваги, щ о згідно з 4.2.214
цих Правил на підстанціях нового будівництва заборонено установлювати коротко-
замикачі з відділювачами (потрібно передбачати їх заміну під час реконструкції
підстанції).
3.2.6 П ристрої релейного захисту з витримками часу, які забезпечують селек­
тивність дії, допускається застосовувати, якщ о:
- у разі вимкнення КЗ із витримками часу забезпечується виконання ви ­
мог 3.2.4;
- релейний захист діє як резервний (див. 3.2.15).
3.2.7 Н адійність функціонування релейного захисту (спрацювання за появи
умов на спрацювання і неспрацювання за їх відсутн ості) має бути забезпечено
застосуванням пристроїв, які за своїми параметрами та алгоритмом дії відповіда­
ють вимогам щ одо їх призначення, сертифіковані в Україні для використання в
електроустановках відповідного класу напруги, а також належним обслуговуван­
ням цих пристроїв.
За н еобхідн ості п отрібно ви кори стовувати спеціальні заходи підвищ ення
надійності функціонування, зокрема апаратне та схемне резервування (наприклад,
у мікропроцесорних пристроях за рахунок використання додаткових програмно-
функціональних модулів з іншими алгоритмами спрацювання та, за м ож ливості,
іншими принципами дії), забезпеченням самодіагностики пристроїв РЗА, безпе­
рервного або періодичного контролю стану тощ о. При виборі типів пристроїв РЗА,
їх розміщення та уставок спрацювання треба враховувати ймовірність помилкових
дій обслуговую чого персоналу під час провелення операцій з релейним захистом.
480 РО З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

Склад і побудова релейного захисту та автоматики устаткування мережі 110 кВ


і вищ е маю ть забезпечувати збереж ення ф ункцій захисту цього устаткування
мережі від усіх видів пош коджень у разі виведення з роботи одного з пристроїв з
будь-якої причини. При цьому потреба у виведенні устаткування з роботи не по­
винна виникати. Зазначену вимогу треба виконувати з урахуванням 3.2.14, 3.2.15,
3.2.56, 3.2.57,3.2.62, 3.2.66, 3 .2 .124,3.2.126-3.2.132, 3.2.135, 3.2.145.
3.2.8 З а наявності релейного захисту, як и й має кола напруги, необхідно перед­
бачати ф ункції або пристрої:
- я к і автоматично виводять релейний захист із дії в разі вим кнення автома­
тичних вим икачів, перегорання запобіж ників та інш их порушень кіл напруги
(якщ о ці порушення можуть призвести до помилкового спрацьовування захисту в
нормальному режимі роботи приєднання) та сигналізують про порушення цих кіл;
якщ о несправність кіл змінної напруги зумовлює втрату набору захистів від усіх
видів КЗ, то за відсутності резервних або дублюючих захистів дія таких функцій
або пристроїв може супроводжуватися автоматичним або оперативним введенням
у роботу аварійних струмових захистів, навіть якщ о вони неселективні;
- які сигналізують про порушення кіл напруги, якщ о ці порушення не призводять
до помилкового спрацювання захисту в умовах нормального режиму, але можуть при­
звести до зайвого спрацювання в інш их умовах (наприклад, у разі КЗ поза зоною дії).
3.2.9 Під час настроювання швидкодійного релейного захисту на лініях електро-
передавання з трубчастими розрядниками необхідно враховувати, що:
- найменший час спрацювання релейного захисту до моменту подання сигналу
на вимкнення має бути більшим н іж час одноразового спрацю вання розрядників
(приблизно 0 ,0 6 -0 ,0 8 с);
- пускові органи захисту, я к і спрацьовують від імпульсу струму розрядників,
повинні мати якнайм енш ий час повернення (приблизно 0,01 с від моменту зн и к­
нення імпульсу).
Захист кабельних ліній 110 кВ і вище треба виконувати з урахуванням таких
факторів:
- ш видкодія захистів з урахуванням часу дії ПРВВ, у разі мож ливої відмови
вим икачів, має забезпечувати термічну стійкість кабелю під час протікання м ак ­
симальних струмів КЗ;
- під час прийняття технічних рішень з релейного захисту необхідно враховувати,
чи є лінія змішаною (кабельно-повітряною) чи чисто кабельною, довжину кабельної
лінії, технічні характеристики кабелю та прийняті ріш ення при його прокладенні;
- треба враховувати особливості характеристик та улаштування кабельних ліній,
а саме: малі значення питомого активного опору; великі значення питомих ємнісних
провідностей; ускладнення організації ВЧ оброблення, що часто унеможливлює органі­
зацію ВЧ трактів і використання ВЧ захистів ; недоцільність використання АПВ тощо.
3.2.10 Д ля релейних захистів з витримками часу в кож ному конкретному ви­
падку потрібно розглядати доцільність забезпечення дії захисту у разі КЗ від
початкового значення струму або опору для унемож ливлення відмов спрацю вання
захисту (через загасання струмів К З у часі, в результаті виникнення коливань,
появи і збільш ення опору дуги в місці пош кодження тощо).
3.2.11 Захисти в електричних м ережах 110 кВ та вище повинні мати пристрої,
я к і блокують їхню дію під час коливань або асинхронного ходу, якщ о в згаданих
ГЛАВА 3.2 Релейний за хист
481

мережах мож ливі такі коливання або асинхронний хід, я к і призведуть до зайвої
роботи захистів.
Допускається виконувати захист без блокування під час коливань, якщ о захист
налаштовано за часом спрацьовування від коливань (витримка часу захисту - від
1 ,5 -3 ,5 с, уточнюється за результатами розрахунків стійкості).
3.2.12 Дію релейного захисту та його несправність треба фіксувати вказівними
(сигнальними) реле, вбудованими в реле покаж чи кам и спрацю вання, ш ляхом
застосування світлодіодної індикації захистів, внутріш німи та зовнішніми реєстра­
торами аварійних подій або інш ими пристроями, я к і дають змогу забезпечувати
облік, аналіз роботи, оперативне керування та експлуатацію захистів. Зазначені
сигнальні реле та пристрої повинні мати дію на звукову та світлову попереджувальну
сигналізацію і аварійну сигналізацію .
За обґрунтуванням щодо надійності допускається використовувати окремі циф­
рові пристрої сигналізації, як і суміщ ають у собі ф ункції вказівних (сигнальних)
реле, реєстраторів аварійних подій, елементів світлодіодної індикації захистів і
центральної сигналізації.
3.2.13 Пристрої, я к і фіксують дію релейного захисту або його несправність,
мають забезпечувати сигналізацію дії або несправності кожного захисту, а в разі
складного захисту - окремих його частин (різні ступені захистів, окремі функціо­
нальні блоки або кола захистів від різних видів пош кодження тощо) у тій мірі, як а
є необхідною для швидкого та однозначного розуміння оперативним персоналом
події, що сталася, а також для обліку і аналізу роботи захистів.
Д ля мікропроцесорних захистів інформація про їх спрацювання або несправ­
ності має зберігатися у внутріш ній п ам ’яті пристроїв у вигляді упорядкованих за
часом повідомлень і реєстрограм з можливістю їх передавання в локальну обчис­
лювальну мережу за допомогою вбудованих інтерфейсів з підтримкою стандартних
протоколів передавання даних. Обсяг подій і сигналів, я к і фіксують внутріш ні
реєстратори, має бути мінімально необхідним для конкретизації обставин події, а
також для з ’ясування причин хибної дії кож ної ф ункції пристрою.
На енергооб’єктах зі значною кількістю приєднань, обладнаних мікропроцесор­
ними захистами, необхідно передбачати автоматизовану систему збору інформації
(АСЗІ) від мікропроцесорних пристроїв РЗА . АСЗІ може функціонувати окремо із
забезпеченням передавання інформації на верхні рівні ієрархії оперативно-дис­
петчерського управління або бути підсистемою у складі АСУТП.
За наявності на енергооб’єкті АСУТП усі пристрої РЗА мають бути інтегро­
ваними в цю систему на інформаційному рівні, а пристрої РЗА , я к і забезпечують
керування комутаційними апаратами, мають виконувати функції нижнього рівня
АСУТП, з підклю ченням їх до локальної мережі згідно із ДСТУ IEC/TR 61850-1
або з підтримкою інш ого стандартного протоколу за умови належного обґрун­
тування.
3.2.14 На кож ному з елементів електроустановки треба передбачати основний
захист, призначений для його селективної дії в разі пош кодження в меж ах всього
елемента, який захищ ається, з часом, меншим н іж у інш их встановлених на цьому
елементі захистів.
3.2.15 Д ля дії в разі відмов захистів або вим икачів потрібно передбачати ре­
зервний захист, призначений для забезпечення дальнього резервування.
482 РО ЗД ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

Я кщ о дальнє резервування не забезпечується або забезпечується з недопус­


тимими для устаткування великими витримками часу, то необхідно передбачати
попередню дію ділильних захистів на розділення мережі (вимкненням секційних
або ш иноз’ єднувальних вимикачів тощ о) або забезпечувати постійне розділення
мережі, якщ о це допустимо за режимом.
За немож ливості забезпечення дальнього резервування потрібно передбачати
ближнє резервування з використанням основного та резервного захистів або дублю­
ю чих комплектів. За цих умов ближ нє резервування передбачає використання
окремих захистів як резервних, щ о мають незалежне живлення по оперативному
струму, струмових колах змінного струму та по колах змінної напруги (за наявності
такої мож ливості) і діють на резервні (другі) електромагніти вимкнення вимикачів.
Резервні (дублюючі) захисти треба, як правило, розміщ увати на окремій панелі
(шафі) відносно основного захисту. Для ПЛ 110 кВ і вище, генераторів і транс­
форматорів 6 кВ і вище розділення є обов’ язковим. За належного обґрунтування
резервний захист мож е мати аналогічні з основним захистом характеристики та
алгоритм спрацювання. Наявність у М ПРЗА поряд з функціями основних захистів
функцій резервних захистів не забезпечує резервування дії захистів за умовами
ближ нього резервування.
Я кщ о основний захист елемента має абсолю тну селективність (наприклад,
високочастотний захист, поздовж ній і поперечний диференціальні захисти), то на
цьому елементі має бути встановлено резервний захист, який виконує функції не
лише дальнього, а й ближ нього резервування, тобто такого, щ о діє в разі відмови
основного захисту цього елемента або виведення його з роботи.
Я кщ о основний захист ПЛ 1 1 0 -2 2 0 кВ має відносну селективність (наприклад,
ступінчасті захисти з витримками часу) або є комбінованим з функціями диферен­
ціального та ступінчастих захистів, то:
- окремий резервний захист допускається не передбачати за умови, щ о дальня
резервна дія захистів суміжних елементів мережі в разі КЗ на цій ПЛ забезпечується;
- треба передбачати заходи щ одо забезпечення ближ нього резервування, якщ о
дальнє резервування в разі КЗ на цій ПЛ не забезпечується.
3.2.16 Для ПЛ 5 0 0 -7 5 0 кВ з шунтувальними реакторами на час їхньої роботи
з неповним числом фаз реакторів (з однієї або обох сторін ПЛ) треба передбачати
заходи в РЗА і П А щ одо забезпечення програмованого вимкнення фаз ПЛ (виперед­
жувальне вимкнення пош кодж еної фази) за однофазних КЗ для зниження рівня
комутаційних перенапруг.
3.2.17 Для ПЛ 35 кВ і вище для підвищення надійності відключення п ош ко­
дження на початку ПЛ як додатковий захист необхідно передбачати струмову від­
січку без витримки часу за умови виконання вимог 3.2.27.
3.2.18 Я кщ о повне забезпечення дальнього резервування п ов’ язано зі значним
ускладненням захисту або є технічно неможливим, допускається:
- не резервувати вимкнення КЗ за трансформаторами, на реактованих ПЛ,
ПЛ 110 кВ і вище за наявності ближ нього резервування, у кінці довгої суміж ної
ділянки ПЛ 6 -3 5 кВ;
- мати дальнє резервування лише для тих видів пош кодж ень, які мають най­
більш у вірогідність виникнення на устаткуванні даної мереж і без урахування
нечастих режимів роботи і з урахуванням каскадної дії захистів;
ГЛАВА 3.2 Релейний захист
483

- передбачати неселективну дію захисту в разі КЗ на сум іж них елементах (за


дальньої резервної дії) з можливістю знеструмлення в окремих випадках підстанцій;
за цих умов потрібно по мож ливості забезпечувати виправлення цих неселективних
вимкнень дією АП В або АВР.
3.2.19 П ристрої резервування відмови вимикачів (ПРВВ) треба передбачати в
електроустановках 1 1 0 -7 5 0 кВ; при цьому за наявності дубльованих м ікропроце­
сорних пристроїв автоматики вимикачів функцію ПРВВ необхідно використовувати
в кож ном у з них. В електроустановках 110 кВ і вище в разі використання одного
м ікропроцесорн ого пристрою автоматики вимикача рекомендовано дублювати
функції ПРВВ, використовуючи мікропроцесорні пристрої захистів приєднань або
диференціального захисту шин. Рекомендовано також застосовувати децентралізо­
вані ПРВВ, тобто ПРВВ окремих вимикачів, резервній дії яких передує перевірка
справного стану вимикача ш ляхом дії на його відключення.
Також можна застосовувати ПРВВ у МПРЗА приєднань 6 -3 5 кВ у разі технічної
доцільності їх використання порівняно з резервною дією максимального струм ово­
го захисту з боку живлення.
Допускається не передбачати ПРВВ в електроустановках 1 10 -2 20 кВ з простими
схемами первинних з ’ єднань за дотримання таких умов:
- якщ о забезпечуються необхідна чутливість і допустимий за умовами стійкості
час вимкнення від пристроїв дальнього резервування;
- якщ о в разі дії резервних захистів немає втрати додаткових елементів через
вимкнення вимикачів, які безпосередньо не п ов’ язано з вимикачем, щ о відмовив
(наприклад, відсутні секціоновані ш ини, лінії з відгалуженням).
На електростанціях для запобігання пош кодж енню генераторів у разі відмови
генераторних або блочних вимикачів необхідно передбачати ПРВВ незалежно від
інш их умов.
У разі відмови одного з вимикачів пош кодж еного елемента електроустановки
(ПЛ, трансформатор, блок генератор-трансформатор, ш ини) ПРВВ має діяти на
вимкнення вимикачів, суміж них з тим, який відмовив, із забороною АПВ. Питання
заборони А П В у разі пош кодж ень з відмовою вимикачів ПЛ 1 1 0 -2 2 0 кВ треба
вирішувати індивідуально з міркувань оцінювання збитків від знеструмлення від­
повідальних спож ивачів через неправильну роботу ПРВВ і збитків від повторного
подавання напруги на приєднання, вимикач якого призвів до спрацювання ПРВВ.
На енергоблоках, де встановлено вимикачі в колах генераторної напруги, у
разі відмови цих вимикачів ПРВВ має діяти на вимкнення вимикачів ВН блока.
Я кщ о захисти приєднано до виносних трансформаторів струм у, то ПРВВ має
діяти і в разі КЗ у зоні м іж цими трансформаторами струму і вимикачем.
Допускається застосовувати спрощені ПРВВ, які діють у разі КЗ з відмовами
вимикачів не на всіх елементах (наприклад, лише в разі КЗ на ПЛ); за напру­
ги 3 5 -2 2 0 кВ, крім того, допускається застосовувати пристрої, які діють лише на
вимкнення ш иноз’ єднувального (секційного) вимикача.
За наявності двох електромагнітів вимкнення вимикача дію захистів через
ПРВВ треба передбачати на обидва електромагніти.
3.2.20 Під час проектування МПРЗА має бути опрацьовано питання електро­
магнітних обставин на о б ’ єкті проектування та електромагнітної сум існості за­
проектованих пристроїв. Схеми підключення вторинних кіл до дискретних входів
484 РО ЗД ІЛ 3. ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

М ПРЗА мають забезпечувати надійне функціонування пристроїв у разі виникнен­


ня комутаційних та електромагнітних завад (у тому числі при розтіканні струму
по контуру заземлення) та роботу пристроїв контролю ізоляції мережі постійного
струму в разі замикань на землю в даних колах з урахуванням 3.4.55.
Кола керування дискретними входами М ПРЗА треба будувати таким чином,
щоб у реж имі очікування спрацьовування було виконано такі умови:
- для мінімізації споживання потуж ності навантажувальними резисторами з
мережі постійного струму кількість дискретних входів, які постійно перебувають
під напругою, має бути мінімальною;
- для унеможливлення самові льної зміни режиму роботи пристроїв унаслідок
зникнення електричного контакту в колах дискретних входів, які відповідають за
введення функцій, набір захистів або уставок у нормальному режимі роботи мають
бути активними за рівня керуючого сигналу «логічний нуль». Входи, які відповіда­
ють за функції, режим роботи яких є нетривалим (прискорення, аварійні захисти
тощ о), повинні бути активованими «логічною одиницею».
Під час виконання резервного захисту елемента у вигляді окремого комплекту
його треба здійснювати, як правило, таким чином, щоб було забезпечено можливість
окремої перевірки або ремонту основного чи резервного захисту в разі працюючого
елемента. При цьому основний і резервний захисти треба виконувати з урахуванням
умов ближ нього резервування згідно з 3 . 2 . 1 5 .
3 . 2 . 2 1 Оцінювати чутливість основних типів релейних захистів треба за допо­
м огою коефіцієнта чутливості, який визначають:
- для захистів, які реагую ть на величини, які зростаю ть в ум овах п о ш к о ­
джень, - як відношення розрахункових значень цих величин (наприклад, струму
або напруги) у разі металевого КЗ у межах зони, яка захищ ається, до параметрів
спрацювання захистів;
- для захистів, які реагують на величини, зменшувані в умовах пош кодж ень, -
як відношення параметрів спрацювання до розрахункових значень цих величин
(наприклад, напруги або опору) в разі металевого КЗ у межах зони, що захищається.
Розрахункові значення величин треба установлювати виходячи з найбільш
важ ких видів пош кодж ення, але для реально мож ливого реж иму роботи елект­
ричної системи.
3 . 2 . 2 2 Під час оцінювання чутливості основних захистів необхідно виходити з
того, щ о треба забезпечувати такі найменші коефіцієнти їх чутливості:
1) максимальні струмові захисти з пуском і без п уску за напругою (направлені
і ненаправлені), а також струм ові одноступінчасті (направлені і ненаправлені)
захисти, увімкнені на складові зворотної або нульової послідовностей:
- для органів струму і напруги - приблизно 1,5;
- для органу напрямку потуж ності зворотної та нульової послідовності - при­
близно 2,0 за потуж ністю і приблизно 1,5 за струмом і напругою;
- для органу напрямку потуж ності, увімкненого на повний струм і напругу, -
не нормується за потуж ністю і приблизно 1,5 за струмом.
Для максимальних струм ових захистів трансф орматорів з ниж чою напру­
гою 0 ,2 3 -0 ,4 кВ найменший коефіцієнт чутливості мож е бути приблизно 1,5;
2) ступінчасті захисти струму або струму і напруги (направлені і ненаправлені),
увім кнуті на повні струми і напругу або на складові нульової послідовності:
ГЛАВА 3.2 Релейний захист
485

- для органів струм у і напруги ступеня захисту, призначеного для дії в разі
КЗ у кінці захищ уваної ділянки без урахування резервної дії, - приблизно 1,5,
а за наявності селективного резервного ступеня, який надійно діє, - приблизно
1,3; за наявності на протилеж ному кінці лінії окремого захисту шин відповідні
коеф іц ієн ти чутл ивості (приблизно 1,5 і приблизно 1,3) для ступеня захи сту
нульової п осл ід ов н ості д оп уск а єть ся забезпечувати в р еж и м і каскадн ого в и ­
микання;
- для органів напрямку потуж ності нульової та зворотної послідовності - при­
близно 2,0 за потуж ністю і приблизно 1,5 за струмом і напругою;
- для органу напрямку потуж ності, увімкнутого на повний струм і напругу, - не
нормується за потуж ністю і приблизно 1,5 за струмом;
3) дистанційні захисти від багатофазних та однофазних КЗ:
- для пускового органу будь-якого типу і дистанційного органу третьго ступе­
ня - приблизно 1,5;
- для дистанційного органу другого ступеня, призначеного для дії в разі КЗ у
кінці захищ уваної ділянки без урахування резервної дії, - приблизно 1,5, а за наяв­
ності третього ступеня захисту - приблизно 1,25; для зазначеного органу коефіцієнт
чутливості щ одо струму має бути приблизно 1,3 (щ одо струму точної роботи) в разі
пош кодж ення в тій самій точці;
4) поздовж ні диференціальні захисти генераторів, трансформаторів, ліній та.
інших елементів, а також повний диференціальний захист шин - приблизно 2,0; для
струмового пускового органу неповного диференціального дистанційного захисту
шин генераторної напруги коеф іцієнт чутливості має бути приблизно 2,0, а для
перш ого ступеня неповного диференціального струмового захисту шин генератор­
ної напруги, виконаного у вигляді відсічки, - приблизно 1,5 (у разі КЗ на шинах).
Для диференціального захисту генераторів і трансформаторів чутливість треба
перевіряти в разі КЗ на виводах. При цьому незалежно від значень коефіцієнта
чутливості для гідрогенераторів і турбогенераторів з безпосереднім охолодж ен ­
ням провідників обмоток струм спрацювання захисту треба приймати меншим за
номінальний струм генератора (див. 3.2.37). Для автотрансформаторів і підвищ у­
вальних трансформаторів потуж ністю 63 MB •А і більше струм спрацювання без
урахування гальмування рекомендовано приймати меншим від номінального (для
автотрансформаторів - меншим від струм у, який відповідає типовій потуж ності).
Для решти трансформаторів потуж ністю 25 MB •А і більше струм спрацювання без
урахування гальмування рекомендовано приймати не більшим ніж 1,5 номіналь­
ного струму трансформатора.
Д опускається знижувати коефіцієнт чутливості для диференціального захисту
трансформатора або блока генератор-трансформатор до значення приблизно 1,5
у таких випадках (у яки х забезпечення коеф іцієнта чутливості приблизно 2.0
п ов’ язано із значним ускладненням захисту або є технічно неможливим):
- у разі КЗ на виводах низької напруги (НН) понижувальних трансформаторів
потужністю, меншою ніж 80 MB ■А (визначають з урахуванням регулювання напруги);
- на пониж увальних трансф орматорах із ж ивленням лиш е з боку ви сокої
напруги (ВН) або в режимі увімкнення трансформатора під напругу, а також для
короткочасних режимів роботи з одностороннім живленням інш их трансформаторів
(наприклад, у разі вимкнення однієї із сторін живлення).
486 Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

Для реж иму подання напруги на пош кодж ені шини вмиканням одного з ж и ­
вильних елементів коеф іц ієн т чутл ивості для диф еренціального захи сту шин
допускається знижувати до значення приблизно 1,5.
Зазначений коеф іцієнт 1,5 стосується також диференціального захисту транс­
форматора в разі КЗ за реактором, який установлено на стороні НН трансформатора
і який входить до зони його диференціального захисту. За наявності інш их захистів,
які охоплю ю ть реактор і задовольняють вимоги чутливості в разі КЗ за реактором,
коеф іцієнт чутливості диференціального захисту трансформатора в разі КЗ в цій
точці допускається не забезпечувати.
5) поперечні диференціальні направлені захисти паралельних ліній:
- для реле струму і реле напруги пускового органу комплектів захисту від між-
фазних КЗ і замикань на землю - приблизно 2,0 за увім кнутих вимикачів з обох
боків пош кодж еної ПJI (у точці однакової чутливості) і приблизно 1,5 за вимкнуто­
го вимикача з протилеж ного боку пош кодж еної ПЛ;
- для органу напрямку потуж ності нульової послідовності - приблизно 4,0 за
потуж ністю і приблизно 2 ,0 за струмом і напругою в разі увім кнутих вимикачів з
обох боків і приблизно 2,0 за п отуж ністю та приблизно 1,5 за струмом і напругою
в разі вимкнутого вимикача з протилеж ного боку;
- для органу напрямку потуж ності, увімкнутого на повний струм і напругу, - за
потуж ністю не нормується, а за струмом - приблизно 2,0 за увім кнутих вимикачів
з обох боків та приблизно 1,5 за вимкнутого вимикача з протилеж ного боку;
6) направлені захисти з високочастотним блокуванням:
- для органу напрямку п отуж ності зворотної або нульової послідовності, який
контролює коло вимикання, - приблизно 3,0 за п отуж н істю і приблизно 2,0 за
струмом і напругою;
- для пускових органів, які контролюють коло вимикання, - приблизно 2,0 за
струмом і напругою і приблизно 1,5 за опором;
7) диференціально-фазні високочастотні захисти:
- для пускових органів, які контролюють коло вимикання, - приблизно 2,0 за
струмом і напругою і приблизно 1,5 за опором;
8) струмові відсічки без витримки часу, установлювані на генераторах потужністю
до 1 МВт і трансформаторах у разі КЗ у місці встановлення захисту - приблизно 2,0;
9) захисти від замикань на землю на кабельних лініях у мереж ах з ізольованою
нейтраллю (які діють на сигнал або на вимикання):
- для захистів, які реагують на струми основної частоти, - приблизно 1,25;
- для захистів, які реагують на струми підвищ ених частот, - приблизно 1,5;
10) захисти від замикань на землю на ПЛ у мереж ах з ізольованою нейтраллю,
які діють на сигнал або на вимикання, - приблизно 1,5.
3.2.23 Під час визначення коеф іцієнтів чутливості, зазначених у 3.2.22 (пере­
ліки 1), 2), 5) і 7), необхідно враховувати таке:
1) чутливість за п отуж н істю індукційного реле напрямку п отуж н ості пере­
віряють лише в разі увімкнення його на складові струмів і напруги зворотної та
нульової послідовностей;
2) чутливість реле напрямку п отуж ності, виконаного за схем ою порівняння
(абсолютних значень або фаз), перевіряють: у разі увімкнення на повний струм і
напругу - за струмом; у разі увімкнення на складові струмів і напруги зворотної
та нульової послідовностей - за струмом і напругою.
ГЛАВА 3.2 Р елейний захист
487

3.2.24 Для генераторів, які працюють на збірні шини, чутливість струмового


захисту від замикань на землю в обмотці статора, який діє на вимкнення, визнача­
ють за його струмом спрацювання, який має бути не більшим ніж 5 А . Д опускається
як виняток збільшувати струм спрацювання до 5,5 А.
Для генераторів, які працюють у блоці з трансформатором, коеф іцієнт ч у т ­
ливості захисту від однофазних замикань на землю, який охоплю є всю обмотку
статора, має бути не меншим ніж 2,0; для захисту напруги нульової послідовності,
який охоплює не всю обм отку статора, напруга спрацювання має бути не більш ою
ніж 15 В.
3.2.25 Чутливість захистів на змінному оперативному струмі, які виконують за
схемою з дешунтуванням електромагнітів вимикання, потрібно перевіряти з ураху­
ванням справжньої струмової похибки трансформаторів струму після дешунтування.
При цьому мінімальне значення коефіцієнта чутливості електромагнітів вимкнення,
який визначають для умови їх надійного спрацювання, має бути приблизно на 20 %
більшим від того, який приймають для відповідних захистів (див. 3.2.22).
3.2.26 Найменші коефіцієнти чутливості для резервних захистів у разі КЗ у кінці
суміж ного елемента або найбільш віддаленого з декількох послідовних елементів,
які входять до зони резервування, мають бути (див. також 3.2.18):
- для органів струму, напруги, опору - 1,2;
- для органів напрямку потуж ності зворотної та нульової послідовностей - 1 , 4
за потуж ністю і 1,2 за струмом і напругою;
- для органу напрямку потуж ності, увімкнутого на повний струм і напругу, - не
нормуються за потуж ністю і 1,2 за струмом.
Під час оцінювання чутливості ступенів резервних захистів, які здійснюють
ближнє резервування (див. 3.2.15), необхідно виходити з коеф іцієнтів чутливості,
наведених у 3.2.21 для відповідних захистів.
3.2.27 Для струмових відсічок без витримки часу, які встановлюють на лініях, і
таких, які виконують функції додаткових захистів, коефіцієнт чутливості має бути
приблизно 1,2 у разі КЗ у місці встановлення захисту в найбільш сприятливому за
умовою чутливості режимі.
3.2.28 Я кщ о дія захисту наступного елемента є мож ливою через відмову вна­
слідок недостатньої чутливості захисту попереднього елемента, то чутливість цих
захистів необхідно узгоджувати між собою.
Д опускається не узгоджувати м іж собою ступені цих захистів, призначені для
дальнього резервування, якщ о невимкнення КЗ унаслідок недостатньої чутливості
захисту наступного елемента (наприклад, захисту зворотної послідовності генера­
торів, автотрансформаторів) мож е призвести до тяж ких наслідків.
3.2.29 У мережах із глухозаземленою нейтраллю виходячи з умов релейного
захисту має бути вибраним такий режим заземлення нейтралей силових трансфор­
маторів (тобто розміщення трансформаторів із заземленою нейтраллю), за якого зна­
чення струмів і напруги в разі замикань на землю забезпечують дію релейного захисту
елементів мережі за всіх можливих режимів експлуатації електричної системи.
Для підвищувальних трансформаторів і трансформаторів із дво- і тристороннім
живленням (або істотним підживленням від синхронних електродвигунів чи син­
хронних компенсаторів), які мають неповну ізоляцію обмотки з боку виводу нейтралі,
як правило, має бути унеможливленим виникнення недопустимого для них режиму
РО ЗД ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
488

роботи з ізольованою нейтраллю на шини або ділянку мережі 1 10 -2 20 кВ, які виді­
лилися, із замиканням на землю однієї фази (див. 3.2.66).
3.2.30 К іл ькість вторинних обм оток трансф орматорів струм у, їх клас то ч ­
ності мають забезпечувати окреме підключення пристроїв РЗА і систем обліку та
вимірювань (у тому числі автоматизованих інформаційно-вимірювальних систем
комерційного обліку, моніторингу обладнання тощ о) до різних вторинних обмоток.
Основні та резервні захисти кож ного елемента мережі має бути включено на
окремі вторинні обмотки трансформаторів струму.
Трансформатори струму, призначені для живлення струм ових кіл пристроїв
релейного захисту від КЗ, мають задовольняти такі вимоги:
1) 3 метою запобігання зайвим спрацюванням захисту в разі КЗ поза захищува-
ною зоною похибка (повна або струмова) трансформаторів струму, як правило, не
має перевищувати 10 % . Більш високі похибки допускаються в разі застосування
захистів (наприклад, диференціальний захист шин з гальмуванням), правильна дія
яких у разі завищених похибок забезпечується за допомогою спеціальних заходів.
Трансформатори струму, які використовують для мікропроцесорних пристроїв
РЗА, мають задовольняти вимоги стандарту ІЕС 61869-2 [1] в частині врахування
перехідних процесів у електричній мережі та вторинних колах, а також вимоги
виробників пристроїв РЗА.
Зазначених вимог потрібно дотримуватися в таких випадках:
- для ступінчастих захистів - у разі КЗ у кінці зони дії ступеня захисту, а для
направлених ступінчастих захистів - також і в разі зовніш нього КЗ;
- для решти захистів - у разі зовніш нього КЗ.
Для диференціальних струм ових захистів (ш ин, трансформаторів, генераторів
тощ о) треба враховувати повну похибку, для решти захистів - струмову похибку, а
в разі увімкнення останніх на суму струмів двох або більше трансформаторів струму
і за режиму зовніш ніх КЗ - повну похибку.
Під час розрахунків допустимих навантажень на трансформатори струму допус­
кається як початкову приймати повну похибку.
2) Струмова похибка трансформаторів струму з метою запобігання відмовам
захисту в разі КЗ на початку захищ уваної зони не має перевищувати:
- за умови підвищ еної вібрації контактів реле напрямку потуж ності або реле
струму - значень, допустим их для вибраного типу реле;
- за умови гранично допустимого для реле напрямку потуж ності і направлених
реле опорів кутової похибки - 50 % .
3) Напруга на виводах вторинної обмотки трансформаторів струму в разі КЗ в
захищ уваній зоні не має перевищувати значення, допустимого для пристрою РЗА,
але не більше ніж 1000 В.
3.2.31 Ж ивлення кіл напруги релейних захистів та лічильників і вимірюваль­
них приладів треба здійснювати від окремих вторинних обмоток ТН. Допускається
живлення кіл зазначених приладів разом з релейним захистом від однієї обмотки
ТН за умови їх підключення окремим кабелем через окремий захисний автомат.
При цьому сумарне навантаження ТН має забезпечувати його роботу у відповід­
ному класі точності згідно з вимогами до системи обліку електричної енергії. У
разі живлення від вторинної обм отки лише кіл напруги релейного захисту має
забезпечуватися робота ТН у класі точності 3.
ГЛАВА 3.2 Релейний захист
489

З метою забезпечення ближ нього резервування по колах змінної напруги для


захи стів, які реагую ть на однакові види п ош кодж ен ь, треба використовувати
напругу, зняту з різних обмоток ТН (наприклад, для дистанційного захисту від
однофазних КЗ використовувати напругу, зняту з основної обм отки ТН, а для
СЗНП - напругу, зняту з додаткової обмотки).
Для кіл напруги релейних захистів зниження напруги від ТН до найвіддалені-
ш ого пристрою РЗА, за умови підключення всіх захистів і приладів, які підключено
до даного ТН, з урахуванням нижченаведеного резервування ж ивлення, не має
перевищувати 3 % .
Повинно забезпечуватись резервування живлення захистів по колах напруги
з переведенням їх на інший ТН згідно з 3.4.31.
Для ГІЛ 750 кВ та особливо відповідальних ПЛ 330, 400, 500 кВ треба перед­
бачати по два ТН на ПЛ.
3.2.32 Захист із застосуванням реле прямої дії, як первинних, так і вторинних, а
також захист на змінному оперативному струмі рекомендовано використовувати, якщо
це можливо і якщо це призводить до спрощення та здешевлення електроустановки.
3.2.33 Як джерело змінного оперативного струм у для захистів від КЗ, як пра­
вило, потрібно застосовувати трансформатори струму елемента, який захищ ається.
Д опускається також застосовувати трансформатори напруги або трансформатори
власних потреб.
У разі використання схем на змінному оперативному струмі для гарантованого
вимкнення вимикачів залежно від конкретних умов має бути застосовано одну з таких
схем: з дешунтуванням електромагнітів вимкнення вимикачів; з використанням бло­
ків живлення; з використанням зарядних пристроїв із конденсаторами. Для вимикачів
із вбудованими в блок керування або привід конденсаторами вимкнення команду на
вимкнення від захистів треба подавати переважно сухим контактом пристрою захисту,
щ о має гарантоване живлення, в коло вимкнення від зазначених конденсаторів.
У разі використання схем дешунтування електронними ключами, які мають
залиш кову напругу у відкритому стані, треба виконувати розрахунки, які підтвер­
дж ують неспрацьовування струм ових електромагнітів вимкнення від зазначеної
залиш кової напруги.
3.2.34 Улаштування релейного захисту і автоматики електроустановок повин­
но забезпечувати м ож л ивість організації їх експлуатації відповідно до вимог
ГКД 34.20.507 і РД 34.35.302.
Пристрої релейного захи сту, які виводять з роботи за умовами режиму мережі,
селективності дії або з інш их причин, повинні мати спеціальні пристосування для
виведення їх з роботи оперативним персоналом:
- безпосередньо в шафах (панелях) - за допомогою перемикальних пристроїв;
- для М ПРЗА - дистанційно, за допомогою засобів телемеханіки або АСУТП
у разі необхідності.
Для забезпечення експлуатаційних перевірок і випробувань у схемах пристроїв
РЗА потрібно передбачати (там, де це необхідно) випробувальні блоки (рекомендовано
з сигнальними контактами), вимірювальні затискачі або затискачі з розмикачами.
Проектами улаштування релейного захисту і автоматики електроустановок
має бути забезпечена м ож л ивість обслуговування та перевірки пристроїв в ід ­
повідно до вимог СОУ-Н ЕЕ 3 5.5 14 , СОУ-Н МПЕ 4 0 .1 .3 5 .3 0 1 , ГКД 3 4 .3 5 .5 0 1 .
ГКД 34.35.603 та ГКД 34.35.604.
490 РО З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

ЗАХИСТ ТУРБОГЕНЕРАТОРІВ,
Я К І ПРАЦЮ Ю ТЬ БЕЗПОСЕРЕДНЬО НА З Б ІР Н І Ш ИНИ
ГЕНЕРАТОРНОЇ НАПРУГИ

3.2.35 Д ля турбогенераторів напругою, вищою н іж 1 кВ , потужністю понад


1 МВт, я к і працюють безпосередньо на збірні шини генераторної напруги, потрібно
передбачати пристрої Р ЗА від таких видів пош коджень і порушень нормального
реж иму роботи:
1) багатофазних зам икань в обмотці статора генератора і на його виводах;
2) однофазних зам икань на землю в обмотці статора;
3) подвійних зам икань на землю, одне з я к и х виникло в обмотці статора, а
друге - у зовніш ній мережі;
4) зам икань м іж витками однієї фази в обмотці статора (за наявності виведених
паралельних віток обмотки);
5) зовніш ніх КЗ;
6) перевантаж ення струмами зворотної послідовності (для генераторів потуж ­
ністю ЗО МВт і більше );
7) симетричного перевантаж ення обмотки статора;
8) перевантаж ення обмотки ротора струмом збудження (для генераторів із без­
посереднім охолодженням провідників обмоток);
9) зам икання на землю в одній точці кола збудження;
10) зам икання на землю в другій точці кола збудження турбогенераторів (крім
турбогенераторів потужністю до 120 МВт з безщітковою системою збудження);
11) асинхронного режиму;
12) підвищ ення напруги статора;
13) підвищ ення напруги на обмотці ротора;
14) зворотної потужності (для генераторів потужністю 120 МВт і більше).
3.2.36 Д ля турбогенераторів напругою понад 1 кВ потужністю 1 МВт і менше,
як і працюють безпосередньо на збірні шини генераторної напруги, необхідно перед­
бачати пристрої РЗА відповідно до 3.2.35, переліки 1)—3), 5), 7).
Д ля турбогенераторів напругою до 1 кВ потужністю до 1 МВт, я к і працюють
безпосередньо на збірні ш ини генераторної напруги, захист рекомендовано вико­
нувати відповідно до 3.2.51.
3.2.37 Д ля захисту від багатофазних зам икань у обмотці статора турбогенерато­
рів напругою понад 1 кВ потужністю понад 1 МВт, як і мають виводи окремих фаз
зі сторони нейтралі, треба передбачати поздовжній диференціальний струмовий
захист. Захист має діяти на вимкнення всіх вимикачів генератора, на гасіння поля,
а також на зупин турбіни.
У зону дії захисту крім генератора мають входити з ’єднання генератора зі збір­
ними ш инами електростанції (до вимикача).
Поздовжній диференціальний струмовий захист має бути виконано зі струмом
спрацьовування, не більшим н іж 0,6 / ном.
Д ля генераторів потужністю до ЗО МВт з непрямим охолодженням допускаєть­
ся виконувати захист зі струмом спрацювання 1 ,3 -1 ,4 І ном.
Необхідно передбачати контроль несправності струмових кіл захисту. Поздо­
вж ній диференціальний струмовий захист має бути виконано з відстроюванням
ГЛАВА 3.2 Р елейний захист
491

від п ерехідн и х значень стр ум ів небалансу (наприклад, реле з насичуваними


трансформаторами струму).
Захист потрібно виконувати трифазним трирелейним або однорелейним у разі
застосування МПРЗА. Для генераторів потуж ністю до ЗО МВт захист допускається
виконувати двофазним дворелейним за наявності захисту від подвійних замикань
на землю.
3.2.38 Для захисту від багатофазних замикань у обмотці статора генераторів
напругою понад 1 кВ, потуж ністю до 1 МВт, які працюють паралельно з інш ими
генераторами або електроенергетичною системою , за наявності трансформаторів
струму в нейтралі генератора має бути встановлено поздовж ній диференціальний
струмовий захист. За відсутності трансформаторів струму в нейтралі генератора
необхідно передбачати струмову відсічку без витримки часу, встановлювану з боку
виводів генератора до збірних шин. Струмова відсічка має задовольняти вимоги
чутливості.
Застосовувати струмову відсічку замість диференціального захисту допускаєть­
ся і для генераторів більшої потужності, які не мають виводів фаз із боку нейтралі.
Для одиночно працюю чих генераторів напругою понад 1 кВ, потуж ністю до
1 МВт як захист від багатофазних замикань в обмотці статора потрібно застосо­
вувати захист від зовніш ніх КЗ (див. 3.2.45). Захист має діяти аналогічно 3.2.36.
3.2.39 Для захисту генераторів напругою понад 1 кВ від однофазних замикань
на землю в обмотці статора за натурального ємнісного струм у замикання на землю
5 А і більше (незалежно від наявності чи відсутності компенсації) має бути перед­
бачено струмовий захист, який реагує на повний струм замикання на землю або
на його складові вищ их гармонік. За необхідності для його увімкнення мож е бути
встановлено трансформатори струму нульової послідовності безпосередньо біля
виводів генератора. Застосовувати захист рекомендовано і за ємнісного струму
замикання на землю, менш ого ніж 5 А . Захист має бути відрегульованим від пере­
хідних процесів і діяти відповідно до 3.2.37.
Якщ о використовують МПРЗА, то, як правило, - із застосуванням селективного
направленого захисту від замикань на землю.
Я кщ о захист від замикань на землю не встановлюють (оскільки за ємнісного
струму замикання на землю, меншого ніж 5 А , він нечутливий) або він не діє (напри­
клад, за компенсації ємнісного струму в мережі генераторної напруги), то як захист
генератора від замикань на землю можна використовувати встановлений на шинах
пристрій контролю ізоляції, який діє на сигнал.
3.2.40 Я кщ о селективний направлений захист на генераторі не встановлено,
а встановлено трансформатор струму нульової послідовності, то має бути перед­
бачено струмовий захист від подвійних замикань на землю, приєднаний до цього
трансформатора струму.
Для підвищення надійності спрацьовувань за великих значень струму потрібно
застосовувати реле з насичуваним трансформатором струму. Цей захист, виконаний
без витримки часу, має діяти згідно з 3.2.37.
3.2.41 Для захисту від замикань між витками однієї фази в обмотці статора
генератора з виведеними паралельними віткамн має бути передбачено односис-
темний поперечний диференціальний струмовий захист без витримки часу, який
має діяти згідно з 3.2.37.
492 Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

З метою діагностики стану генератора треба передбачати сигналізацію та


реєстрацію значення струму небалансу поперечного диференціального захисту з
уставкою 1 ,5 - 2 1неб. З а розрахункове значення І небтреба приймати максимальний
струм небалансу, визначений під час випробувань у реж им і К З і холостого ходу.
3.2.42 Д ля захисту генераторів потужністю понад ЗО МВт від струмів, зумовле­
них зовніш німи несиметричними КЗ, а також від перевантаж ення струмом зворот­
ної послідовності, потрібно передбачати струмовий захист зворотної послідовності,
який діє на вимкнення з двома витримками часу (див. 3.2.46).
Д ля генераторів із безпосереднім охолодженням провідників обмоток захист
потрібно виконувати з інтегрально-залежною від значення струму зворотної послі­
довності характеристикою витрим ки часу. Д опускається виконувати захист із
багатоступінчастою витримкою часу. Витримка часу на вим кнення я к для зал еж ­
ного, так і ступінчастого захисту, не має перевищувати допустимих перевантажень
генератора струмом зворотної послідовності.
Д ля генераторів із непрямим охолодженням провідників обмоток захист дозво­
лено виконувати з двоступінчастою незалежною витримкою часу. Менша витримка
часу захисту не має перевищувати допустимої тривалості двофазного К З на виводах
генератора, більш а - не має перевищувати тривало допустимий струм зворотної
послідовності для цього типу генератора.
Струмовий захист зворотної послідовності повинен мати сигнальний орган,
як и й з метою раннього виявлення неповнофазного реж им у має спрацьовувати з
витримкою часу 3 -5 с за струму зворотної послідовності, не більшого н іж 8 % від
номінального.
3.2.43 Д ля захисту генераторів потужністю понад ЗО МВт від зовніш ніх симе­
тричних К З необхідно передбачати максимальний струмовий захист із пуском за
мінімальною напругою. Захист може бути виконано як у трифазному, так і однофаз­
ному виконанні. За однофазного виконання одне реле струму має бути увімкнено на
фазний струм, а реле мінімальної напруги - на міжфазну напругу. Струм спрацьову­
вання захисту має бути приблизно 1 ,3 -1 ,5 / ном, а напруга спрацьовування - близько
0,5-0,6 (7ном. Якщо застосовують МПРЗА, то уставка за струмом може становити 1,2 І нож.
На генераторах із безпосереднім охолодженням провідників обмоток замість
зазначеного захисту може бути встановлено однорелейний дистанційний захист.
Зона захисту має охоплювати збірні шини генераторної напруги.
3.2.44 Д ля захисту генераторів потужністю понад 1 МВт до ЗО МВт від зовніш ­
ніх КЗ потрібно застосовувати максимальний струмовий захист із комбінованим
пуском за напругою, виконаний з одним реле мінімальної напруги, увімкненим на
міжфазну напругу, і одним пристроєм фільтр-реле напруги зворотної послідовності,
яке розриває коло реле мінімальної напруги.
Струм спрацьовування захисту і напругу спрацьовування мінімального органу
напруги потрібно приймати таким и, що дорівнюють зазначеним у 3.2.43, напругу
спрацювання пристрою фільтр-реле напруги зворотної послідовності - 0 ,1 -0 ,1 2 (7ном.
3.2.45 Д ля генераторів напругою понад 1 кВ потужністю до 1 МВт я к захист
від зовніш ніх КЗ треба застосовувати максимальний струмовий захист, який при­
єднують до трансформаторів струму зі сторони нейтралі. Уставку захисту потрібно
вибирати за струмом навантаж ення з необхідним запасом. Д опускається також
застосовувати спрощений мінімальний захист напруги (без реле струму).
ГЛАВА 3.2 Р елейний захист
493

3.2.46 Захист генераторів потужністю понад 1 МВт від струмів, зумовлених


зовніш німи КЗ, мае бути виконано з дотриманням таких вимог:
- захист потрібно приєднувати до трансформаторів струму, установлених на
виводах генератора з боку нейтралі;
- за наявності секціонування ш ин генераторної напруги захист необхідно
виконувати з двома витримками часу: з меншою витримкою - на вимкнення від­
повідних секційних і ш иноз’єднувального вимикачів, з більшою - на вимкнення
вим икача генератора і гасіння поля.
Допускається приєднувати струмовий захист зворотної послідовності та дис­
танційний захист до трансформаторів струму, установлених з боку підклю чення
генератора до збірних шин. У цьому випадку необхідно передбачати додатковий
резервний захист, як и й приєднують до трансформатора струму з боку нейтралі
генератора і який призначено для резервування диференціального захисту в разі
пош коджень генератора, який відключено від системи шин.
3.2.47 Н а генераторах із безпосереднім охолодж енням провідників обмоток
має бути передбачено захист ротора від перевантаж ення з інтегрально-залежною
характеристикою від значення струму ротора. Захист має бути приєднано до транс­
форматора струму джерела ж ивлення системи збудження (збудника - у системі
незалежного збудж ення, випрямного трансформатора - у системі самозбудження)
або давача струму ротора (трансформатора постійного струму для будь-якої системи
збудж ення, вклю чаю чи резервне). З а відсутності давача струму ротора під час
роботи генератора з резервним збудженням захист повинен реагувати на напругу
обмотки ротора. З а цих умов захист може бути виконано з незалежною витримкою
часу. Захист з витримкою часу, я к а відповідає тепловій характеристиці ротора
генератора, повинен діяти на вим кнення вим икача генератора і гасіння поля. З
меншою витримкою часу від захисту треба виконувати розвантаження ротора через
автоматичний регулятор збудження.
Д ля генераторів напругою понад 1 кВ потужністю до 1 МВт має бути передбачено
сигналізацію перевантаж ення ротора з уставкою 1,06 / рот номз витримкою часу 5 с.
За відсутності давача струму ротора сигналізацію мож на виконувати за значенням
перевищ ення напруги обмотки ротора.
Захист від підвищ ення напруги ротора треба виконувати за допомогою роз­
рядника багаторазової дії з напругою спрацьовування 1700 В ефективних (2400 В
максимальних). Д ля запобігання перенапругам обмотка збудження має бути зако­
роченою на ш унтувальний опір я к після спрацьовування розрядника, так і після
вимкнення АГП, а для генераторів потужністю, меншою н іж 30 МВт, за відсутності
розрядника - лиш е після вим кнення АГП. Н а генераторах потужністю до 120 МВт
з безщітковою системою збудження захист треба виконувати нелінійним опором,
як и й під’єднують паралельно до обмотки збудження.
3.2.48 Захист генератора від струмів, зумовлених симетричним перевантажен­
ням, має бути виконано у вигляді максимального струмового захисту, який діє на
сигнал з витримкою часу, не більшою н іж 10 с, і використовує струм однієї фази
статора. Струм спрацьовування не має перевищувати 1,25 / ном(для МПРЗА - 1 ,1 / ).
Д ля розвантаж ення і, за необхідності, для автоматичного вим кнення гене­
ратора з безпосереднім охолодженням провідників обмоток у разі симетричних
перевантажень допускається застосовувати захист ротора, який виконую ть згідно
494 Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

з 3.2.47 і який реагує на перевантаження ротора, які супроводж ую ть симетричні


перевантаження турбогенераторів.
Для захисту від замикань на землю в одній точці кола збудження турбогенера­
торів, генераторів потуж ністю понад ЗО МВт з безпосереднім охолодж енням про­
відників обм оток статора треба застосовувати окремий пристрій з дією на сигнал з
витримкою часу 5 -1 0 с. Контроль ізоляції обм отки ротора генераторів потуж ністю
до ЗО МВт з непрямим охолодженням провідників обмоток статора можна здійсню­
вати періодичним її вимірюванням.
3.2.49 Захист від замикань на землю в другій точці кола збудження турбоге­
нераторів має бути передбачено в одному комплекті на декілька (але не більше
трьох) генераторів з близькими параметрами кіл збудження. Захист треба вводити
в роботу лише в разі появи замикання на землю в одній точці кола збудження, яка
виявляється захистом від замикань в одній точці, або за результатами періодичного
контролю ізоляції (див. главу 1.6 цих Правил). Захист має діяти на вимкнення
вимикача генератора і гасіння поля на генераторах з безпосереднім охолодж ен­
ням провідників обмоток і на сигнал або на вимкнення на генераторах з непрямим
охолодж енням .
3.2.50 На турбогенераторах з безпосереднім охолодженням провідників обмоток
рекомендовано встановлювати пристрої захисту від асинхронного режиму з втратою
збудження. Як виняток замість цього допускається передбачати автоматичне вияв­
лення асинхронного режиму за положенням пристроїв АГП або фактом зниження
струму ротора нижче номінального значення струму холостого ходу. У разі дії зазна­
чених пристроїв захисту або вимкнення АГП на генераторах, для яких допускається
асинхронний режим, треба подавати сигнал про втрату збудження, а на генераторах,
де дозволено асинхронний хід за пониженого значення активної потужності, сигнал
треба подавати в систему АСУТП на зниження потужності до допустимого значення.
Генератори, для яких не допускається асинхронний режим, а в умовах дефіциту
реактивної потужності в системі і решту генераторів, які втратили збудження, треба
відключати від мережі в разі дії зазначених пристроїв (захисту або АГП ).
3.2.51 Захист генераторів напругою до 1 кВ, потужністю до 1 МВт з незаземленою
нейтраллю, які працюють безпосередньо на збірні шини генераторної напруги, від
усіх видів пошкоджень і ненормальних режимів роботи потрібно виконувати установ­
ленням на виводах автоматичного вимикача з максимальними розчіплювачами або
вимикача з максимальним струмовим захистом у двофазному виконанні. За наявності
виводів з боку нейтралі зазначений захист, якщ о можливо, потрібно приєднувати до
трансформаторів струму, установлених на цих виводах. Для зазначених генераторів із
глухозаземленою нейтраллю цей захист треба передбачати в трифазному виконанні.
3.2.52 На турбогенераторах потуж ністю понад ЗО МВт має бути передбачено
захист від підвищення напруги на обмотці статора. Захист має діяти на гасіння
поля генератора. Д опускається дія захисту на зупин агрегату. Захист має діяти з
витримкою часу в режимі холостого ходу згідно з 3.2.93.
3.2.53 Захист зворотної п отуж н ості, який визначають за переходом генера­
тора в режим двигуна, має бути застосовано на тих генераторах, які працюють з
турбінами, на яких заборонено роботу в безпаровому режимі. Захист має діяти на
вимкнення вимикачів і гасіння поля генератора з витримкою часу, яку визначають
за допустимим режимом турбіни в цьому режимі.
ГЛАВА 3.2 Релейний захист
495

ЗА ХИ СТ ТРАН СФ ОРМ АТО РІВ (АВТОТРАН СФ ОРМ АТОРІВ)


З ОБМОТКОЮ ВИЩ ОЇ Н А П Р У ГИ 3 кВ 1 ВИЩ Е
І Ш У Н ТУ В А Л ЬН И Х РЕАКТОРІВ 5 0 0 -7 5 0 кВ

3.2.54 Для трансформаторів1треба передбачати пристрої релейного захисту від


таких видів пош кодж ень і ненормальних режимів роботи:
1) багатофазних замикань у обмотках і на виводах;
2) однофазних замикань на землю в обмотці та на виводах, приєднаних до мережі
з глухозаземленою нейтраллю;
3) виткових замикань у обмотках;
4) струмів у обм отках, зумовлених зовніш німи КЗ;
5) струмів у обм отках, зумовлених перевантаженням;
6) зниження рівня масла;
7) часткового пробою ізоляції уводів 5 0 0 -7 5 0 кВ;
8) втрати охолодж ення;
9) однофазних замикань на землю в мережах 3 -1 0 кВ з ізольованою нейтраллю,
якщ о трансформатор живить мережу, в якій вимкнення однофазних замикань на
землю є необхідним згідно з вимогами безпеки (див. 3.2.111).
Рекомендовано, крім того, застосовувати захист від однофазних замикань на
землю на стороні 6 -3 5 кВ автотрансформаторів з вищ ою напругою 220 кВ і вище.
Під час проектування нових підстанцій (електростанцій) та реконструкції д ію ­
чих потрібно застосовувати МПРЗА, які поряд з перевагами, зазначеними в 3.2.4,
мають кращ у здатність до налаштування, більш і мож ливості компенсації впливу
перехідних процесів та більш у гнучкість в реалізації уставок та схемних рішень.
3.2.55 Для ш унтувальних реакторів 5 0 0 -7 5 0 кВ треба передбачати пристрої
релейного захисту від таких видів пош кодж ень і ненормальних режимів роботи:
1) однофазних і двофазних замикань на землю в обмотках і на виводах;
2) виткових замикань у обмотках;
3) замикань між паралельними (розщепленими) обмотками однієї фази;
4) зниження рівня масла;
5) втрати охолодж ення;
6) часткового пробою ізоляції вводів.
У разі використання компенсаційного реактора, підключеного до нейтралі ш ун­
тувального реактора 750 кВ, для нього необхідно передбачати пристрої релейного
захисту від однофазних замикань на землю та м іж виткових замикань у обмотці.
3.2.56 Газовий захист від пош кодж ень усередині бака, які супроводж ую ться
виділенням газу, і від зниження рівня масла треба передбачати для:
- трансформаторів потуж ністю 6,3 MB •А і більше;
- ш унтувальних реакторів напругою 5 0 0 -7 5 0 кВ;
- компенсаційних реакторів;
- внутріш ньоцехових знижувальних трансформаторів потуж ністю 630 кВ •А
і більше.
Газовий захист можна встановлювати також на трансформаторах п оту ж н і­
стю 1 -4 MB •А.

1Тут і далі під терміном «трансформатори» розуміють і автотрансформатори (відповідних на­


пруг і потужностей), якщо в тексті немає спеціального застереження.
РО З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
496

Газовий захист має діяти на сигнал у разі слабкого газоутворення і зниження


рівня масла та на вимкнення за інтенсивного газоутворення і подальшого зниження
рівня масла.
Захист від пош кодж ень усередині бака трансформатора, які супроводж ую ться
виділенням газу, може бути виконано також із застосуванням реле тиску.
Захист від зниження рівня масла має бути виконано також у вигляді окремого
реле рівня в розш ирювачі трансформатора (з дією на сигнал), а також у вигляді
окремого реле рівня масла в баку контактора РПН, з дією на відключення.
Для захисту контакторного пристрою РПН з розривом дуги в маслі потрібно
передбачати окремі реле: газове і тиску.
Для захисту вибірників РПН, які розм іщ ую ться в окремому баку, потрібно
передбачати окреме газове реле.
Газові захисти треба виконувати з дією на вимкнення вимикачів з усіх боків
з забороною АП В, пуском пож еж огасіння та на закриття відсічних клапанів (за
їх наявності). За наявності в газових реле двох вимикальних контактів рекомен­
довано виконувати їх з дією на обидві групи вихідних реле (див. 3.2.57). У разі
використання як основних, так і резервних (або дублю ю чих) захистів М ПРЗА без
організації окремих груп вихідних реле дія газового захисту через обидва м ік р о­
процесорні пристрої є обов’ язковою.
Для компенсаційного реактора, який вводиться в роботу автоматикою на час
безструм ової паузи ОАПВ, захист виконую ть із дією на увімкнення вимикача,
який його ш унтує.
Має бути передбачено м ож ливість переведення дії вимикального елемента
газового захисту на сигнал з виконанням окремої сигналізації від сигнального і
вимикальних елементів газового реле (які відрізняються характером сигналу).
Д опускається виконувати газовий захист з дією вимикального елемента лише
на сигнал для:
- трансформаторів, установлених у районах, які зазнають землетрусів;
- внутріш ньоцехових знижувальних трансформаторів потуж ністю 2,5 MB ’ А
і менше, які не мають вимикачів з боку вищ ої напруги.
3.2.57 Для захисту від пош кодж ень на виводах, а також від внутріш ніх п ош к о­
джень треба передбачати:
1) поздовж ній диференціальний струмовий захист без витримки часу на транс­
форматорах п отуж н істю 6,3 M B - А і більш е, на ш унтувальних реакторах 500­
750 кВ, а також на трансформаторах потуж ністю 4 MB 'А за паралельної роботи
останніх з метою селективного вимкнення пош кодж еного трансформатора.
П оздовж ній диференціальний захист мож е бути передбачено на трансформа­
торах менш ої п отуж н ості, але не менш ої ніж 1 MB •А , якщ о:
- струмова відсічка не задовольняє вимоги чутливості, а максимальний стр у­
мовий захист має витримку часу, більш у ніж 0,5 с;
- трансформатор установлено в сейсмічно небезпечному районі, який піддається
землетрусам.
Для трансформаторів 330 кВ і вище та шунтувальних реакторів 5 0 0 -7 5 0 кВ
потрібно передбачати дублю ючі комплекти поздовж ніх диференціальних струмо-
вих захистів.
ГЛАВА 3.2 Р елейний захист
497

Для трансформаторів 220 кВ потуж ністю 125 M B *А і вище дублю ючі ком п ­
лекти поздовж ніх диференціальних струм ових захистів потрібно передбачати в
разі неефективності дальнього резервування.
У разі застосування двох комплектів поздовж нього диференціального струм о­
вого захисту допускається суміщ увати їх у одному мікропроцесорному пристрої
з резервними ступінчастими захистами (дистанційними та струм овим и). а для
ш унтувальних реакторів - також із поперечними диференціальними струмовими
захистами. У разі застосування одного комплекту поздовжнього диференціального
струмового захисту резервні ступінчасті захисти треба розміщ увати в окремому
пристрої та мати окреме живлення по колах змінного та постійного струм у, навіть
у разі застосування резервних ступінчастих захистів у цьому комплекті основного
захисту. Для ш унтувальних реакторів у цьому разі має бути окремий комплект
поперечного диференціального струмового захисту.
Для компенсаційних реакторів (КР) необхідно застосовувати поздовжній дифе­
ренціальний струмовий захист, додатково до газового з аналогічною дією , а також
передбачати ПРВВ КР з дією на вимкнення ш унтувального реактора;
2) струм ову відсічку без витримки часу, яку встановлюють з боку живлення і
яка охоплю є частину обм отки трансформатора, якщ о не передбачено диференці­
ального захисту, і ступінь МСЗ з витримкою часу, узгодж еною з захистами сторін
СН та НН.
Захисти від внутріш ніх пош кодж ень потрібно виконувати з дією на окремі
групи вихідних реле із самоутримуванням на 0 ,7 -1 ,0 с, із забезпеченням їх неспра-
цьовування під час замикань на землю жил контрольних кабелів у колах захистів,
які діють на дану групу вихідних реле. В обґрунтованих випадках як вихідні реле
допускається застосовувати внутріш ні реле МПРЗА.
Під час підключення двох трансформаторів до однієї системи шин без вимикачів
необхідно передбачати захисти від внутріш ніх пош кодж ень з дією на вимкнення
обох трансформаторів з у сіх сторін. Вимкнення необхідно виконувати з блокуван­
ням самоутримання вихідних реле.
Зазначені захисти мають діяти на вимкнення всіх вимикачів трансформатора
із забороною АП В, пуском пож еж огасіння та на закриття відсічних клапанів (за
їх наявності).
3.2.58 П оздовжній диференціальний струмовий захист потрібно виконувати із
застосуванням спеціальних реле струму, відстроєних від стрибків струму намаг­
нічування, перехідних і сталих струмів небалансу (наприклад, трансформатори
струму з насиченням, гальмуванням по струму, а для М П РЗА - із застосуванням
спеціальних алгоритмів).
На трансформаторах потуж ністю до 25 MB •А допускається виконувати захист
з реле струму, відстроєними за струмом спрацьовування від стрибків струму намаг­
нічування і перехідних значень струмів небалансу (диференціальна відсічка), якщ о
при цьому забезпечено необхідну чутливість.
П оздовжній диференціальний захист має бути виконано таким чином, щ об у
зону його дії входили з ’ єднання трансформатора із збірними шинами.
За наявності захисту, який забезпечує вимикання (з необхідною ш видкодією)
КЗ у з’ єднаннях трансформатора із збірними шинами для диференціального захисту
необхідно застосовувати трансформатори струму, вбудовані в трансформатор.
Р О З Д ІЛ 3. ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
498

Я кщ о в колі НН трансформатора встановлено реактор і захист трансформатора


не забезпечує вимог чутливості в разі КЗ за реактором, то трансформатори струму
допускається встановлювати з боку виводів НН трансформатора для виконання
захисту реактора.
3.2.59 П уск автоматики пож еж огасіння на трансформаторах, автотрансфор­
маторах і ш унтувальних реакторах необхідно здійснювати від диференціальних,
газових, струменевих захистів, реле надлиш кового тиску та пристроїв контролю
ізоляції вводів (КІВ) (останній за наявності фазоселективних органів, які виявля­
ють пош кодж ений увід) з фіксацією їх дії на час, достатній для надійного пуску
схеми пожеж огасіння.
У разі значної протяж ності ошинування трансформаторів (автотрансформато­
рів) для унеможливлення зайвої роботи системи пож еж огасіння диференціальний
захист трансформатора (автотрансформатора) треба підключати до вбудованих
трансформаторів струму з уведенням ошинування в зону дії інш их ш видкодійних
захистів, які не потребують п уску системи пож еж огасіння. П уск систем п ож еж о­
гасіння трансформаторів, автотрансформаторів і шунтувальних реакторів потрібно
виконувати з контролем їх вимкненого стану з усіх боків і на закриття відсічного
клапана (за його наявності).
3.2.60 П ристрій КІВ 5 0 0 -7 5 0 кВ має бути виконано з дією на сигнал за частко­
вого пробою ізоляції уводів, яке не потребує негайного вимкнення, і на вимкнення
в разі пош кодж ення ізоляції вводу (до того, як станеться повний пробій ізоляції).
Має бути передбачено блокування, яке запобігає помилковим спрацьовуванням
пристрою КІВ у разі обривів у колах приєднання КІВ до виводів.
3.2.61 У разі приєднання трансформаторів (крім внутріш ньоцехових) до ліній
без вимикачів (наприклад, за схемою блока лінія-трансформатор) для вимкнення
пош кодж ень у трансформаторі має бути передбачено один з таких заходів:
1) установлення з боку ВН знижувального трансформатора відкритих плав­
ких вставок, які виконують функції короткозамикача і відділювача, у поєднанні
з АПВ лінії;
2) передавання вимикального сигналу на відключення з забороною АПВ вими­
кача (або вимикачів) протилеж ного кінця лінії; для резервування передавання
вимикального сигналу необхідно передбачати резервну дію захисту (з остановом ВЧ
передавача в разі наявності ВЧ захисту) або дублювання передавання вимикального
сигналу. При цьому ВЧ канали для апаратури передавання команд і диференційно-
фазного захисту (ДФЗ) мають бути незалежними.
Під час вирішення питання про необхідність застосування передавання вими­
кального сигналу замість заходів згідно з переліком 1) треба враховувати:
- потужність трансформатора і допустимий час ліквідації пошкодження в ньому;
- віддаленість підстанції від ж ивильного кінця лінії та здатність вимикача
вимикати невіддалені КЗ;
- характер споживача щ одо необхідної ш видкості відновлення напруги;
3) установлення запобіж ників з боку ВН знижувального трансформатора.
Заходи згідно з переліками 1)—3) можна не передбачати для блоків лінія-транс­
форматор, якщ о в разі двосторон нього ж ивлення трансформатор захищ ається
загальним захистом блока (високочастотним або поздовж нім диференціальним
спеціального призначення), а також за потуж н ості трансформатора 25 MB* А і
ГЛАВА 3.2 Релейн ий зах и ст
499

менше в разі одностороннього живлення, якщ о захист живильної лінії забезпе­


чує також захист трансформатора (ш видкодійний захист лінії частково захищ ає
трансформатор і резервний захист лінії з часом, не більш им ніж 1 с, захищ ає весь
трансформатор); при цьому газовий захист виконують з дією вимикального еле­
мента лище на сигнал.
У разі застосування заходів згідно з переліком 3) на трансформаторі потрібно
встановлювати:
- за наявності з боку ВН трансформатора 110 кВ і вище вбудованих трансфор­
маторів струм у - захист за 3.2.56, 3.2.57, 3.2.62 і 3.2.63;
- за відсутності вбудованих трансформаторів струму - диференціальний (відпо­
відно до 3.2.57) або максимальний струмовий захист, виконаний із застосуванням
накладних або магнітних трансформаторів струму, і газовий захист за 3.2.56.
П ош кодж ення на виводах ВН трансформаторів допускається ліквідовувати
захистом лінії.
В окремих випадках за відсутності вбудованих трансформаторів струм у доп ус­
кається застосовувати виносні трансформатори струму, якщ о в разі використання
накладних або магнітних трансформаторів струм у не забезпечуються необхідні
характеристики захисту.
Якщ о застосовують відкриті плавкі вставки (див. перелік 1), то для підвищення
чутливості газовий захист можна виконувати з дією на виконання ш тучного КЗ на
вставках механічним ш ляхом.
Я кщ о в навантаженнях трансформаторів підстанцій містяться синхронні елек­
тродвигуни, то має бути вж ито заходів щ одо запобігання вимиканню відділювачем
(у разі КЗ в одному з трансформаторів) струму від синхронних електродвигунів.
3.2.62 На трансформаторах п отуж ністю 1 MB •А і більше як захист від струмів
в обм отках, зумовлених зовніш німи багатофазними КЗ, має бути передбачено такі
захисти з дією на вимикання:
1) на підвищувальних трансформаторах з двостороннім живленням - струмовий
захист зворотної послідовності від несиметричних КЗ і максимальний струмовий
захист з мінімальним пуском напруги від симетричних КЗ або максимальний стру­
мовий захист з комбінованим пуском напруги (див. 3.2.44);
2) на зниж увальних трансформаторах - максимальний струм овий захист з
комбінованим пуском напруги або без нього; на потуж них знижувальних транс­
форматорах за наявності двостороннього живлення можна застосовувати струмовий
захист зворотної послідовності від несиметричних КЗ і максимальний струмовий
захист з мінімальним пуском напруги від симетричних КЗ.
Під час вибору струму спрацьовування максимального струмового захисту необ­
хідно враховувати можливі струми перевантаження за вимкнення трансформаторів,
які працюють паралельно, і струм самозапуску електродвигунів, щ о живляться
від трансформаторів.
На трансформаторах (автотрансформаторах) 220 кВ п отуж н істю 63 MB •А і
вище та автотрансформаторах 330 кВ і вище будь-якої потуж ності потрібно перед­
бачати ступінчастий дистанційний захист для дії в разі зовніш ніх багатофазних КЗ.
Рекомендовано включати обмотки трансформаторів у зони дії окремих ступенів
дистанційних захистів. Можна суміщувати дистанційний захист в одному пристрої
з основним за умов згідно з 3.2.57.
500 РО З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

3.2.63 На трансформаторах потуж ністю, меншою ніж 1 MB •А (підвищувальних


і знижувальних), як захист від струмів, зумовлених зовнішніми багатофазними КЗ,
треба передбачати максимальний струмовий захист, з дією на вимкнення.
3.2.64 Захист від струмів, зумовлених зовніш німи багатофазними КЗ, треба
встановлювати:
- на двообмоткових трансформаторах - з боку основного живлення;
- на багатообм откових трансформаторах, приєднаних за допомогою трьох і
більше вимикачів, - з усіх боків трансформатора; допускається не встановлювати
захист на одному з боків трансформатора, а виконувати його з боку основного ж ив­
лення таким чином, щоб він з менш ою витримкою часу вимикав вимикачі з того
боку, на яком у захист відсутній;
- на знижувальному двообмотковому трансформаторі, який ж ивить окремо
секції, які працюють, - з боку живлення і з боку кож ної секції;
- у разі застосування накладних трансформаторів струм у на боці ВН - з боку
НН на двообмотковому трансформаторі і з боку Н Іі та СН - на триобмотковому
трансформаторі.
Під час виконання захисту від струмів, зумовлених зовніш німи багатофазними
КЗ, за 3.2.62 (перелік 2) потрібно також розглядати необхідність і мож ливість до­
повнення його струм овою відсічкою , призначеною для вимикання з менш ою ви­
тримкою часу КЗ на шинах СН та НН (виходячи з рівня струмів КЗ, наявності окре­
мого захисту шин, мож ливості узгодження із захистами елементів, які відходять).
3.2.65 Я кщ о захист підвищувальних трансформаторів від струмів, зумовлених
зовнішніми багатофазними КЗ, не забезпечує необхідної чутливості і селективності,
то для захисту трансформатора допускається застосовувати реле струму відповід­
ного захисту генераторів.
3.2.66 На підвищувальних трансформаторах потуж ністю 1 MB •А і більше, на
трансформаторах з дво- і тристороннім живленням і на автотрансформаторах за
умови необхідності резервування вимикання замикань на землю на суміж них еле­
ментах, а на автотрансформаторах, крім того, і за умови забезпечення селективності
захистів від замикань на землю мереж різної напруги має бути передбачено струм о­
вий захист нульової послідовності від зовнішніх замикань на землю, установлюваний
з боку обмотки, приєднаної до мережі з великими струмами замикання на землю.
За наявності частини трансформаторів (з числа тих, які мають неповну ізоляцію
обм отки з боку нульового виводу) з ізольованою нейтраллю треба забезпечувати
заходи із запобігання неприпустимому реж иму нейтралі цих трансформаторів від­
повідно до 3.2.29. З цією метою у випадках, коли на електростанції або підстанції
встановлено трансформатори із заземленою та ізольованою нейтраллю, щ о мають
живлення з боку НН, має бути передбачено захист, який забезпечує вимикання
трансформатора з ізольованою нейтраллю або її автоматичне заземлення до вими­
кання трансформаторів із заземленою нейтраллю, які працюють на ті самі шини
або ділянку мережі.
3.2.67 На автотрансформаторах (багатообмоткових трансформаторах) з живлен­
ням із декількох боків захист від струмів, викликаних зовніш німи КЗ на землю,
необхідно виконувати направленим, якщ о це потрібно за умовами селективності.
Можна суміщ увати струмові захисти нульової послідовності від зовніш ніх КЗ
на землю в одному пристрої з основним захистом за умов згідно з 3.2.57.
ГЛАВА 3.2 Р елейний захи ст
501

3.2.68 На автотрансформаторах 2 2 0 -7 5 0 кВ підстанцій, блоках генератор-транс­


форматор 3 3 0 -7 5 0 кВ і автотрансформаторах зв’ язку 2 2 0 -7 5 0 кВ електростанцій
треба передбачати мож ливість оперативного прискорення захистів від струм ів,
зумовлених зовнішніми КЗ, у разі виведення з дії диференціальних захистів шин або
ош иновки, щ о забезпечує вимикання пош кодж ень на елементах, які залишилися
без ш видкодійного захисту з витримкою часу близько 0,5 с. Для М П РЗА вищ еза­
значене можна виконувати переходом на інш ий набір уставок.
3.2.69 На знижувальних трансформаторах і блоках трансформатор-магістраль
з ВН до 35 кВ і з’ єднанням обмотки НН за схем ою з ’ єднання «у зірку» із заземле­
ною нейтраллю необхідно передбачати захист від однофазних замикань на землю
в мережі НН, який виконують із застосуванням:
1) максимального струм ового захисту від зовніш ніх КЗ, який установлюють з
боку ВН (якщ о це потрібно за ум овою чутливості - у трифазному виконанні);
2) автоматичних вимикачів або запобіж ників на виводах НН;
3) спеціального захисту нульової послідовності, який установлюють в нульовому
проводі трансформатора (за недостатньої чутливості захистів за переліками 1) і 2).
Для п ром ислових ел ектроустан овок, якщ о збірку на боці НН з апаратами
захисту приєднань розташовано безпосередньо близько від трансформатора (до ЗО м)
або з ’ єднання між трансформатором і збіркою виконано трифазними кабелями,
допускається захист за переліком 3) не застосовувати.
У разі застосування захисту за переліком 3) допускається не узгоджувати його
із захистами елементів, які відходять від збірки на боці НН.
Для схеми лінія-трансформатор у разі застосування захисту за переліком 3)
допускається не прокладати спеціальний контрольний кабель для забезпечення
дії цього захисту на вимикач з боку ВН і виконувати його з дією на автоматичний
вимикач, установлений з боку НН.
Вимоги цього пункту пош ирюю ться також на захист зазначених трансформа­
торів запобіж никами, установленими з боку ВН.
3.2.70 3 боку НН знижувальних трансформаторів з ВН 3 -1 0 кВ, які живлять
збірки з приєднаннями, захищеними запобіж никами, треба установлювати голо­
вний запобіж ник або автоматичний вимикач.
Я кщ о запобіж ники на приєднаннях НН і запобіж ники (або релейний захист)
з боку ВН обслуговую ться і перебувають у віданні одного й того самого персоналу
(наприклад, лише персоналу енергопідприємства або лише персоналу споживача),
то головний запобіж ник або автоматичний вимикач з боку НН трансформатора
можна не встановлювати.
3.2.71 Захист від однофазних замикань на землю за 3.2.54 (перелік 9), має бути
виконано відповідно до 3.2.112.
За наявності на трансформаторі вимикача з пофазним приводом необхідно
передбачати захист трансформатора від неповнофазного реж иму з боку вимикача.
3.2.72 На трансформаторах потужністю 0,4 MB •А і вище залежно від імовірності
та значення можливого перевантаження необхідно передбачати максимальний стру­
мовий захист від струмів, зумовлених перевантаженням обм оток, з дією на сигнал.
Для підстанцій без постійного чергування персоналу допускається передбачати
дію цього захисту на автоматичне розвантаження або вимкнення (за немож ливості
ліквідації перевантаження іншими засобами).
РО З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
502

Для автотрансформатора контроль струмів перевантаження необхідно викону­


вати з боку обм оток ВН, НН і загальної обм отки - з боку нейтралі.
3.2.73 За наявності з боку нейтралі трансформатора окремого додаткового транс­
форматора для регулювання напруги під навантаженням необхідно додатково до
зазначених у 3 .2 .5 4 -3 .2 .6 0 , 3.2.62, 3.2.66 передбачати такі захисти:
- газовий захист додаткового трансформатора;
- максимальний струмовий захист з гальмуванням у разі зовніш ніх КЗ від
пошкоджень у первинній обмотці додаткового трансформатора, за винятком випад­
ків, коли цю обм отку вводять у зону дії диференціального струм ового захисту кіл
з боку НН автотрансформатора;
- диф еренціальний захи ст, яки й охоп л ю є вторин ну обм отк у додаткового
трансформатора.
У разі підключення з боку нейтралі автотрансформатора окремого трансфор­
матора поперечного регулювання напруги під навантаженням (ТП Р) необхідно
передбачати для нього такі захисти:
- газовий захист власне ТПР і захист контакторного пристрою РПН, який можна
виконувати із застосуванням струм ового реле;
- диференціальний захист, який охоплю є регулювальну обм отку ТПР;
- максимальний струмовий захист з гальмуванням по фазному струму та додат­
ково по струм у 3 •/ 0 (у разі зовніш ніх КЗ у мережі з глухозаземленою нейтраллю)
від пош кодж ень у компенсаційній обмотці ТПР;
- захист збуджувальної обмотки ТПР, який необхідно забезпечувати диференці­
альним струмовим захистом кіл з боку НН автотрансформатора; для резервування
захисту ц ієї обмотки її рекомендовано також включати в зону дії максимального
струмового захисту з гальмуванням.
3.2.74 Захист лінійного додаткового трансформатора, установленого з боку НН
автотрансформатора, необхідно виконувати:
- газовим захистом власне додаткового трансформатора і захистом контактор­
ного пристрою РПН, який мож е бути виконано із застосуванням реле тиску або
окремого газового реле;
- диференціальним струмовим захистом кіл з боку НН автотрансформатора.

ЗА ХИ СТ БЛОКІВ ГЕ Н ЕРАТОР-ТРАН СФ ОРМ АТОР

3.2.75 Захист блоків генератор-трансформатор має включати в себе захисти


генератора, блокового трансформатора, трансформатора (трансформаторів) влас­
них потреб, випрямного трансформатора в системі паралельного самозбудження
та безщ іткового збудження, а також ош иновки від блокового трансформатора до
системи шин ВРУ.
Під час проектування нових блоків та реконструкції дію чих доцільно викорис­
товувати МПРЗА, які поряд із перевагами, зазначеними в 3.2.4, завдяки багато-
функціональності значно спрощ ують виконання релейного захисту, а також мають
більше мож ливостей щ одо реалізації уставок та схемних рішень.
3.2.76 Захист блоків потуж ністю понад 120 МВт має бути виконано з двох вза­
ємно резервованих систем захисту, кож на з яких має бути повністю незалежною
від інш ої. Відмова в одній системі захистів не має призводити до недопустимого
ГЛАВА 3.2 Р елейний захист
503

збільшення часу вимкнення пош кодж еного обладнання другою системою захисту.
У цьому разі, за можливості, рекомендовано виконувати незалежні системи захисту
з різними принципами дії. Так, для резервування диф еренціальних захи стів
генератора і трансформаторів (блокового та власних потреб) мож е бути виконано
диференціальний захист блока, який має охоплювати не лише генератор і блоковий
трансформатор, а й ош иновку від блокового трансформатора до трансформаторів ВП.
3.2.77 Незалежні пристрої РЗА має бути максимально розділено за колами
трансформаторів струму та напруги, джерелами живлення і колами керування на
постійному оперативному струм і, за вихідними колами і дискретними входами
(для МПРЗА).
3.2.78 За умови виконання захистів на базі М ПРЗА в кож ній з м ікропроцесор­
них взаємно резервованих систем РЗА має бути передбачено максимально можливу
автономність виконання різних функцій, які входять до цієї системи захисту, таким
чином, щ об відмова виконання однієї функції не призводила до відмови виконання
інш ої функції.
М ПРЗА мають забезпечувати мож ливість їхнього застосування як пристроїв
ниж нього рівня АСУТП; має бути передбачено мож ливість виконання додаткових
функцій інформації - осцилографування, реєстрація подій, відом ості про стан
самих пристроїв, видача необхідної інформації для аналізу правильності дій при­
строїв РЗА тощ о.
3.2.79 Для блоків генератор-трансформатор з генераторами п отуж ністю , біль­
ш ою ніж 10 МВт, потрібно передбачати пристрої РЗА від таких видів пош кодж ень
і ненормальних режимів роботи:
- замикань на землю в обмотці статора та в колах генераторної напруги;
- багатофазних замикань у обмотці статора генератора і на його виводах;
- замикань між витками однієї фази у обмотці статора турбогенератора (для
генераторів, які мають два або три паралельних витки обмотки статора);
- багатофазних замикань у обмотках і на виводах трансформаторів;
- однофазних замикань на землю в обмотці трансформатора та на її виводах,
приєднаних до мережі з великими струмами замикання на землю;
- замикань між витками в обмотках трансформаторів;
- зовніш ніх КЗ;
- перевантаження генератора струмами зворотної послідовності (для блоків з
генераторами п отуж ністю , більш ою ніж ЗО МВт);
- симетричного перевантаження обмотки статора генератора і обмоток транс­
форматора;
- перевантаження обм отки ротора генератора струмом збудження (для турбо­
генераторів із безпосереднім охолодж енням провідників обм оток і для гідрогене­
раторів);
- підвищення напруги на обмотці ротора;
- підвищення напруги на обмотці статора генератора і трансформаторі блока;
- замикань на землю в одній точці кола збудження;
- замикань на землю в другій точці кола збудження (для турбогенераторів
потуж ністю , менш ою ніж 160 МВт);
- асинхронного реж иму із втратою збудження;
- зниження/підвищення частоти (перезбудження генератора і трансформатора);
РО ЗД ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
504

- зворотної потужності (для турбогенераторів потужністю, більшою ніж 120 МВт);


- відмови вимикачів (блокового, генераторного);
- пош кодж ень усередині трансформаторів (виділення газів, зниження рівня
мас, скидання або підвищення тиску в баках);
- часткового пробою ізоляції вводів 500 і 750 кВ трансформаторів;
- випадкового ввімкнення генератора в мереж у (для блоків з генераторами
п отуж ністю , більш ою ніж 300 МВт).
3.2.80 Вказівки щодо виконання захисту генераторів і підвищувальних транс­
форматорів, які стосую ться їхньої відокремленої роботи, є дійсними й у випадку,
коли їх об’ єднано в блок генератор-трансформатор (автотрансформатор) з ураху­
ванням вимог, наведених нижче.
3.2.81 На блоках з генераторами потуж ністю ЗО МВт і більше треба передба­
чати захист від замикань на землю в колі генераторної напруги, яка охоплює всю
обм отку статора. Дублюючий комплект захисту повинен захищ ати не менше ніж
85 % обмотки статора. Його дозволяється виконувати за інш им принципом дії.
Має бути забезпечено відстроювання зазначеного захисту від КЗ на землю на
шинах ВН (СН, за наявності) і на власних потребах. У разі складності таких нала­
штувань за уставками спрацювання вказане має досягатися схемними рішеннями
та блокуваннями.
За потуж ності генератора блока, менш ої ніж 30 МВт, дозволено застосовувати
пристрої, які захищ аю ть не менш е ніж 85 % обм отки статора. Застосовувати
такі пристрої допускається також на блоках з турбогенераторами потуж ністю від
ЗО до 160 МВт, якщ о для захисту всієї обмотки статора потрібне увімкнення в коло
генератора додаткової апаратури.
Захист має бути виконано з дією на вимкнення з витримкою часу, не більш ою
ніж 0,5 с, на всіх блоках без відгалужень на генераторній напрузі та з відгалу­
женнями до трансформаторів власних потреб. На блоках, які мають електричний
зв’ язок з мережами власних потреб або спож ивачів, що ж ивляться лініями від
відгалужень м іж генератором і трансформатором, якщ о ємнісний струм замикань
на землю становить 5 А і більше, має бути встановлено селективний направлений
захист від замикань на землю або захист від подвійних замикань на землю, оскільки
це передбачено на генераторах, які працюють на збірні шини (див. 3.2.39 і 3.2.40).
Захист має діяти на вимикання з витримкою часу, не більшою ніж 0,5 с. Аналогічний
захист має бути встановлено на блоці, де встановлено два і більше генераторів без
вимикачів у блоці з одним трансформатором (збільшений блок).
Я кщ о ємнісний струм замикання на землю становить менше ніж 5 А , то захист
від замикань на землю може бути виконано так само, як і на блоках без відгалужень
на генераторній напрузі, але з дією на сигнал.
За наявності вимикача в колі генераторної напруги, який відключає струми КЗ,
захист має діяти на гасіння поля генератора та збудника, вимкнення генераторного
вимикача, пуск ПРВВ генераторного вимикача, зупин турбіни та подачу сигналу
в систему АСУТП.
За відсутності генераторного вимикача або з вимикачем навантаження захист
має діяти на гасіння поля генератора та збудника, вимкнення вимикача ВН блока,
переведення власних потреб на резервне живлення, пуск ПРВВ вимикача блока,
зупин турбіни та на подачу сигналу в систему АСУТП.
ГЛАВА 3.2 Р елейний захист
505

На вимикач навантаження не мають діяти електричні захисти блока генера­


тор-трансформатор; дозволено дію лише технологічних захистів. Для запобігання
пош кодж енню вимикача має бути передбачено блокування вимкнень під час п ро­
ходж ення струм ів, більш их ніж 1,05 номінального струму статора.
За наявності вимикача в колі генератора необхідно додатково передбачати си г­
налізацію замикань на землю з боку генераторної напруги трансформатора блока.
За н аявн ості вим икача в кол і ВН трансф орм атора власних п отреб, яки й
ж ивиться з генераторної напруги, потрібно передбачати попередню дію захисту на
його вимкнення з пуском А В Р власних потреб.
3.2.82 На блоці з генератором із непрямим охолодж енням, щ о складається з
одного генератора і одного трансформатора, за відсутності вимикача в колі гене­
ратора рекомендовано передбачати один загальний поздовж ній диференціальний
захист блока, який має охоплювати також струмопровід генераторної напруги до
трансформатора ВП.
За наявності вимикача в колі генератора на генераторі та трансформаторі має
бути встановлено окремі диференціальні захисти.
У разі застосування в блоці двох трансформаторів замість одного, а також у
разі роботи двох і більше генераторів без вимикачів у блоці з одним трансфор­
матором (збільшений блок) на кож ном у генераторі та трансформаторі п отуж н і­
стю 125 MB* А і вище має бути передбачено окремий поздовж ній диференціаль­
ний захист. За відсутності вбудованих трансформаторів струму на уводах НН цих
трансформаторів допускається застосовувати загальний диференціальний захист
для двох трансформаторів.
На блоці з генератором із безпосереднім охолодж енням провідників обмоток
потрібно передбачати окрем і поздовж ні і диференціальні захисти генератора,
окремі поздовжні диференціальні захисти блокових трансформаторів (або кож ного
трансформатора, якщ о в блоці з генератором працюють два або більше трансформа­
торів) і трансформаторів ВП. Для АЕС із установленими енергоблоками п отуж н і­
стю 1000 МВт рекомендовано встановлювати два диференціальні захисти (основний
і резервний) на кож ний трансформатор власних потреб. За відсутності вбудованих
трансформаторів струму на уводах НН двох чи більше трансформаторів, які працю­
ють в блоці з генератором, допускається застосовувати загальний диференціальний
захист для трансформаторів блока.
З боку вищ ої напруги диференціальний захист трансформатора блока мож е
бути увімкнено на трансформатори струму, вбудовані в трансформатор блока. За
цих умов для захисту ош иновки між вимикачами з боку ВН і трансформатором
блока має бути встановлено окремий захист. Захист ош иновки повинен діяти на
відключення блока згідно з 3.2.81.
Окремий диференціальний захист генераторів має бути виконано трифазним
трирелейним або однорелейним у разі застосування М ПРЗА зі струмом спрацю­
вання, не більш им ніж 0,3 номінального струму генератора.
Для резервування зазначених диференціальних захистів на блоках з генерато­
рами потуж ністю 160 МВт і більше, які мають безпосереднє охолодж ення провід­
ників обм оток, необхідно передбачати резервний диференціальний захист, який
охоплює генератор і трансформатор блока разом з ош иновкою з боку вищої напруги.
Я кщ о не забезпечуються умови чутливості (3.2.22) в разі застосування диференці­
РО ЗД ІЛ 3. ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
506

ального захисту блока, то необхідно передбачати дублю ючі окремі диференціальні


захисти для генератора і блокового трансформатора.
Рекомендовано встановлювати резервний диференціальний захист блоків і
за потуж ності генераторів з безпосереднім охолодж енням провідників обм оток,
менш ої ніж 160 МВт.
За наявності вимикача в колі генератора резервний диференціальний захист
блока треба виконувати з витримкою часу 0 ,3 5 -0 ,5 с.
За наявності вимикача в колі генераторної напруги, який відключає струми КЗ,
диференціальний захист генератора має діяти без витримки часу згідно з 3.2.81.
Диференціальні захисти трансформаторів (блокового і ВП) як за наявності вими­
кача в колі генераторної напруги, який відключає струми КЗ, так і за відсутності
генераторного вимикача або з вимикачем навантаження мають діяти без витримки
часу згідно з 3.2.81 для схеми без генераторного вимикача.
3.2.83 На турбогенераторах з двома або трьома паралельними гілками обмотки
статора має бути передбачено односистемний поперечний диференціальний захист
від виткових замикань у одній фазі, щ о залежно від схеми первинних з ’ єднань
блока (наявність чи відсутність вимикачів у колі генераторної напруги) має діяти
без витримки часу на вимкнення згідно з 3.2.81.
Уставка захисту за струмом не має перевищувати 0,05 від номінального струму
статора.
Д іагностику стану генератора за значенням струм у небалансу поперечного
диференціального захисту треба здійснювати згідно з 3.2.40.
3.2.84 На блоках з генераторами потуж ністю 120 МВт і більше з безпосеред­
нім охолодж енням провідників обм оток має бути передбачено струмовий захист
зворотної послідовності з інтегрально-залежною характеристикою, яка відповідає
характеристиці допустимих перевантажень генератора, щ о захищ ається, струмами
зворотної послідовності.
На блоках з вимикачем навантаження або за відсутності генераторного вими­
кача захист за допомогою інтегрального органу має бути двоступінчастим: перший
ступінь, який за часом спрацьовування на 0 ,2 -0 ,3 с є меншим від допустимого
перевантаження згідно з заводською докум ентацією , має діяти на вимкнення
вимикача ВН і в систему АСУТП для розвантаження турбіни до холостого ходу, а
другий ступінь з уставкою допустимого перевантаження - на гасіння поля генера­
тора та збудника, переведення власних потреб на резервне живлення, зупин тур ­
біни і дією в систему АСУТП. Крім того, має бути задіяно двоступінчасту відсічку,
струм спрацювання якої вибирають із умов погодження з резервними захистами
від міжфазних КЗ приєднань РУ з боку ВН блока. Першим ступенем відсічки має
здійснюватися розділення шин, а другим, який за часом спрацьовування має бути
на ступінь селективності більшим, - вимкнення вимикача ВН і дія системи АСУТП
для розвантаження турбіни до холостого ходу.
За наявності вимикача в колі генераторної напруги, який відключає струми
КЗ для збереження в роботі трансформатора блока, живлення ВП і запобігання
невиправданим відключенням генератора під час КЗ з бок у ВН, має бути відсічка,
яка діє на вимкнення генераторного вимикача, гасіння поля генератора і збудника
та зупин турбіни. У ставку спрацьовування відсічки вибирають виходячи з умов
відстроювання від надперехідного струм у зворотної послідовності за двофазного
ГЛАВА 3.2 Р елейний захи ст
507

КЗ на виводах генератора. Відключення інтегральним органом виконую ть ана­


логічно описаному вище за відсутності генераторного вимикача або з вимикачем
навантаження.
На блоках з генераторами п отуж ністю , менш ою ніж 160 МВт, які мають безпо­
середнє охолодж ення провідників обм оток, а також на блоках з гідрогенераторами
потуж ністю понад ЗО МВт, щ о мають непряме охолодж ення, струм овий захист
зворотної послідовності потрібно виконувати з інтегрально-залежною витримкою
часу. Д опускається виконувати захист зі ступінчастою витримкою часу. За цих
умов різні ступені захисту мож уть мати одну або більше витримок часу (див. 3.2.88,
перелік 4). Зазначену інтегрально-залежну або ступінчасту витримку часу потрібно
узгоджувати з характеристикою допустим их перевантажень генератора струмом
зворотної послідовності.
На блоках з турбогенераторами з непрямим охолодж енням потуж ністю понад
ЗО МВт захист має бути виконаним згідно з 3.2.42.
Крім захистів, щ о діють на вимкнення, на всіх блоках з турбогенераторами
потуж ністю понад ЗО МВт треба передбачати сигналізацію перевантаження стру­
мами зворотної послідовності, виконану відповідно до 3.2.42.
Струм зворотної послідовності для сигналізації має бути не більш им ніж 8 %
від номінального - для турбогенераторів, 6 % - для гідрогенераторів з водяним
охолодженням обмотки статора, 10 % - для гідрогенераторів потуж ністю , більш ою
ніж 125 М В т, з непрямим повітряним охолодж енням і 12 % - для гідрогенераторів
потуж ністю до 125 МВт з непрямим повітряним охолодж енням статора.
3.2.85 На блоках з генераторами потуж ністю понад 30 МВт захист від зовніш ніх
симетричних КЗ має бути виконано, як зазначено в 3.2.43. За цих умов для гідро­
генераторів напругу спрацювання захисту потрібно приймати приблизно 0 ,6 -0 ,7
від номінальної. На блоках з турбогенераторами, які мають резервний збудник,
зазначений захист має бути доповнено струм овим реле, увімкненим на струм з
боку ВН блока.
На блоках з генераторами п отуж н істю 60 МВт і більше замість зазначеного
захисту рекомендовано застосовувати дистанційний захист.
На блоках з генераторами з безпосереднім охолодж енням провідників обмоток
від зовніш ніх симетричних КЗ має бути встановлено двоступінчастий дистанційний
захист від міжфазних КЗ.
Перший ступінь цього захисту, який здійснює ближнє резервування, має ви ко­
нуватися з блокуванням у разі коливань і діяти, як зазначено в 3.2.88, перелік 3),
з витримкою часу, не більш ою ніж 1 с. Перший ступінь має надійно охоплювати
трансформатор блока для забезпечення селективності із захистами суміж них еле­
ментів. Резервування першим ступенем захистів генератора обов’ язкове, якщ о на
блоці застосовую ться окремі диференціальні захисти трансформатора і генератора.
Опір спрацювання захисту необхідно вибирати з умов відстроювання від режиму
найбільш реально мож ливого навантаження та за умови узгодження з захистами
від міжфазних КЗ приєднань.
Другий ступінь, який здійснює дальнє резервування, має діяти, як зазначено
в 3.2.88, перелік 2).
Реком ендовано встановлю вати двоступ ін части й дистан ційн ий захи ст і за
наявності резервного диференціального захисту з м етою збільшення ефективності
508 РО ЗД ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

дальнього резервування. Обидва ступені дистанційного захисту в цьому разі мають


діяти, як зазначено в 3.2.88, перелік 2).
Для резервування захисту від міжфазних КЗ на блоках потуж ністю 1000 МВт
АЕС рекомендовано встановлювати додатковий дистанційний захист, струмові
кола якого під’ єднано до трансформаторів струму на ВРУ, а живлення оперативних
кіл захисту здійснюється від щита постійного струм у ВРУ. Захист має бути дво­
ступінчастим, перший ступінь якого з витримкою часу, не більш ою ніж 0,5 с, має
захищати блоковий трансформатор і обладнання генераторної напруги, а другий
ступінь з витримкою часу приблизно 2 с має захищ ати обм отку ВН трансформато­
рів ВП.
3.2.86 Захист від зовніш ніх КЗ на блоках з генераторами потуж ністю 30 МВт і
менше потрібно виконувати відповідно до 3.2.44. Параметри спрацьовування захисту
на блоках з гідрогенераторами потрібно приймати згідно з 3.2.43, 3.2.44 і 3.2.85.
3.2.87 На блоках генератор-трансформатор з вимикачем у колі генератора
за відсутності резервного диференціального захисту блока має бути передбачено
максимальний струмовий захист з боку ВН блока, призначений для резервування
основних захистів трансформатора блока під час роботи з вимкненим генератором.
Захист рекомендовано здійснювати у трифазному виконанні.
3.2.88 Резервні захисти блоків генератор-трансформатор має бути виконано з
урахуванням такого:
1) з боку генераторної напруги трансформатора блока захист не встановлюють,
а використовують захист генератора;
2) у разі дальнього резервування захист має діяти, як правило, з двома витрим­
ками часу: з перш ою - на поділ схеми з боку ВН блока (наприклад, на вимикання
ш ин оз’ єднувального і секційного вимикачів), з другою - на вимикання блока від
мережі;
3) у разі ближ нього резервування треба виконувати вимкнення блока (генера­
тора) від мережі, гасіння поля генератора і зупин блока, якщ о це потрібно, за 3.2.98;
4) окремі ступені або пристрої резервного захисту залежно від їхнього при­
значення і доцільності використання в разі дальнього й ближ нього резервування
мож уть мати одну, дві або три витримки часу. Н еобхідно, за мож ливості, забезпе­
чити резервування захистів ІІЛ 110 кВ та вище резервними захистами генератора
або блока генератор-трансформатор;
5) органи п уску напруги захистів за 3.2.85 і 3.2.86 рекомендовано передбачати
з боку генераторної напруги та з боку мережі.
3.2.89 Для блоків генератор-трансформатор потуж ністю більше ніж 120 МВт
для захисту трансформаторів ВП від зовніш ніх міжфазних КЗ і як резервування
захисту від КЗ всередині трансформатора треба застосовувати дистанційні захисти
як з боку ВН, так і з боку НН. Захист на боці ВН повинен охоплювати трансфор­
матор, струмопроводи НН, включаючи вимикачі 6 кВ живлення власних потреб.
Перший ступінь, який захищ ає трансформатор і струмопровід, має діяти згідно
з 3.2.81, а другий ступінь - на вимкнення вимикачів живлення власних потреб.
Захист на боці НН має охоплювати струмопроводи 6 кВ і діяти на вимкнення
вимикачів робочого живлення власних потреб.
Для блоків, де трансформатор ВІІ виконано з розщепленою обмоткою , необхідно
застосовувати два комплекти, п ід’ єднані до кіл напруги різних обм оток НН.
ГЛАВА 3.2 Релейн ий захист
509

Для захисту трансформаторів ВГІ від зовніш ніх КЗ можна застосовувати м ак­
симальний струмовий захист з блокуванням за напругою. Для забезпечення необ­
хідної чутливості захисту з боку ВН необхідно виконувати блокування за напругою
з обох боків НН.
Захист від перевантаження трансформаторів ВП треба виконувати струмовим
захистом, п ід’ єднаним до трансформаторів струм у з ВН трансформаторів із дією
на сигнал.
3.2.90 Захист випрямних трансформаторів у системі самозбудж ення та без-
щ іткового збудження турбогенераторів 1000 МВт АЕС треба виконувати струмо-
вою відсічкою та максимальним струмовим захистом, який має бути відстроєним
від спрацьовування в разі перевантаження трансформатора під час форсування
збудження.
3.2.91 На блоках з турбогенераторами захист від симетричних перевантажень
статора потрібно виконувати так само, як на генераторах, які працюють на збірні
шини (див. 3.2.48).
Для генераторів потужністю більше ніж 300 МВт за умови застосування МПРЗА
захист рекомендовано виконувати з залежною від струму витримкою часу і дією
на вимкнення згідно з 3.2.81. П ристрої захистів потрібно п ід’ єднувати до групи
трансформаторів струму, установлених на нейтральних виводах генератора.
Для генераторів потуж ністю , менш ою ніж 300 МВт, захист необхідно викону­
вати з незалежною витримкою часу 9 с з дією на сигнал.
На гідроелектростанціях без постійного чергування оперативного персоналу
крім сигналізації симетричних перевантажень треба передбачати захист із неза­
лежною характеристикою, який діє з більш ою витримкою часу на вимкнення блока
(генератора) і з менш ою - на розвантаження.
3.2.92 На генераторах п отуж н істю 120 МВт і більше з безпосереднім охол о­
дженням провідників обмоток захист від перевантаження обмотки ротора струмом
збудження треба виконувати з інтегрально-залежною витримкою часу, яка відпо­
відає характеристиці допустимого перевантаження генератора струмом збудження.
Захист має бути увімкнено на давачі струму ротора згідно з 3.2.47, а для безщ іткової
системи збудження турбогенераторів потужністю більше ніж 300 МВт - на індукцій­
ний давач струму ротора. Цей захист має діяти на вимкнення відповідно до 3.2.81.
За немож ливості увімкнення захисту на струм ротора (наприклад, за безіціт-
кового збудження генераторів потуж ністю , менш ою ніж 120 МВт), допускається
застосовувати захист з незалежною витримкою часу, який реагує на підвищення
напруги в колі збудження.
У захисті має бути передбачено мож ливість дії з менш ою витримкою часу на
зниження струму збудження. За наявності пристроїв обмеження перевантаження
в регуляторі збудження дію на розвантаження мож на здійснювати одночасно від
цих пристроїв і від захисту ротора.
На турбогенераторах п отуж ністю , меншою ніж 160 МВт, з безпосереднім о х о ­
лодженням провідників обмоток і на гідрогенераторах потуж ністю понад 30 МВт з
непрямим охолодж енням захист необхідно виконувати аналогічно тому, як зазна­
чено в 3.2.47.
За наявності пристроїв групового керування збудженням на генераторах захист
рекомендовано виконувати із залежною витримкою часу.
РО З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
510

У разі роботи генераторів із резервним збудником захист ротора від переванта­


ження має залишатися в роботі. За немож ливості використання захисту із залеж ­
ною витримкою часу допускається передбачати на резервному збуднику захист з
незалежною витримкою часу.
3.2.93 На блоках з турбогенераторами потуж ністю 120 МВт і більше для запо­
бігання підвищенню напруги в режимі холостого ходу має бути передбачено захист
від підвищення напруги. Уставка захисту за напругою має бути вищ ою від значення
номінальної напруги генератора на 20 % . У режимі холостого ходу захист має діяти
без витримки часу, а під час переходу генератора з реж иму навантаження в режим
холостого ходу захист треба вводити з витримкою часу, не більш ою ніж 3 с. Під
час дії захисту має бути забезпечено гасіння поля генератора. Стан холостого ходу
потрібно визначати за відсутності струму генератора (для блоків з вимикачем у колі
генераторної напруги) або за відсутності струм у на боці ВН трансформатора (для
блоків без вимикача в колі генераторної напруги). За умови використання М ПРЗА
рекомендовано застосовувати також захист від пониження напруги з дією на сигнал.
На блоках із гідрогенераторами для запобігання підвищ енню напруги під час
скидань навантаження має бути передбачено захист від підвищення напруги, який
має діяти на вимкнення блока (генератора) і гасіння поля генератора. Допускається
дія захисту на зупин агрегату.
3.2.94 Захист від замикань на землю в одній точці кола збудження має бути
передбачено на гідрогенераторах, на турбогенераторах з водяним охолодженням
обмотки ротора і на всіх турбогенераторах потуж ністю 120 МВт і вище. Захист має
контролювати значення опору ізоляції ротора з колами збудження. У разі зниження
опору ізоляції кіл збудження до 10 кОм для турбогенераторів з водяним охолодж ен­
ням вентилів робочої системи збудження має поступати сигнал, а в разі зниження до
4 кОм - відбуватися вимкнення згідно з 3.2.81. На гідрогенераторах захист має діяти
на вимкнення, а на турбогенераторах потужністю, меншою ніж 120 МВт, - на сигнал.
Захист від замикань на землю в другій точці кола збудження турбогенераторів
(крім турбогенераторів з безщ ітковою системою збудження) треба встановлювати
на блоках потуж ністю , менш ою ніж 120 МВт, відповідно до 3.2.49.
3.2.95 На блоках з турбогенераторами потуж ністю 120 МВт і більше, які мають
безпосереднє охолодж ення провідників обм оток, і з гідрогенераторами потрібно
передбачати пристрої захисту від асинхронного режиму з втратою збудження.
Зазначені пристрої рекомендовано застосовувати і на турбогенераторах п отуж ­
ністю , менш ою ніж 120 МВт, з безпосереднім охолодж енням провідників обмоток.
На цих турбогенераторах допускається також передбачати автоматичне виявлення
асинхронного режиму лише в разі вимкнення положення пристроїв автоматичного
гасіння поля або в разі зниження струму ротора, ниж чого від номінального струму
холостого ходу (без застосування захисту від асинхронного режиму).
П ісля переходу в асинхронний реж им турбогенератора, який втратив збу­
дж ення, зазначені вище пристрої захисту мають діяти з витримкою часу, не біль­
ш ою ніж 2 с на гасіння поля генератора, подавати сигнал про втрату збудження і
здійснювати автоматичне перемикання навантаження власних потреб на резервне
джерело ж ивлення, а також діяти на систему АСУТП для зниження навантаження
турбіни до допустим ого для роботи генератора в цьому реж имі значення активної
потуж ності.
ГЛАВА 3.2 Релейн ий захист
511

Усі гідрогенератори та турбогенератори, які не допускають асинхронного режиму,


а також решта турбогенераторів в умовах дефіциту реактивної потуж ності в системі
під час дії зазначених пристроїв, потрібно вимикати від мережі згідно з 2.3.81.
Для асинхронізованих турбогенераторів захист від асинхронного режиму має
діяти без витримки часу на вимкнення АГП , увімкнення автоматів, які закоро-
чують обидві обмотки ротора, та розвантаження турбіни до значення потуж ності,
допустим ої для цього реж иму. Н еобхідно передбачати відмову одного або обох
вимикачів, які закорочують обмотки ротора. За цих умов ротор замикається на
опір самосинхронізації, і розвантаження турбіни має бути більш глибоким.
3.2.96 За наявності вимикача в колі генератора з безпосереднім охолодж енням
провідників обмоток або в колі трансформатора власних потреб на генераторній
напрузі потрібно передбачати резервування в разі відмови цього вимикача (напри­
клад, застосуванням ПРВВ).
3.2.97 ПРВВ 110 кВ і вище на електростанціях має бути виконаним з ураху­
ванням такого:
1) для запобігання зайвому вимкненню декількох блоків резервним захистом
у разі виникнення на одному з них неповнофазного режиму в результаті відмови
вимикача з пофазним приводом за його вимкнення на електростанціях з генерато­
рами, які мають безпосереднє охолодж ення провідників обм оток, потрібно перед­
бачати прискорення захистів з пуском ПРВВ (наприклад, від струм ового захисту
нульової послідовності трансформатора блока з боку мережі з великим струмом
замикання на землю);
2) для електростанцій, на яких блоки генератор-трансформатор і лінії мають
загальні вимикачі (наприклад, у разі застосування полуторної схеми або схеми
багатокутника), необхідно передбачати пристрій телевимкнення для вимкнення
вимикача і заборони АПВ на протилеж ному кінці лінії під час дії ПРВВ у разі
його пуску від захисту блока. Крім того, потрібно передбачати дію ПРВВ на зупин
передавача ВЧ захисту.
Для запобігання несинхронному неповнофазному увімкненню блока в режимі
ремонту (вимкненого полож ення) ш инного вимикача і вимкненні лінії з відм о­
вою загального вимикача на непош кодж еній фазі необхідно передбачати окрему
команду пристрою телевимкнення для заборони АПВ на протилеж ному кінці лінії
в разі дії захисту від неперемикання фаз.
3.2.98 На блоках з вимикачем, який відключає струми КЗ, захисти статора гене­
ратора від внутріш ніх пошкоджень, а також захисти ротора генератора мають діяти
на гасіння поля генератора та збудника, на вимкнення генераторного вимикача,
пуск ПРВВ генераторного вимикача, а також діяти на систему АСУТП.
На блоках з вимикачем навантаження або за відсутності генераторного вими­
кача ці захисти мають діяти на гасіння поля генератора та збудника, вимкнення
вимикача ВН, вимкнення вимикачів основного ж ивлення власних потреб для
їхнього переведення на живлення від резервного джерела за допомогою АВР, зупин
турбіни, пуск ПРВВ, а також діяти на систему АСУТП.
Резервні захисти генератора і трансформатора блока в разі зовніш ніх п ош ко­
джень мають діяти відповідно до 3.2.88. переліки 2 )-4 ).
На теплових електростанціях з блоковою схем ою в тепловій частині в разі
вимкнення блока за внутріш ніх пош кодж ень має забезпечуватися повний зупин
Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
512

блока. За зовніш ніх пош кодж ень, а також у разі дії захистів у тих випадках, коли
може бути швидко відновлено роботу блока, блок треба переводити на навантаження
власних потреб або в режим холостого ходу, якщ о в такому режимі допускається
робота з тепломеханічним устаткуванням.
На гідроелектростанціях за внутріш ніх пош кодж ень основного електричного
обладнання блока, крім вимкнення блока, треба виконувати зупин агрегату. Зупин
агрегату допускається виконувати також у разі вимкнення блока внаслідок зовніш ­
ніх пош кодж ень.
3.2.99 На блоках генератор-трансформатор-лінія основний захист лінії та резерв­
ний захист з боку енергосистеми має бути виконано відповідно до вимог цієї глави
щодо захисту ліній, а щодо блока функції резервного захисту лінії треба виконувати
резервними (дублюючими) захистами блока.
Захист блока потрібно виконувати згідно з вищенаведеними вимогами.
Дію захисту блока на вимкнення вимикача і пуск ПРВВ з боку енергосистеми
треба передавати за допомогою двох взаєморезервованих пристроїв телевимкнення
високочастотним каналом, а за наявності ВОЛЗ - через відповідну апаратуру по
каналах BOJI3 або через апаратуру по кабелю зв ’ язку. Крім того, рекомендовано
передбачати одночасну дію захисту блока на зупин передавача високочастотного
захисту.
Диференціальний захист блока генератор-трансформатор-лінія мож на викону­
вати із застосуванням виділених окремих пар волокон каналів BOJI3 або проводів
зв’ язку.
На блоках з турбогенераторами (за блокової схеми в тепловій частині) з боку
енергосистеми за допом огою пристрою телевимкнення на протилеж ний кінець
лінії треба передавати дію захисту шин (за подвійної системи шин) або дію ПРВВ
(за полуторної схеми або схеми багатокутника) відповідно на переведення блока
в режим холостого ходу або на гасіння поля генератора і зупин блока. Крім того,
рекомендовано застосовувати пристрій телевимкнення для прискорення гасіння
поля генератора і вимкнення власних потреб у разі дії резервних захистів з боку
енергосистеми.
За неповнофазного вимкнення вимикача з боку мережі з великим струм ом
замикання на землю потрібно проводити прискорений запуск ПРВВ так само, як
це передбачено в 3.2.97, перелік 1).
3.2.100 Для захисту генератора і силового трансформатора від перегрівання,
п о в ’ язаного з підвищ енням магнітного п отоку за ум ови зниж ення частоти за
номінальної напруги на статорі, на блоки потуж ністю 120 МВт і більше має бути
встановлено спеціальний захист від перезбудження. Захист має діяти на заборону
збудження генератора під час початкового збудження та на гасіння поля генератора
під час роботи генератора в режимі холостого ходу на зниженій частоті. За умови
застосування М ПРЗА захист має реагувати на відношення напруга/частота.
На АЕС, де згідно з вимогами на обладнання не дозволено тривало працювати
як на пониженій, так і на підвищеній частоті, потрібно встановлювати захист від
пониж ення/підвищ ення частоти, який має діяти на вимкнення вимикачів ВН з
витримкою часу, яку визначають за вимогами на обладнання.
3.2.101 Захист від однофазних замикань на землю в обмотці трансформатора і
на його виводах, приєднаних до мережі з великими струмами замикання на землю,
ГЛАВА 3.2 Р елейний захист
513

має бути виконано, я к правило, з використанням трансформаторів струму нульової


послідовності, увімкнених на струм нейтралі трансформатора блока. Захист має
бути багатоступінчастим і діяти своїми ступенями на ділення ш ин, вимкнення
вимикачів ВН та зупин блока (гасіння поля генератора, переведення власних потреб
на резервне ж ивлення та зупин турбіни). З а допомогою захисту треба здійснювати
прискорений пуск ПРВВ для ліквідац ії неповнофазних режимів.
Д ля трансформаторів, як і працюють у реж имі з ізольованою нейтраллю, захист
треба виконувати з контролем напруги на вторинній обмотці трансформатора
напруги шин, на я к і під’єднано блок, за схемою «розімкнутий трикутник», з конт­
ролем відсутності струму у нейтралі трансформатора і контролем спрацьовування
захисту на суміжному блоці з заземленою нейтраллю.
3.2.102 Захист обмотки ротора від перенапруг треба виконувати за допомогою
розрядника багаторазової дії, згідно з 3.2.47 (підрозділ «Захист турбогенераторів,
що працюють безпосередньо на збірні ш ини генераторної напруги»).
3.2.103 Захист від пош коджень всередині бака трансформаторів (блокового і
ВП), я к і супроводжуються виділенням газів, підвищенням або зниж енням (скидом)
тиску, а також зниж енням рівня масла, потрібно виконувати згідно з 3.2.56. Дія
захисту повинна бути аналогічною дії диференціальних захистів трансформаторів.
Пуск автоматики пож еж огасіння за умови спрацьовування газового захисту треба
здійснювати згідно з 3.2.59.
Аналогічно має діяти захист від підвищ ення температури обмотки та масла в
трансформаторах.
Захист зворотної потужності, як у визначають за переходом генератора в режим
двигуна, призначено д л я зап обіганн я пош кодж енн ям турбіни в безпаровому
реж им і. Захист має діяти на вим кнення вим икача ВН, гасіння поля генератора і
збудника та на переведення ж ивлення власних потреб від резервного ж ивлення.
Д ля газотурбінних установок захист має діяти без витримки часу, для установок з
паровими турбінами - витримку часу визначають допустимою тривалістю роботи
в безпаровому реж им і. Д ія захисту має блокуватися за фактом відсутності струму
генератора та пуску захисту зворотної послідовності.
3.2.104 Захист від часткового пробою ізоляції уводів 500 і 750 кВ трансформа­
торів блока треба виконувати відповідно до 3.2.60.
3.2.105 Захист від випадкового увімкнення генератора в мережу призначають
для запобігання увімкненню зупиненого генератора або генератора, який оберта­
ється з частотою, значно нижчою від номінальної. Д ля генераторів з вимикачем у
колі генераторної напруги, який відключає струм КЗ, захист має діяти на вимкнення
та пуск ПРВВ цього вимикача, а для генераторів з вимикачами навантаження чи без
вим икача в колі генераторної напруги - на вимкнення та пуск ПРВВ вим икача ВН.

ЗАХИСТ ПОВІТРЯНИХ І К А БЕЛ ЬН И Х Л ІН ІЙ


У М ЕРЕЖ А Х НАПРУГОЮ 3 - 1 0 кВ
З ІЗОЛЬОВАНОЮ Н ЕЙТРАЛЛЮ

3.2.106 Д ля ліній у мережах 3 -1 0 кВ з ізольованою нейтраллю (у тому числі


й з нейтраллю, заземленою через дугогасний реактор) треба передбачати пристрої
РЗА від багатофазних і однофазних зам икань на землю.
Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
514

3.2.107 Захист від багатофазних замикань треба передбачати в двофазному


виконанні і вмикати в одні й ті самі фази по всій мережі даної напруги для забезпе­
чення вимкнення в більш ості випадків подвійних замикань на землю лише одного
місця пош кодж ення.
Захист має бути виконано дво- або трирелейним залежно від вимог чутливості
та надійності.
3.2.108 На одиночних лініях з одностороннім живленням від багатофазних
замикань потрібно встановлювати, як правило, двоступінчастий струмовий захист,
перший ступінь якого виконано у вигляді струм ової відсічки, а другий - у вигляді
максимального струмового захисту з незалежною або залежною характеристикою
витримки часу.
На нереактованих кабельних лініях з одностороннім живленням, які відходять
від шин електростанцій, струмові відсічки має бути виконано без витримки часу,
а зону їх дії має бути визначено за умови вимкнення КЗ, які супроводж ую ться
залиш ковою напругою на ш инах зазначених електростанцій, ниж чою ніж 0 ,5 -0 ,6
від номінальної. Для виконання зазначеної умови допускається виконувати захист
неселективним у поєднанні з пристроями А П В або А В Р, які повністю або частково
виправляють неселективну дію захисту. Відповідно до зазначених вимог відсічки
рекомендовано встановлювати також на лініях, щ о відходять від шин підстанцій,
які живлять синхронні електродвигуни значної потуж ності.
Я кщ о на нереактованих кабельних лініях з одностороннім ж ивленням, які
відходять від шин електростанцій, струмові відсічки за вимогами селективності
не можна застосовувати, то для забезпечення ш видкодії допускається передбачати
захисти за 3.2.109, перелік 2) або 3). Застосовувати ці захисти допускається також
для робочих ліній власних потреб теплових електростанцій.
На реактованих лініях, вимикачі яких не розраховано на вимикання КЗ до
реактора, застосування струм ових відсічок не допускається.
3.2.109 На одиночних лініях з двостороннім живленням за наявності або від­
сутності обхідних зв’ язків, а також на лініях, які входять до кільцевої мережі з
однією точкою живлення, рекомендовано застосовувати такі самі захисти, щ о й
на одиночних лініях з одностороннім живленням (див. 3.2.108), виконуючи їх за
необхідності направленими.
З метою спрощення захистів і забезпечення їх селективної дії допускається
застосовувати автоматичний поділ мереж і на радіальні ділянки в момент виник­
нення пош кодж ення з подальшим автоматичним її відновленням.
Я кщ о ненаправлений або направлений струм овий ступінчастий захи ст не
забезпечує необхідної ш видкодії та селективності, допускається передбачати такі
захисти:
1) дистанційний захист у найпростіш ому виконанні;
2) поперечний диференціальний струмовий захист (для здвоєних кабельних
ліній);
3) поздовж ній диференціальний струмовий захист для коротких ділянок ліній
(у разі необхідності прокладання спеціального кабелю лише для поздовж нього
диференціального захисту, довжина якого має бути не більш ою ніж 3 км).
Для направлених і дистанційних захистів відповідно до 3.2.8 треба передбачати
функцію контролю несправності кіл напруги. Зазначена функція в захистах ліній
ГЛАВА 3,2 Релейн ий захи ст
515

3 -1 0 кВ має забезпечувати в необхідних випадках блокування відповідних ступенів


захисту або їх переведення в ненаправлені струмові захисти з окремими уставками.
У разі блокування треба передбачати ступені резервних струмових захистів, які п ро­
довжують працювати в разі блокування основних. Ф ункцію контролю несправності
кіл напруги має бути реалізовано найпростіш ими засобами, доступними за наявної
схеми з ’ єднань кіл трансформаторів напруги.
Для захистів, зазначених у переліках 2) і 3), як резервний захист треба перед­
бачати струмовий захист.
3.2.110 У разі виконання захисту паралельних ліній 3 -1 0 кВ потрібно керува­
тися вказівками для паралельних ліній у мережах 35 кВ (див. 3.2.120).
3.2.111 Захист від однофазних замикань на землю треба виконувати у вигляді:
- селективного захисту (щ о встановлює пош кодж ений напрямок), який діє на
сигнал;
- селективного захисту (щ о встановлює пош кодж ений напрямок), який діє на
вимкнення, коли це необхідно за вимогами безпеки (такий захист має бути вста­
новленим на ж ивильних елементах у всій електрично зв’ язаній мережі);
- селективного захисту з дією на вимкнення (не за вимогами безпеки) і м ож ­
ливістю відновлення нормального реж иму за допом огою А П В , коли така дія є
обґрунтованою;
- пристрою контролю ізоляції; при цьому відшукання пош кодж еного елемента
треба виконувати спеціальними пристроями; як виняток допускається відшукувати
пош кодж ений елемент почерговим вимкненням приєднань.
3.2.112 Захист від однофазних замикань на землю має бути виконаним, як пра­
вило, з використанням трансформаторів струму нульової послідовності. В разі від­
сутності трансформаторів струму нульової послідовності можливість використання
фільтру струмів нульової послідовності інш ого виду повинно бути підтверджено
розрахунком рівня небалансу струмів для цього фільтру. Захист у першу чергу
має реагувати на сталі замикання на землю; допускається також застосовувати
пристрої, які реєструють короткочасні замикання без забезпечення повторності дії.
Захист від однофазних замикань на землю, який діє на вимкнення без витримки
часу за вимогами безпеки або діє на вимкнення в разі обґрунтування доцільності
такої дії (див. 3 .2.11 1), має вимикати лише елемент, щ о ж ивить пош кодж ену
ділянку. При цьому як резервний по віднош енню до захисту, що діє на вимкнення
за вимоги безпеки, має бути передбачено захист, який виконують у вигляді захисту
нульової послідовності з витримкою часу близько 0,5 с, і який діє на вимкнення
всієї електрично зв’ язаної мережі - системи (секції) шин або ж ивильного транс­
форматора. Селективний захист від однофазних замикань на землю без витримки
часу, якщ о його виконують без п уску по напрузі нульової послідовності, повинен
бути відстроєним від кидка зарядного струму лінії в разі її включення.
Збільш ення струм у п ром и сл ової ч астоти спеціально для забезпечення дії
захисту в мережі з нейтраллю, заземленою через дугогасний реактор, за допомогою
розладу реактора, як правило, передбачати не допускається.
Для селективного захисту від однофазних замикань на землю в мережах з ізо­
льованою, заземленою через активний опір нейтраллю або в мережах з комбінова­
ним заземленням нейтралі (через дугогасний реактор і активний опір) переважно
слід передбачати:
РО З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
516

- при співвідношенні струму замикання на землю і часткових ємнісних струмів у


непош коджених приєднаннях більше двох-трьох - прості струмові захисти нульової
послідовності, відстроєні від рівнів часткових струмів непош кодж ених приєднань;
- в інш ому випадку - направлений захист нульової послідовності.
Для селективного захисту від однофазних замикань на землю в мережах з ней­
траллю, заземленою через дугогасний реактор, слід передбачати захист, щ о реагує
на рівень вищ их гармонійних складових струму нульової послідовності як такий,
дія якого не залежить від зміни реж иму компенсації.
У всіх видах захисту від однофазних замикань на землю для підвищення надій­
ності визначення режиму замикання, коли це можливо, слід використовувати пуск
по напрузі нульової послідовності незалежно від наявності інш их пускових органів.
3.2.113 У всіх випадках, коли використовується заземлення нейтралі через
активний опір, незалежно від дії при однофазних замиканнях на землю о сн о ­
вних захистів приєднань на сигнал або відключення, заземлюючий опір має бути
обладнано захистом, щ о діє на його відключення в разі однофазних замикань на
землю з витримкою часу, відстроєною від максимальної витримки часу захистів
приєднань. Термічну стійкість заземлюючого опору потрібно розраховувати на час
дії його захисту.

ЗА Х И С Т П О В ІТРЯ Н И Х І К А Б Е Л ЬН И Х ЛІНІЙ
У М Е Р Е Ж А Х Н АП РУ ГО Ю 20 кВ І 35 кВ
З ІЗОЛЬОВАНОЮ НЕЙТРАЛЛЮ

3.2.114 Для ліній у мереж ах 20 кВ і 35 кВ з ізольованою нейтраллю треба


передбачати пристрої релейного захисту від багатофазних і однофазних замикань
на землю.
3.2.115 Захист від багатофазних замикань слід передбачати у двофазному дво-
або трирелейному виконанні і вмикати в одні й ті самі фази по всій мережі даної
напруги для забезпечення вимкнення в більш ості випадків подвійних замикань
на землю лише одного місця пош кодж ення. З метою підвищення чутливості до
пош кодж ень за трансформаторами із з ’ єднанням обм оток Y /A (зірка - трикутник)
рекомендовано виконувати трирелейний захист.
Захист від однофазних замикань на землю слід виконувати з дією на сигнал або
вимкнення. Використання захисту з дією на вимкнення повинно бути обґрун това­
ним. Захист з дією на сигнал треба виконувати селективним у всіх випадках, коли
це можливо, а захист з дією на вимкнення - взагалі у всіх випадках. Захист з дією на
вимкнення, якщ о таку дію обґрунтовано не вимогами безпеки, переважно необхідно
доповнювати АП В. Як селективний захист переважно необхідно використовувати
направлений захист нульової послідовності з пуском по струм у і напрузі нульової
послідовності. Використання фільтру струмів нульової послідовності, виконаного
на основі трьох фазних трансформаторів струм у, повинне супроводж уватись ви ко­
нанням розрахунку допустим ого небалансу. Як виняток, коли неможливе інше,
для здійснення захисту допускається використовувати пристрій контролю ізоляції.
У разі використання в м ереж ах 20 і 35 кВ складних реж им ів заземлення
нейтралі (компенсованної, заземленої через активний опір або з комбінованим
заземленням через дугогасний реактор і активний опір) для виконання захистів
ГЛАВА 3.2 Релейний захист
517

від однофазних зам икань на землю слід керуватися вимогами 3.2.112, 3.2.113, які
стосуються виконання захистів у таких реж им ах для мереж 3 -1 0 кВ.
3.2.116 Під час вибору типу основного захисту треба враховувати вимоги щодо
забезпечення сталості роботи енергосистеми та надійної роботи споживача анало­
гічно до 3.2.124.
3.2.117 Н а одиночних л ін іях з одностороннім ж ивленням від багатофазних
зам икань має бути встановлено переваж но ступінчасті захисти струму або сту­
пінчасті захисти струму і напруги; якщ о такі захисти не задовольняють вимоги
чутливості чи ш видкості вимкнення пош кодження (див. 3.2.124) (наприклад, на
головних ділянках) то дистанційний ступінчастий захист установлюють переважно
з пуском за струмом. У останньому випадку я к додатковий захист рекомендовано
застосовувати струмову відсічку без витримки часу.
Тут і далі у всіх випадках, якщ о використовують дистанційні і направлені
захисти відповідно до 3.2.8, треба передбачати функцію контролю несправності
кіл напруги. Зазначена ф ункція в захистах ліній 2 0 -3 5 кВ має забезпечувати в
необхідних випадках блокування відповідних ступенів захисту або їх переведення
в ненаправлені струмові захисти з окремими уставками. У разі блокування треба
передбачати ступені резервних струмових захистів, я к і продовжують працювати
в разі блокування основних. Ф ункцію контролю несправності кіл напруги треба
реалізувати переважно за схемою «А/Y » (три кутн и к/зірка) я к таку, що дає змогу
правильно виявляти пош кодження кіл напруги в найбільш ій кількості випадків.
Д ля ліній, як і складаються з декількох послідовних ділянок, з метою спрощення
допускається застосовувати неселективні ступінчасті захисти струму і напруги в
поєднанні з пристроями почергового АПВ.
3.2.118 Н а одиночних л ін іях , я к і мають ж и вленн я з двох або більш е боків
(останнє - на лініях з відгалуженнями), як за наявності, так і за відсутності обхідних
зв’язків, а також на лініях, що входять до кільцевої мережі з однією точкою ж и в­
лення, рекомендовано застосовувати такі самі захисти, що й на одиночних лініях
з одностороннім ж ивленням (див. 3.2.117), виконуючи їх за необхідності направ­
леними, а дистанційні - з пуском по опору. При цьому допускається неселективне
вимкнення суміжних елементів у разі КЗ в «мертвій » зоні за напругою реле напрямку
потужності, якщ о струмову відсічку, яку застосовують я к додатковий захист (див.
3.2.117), не встановлюють (наприклад, через недостатню її чутливість). Захист
установлюють, я к правило, лиш е з тих боків, звідки може бути подано ж ивлення.
3.2.119 На коротких одиночних лініях з двостороннім живленням, коли це потрібно
за умови швидкості дії, допускається застосовувати поздовжній диференціальний
захист як основний. При цьому довжина кабелю, який прокладають спеціально для
цього захисту, не має перевищувати 4 км. Д ля контролю справності допоміжних про­
водів захисту треба передбачати спеціальні пристрої. На додаток до поздовжнього дифе­
ренціального захисту як резервний має бути застосовано один із захистів за 3.2.118.
3.2.120 Н а паралельних л ін іях, я к і мають ж ивлення з двох або більше боків, а
також на живильному кінці паралельних ліній з одностороннім ж ивленням можна
використовувати такі самі захисти, що й на відповідних одиночних лініях (див.
3.2.117 і 3.2.118).
Д ля прискорення вимкнення пошкодження, особливо в разі використання стру­
мових ступінчастих захистів або ступінчастих захистів струму і напруги, на лініях
518 РО ЗД ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

з двостороннім живленням можна додатково застосовувати захист із контролем


напрямку потуж ності в паралельній лінії. Цей захист можна виконувати у вигляді
окремого поперечного струм ового направленого захисту або лише у вигляді кола
прискорення встановлених захистів (максимальний струмовий, дистанційний) з
контролем напрямку потуж ності в паралельній лінії.
На приймальному кінці двох паралельних ліній з одностороннім живленням,
як правило, треба застосовувати поперечний диференціальний направлений захист.
3.2.121 Якщ о захист за 3.2.120 не задовольняє вимоги швидкодії, а захист із конт­
ролем напрямку потужності в паралельній лінії є непридатним або небажаним, то як
основний захист (у разі роботи двох паралельних ліній) на двох паралельних лініях з
двостороннім живленням і на живильному кінці двох паралельних ліній з односторон­
нім живленням треба застосовувати поперечний диференціальний направлений захист.
При цьому в режимі роботи однієї лінії, а також як резервний (у разі роботи двох
ліній) потрібно застосовувати ступінчастий захист за 3.2.117 і 3.2.118. Допускається
вмикати цей захист або окремі його ступені на суму струмів обох ліній (наприклад,
резервний ступінь з метою збільшення його чутливості до пош кодж ень на су м іж ­
них елементах). Д опускається також застосовувати поперечний диференціальний
направлений захист на додаток до ступінчастих струмових захистів для зменшення
часу вимкнення пошкодження на лініях, які захищ ають, якщ о за умови ш видкості
дії встановлювати його не обов’ язково.
В окремих випадках на коротких паралельних лініях допускається застосову­
вати поздовж ній диференціальний захист (див. 3.2.119).

ЗА Х И С Т ЛІНІЙ У М Е Р Е Ж А Х Н АП РУ ГО Ю 1 1 0 -7 5 0 кВ
З ЕФЕКТИВНО ЗАЗЕМЛЕНОЮ Н ЕЙ ТРАЛ ЛЮ

3.2.122 Для ліній у мережах 1 1 0 -7 5 0 кВ з ефективно заземленою нейтраллю


треба передбачати п ри строї РЗА від багатофазних замикань, від замикань на
землю, від неповнофазного режиму та від перевантажень. Під час проектування
нових ліній та реконструкції дію чих потрібно застосовувати МПРЗА, які поряд з
перевагами, зазначеними в 3.2.4, є більш ш видкодійними, мають кращ у здатність
до налаштування, більш і мож ливості компенсації впливу перехідних процесів і
більш у гнучкість у реалізації уставок і схемних рішень.
3.2.123 Захисти має бути обладнано функціями або пристроями, які блокують їх
дію в разі коливань або асинхронного ходу, за яких імовірні зайві спрацьовування
захисту. Д опускається виконувати захист без блокувальних пристроїв, якщ о його
час дії складає 1 ,5 -3 ,5 с, щ о більше періоду коливань за розрахунками стійкості.
3.2.124 Для ліній 330 кВ і вище як основний треба передбачати захист, щ о діє
без уповільнення в разі КЗ у будь-якій точці ділянки, яку захищ ають.
Для ліній напругою 110 -2 20 кВ питання про тип основного захисту, зокрема про
необхідність застосування захисту, який діє без уповільнення в разі КЗ у будь-якій
точці ділянки, щ о захищ ається, треба виріш увати в перш у чергу з урахуванням
вимоги збереження стійкості роботи енергосистеми. Я кщ о за результатами розра­
хунків стійкості не пред’ явлено інш их, ж орсткіш их вимог щ одо роботи енергосис­
теми, то мож е бути прийнято, що вимога до стійкості енергосистеми, як правило,
задовольняється в разі, коли КЗ, за яких залишкова напруга на шинах електро­
ГЛАВА 3.2 Р елейний захист
519

станцій і підстанцій є нижчою н іж 0 ,6 -0 ,7 Нном, відключають без витримки часу.


Менше значення залиш кової напруги (0,6 (7ном) може допускатися для ліній 110 кВ,
менш відповідальних ліній 220 кВ (у дуже розгалуж ених мережах, де ж ивлення
споживачів надійно забезпечується з декількох боків), а також для ліній 220 кВ,
на як и х К З не призводить до значного скидання навантаж ення споживачів.
Під час вибору типу захистів, я к і встановлюють на лініях 110-220 кВ, крім
вимоги збереж ення стійкості роботи енергосистеми треба враховувати таке:
1) на лініях, я к і відходять від АЕС, і на всіх елементах прилеглої до АЕС мережі,
на як и х багатофазні К З призводять до зниж ення залиш кової напруги прямої послі­
довності з боку ВН блоків АЕС більше н іж до 0,45 Нном, потрібно забезпечувати
резервування ш видкодійних захистів з витримкою часу, який враховує дію ПРВВ
і не перевищує 1,5 с;
2) пош кодж ення, вимкнення як и х з витримкою часу може призвести до пору­
ш ення роботи відповідальних споживачів, треба відклю чати без витримки часу
(наприклад, пош кодж ення, за як и х залиш кова напруга на ш инах електростанцій
та підстанцій буде нижчою н іж 0,6 U , і вим кнення їх з витримкою часу може
призвести до саморозвантаження споживачів унаслідок лавини напруги, або пошко­
дж ення, за як и х залиш кова напруга становить 0,6 17 і більше, але вимкнення їх
з витримкою часу може призвести до порушення технології);
3) у разі запровадж ення швидкодійного АПВ на л інії має бути встановлено
ш ви дк о дій н и й зах и ст, я к и й заб езп еч и ть в и м к н ен н я п ош код ж еної л ін ії без
витримки часу з обох боків;
4) у разі вим кнення з витримкою часу пош коджень зі струмами, я к і в декілька
разів перевищують номінальний, необхідно враховувати допустиме перегрівання
провідників;
5) для кабельних ліній та зміш аних кабельно-повітряних ліній напругою 110 кВ
і вище, з урахуванням вимог, викладених у 3.2.9, необхідно як основний передба­
чати захист, що забезпечує вимкнення КЗ на лінії без витримки часу. На кабельних
лін іях 220 кВ і вище зазначений захист рекомендовано виконувати дубльованим;
6) ш видкодійний захист має бути встановлено в разі, якщ о повітряна лінія
проходить через територію населеного пункту або в інш их місцях, де затягування
з відклю ченням К З є реальною загрозою для ж и ття людини;
7) для захисту системоутворювальних ЛЕП основної мережі з ОАПВ напру­
гою 330 кВ і вище, крім основного захисту, треба передбачати встановлення двох
комплектів резервних захистів з телеприскоренням. З а належного обґрунтування
може бути передбачено встановлення двох комплектів основних захистів та окремий
комплект резервного захисту з телеприскоренням.
У складних мережах допускається застосовувати ш видкодійні захисти і за від­
сутності викладених вище умов, якщ о це необхідно для забезпечення селективності.
3.2.125 Під час оцінювання забезпечення вимог стійкості виходячи зі значень
залиш кової напруги за 3.2.124 необхідно керуватися таким:
1) для одиночного зв’язку між електростанціями або енергосистемами зазначену
в 3.2.124 залиш кову напругу має бути перевірено на ш инах підстанцій та електро­
станцій цього зв’язк у у разі К З на їх ш инах і л ініях, я к і відходять від цих шин; для
одиночного зв ’язку, що містить частину ділянок з паралельними лініям и, - також
у разі КЗ на кож ній із цих паралельних ліній;
520 Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

2) за наявності декількох зв’ язків між електростанціями або енергосистемами


зазначене в 3.2.124 значення залиш кової напруги треба перевіряти на шинах лише
тих підстанцій або електростанцій, які з’ єднано цими зв’язками; у разі КЗ - на
лініях зв’ язків та на інш их лініях, які ж ивляться від їх шин, а також на лініях,
щ о ж ивляться від шин проміж них підстанцій зв’ язків;
3) залиш кову напругу має бути перевірено в разі КЗ у кінці зони, охоплюваної
першим ступенем захисту в режимі каскадного вимкнення пош кодж ення, тобто
після вимкнення вимикача з протилежного кінця лінії захистом без витримки часу.
3.2.126 На одиночних лініях з одностороннім живленням від багатофазних зами­
кань необхідно встановлювати ступінчасті струмові захисти або ступінчасті захисти
струму і напруги. Якщ о такі захисти не задовольняють вимоги чутливості або швидко­
сті вимкнення пошкодження (див. 3.2.124), наприклад на головних ділянках, або якщо
це доцільно за умови узгодження захистів суміжних ділянок із захистом даної ділянки,
то треба передбачати ступінчастий дистанційний захист. У останньому випадку як
додатковий захист рекомендовано застосовувати струмову відсічку без витримки часу.
Від замикань на землю треба передбачати, як правило, ступінчастий струмо-
вий направлений або ненаправлений захист нульової послідовності. Захист треба
встановлювати, як правило, лише з тих боків, звідки мож е подаватися живлення.
Я кщ о дія захистів дальнього резервування сум іж н и х приєднань у разі КЗ
не забезпечується на цій лінії, то необхідно передбачати захисти для ближнього
резервування згідно з 3.2.15.
На лініях має бути передбачено захист від неповнофазного реж иму, виконаний
з контролем неперемикання фаз і спрацьовування струмового органу чутливого
ступеня захисту від струмів нульової послідовності з дією на передачу команди на
вимкнення протилеж ного кінця, зупин ВЧ передавача (за наявності такої мож ли­
вості) і на сигнал черговому персоналу.
На лініях рекомендовано встановлювати захист від перевантаження, викона­
ний як максимальний струмовий, щ о діє з незалежною витримкою часу на сигнал
черговому персоналу зі струмом спрацьовування, максимально допустимим з точки
зору навантаження лінії.
Для ліній, які складаються з декількох послідовних ділянок, з метою спрощення
допускається застосовувати неселективні ступінчасті захисти струму і напруги (від
багатофазних замикань) і ступінчасті струмові захисти нульової послідовності (від
замикань на землю) у поєднанні з пристроями почергового АПВ.
3.2.127 На одиночних лініях, які ж ивляться з двох або більше боків (останнє -
на лініях з відгалуженнями), як за наявності, так і за відсутності обхідних зв’ язків,
а також на лініях, щ о входять до кільцевої мережі з однією точкою живлення, від
багатофазних замикань як резервний або основний треба застосовувати ступінчас­
тий дистанційний захист (останнє - лише на лініях 1 1 0 -2 2 0 кВ).
Я к додатковий захист рекомендовано застосовувати струм ову відсічк у без
витримки часу. В окремих випадках допускається використовувати струмову від­
січку для дії за помилкового увімкнення на трифазну закоротку в місці встанов­
лення захисту, якщ о струмова відсічка в режимах двостороннього живлення лінії
не задовольняє вимоги чутливості (див. 3.2.27).
Від замикань на землю можна передбачати, як правило, ступінчастий струмовий
направлений або ненаправлений захист нульової послідовності; додатково, у разі
ГЛАВА 3.2 Р елейний захи ст
521

застосування МПРЗА можна використовувати дистанційний захист від однофазних


КЗ за належної ефективності його використання.
Я кщ о дія захистів дальнього резервування суміж них приєднань у разі КЗ не
забезпечується на цій лінії, то захисти для ближ нього резервування необхідно
передбачати згідно з 3.2.15.
3.2.128 Як основний захист від багатофазних замикань на приймальному кінці
головних ділянок кільцевої мережі з однією точкою живлення рекомендовано засто­
совувати одноступінчастий струмовий направлений захист; на інш их одиночних
лініях (переважно 110 кВ) в окремих випадках допускається застосовувати ступін ­
часті струмові захисти або ступінчастий захист струму і напруги, виконуючи їх за
потреби направленими. Захист потрібно установлювати, як правило, лише з тих
боків, звідки мож е подаватися живлення.
3.2.129 На паралельних лініях із живленням з двох або більше боків, а також на
живильному кінці паралельних ліній з одностороннім живленням можна застосову­
вати такі самі захисти, щ о й на відповідних одиночних лініях (див. 3.2.126 і 3.2.127).
Для прискорення вимкнення замикань на землю, а в окремих випадках - і
замикань між фазами, на лініях з двостороннім живленням мож на застосовувати
додатковий захист із контролем напрямку потуж ності в паралельній лінії. Цей
захист мож на виконувати у вигляді окремого поперечного струмового захисту (з
увімкненням реле на струм нульової послідовності або на фазні струми) або лише
у вигляді кола прискорення встановлених захистів (струм ового нульової п осл і­
довності, максимального струм ового, дистанційного тощ о) з контролем напрямку
потуж ності в паралельних лініях.
З метою підвищення чутливості захисту нульової послідовності допускається
передбачати виведення з роботи окремих його ступенів у разі вимкнення вимикача
паралельної лінії.
На приймальному кінці двох паралельних ліній з одностороннім живленням,
як правило, треба передбачати поперечний диференціальний направлений захист.
3.2.130 Я кщ о захист за 3.2.129 не задовольняє вимоги ш видкодії (див. 3.2.124),
то як основний захист (у разі роботи двох паралельних ліній) на ж ивильному кінці
двох паралельних ліній 1 10 -2 20 кВ з одностороннім живленням і на двох паралель­
них лініях 110 кВ з двостороннім живленням (переважно в розподільних мережах)
можна застосовувати поперечний диференціальний направлений захист.
При цьому в режимі роботи однієї лінії, а також як резервний у разі роботи двох
ліній застосовую ть захист за 3.2.126 і 3.2.127. Д опускається вмикати цей захист
або окремі його ступені на суму струмів обох ліній (наприклад, останній ступінь
струмового захисту нульової послідовності) з метою підвищення її чутливості до
пош кодж ень на суміж них елементах.
Застосовувати поперечний диференціальний направлений захист допускається
додатково до ступінчастих струм ових захистів паралельних ліній 110 кВ для змен­
шення часу вимкнення пошкодження на лініях у випадках, якщ о за умов швидкодії
(див. 3.2.124) його використання не обов’ язкове.
3.2.131 Я кщ о захист за 3 .2 .1 2 7 -3 .2 .1 2 9 не задовольняє ви м огу ш вид кодії
(див. 3.2.124) і при цьому забезпечується дальнє резервування дією захистів сум іж ­
них приєднань, то як основні захисти одиночних і паралельних ліній з двостороннім
живленням потрібно передбачати мікропроцесорні високочастотні та поздовжні
РО ЗД ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
522

диференціальні захисти, суміщені з резервними ступінчастими захистами, а зазна­


чені ступінчасті захисти застосовувати для дальнього резервування. У разі, якщ о
захист за 3 .2 .1 2 7 -3 .2 .1 2 9 не задовольняє вимогу ш видкодії (див. 3.2.124) і при
цьому не забезпечується дальнє резервування дією захистів сум іж них приєднань,
то як основні захисти одиночних і паралельних ліній з двостороннім живленням
потрібно передбачати мікропроцесорні високочастотні та поздовжні диференціальні
захисти, а зазначені ступінчасті захисти застосовувати для ближ нього і дальнього
резервування згідно з 3.2.15.
Для ПЛ 1 1 0 -2 2 0 кВ виконувати основний захист рекомендовано із застосуван­
ням високочастотного блокування дистанційного та струмового направленого нульо­
вої послідовності захистів або диференціально-фазний захист, якщ о це доцільно за
умови чутливості та ш видкодії (наприклад, на лініях з відгалуженнями) або для
спрощення захисту.
За необхідності прокладання спеціального кабелю застосування поздовжнього
диференціального захисту треба обґрунтовувати техніко-економічним розрахунком.
Для кабельних ліній 110 кВ і вище з урахуванням 3.2.9 та 3.2.124 як основний
необхідно передбачати поздовж ній диференціальний захист лінії із застосуванням
ВОЛЗ або кабельних ліній з в ’язку.
У разі застосування ВОЛЗ для захистів як каналів обміну даними по кінцях лінії
треба передбачати окремі виділені пари волокон волоконно-оптичної лінії зв’ язку
з узгодженням параметрів оптичного кабелю з параметрами оптичних інтерфейсів
захистів. Д опускається резервування каналів захисту з використанням мульти-
плексорного обладнання за наявності належного обґрунтування.
У разі несправності каналу треба здійснювати автоматичний контроль справ­
ності каналу з мож ливістю блокування захисту.
На лініях 3 3 0 -4 0 0 кВ додатково до високочастотного захисту необхідно перед­
бачати використання канальної апаратури для передавання команд (вимикання
або дозвільних) по окремих ВЧ каналах, кабельних лініях зв’ язку або виділених
волокнах ВОЛЗ для прискорення дії ступінчастих резервних захистів і забез­
печення передавання команд з телевимкнення на протилежний кінець лінії. За
наявної мож ливості рекомендовано передбачати дублювання передавання команд
телевимкнення та телеприскорення. На лініях 5 0 0 -7 5 0 кВ необхідно передбачати
дублювання передавання зазначених команд по окремих каналах.
Д опускається у випадках, якщ о це потрібно за умов ш видкодії (див. 3.2.124)
або чутливості (наприклад, на лініях з відгалуженнями), застосовувати команду
вимикання для прискорення дії ступінчастих захистів ліній 1 1 0 -2 2 0 кВ.
3.2.132 Під час виконання основного захисту за 3.2.131 як резервні захисти
необхідно застосовувати:
- від багатофазних КЗ, як правило, - дистанційні захисти, у разі МПРЗА - пере­
важно п ’ ятиступінчасті з виконанням дії одного із ступенів у зворотному напрямку;
- від замикань на землю - ступінчасті струмові направлені або ненаправлені
захисти нульової послідовності, а за відсутності ускладнень під час виконання,
п ов’ язаних із впливом взаємоіндукції, наявністю відгалужень тощ о, - також одно­
фазні дистанційні захисти.
У разі виведення з дії основного захисту, зазначеного в 3.2.131, якщ о цей захист
встановлено на вимогу ш видкого вимкнення пош кодж ення (див. 3.2.124), допус­
ГЛАВА 3.2 Релейн ий захи ст
523

кається передбачати неселективне оперативне прискорення резервних захистів. Для


М ПРЗА вищезазначене можна реалізовувати переходом на інш ий набір уставок.
3.2.133 Основні захисти, ш видкодійні ступені резервних захистів від у сіх видів
замикань, органи визначення напрямку потуж ності і вибіркові органи пристрою
ОАПВ для ліній 3 3 0 -7 5 0 кВ мають бути спеціального виконання, щ о забезпечує
їх нормальне функціонування (із заданими параметрами) в умовах інтенсивних
перехідних електромагнітних процесів і значної ємнісної провідності ліній та їх
електромагнітну сумісність за конкретних електромагнітних обставин на об’ єкті
використання. Для цього треба передбачати:
- у комплектах захистів і вимірювальних органах ОАПВ - заходи, які обм е­
ж ую ть вплив перехідних електромагнітних процесів (наприклад, низькочастотні
фільтри для обмеження впливу гармонійних складових);
- у диф еренціально-ф азному ви сокочастотн ом у захи сті, установленом у на
лініях завдовж ки понад 150 км , - п ристрої ком п ен сації стр ум ів, зумовлених
ємнісною провідністю лінії;
- застосування екранованих кабелів, установлення в М П РЗА на дискретних
входах ш унтувальних резисторів та необхідних уповільнень для запобігання їх
спрацюванню від комутаційних та електромагнітних завад.
У разі увімкнення ш видкодійних захистів на суму струмів двох або більше
трансформаторів струму за немож ливості виконання вимог 3.2.30 рекомендовано
передбачати спеціальні заходи для запобігання зайвим спрацьовуванням захистів у
разі зовніш ніх пош кодж ень (наприклад, загрублення захистів) або встановлювати
в колі лінії окремий комплект трансформаторів струм у для живлення захисту.
У захистах, установлених на лініях 3 3 0 -7 5 0 кВ, обладнаних пристроями поздо­
вж ньої ємнісної компенсації, треба передбачати заходи для запобігання зайвим
спрацьовуванням захисту в разі зовніш ніх пош кодж ень, зумовлених впливом
вищезазначених пристроїв (наприклад, мож е бути використано реле напрямку
потуж ності зворотної послідовності або дозвільний сигнал).
3.2.134 У разі застосування ОАПВ пристрої РЗА потрібно виконувати таким
чином, щ об:
1) у разі замикання на землю однієї фази, а в окремих випадках - і в разі зами­
кань між двома фазами було забезпечено вимкнення лише однієї фази (з подальшим
її автоматичним повторним вмиканням);
2) за неуспіш ного повторного вмикання на пош кодж ення, зазначені в перелі­
ку 1), було забезпечено вимкнення трьох фаз з забороною АП В, оскільки тривалий
неповнофазний режим роботи лінії потребує виконання заходів згідно з 3.3.8, а
виконання ТАПВ після неуспіш ного ОАПВ, як правило, є недопустимим через
технічні умови на вимикачі;
3) за інш их видів пош кодж ення захист діяв на вимкнення трьох фаз.

ЗА Х И С Т ШИН. ЗА ХИ СТ Н А ОБХІДНОМ У,
Ш ИНОЗ’ ЄДН УВАЛЬНОМ У
Т А СЕКЦІЙНОМУ В И М И К А Ч А Х

3.2.135 Для збірних шин 110 кВ і вище електростанцій і підстанцій необхідно


передбачати окремі пристрої РЗА у разі:
РО ЗД ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
524

1) двох систем шин (подвійна система ш ин, полуторна схема тощ о) і одиночної
секціонованої системи шин;
2) одиночної несекдіонованої системи шин, якщ о вимкнення пош кодж ень на
шинах дією захистів приєднаних елементів є неприпустимим за умов, аналогічних
наведеним у 3.2.124, або якщ о на лініях, які живлять ці ш ини, є відгалуження.
На ш инах електростанцій 110 кВ і вище з метою недопущення експлуатації
станції в умовах відсутності диференціального захисту шин з будь-яких причин
рекомендовано встановлювати підмінний дублюючий комплект захисту шин.
3.2.136 Для збірних шин 35 кВ електростанцій і підстанцій окремі пристрої
РЗА необхідно передбачати:
- за умов, аналогічних наведеним у 3.2.124;
- для двох систем або секцій шин, якщ о в разі застосування для їх розділення
захисту, установленого на ш иноз’ єднувальному (секційному) вимикачі, або захис­
тів, установлених на елементах, які живлять ці ш ини, не задовольняються вимоги
надійності живлення споживачів (з урахуванням можливостей, які забезпечуються
пристроями АП В і АВР).
3.2.137 Як захист збірних шин електростанцій і підстанцій 35 кВ і вище необ­
хідно передбачати, як правило, диференціальний струмовий захист без витримки
часу, щ о охоплю є всі елементи, приєднані до системи або секції шин. Захист треба
виконувати із застосуванням спеціальних реле струму, відстроєних від спрацювань
за перехідних і сталих струмів небалансу (наприклад, реле, увімкнених через наси­
чувані трансформатори струм у, реле з гальмуванням).
У разі приєднання трансформатора (автотрансформатора) 330 кВ і вище більше
ніж через один вимикач рекомендовано передбачати диференціальний струмовий
захист ош иновки даної сторони трансформатора.
3.2.138 Для подвійної системи шин електростанцій і підстанцій 35 кВ і вище з
одним вимикачем на приєднання диференціальний захист ш ин треба передбачати
у виконанні для фіксованого розподілу приєднань.
У захисті шин 110 кВ і вище потрібно передбачати мож ливість зміни фіксації
в разі переведення приєднання з однієї системи шин на інш у з використанням
положення р оз’ єднувачів приєднань, існую чих технічних мож ливостей для м ікро­
процесорного диференціального захисту і додаткових випробувальних блоків у
диференціальних захистах на електромеханічних реле.
3.2.139 Диференціальний захист згідно з 3.2.137 і 3.2.138 треба виконувати з
пристроєм контролю справності вторинних кіл задіяних трансформаторів струму,
який діє з витримкою часу на виведення захисту з роботи і на сигналізацію несправ­
ності струм ових кіл.
Небаланс диференціального захисту в разі застосування МПРЗА треба фіксувати
на внутріш ньому реєстраторі аварійних подій, а в разі його збільшення рекомен­
довано забезпечувати дію на попереджувальну сигналізацію.
3.2.140 Для секціонованих шин 6 -1 0 кВ електростанцій має бути передбачено
двоступінчастий неповний диференціальний захист, перший ступінь якого ви ко­
нано у вигляді струмової відсічки за струмом і напругою або дистанційного захисту,
а другий - у вигляді максимального струмового захисту (МСЗ). Захист має діяти на
вимкнення ж ивильних приєднань і трансформатора власних потреб.
ГЛАВА 3.2 Релейний захист
525

Якщо другий ступінь неповного диференціального захисту не забезпечує необхід­


ної чутливості в разі КЗ в кінці реактованих ліній, як і ж ивляться (велике наванта­
ження на шинах генераторної напруги, вимикачі ліній установлено за реакторами), то
його необхідно виконувати у вигляді окремих комплектів максимальних струмових
захистів із пуском або без пуску напруги, як і встановлюють у колах реакторів; дію цих
комплектів на вимкнення живильних приєднань треба контролювати за допомогою
додаткового пристрою, який встановлений на них і спрацьовує в разі виникнення
КЗ. При цьому на секційному вимикачі має бути передбачено захист (призначений
для ліквідації пошкоджень м іж реактором і вимикачем), який вводять у дію на час
вимкнення вимикача приєднання. У разі переведення частини живильних приєднань
на резервну систему шин має бути передбачено встановлення неповного диференці­
ального захисту шин у виконанні для фіксованого розподілу приєднань.
Якщ о можливі часті режими роботи з розподілом живильних елементів на різні
системи шин, допускається передбачати окремі дистанційні захисти, я к і установ­
люють на всіх ж ивильних елементах, крім генераторів.
3.2.141 Д ля секціонованих шин 6 -1 0 кВ електростанцій із генераторами потуж­
ністю 12 МВт і менше допускається не передбачати спеціального захисту; при
цьому ліквідацію К З на ш инах треба здійснювати дією максимальних струмових
захистів генераторів.
3.2.142 Спеціальних пристроїв Р ЗА для одиночної секціонованої та подвійної
систем шин 6 -1 0 кВ зниж увальних підстанцій, я к правило, не треба передбачати,
а ліквідацію К З на ш инах треба здійснювати дією захистів трансформаторів від
зовніш ніх КЗ і захистів, установлених на секційному або ш иноз’єднувальному
вимикачі. Рекомендовано застосовувати логічний захист шин, виконаний на основі
окремих ступенів максимального струмового захисту з боку НН трансформаторів,
секційного або ш иноз’єднувального вимикача, з блокуванням його спрацьовування
в разі факту пуску МСЗ приєднань, я к і ж ивляться від даного вводу трансформато­
рів, з урахуванням можливої дії АВР.
З метою підвищ ення чутливості і прискорення дії захисту ш ин потужних під­
станцій допускається застосовувати захист, увімкнений на суму струмів ж ивиль­
них елементів. За наявності реакторів на лініях, я к і відходять від ш ин підстанцій,
захист шин допускається виконувати аналогічно до захисту шин електростанцій.
3.2.143 За наявності трансформаторів струму, вбудованих у вимикач, для дифе­
ренціального захисту шин і для захистів приєднань, я к і відходять від цих шин,
треба застосовувати трансформатори струму, розміщ ені з різних боків вимикача,
щоб пош кодження у вим икачі входили в зони дії цих захистів.
Якщ о вим икачі не мають вбудованих трансформаторів струму, то з метою еко­
номії потрібно передбачати виносні трансформатори струму лиш е з одного боку ви­
м икача і встановлювати їх по можливості таким чином, щоб вим икачі входили в
зону дії диференціального захисту шин. При цьому в захисті подвійної системи
шин із фіксованим розподілом елементів має бути передбачено застосування двох
осердь трансформ аторів струму в колі ш и н оз’єднувального вим икача. Я к ви ­
няток, допускається застосовувати одне осердя трансформаторів струму в колі ш и ­
ноз’єднувального вим икача для мікропроцесорного диференціального захисту, за
умови його виконання згідно з 3.2.138, із урахуванням протилежної полярності
підклю чення його в струмові кола зон захисту відповідних систем шин. У цьому
РО ЗД ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
526

випадку треба унеможливлювати врахування струму приєднання в диференціаль­


ному струмі обох зон захисту як у разі вимкненого положення принаймні одного
р оз’ єднувача, так і в разі вимкненого полож ення вимикача.
У разі застосування окремих дистанційних захистів для захисту шин транс­
форматори струму цих захистів у колі секційного вимикача треба встановлювати
м іж секцією шин і реактором.
3.2.144 Захист шин потрібно виконувати таким чином, щоб у разі випробову­
вання пош кодж еної системи або секції шин забезпечувалося селективне вимкнення
системи шин (секції) без витримки часу.
3.2.145 На обхідному вимикачі шин 110 кВ і вище за наявності ш иноз’ єднуваль-
ного (секційного) вимикача треба передбачати захисти, які застосовую ть під час
перевірки й ремонту захисту, вимикача і трансформаторів струм у будь-якого при­
єднання цих шин. З цією метою рекомендовано застосовувати мікропроцесорний
захист з достатнім числом наборів уставок для заміни всіх приєднань, які обслуговує
цей обхідний вимикач, і до складу якого входять:
- не менше н іж три ступеня дистанційного захисту і струмова відсічка від
багатофазних КЗ;
- чотириступінчастий струмовий направлений захист нульової послідовності
від замикання на землю, а також дистанційний захист від однофазних КЗ (за
необхідності).
При цьому на шиноз ’ єднувальному (секційному) вимикачі треба передбачати такі
захисти (для поділу систем або секцій шин за відсутності ПРВВ або виведення його чи
захисту шин із дії, а також для підвищення ефективності дальнього резервування):
- двоступінчастий струмовий захист від багатофазних КЗ;
- триступінчастий струмовий захист нульової послідовності від замикань на землю.
Д опускається встановлювати складніш і захисти на ш иноз’ єднувальному (сек­
ційному) вимикачі, у тому числі ті, які підключено на суму струмів трансформа­
торів струму ш иноз’ єднувального та секційного вимикачів, якщ о це потрібно для
підвищення ефективності дальнього резервування.
На ш иноз’єднувальному (секційному) вимикачі 110 кВ і вище, призначеному
для виконання функції обхідного вимикача, треба передбачати ті самі захисти, що
й на обхідному і ш иноз’ єднувальному (секційному) вимикачах у разі їх роздільного
виконання.
Рекомендовано передбачати переведення основних ш видкодійних захистів
ліній і трансформаторів 110 кВ і вище на обхідний вимикач, а для приєднань
220 кВ і вище зазначена вимога є обов’ язковою .
На ш иноз’ єднувальному (секційному) вимикачеві 3 -3 5 кВ має бути передбачено
двоступінчастий струмовий захист від багатофазних КЗ.
3.2.146 Окрему або підмінну панель захисту, призначену спеціально для засто­
сування замість захисту лінії, в разі його відсутності (виведення для відновлення, на
перевірку тощ о), потрібно передбачати за схем електричних з’ єднань ш ин, у яких
відсутній обхідний вимикач (наприклад, чотирикутник, полуторна схема тощ о);
таку окрему панель захисту рекомендовано передбачати для ліній 3 3 0 -5 0 0 кВ, а
також для ліній 220 кВ, які не мають окремого основного захисту.
Д опускається передбачати окрем у панель захисту для ліній 110 кВ, які не
мають окремого основного захисту, при схемах електричних з’ єднань «м істок » з
вимикачами у колах ліній і «багатокутник», якщ о під час перевірки захисту лінії
ГЛАВА 3.2 Релейний захист
527

ліквідовувати пош кодження на ній відповідно до поставлених вимог простішими


засобами технічно неможливо.

ЗАХИСТ СИНХРОННИХ КОМПЕНСАТОРІВ


3.2.147 Пристрої релейного захисту синхронних компенсаторів потрібно вико­
нувати аналогічно до тих, як і передбачаються для турбогенераторів відповідних
потужностей з таким и відмінностями:
1) захист від струмів, зумовлених симетричним перевантаж енням, яке діє на
сигнал, треба виводити на період пуску, якщ о в цьому реж имі мож лива його дія;
2) необхідно передбачати м інімальний захист напруги, який діє на вимкнення
вим икача синхронного компенсатора. Значення напруги спрацьовування захисту
має бути таким , що дорівнює 0 ,1 -0 ,2 Umm, витримка часу - близько 10 с;
3) необхідно передбачати захист, як и й діє в разі короткочасного зникнення
живлення підстанції (наприклад, у безструмову паузу АПВ живильної лінії). Захист
треба виконувати у вигляді мінімального захисту частоти і діяти на вимкнення
вим икача синхронного компенсатора або на АГП. Д опускається застосовувати
захист, виконаний на інш их засадах, наприклад, захист, який реагує на швидкість
зниж ення частоти;
4) на синхронних ком пенсаторах потужністю 50 МВАр і більш е необхідно
передбачати захист від втрати збудження (зниж ення струму збудження ниж че від
допустимої межі) з дією на вимкнення синхронного компенсатора або на сигнал.
Д ля синхронних компенсаторів, на як и х передбачено можливість переведення на
реж им роботи з негативним струмом ротора, цей захист мож на не застосовувати;
5) на синхронних компенсаторах, що не мають обмоток від’ємного збудження,
має бути встановлено і постійно бути в роботі захист обмотки ротора від перенапруг
(розрядник, гасильний опір тощо). Захист має бути виконано аналогічно до 3.2.47;
6) для синхронного компенсатора, який працює в блоці з трансформатором,
у разі зам икання на землю в обмотці статора має бути передбачено дію захисту,
установленого з боку НН трансформатора;
7) струмовий захист зворотної послідовності повинен мати сигнальний орган,
як и й діє з витримкою часу, не більшою н іж 10 с. Струм зворотної послідовності для
сигналізації має становити не більше н іж 12 % від номінального.
Якщ о струм зам икання на землю з боку НН трансформатора перевищує 5 А,
допускається не встановлювати дугогасний реактор і виконувати захист з двома
витримками часу; з меншою витримкою часу передбачають вим кнення вим икача
синхронного компенсатора, а з більшою - подачу сигналу.
У разі струму замикання на землю до 5 А захист має бути виконано з однією витрим­
кою часу і з дією на сигнал. Д ля синхронних компенсаторів потужністю 50 МВАр і
більше має бути передбачено можливість дії захисту на сигнал або на вимикання.
3.2.148 На підстанціях без постійного чергування персоналу захист від переванта­
ження синхронного компенсатора треба виконувати з незалежною витримкою часу;
він має діяти з меншою витримкою часу на сигнал та зниження струму збудження, а
з більшою - на вимкнення синхронного компенсатора (якщо запобігання тривалим
перевантаженням не забезпечено пристроями автоматичного регулювання збудження).
3.2.149 Захист від зам икань на землю в колі збудж ення синхронного компен­
сатора потрібно виконувати так само, я к для гідрогенераторів (див. 3.2.94).
РО ЗД ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
528

Б ІБЛ ІО ГРА Ф ІЯ

1 ІЕС 61869-2:2012 Instrument transform ers - Part 2: A dditional requirements


fo r current transform ers (Вимірювальні трансформатори - Частина 2: Додаткові
вимоги до трансформаторів струму).
ГЛАВА 3.3 А в т о м а т и ка та т е л е м е х а н іка

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства енергетики
та вугільної промисловості України
від 13 листопада 2015 р. № 726

ГЛАВА 3.3
АВТОМАТИКА ТА ТЕЛЕМЕХАНІКА

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

3.3.1 Ця глава Правил пош ирю ється на автоматичні та телемеханічні пристрої


енергосистем, електричних мереж, електроустановок споживачів та електростанцій
з електричною частиною їх АСУТП , які призначено для здійснення:
1) автоматичного повторного ввімкнення (АП В) ліній або окремих фаз ліній,
шин та інш их електроустановок після їх автоматичного вимкнення;
2) автоматичного ввімкнення резерву (АВР) живлення устаткування або його
власних потреб;
3) увімкнення на паралельну роботу синхронних генераторів і синхронних
компенсаторів;
4) регулювання напруги і реактивної потуж н ості регулюванням збудження
електричних машин;
5) регулювання частоти і активної потуж ності;
6) запобігання поруш енням стійкості;
7) припинення асинхронного режиму;
8) обмеження зниження частоти;
9) обмеження підвищення частоти;
10) обмеження зниження напруги;
11) обмеження підвищення напруги;
12) запобігання перевантаженню устаткування;
13) автоматичного моніторингу режимів енергосистеми (регіону);
14) автоматичного та автоматизованого диспетчерського контролю і управління
обладнанням енергооб’ єктів і режимами енергосистеми (регіону).
Ф ункції пристроїв (переліки 4-12) визначаються повністю або частково за
умовами роботи енергосистеми та технічними характеристиками устаткування,
на які вони діють.
А втоматизовані системи управління технологічними процесами підстанцій
енергосистем (АСУТП ПС) маю ть відповідати вимогам глави 3.5 цих Правил.
АСУТП електричних станцій у цих Правилах не розглядаються.
В енергосистемах і на енергооб’ єктах мож на встановлювати пристрої (ком п ­
лекси) автоматичного управління, не охоплені цими Правилами, якщ о їх засто­
сування регламентовано інш ими документами. Дії таких пристроїв (комплексів)
мають бути узгодж еними між собою , а також з дією пристроїв (комплексів) та
систем, які розглядаються в цих Правилах.
530 Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

В електричних мереж ах зовніш нього і внутріш нього електропостачання під-


приєм ств-спож ивачів електроенергії треба застосовувати пристрої автоматики,
які не допускають за короткочасних перерв електропостачання, зумовлених дією
захистів і автоматики, порушень найбільш відповідальних технологічних процесів
(див. також 5.3.52, 5.3.53 і 5.3.58).
Деякі функції (наприклад А РЧ П , АОЗЧ, АОПЧ тощ о) можна інтегрувати в
АСУТП електростанцій. У цьому випадку їх дії повинні відповідати цим Правилам.

НОРМ АТИВН І П ОСИ ЛАННЯ

У цій главі Правил є посилання на такі нормативні документи:


ДСТУ ІЕС 6 0050-604:2004 Словник електротехнічних термінів. Глава 604. В и­
роблення, передавання та розподіляння електричної енергії. Експлуатація елект­
роустановок (ІЕС 60050-604:1987, IDT)
Д С Т У 4265:2003 Системи збудж ення турбогенераторів, гідрогенераторів та
синхронних компенсаторів. Загальні технічні умови
ІЕС 60870-5-104:2006 Telecontrol equipm ent and system - Part 5-104: Trans­
mission protocols - Network access fo r IEC 60870-5-101 using standard transport
prolfies (Пристрої та системи телемеханіки. Частина 5-104. Протоколи передавання.
Д оступ до мережі згідно з ІЕС 60870-5-101 із використанням стандартних профілів
передавання даних)
ІЕС 61850 Communication networks and systems fo r power utility automation
(Комунікаційні мережі та системи для автоматизації електроенергетичних під­
приємств)
ГОСТ 13109-97 Электрическая энергия. Совместимость технических средств
электромагнитная. Н ормы качества электрической энергии в системах электро­
снабжения общ его назначения (Електрична енергія. Сумісність технічних засобів
електромагнітна. Норми якості електричної енергії в системах електропостачання
загального призначення).

ТЕРМІНИ Т А ВИ ЗН АЧЕН НЯ ПОНЯТЬ

У цій главі Правил використано терміни та визначення означених ними понять,


установлені в ДСТУ ІЕС 60050-604: автоматичне ввімкнення резерву, автома­
тичне повторне ввімкнення, иівидкодійне автоматичне повторне ввімкнення.

ПОЗНАЧЕНН Я Т А СКОРОЧЕННЯ

У цій главі Правил використано такі скорочення:


АВР - автоматичне ввімкнення резерву;
АВВП - автоматичне відділення всіх або частини блоків електростанцій на
навантаження власних потреб;
АВЗН - автоматичне відділення усіх або частини блоків електростанцій на
збалансоване навантаження власних потреб і споживання прилеглого до електро­
станції району мережі;
АГП - автоматичне гасіння поля;
АЗПС - автоматичне запобігання порушенням стійкості;
ГЛАВА 3.3 А в т о м а т и ка та те л е м е х а н іка
531

А Л А Р - автоматична ліквідація асинхронного режиму;


АОЗН - автоматичне обмеження зниження напруги;
АОЗЧ - автоматичне обмеження зниження частоти;
АОПН - автоматичне обмеження підвищення напруги;
АОПЧ - автоматичне обмеження підвищення частоти;
АПВ - автоматичне повторне ввімкнення;
А Р - асинхронний режим;
АРЗ - автоматичне регулювання збудження;
А РН - автоматичне регулювання напруги;
А РЧ П - автоматичне регулювання частоти і активної потуж ності;
АСОЕ - автоматизована система обліку електроенергії;
АСУТП - автоматизована система управління технологічними процесами;
А Ч Д - автоматика частотна ділильна;
А Ч П - автоматичний частотний пуск;
А Ч Р - автоматичне частотне розвантаження;
ГА - гідроагрегат;
ДАР - додаткове автоматичне розвантаження;
ЕС - електроенергетична система;
ЕРС - електроруш ійна сила;
КВН - контроль відсутності напруги;
КЗ - коротке замикання;
КНН - контроль наявності напруги;
КП - контрольований пункт;
КС - контроль синхронізму;
НАПВ - несинхронне АПВ;
ОАПВ - однофазне АПВ;
ОЕС - об’ єднана енергосистема;
ОІК - оперативно-інформаційний комплекс;
П А - протиаварійна автоматика;
ПРВВ - пристрій резервування відмови вимикача;
ПР - первинне регулювання;
ПУ - пункт управління;
ПС - підстанція;
РПН - пристрій регулювання напруги трансформаторів під навантаженням;
РУ - розподільна установка;
САВН - спеціальне автоматичне вимкнення навантаження;
САРЧП - система автоматичного регулювання частоти та п отуж ності;
СЗТМІ - система збору телемеханічної інформації;
ТАПВ - трифазне АПВ;
ТВ - телевимірювання;
ТВП - телевимірювання поточні;
ТК - телекерування;
ТС - телесигналізація;
ЧАВР - частотне автоматичне введення резерву;
ЧАПВ - частотне АПВ;
Ш АПВ - ш видкодійне АПВ.
532 Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

А ВТОМ АТИ Ч Н Е ПОВТОРНЕ ВВІМКНЕННЯ

3.3.2 П ристрої автоматичного повторного ввімкнення (АПВ) треба передбачати


для ш видкого відновлення живлення спож ивачів або між системних і внутріш ньо-
систем них зв ’ язків ш ляхом автоматичного ввімкнення вимикачів, вимкнутих
пристроями релейного захисту.
П отрібно передбачати АПВ:
1) повітряних і зміш аних (кабельно-повітряних) ліній у сіх класів напруги
вище 1 кВ.
Відмова від застосування АПВ має бути в кож ном у окремому випадку обґр ун ­
тованою. На кабельних лініях 35 кВ і нижче АП В рекомендовано застосовувати
у випадках, коли воно буде ефективним не дивлячись на значну йм овірн ість
пош кодж ень з утворенням відкритої дуги (наприклад, за наявності декількох
проміж них збірок або живлення по одній лінії декількох підстанцій), а також з
метою виправлення неселективної дії захисту. Питання про застосування А П В на
кабельних лініях 110 кВ і вище має виріш уватися в кож ном у окремому випадку з
урахуванням конкретних умов під час проектування схем комутацій. За наявності
телекерування (ТК) в мережах напругою від 1 до 35 кВ АП В улаш товують, як пра­
вило, на лініях, які забезпечують живлення спож ивачів І і II категорій надійності
електропостачання;
2) шин електростанцій та підстанцій (див. 3.3.24 і 3.3.25);
3) трансформаторів (див. 3.3.26);
4) відповідальних електродвигунів, які вимикаються для забезпечення само-
запуску інш их відповідальних електродвигунів (див. 3.3.38).
Для здійснення АПВ за переліками 1)~3) потрібно також передбачати пристрої
АП В на обхідних, ш иноз’ єднувальних і секційних вимикачах.
3.3.3 П ристрої АП В треба виконувати таким чином, щоб вони не діяли в разі:
1) вимкнення вимикача персоналом дистанційно або за допомогою ТК;
2) автоматичного вимкнення від релейного захисту безпосередньо після ввім­
кнення персоналом дистанційно або за допомогою ТК;
3) вимкнення вимикача:
- захистом від внутріш ніх пошкоджень трансформаторів, автотрансформаторів
і обертових машин;
- пристроями ПА;
- у разі відключень вимикача, коли дія А П В є неприпустимою;
4) АП В після дії А Ч Р повинно виконуватися відповідно до 3.3.80.
Схемні рішення пристроїв АПВ треба виконувати таким чином, щ об:
- забезпечити їх автоматичне введення (повернення) після успіш ного ввім ­
кнення вимикача;
- унемож ливити багаторазове ввімкнення на КЗ за будь-якої несправності в
схемі пристрою.
3.3.4 У разі застосування АП В потрібно, як правило, передбачати прискорення
дії релейного захисту на випадок неуспіш ного АПВ. П рискорення дії релейного
захисту після неуспіш ного АПВ виконую ть за допомогою пристрою прискорення
після вмикання вимикача, яке, як правило, має використовуватися і в разі ввім ­
кнення вимикача ключем керування, за командою ТК або пристроєм А В Р. У разі
прискорення захисту після вмикання вимикача треба вж ити заходів проти його
ГЛАВА 3.3 А в т о м а т и ка та т е л е м е х а н іка
533

мож ливого вимикання захистом від пош товху струму (наприклад, у разі неодно­
часного ввімкнення фаз вимикача). Не слід прискорювати дію релейного захисту
після ввімкнення вимикача, коли лінію вже ввімкнено під напругу інш им своїм
вимикачем (тобто за наявності симетричної напруги на лінії).
Д опускається не прискорювати після АП В дію релейних захистів ліній напру­
гою 35 кВ і нижче, виконаних на змінному оперативному струмі, якщ о для цього
потрібне значне ускладнення захистів і час їх дії в разі металевого КЗ поблизу місця
встановлення не перевершує 1,5 с.
3.3.5 П ристрої трифазного АП В (ТАПВ) застосовую ть переважно за невідпо­
відності між раніше поданою оперативною командою і вимкненим положенням
вимикача; допускається також застосовувати пристрої ТАПВ від захисту.
3.3.6 Можна застосовувати, як правило, пристрої ТАПВ одноразової або дво­
разової дії (останнє - якщ о це припустимо за умовами роботи вимикача). П ристрій
ТАПВ дворазової дії рекомендовано застосовувати для повітряних ліній, особливо
для одиничних з одностороннім живленням. У мережах напругою 35 кВ і нижче
пристрій ТАПВ дворазової дії рекомендовано застосовувати в першу чергу для ліній,
які не мають резервування по мережі.
У мережах з ізольованою або заземленою через дугогасні реактори (компен­
сованою) нейтраллю, як правило, застосовую ть блокування другого циклу ТАПВ
у разі замикання на землю після ТАПВ перш ого циклу (наприклад, за наявності
напруги нульової послідовності). Витримка часу ТАПВ в другому циклі має бути
не менш ою ніж 1 5 -2 0 с.
3.3.7 Для прискорення відновлення нормального режиму роботи лінії електро­
передавання витримку часу пристрою ТАПВ (особливо для перш ого циклу ТАПВ
двократної дії на лініях з одностороннім живленням) треба приймати мінімально
мож ливою з урахуванням часу згасання дуги та деіонізації середовищ а в місці
пошкодження, а також з урахуванням часу готовності вимикача та його приведення
до повторного увімкнення.
Витримку часу пристрою ТАПВ на лінії з двостороннім живленням треба виби­
рати також з урахуванням мож ливого неодночасного відключення пош кодж ення
з обох кінців лінії; при цьому час дії захистів, призначених для дальнього резер­
вування, враховувати не потрібно. Д опускається не враховувати неодночасність
вимикання вимикачів по кінцях лінії, коли вони вимикаються дією високочас­
тотного захисту.
Для підвищення ефективності ТАПВ одноразової дії допускається збільш ува­
ти його витримку часу, враховуючи мож ливості реж иму роботи споживача.
3.3.8 На одиночних л ін ія х і 10 кВ і вище з одностороннім живленням, для яких
припустимий у разі неуспіш ного ТАПВ перехід на тривалу роботу двома фазами,
треба передбачати ТАПВ дворазової дії на живильному кінці лінії. Переведення лінії
на роботу двома фазами мож е проводити персонал ПС на місці або за допомогою ТК.
Для мож ливості переведення лінії після неуспіш ного ТАПВ на роботу двома
фазами треба передбачати пофазне керування р оз’ єднувачами або вимикачами на
живильному і приймальному кінцях лінії.
У разі переведення лінії на тривалу роботу двома фазами за необхідності вж и ­
вають заходів до зменшення перешкод у роботі ліній зв’ язку через неповнофазний
реж им роботи лін ії електропередавання. Для ц ього доп уск ається обм еж увати
534 Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

потуж ність, яка передається по лінії в неповнофазному режимі (якщ о це можливо


за умовами роботи споживача).
В окремих випадках за наявності спеціального обґрунтування допускається
також перерва в роботі лінії зв’ язку на час неповнофазного реж иму лінії електро­
передавання.
3.3.9 На лініях, вимкнення яких не призводить до порушення електричного
з в ’ язку м іж генерувальними джерелами (наприклад, на паралельних л ініях з
одностороннім ж ивленням) слід установлю вати п ри строї ТАП В без перевірки
синхронізму.
3.3.10 На одиночних лініях з двостороннім живленням (за відсутності ш унту­
вальних зв’ язків) має передбачатися один з таких видів ТАПВ (або їх комбінацій):
а) ш видкодійне ТАПВ (Ш АП В);
б) несинхронне ТАПВ (НАПВ);
в) ТАПВ з контролем синхронізму (ТАПВ КС).
Крім того, мож на передбачати однофазне АП В (ОАПВ) у поєднанні з різними
видами ТАПВ, якщ о вимикачі обладнано пофазним керуванням і не поруш ується
стійкість паралельної роботи частин енергосистеми в циклі ОАПВ.
Вибирати вид АПВ потрібно виходячи із сукупності конкретних умов роботи
системи і устаткування з урахуванням 3 .3 .1 1 -3 .3 .1 5 .
3.3.11 Ш АПВ (одночасне ввімкнення вимикачів з мінімальною витримкою
часу з обох кінців лінії) рекомендовано передбачати згідно з 3.3.10, як правило, за
невеликої розбіж ності кута між векторами ЕРС з ’ єднуваних систем, який виникає
за час паузи Ш АПВ, та за допустимих струмів несинхронного ввімкнення для гене-
рувального обладнання. Ш АПВ можна застосовувати за наявності вимикачів, які
допускають Ш АПВ, якщ о після ввімкнення забезпечується збереження синхронної
паралельної роботи систем (максимальні електромагнітні моменти синхронних
генераторів та компенсаторів є меншими з урахуванням необхідного запасу від
електромагнітного моменту, який виникає в разі трифазного КЗ на виводах цих
машин).
Ш АП В повинно вмикатися від ш видкодійних захистів та блокуватися в разі
спрацьовування резервних захистів або під час роботи ПРВВ.
Я кщ о зберегти стійкість енергосистеми за неуспіш ного Ш АПВ без обмежень від
протиаварійної автоматики (на електростанціях та/або у спож ивачів) неможливо,
то Ш АП В, як правило, не застосовую ть.
3.3.12 Несинхронне АПВ (НАПВ) можна застосовувати на лініях згідно з 3.3.10
(в основному в мережі 1 1 0 -2 2 0 кВ), якщ о:
а) максимальні електромагнітні моменти синхронних генераторів і компенса­
торів, які виникають за несинхронного увімкнення, є меншими (з урахуванням
необхідного запасу) від електромагнітного моменту, який виникає за трифазного
КЗ на виводах цих машин. При цьому як практичні критерії оцінювання допусти­
мості НАПВ необхідно приймати розрахункові початкові значення періодичних
складових струмів статора за кута ввімкнення 180°;
б) максимальний струм через трансформатор (автотрансф орм атор) за кута
ввімкнення 180° є меншим від струму КЗ на його виводах з розрахунку живлення
від шин нескінченної потуж ності;
ГЛАВА 3.3 А в т о м а т и к а та т е л е м е х а н іка
535

в) після НАПВ досить ш видко відновлюється синхронна робота. Я кщ о внаслі­


док НАПВ можливе виникнення тривалого асинхронного ходу, то треба вживати
спеціальних заходів для його запобігання або припинення.
За дотримання цих умов НАПВ допускається застосовувати також у режимі
ремонту на паралельних лініях.
Під час виконання НАПВ необхідно вживати заходів щ одо запобігання зайвим
спрацьовуванням захисту. Для цього рекомендовано, зокрема, здійснювати ввім ­
кнення вимикачів за НАПВ у певній послідовності, наприклад виконанням АПВ
з одного з боків лінії з контролем наявності напруги на ній після успіш ного ТАПВ
з протилеж ного боку.
3.3.13 АП В з контролем синхронізму (АПВ КС) можна застосовувати на лініях
згідно з 3.3.10 для ввімкнення лінії за значних ковзань частоти (приблизно до 4 % )
з контролем допустимого кута розбіж ності між векторами ЕРС з ’ єднуваних систем
(кута випередження).
На кінці лінії, який треба вмикати першим, установлюють прискорене ТАПВ (з
пуском від швидкодійного захисту, зона дії якого охоплює всю лінію) без контролю
напруги на лінії (БК) або ТАПВ з контролем відсутності напруги на лінії (Ш АПВ
ТАПВ КВН), а на другому її кінці - ТАПВ з контролем синхронізму (ТАПВ КС).
Останнє проводять за умови, щ о увімкнення першого кінця лінії було успішним (це
може бути визначено, наприклад, за допомогою контролю наявності напруги на лінії).
Для контролю синхронізму можна застосовувати пристрої, побудовані за прин­
ципом синхронізатора з постійним кутом випередження.
П ристрої АПВ треба виконувати таким чином, щ об була мож ливість змінюва­
ти черговість увімкнення вимикачів на кінцях лінії.
Під час виконання пристрою ТАПВ КС необхідно прагнути до забезпечення його
дії за можливо більш ої різниці частот. Максимальний допустимий кут увімкнення
в разі застосування ТАПВ КС треба приймати з урахуванням умов, зазначених у
3.3.12. У разі застосування пристрою ТАПВ КС його рекомендовано використову­
вати для ввімкнення лінії персоналом (напівавтоматична синхронізація).
3.3.14 На лініях, обладнаних трансформаторами напруги, для контролю відсут­
ності напруги (КВН) і контролю наявності напруги (КНН) на лінії за різних видів
ТАПВ рекомендовано використовувати органи, які реагують на лінійну (фазну)
напругу і на напругу зворотної та нульової послідовностей. У деяких випадках,
наприклад на лініях без ш унтувальних реакторів, напругу нульової послідовності
можна не використовувати.
3.3.15 ОАПВ без автоматичного переведення лінії на довготривалий неповно-
фазний режим у разі стійкого пош кодж ення фази треба застосовувати:
а) на одиничних значно навантажених між системних або внутрішньосистемних
лініях електропередавання;
б) на значно навантажених між системних лініях 220 кВ і вище з двома і більше
обхідними зв’ язками за умови, щ о вимкнення одного з них мож е призвести до п о­
рушення динамічної стійкості енергосистеми;
в) на між системних і внутріш ньосистемних лініях різних класів напруги, я к ­
що трифазне вимкнення лінії вищ ої напруги мож е призвести до неприпустимого
перевантаження ліній ниж чої напруги з мож ливістю поруш ення стійкості енер­
госистеми;
536 РО З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

г) на лініях, які п ов’ язують з системою великі блокові електростанції без зна­
чного місцевого навантаження;
д) на лініях електропередавання, де здійснення ТАПВ п ов’ язане зі значним
скиданням навантаження внаслідок пониження напруги.
П ристрій ОАПВ треба виконувати таким чином, щ об у разі виведення його
з роботи або зникнення ж ивлення автоматично здійсню валося переведення дії
захистів лінії на вимкнення трьох фаз.
Вибір пош кодж ених фаз у разі КЗ на землю має здійснюватися за допомогою
вибірних органів, які м ож уть бути також використані як додатковий ш видкодій-
ний захист лінії в циклі ОАПВ і ТАПВ, а також у разі одностороннього ввімкнення
лінії оперативним персоналом. Витримка часу ОАПВ має відстроюватися від часу
згасання дуги в неповнофазному режимі з урахуванням мож ливості неодночасного
спрацьовування захисту по кінцях лінії, а також від каскадної дії вибірних органів.
Для підвищення динамічної стійкості ш ляхом зменшення витримки часу ОАПВ
рекомендовано застосовувати адаптивні ОАПВ, які контролюють процес деіонізації
середовища та згасання дуги в місці однофазного КЗ.
3.3.16 На лініях за 3.3.15 ОАПВ треба застосовувати в поєднанні з різними видами
ТАПВ. При цьому має бути передбачено мож ливість заборони ТАІІВ у всіх випад­
ках ОАПВ або лише за неуспіш ного ОАПВ. Залежно від конкретних умов допус­
кається ТАПВ після неуспіш ного ОАПВ спочатку на одному кінці лінії з контро­
лем відсутності напруги на лінії та зі збільшеною (відносно ОАПВ) витримкою часу.
3.3.17 На одиничних лініях з двостороннім живленням, які пов’ язують систему з
електростанцією невеликої потужності, можна застосовувати ТАПВ з автоматичною
самосинхронізацією гідрогенераторів для гідроелектростанцій і ТАПВ у поєднанні
з ділильними пристроями - для гідро- і теплоелектростанцій.
3.3.18 На лініях з двостороннім живленням за наявності декількох обхідних
зв’ язків треба застосовувати:
1) за наявності двох зв’ язків, а також трьох зв’ язків (якщ о ймовірне одночасне
тривале вимкнення двох зв’ язків, наприклад, двоколової лінії):
- НАПВ (в основному для ліній 110-220 кВ і за дотримання умов, зазначених
у 3.3.12 для випадку вимкнення всіх зв’ язків);
- АП В КС (у разі неможливості виконання несинхронного АПВ з причин, зазна­
чених у 3.3.12, для випадку вимкнення всіх зв’ язків).
Для відповідальних ліній за наявності двох з в ’ язків, а також за наявності
трьох зв’ язків, два з яких - двоколова лінія, за немож ливості застосування ТАПВ
з причин, зазначених у 3.3.12, дозволено застосовувати пристрої ОАПВ, Ш АПВ
або АП В КС (див. 3.3.11, 3.3.13, 3.3.15). При цьому пристрої ОАПВ і Ш АПВ треба
доповнювати пристроями контролю синхронізму;
2) за наявності трьох (якщ о всі лінії одноколові) і більше зв’ язків або якщ о в
післяаварійному режимі залиш ається два і більше зв’ язків - АПВ без контролю
синхронізму.
3.3.19 П ристрої АПВ КС потрібно виконувати на одному кінці лінії з кон тро­
лем відсутності напруги на лінії та з контролем синхронізму (АПВ КВН КС), на
другому кінці - лише з контролем синхронізму (АПВ КС). Схеми пристрою АПВ КС
лінії треба виконувати однаково на обох кінцях з урахуванням мож ливості зміни
черговості увімкнення вимикачів лінії в разі АПВ.
ГЛАВА 3.3 А в т о м а т и к а та те л е м е х а н іка
537

Рекомендовано використовувати пристрої АПВ КС для перевірки синхронізму


з’ єднуваних систем у разі увімкнення лінії персоналом.
3.3.20 Д опускається спільне застосування декількох видів трифазного АП В на
лінії, наприклад Ш АПВ і АПВ КС. Допускається також використовувати різні види
пристроїв АПВ на різних кінцях лінії, наприклад Ш АПВ без контролю напруги
(див. 3.3.13) на одному кінці лінії і ТАПВ КНН КС - на другому.
3.3.21 Допускається поєднувати ТАПВ з неселективними швидкодійними захис­
тами для виправлення неселективної дії останніх. У мереж ах, які складаються з
ряду послідовно ввімкнених ліній, у разі застосування на них неселективних швид-
кодійних захистів для виправлення їх дії рекомендовано застосовувати почергове
А П В; мож на також застосовувати пристрої А П В з прискоренням захисту до АПВ
або з кратністю дії (не більше трьох), яка зростає в напрямку до джерела живлення.
3.3.22 У разі застосування одноразового ТАПВ ліній, які живлять трансформа­
тори, з боку вищ ої напруги яких установлено короткозамикачі і віддільники, для
вимкнення віддільника в безструмову паузу час дії пристрою АП В має бути відстро­
єним від сумарного часу ввімкнення короткозамикача і вимкнення віддільника. У
разі застосування ТАПВ дворазової дії (див. 3.3.6) час дії АП В у перш ому циклі за
вказаною ум овою не повинен збільш уватися, якщ о вимкнення віддільника перед­
бачається у безструмову паузу другого циклу АПВ.
Для ліній, на які замість вимикачів встановлено віддільники, вимкнення від­
дільників у разі неуспіш ного АПВ у перш ому циклі треба виконувати в безструмову
паузу другого циклу АПВ.
3.3.23 Я кщ о внаслідок дії АП В мож ливе несинхронне увімкнення си нхрон ­
них компенсаторів або синхронних електродвигунів і якщ о таке увімкнення для
них є неприпустимим, а також для вимкнення підживлення від цих машин місця
пошкодження передбачають автоматичне вимкнення цих синхронних машин у разі
зникнення живлення або переведення їх у асинхронний режим вимкненням А ГП з
подальшим автоматичним увімкненням або відновленням синхронної роботи після
відновлення напруги в результаті успіш ного АПВ.
Для ПС із синхронними компенсаторами або синхронними електродвигунами
треба застосовувати заходи, які запобігають зайвим спрацьовуванням А Ч Р у разі
дії АП В.
3.3.24 АП В шин електростанцій і ПС за наявності спеціального захисту шин
та вимикачів, які допускають АП В, треба виконувати за одним з двох варіантів:
1 Автоматичне випробування шин напругою від АП В вимикача одного з ж и ­
вильних елементів з подальшим оперативним відновленням схеми;
2 Автоматичне збирання схеми; при цьому перш им від пристрою АПВ вмика­
ється один із живильних елементів (наприклад, лінія, трансформатор) за успіш ного
увімкнення цього елемента проводиться подальше, якомога повніш е автоматичне
відновлення схеми доаварійного реж иму ш ляхом увімкнення інш их елементів.
АПВ шин за варіантом 2 рекомендовано застосовувати в перш у чергу для ПС
без постійного чергування оперативного персоналу.
Під час виконання АПВ шин треба застосовувати заходи, які унеможливлюють
несинхронне ввімкнення (якщ о воно є неприпустимим).
Має забезпечуватися достатня чутливість захисту шин на випадок неуспіш но­
го АПВ.
Р О З Д ІЛ 3. ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
538

Вимоги варіантів 1 і 2 пош ирюю ться лише на ПС із відкритими розподільними


пристроями (ВРП, КРП).
Для розподільних пристроїв з елегазовою ізоляцією внутріш нього виконання
АП В шин не виконують. Дозволено не виконувати АП В шин відкритих розподіль­
них пристроїв, якщ о відключення системи шин не призводить до знеструмлення
спож ивачів або обмеження видачі (передавання) потуж ності.
3.3.25 На двотрансформаторних знижувальних ПС за роздільної роботи транс­
форматорів, як правило, треба передбачати пристрої АПВ шин середньої та нижчої
напруги в поєднанні з пристроями А В Р; за внутріш ніх пош кодж ень трансформа­
торів має діяти А В Р, за інш их пош кодж ень - А П В (див. 3.3.42).
Для двотрансформаторної ПС, у нормальному реж имі якої передбачають пара­
лельну роботу трансформаторів на шинах даної напруги, допускається додатково
до пристрою АП В установлювати пристрій А В Р, призначений для реж иму, коли
один із трансформаторів виведено в резерв.
3.3.26 П ристроями АПВ треба обладнувати всі одиничні знижувальні транс­
форматори потуж ністю понад 1 MB •А на ПС енергосистем, які мають вимикач і
максимальний струмовий захист з ж ивильного боку, якщ о вимкнення трансфор­
матора призводить до знеструмлення електроустановок споживачів.
3.3.27 За неуспіш ного АП В, яке вмикається першим вимикачем елемента, при­
єднаного за допомогою двох або більше вимикачів, АП В решти вимикачів цього
елемента, як правило, має бути забороненим.
3.3.28 За наявності на ПС або електростанції вимикачів з електромагнітним при­
водом, якщ о від пристрою АПВ мож уть бути одночасно ввімкнутими два або більше
вимикачів, для забезпечення необхідного рівня напруги акумуляторної батареї в
разі увімкнення та для зниження перерізів кабелів кіл живлення електромагнітів
увім кнення А П В , як правило, треба виконувати таким чином, щ об одночасне
ввімкнення декількох вимикачів було неможливим (наприклад, застосування на
приєднаннях АПВ з різними витримками часу).
Д опускається в окремих випадках (переважно за напруги 110 кВ і великого
числа приєднань, обладнаних АП В) одночасно вмикати від АПВ два вимикачі.
3.3.29 Дію пристроїв АПВ треба фіксувати вказівними реле, вбудованими в реле
покаж чиками спрацьовування, лічильниками числа спрацьовувань чи іншими
пристроями аналогічного призначення відповідно до вимог глави 3.5 цих Правил.

АВТОМ АТИ ЧН Е ВВІМ КНЕННЯ РЕЗЕРВНОГО Ж ИВЛЕННЯ


Т А УС ТА Т К У В А Н Н Я

3.3.30 П ристрої автоматичного ввімкнення резерву (АВ Р) застосовую ть для


відновлення ж ивлення сп ож и вачів ш л яхом їх автом атичного приєднання до
резервного джерела живлення за вимкнення робочого джерела живлення та зне­
струмлення електроустановок споживача. Пристрої АВР треба передбачати для від­
новлення живлення споживачів І категорії надійності електропостачання ш ляхом
автоматичного ввімкнення резервного устаткування після вимкнення робочого
устаткування для недопущення порушення технологічного процесу.
П ристрої АВР також рекомендовано передбачати, якщ о в разі їх застосування
можливе спрощення релейного захисту, зниження струмів КЗ і здешевлення апа­
ратури за рахунок заміни кільцевих мереж радіально-секціонованими тощ о.
ГЛАВА 3.3 А в т о м а т и к а та те л е м е х а н іка
539

Пристрої АВР мож на встановлювати на трансформаторах, л ініях, секційних і


ш иноз’єднувальних вим икачах, електродвигунах тощо.
3.3.31. Пристрій АВР, я к правило, має діяти в разі зникнення напруги на шинах
електроустаткування, як е резервується, з будь-якої причини, у тому числі в разі
дії захисту ш ин (у разі КЗ за відсутності АПВ шин (див. також 3.3.42).
Дію пристроїв АВР, я к і подають резервне ж ивлення на розподільні пристрої
власних потреб напругою 6 і 0,4 кВ ТЕС і АЕС (крім секцій надійного ж ивлення
на АЕС), необхідно автоматично блокувати на час відновлення робочого ж ивлення
секції власних потреб у разі успішної роботи пристроїв захисту (струмового, дис­
танційного, дугового) та ПРВВ приєднань власних потреб.
З метою зменш ення струмів навантаж ення, викликаних самозапуском двигу­
нів власних потреб, у разі переходу з резервного на робоче ж ивлення передбачено
зворотне АВР для зменш ення часу перерви ж ивлення споживачів.
3.3.32 Пристрій АВР у разі вим кнення вим икача робочого дж ерела ж ивлення
має вмикати, я к правило, без додаткової витримки часу, вимикач резервного дж е­
рела ж ивлення (див. також 3.3.41). При цьому має бути забезпечено одноразовість
дії пристрою.
3.3.33 Для забезпечення дії АВР у разі знеструмлення шин електроустаткування
внаслідок зникнення напруги з боку робочого дж ерела ж ивлення (наприклад, у
разі вимкнення вим икача з протилежного кін ц я ж ивильної лінії у випадках, коли
релейний захист діє лиш е на вимкнення вим икачів з боку ж ивлення) в схемі АВР
додатково до зазначеного в 3.3.32 потрібно передбачати пристрій КНН, як и й у разі
зникнення напруги на ш инах електроустаткування з контролем наявності напруги
з боку резервного дж ерела ж ивлення має діяти з витримкою часу на вимкнення
вим икача робочого дж ерела ж ивлення з приймального боку. Пристрій КНН в АВР
не потрібно передбачати, якщ о робочий і резервний елементи мають одне джерело
ж ивлення.
3.3.34 Д ля трансформаторів і ліній малої довжини з метою прискорення дії АВР
доцільно виконувати релейний захист з дією на вим кнення не лиш е вим икача з
боку ж ивлення, а й вим икача з приймального боку. З цією самою метою в найбільш
відповідальних випадках (наприклад, на власних потребах електростанцій) у разі
вимкнення з будь-яких причин вимикача лише з боку живлення треба забезпечувати
негайне вим кнення по колу блокування вим икача з приймального боку.
3.3.35 Пристрій КНН пускового органу АВР, що реагує на зникнення напруги
робочого джерела, має бути налаш тованим на неспрацьовування від реж им у само-
запуску електродвигунів і від зниж ення напруги в разі віддалених КЗ. Напруга
спрацьовування пристрою КНН на ш инах резервного дж ерела пускового органу
АВР має вибиратися по можливості виходячи з умови самозапуску електродвигунів.
Час дії пускового органу АВР має бути більшим від часу вим кнення зовніш ніх КЗ,
за як и х зниж ення напруги викликає спрацьовування пристрою КНН пускового
органу, і, як правило, більшим від часу дії АПВ з боку ж ивлення.
Пристрій КНН пускового органу АВР, я к правило, має бути виконано таким
чином, щоб унеможливлювалася його помилкова робота в разі перегоряння одного із
запобіжників трансформатора напруги з боку обмотки вищої або нижчої напруги; у
разі захисту обмотки ниж чої напруги автоматичним вимикачем за його вимкнення
дія пускового органу має блокуватися. Допускається не враховувати цю вимогу під
Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
540

час виконання пристроїв АВР у розподільних мережах напругою 1 -6 0 кВ, якщ о


для цього потрібне спеціальне встановлення трансформатора напруги.
3.3.36 Я кщ о в разі використання п уску А В Р за напругою час його дії мож е
виявитися неприпустимо тривалим (наприклад, за наявності у складі навантаження
значної частки синхронних електродвигунів) рекомендовано додатково до п уск о­
вого органу за напругою застосовувати пускові органи інш их типів (наприклад,
таких, які реагують на зникнення струм у, зниження частоти, зміну напрямку
потуж ності тощ о).
У разі застосуван н я п у ск ов ого органу А В Р за зниж енням ч астоти у разі
зниження частоти з боку робочого джерела живлення до заданого значення і за
нормальної частоти з боку резервного живлення пусковий орган А В Р має діяти з
витримкою часу на вимкнення вимикача робочого джерела живлення.
За технологічної необхідності можна виконувати пуск пристрою автоматичного
вмикання резервного устаткування від різних спеціальних датчиків (тиску, рівня
тощ о).
3.3.37 Схема пристрою А В Р джерел живлення власних потреб електростанцій
після вмикання резервного джерела живлення замість одного з робочих джерел,
яке вимикається, має зберігати мож ливість дії в разі вимкнення інш их робочих
джерел живлення.
3.3.38 Під час виконання пристроїв А В Р треба перевіряти умови переванта­
ження резервного джерела живлення і мож ливість самозапуску електродвигунів,
і якщ о має місце надмірне перевантаження або не забезпечується самозапуск,
виконують розвантаження під час дії АВР (наприклад, вимкнення невідповідаль-
них, а в деяких випадках і частини відповідальних електродвигунів; для останніх
рекомендовано застосовувати АП В).
3.3.39 Під час виконання АВР потрібно враховувати неприпустимість його дії
на вмикання спож ивачів, вимкнутих пристроями А Ч Р. З цією метою треба засто­
совувати спеціальні заходи (наприклад, блокування за частотою).
3.3.40 У разі дії пристрою А В Р, коли можливе ввімкнення вимикача на КЗ, як
правило, потрібно передбачати прискорення дії захисту цього вимикача (див. також
3.3.4). При цьому має бути вж ито заходів для запобігання вимкненню резервного
живлення по колу прискорення захисту за рахунок стрибків струм у увімкнення.
З цією м етою на вимикачах дж ерел резервного ж ивлення власних потреб
електростанцій прискорення захисту треба передбачати лише в разі, якщ о його
витримка часу перевищує 1 -1 ,2 с; при цьому до кола прискорення має бути введено
витримку часу близько 0 ,5 с . Для інш их електроустановок значення витримок часу
приймають виходячи з конкретних умов.
3.3.41 У випадках, якщ о в результаті дії А В Р можливе несинхронне вмикання
синхронних компенсаторів або синхронних електродвигунів і якщ о воно для них
є неприпустимим, а також для вимикання підж ивлення від цих машин місця
пош кодж ення, в разі зникнення живлення треба виконувати А В Р з контролем
синхронізму, або автоматично вимикати синхронні машини або переводити їх в
асинхронний режим вимкненням АГП з подальшим автоматичним увімкненням або
відновленням синхронізму після відновлення напруги внаслідок успіш ного АВР.
Для запобігання ввімкненню резервного джерела від А В Р до вимкнення син­
хронних машин допускається застосовувати уповільнення А В Р. Я кщ о останнє є
ГЛАВА 3.3 А в т о м а т и к а та те л е м е х а н іка
541

неприпустимим для реш ти навантаж ення, допускається за спеціального обґрун­


тування вим икати від пускового органу АВР лінію , що зв ’язує ш ини робочого
ж ивлення з навантаж енням , яке містить синхронні електродвигуни.
Д ля ПС із синхронними компенсаторами або синхронними електродвигунами
треба застосовувати заходи, я к і запобігають неправильній роботі А Ч Р під час дії
АВР (див. 3.3.80). З метою запобігання зайвим спрацьовуванням А Ч Р у безстру-
мових паузах АПВ і АВР, обумовлених вибігом електродвигунів і синхронних
компенсаторів, треба блокувати дію А Ч Р на час безструмової паузи.
3.3.42 Д ля запобігання вмиканню резервного дж ерела ж ивлення на К З, його
перевантаж енню , полегшенню самозапуску електродвигунів, а також для від­
новлення найбільш простими засобами нормальної схеми електроустановки після
аварійного вим кнення і дії пристрою автоматики рекомендовано застосовувати
поєднання пристроїв АВР і АПВ. Пристрої АВР мають діяти в разі внутріш ніх
пош коджень робочого джерела; пристрій АПВ - у разі інш их пошкоджень.
П ісля успішної дії пристроїв АПВ або АВР я к правило, має забезпечуватися
більш повне автоматичне відновлення схеми доаварійного реж иму (наприклад,
для ПС із спрощ еними схемами електричних з ’єднань з боку вищ ої н ап р у ги -
вим кнення ввімкненого в разі дії АВР секційного вим икача з боку ниж чої напруги
після успішного АПВ ж ивильної лінії).

УВІМ КНЕННЯ ГЕНЕРАТОРІВ

3.3.43 У вімкнення генераторів на паралельну роботу треба виконувати одним


із таких способів: точною синхронізацією (ручною, напівавтоматичною і автома­
тичною) або самосинхронізацією (ручною, напівавтоматичною і автоматичною).
3.3.44 Спосіб точної автоматичної або напівавтом атичної синхронізації як
основний спосіб увімкнення на паралельну роботу за нормальних реж имів треба
передбачати для:
- турбогенераторів з непрямим охолодженням обмоток потужністю понад 3 МВт,
я к і працюють безпосередньо на збірні шини генераторної напруги і з значенням
періодичної складової перехідного струму понад 3,5 • І ном;
- турбогенераторів з безпосереднім охолодженням обмоток типів ТВВ, ТВФ,
ТГВ іТВ М ;
- гідрогенераторів потужністю 50 МВт і більше.
У разі аварійних реж имів у електричній системі увімкнення на паралельну
роботу всіх генераторів незалежно від системи охолодж ення і потужності можна
виконувати способом самосинхронізації виходячи з допустимості реж иму роботи
енергосистеми в кож ному конкретному випадку.
3.3.45 Спосіб самосинхронізації я к основний спосіб увімкнення на паралельну
роботу мож на передбачати для:
- турбогенераторів потужністю до 3 МВт;
- турбогенераторів з непрямим охолодженням потужністю понад 3 МВт, які пра­
цюють безпосередньо на збірні шини, якщ о періодична складова перехідного струму
в разі увімкнення в мереж у способом самосинхронізації не перевищує 3,5 • 7ном;
- турбогенераторів з непрямим охолодженням, я к і працюють у блоці з транс­
форматорами;
542 Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

- гідрогенераторів потуж ністю до 50 МВт;


- гідрогенераторів, електрично ж орстко п ов’ язаних між собою , і таких, які
працюють через загальний вимикач за їх сумарної потуж ності до 50 МВт.
У зазначених в цьому пункті випадках можна не передбачати пристрої напів­
автоматичної та автоматичної точної синхронізації.
3.3.46 У разі використання способу самосинхронізації як основного способу
увімкнення генераторів на паралельну роботу передбачають установлення на гід­
рогенераторах пристроїв автоматичної самосинхронізації, на турбогенераторах -
ручної або напівавтоматичної самосинхронізації пристроїв.
3.3.47 У разі використання способу точної синхронізації як основного способу
увім кнення генераторів на паралельну роботу, як правило, треба передбачати
встановлення пристроїв автоматичної та напівавтоматичної точної синхронізації.
Для генераторів потуж ністю до 15 МВт допускається застосовувати ручну точну
синхронізацію з блокуванням від несинхронного увімкнення.
3.3.48 Відповідно до зазначених положень усі генератори мають бути обладнаними
відповідними пристроями синхронізації, розташованими на центральному пункті
керування або на місцевому пункті керування - для гідроелектростанцій; на голов­
ному щиті керування або на блокових щитах керування - для теплоелектростанцій.
Незалежно від застосованого способу синхронізації всі генератори мають бути
обладнаними пристроями, які дають змогу в необхідних випадках виконувати руч­
ну точну синхронізацію з блокуванням від несинхронного увімкнення.
3.3.49 У разі увімкнення в мереж у способом точної си нхрон ізації двох або
більше гідрогенераторів, які працюють через один вимикач, генератори попередньо
синхронізую ться між собою способом самосинхронізації і з мережею - способом
точної синхронізації.
3.3.50 На транзитних ПС та електростанціях, де потрібна синхронізація окремих
частин електричної системи, треба передбачати пристрої для напівавтоматичної
або ручної точної синхронізації.

А ВТОМ АТИ Ч Н Е РЕ ГУЛ Ю В А Н Н Я ЗБУДЖ ЕН Н Я,


Н АП РУ ГИ Т А РЕАКТИВНОЇ П ОТУЖ НОСТІ

3.3.51 П ристрої автоматичного регулювання збудж ення (А Р З ), напруги та


реактивної потуж ності призначено для:
- підтримування заданих графіків напруги в електричній системі в нормальних
режимах її роботи;
- розподілу реактивного навантаження між джерелами реактивної потуж ності
відповідно до заданого закону;
- підвищення статичної та динамічної стійкості електричних систем і демпфу-
вання коливань у перехідних режимах.
3.3.52 Синхронні машини (генератори, компенсатори, електродвигуни) мають
бути обладнаними пристроями АРЗ.
Автоматичні регулятори збудження А РЗ мають відповідати існуючим техніч­
ним умовам на устаткування систем збудження і вимогам ДСТУ4265.
Для генераторів і синхронних компенсаторів потуж ністю, меншою ніж 2,5 МВт,
за винятком генераторів електростанцій, які працюють ізольовано або в енергосис­
темі невеликої потуж ності, допускається застосовувати лише пристрої релейного
ГЛАВА 3.3 А в т о м а т и к а та те л е м е х а н іка
543

форсування збудження. Синхронні електродвигуни має бути обладнано пристроями


А Р З відповідно до 5.3.12 і 5.3.13.
3.3.53 Має бути забезпечено високу надійність ж ивлення відповідних кіл А РЗ
та інш их пристроїв системи збудж ення від трансформаторів напруги.
У разі підклю чення А РЗ до трансформаторів напруги, я к і мають запобіжники
на стороні вищої напруги:
- А РЗ та інш і пристрої системи збудження треба приєднувати до їх вторинних
виводів без запобіж ників і автоматичних вимикачів;
- пристрій релейного форсування потрібно виконувати таким чином, щоб уне­
мож ливити його помилкову роботу в разі перегоряння одного із запобіжників з
первинного боку трансформаторів напруги.
У разі підклю чення А РЗ до трансформаторів напруги, як і не мають запобіж­
ників на стороні вищ ої напруги:
- А РЗ та інш і пристрої системи збудження треба приєднувати до їх вторинних
виводів через автоматичні вимикачі;
- має бути передбачено заходи щодо використання допом іж них контактів
автоматичного вим икача у відповідних колах А РЗ для обмеження недопустимого
перевантаж ення або зниж ення збудж ення маш ини в разі його вимкнення.
До трансформаторів напруги, до як и х підключають А РЗ та інш і пристрої сис­
теми збудження, я к правило, не приєднують інш і пристрої і прилади. В окремих
випадках ці пристрої і прилади допускається приєднувати через окремі автоматичні
вим икачі або запобіжники.
3.3.54 Пристрої А РЗ гідрогенераторів треба виконувати таким чином, щоб у разі
скидання навантаж ення за справного регулятора ш видкості унеможливлювалося
спрацьовування захисту від підвищ ення напруги. З а необхідності пристрій А РЗ
мож на доповнювати релейним пристроєм швидкодійного зменш ення магнітного
потоку гідрогенератора.
3.3.55 Схема пристрою релейного форсування збудж ення має передбачати
можливість переведення його дії з основного на резервний збудник (у разі заміни
основного збудника).
3.3.56 Пристрої компаундування збудження треба приєднувати до трансформа­
торів струму з боку виводу генератора або синхронного компенсатора (з боку шин).
3.3.57 Д ля синхронних генераторів і компенсаторів з безпосереднім охолоджен­
ням генераторів потужністю до 200 МВт і компенсаторів потужністю 15 МВАр і
більш е, електростанцій та підстанцій без постійного оперативного персоналу в
приміщ енні щ ита керування має бути передбачено автоматичне обмеження пере­
вантаж ення з витримкою часу, залежною від кратності перевантаж ення.
Пристрій автоматичного обмеження перевантаж ення не має переш коджати
форсуванню збудження протягом часу, який допускається для відповідного вико­
нання машини.
3.3.58 Д ля генераторів потужністю 100 МВт і більше та для компенсаторів
потужністю 100 МВАр і більше треба встановлювати ш видкодійні системи збу­
дж ення з А РЗ сильної дії.
В окремих випадках, як і визначаються умовами роботи електростанції в енер­
госистемі, допускається встановлювати А Р З іншого типу.
3.3.59 Система збудження і пристрої А РЗ мають забезпечувати стійке регулю­
вання в межах від найменшого допустимого до найбільшого допустимого значення
544 РО З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

струму збудження. Для синхронних компенсаторів з нереверсивною системою збу­


дження регулювання треба забезпечувати починаючи від значення струму ротора,
який практично дорівню є нулю, а для компенсаторів з реверсивною системою
збудження - від найбільшого допустимого значення від’ємного струму збудження.
Для маш ин, які працюю ть у блоці з трансформаторами, треба передбачати
мож ливість струм ової компенсації втрати напруги в трансформаторі.
3.3.60 Генератори потуж ністю 2,5 МВт і більше гідро- і теплових електростан­
цій з числом агрегатів чотири і більше треба оснащ увати загальностанційними
АСУТП (включаючи групове управління збудженням).
3.3.61 Т рансф орм атори (автотран сф орм атори) з РПН ПС з ви щ ою н ап ру­
гою 2 2 0 -7 5 0 кВ, пристанційних вузлів сонячних і вітрових електростанцій та
власних потреб електростанцій, а також лінійні регулятори розподільних ПС
для підтримування заданої напруги треба оснащ увати системою автоматичного
регулювання напруги (АРН ). У разі необхідності автоматичні регулятори мають
забезпечувати зустрічне регулювання напруги.
Підстанції, на яких передбачено паралельну роботу трансформаторів (автотранс­
форматорів) з автоматичним регулюванням напруги, треба оснащ увати загально-
підстанційними АСУТП, які унемож ливлюють появу неприпустимих зрівняльних
струмів між трансформаторами (автотрансформаторами).

АВТОМ АТИ ЧН Е РЕ ГУЛ Ю В А Н Н Я ЧАСТОТИ


Т А АКТИ ВН ОЇ П ОТУЖ НОСТІ

3.3.62 Системи автоматичного регулювання частоти і активної п отуж н ості


(АРЧ П ) призначено для:
- підтримування частоти в енергооб’ єднаннях та ізольованих енергосистемах
у нормальних режимах згідно з вимогами ГОСТ 13109 ш ляхом первинного, вто­
ринного та третинного регулювання частоти і потуж ності;
- регулювання добового графіка зовніш ніх обм інних потоків потуж ностей
енергооб’ єднань та підтримання в допустимих меж ах перетікань потуж ності по
контрольованих зовніш ніх і внутріш ніх зв’ язках енергооб’ єднань і енергосистем;
- економічного перерозподілу потуж ності між о б’ єктами керування на всіх
рівнях диспетчерського управління (між об’ єднаними енергосистемами, енергосис­
темами в ОЕС, електростанціями в енергосистемах і агрегатами або енергоблоками
в меж ах електростанцій).
3.3.63 Система АРЧП ОЕС, за наявності необхідного регулювального діапазону
на виділених електростанціях, має забезпечувати:
- підтримування середнього відхилення частоти від заданого значення в межах
± 0 ,0 1 Гц за будь-які 0,5 години доби, з метою переважного утримання поточної
частоти в меж ах зони регулювання ± 0 ,0 2 Гц для запобігання зайвій роботі норм о­
ваного первинного регулювання і обмеження перетікання потуж ності за контр­
ольованими зв’ язками з усуненням не менше ніж на 70% амплітуди коливань
перетікання потуж ності з періодом 2 хв і більше;
- спільно з нормованим первинним регулюванням утримування відхилення
п оточн ої частоти від установлених значень ± 0 ,0 5 Гц (нормальний рівень) і в
м еж а х±0 ,2 Гц (допустимий рівень) з відновленням установленого рівня частоти
ГЛАВА 3.3 А втом а тика та телем еханіка
545

і заданих сумарних зовніш ніх і внутріш ніх контрольованих перетікань за час, не


більший ніж 15 хв.
Засобами нормованого і загального первинного регулювання частоти ОЕС має
забезпечуватися утримання п оточн ої частоти з динамічним відхиленням, яке
виникає в разі значних аварійних небалансів п отуж ності, не більше максимально
допустим их ± 0 ,8 Гц (миттєве значення).
3.3.64 До системи А РЧ П мають входити:
- пристрої на диспетчерських пунктах енергосистем та ОЕС для автоматичного
регулювання частоти та обміну і обмеження перетікань потуж ності по контрольо­
ваних зовніш ніх і внутріш ніх зв ’ язках;
- пристрої розподілу керівних дій від систем АРЧ П вищ ого рівня між керова­
ними електростанціями і пристрої обмеження перетікань потуж ності контрольо­
ваними внутріш німи зв’ язками на диспетчерських пунктах енергосистем;
- станційні та/або блочні пристрої керування активною потуж ністю на елек­
тростанціях;
- датчики перетікань активної потуж ності та засоби телемеханіки.
3.3.65 П ристрої А РЧ П на диспетчерських пунктах мають забезпечувати вияв­
лення відхилень фактичного реж иму роботи від заданого, формування і передаван­
ня керівних дій для диспетчерських пунктів ниж чого рівня керування і для елек­
тростанцій, які залучають до автоматичного керування потуж ністю .
3.3.66 П ристрої А РЧ П електростанцій мають забезпечувати:
- первинне (нормоване і/а б о загальне) регулювання частоти в енергосистемі
ш ляхом зміни активної потуж ності блоків і агрегатів електростанцій з метою у су ­
нення/зменш ення небалансу потуж ності в ОЕС;
- можливість участі у вторинному регулюванні в ОЕС для компенсації небалансу
потуж ності, ліквідації перевантаження транзитних зв’ язків, відновлення частоти
і заданих зовніш ніх перетікань та відновлення резервів первинної регулю ю чої
потуж ності, витраченої під час дії первинного регулювання;
- можливість участі в третинному регулюванні - автоматичній зміні потужності
спеціально виділених енергоблоків (агрегатів) з метою відновлення вторинного
резерву в міру його вичерпання, а також для здійснення оперативної корекції ре­
ж иму ОЕС в інш их цілях.
Участь у вторинному і третинному регулюванні станційні системи А РП Ч здій­
снюють ш ляхом:
- приймання і перетворення керую чих дій, які надходять з диспетчерських
пунктів вищ ого рівня керування, і формування керівних дій на рівні управління
електростанцій;
- формування керівних дій на окремі агрегати (енергоблоки);
- підтримування потуж ності агрегатів (енергоблоків) відповідно до отриманих
керівних дій.
3.3.67 Керування потуж ністю електростанції треба здійснювати зі етатизмом за
частотою, змінним у межах від 4 до 6 % (максимально до 10 % в окремих випадках)
з дискретністю не гірше 1 % .
3.3.68 На гідроелектростанціях системи керування потуж ністю повинні бути
автоматичні пристрої, які забезпечують пуск і зупин агрегатів, а за необхідності
також переводять агрегати в режими синхронного компенсатора і генераторний
546 Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

залежно від умов і реж иму роботи електростанцій та енергосистеми з урахуванням


наявних обмежень у роботі агрегатів.
Гідроелектростанції, потуж ність яких визначають за режимом водотоку, реко­
мендовано обладнувати автоматичними регуляторами потуж ності за водотоком.
3.3.69 Пристрої АРЧ П мають допускати оперативну зміну параметрів налашту­
вань у разі зміни режимів роботи об ’ єкта керування, оснащ уватися елементами
сигналізації, блокуваннями і захистами, які запобігають неправильним їх діям під
час порушення нормальних режимів роботи о б’ єктів керування і в разі несправнос­
тей у самих пристроях АРЧП .
П ристрої А РЧ П не повинні переш коджати функціонуванню пристроїв проти­
аварійної автоматики.
На електростанціях пристрої А РЧ П , які регулюють потужність агрегатів (енер­
гоблоків), має бути обладнано елементами, які запобігають змінам технологічних
параметрів агрегатів (енергоблоків) понад допустимі межі.
3.3.70 Засоби телемеханіки та зв’ язку мають забезпечувати збір, оброблення
та введення інф ормації про напрямок та величину перетікання п отуж н ості по
контрольованих внутріш ніх і м іж системних зв’ язках, передавання керівних дій і
сигналів від пристроїв АРЧП на об’ єкти керування, а також передавання необхідної
інформації на вищий рівень керування.
Сумарне запізнення сигналів у засобах телемеханіки і пристроях А РЧ П не має
перевищувати 5 с.

АВТОМ АТИ ЧН Е ЗА П О БІГА Н Н Я ПОРУШ ЕН НЯМ СТІЙКОСТІ

3.3.71 П ристрої автоматичного запобігання поруш енням стій к о сті (АЗПС)


енергосистем треба передбачати залежно від конкретних умов там, де це технічно
і економічно доцільно, - для збереження динамічної, статичної та термічної стій ­
кості в нормальних, ремонтних і післяаварійних режимах роботи енергосистеми.
Пристрої АЗПС, відповідно до діючих вимог до цих пристроїв, необхідно перед­
бачати у випадках, коли за їх відсутності при нормативних коеф іцієнтах запасу з
активної потуж ності та напруги в нормальному (доаварійному) реж имі не забез­
печується динамічна стійкість та/або нормативний коеф іцієнт запасу з активної
потуж ності та/або напруги в післяаварійному (вимуш еному) реж имі в разі:
- аварійного вимкнення лінії контрольованого перетину;
- відмови вимикача з дією ПРВВ у разі КЗ у нормальному режимі роботи енер­
госистеми і в нормальній схемі роботи мереж і;
- значного аварійного дефіциту або надлишку потужності в одній із з ’ єднуваних
частин енергооб’ єднання.
3.3.72. П ристрої АЗПС мож уть діяти на:
1) зміну генерації електростанцій ш ляхом:
- вимкнення частини генераторів;
- ш видкого зниження або збільшення навантаження паровими турбінами в
межах мож ливостей теплосилового устаткування;
2) вимкнення (у виняткових випадках) частини навантаження спож ивачів,
які легко переносять короткочасну перерву електропостачання, із застосуванням
апаратури спеціального автоматичного вимкнення навантаження (САВН) та А Ч Р;
ГЛАВА 3.3 А в том атика та телем еханіка
547

3) поділ енергосистем (якщ о зазначених вище заходів недостатньо).


П ристрої АЗПС м ож уть змінювати реж им роботи п ри строїв поздовж н ьої і
поперечної ємнісної компенсації та інш ого устаткування ліній електропередавання
(наприклад, ш унтувальних реакторів), автом атичних регул яторів збудж ення
генераторів тощ о.
3.3.73 Інтенсивність керую чих дій пристроїв АЗПС (потуж ність генераторів
чи спож ивачів, які ви м и каю ться/ вм икаються, або глибина їх розвантаж ення/
навантаження тощ о) має автоматично визначатися за параметрами ви хідного
режиму та інтенсивністю збурення (наприклад, навантаженням лінії, яка аварійно
вимикається з КЗ або без нього, та видом і тривалістю КЗ або величиною аварійно­
го дефіциту чи надлиш ку потуж ності).

АВТОМ АТИ ЧН Е ПРИПИНЕННЯ


АСИ НХРОННОГО РЕЖ И М У

3.3.74 Для ш видкого припинення асинхронного режиму (АР) у разі його виник­
нення в енергосистем ах треба застосовувати пристрої автоматичної ліквідації
асинхронного режиму (AJIAP). Відновлення синхронної роботи як із застосуванням
А Л А Р, так і самочинне, необхідно резервувати поділом енергосистем.
Допустиму тривалість А Р та заходи щодо його припинення необхідно встановлю­
вати для кож ного перетину з урахуванням необхідності запобігання пош кодж енню
устаткування енергосистем, додатковим порушенням синхронізму та порушенням
електропостачання споживачів.
П ристрої А Л А Р мають відрізняти А Р від синхронних коливань та КЗ.
3.3.75 Я кщ о тривалий А Р є припустимим, то дію пристроїв А Л А Р має бути
спрямовано перш за все на створення або полегшення умов відновлення синхронної
роботи за рахунок ш видкого набирання навантаження турбінами або часткового
вимкнення спож ивачів у тій частині енергосистеми, в якій виник дефіцит п отуж ­
ності, та /а б о зменш ення генерувальної п отуж н ості ш л яхом дії на регулятори
ш видкості турбін або вимкнення частини генераторів у тій частині енергосистеми,
в якій виник надлишок потуж ності.
3.3.76 Якщ о відсутні умови для ш видкого відновлення синхронної роботи або
передбачені заходи виявилися неефективними, то пристрої А Л А Р мають автома­
тично за мінімальний час поділити енергосистему в попередньо заданих точках на
несинхронно працюю чі частини.
3.3.77 Під час розміщ ення в мережі енергосистеми пристроїв А Л А Р та вибору
алгоритму їх дії необхідно керуватися такими вимогами:
- пристрої А Л А Р мають бути розміщ еними якнайближче до електричного цен­
тру коливання (мінімальний рівень напруги) за асинхронного режиму на електрич­
них зв’ язках м іж частинами енергосистеми та забезпечувати поділ енергосистеми
з мінімальними небалансами обох частин і кількістю точок поділу;
- перш і ступені пристроїв А Л А Р повинні виявляти А Р на перш ом у циклі
та блокуватися в разі КЗ, а резервні ступені - після, як правило, двох-чотирьох
циклів.
Час дії резервних пристроїв А Л А Р необхідно відстроювати від часу ліквідації
КЗ за рахунок витримки часу або циклів АР.
Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
548

АВТОМ АТИ Ч Н Е ОБМ ЕЖ ЕННЯ ЗН ИЖ ЕН НЯ


АБО ПІДВИЩ ЕННЯ ЧАСТОТИ

3.3.78 П ристрої автоматичного обмеження зниження частоти (АОЗЧ) або її під­


вищення (АОПЧ) мають забезпечувати ж ивучість ОЕС України в разі аварійного
виникнення в ОЕС чи окремих її частинах (регіонах) значного дефіциту або над­
лиш ку активної потуж ності, у тому числі з аварійним відділенням від суміж них
енергосистем і недопустимо тривалим та значним (нижче ніж 49,2 Гц) зниженням
або підвищенням (50,5 Гц і більше) частоти, щ о загрож ує пош кодж енням облад­
нання та безпечній роботі електростанцій, включаючи АЕС, поруш ує нормальну
роботу обладнання спож ивачів і створю є умови повного його знеструмлення в разі
виникнення лавиноподібного падіння напруги та частоти.
3.3.79 Для запобігання аваріям, у тому числі й системним, які м ож уть виник­
нути внаслідок поруш ення нормального реж им у роботи основного обладнання
та механізмів власних потреб електростанцій або стій кості енергосистем через
зниж ення/підвищ ення частоти електричного струму в разі аварійного деф іциту/
надлишку активної потуж ності і їх ліквідації, необхідно, щ об:
1) пристрої АОЗЧ забезпечували:
- ж ивучість ОЕС України або її окремих частин за всіх розрахункових аварій­
них дефіцитів п отуж ності, незалежно від схеми та реж иму роботи ОЕС із сусідніми
енергосистемами (паралельно чи автономно);
- зменшення дефіциту потуж ності і повну ліквідацію процесу аварійного зни­
ження частоти та повернення частоти до доаварійного рівня;
- захист від тривалого аварійного зниж ення частоти в ОЕС У країни чи її
відокремленій частині до рівня спрацювання уставок технологічного захисту на
вимкнення блоків АЕС;
- умови роботи енергосистеми, які унеможливлюють виникнення лавиноподіб­
ного падіння напруги та частоти у спож ивачів і їх повне знеструмлення;
- часткове або повне автоматичне ввімкнення спож ивачів, яких було відклю ­
чено засобами частотного розвантаження, після ліквідації аварійного дефіциту
потуж ності та нормалізації частоти;
- автоматичне відділення усіх або частини блоків електростанцій на наванта­
ження власних потреб (АВВП) або на збалансоване навантаження власних потреб і
споживання прилеглого до електростанції району мережі (АВЗН), якщ о не вдалося
унемож ливити зниження частоти до рівня, небезпечного для обладнання електро­
станцій;
2) пристрої АОП Ч (у разі аварійного відокремлення від енергосистеми району з
надлишком активної потуж ності) забезпечували захист від тривалого підвищення
частоти до рівня, небезпечного для обладнання електростанцій, електричних мереж
і споживачів цього району ш ляхом зниження потуж ності електростанцій, розта­
ш ованих у відокремленому районі, за рахунок:
- розвантаження енергоблоків (агрегатів) електростанцій первинними регуля­
торами частоти та потуж ності із заданим етатизмом (САРЧП );
- переведення ГА ГАЕС у насосний режим;
- відключення окремих блоків АЕС станційним технологічним захистом у разі
підвищення частоти до небезпечного для обладнання АЕС рівня (>50,5 Гц);
ГЛАВА 3.3 А в том атика та телем еханіка
549

- відключення від мережі або відділення на збалансоване навантаження блоків


ТЕС і ГЕС та відключення від мережі ВЕС і СЕС у разі підвищення частоти до рівня,
небезпечного для обладнання цих електростанцій.
3.3.80 АОЗЧ під час ліквідації аварійного зниження частоти має використо­
вувати резерви потуж ності електростанцій і вимкнення частини навантаження
спож ивачів за рахунок спрацювання автоматичних пристроїв:
1) автоматичного частотного введення резерву (АЧВР) електростанцій, призна­
ченого для скорочення часу ліквідації аварійного дефіциту потуж ності в енерго­
системах за рахунок термінового введення в роботу наявного резерву потуж ності
електростанцій (включаючи ВЕС та СЕС п отуж ністю , більш ою ніж 25 МВт). АЧ ВР
складається з пристроїв:
- централізованої системи автоматичного регулювання частоти та потуж ності
(САРЧП),
- нормованого та загального первинного регулювання (ПР) енергоблоків (агре­
гатів) електростанцій;
- автоматичного частотного п уску (АЧП ) резервних гідрогенераторів, газотур­
бінних і парогазових установок, переведення в генераторний режим гідрогенерато­
рів, які працюють у режимі синхронних компенсаторів, та автоматичне переведення
у генераторний режим агрегатів ГАЕС, які працюють у насосному реж имі, або їх
автоматичне вимкнення. Уставки А Ч П за частотою задають в меж ах від 49,3 до
49,6 Гц, також задається уставка обмеження А Ч П (як правило, на 0,2 Гц вище),
при досягненні якої припиняється автоматичний набір потуж ності;
2) автоматичного частотного розвантаження (А Ч Р ), яке призначене для запо­
бігання небезпечному зниженню частоти нижче аварійного значення (49,2 Гц) у
разі виникнення аварійного дефіциту активної потуж н ості ш ляхом вимкнення
частини навантаження споживачів:
- невеликими чергами (обсягам и) за відносно повільного зниж ення (сп ов­
зання) частоти із ш видкістю, не більш ою ніж 1,7 Г ц /с, для припинення її зниження.
Повільне зниження частоти є характерним для паралельної роботи ОЕС України
із сум іж н им и енергосистем ам и або в разі незначних аварійних деф іцитів п о ­
туж ності;
- чергами (обсягам и) відповідно до аварійного деф іциту п отуж н ості, який
виник, у разі зниження частоти із ш видкістю понад 1,7 Г ц /с. Як правило, значна
ш видкість зниження частоти є характерною для автономної роботи ОЕС України
або її окремої частини при виникненні аварійного дефіциту потуж ності;
- невеликими чергами (обсягами) для підвищення частоти після закінчення
процесу її зниження.
А Ч Р повинне мати децентралізовану структуру і виконуватися у вигляді сукуп­
ності окремих автономних пристроїв, які діють на вимкнення заданих приєднань на
електростанціях, а також на ПС електроенергетичних систем, електропередаваль­
них компаній і спож ивачів. П ристрої А Ч Р, як правило, необхідно розташовувати
на о б ’ єктах електроенергетичних систем чи електропередавальних компаній.
Під час визначення сумарного обсягу навантаження, яке має відключатися дією
пристроїв А Ч Р , треба виходити, як правило, з мож ливості виникнення аварійного
дефіциту потуж ності в разі:
- вимкнення всіх ж ивильних ліній споживача або дефіцитного району;
Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
550

- вимкнення потуж ності найбільшого блока або двох блоків електростанції,


якщ о вони працюють на шини електростанції через загальний вимикач;
- виникнення асинхронного ходу по окремому перетину і, як наслідок, розви­
ток аварії з вимкненням частини потуж ності, яка генерується;
- вимкнення потуж ності окремих блоків та електростанцій у дефіцитній час­
тині ОЕС з наступним вимкненням «слабких» зв’ язків у окремих перетинах уна­
слідок збільшення п отуж ності, яка передається через перетин, понад межу його
стійкості;
- повного відділення ОЕС від сум іж них енергосистем або поділу її на частини
з вимкненням між системних (магістральних) зв’ язків у разі порушення їх стій ­
кості внаслідок виникнення значних аварійних дефіцитів активної потуж ності
(наприклад, у разі знеструмлення, посадки на «0 » найбільшої електростанції або
розвантаження енергоблоків АЕС відповідно до їх технологічного регламенту за
зниження частоти нижче 49,0 Гц);
- виникнення непередбачуваного в розрахунках аварійного дефіциту активної
п отуж ності, щ о перевищ ує розрахунковий дефіцит (наприклад, у разі розвитку
каскадної аварії);
- зниження потуж ності навантаження, заведеного на вимкнення від пристроїв
А Ч Р , у вихідні та святкові дні, а також на час нічного провалу.
Обсяг споживання, зведений під всі черги А Ч Р , потрібно уточнювати під час
виконання конкретних розрахунків. Обсяг споживання має становити:
- для гостродефіцитних районів - не менше ніж 70 % від споживання з пере­
важним заведенням навантаження верхніх черг під ш видкодійну А Ч Р-1Ш ;
- у цілому по ОЕС України - не менше ніж 60 % від споживання.
П ристрої А Ч Р необхідно розташ овувати таким чином, щ об можна було лікві­
дувати дефіцит потуж ності у всіх мож ливих аварійних реж имах (від місцевих до
загальносистемних).
П отужність споживачів, які відключаються пристроями А Ч Р, та їх розміщення
мають бути такими, щ об при їх роботі не поруш увалася стійкість між системних
зв ’ язків і унеможливлювалося під час виникнення лавиноподібного падіння напруги
та частоти в усіх реально мож ливих випадках аварійного дефіциту потуж ності.
Для безпечної експлуатації енергоблоків АЕС і ТЕС налаштовувати пристрої
А Ч Р треба з таким розрахунком, щ об:
- короткочасне зниження частоти нижче ніж 46 Гц було цілком унемож лив­
леним;
- тривалість роботи з частотою , ниж чою ніж 47 Гц, була менш ою ніж 10 с;
- тривалість роботи з частотою , ниж чою ніж 48 Гц, була менш ою ніж 1 хв;
- тривалість роботи з частотою , ниж чою ніж 49 Гц, була менш ою ніж 5 хв.
3) автоматики частотної ділильної (АЧ Д ), яку призначено для відділення окре­
мих енергоблоків (агрегатів) електростанцій на навантаження власних потреб або
на збалансоване навантаження прилеглого району разом з навантаженням власних
потреб електростанції.
АЧД дає можливість успіш но мінімізувати збитки від аварій із значним дефіци­
том потуж ності і створює умови для прискореного відновлення паралельної роботи
енергосистем чи їх частин після частотних аварій.
Пристрої АЧ Д застосовую ть:
ГЛАВА 3.3 Автом атика та т е л е м е х а н іка
551

- у разі, якщ о схема прилеглої до електростанцій мережі, а також блокові та


загальностанційні системи автоматичного регулювання і автоматики це дозволяють;
- для резервування дії пристроїв А Ч Р і додаткового автоматичного розванта­
ження (ДАР) під час аварій;
- замість пристроїв ДАР, якщ о відсутня економічна доцільність їх застосування,
в енергорайонах з особливо великим дефіцитом активної потуж ності, або якщ о з
якихось причин може мати місце недостатній обсяг розвантаження споживачів, щ о
за місцевими факторами пов’ язано із серйозними технічними труднощами реаліза­
ції потрібного обсягу вимкнень (немає мож ливості швидко вимкнути навантаження
потуж ного спож ивача або потуж ну живильну лінію або навантаження спож ивачів
значно розосередж ено по енергосистемі тощ о);
- у разі, якщ о необхідно забезпечити без обмежень електропостачання від шин
електростанції спож ивачів особливої категорії;
- у разі, якщ о електростанції визначено як резервні джерела енергії для роз­
вороту з «нуля» інш их електростанцій за їх знеструмлення.
На електростан ціях з потуж ним и блоками застосування АЧ Д мож ливе за
наявності блочної автоматичної системи аварійного розвантаження блока, яка
забезпечує збалансовану, тривалу і надійну (стійку) роботу блока на навантаження
відокремленого району та/або власних потреб.
АЧД треба встановлювати на всіх електростанціях та блок-станціях, для яких
її можна виконати за умовами їх роботи (схема електростанції або блок-станції, її
положення в мереж і, обмеження за теплофікаційним реж имом тощ о).
Розроблювати і виконувати АЧД (проведення реконструкції) необхідно з дотри­
манням таких положень:
- для електростанцій малої потуж ності, а також для блокових електростанцій у
першу чергу треба розглядати дію АЧД на виділення електростанції (або її частини
для блочних електростанцій) із приблизно збалансованим навантаженням приле­
глого району. При цьому необхідно використовувати мінімальне число вимикачів,
які повинні спрацьовувати, та уникати складних операцій перемикань і телевими-
кань. Під час виділення електростанції на приблизно збалансоване навантаження
кращ им є утворення невеликого надлишку генерувальної потуж ності, яка виді­
ляється (з урахуванням дії пристроїв А Ч Р-Ч А П В у районі, який виділяється);
- на блокових електростанціях, для яких відсутня мож ливість створення авто­
матики, яка відділяє електростанцію чи її частину, треба передбачати дію АЧД на
відділення одного блока з його власними потребами. При цьому має бути забезпе­
чено та експериментально перевірено надійну роботу блока з навантаженням його
власних потреб протягом не менше 15 хв у всіх реж имах і технологічних схемах,
зокрема за умови забезпечення живлення теплових власних потреб відокремлю ­
ваного блока. За необхідності треба передбачати переведення дії АЧД на інш ий у
такий ж е спосіб підготовлений блок.
А Ч Д для виділення ТЕС, ГЕС вел икої та середньої п оту ж н ості, агрегатів
блок-станцій (ТЕЦ) на приблизно збалансоване навантаження та/або на наван­
таження власних потреб, як правило, необхідно виконувати з двома пусковими
органами: один з частотою і часом спрацьовування відповідно від 46,8 Гц до 47,2 Гц
і 0,5 с, а інш ий - з частотою близько 47,5 Гц з затримкою на спрацювання від
ЗО до 40 с.
552 РО ЗД ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

М ож ливість вибору дещо різних уставок п уску А Ч Д доцільно використовувати


для створення відносної селективності (наприклад, для випереджувального виді­
лення раніше тієї з двох ТЕС, від якої залежить водопостачання);
4) частотного автоматичного повторного ввімкнення (Ч АП В), яке призначене
для автоматичного відновлення живлення частини спож ивачів, відключених при­
строями А Ч Р, після підвищення частоти за рахунок мобілізації резервів потужності
енергосистеми та відключення навантаження.
Сумарна потуж ність спож ивачів, яку підключають до ЧАПВ, не регламенту­
ється і має визначатися місцевими умовами роботи енергосистем.
Під час налаштування пристроїв ЧАПВ необхідно враховувати, щ о:
- у перш у чергу пристрої ЧАПВ необхідно встановлювати в найбільш відпо­
відальних спож ивачів і спож ивачів, які ж ивляться від ПС без постійного обслуго­
вуючого персоналу;
- черговість включення спож ивачів від ЧАПВ має бути, як правило, зворотною
до черговості вимкнення їх пристроями А Ч Р : Ч АП В із більш низькими устав­
ками за частотою мають підключати спож ивачів, які відключаються від А Ч Р-1 і
А Ч Р-2н нижніми уставками за частотою , з інтервалом між чергами, не меншим
ніж 5 с;
- з мінімальним часом до ЧАПВ мають підключатися спож ивачі, які відклю ­
чилися нижніми чергами А Ч Р із максимальним часом;
- до однієї черги ЧАПВ за частотою та часом допустимо підключати не більше
ніж 1 % енергосистем усього обсягу споживання.
Для запобігання розвитку аварії чи збільшенню часу на її ліквідацію через дію
пристроїв ЧАПВ і одночасно для забезпечення включення більш ої частини наван­
таження дією пристроїв ЧАПВ можна застосовувати пристрої ЧАПВ із контролем
процесу зміни частоти після їхнього спрацювання.
3.3.81 Склад та налаштування пристроїв, які входять до складу АОЗЧ та АОПЧ,
повинні забезпечувати:
- такі значення та тривалість процесу аварійного зниження або підвищення
частоти (частотно-часову характеристику), які не призводять до порушення техно­
логічного режиму роботи електростанцій і вимог чинних директивних документів з
експлуатації обладнання АЕС, яке встановлює тривалість роботи в аварійних реж и­
мах з частотою , ниж чою ніж 49,0 Гц, - не більше ніж 300 с, із частотою , ниж чою
ніж 48,0 Гц, - не більше ніж 60 с, а з частотою , ниж чою ніж 47,0 Гц або більш ою
ніж 50,5 Гц, -н е більше ніж 10 с;
- сумарну потуж ність навантаження, яку відключають пристроями А Ч Р , та
витримку часу вимкнення відповідно до виникаю чого аварійного дефіциту п оту ж ­
ності з урахуванням, за необхідності, мож ливого розвантаження енергоблоків АЕС
технологічними захистами;
- л іквідац ію як м ісц еви х, так і загальносистем них деф іц и тів/н адл и ш к ів
потуж ності з аварійним зниж енням/підвищ енням частоти в ОЕС України або в її
відокремленій частині;
- врахування організації та налаштування аналогічних підсистем ПА, зокрема
пристроїв А Ч Р , у сум іж них енергосистемах інш их країн, які працюють в одній
синхронній зоні з ОЕС України або її частинами;
ГЛАВА 3.3 А втом атика та телем еханіка
553

- їх періодичне корегування за результатами аналізу ефективності їх роботи


під час реальних перехідних процесів у енергосистемі, зареєстрованих пристроями
системи моніторингу перехідних режимів (СМПР).
3.3.82 У сі пристрої АОЗЧ та АОПЧ мають відповідати існую чим загальним
вимогам до пристроїв релейного захисту і П А та вимогам до вимірювання кон т­
рольованих параметрів, які повинні бути не гірше ніж:
- періодичність вимірювання частоти та ш видкості відхилення частоти - 0 , 1 с ,
усереднення на інтервалі - 0,1 с, похибка - не більше 0,01 Гцта 0,05 Г ц /с відповідно;
- діапазон зміни уставок за частотою - від 4 5,0 0 до 59 Гц з дискретн істю
0,01 Гц, за часом - від 0,1 до 300 с з дискретністю 0,1 с;
- діапазони зміни уставок за ш видкістю відхилення частоти - від 0,1 до 5 Г ц /с
з дискретністю 0,1 Г ц /с , за часом - від 0,1 до 300 с з дискретністю 0,1 с;
- періодичність вимірювання активної п отуж ності та напруги - не більше 1 с,
усереднення на інтервалі - 1 с , похибка - не більше 1 % від повного діапазону ви­
мірювання датчика параметра.

АВТОМ АТИ ЧН Е ОБМ ЕЖ ЕННЯ ЗН И Ж ЕН Н Я Н АП РУ ГИ

3.3.83 Пристрої автоматичного обмеження зниження напруги треба передбачати


з метою унеможливлення порушення стійкості енергосистем та навантаження сп о­
живачів у разі виникнення лавини напруги.
П ристрої АОЗН мають контролювати крім значення напруги інш і параметри,
включаючи похідну напруги, і впливати на форсування збудження синхронних
машин, форсування пристроїв компенсації, вимкнення реакторів і, як виняток,
за недостатності заходів у мереж ах і наявності обґрунтування - на вимкнення
споживачів.

АВТОМ АТИ Ч Н Е ОБМ ЕЖ ЕННЯ ПІДВИЩ ЕННЯ Н АП РУ ГИ

3.3.84 Для обмеж ення перенапруг на л ініях електропередавання 400, 500,


750 кВ (обладнаних реакторами з мож ливістю регулювання) в перехідних (к ом у­
таційних, резонансних) і квазістаціонарних режимах треба застосовувати при­
строї автоматичного керування шунтувальними і компенсаційними реакторами, а
також пристрої керованої комутації вимикачів.
Силові вимикачі таких ПЛ мають забезпечувати безпечне та надійне керування
в будь-яких перехідних і квазістаціонарних реж имах. Використання передувім-
кнених до вимикачів резисторів має бути обґрунтовано техніко-економ ічним и
розрахунками.
Структуру взаємозв’ язків пристроїв РЗ і П А з пристроями А Ш Р , А К Р та к еро­
ваної комутації визначає проектна організація.
П ристрої автоматичного обмеження підвищення напруги (АОПН) призначено
для обмеження тривалості дії підвищ еної напруги на електроустаткування елек­
тричної мереж і, яке виникає за комутацій фаз дальніх ліній 7 5 0 -3 3 0 кВ в пере­
хідних та квазістаціонарних режимах.
П ристрої АОПН передбачають на протяж них лініях, одностороннє вимкнення
яких за рахунок зарядної потуж ності лінії призводить до значного підвищення
напруги на її протилеж ному кінці. П ристрої АОПН мають спрацьовувати в разі
554 Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

підвищення напруги вище 1 1 0 - 1 3 0 % від номінальної, за необхідності з контролем


значення і напрямку реактивної п отуж ності по лінії електропередавання.
У разі підвищення напруги понад 1 1 0 -1 3 0 % від номінальної пристрої АОПН з
витримкою часу, яка враховує допустим у для обладнання тривалість перенапруги
і є відстроєною від комутаційних та атмосферних перенапруг і коливань, мають
діяти:
- на увімкнення шунтувальних реакторів (якщ о такі є на електростанції або
підстанції);
- на вимкнення лінії із забороною А П В (якщ о на ПС відсутні ш унтувальні
реактори, або якщ о вмикання реакторів не призводить до необхідного зниження
напруги).

АВТОМ АТИ Ч Н Е ЗА П О БІГА Н Н Я


П ЕРЕ ВА Н ТА Ж Е Н Н Ю У С ТА Т К У В А Н Н Я

3.3.85 Пристрої автоматичного запобігання перевантаженню устаткування при­


значено для обмеження тривалості струм у в лініях, трансформаторах, пристроях
поздовжньої компенсації, який перевищує найбільше тривало допустиме значення,
і допускається на час менше ніж 1 0 -2 0 хв.
Зазначені пристрої мають, перш за все, розвантажувати обладнання (наприклад,
ш ляхом розвантаження електростанцій або вимкнення спож ивачів, або поділу
системи), а в разі неефективності вж итих заходів щ одо розвантаження - вимикати
устаткування, яке перевантажується, вживаючи, за необхідності, заходів щодо запо­
бігання порушенню стійкості та іншим несприятливим наслідкам такого вимкнення.

ТЕ Л ЕМ Е ХА Н ІК А

3 .3.86 С истем ою збору тел ем еханічної інф орм ації є програм но-апаратний
комплекс, який виконує функції збору, передавання, оброблення та відображення
необхідних даних про стан технологічних процесів на о б’ єктах електроенергетики.
Систему збору телемеханічної інформації (СЗТМІ) створю ю ть для:
- забезпечення диспетчерських служ б у сіх рівнів інф орм ацією про поточні
топ ол огію м ереж і, навантаж ення блоків електростанцій (атом н и х, теплових,
гідравлічних) та споживання електричної енергії;
- забезпечення оперативного персоналу енергосистем і енергооб’ єктів поточною
інформацією про параметри роботи та стану обладнання;
- контролю небезпечних з точки зору сталості ЕС перетоків;
- контролю часу роботи обладнання в реж имах регламентованого переванта­
ження;
- контролю заданих графіків перетоків потуж ності по між держ авних ПЛ;
- контролю заданих графіків навантаження електростанцій;
- збору інформації для забезпечення роботи системи А Р Ч П , П А та інш их си с­
темних пристроїв регулювання та керування.
3.3.87 Структура СЗТМІ має бути ієрархічною і складатися з рівнів:
- центрального;
- регіонального;
ГЛАВА 3.3 А втом атика та телем еханіка
555

- локального (о б ’ єктового).
Обладнання СЗТМІ повинне мати м ож ливість інтеграції з електронними си с­
темами та пристроями із стандартних інтерфейсів.
Локальна (о б ’ єктова) СЗТМІ має бути ком плексом програмних і технічних
(програмно-технічних) засобів, яка м ож е використовуватися автономно або як
підсистема в складі АСУТП енергооб’ єкта.
3.3.88 П рограмно-технічні засоби локальної СЗТМІ складаються з підрівнів:
- вимірювального, який включає вторинні кола вимірюваних трансформаторів,
вимірювальні перетворювачі, дво- або багатопозиційні дискретні датчики теле­
сигналізації (датчики ТС);
- ком унікаційного, який включає програм но-технічні засоби для збору ін ­
формації;
- оброблення, відображення та передавання інформації на інш і рівні (у тому
числі з в ’ язок з АСУ ТП ), який вклю чає телекомунікаційне обладнання, засоби
зв’ язку та відповідне програмне забезпечення.
3.3.89 Засоби СЗТМІ мають забезпечувати:
1) приймання/передавання дискретних сигналів ТС та спрацювання охоронної
сигналізації з додаванням мітки реального часу до кож ного повідомлення. Усі вхідні
канали ТС мають бути гальванічно розділеними.
2) приймання/передавання результатів телевимірювань та виконання (ТВ):
- аналого-цифрового перетворювання неперервних у часі сигналів із визна­
ченою циклічністю ;
- збір інформації від інтелектуальних вимірювальних перетворювачів;
- оцінки достовірності ТВ;
- додавання мітки реального часу для кож ного ТВ.
Передавання результатів ТВ по каналах зв’ язку від контрольованого пункту
(КП) до пункту управління (ПУ) потрібно передбачати для таких випадків:
- досягнення вимірюваною величиною порогового значення;
- досягнення вимірюваною величиною граничного значення;
- досягнення вимірюваною величиною порогового значення і потім постійно
до досягнення граничного значення;
- циклічно, наприклад через 1 с, 2 с, 5 с, 10 с, 20 с, ЗО с, 0,25 год, 0,5 год, 1 год,
2 год, 4 год, 12 год тощ о. Час передавання треба встановлювати для кож ного каналу
окремо ш ляхом параметризаций
- за викликом;
- за генеральним запитом;
3) приймання по каналах зв’ язку від ПУ до КП різних видів команд телекеру­
вання (ТК) для виконання:
- одиничного і групового телерегулювання (ТР);
- імпульсного ТК;
- послідовного ТК.
Усі канали керування мають бути гальванічно розділеними.
3.3.90 Телесигналізацію треба використовувати для:
- відображення на диспетчерських пунктах положення і стану основного к ом у­
таційного устаткування тих електроустановок, які перебувають у безпосередньому
оперативному керуванні або віданні диспетчерських пунктів;
РО ЗД ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
556

- передавання інформації до ОІК та/або інш их пристроїв її оброблення;


- передавання аварійних і попереджувальних сигналів.
Телесигналізацію з електроустановок, які перебувають в оперативному керу­
ванні декількох диспетчерських пунктів, треба передавати на диспетчерський
пункт вищ ого рівня ш ляхом ретрансляції або відбору з диспетчерського пункту
ниж чого рівня. Систему передавання сигналів ТС треба виконувати з одним сту­
пенем ретрансляції.
Для ТС про оперативний стан устаткування треба використовувати як датчик
один допоміж ний «сухи й» контакт контрольованого устаткування, контакт реле-
повторювача, пару контактів «замкнуто-розімкнено» групи контактів.
Під час формування однобітного телесигналу реле-повторювачами РЗА вклю ­
ченого стану о б ’ єкта рекомендовано використовувати розім кн уті контакти N 0
реле-повторювача.
3.3.91 Телевимірювання має забезпечувати визначення основних електричних
або технологічних параметрів, які характеризують режими роботи окремих елек­
троустан овок, н еобхідних для встановлення і контролю оптимальних режимів
роботи системи енергопостачання в цілому, а також для запобігання можливим
аварійним процесам або їх ліквідації.
Телевимірювання найбільш важливих параметрів, а також параметрів, необхід­
них для подальш ої ретрансляції, підсумовування або реєстрації треба виконувати
безперервно.
Систему передавання результатів ТВ на диспетчерські пункти вищ ого рівня
треба виконувати не більш ніж з одним ступенем ретрансляції.
Телевимірювання параметрів, які не потребують постійного контролю, треба
здійснювати періодично або за викликом.
Під час улаштування ТВ потрібно враховувати необхідність місцевого відо­
браження результатів вимірювань на КП. Вимірювальні перетворювачі (датчики
телевимірювань), які забезпечують місцеве відображення результатів вимірювань,
як правило, треба установлювати замість щ итових приладів, якщ о при цьому збе­
рігається клас точності вимірювань (див. також главу 1.6 цих Правил).
3.3.92 Телекерування потрібно передбачати в обсязі, необхідному для централі­
зованого розв’ язання завдань щ одо встановлення надійних і економічно вигідних
режимів роботи електроустановок, які працюють у складних мереж ах, якщ о ці
завдання не мож е бути р озв’ язано засобами автоматики.
Телекерування треба застосовувати в перш у чергу на о б ’ єктах без постійного
оперативного персоналу. Для телекерованих електроустановок операції ТК, так
само, як і дія пристроїв захисту і автоматики, не мають вимагати додаткових опе­
ративних перемикань на м ісці (з виїздом або викликом оперативного персоналу).
За приблизно рівноцінних техн іко-екон ом ічн их показників перевагу треба
надавати автоматизації.
3.3.93 Локальна СЗТМІ має виконувати такі функції:
- збір інформації про стан двопозиційних і багатопозиційних о б’ єктів;
- збір інформації про поточні значення контрольованих параметрів;
- збір інтегральних значень контрольованих параметрів;
- збір інформації з аналогових перетворювачів неелектричних величин (термо­
пари, термоопори, манометри, густином іри тощ о);
ГЛАВА 3.3 А в том атика та телем еханіка
557

- збір інформації з цифрових вимірювальних перетворювачів різних типів,


елементів АСУТП , мікропроцесорних пристроїв РЗ і ПА;
- виведення сигналів ТР;
- цифрова фільтрація сигналів телевимірювань поточних значень параметрів
(ТВП) з метою зменшення завад ліній електропередавання;
- апроксимація нелінійних характеристик датчиків ТВП;
- первинне оброблення інформації (підсумовування, масштабування, фільтра­
ція, контроль ш видкості зміни тощ о);
- передавання і приймання телеінформації в різних обсягах по різних каналах
зв’ язку в різних напрямках (не менше чотирьох) з різними протоколами зв’ язку;
- видача інформації персоналу енергооб’ єкта;
- тестування (самотестування) приймальної та каналоутворюючої апаратури;
- ретрансляція інформації від інш их джерел (інш і КП телемеханіки, елементи
АСУТП , АСОЕ тощ о);
- мож ливість віддаленої діагностики та налаштування апаратури (у тому числі
зміни уставок РЗ і П А ), а також завантаження програмного забезпечення з дис­
петчерського центру;
- обмін інформацією з АСУТП об’ єкта.
- зберігання телемеханічної інформації в локальних архівах;
- телекерування об ’ єктів;
- виведення аварійно-попереджувальної сигналізації;
- синхронізація часу з астрономічним або еталонним джерелом часу.
3.3.94 У передбачених завданням на проектування випадках локальна СЗТМІ
має виконувати також розш ирені функції, до яких відносяться:
- телерегулювання потуж ності, яка генерується енергоблоками електростанцій
(ручне або автоматичне);
- автоматичне регулювання частоти і потуж ності;
- оцінювання стану обладнання;
- автоматичне перемикання схем РУ за програмами;
- гнучкий (налаштовуваний) інтерфейс оператора (додатково покаж чик роботи
системи, інформаційний дисплей тощ о);
- реєстрація та подання інформації у зручному вигляді;
- ведення архівів даних (короткочасного і довготривалого зберігання).
У КП має бути передбачено мож ливість збереження усієї телеінформації, яка
приходить по вхідних каналах у разі поруш ення зв ’язку між КП та ПУ або в разі
зникнення електроживлення на КП.
Має бути забезпечено мож ливість архівування інформації за 72 год з інтер­
валом 1 с.
3.3.95 СЗТМІ має бути пристосованою до ремонту та обслуговування в умовах
експлуатації навченим персоналом за наявності сервісного обладнання.
Для забезпечення ремонтопридатності м ікропроцесорн их пристроїв СЗТМІ
схем н о-кон структивні ріш ення мають передбачати стандартні ш ироковж ивані
конструктиви, які забезпечують:
- модульність конструкції з мож ливістю заміни несправного змінного елемента
(плати, субблока, модуля, трансформатора, блока затискачів тощ о);
558 Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

- безперервну діагностику пристрою з повідомленнями про несправність та


інф ормацією про характер відмови (код несправності) і про місце відмови (тип
несправного модуля).
3.3.96 Під час застосування пристроїв телемеханіки треба передбачати м ож ли­
вість вимкнення на місці:
- одночасно всіх кіл ТК і ТС за допомогою пристроїв, які створюють, як правило,
видимий розрив кола;
- кіл ТК і ТС кож ного об’ єкта за допомогою спеціальних затискачів, випробу­
вальних блоків та інш их пристроїв, які створю ю ть видимий розрив кола.
3.3.97 Зовнішні зв’ язки пристроїв телемеханіки треба виконувати відповідно
до вимог глави 3.4 цих Правил.
3.3.98 Первинні перетворювачі (датчики ТВ) треба встановлювати відповідно
до вимог глави 1.6 цих Правил.
3.3.99 СЗТМІ має передавати інформацію щ одо:
- виділених ліній зв’ язку;
- стандартних телефонних каналів тональної частоти;
- радіоканалів;
- оптоволоконних ліній зв’ язку;
- радіорелейних ліній зв’ язку;
- каналів супутникового зв’ язку.
Посилання, які передаються по каналах зв’ язку, мають відповідати серії м іж ­
народних стандартів ІЕС 60870-5-104 та ІЕС 61850.
Ш видкість передавання має бути зі стандартного ряду (100, 200, 3 0 0 ,6 0 0 ,1 2 0 0 ,
2400, 4800, 9 6 0 0 ,1 9 2 0 0 , 38400, 5 7 6 0 0 ,1 1 5 2 0 0 Вод); 1 0 /1 0 0 М б /с для ІЕС60870-5-
104 та ІЕС61850).
3.3.100 Інтерфейси комунікаційних модулів має бути обладнано:
- гальванічною розв’ язкою між інтерфейсом та мережею живлення;
- захистом від перенапруг відносно землі.
Сигнальні лінії має бути захищ ено від перенапруг.
Треба застосовувати інтерфейси:
- U 24.(R S232) - для організації передавання даних на інш і рівні управління
з використанням модемів (ш видкість обміну - до 115 К б іт /с);
- R S485 або RS422 - для організації передавання даних м іж різними пристро­
ями та контролерами всередині об’ єктів (ш видкість обміну - до 10 М б іт/с);
- Enternet для обміну інф ормацією по локальній обчислювальній мереж і, а
також для віддаленої діагностики та налаштування.
3.3.101 Система передавання сигналів телемеханіки має працювати в режимі
реального часу, часова розбіж ність повних циклів отримання, передавання та обро­
блення інформації має бути не більш ою ніж 1 с, а також мати високу надійність
та ефективність.
3 .3.10 2 П отрібно ви кори стовувати дубльовані канали телем еханіки (один
канал складається з двох або більш е незалеж них каналів). Дубльовані канали
рекомендовано виконувати за різними трасами або з використанням різних засо­
бів передавання.
Коефіцієнт готовності каналів має бути не меншим ніж 0,999, а час відновлен­
ня - не більш им ніж 5 хв.
ГЛАВА 3.3 А втом а тика та телем еханіка
559

3.3.103 П ри строї телем еханіки відносяться до особли вої групи І категорії


надійності електропостачання. Живлення пристроїв телемеханіки (як основне, так
і резервне) на ПУ і КП треба здійснювати разом із живленням апаратури каналів
зв’ язку.
Резервне живлення пристроїв телемеханіки на КП з оперативним змінним стру­
мом треба передбачати за наявності джерел резервування (інш і секції систем шин,
резервні уводи, акумуляторні батареї пристроїв каналів зв’ язку, трансформатори
напруги на уводах, відбір від конденсаторів зв’ язку тощ о).
Засоби телемеханіки повинні мати гарантоване електроживлення, яке забез­
печує їх роботу в разі втрати основного живлення не менше ніж :
- 1 год - на ПС із двостороннім живленням;
- 2 год - на ПС із одностороннім живленням.
Резервне живлення пристроїв телемеханіки на КП, які мають акумуляторні
батареї оперативного струм у, має здійснюватися через перетворювачі. Резервне
ж ивлення п ри строїв телем еханіки, установлених на диспетчерських пунктах
об’ єднаних енергосистем і підприємств електромереж, має здійснюватися від неза­
лежних джерел (акумуляторної батареї з перетворювачами постійного струм у в
змінний або генератора, який приводиться в дію двигуном внутріш нього згоряння)
спільно з пристроями каналів зв’ язку.
Перехід на роботу від джерел резервного живлення в разі поруш ення електро­
постачання основних джерел має бути автоматичним. Н еобхідність резервування
живлення на диспетчерських пунктах промислових підприємств треба визначати
залежно від вимог щ одо забезпечення надійності електропостачання.
На енергооб’ єктах допускається живлення пристроїв телемеханіки від секці-
онованих щ итів постійного оперативного струм у (за умови технічної мож ливості
живлення зазначених пристроїв постійним струмом).
3.3.104 Уся апаратура і панелі телемеханіки повинні мати маркування; їх треба
встановлювати в м ісцях, зручних для експлуатації.
3.3.105 Додаткові вимоги до улаштування СЗТМІ встановлюють згідно з чин­
ними галузевими документами з відповідних питань.
Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
560

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ М іністерства енергетики
та вугільної промисловості України
від 13 листопада 2015 р. № 726

ГЛАВА 3.4
ВТОРИННІ КОЛА

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

3.4.1 Ц я глава П равил п о ш и р ю єт ь ся на втор и н н і к ол а (к ол а керуванн я,


си гн ал ізац ії, к он тр ол ю , ви м ірю ван ь, а втом а ти к и , релей н ого за хи сту, о б ч и с­
лю вал ьн ої тех н ік и , з в ’ я зк у , тел ем ехан ік и т о щ о ) ел ек тр оу стан овок .
М арки п р овод ів і кабел ів для втор и н н и х к іл , сп о со б и їх п рок л ад ан н я і
з а х и ст у треба вибирати з ур ахуван н ям ви м ог глав 1 .3 , 1 .4 , 2 .1 , 2 .3 , 3.1 та 4.2
ц и х П равил в тій ч асти н і, в я к ій їх не зм ін ен о ц іє ю гл авою .
В и м оги ц ієї глави П равил не п ош и р ю ю ть ся на кол а п р о т и п о ж е ж н о ї си гн а ­
л ізац ії і а втом а ти ки , я к і треба ви кон ува ти від п овідн о до ви м ог ДБН В .2 .5 -5 6 ,
ГК Д 3 4 3 .0 0 0 .0 0 3 .0 0 4 .

НОРМ АТИВН І П ОСИ ЛАННЯ

3 .4 .2 У ц ій главі П равил є посиланн я на так і н орм ати вн і д ок ум ен ти :


Д СТУ 4 4 9 9 -1 :2 0 0 5 С истем и кабел ьн их к ор обів. Ч астина 1. Загальні ви м оги
та м етоди ви пробуван ня (ІЕС 6 1 0 8 4 -1 :1 9 9 1 , NEQ)
Д СТУ 4 7 5 4 :2 0 0 7 С истем и кабел ьн их л отк ів і драбин. Загальні ви м оги та
м етоди ви пробуван ня (ІЕС 6 1 5 3 7 :2 0 0 1 , MOD)
Д СТУ 4 8 0 9 :2 0 0 7 Ізол ьован і проводи та кабел і. В и м оги п о ж е ж н о ї безпеки
та м етоди випробуван ня
Д СТУ IE C /T R 6 1 0 0 0 -5 -2 :2 0 1 0 Е л ек тр ом агн ітн а су м існ ість . Ч асти н а 5-2.
Н астанови щ одо встан овл енн я обладнання та при тл ум лен н я завад. У зем л ю -
вання та прокладання кабел ів (IE C /T R 6 1 0 0 0 -5 -2 :1 9 9 7 , IDT)
ГОСТ 2 .7 0 9 -8 9 ЕСКД Обозначения условны е проводов и кон тактн и х соедине­
ний эл ек тр и ческ и х элем ен тов, оборудован ия и уч а стк ов цепей в эл ектри ческих
сх ем а х (ЄСКД П означення ум овн і п роводів і к он та к тн и х з ’ єднань ел ектри чн их
елем ентів і діл я н ок к іл у ел ек три чн и х сх ем а х)
ГО СТ 1 5 8 4 5 -8 0 И зд ел и я к а б е л ь н ы е . Т ер м и н ы и оп р е д е л е н и я (В и р об и
кабельні. Т ер м ін и та ви значення)
Д БН В .2 .5 -5 6 :2 0 1 4 С истем и п р оти п о ж е ж н о го за хи сту
ГКД 3 4 3 .0 0 0 .0 0 3 .0 0 4 -2 0 0 2 (Н А П Б 0 5 .0 3 2 -2 0 0 2 ) Ін стр ук ц ія з п р о т и п о ж е ж ­
н ого за х и ст у р озп оділ ьн и х п р и стр оїв, п ід ста н ц ій та тран сф орм аторів.
ГЛАВА 3.4 В торин ні кола
561

ТЕРМ ІНИ Т А ВИ ЗН АЧЕН Н Я П ОНЯТЬ

3 .4.3 У цій главі П равил застосован о терм іни і визначення позн ачени х ними
п он ять, я к і встан овлено н аступн им и д окум ен та м и :
ГОСТ 1 58 45 : кабель, провід;
Д СТУ 4 7 5 4 : система кабельних лотків або система кабельних драбин,
кабельна драбина, кабельний лоток;
Д СТУ 4 4 9 9 -1 : система кабельних коробів, кабельний короб.
3 .4 .4 У ц ій главі П равил д од а тк ов о застосова н о так і терм ін и і визначення
п озн ачен и х н им и п онять:
вторинні (допоміжні) кола
С ук уп н ість кабел ів, п роводів та зати ск ач ів, я к і з ’ єд н у ю ть п р и стр ої к е р у ­
вання, за х и сту , а втом а ти ки , обч и сл ю ва л ьн ої те х н ік и , зв ’ я зк у , засоби в и м ір ю ­
вань і си гн ал ізац ії ел ек тр оста н ц ії (п ід стан ц ії)
випробувальний блок
Б л ок , призначений для багатоп ол ю сн ого ш теп сел ьн ого розн ім ан ня в кол ах
релей ного за х и сту , автом а ти ки та ви м ірю ван ь
дальнє резервування автоматичних вимикачів
Р езервуван ня відм ови ви м и кан н я автом а ти чн и х ви м и к ач ів або релей ного
за х и ст у су м іж н и х елем ен тів р озп од іл ь н ої м ер еж і, в и к л и к а н ої зм енш ен ням
си л и ст р у м у к о р о т к о го зам и канн я п о м ір і віддалення від дж ерела ж ивл ен н я,
вим иканням автом ати чн их вим икачів або релейним захи стом н аступн ої, бл и ж ­
ч ої до дж ерела ж и вл ен н я, ділян ки
затискач гвинтовий
З ати скач для гви н тового з ’ єднання ел ектри чн и х п р овідн и ків з захи стом
їх від м ех ан іч н и х п ош к од ж ен ь, н епередбачуван ого п огір ш ен н я к он та к тн ого
т и ск у та ун ем ож л и вл ен н я зам и канн я на к ор п у с
затискач з розмикачем
З а ти ск а ч , я к и й обл адн ан о кер ова н и м вр у ч н у к о н т а к т о м з п о к а ж ч и к о м
стану к он та к тн ого з ’ єднання
затискач пружинний
В икон ан и й із сп ец іал ьн ої п р у ж н ої стал і зати ск ач для п ри єдн ан н я ел ек ­
три чни х п ровідн иків, я к и й автом атично ств ор ю є норм оване зусилля стисканн я
відповідн о до діам етра (пер ерізу) стр у м ов ід н о ї ж и л и без її п ош к од ж ен н я
приєднання в електричній розподільній установці (приєднання)
Е лектричн е к ол о (обладнання, ш ин и т о щ о ) од н ого призначення (н ай м ен у­
вання, н ап руги ), приєднане до ш ин р озп од іл ьн ої устан овк и (генератора, щ ита,
збір к и ), яке р озм іщ ен е в м еж а х одн ого о б ’ єк та або о к р е м о ї й о го части ни .

П ОЗНАЧЕНН Я Т А СКОРОЧЕННЯ

3 .4.5 У ц ій главі П равил застосова н о так і ск ор оч ен н я :


А С У Т П - автом ати зован а си стем а уп равл інн я техн ол огіч н и м и п роц еса м и ;
А П В - автом ати чн е п овторн е ввім кн ен н я;
В Р У - відкр и та р озп оділ ьн а устан овка ;
З РУ - закрита р озп оділ ьн а устан овка;
Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
562

КЗ - к о р о тк е зам иканн я;
К Р У - к ом п л ек тн а р озп оділ ьн а устан овк а ;
К Р У Е - к ом п л ек тн а р озп оділ ьн а уста н овк а елегазова;
К ТЗА З - к ом п л ект тех н іч н и х засобів апаратури з в ’ я зк у ;
МО - м он таж н а один иц я;
ОПН - обм еж увач перенапруг н елінійн ий ;
П А - п ротиаварійн а автом ати ка;
РЗ - релейний захи ст;
Р З А - релейний захи ст і автом ати ка;
Р У - р озп оділ ьн а устан овка;
Р Щ - розп оділ ьн и й щ ит.

З А ГА Л Ь Н І ВИМОГИ

3.4.6 Р обоча напруга вторин ни х кіл приєднання, яке не має зв’ я зк у з інш им и
п ри єдн ан н ям и та апаратуру я к о г о р озташ ован о ок р е м о від апаратури ін ш и х
п риєдн ан ь, має бу ти не біл ьш ою н іж 1 кВ . У р еш ті ви п адків р обоч а напруга
втор и н н и х кіл м ає бу ти не біл ьш ою н іж 500 В.
К лім атичне ви конан ня п ри єдн ува н и х п р и стр оїв і апаратів м ає відповідати
ум овам н авк ол и ш н ього сер едови щ а і ви м огам безпеки .
3 .4 .7 З аборонено застосовув ати кабелі і п роводи з ал ю м ін ієв и м и ж ил ам и
у втор и н н и х к ол ах:
- електростанцій з генераторами потуж ністю понад 30 МВт;
- розподільних установок (РУ) і підстанцій з вищ ою напругою 220 кВ і вище,
а також РУ і підстанцій, які приєднано до м іж системних транзитних ліній елек­
тропередавання ;
- диференційних захистів шин і пристроїв резервування відмови вимикачів
напругою 110 кВ і вище, а також засобів системної протиаварійної автоматики;
- технологічних захистів теплових електростанцій з робочою напругою до 60 В
за діаметрів жил кабелів і проводів до 1 мм (див. також 3.4.8);
- пож еж о- і вибухонебезпечних зон;
- керування комутаційними апаратами напругою 6 кВ і вище;
- трансформаторів струму та напруги;
- електроприймачів І категорії;
- електроприймачів особливої групи І категорії;
- агрегатів безперебійного живлення;
- автоматизованих дизельних електростанцій;
- установок пож еж огасіння і пож еж ної сигналізації.
На ел ек тр оста н ц ія х і п ід ста н ц ія х для втор и н н и х кіл треба застосовувати
проводи і к он тр ол ьн і кабелі з м ідн и м и ж и л ам и . К абелі і п роводи з а л ю м ін іє­
вим и ж ил ам и з н ап івтвердого а л ю м ін ію д о п у ск а єть ся застосовув ати у втор и н ­
н и х к ол ах на о б ’ єк т а х д оп ом іж н и х сп ор уд ел ек троста н ц ій і п ідстан ц ій , я к і не
впливаю ть на ви робни цтво та передачу ел ектри чн ої енергії: оч и сн і, інж енерно-
п обу тов і сп ор уд и , м ехан ічн і м ай стерн і, к отел ьн і тощ о.
На п р ом и сл ови х п ід п р и єм ства х для втор и н н и х к іл з а сто со в у ю ть , я к п ра ­
вило, к он тр ол ьн і кабелі з а л ю м ом ідн и м и або ал ю м ін ієв и м и ж ил ам и з н ап ів­
ГЛАВА 3.4 Вторинні кола
563

твер дого а л ю м ін ію . К он тр ол ьн і кабелі з м ідн им и ж ил ам и треба застосовувати


тіл ьки у вторин ни х кол ах, я к і розм іщ ен о в п ож еж о- і ви бухонебезпечн их зонах,
у втор и н н и х к ол а х м ехан ізм ів дом ен н и х і к он вер тер н и х ц ехів , гол овн ої лін ії
о б т и ск н и х і безперервн и х ви сок оп р од у к ти в н и х п р ок а тн и х станів.
3 .4 .8 За у м о в о ю м ех ан іч н ої м іц н ості п роводи і кабелі втор и н н и х кіл м аю ть
відповідати так и м ви м огам :
- жили контрольних кабелів для приєднання під гвинт до затискачів панелей
і апаратів повинні мати перерізи, не менші ніж 1,5 мм2 (а в разі застосування спе­
ціальних затискачів - не менші ніж 1 мм2) для міді і 2,5 мм2 - для алюмінію; для
струм ових кіл - 2,5 мм2 для міді і 4 мм2 для алюмінію;
- для невідповідальних вторинних кіл, для кіл контролю і сигналізації допус­
кається приєднання під гвинт кабелів з мідними жилами перерізом 1 мм2;
- у колах з робочою напругою 100 В і вище переріз мідних жил кабелів, які
приєднують паянням, має бути не менше ніж 0,5 мм2;
- у колах з робочою напругою 60 В і нижче діаметр мідних жил кабелів, які
приєднують паянням, має бути не менше ніж 0,5 мм;
- переріз ж ил кабелів зовн іш н іх зв ’ язків К ТЗА З, в осн овн ом у, має бути
0,35 мм2 або 0,5 мм2.
Перевагу необхідно віддавати кабелям типу « вита пара» (скручені два проводи)
або «вита зірка» (скручені три проводи);
- пристрої зв’ язку, телемеханіки і подібні до них треба приєднувати до затис­
качів під гвинт;
- приєднання однодротових жил (під гвинт або паянням) допускається ви ко­
нувати лише до нерухомих елементів апаратури;
- приєднання жил до р ухом и х або знімних елементів апаратури (втичних
з ’ єднувачів, знімних блоків тощ о), а також до панелей і апаратів, які піддаються
вібрації, треба виконувати гнучкими (багатодротовими) жилами.
3 .4.9 П ерерізи ж ил кабелів і проводів м аю ть задовольняти вим оги їх захи сту
від КЗ без ви тр и м ки ч асу, д оп у сти м и х три вали х стр у м ів згідн о з гл авою 1.3
ц и х П равил, тер м іч н ої ст ій к о с т і (для к іл зм ін н ого та п остій н ого стр у м у н ап ру­
гою до 1 кВ , у т ом у ч и сл і від тран сф орм аторів ст р у м у , а к ум у л я тор н ої батареї,
щ ита п остій н ого ст р у м у та кіл вл асн и х п отреб, я к і в и к о р и ст о в у ю т ь для Р З А ),
а т а к о ж забезпечувати р оботу апаратів у заданом у кл асі то ч н о сті. П ри ц ьом у
треба д отр и м у вати ся та к и х ум ов:
1) навантаження вторинних обмоток вимірювальних трансформаторів, до яких
приєднують лічильники і вимірювальні перетворювачі, мають відповідати діапа­
зону значень, для яки х унормовано клас точності;
2) втрати напруги у вторинних колах трансформатора напруги не мають пере­
вищувати:
- для лічильників електричної енергії і вимірювальних перетворювачів - зна­
чень, установлених в 1.5.19 цих Правил;
- для панелей (шаф) релейного захисту та автоматики - 3 % ;
- для пристроїв автоматичного регулювання збудження - 1 % ;
- для щ итових приладів і датчиків, які використовую ться для всіх видів вимі­
рювання - 1,5 % .
У разі ж ивлення зазначених навантаж ень сп ільни м и ж ил ам и їх переріз має
бути вибраним за м ін ім ал ьн ою з д оп усти м и х норм втрати напруги;
564 РО З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

3) для к іл оп ер а ти в н ого ст р у м у втр ати н ап руги від д ж ерел а ж и вл ен н я


м аю ть стан ови ти :
- до панелі пристрою - не більше ніж 10 % ;
- до електромагнітів керування, які не мають форсування, - не більше ніж
10 % за найбільшого струм у навантаження;
- до електромагнітів керування, які мають триразове і більше форсування, - не
більше ніж 25 % у разі форсованого значення струму.
3 .4 .1 0 За ви м огам и п о ж е ж н о ї безп ек и в тор и н н і к ол а е л е к т р о у ст а н о в о к
п оділ я ю ть на групи :
- кола електричної частини атомних електростанцій;
- кола підстанцій високої (110 кВ і вище) і надвисокої (330 кВ і вище) напруги,
КРУЕ, енергоблоків або генераторів одиничною потуж ністю понад 50 МВт;
- кола підстанцій і РУ середньої (від 6 кВ до 35 кВ) напруги, електростанцій,
енергоблоків і генераторів одиничною потуж ністю до 50 МВт;
- кола решти електроустановок.
У ч асти н і п ож еж н ої безпеки вторин н і кол а ел ек тр оу ста н овок м аю ть в ід п о­
відати таки м ви м огам :
- бути стійкими до поширення полум ’ я в разі одиночного прокладання - від­
повідно до ДСТУ 4809 (пункт 4.1, таблиця 1);
- бути стійкими до поширення полум ’ я в разі прокладання в пучках - відпо­
відно до ДСТУ 4809 (пункт 4.2, таблиця 2).
Ін ш і в и м о г и п о ж е ж н о ї б е з п е к и д о п р о в о д ів і к а б е л ів в ід п о в ід н о д о
Д СТУ 4809 треба зазначати в гал узеви х ви м огах до ел ектрообладнан ня.
3.4.11 Для зм енш ення ін д ук ти вн и х опорів ж и л кабелів розп оділ вторин ни х
кіл тран сф ор м аторів стр у м у і тран сф орм аторів напруги н еобхід н о ви кон увати
таки м чи н ом , щ об сум а стр ум ів ц и х кіл у к о ж н о м у кабелі д орівн ю вал а нулю .
В одн ом у к он тр ол ьн ом у кабелі не д о п у ск а єть ся о б ’ єднувати ви м ірю вал ьні
кол а стр у м у та н ап руги ; кола керуван н я з кол ам и ви м ірю ван ь та си гнал ізац ії;
кол а керуванн я, ви м ірю ван ь і си гн ал ізац ії із си л ови м и кол ам и 0 ,4 /0 ,2 3 кВ.
Д оп у ск а єть ся застосовув ати сп іл ьн і кабелі для кіл р ізн и х приєднань (за
в и н я т к ом вза єм н о р езер вова н и х к іл і взаєм н о р езер вова н и х п ри єд н ан ь) за
у м ови , щ о всі ж и л и кабел ю м аю ть ізо л я ц ію , як а відповідає н ай вищ ій н апрузі,
застосовуван ій у ц и х ел ектри чн и х к ол а х . П ри ц ьом у має бути ви кон ан о ум ови
із за хи сту втор и н н и х кіл від ім п у л ь сн и х завад.
3.4.12 У кон тр ол ьн и х кабел ях, перекладання я к и х п отребує значних трудо-
ви трат, або час відновлення я к и х має бути м ін ім ал ьн им , п отр ібн о передбачати
резервні ж и л и , к іл ь к ість я к и х визначаю ть за п р оек том , із урахуван н ям ф а кто­
рів, я к і сп р и я ю ть ім ов ір н ост і п ош к од ж ен н я кабел ів, та сп о со б у п рокладання.
У разі прокладання кабелів у захи сн и х трубах, к ор оба х і пучкам и на л отках
к іл ь к ість р езервн и х ж и л має стан ови ти 10 % від к іл ь к о сті р о бо ч и х ж и л , але
не менш е од н ієї ж и л и з ур ахува н н я м та к ого:
1) к іл ь к ість резервн их ж и л для кабел ів з м ідн им и ж ил ам и має становити:
- за кількості робочих жил від 2 до 7 - одна резервна жила;
- за кількості робочих жил від 8 до 26 - дві резервні жили;
- за кількості робочих жил понад 27 - три резервні жили;
2) к іл ь к ість р езервн и х ж и л для кабелів з а л ю м ін ієви м и ж ил ам и має ст а ­
н овити:
ГЛАВА 3.4 Вторинні кола
565

- за кількості робочих жил від 4 до 10 - одна резервна жила;


- за кількості робочих жил від 14 до 37 - дві резервні жили;
3) к іл ь к іст ь р езервн и х ж и л для кабел ів з ал ю м ом ід н и м и ж ил ам и м ає ста ­
н овити:
- за кількості робочих жил від 4 до 10 - одна резервна жила;
- за кількості робочих жил від 14 до 37 - дві резервні жили;
- за кількості робочих жил понад 37 - три резервні жили.
Резервні жили мають бути заізольованими, мати маркування «Резерв» та назву
кабелю.
К абелі треба п ри єдн увати до збір ок затискачів.
К абелі втор и н н и х кіл приєднань 0 ,4 —35 кВ треба п ри єдн увати через збір ки
зати скач ів, я к і м іст я т ь гви н тові або п руж и н н і клем и.
Кабелі вторин ни х кіл приєднань 1 1 0 -7 5 0 кВ треба приєднувати через збірки
зати скач ів, я к і м істя ть лиш е гви н тові клем и.
В икон ан н я зати скач ів має відповідати м атеріал у і п ерер ізу ж ил кабелів.
К іл ь к ість зати скач ів має бу ти т а к ою , щ об к о ж н а ж ил а в с іх кабелів з будь-
я к ого матеріалу приєднувалась до інди відуал ьної клем и, а та к ож м ався деякий
експ л уатац ій н и й та м одер н ізац ій н и й запас віл ьн и х клем . Щ іл ь н ість збір ки
зати скачів та їх к о н ст р у к ц ія м аю ть забезпечувати вільне читання м ар к увал ь­
н и х н аписів на п р овід н и к а х, тобто без їх н ь о го відгинання.
П ри єдн увати дві м ідн і ж и л и кабел ю під один гви нт не р ек ом ен дован о, а
п ри єдн увати дві ал ю м ін ієв і ж и л и заборон ено.
У м ісц я х п риєднання др оти та ж и л и кабелів не м аю ть п іддавати ся м ех а ­
н іч н ом у тя ж ін н ю .
Д о ви водів тран сф ор м аторів стр у м у , тран сф орм аторів н ап руги , к о м б ін о ­
вани х тран сф орм аторів або ок р ем и х апаратів кабелі дозвол ен о п ри єдн увати
безпосередн ьо.
В иконання затискачів та їх збір ок має задовол ьн яти такі ви м оги :
- затискаючий вузол клеми має відповідати матеріалу провідника;
- конструкція затискача має м істити мінімальну кількість відкритих стру-
моведучих частин, а конструкція ряду затискачів - унеможливлювати випадкове
о б’ єднання двох поряд розташ ованих клем через лопатку викрутки. Я кщ о таку
мож ливість не виключено, треба застосовувати ізоляційні перегородки або пусті
затискачі;
- затискні гвинти повинні мати метричну різьбу стандартного кроку, не меншу
ніж М3;
- товщина одного затискача (з ізоляцією ) має бути не менше ніж 8 мм;
- вимірювальні затискачі не повинні містити пруж инних елементів, які при­
значено для відведення контактного містка. М ісце розриву кола повинне мати
мож ливість візуального контролю та сигнальні елементи, які привертають увагу
до положення контактного містка. П отрібно передбачати оперування контактним
м істком за допомогою викрутки, видалення або фіксацію містка за розімкненого
стану клеми.
3.4.13 Дозволено з’ єднувати контрольні кабелі з метою збільшення їх довж ини,
якщ о довж ина траси перевищ ує будівельну довж ин у кабелю. Кабелі, я кі мають
металеву оболон ку, треба з ’ єднувати з установленням герм етичних муфт.
Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
566

Кабелі з н ем еталевою обо л о н к о ю або з ал ю м ін ієв и м и ж ил ам и треба з ’ є д ­


нувати на п р ом іж н и х рядах зати ск ач ів або за д о п о м о го ю сп ец іальн их м уф т,
п ри зн ачени х для даної м арки кабелів.
М ісц я з ’ єднань і відгал уж ен ь п роводів і к абел ів (к р ім п р и хова н ого п р о ­
кладання) м аю ть бути д осту п н и м и для огл я ду і рем он ту. Ізол я ц ія з ’ єднань і
відгал уж ен ь м ає бу ти р івн оц ін н ою ізо л я ц ії ж и л п роводів та кабел ів, я к і з ’ єд ­
н ую ться . У м ісц я х з ’ єднання та відгал уж ен ь п ровід н и к и і кабелі не п овин ні
зазнавати м ехан іч н и х зуси ль.
3 .4 .1 4 К абел і в т ор и н н и х к іл , ж и л и к а бел ів і п р о в о д и , я к і п р и єд н у ю т ь
до з бір ок за ти ск а ч ів або ап аратів, п ови н н і м ати м а р к ува н н я в ід п ов ід н о до
ГОСТ 2 .7 0 9 (див. та к ож 3 .4 .4 6 ).
3 .4 .1 5 У разі прокладання п роводів і кабелів по гар я ч и х п овер х н я х або в
м ісц я х , де ізол яц ія м ож е піддаватися д ії масел та ін ш и х агреси вн их середовищ ,
треба з астосовув ати сп ец іальн і п роводи і кабелі (див. гл аву 2.1 ц и х П равил).
П роводи і ж и л и кабел ю , я к і м а ю ть н е св ітл о стій к у ізо л я ц ію , має бути з а х и ­
щ ен о від д ії сон я ч н ого ви п р ом ін ю ван н я.
3 .4 .1 6 К абелі втор и н н и х к іл тран сф ор м аторів н апруги 110 кВ і ви щ е, я к і
п рокл а даю ть від тра н сф ор м а тора н ап руги до щ и та, п ови н н і м ати м еталеву
обол он к у (бр он ю ) або екран , заземлені з о б о х к ін ц ів.
К абелі, я к і не м аю ть м еталевої обол он к и (бр он і) або екран и, д оп у ск а єть ся
з а сто со в у в а т и у в т ор и н н и х к о л а х тр а н сф о р м а то р ів н ап р у ги , я к щ о в и к л ю ­
чена м ож л и в ість неправил ьн ої д ії р ел ей н ого за х и ст у під вп л и вом п о зд о в ж ­
н іх е .р .с.
К абел і в к о л а х о сн о в н и х і д о д а т к о в и х о б м о т о к о д н о го т р а н сф ор м а тор а
н апруги 110 кВ і ви щ е п о всій довж и н і траси треба п рокл адати поряд.
У к ол а х приладів і п р и стр оїв, ч утл и ви х до ел ек тром агн ітн и х завад, треба
за стосовув а ти екран ован і п роводи , а т а к о ж к он тр ол ьн і кабел і із загальним
екран ом або кабелі з екран овани м и ж и л ам и .
3 .4 .1 7 П роводи та апаратуру, я к і за сто со в у ю ть у втор и н н и х к ол ах , треба
р озр аховувати на н ап ругу відповідн о до р о б о ч о ї н апруги дж ерела ж ивлен ня
(або р озд іл ов ого тран сф орм атора), я к е ж и ви ть ц і кола.
Опір ізол я ц ії ел ектри чн о п о в ’ язан и х втор и н н и х к іл з р обоч ою н ап ругою ,
ви щ ою н іж 60 В, відносн о землі та м іж ел ектри чн о не п о в ’ язаним и вторин ним и
кол ам и р ізн ого призначення має бути в м еж а х к о ж н о г о приєднання не н иж че
н іж 1 М Ом.
Опір ізол я ц ії втор и н н и х кіл з р обоч ою н ап ругою , не в и щ о ю н іж 60 В, к р ім
кіл н ап р у гою 24 В та н и ж че, м ає бути не н и ж че н іж 0 ,5 МОм.
О пір ізол я ц ії втор и н н и х кіл н ап ругою 24 В і н и ж че та п ри строїв на м ік р о-
ел ектрон ній та м ік р оп р оц есор н ій базі р егл ам ен тую ть і ви м ір ю ю ть відп овід н о
до р еком ен дац ій заводу-виробн ика.
3 .4 .1 8 К он тр ол ь ізол я ц ії кіл оп ерати вн ого п о стій н о го і зм ін н ого стр ум ів
треба передбачати на к о ж н о м у н езалеж н ом у дж ерелі (вк л ю ч аю ч и р озділови й
тран сф орм атор), я к е не м ає заземлення.
Б езперервном у к он тр ол ю ізол я ц ії п ідл ягаю ть у сі кол а м ер еж і п остій н ого
ст р у м у , у т о м у ч и сл і і т і, я к і від ок р ем л ен о від п о л ю сів оп о р о м п р и й м а ч ів,
значення я к и х п ереви щ ує п ор іг сп рац ьовуванн я п р и стр ою к он тр ол ю ізол я ц ії.
ГЛАВА 3.4 Вторинні кола
567

П ри стрій к он тр ол ю ізол я ц ії м ає забезпечувати подавання си гнал у в разі


н еси м етр ії н ап руг п ол ю сів та в разі зм ен ш ен н я о п о р у ізо л я ц ії н и ж ч е в ст а ­
н овл ен ого значення, а для п остій н ого стр у м у - та к о ж ви м ірю ван н я значення
оп ор у ізол я ц ії п ол ю сів .
3 .4 .1 9 М ер еж а оп ер а ти в н ого п о ст ій н о г о с т р у м у п ови н н а м а ти си ст е м у
п о ш у к у « з е м л і» , яка ск л а дається з д в ох о сн овн и х части н:
- стаціонарної - для автоматичного виявлення секції шин, на приєднаннях
якої виникло зниження ізоляції відносно землі;
- переносної - у вигляді спеціалізованого приладу для ручного п ош уку м іс­
цезнаходження дефекту ізоляції.
П ри строї п ош у к у «зем л і» м аю ть зберігати працездатність за будь-я кої зміни
к ом у та ц ій н ої сх ем и м ер еж і оп ерати вн ого п о стій н ого стр ум у.
П р и стр ої к он тр ол ю ізол я ц ії м а ю ть к о р е к тн о визначати си м етр и чн е зн и ­
ж енн я оп ор у ізол я ц ії п ол ю сів оп ерати вн ого п о стій н о го стр ум у.
П р и стр ої к он тр ол ю ізол я ц ії м а ю ть забезпечувати передавання інф орм ац ії
про н ап ругу та оп ір ізол я ц ії п ол ю сів в А С У Т П , п р и стр ої р еєстр а ц ії та звук ов ої
си гнал ізац ії.
Н а п р у гу оп е р а ти в н о го п о ст ій н о г о ст р у м у я к м іж п о л ю са м и , так і м іж
к о ж н и м п о л ю сом і зем л ею , треба р еєст р у в а т и за д о п о м о г о ю а втом а ти ч н и х
р еєструвал ьи х п ри строїв.
С посіб п риєднання кабелів р озп оділ ьн ої м ер еж і до зати скач ів щ и та п о ст ій ­
н ого стр ум у м ає забезпечувати м ож л и в ість застосуван н я стр у м ов и х к л іщ ів під
час п ош у к у «з е м л і».
П р и стр ої к он тр ол ю ізол я ц ії та п о ш у к у «зем л і» не повин ні вн оси ти в р о зп о ­
д ільн у м ер еж у оп ерати вн ого п ост ій н ого ст р у м у си гн ал ів, здатних ви кл икати
хи бн і сп рац ьовуванн я п ри строїв Р ЗА .
К онтроль ізол я ц ії д оп у ск а єть ся не ви к он ува ти за н ерозгал уж ен ої м ереж і
оп ерати вн ого стр ум у.
С хеми п ідкл ю ченн я вторин ни х кіл до д и скр етн и х входів м ік р оп р оц есорн и х
п ри строїв р елей ного за хи сту м а ю ть забезпечувати р о бо ту п ри строїв к он тр ол ю
ізол я ц ії м ер еж і п остій н ого оп ера ти вн ого стр у м у в разі зам икання на зем лю в
ц и х к ол ах .
3 .4.20 Ж и вленн я оперативним стр ум ом вторин ни х кіл к ож н ого приєднання
треба ви кон увати через ок р ем і а втом ати чн і ви м и к ачі.
З а хи сн і апарати м а ю ть за х и щ а ти в то р и н н і к ол а від ст р у м ів к о р о т к о г о
зам икання (К З), п еревантаж ення і бути ч утл и ви м и до д у гов и х КЗ.
З а хи сн і апарати м а ю ть забезп еч увати ви м и к ан н я КЗ у б у д ь -я к ій точ ц і
м ер еж і оп ера ти вн ого ст р у м у , я к і су п р о в о д ж у ю т ь ся зн и ж ен н я м н ап руги на
збір к а х п остій н ого оп ерати вн ого ст р у м у гл и би н ою , біл ьш ою н іж 80 % , з ч а­
сом , як и й не п ереви щ ує 40 м с.
С тр у м о-ч а сов і х а р а к т ер и ст и к и за х и сн и х апаратів м а ю ть забезпечувати
селективне ви м и кан н я в у сь о м у діапазоні м ож л и в и х значень н адструм ів.
Дальнє резервування автом а ти чн и х ви м и к ач ів втор и н н и х к іл приєднань
має забезп ечувати ся д ією зап обіж н и к ів або а втом а ти чн и х ви м и к а ч ів , у с т а ­
н овл ю ва н и х перед а втом а ти чн и м и ви м и к ач ам и на в е р х н ь о м у р івн і м ер еж і
ж ивлення.
568 РО З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

З апобіж н и ки п овинні мати датчики стану, а сигнали від н их м аю ть відобра­


ж а ти ся в м ісц евій ін д и к ац ії та передаватися до си стем и збирання ін ф орм ац ії
та А С У Т П (за їх н аявн ості).
3 .4.21 Ж и вл ен н я оперативним стр ум ом кіл релей ного за хи сту, автом ати ки
і керуванн я ви м и качам и к о ж н о го приєдн ан н я слід передбачати через окр ем і
захи сн і автом ати чн і ви м и кач і, не п о в ’ язані з ін ш и м и к ол ам и.
М ер еж а о п е р а т и в н о г о п о с т ій н о г о с т р у м у м ає за б е з п е ч у в а т и р о б о ч е та
резервне ж ивл ен ня т а к и х осн ов н и х ел ек троп ри й м ач ів:
- пристроїв РЗА;
- пристроїв керування та приводів високовольтних вимикачів;
- пристроїв сигналізації;
- пристроїв протиаварійної автоматики;
- пристроїв зв’ язку, які забезпечують передавання сигналів РЗА;
- аварійного освітлення;
- приводів автоматичних ввідних і секційних вимикачів щитів власних потреб.
3 .4 .2 2 З бірки (се к ц ії) ж ивл ен ня п ри строїв Р З А п овин ні мати ок р ем і уводи
від а к ум у л я тор н ої батареї, н езалеж ні від к іл ж и вл ен н я ін ш и х ел ек тр оп р и й ­
м ачів.
В и к ор и стовува ти сп іл ь н і захи сн і к о м у та ц ій н і апарати для кіл ж ивлення
п ри строїв Р З А і кіл ж ивлен ня приводів в м и к а н н я / вим икан ня ви сок овол ьтн и х
ви м и к ач ів та ін ш и х си л ови х ел ектроп ри й м ач ів заборон ено.
Д ля приєднань н ап ругою 110 кВ і ви щ е, а т а к о ж для генераторів (бл оків)
п о т у ж н іс т ю 60 М В т і біл ьш е м ає бу ти передбачено роздільн е ж ивл ен ня оп ера­
ти вн и м стр ум ом із ок р ем и м и автом ати чн и м и ви м и качам и або зап обіж н и к а м и
(від р ізн и х а кум ул я тор н и х батарей, через різн і се к ц ії щ и тів п остій н ого стр ум у,
р ізн і ш аф и р озп од іл у оп ерати вн ого стр у м у ) о сн овн и х і резервн их захи стів.
Для підвищ ення надійн ості ж ивлення оперативним стр ум ом п ри строїв РЗА
стор ін ВН та Н Н тран сф ор м аторн и х п ідста н ц ій треба ви к он у ва ти р озділ ьн и м .
С хем а ор га н ізац ії к іл оп ерати вн ого стр у м у м ає забезпечувати м ож л и в ість
п ереведення п р и стр оїв Р З А з осн ов н о го дж ерел а ж ивл ен ня оп ерати вн им с т р у ­
м ом на резервне без перерви ж и вл ен н я п ри строїв Р З А .
Д ля п ри строїв Р З А м ає бути виділено окрем і сек ц ії ш ин або збір к и на щ итах
п остій н ого ст р у м у та ок р ем і ш аф и р озп од іл у оп ера ти вн ого стр ум у.
К ол а в за єм н ого р езер вув ан н я м іж збір к а м и щ и т ів п о ст ій н о г о ст р у м у і
ш аф ам и р озп од іл у оп ер а ти вн ого ст р у м у п ови н н і м ати два к о м у т а ц ій н и х та
з а хи сн и х апарати, р озм іщ ен і в р ізн и х ш аф ах.
3 .4 .2 3 П р и ст р о ї Р З А і к ер ува н н я м а ю ть п ід л я га ти к о н т р о л ю ст а н у кіл
ж ивл ен ня оп ерати вн им стр у м ом , я к и й д іє п остій н о. К онтроль м ож н а зд ій сн ю ­
вати за д оп ом огою ок р ем и х реле, бл о к -к о н та к тів а втом а ти чн и х в и м и к ач ів кіл
ж ивл ен ня, світл ови х інди каторів або апаратів, я к і передбачаю ть для кон тр ол ю
сп р авн ості кола для н аступ н ої оп ера ц ії к ом у та ц ій н и х апаратів з дистан ційн им
керуванн ям .
К он тр ол ь сп р авн ості к іл для п од ал ьш ої оп ерац ії як ув ім к н ен н я , так і в и ­
м кн ен н я, треба здій сн ю ва ти на в сіх ви м и кач ах 1 1 0 -7 5 0 кВ . Н а ви м и к ач ах 6 -
35 кВ кон трол ь сп р авн ості кола ви м кн енн я треба здій сн ю вати у в сіх випадках,
а кон тр ол ь сп равн ості кола увім кнен ня - на ви м и качах відповідальних елемен­
ГЛАВА 3.4 Вторинні кола
569

тів , я к і вм и к а ю ться під д ією п р и стр оїв а втом ати чн ого введення резерву (А В Р )
або тел екеруван н я та на к ор отк оза м и к а ч а х .
С хем не ви конан ня к іл п ри водів ви м и кач ів на етапі їх ви готовл ен н я має
забезпечувати м ож л и в ість к он тр ол ю сп р авн ості к іл ви м кн енн я та увім кн ен н я.
3 .4 .2 4 В ел ек троустан овк а х, як правило, має бу ти забезпечено автом атичне
подавання си гнал у про п оруш ен н я н орм ал ьн ого р еж и м у р оботи і про в и н и к ­
нення б у д ь-я к и х н есп равн остей . П ер ев ір к у сп р а вн ості ц іє ї си гн а л ізац ії має
бу ти передбачено п еріоди чн и м її ви пробуван ням .
В ел ек тр оу ста н овк а х, я к і п р а ц ю ю ть без п о стій н о го чергуван н я п ерсоналу,
має забезпечуватися подавання си гнал у до п у н к ту п еребування п ерсоналу.
С х ем у с и г н а л із а ц ії сп р а ц ь о в у в а н н я з а х и ст ів т р е б а в и к о н у в а т и та к и м
ч и н ом , щ об оп ерати вн ий персонал до р озш иф руван н я п р оток ол ів засобів р е є­
стр а ц ії ч іт к о м іг ви зн ачи ти , я к і за хи сти сп рац ю вали п ерш им и (тех н ол огіч н і
чи п р и стр ої р елей ного за х и ст у і п роти аварій н ої а втом а ти к и ) та в я к ій п о сл і­
д овн ості.
3 .4 .2 5 К ола оп ерати вн ого стр ум у, в я к и х м ож л ива п ом и л к ова робота р ізн и х
п ри строїв від ім п у л ь сн и х перенапруг, зум овл ен и х р о б о т о ю бл и ск а вк оза хи сту,
к ом у та ц ій н и х апаратів або к о р отк и м и зам и канн ям и у в и со к о в о л ь тн и х р о зп о ­
д іл ьн и х п р и ст р оя х , п ови н н і мати п р и стр ої за хи сту від перенапруг.
У щ и та х п остій н ого ст р у м у для за хи сту від п еренапруг з а сто со в у ю ть , як
п равил о, кр ем н ієві д іод и , я к і п ід к л ю ч а ю ть через за п обіж н и к и м іж к о ж н и м із
п ол ю сів та зем л ею . Н ом інальн ий стр ум д іод ів м ає бу ти не м енш е н іж 160 А .
Значення стр у м у в и ток у діодів п р отя гом терм ін у експ л уа та ц ії не м ає п ереви­
щ увати д оп у сти м и х значень, обу м овл ен и х н орм ован и м и значенням и оп орів
п ол ю сів м ер еж і п остій н ого ст р у м у відн осн о зем л і (див. 3 .4 .1 7 ).
3 .4 .2 6 Заземлення у втор и н н и х к ол а х тран сф орм аторів стр у м у треба перед­
бачати в одн ій т оч ц і на н ай бл и ж чій від тран сф ор м аторів ст р у м у збір ц і за ти с­
качів або на зати скач а х тран сф орм аторів стр ум у.
Для захи стів, я к і о б ’ єдн ую ть декілька к ом п л ек тів трансф орм аторів стр ум у,
заземлення треба п ередбачати в одн ій т оч ц і; у ц ь о м у разі д о п у ск а єть ся зазем ­
лення через п роби вн ий зап обіж н и к з п роби вн ою н ап ругою , не в и щ о ю н іж 1 кВ,
і з ш ун тувальни м оп ор ом 100 Ом для стік ан н я ста ти ч н ого заряду.
В тори н н і о б м о тк и п р ом іж н и х р озд іл ов и х тран сф ор м аторів ст р у м у д о п у с­
к а єть ся не зазем лю вати .
3 .4 .2 7 В т о р и н н і о б м о т к и т р а н сф о р м а т о р а н а п р у ги т р е б а з а зе м л ю в а ти
з ’ єднанням н ейтрал ьн ої точ к и або одн ого з к ін ц ів о б м о тк и із зазем лю вальним
п р и стр оєм .
Заземлення втор и н н и х об м оток тран сф орм атора н ап руги м ає бу ти в и к он а ­
ним, я к правило, на н ай бл иж чій від тран сф орм атора напруги збірц і затискачів
або на зати скач ах тран сф орм атора напруги.
Д оп у ск а єть ся о б ’ єднувати вторин н і зазем лю вані кол а д е к іл ь к о х тран сф ор­
м аторів н апруги одн ого р озп од іл ьн ого п р и стр ою загал ьною заземлювального
ш и н к ою . Я к щ о згадані ш и н ки н алеж ать до р ізн и х р озп од іл ьн и х п р и стр оїв і їх
розташ ован о в р ізн и х п ри м іщ ен н я х (наприклад, релейні щ и ти р озп оділ ьн и х
п ри строїв р ізн ої н ап руги ), то ц і ш и н к и , як п равил о, не треба з ’ єдн увати м іж
соб ою .
570 Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

Д ля тран сф орм аторів н ап руги , я к і в и к о р и ст о в у ю т ь я к дж ерела оп ера ти в­


н ого зм ін н ого ст р у м у , я к щ о не п ередба ч ається р обоч е зазем ленн я од н ого з
п ол ю сів м ер еж і оп ерати вн ого стр у м у , захи сн е зазем лення втор и н н и х о б м о то к
тран сф орм аторів напруги треба ви кон увати через п роби вн и й зап обіж н и к .
3 .4 .2 8 Т рансф орм атори н апруги м а ю ть бу ти захи щ ен і від КЗ у втори н н и х
к ол ах автом ати чн им и ви м и качам и . А в том а ти ч н і ви м и кач і треба встан овл ю ­
вати у в сіх незаземлених провідниках п ісля збір к и затискачів, за ви н ятком кола
н ул ьової п осл ід ов н ості (р озім к н ен ого тр и к утн и к а ) тран сф орм аторів напруги в
м ер еж ах з вел и к и м и стр ум ам и зам и канн я на зем лю .
Д ля н ерозгал уж ен и х кіл напруги а втом ати чн і ви м и к ач і д оп у ск а єть ся не
встан овл ю вати .
У втор и н н и х кол ах тран сф орм атора н апруги м ає бу ти забезпечено м о ж ­
л и вість створен н я ви ди м ого р озр и ву (руби л ьн и к и , р о з ’ єм н і з ’ єднувачі т о щ о ).
Установлювати пристрої, яким и мож е бути викликано розрив провідників між
трансформатором напруги і м ісцем заземлення його вторинних кіл, заборонено.
3 .4 .2 9 Н а тра н сф ор м а тора х н ап руги , устан овл ен и х у м ер еж ах з м алим и
стр ум ам и зам и канн я на зем л ю без к ом п ен са ц ії є м н існ и х стр ум ів (наприклад,
на генераторн ій н ап рузі бл ока ген ер атор -тр ан сф ор м атор , на н апрузі власн их
потреб ел ектростан цій та п ідстан ц ій ), за н еобхідн ості треба передбачати захи ст
від перен ап руги в разі са м ов іл ь н и х зм іщ ен ь н ейтралі та в разі ви никнен н я
ф ерорезон ан су.
Для зап обіганн я з су в у нейтралі н еобхід н о в к ол і д од а тк ов ої обм о тк и «р озі-
м кн ен ий т р и к у т н и к » тран сф орм атора н апруги встан овл ю вати рези стор 2 5 О м ,
р озр ахован и й на тривале п р оход ж ен н я стр у м у 4 А .
Н е дозвол ен о встан овл ю вати р ези стор у к ол і д од а тк ов ої обм о тк и тра н сф ор ­
м аторів н апруги тип ів Н А М И та ЗН М И .
3 .4 .3 0 У втор и н н и х к ол а х тран сф ор м аторів н апруги 110 кВ і вищ е має бути
п ередбачено резервування від ін ш ого тран сф орм атора н апруги з ручни м п ере­
веденням к іл на ін ш и й тран сф орм атор напруги.
У разі п ереф іксац ії приєднань р о з ’ єднувачам и на ін ш у си стем у ш ин має
забезпечуватися автом ати чн е п ерем и канн я ж и вл ен н я к іл н апруги п ри строїв
Р З А на тран сф орм атор н ап руги ц іє ї си стем и ш ин .
3 .4 .3 1 Т ран сф орм атори н апруги м а ю ть п ідл ягати к о н тр о л ю сп р авн ості кіл
напруги.
Р елейний з а х и ст, кол а я к о го ж и вл я ть ся від тран сф ор м аторів н ап руги , має
бути обладнано п р и стр оя м и , я кі:
- автоматично виводять захист із дії в разі вимкнення автоматичних вимикачів,
перегорання запобіж ників та інш их поруш ень кіл напруги (якщ о ці порушення
мож уть призвести до помилкового спрацьовування захисту в нормальному режимі)
та сигналізують про поруш ення цих кіл;
- сигналізують про порушення кіл напруги, якщ о ці порушення не призводять
до помилкового спрацьовування захисту в умовах нормального режиму, але можуть
призвести до зайвого спрацьовування в інш их умовах (наприклад, у разі КЗ поза
захищ уваною зоною).
Н езалеж н о від н ая вн ості або від су тн о ст і в к ол а х за хи сту зазначен их п р и ­
стр оїв м ає бути передбачено подавання си гнал у:
ГЛАВА 3.4 Вторинні кола
571

- у разі вимкнення автоматичних вимикачів - за допомогою їх допоміж них


контактів;
- у разі порушення роботи реле-повторювачів ш инних роз’ єднувачів - за допо­
м огою пристроїв контролю обриву кіл керування і реле-повторювачів;
- для трансформаторів напруги, у колі обм оток вищ ої напруги яки х установ­
лено запобіжники, у разі порушення цілості запобіжників - за допомогою пристроїв
контролю справності кіл напруги.
3 .4 .3 2 Д ля к он тр ол ю у в ім к н ен ого стан у а втом а ти ч н и х ви м и к ач ів , у с т а ­
н овл ени х у к ол а х втор и н н и х о б м о то к тран сф ор м атора н ап руги , я к и й в и к о ­
р и ст ов у єть ся в сх ем а х релей ного за х и сту , А П В , п роти аварій н ої автом ати ки
та телекеруван н я, треба застосовув ати ш ви д к од ій н і р ел е-п овторю вач і. Реле-
п овторю вач і повин ні мати окрем е ж ивлен ня і п ід к л ю ч ати ся через ок р ем і авто­
м атичні ви м и кач і з о б о в ’ я зк ови м к он тр ол ем обр и ву кіл ж ивл ен н я.
У разі п оруш ен н я р оботи р ел е-п овторю вач ів м ає бу ти передбачено сигнали
від п р и стр ою к он тр ол ю обр и в у кіл кер уван н я, д о п о м іж н и х к о н та к т ів а в т о ­
м а ти ч н ого ви м и кача ж ивл ен ня кіл керуванн я та са м и х рел е-п овторю вачів.
3 .4.33 У м ісц я х , я к і піддаю ться стр усам і вібрац іям , має бути вж и то заходів
п роти п оруш ен ня к он та к тн и х з ’ єднань проводів, п ом и л к ового спрацьовування
реле, а та к ож п роти передчасного зн ош уван н я апаратів і приладів.

П АН ЕЛ І І Ш А Ф И К ЕРУ В А Н Н Я ,
ЗА Х И С Т У Т А АВТОМ АТИ КИ

3 .4 .3 4 М он таж к іл п о ст ій н о го і зм ін н о го ст р у м у в м еж а х щ и т о в и х п р и ­
стр оїв (панелі, п ул ьти , ш аф и, я щ и к и т ощ о ), а та к о ж в н утр іш н іх сх ем з ’ єднань
п ри водів ви м и к ач ів, р о з ’ єдн увачів та ін ш и х п ри строїв за ум овам и м ехан іч н ої
м іц н ості м ає бу ти ви конан о проводам и або кабел ям и з м ідн им и ж ил ам и пере­
р ізом , як и й відп овідає ви м огам 2 .1 .1 4 ц и х П равил.
М еханічні навантаж ення на м ісц я приєднання до збір ок затискачів і паяння
п роводів не д оп у ск а ю ться .
Д ля п ер ех од ів д вер ц я та п р и ст р оїв м ає бу ти обл аднано м ід н и м и ба га то ­
д р отови м и проводам и п ерер ізом , не м ен ш им н іж 0 ,5 м м 2; д о п у ск а єть ся та к ож
застосовувати проводи з м ідними одн одротовим и ж ил ам и перерізом, не менш им
н іж 1,5 м м 2, за у м ови , щ о д ж гу т п роводів п рац ю є л иш е на кручен н я.
П ерерізи п роводів щ и тов и х п ри строїв та ін ш и х ви робів за вод ськ ого в и г о ­
товлення визначаю ть за вим огам и їх захи сту від КЗ без ви три м ки ч асу та д о п у с­
ти м и м и стр ум ови м и н аван таж енн ям и згідн о з главами 1.3 і 2.1 ц и х П равил, а
для кіл , я к і йдуть від трансф орм аторів стр ум у, к р ім т ого, і терм ічн ою стій к істю
відповідн о до ви м ог глави 1.4 ц их П равил.
З а стосовува ти п роводи і кабелі з а л ю м ін ієви м и ж ил ам и для вн утр іш н ього
м он таж у щ и т ов и х п ри строїв заборон ено.
3 .4 .3 5 П анелі (ш аф и) п овин ні м ати написи з обсл уговуван и х б о к ів , я к і в к а ­
зую ть приєднання, до я к и х належ ить панель, її призначення, п орядковий номер
панелі (ш аф и ) в щ и т і, а встановлена на пан елях, у ш аф ах апаратура п ови н ­
на мати нап иси або м аркуванн я згідн о зі схем а м и з л и ц ьов ого та зворотн ього
бок ів.
572 РО З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА

3 .4 .3 6 З ’ єднанн я апаратів м іж со б о ю в м е ж а х о д н іє ї п анелі треба в и к о ­


н увати, як правило, безп осередн ьо без виведення з ’ єдн увал ьн и х п ровод ів на
п р ом іж н і затискачі.
На затискачі або випробувальні бл оки має бути виведено кола, в я к і п отрібно
вм и кати ви пробувал ьні та п еревірні апарати і прилади.
Не р еком ен дован о передбачати на р яд ах зати ск ач ів п ерем и канн я к іл , яке
п отр ібн е для зм ін и р еж и м у р оботи п р и стр о ю . Це треба ви к он у ва ти згід н о з
3 .2 .3 3 та 3 .4 .3 9 оп ерати вн о ок р ем и м и апаратами.
3 .4 .3 7 З ати скачі п отр ібн о встан овл ю вати лиш е там , де:
- провід переходить у кабель;
- об ’ єднуються однойменні кола (збірка затискачів кіл вимкнення, кіл напруги
тощ о);
- потрібно вмикати переносні випробувальні та вимірювальні апарати, якщ о
немає випробувальних блоків або аналогічних пристроїв;
- декілька кабелів переходить у один кабель або перерозподіляються кола
різних кабелів (див. також 3.4.13).
3 .4 .3 8 З ати скачі, я к і належ ать до р ізн и х приєднань або п р и стр оїв, має бути
виділено в ок р ем і збір к и зати скачів.
На р ядах зати ск ач ів не м ож н а р озташ овува ти безпосередн ьо бл изько один
від одн ого зати ск ач і, ви падкове з ’ єднання я к и х м ож е ви к л и ка ти д ію на к е р у ­
вання перви нн им обладнанням , д ію на ін ш і п р и стр ої Р З А , щ о в св ою ч ергу
ви кл и ка є д ію на первинне обладнання або КЗ в к ол а х оп ерати вн ого стр у м у чи
в кол ах збудж ен н я (див. т а к о ж ви м огу 3 .4 .4 2 ).
У ш аф ах Р З А і П А приєднань 110 кВ і вищ е розводк а кіл « + » та « - » власного
оп ерати вн ого стр у м у м ає бу ти к іл ь ц евою (п оч и н ати ся від п ер ш ого затискача
ек віп отен ц іал ьн ої збір к и і п оверта ти ся на остан н ій , о бх о д я ч и у с і апарати на
панелі).
У разі р озм іщ ен н я на панелі (у ш аф і) апаратури, я ка н ал еж ить до р ізн и х
видів за хи стів або ін ш и х п р и стр оїв од н ого п ри єдн ан н я, подавання ж ивлен ня
від п ол ю сів оп ерати вн ого ст р у м у через збір к и зати скач ів, а та к о ж розведення
ц и х кіл п о панелі має бу ти ви кон ан о н езалеж но для к о ж н о г о ви д у захи стів або
п ри строїв.
К ож ен п р и стр ій Р З А і П А повинен мати п ерем и кальни й п ри стрій , як и й
к ом у т у є кол а дії на первинне обладнання або на ін ш і п р и стр ої, я к і у св ою ч ергу
здатні діяти на первинне обладнання. Ц і п р и стр ої п овин ні бути розташ ован і на
л и ц ьовом у боц і панелі (ш аф и), створю вати ви дим ий розрив к іл , мати кон трол ь
п ол ож ен н я п р и стр ою і к о н ст р у к ц ію , я к а дає з м огу оп ера ти вн ом у п ерсон алу за
д оп ом огою сп ец іальн их ін ди к атор ів ви кон ува ти ви м ірю ван н я п отен ціалів на
й ого к он та к тах перед їх зам и канн ям .
Я к щ о в кол ах ви м кн енн я від ок р ем и х к ом п л ек тів за хи стів не передбачено
н акладок або ви п р обовувал ьн и х бл ок ів, то п риєднання ц и х кіл до ви хід н ого
реле з а х и ст у або к іл ви м к н ен н я ви м и к а ч а треба в и к о н у в а ти через о к р е м і
зати скач і з розм и качам и збір к и зати ск ач ів; п ри ц ьом у з ’ єднання по панелі
зазначен их кіл треба ви кон ува ти незалеж но для к о ж н о го ви ду захи стів.
3 .4 .3 9 Для проведення експ л уа та ц ій н и х п еревірок і ви пробуван ь у кол ах
Р З А треба передбачати випробувал ьні бл ок и або зати скач і з р озм и к а ча м и , я кі
ГЛАВА 3.4 Вторинні кола
573

забезпечую ть м о ж л и в істю п оп ер едн ього зак ор оч уван н я ст р у м о в и х кіл п р и єд ­


нання ви п р обувал ьн и х апаратів для п еревір к и і н алагодж ен ня п ри строїв без
в ід ’ єднання п роводів і кабел ів, ви м кн ен н я від дж ерел а оп ерати вн ого стр ум у,
тран сф ор м аторів н ап руги і тран сф ор м аторів стр ум у.
П р и ст р о ї Р З А , я к і п ер іод и ч н о в и в од я ть з р о б о т и за в и м о га м и р е ж и м у
м ер еж і, ум ова м и сел ек ти вн ості та з ін ш и х при чи н , п ови н н і м ати спеціальні
п ерем и кальні п р и стр ої для виведення їх з р оботи оп ерати вн и м персоналом .
3 .4 .4 0 З бірки зати скач ів, д оп ом іж н і к он та к ти ви м и кач ів і р о з ’ єдн увачів і
апарати треба встан овл ю вати , а зазем лю вальні п ровідн и к и вм он товувати та ­
ки м чи н ом , щ об було забезпечено д ост у п н ість і безп ек у обсл уговуван н я збір ок
і апаратів втор и н н и х кіл без зн яття н ап руги з п ерви н н и х к іл н ап ругою , в и ­
щ о ю н іж 1 кВ .
3.4.41 Для п рокл адан ня п роводів і ж и л кабелів усереди н і ш аф керуванн я,
за х и ст у і а втом а ти ки п отр ібн о застосовув ати кабельні к о р о би (л отк и , драбини
т о щ о ). В икон ан н я м он та ж у у ви гл яді д ж гу тів не р еком ен д ован о, за в и н я тк ом
д іл я н ок , я к і п р я м у ю ть до ок р ем ого апарата.
Д ля в и к он а н н я в н у т р іш н ь о г о м о н т а ж у п ан елей (ш а ф ) у к о р о б а х треба
застосовувати одн ож и л ьн и й дріт перерізом , не м ен ш и м за 1,5 м м 2, або гнучкий
багатож и л ьн и й др іт п ерерізом , не м ен ш им за 1,0 м м 2, для оп ерати вн и х кіл і
2 ,5 м м 2 та 1,5 м м 2 відп овідн о для кіл зм ін н ого ст р у м у і напруги. З ати скати
необроблен і к ін ц і г н у ч к и х д р отів дозвол ен о лиш е в за ти ск н і вузл и клем та
апаратів п уан сон н ого тип у.
О броблення кінц ів багатож ил ьн их дротів має бути виконан о гіл ьзовим и або
кіл ьц еви м и н акон ечн и кам и та к ого ти п ор озм ір у , я к и й відп овід ає затискачам
апарата. Д озволен о ви кон ува ти лудінн я к ін ц ів для придания їм ш ти р ьового
або кіл ьц евого ви гляду.
К ріп и ти п ровідн и к и (д ж гу ти ) безпосередн ьо до м еталевих елем ен тів к о н ­
ст р у к ц ії ш аф и без застосува н н я д од а тк о в о ї ізо л я ц ії в м ісц і кріп л ен н я забо­
ронен о.
К ола в и м ір ю в а л ь н и х тр а н сф ор м а тор ів п о тр іб н о п рок л а дати о к р е м о від
реш ти втор и н н и х кіл .
У н и ж н ій зон і панелі (ш аф и ) на р івн і бл и зьк о 250 мм від п ідл оги п отр ібн о
передбачати віл ьн у зон у для підведення кабелів.
П роходи кабелів усередині панелей (ш аф) потрібно виконувати за д оп ом огою
ущ ільн ю вальни х п ристроїв, виконаних з н егор ю чого матеріалу, я к і запобігаю ть
п отрап л янн ю всереди ну п ил у, вол оги , гри зун ів, ст о р о н н іх п редм етів тощ о.
К о н стр у к ц ія ш аф має забезпечувати відведення тепла, я ке у т в о р ю єт ь ся
всередині, без застосування п ри м усової вентиляції ш аф и. Тепловий р озр ахун ок
ш аф и має передбачати м ож л и вість тривалої р оботи ш афи в ум овах непрацездат­
н ого стану си стем и кон ди ц ію ван н я п рим іщ ен ня, де вона буде експл уатувати ся.
Ш аф и повинні мати суцільн і бічн і панелі з металу, навіть я к щ о їх устан овл ю ю ть
в один ряд, та ущ ільн енн я в м ісц я х заведення кабел ів (я к зн и зу, так і в разі
застосуванн я стел ь ови х кабел ьн их к он ст р у к ц ій ).
Для ш аф , усереди н і я к и х м он тую ть М П Р З А , н еобхід н о передбачати вен ­
ти л яц ій н і отвор и у вер хн ій та н и ж н ій ч асти н а х задн іх дверей.
Р О З Д ІЛ 3. ЗАХИСТ 1АВТОМАТИКА
574

3 .4.42 Ряди затискачів треба встановлю вати таки м чин ом , щ об була вільною
зона, достатн я для прокладання та кріп л ен н я кабелів.
Р яди зати скач ів ф ор м ую ть з н абір н и х зати скач ів на стр ум и від 16 до 40 А
для п ід ’ єднання ж и л кон тр ол ьн и х кабелів і вн утр іш н іх п роводів. К он стр ук ц ія
затискача (клем и) має забезпечувати м ож л и вість зняття і заміни без розбирання
ряду затискачів та ун ем ож л и вл ю вати випадкове зам икання п оряд розм іщ ен и х
клем або д оти к до кл ем , я к і п еребуваю ть під н ап ругою .
П ід к ож ен гви нт зати скача з б о к у панелі чи з б о к у кабел ю м ож н а п ри єдн у­
вати лиш е один дріт.
Д о од н ого зати ск ач а в разі за стосува н н я д в о я р у сн и х за ти ск а ч ів м ож н а
п ри єдн увати не біл ьш е д в ох п ровідн и к ів (ж и л ) од н ого п ерерізу з к о ж н о го бо к у
к л ем н ого зати скача (див. т а к о ж 3 .4 .1 2 ).
3.4.43 У ш аф ах Р З А треба застосовувати затискачі з розм икачам и, пруж инні
і гви н тові з ’ єднувал ьні т а /а б о ви м ірю вал ьн і (ви п робувал ьн і) зати скач і.
На п ан елях (ш аф ах) Р З А приєднань 0 ,4 - 3 5 кВ треба застосовув ати зати с­
к а ч і, я к і в и к он у ю т ь ф у н к ц ії п р о х ід н и х і в и м ір ю в а л ь н и х кл ем . У те х н іч н о
о бґр у н тов а н и х ви падках для зазначен их при єдн ан ь дозвол ен о застосовувати
зати скач і з р озм и качам и .
На п ан елях (ш аф ах) Р З А приєднань 1 1 0 -7 5 0 кВ треба застосовувати лиш е
п рохід н і і ви м ірю вал ьн і зати скач і.
З ати скачі з р озм и ка ча м и в и к о р и ст о в у ю т ь , як п равил о, для приєдн ан н я
п р овідн и ків у ви п адках, кол и застосуван н я ви м ірю вал ьн и х бл ок ів утруднене
з огл я д у на їх зн ачн у к іл ь к іст ь (к ол а си гн а л іза ц ії, в и х ід н і к ол а рел ей н ого
за х и сту , кол а тел есигн ал ізації і тел евим ірю вань).
З ’ єднувальні (м іст к о в і) зати скач і засто со в у ю ть для з ’ єднання:
- жил зовніш нього кабелю і внутріш нього провідника, який іде до апарата;
- жил контрольних кабелів (транзитних кіл);
- апаратів, установлених у шафі (на різних поверхнях шафи, або які відно­
сяться до різних функціональних груп, або монтаж них одиниць (МО).
За н еобх ід н ості створен н я еквіп отен ц іал ьн ого вузла зати ск ач і о б ’ єд н ую ть
за д оп ом огою к он та к тн ого м істка .
В и м ірю вальн і (вип робувал ьн і) зати скач і засто со в у ю ть для:
- струм ових кіл;
- забезпечення зручності експлуатації (у колах напруги, оперативного струму
і увімкнення і вимкнення, які йдуть безпосередньо до приводу вимикача);
- вихідних кіл релейного захисту, якщ о в них не передбачено пристроїв пере­
микання (перемикачі, накладки, блоки тощ о);
- кіл телесигналізації, які йдуть безпосередньо до панелі телесигналізації, і
кіл телевимірювання;
- кіл реєстрації, сигналізації, збору інформації.
Для візуал ьного п оділу кіл або для ел ектри чн ого розділення су сід н іх за т и с­
качів з а стосов у ю ть р озділ ю вал ьн і пластини.
Ряди зати скач ів на п ан елях (ш аф ах) м ає бути р озташ ован о таки м чи н ом ,
щ об було забезпечено м ож л и в ість читання м аркування дротів з о б о х бок ів клем
та кон тр ол ю п олож ен н я к он та к тн и х м іст к ів та п ерем и ч ок . Р озташ уван н я апа­
ратів та кабелів не має затул яти кл ем и або ун ем ож л и вл ю вати р оботи на них.
ГЛАВА 3.4 Вторинні кола
575

3 .4 .4 4 У р яді зати скачів п отр іб н о передбачати м аркувал ьн і к ол од к и для


нанесення н ом ера МО і її бук вен ого к од у , найм енування МО або ф ун к ц іон а л ь­
ного призначення кіл. Н апис на маркувальній кол одц і ви кон ую ть не більш е ніж
у два р я д к и , к іл ь к іст ь знаків у к о ж н о м у р я д к у м ає бу ти не більш е дванадцяти.
К ож ен напис займає одну цілу к ол одку. К олодки о б о в ’ язково треба передбачати
на п оч а тк у р я д у; їх т а к о ж м ож н а встан овл ю вати в б у д ь -я к о м у м ісц і всереди ні
р я ду, я к щ о це п отр ібн о для розр ізн ю ван н я призн аченн я кіл.
На п оч а тк у і н ап ри кін ц і кл ем н ого р я д у м он тую ть к ін ц еві ф ік сатор и .
3.4 .4 5 Р я ди зати скачів ф ор м у ю ть вертикал ьн о і р о зта ш о в у ю ть на лівій і
п равій біч н и х стін к а х ш аф и за ви дом з б о к у м он та ж у. За п р оек тн ого о б ґр у н ­
туван ня д оп у ск а єть ся гори зон тал ьне розташ уван н я затискачів.
М аксим ал ьн у к іл ь к ість зати скач ів у од н ом у вер ти кал ьн ом у р яд у визн ача­
ю ть за к ор и сн ою в и сотою ш афи і ти п ом застосованого затискача. М еж і к ор и сн ої
ви соти в разі вертикального розташ уван н я затискачів, я к правило, м аю ть бути:
вер хн я - не в и щ ою н іж 2100 м м ; н и ж н я - не н и ж ч о ю н іж 300 м м від р івн я п ід ­
л оги . К іл ь к ість зати скач ів у р яду ви зн ачаю ть за їх ш и р и н ою .
У разі розм іщ енн я в ш афі двох МО з одн аковим ф ункціональним призначен­
ням відносно вертикальної осі ш афи ряди затискачів ц их МО треба розм іщ увати
на р ізн и х бічн и х стін к а х. Я к щ о п ід час р озм іщ ува н н я р я ду зати скач ів о д н ієї з
МО на бічн ій стін ц і ш аф и м акси м ал ьн о м ож л и ва к іл ь к іст ь зати скач ів ви я ви ­
лася н едостатн ьою , то м ож н а п р од овж и ти р озм іщ ен н я ц ього р я д у на ін ш ій .
У ц ьом у разі на п оч а тк у р яду зати скач ів на ін ш ій бічн ій стін ц і о б о в ’ я зк ово
встан овл ю ю ть м аркувал ьн у к ол од к у.
К ола керування вим икачам и через осн овн і і д убл ю ю чі електром агніти треба
розташ овува ти на р ізн и х біч н и х стін к а х.
З ати скачі всереди ні ряду треба р озташ ов ува ти з ур ахуван н я м р озм іщ ен н я
апаратів, тобто з вер хн ьої части н и р я д у зати ск ач ів п роводи треба прокладати
до вер хн іх апаратів, а з н и ж н ь ої - д о н и ж н іх апаратів.
У м еж ах одн ієї ш аф и (за ви н я тк ом ш аф з одн аковим и МО) н ум ер ац ію в и к о ­
н ую ть н а ск р ізн ою , п очи н аю ч и з оди н и ц і, р а х у ю ч и звер х у вниз. В ідл ік клем
п очи н аю ть з л ів ої біч н ої стін к и .
Д оп у ск а єть ся ок р ем о н ум ерувати зати скач і для к о ж н о ї МО ш аф и (я к щ о
МО одн акові).
3 .4 .4 6 Н а к ін ц я х п ровід н и к ів, я к і п р и єд н ую ть до апаратів або зати ск ачів,
р озм іщ у ю т ь м аркуванн я Х Х / Х Х Х - Х Х Х Х , я к е означає:
- X X - позначення елемента, від якого відходить провід;
- X X X - позначення елемента, до якого приходить провід;
- Х Х Х Х - маркування затискача, до якого приєднують провід, або позначення
проводу.
М аркуванн я н ан осять на м аркувал ьн і би рк и з ізол я ц ій н ого м атеріалу.
К ола з одн акови м и м аркам и з ’ єдн ую ть м іж со б о ю в ш аф і і ви вод ять на ряд
зати скач ів, я к щ о це п отр ібн о, від апарата, н ай бл и ж чого до ряду зати ск ачів.
3 .4 .4 7 У ш аф ах , де р озта ш ов а н о д ек іл ь к а о к р е м и х з а х и ст ів , ж и вл ен н я
я к и х зд ій сн ю єть ся від загального дж ерела оп ерати вн ого п о стій н о го стр ум у,
п ід ’ єднувати к ож н и й за хи ст до дж ерела треба ок р е м о через ряд зати ск ачів.
Р О З Д ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
576

3 .4 .4 8 К ола в су сід н іх рядах затискачів, перем икання я к и х м ож е призвести


до ви м и кан н я осн овн ого обладнання або к о р о т к о го зам и кан н я, м аю ть бути
розділен им и. Д ля ун ем ож л и вл ен н я п ом и л к о в и х оп ерацій у разі ви п ад кового
перем и канн я су сід н і кл ем и н еобхід н о р озд іл я ти вільн им и зати ск ач ам и , пере­
гор од к ам и або п р ом іж н и м и кол ам и . Д о та к и х п р о м іж н и х кіл від н ося ться :
- кола « + » оперативних кіл і кола вмикання або вимикання;
- кола « + » і « - » оперативного струму;
- кола різного функціонального призначення (струмові, напруги, оперативні,
сигналізації).
3 .4 .4 9 За м ож л и в ості треба додер ж у ва ти ся т а к ої п осл ід ов н ості розм іщ ен н я
кіл у р ядах зати скач ів:
- струм ові кола (фази А , В, С, N) в м еж ах кож н ої групи трансформаторів
струму;
- транзитні струмові кола;
- кола напруги (фази А , В, С, N, Н, U, К , F) в меж ах кож ного трансформатора
напруги;
- кола оперативного струму: « + », проміж ні кола « + », кола вмикання, кола
вимикання, проміж ні кола « - » ;
- вихідні контакти
- кола сигналізації: « + » , кола реєстрації, допоміж ні ш инки, проміж ні кола
сигналізації, « - » ;
- кола телемеханіки.
П ередбачати тран зи тн і оп ерати вн і кол а через панель (ш аф у) заборон ено.

ЗА Х И С Т ВТОРИ Н Н И Х КІЛ ВІД ЗАВАД

3 .4 .5 0 Р озп оділ ьн і та гр у п ов і л ін ії, щ о в и к о р и ст о в у ю т ь ся для ж ивл ен ня


м ік р оп р оц есор н и х п р и стр оїв Р З А , устан овл ен и х у р озп од іл ь н и х п р и стр о я х
(З Р У , В Р У , К Р У Е , К Р У ), треба ви к он у ва ти екран овани м и кабелям и.
Застосування неекранованих кабелів має бути обґр ун това н о розрахун кам и.
3.4 .5 1 Ж и вл ен н я п р и стр оїв Р З А на ел ек тр ом еха н іч н ій базі та на м ік р о-
ел ектрон н ій базі н еобхідн о ви кон ува ти від р ізн и х ф ідерів м ер еж і ж ивл ен н я.
Н е р еком ен дован о п ідкл ю ч ати до о д н ієї панелі (збір к и ) щ ита п о стій н ого
стр у м у кол а ж ивл ен ня п р и стр оїв, ч у тл и в и х до п еренапруг і ви со к о ч а сто тн и х
завад (м ікроп роц есор н і п ри строї Р ЗА , п ри строї з в ’ я зк у т о щ о ), та кола, я к і в и х о ­
дять за м еж і прим іщ ення (кола приводів вм и кан н я/ви м и кан н я ви соковольтни х
ви м и кач ів).
У п р и ст р оя х Р З А для за х и ст у від ім п у л ь сн и х завад н еобхід н о в и к о р и ст о ­
вувати захи сн і засоби (.RC-кола, діоди , вари стори т о щ о ). З астосуван н я зазна­
чени х засобів не м ає впливати на кор и сн и й сигнал і зн и ж увати н адійність р о б о ­
ти Р ЗА .
3 .4 .5 2 К ола ж ивл ен ня зм ін н им стр ум ом п р и стр оїв, ч утл и ви х до ел ек тр о­
м а гн ітн и х завад (Р З А , А С У Т П , тел ем еха н ік и , си стем и з в ’ я зку т о щ о ), треба
ви кон ува ти ок р ем и м и р озп оділ ьн и м и л ін ія м и (ф ідерам и).
Для ж ивлення п ри строїв Р З А , А С У Т П , тел ем еханіки та ін ш и х відповідаль­
н их сп ож и вач ів н еобхідно ви кори стовува ти дж ерела безперебійн ого ж ивлення
ГЛАВА 3.4 В торин ні кола
577

з подвій н и м перетворенн ям і ф ільтрам и для при тл ум лен н я ви со к о ч а сто тн и х


та ім п у л ь сн и х завад.
3 .4 .5 3 У разі прокладання кабелів втор и н н и х кіл з м етою зн и ж ен ня рівн я
дії ел ек тр ом агн ітн и х, р ад іоч а стотн и х, м а гн ітн и х завад на ц иф рові п р и стр ої
Р З А і А С У Т П н еобхід н о ви к он у ва ти так і ви м оги :
1) си л ові кабелі і кабелі втори н н и х кіл п отр ібн о, за м ож л и в ості, прокладати
п о р ізн и х трасах;
2) у разі прокладання їх по одн ій трасі відстань м іж н им и має бути не м ен ­
ш е н іж :
- 0,45 м - для кабелів з колами напругою до 220 В;
- 0,6 м - для кабелів з колами напругою до 380 В;
- 1,2 м - для кабелів напругою до 6 -1 0 кВ.
Застосовувати для внутріш нього освітлення панелей (шаф), які містять мікро-
електронні або мікропроцесорні пристрої, люмінесцентні лампи (незалежно від
типу пускорегулювальної апаратури) заборонено.
3 .4.54 В ибір траси для прокладання кабелів вторин ни х кіл п отрібно ви к он у­
вати згідно з ви м огам и глави 4 .2 ц и х П равил так и м чин ом , щ об р озр ахун кови й
рівень завад мав найменш е значення. З ц іє ю м етою траси кабелів втор и н н и х
кіл треба розташ овувати в безпосередн ій б л и зь к ості від гори зон тал ьн и х зазем ­
л ю вачів на м ож л и в о м акси м ал ьн ій д овж и н і.
За н е о б х ід н о ст і взд овж ка бел ьн и х трас п рок л а д аю ть д од а тк ов і г о р и зо н ­
тальні зазем л ю вачі.
3.4.55 Траси кабелів вторин ни х кіл треба прокладати на відстані, не м енш ій
н іж 10 м від осн ов (ф ун да м ен тів,оп ор) з вен тил ьн им и р озр я дн и ка м и , ОПН і
б л и ск а вк овід вод а м и .
Д оп у ск а єть ся зм ен ш увати зазначену відстань до 5 м, при ц ьом у м іж ф ун ­
даментами і кабелям и н еобхід н о п рокл адати д од а тк ови й п озд овж н ій зазем ­
л ю вач д ов ж и н ою , не м ен ш ою н іж 15 м , на відстані 0 ,5 м від к абел ьн ої траси.
Зазначений п оздовж н ій заземлю вач треба р озташ овувати си м етр и чн о відносно
ф ундам енту і з ’ єднувати із зазем лю вальн им п р и стр оєм по к ін ц я х та в м ісц і
п еретин у з ін ш и м и гори зон тал ьн и м и зазем лю вачам и.
3 .4.56 М еталеву обол он к у (брон ю ) кабелю втори н н и х кіл треба заземлю вати
з о б о х к ін ц ів кабел ю . П ри ц ьом у п риєднання м еталевої обол он к и (брон і) до
зазем л ю вальн ого п р и стр ою треба ви кон ува ти в м ісц і введення к абел ю в п р и ­
м іщ енн я Р Щ , а та к ож у м ісц я х кін ц еви х р о зр о бо к кабелів.
Екрани з фольги заземлю ю ть лиш е в м ісц я х кінц еви х р озробок кабелю з обох
стор ін відп овідн о до Д СТУ ІЕ С / T R 6 1 0 0 0 -5 -2 . Заземлення екран ів ви к он у ю ть
ш л я хом приєднання до заземлю вальної п оверхн і затискача, я к и м о хоп л ю єть ся
та ст и ск а єт ь ся екран ую ча ф ольга, загорнена на обо л о н к у кабел ю .
Заземлення екран а ка бел ю п овин н о мати д о ста тн ю м ех ан іч н у м іц н ість,
щ о д озвол я є під час ек сп л уа та ц ії н еодн ор азово в ід ’ єд н увати і п ри єд н увати
ек р ан ую ч и й п р овід н и к . П ри єдн анн я зазем лень екран ів кабел ів до к о н ту р у
заземлення має бу ти гви н тови м . Зазем лю вальні п ровідн и к и м аю ть бути м а р ­
кован им и відп овідн о до назв кабелів.
Р езервн і ж и л и к он тр ол ьн и х кабел ів, я к і в и х о д я ть з п р и м іщ ен н я , треба
зазем лю вати.
РО ЗД ІЛ 3 . ЗАХИСТ І АВТОМАТИКА
578

3 .4 .5 7 У р азі п рок л а дан н я к а бел ів в т о р и н н и х кіл в м ета л ев и х к о р о б а х


(л отк а х , кабел ьн и х драби нах) остан н і зазем л ю ю ть по к ін ц я х та в п р ом іж н и х
точ к а х з к р о к о м 5 - 1 0 м.
3 .4 .5 8 Д ля з в ’ я з к у т ех н іч н и х засобів А С У ТП , я к і зн а х од я ться в р ізн и х
п р и м іщ ен н я х або кабельні траси я к и х п р о х о д я ть через Р У , я к п равил о, н еоб­
хід н о застосовув ати оп тов ол ок он н і кабелі. П ри ц ьом у кабел і треба вибирати
відп овідн о до ум ов прокладання (вн утр іш н є, зовн іш н є).
П ід ч ас ви бор у оп то в о л о к о н н и х кабел ів для в н у тр іш н ь о го п рокл адан ня
н еобхідн о передбачати їх захи ст від п ош к од ж ен ь гри зунам и .
3 .4 .5 9 Д ля в с іх ш аф втор и н н и х кіл зо вн іш н ь ого встан овл енн я н еобхід н о
передбачати антикон ден сатн е обігріван н я.
У ш аф ах, пан елях, у п р и м іщ ен н я х релей ни х щ и тів або ін ш и х м ісц я х , де є
м ож л ивість п ош кодж ен ня вторин ни х кіл гризунами, треба вж ивати додаткових
заходів щ од о зап обіганн я їх п ояві або їх зни щ ен ня.
РОЗДІЛ 4
РОЗПОДІЛЬНІ УСТАНОВКИ
І ПІДСТАНЦІЇ

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ М іністерства енергетики
та вугільної промисловості України
від 22 серпня 2014 р. № 598

ГЛАВА 4.1
РОЗПОДІЛЬНІ УСТАНОВКИ НАПРУГОЮ
ДО 1,0 кВ ЗМІННОГО СТРУМУ
І ДО 1,5 кВ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ

СФ ЕРА ЗАСТОСУВАНН Я

4.1.1 Ця глава Правил п ош ирю ється на зовніш ні і внутріш ні розподільні уста­


новки і низьковольтні комплектні установки напругою до 1,0 кВ змінного струму
і до 1,5 кВ постійного струм у загального призначення.

ТЕРМІНИ Т А ВИ ЗН АЧЕН Н Я П ОНЯТЬ

Нижче подано терміни, які вж ито в цій главі*, та визначення позначених ни­
ми понять:
4.1.2 електрична розподільна установка (РУ)
Е л ектр оустан овка , призначена для п рийм анн я та р озп од іл у ел ектри чн ої
ен ергії од н ієї н апруги п ри строя м и керуванн я та за хи сту.
Примітка. Згідно з ДСТУ 3429-96 «Електрична частина електростанції та електрич­
ної мереж і. Терміни та визначення» до пристроїв керування належать апарати разом із
з ’ єднувальними елементами, я к і забезпечую ть контроль, вимірю вання, сигналізацію та
виконання команд
4.1.3 низьковольтна комплектна установка (НКУ)
С укупність низьковольтних ком утаційних апаратів і пристроїв керування,
вимірювання, сигналізації, захисту, електромагнітного блокування, автоматики,

* Див. також главу 4.2.

You might also like