Лекція 1.

3
Тема:« Вимоги Регістру судноплавства до електричного
обладнання на напругу вище за 1000 В до 15 кВ »

Ціль заняття: Сформувати у курсантів систему знань про розподіл

електричної енергії в високовольтних системах, про ізоляційні відстані по
повітрю. Познайомити курсантів з вимогами Регістру до високовольтного
обладнання.

План заняття:

1. Системи розподілу електричної енергії

2. Ізоляційні відстані по повітрю.
3. Вимоги Регістру до пристроїв захисту високовольтного обладнання.
4. Вимоги Регістру до високовольтних електричних машини,
трансформаторів, кабелів.

Тема й зміст заняття відповідають вимогам: IMO MODEL COURSE №7.08-

1.4.1; Стандарту компетентності Кодексу ПДНВ А-ІІІ/6 щодо підготовки
суднових електромеханіків з компетенції «Експлуатація та технічне
обслуговування силових систем з напругою більше ніж 1000 вольт» та А-III/5
щодо підготовки суднових механіків з компетенції «Електрообладнання,
електронна апаратура і системи управління на допоміжному рівні».

Область поширення.
Ці вимоги застосовуються до трифазних систем змінного струму з
номінальною напругою, що перевищує 1 кВ, де під номінальною напругою
розуміється напруга між фазами.
Якщо у даному розділі не вказано інше, вимоги до конструкції та
встановленню для низьковольтного електричного обладнання (до 1000 В),
викладені в цій частини статті Правил, застосовуються також і для
високовольтного електричного обладнання.

Поділ високовольтного та низьковольтного обладнання.

Електричне обладнання яке має напругу вище за 1000 В не повинне
встановлюватись в ті ж корпуси (оболонки), де встановлено низьковольтне
обладнання, якщо не забезпечений відповідний поділ, або не прийняті
відповідні заходи, що забезпечують безпечний доступ для обслуговування
низьковольтного обладнання.
Ізоляційні матеріали, що застосовуються для електричного устаткування,
повинні забезпечувати під час експлуатації установки опір ізоляції 1500 Ом
на 1 В номінальної напругим, але не менше 2 МОм.
 Біля входу в спеціальні електричні приміщення повинні перебувати
попереджуючі написи, що вказують величину напруги. Корпуси
електричного обладнання, встановленого поза спеціальних електричних
приміщень, повинні забезпечуватися попереджуючими написами, що
вказують величину напруги.

Системи розподілу електричної енергії.

Для високовольтних установок змінного трифазного струму допускається
застосування наступних систем розподілу електричної енергії:
-трьохпровідна ізольована система;
-трьохпровідна система з нейтраллю, що з’єднана з корпусом через
високоомний резистор або реактор;
-чотирьохпровідна система з глухозаземленою нейтраллю.
Конфігурація мережі для забезпечення безперебійності живлення.
Конструкція ГРЩ повинна передбачати можливість його поділу, як мінімум,
на дві незалежних половини секцій за допомогою міжсекційного
автоматичного вимикача або роз’єднувача.
До кожної половини секцій мають підключити, як мінімум, один
генератор. Якщо передбачаються два незалежні ГРЩ, які з’єднуються між
собою кабельними перемичками, то автоматичні вимикачі мають бути
передбачені на обох її сторонах. Всі дубльовані електричні приводи повинні
отримувати живлення від різних ГРЩ або його розділених секцій.
Системи з заземленою нейтраллю. Нульові точки генераторів, що
включаються на паралельну роботу, допускається підключати на загальну
шину перед заземлюючим резистором або реактором, встановленим в
розподільному щиті або безпосередньо у генераторах.
У разі замикання на корпус струм витоку не повинен перевищувати
номінального струму найбільшого генератора або сумарного номінального
струму відповідної секції ГРЩ і не повинен бути меншим, ніж триразовий
мінімальний струм, який достатній для спрацювання захисту від замикання
на корпус.
Повинно бути забезпечено, щоб, як мінімум, одна точка заземлення
нейтралі була включена, коли система перебуває під напругою. Електричне
обладнання, яке працює у системах з глухо заземленою нейтраллю або з
нейтраллю, що з’єднана з корпусом через високоомний резистор або реактор,
повинне витримувати без пошкодження струми однофазного замикання на
корпус протягом часу, необхідного для спрацювання пристрою захисту.
Відключення нейтралі. В нульовому дроті кожного генератора повинен
бути передбачений роз’єднувач, яким можна відключати нейтраль від
заземлення для проведення замірів опору ізоляції та обслуговування
генератора.
З’єднання з корпусом заземлюючого імпедансу. Всі заземлюючі імпеданси
(повні опори) нульових точок повинні бути з’єднані з корпусом. З’єднання
повинно бути виконано таким чином, щоб будь-які циркулюючі струми
заземлюючих з’єднань не впливали на радіоустаткування, радари, а також на
ланцюги внутрішнього зв’язку і системи управління.
Допускається приєднання всіх резисторів або реакторів до загальної
заземлюючої шини, яка, принаймні, у двох місцях повинна бути з’єднана з
корпусом.
Поділювані системи. В поділюваних системах з заземленою нейтраллю
з’єднання нейтрали з корпусом мають бути передбачені для кожної
розділеної групи секцій ГРЩ.

Ступені захисту оболонок.

Загальні вимоги. Кожна частина електрообладнання повинна мати захисні
оболонки, відповідні розташуванню електрообладнання і впливу на нього
оточуючих умов. Вимоги стандарту міжнародної електротехнічної комісії
МЕК 60092-201 можуть розглядатися як мінімальні.
Електричні машини. Ступінь захисту оболонок електричних машин має
бути не нижчим, ніж IP23. Ступінь захисту коробок виводів машин має бути
не нижчою, ніж IP44.
Для двигунів, що встановлюються в приміщеннях, доступних для
непідготовленого персоналу, ступінь захисту оболонки має бути не нижчою,
ніж IP4X для виключення дотику до струмонесучим або обертовим деталям.
Трансформатори. Ступінь захисту оболонок трансформаторів має бути не
нижчим, ніж IP23. Для трансформаторів, що встановлюються в приміщеннях,
доступних для непідготовленого персоналу, ступінь захисту оболонки має
бути не нижчим, ніж IP4X.
На трансформатори, що не укладені в оболонку, поширюються вимоги
описані нижче.
Розподільні пристрої, щити управління та конвертери. Ступінь захисту
металевих оболонок розподільчих щитів, щитів управління, шаф статичних
перетворювачів має бути не нижчим, ніж IP32. Для щитів, що
встановлюються в приміщеннях, доступних непідготовленому персоналу,
ступінь захисту оболонки повинний передбачатися не нижче, ніж IP4X.

Ізоляційні відстані.

Ізоляційні відстані по повітрю. Ізоляційні відстані по повітрю між

частинами, що перебувають під напругою з різними потенціалами, або між
частинами під напругою і заземленими металевими частинами, або
зовнішнім кожухом, повинні бути не менш ніж зазначені у таблиці 1.
Мінімальні відстані для проміжних значень робочих напруг вибираються,
як для наступного, більшого значення стандартної напруги.
 При виборі менших відстаней мають бути передбачені спеціальні
електромагнітні імпульсні високовольтні випробування, що підтверджують
допустимість такого вибору.

Таблиця 1. Ізоляційні відстані по повітрю.

Номінальна Мінімальні відстані по
напруга, кВ повітрю, мм
3 (3,3) 55
6 (6,6) 90
10 (11) 120
15 160

Ізоляційні відстані по матеріалу. Ізоляційні відстані по поверхні матеріалів

між частинами, що перебувають під напругою з різними потенціалами, і між
частинами, що перебувають під напругою і корпусом, повинні вибиратися на
основі національних або міжнародних стандартів.
Для не стандартизованих частин обладнання, що включають секції шин в
розподільних пристроях, мінімальні відстані по поверхні матеріалу повинні
бути розраховані зі співвідношення 25 мм на 1 кВ, а за
струмообмежувальними пристроями – 16 мм на 1 кВ.

Пристрої захисту.
Замикання на боці генератора.
Крім основних видів захисту генератори мають бути забезпечені
пристроями захисту проти міжфазового короткого замикання в кабелі, що
з’єднує генератор і ГРЩ, і проти міжфазових замикань всередині генератора.
При спрацьовуванні цього пристрою захисту генератор повинен
відключатися від ГРЩ і його збудження повинне автоматично зніматися.
У розподільчих системах з глухо заземленою нейтраллю замикання фази
генератора на корпус повинно також призводити до спрацьовування захисту.
Замикання на корпус.
За будь-яких замиканнях на корпус в системі повинна спрацьовувати
звукова та світлова сигналізація.
В низькоімпедансних (глухо заземлених) системах при замиканнях на
корпус повинний спрацьовувати захист, що автоматично відключає
пошкоджений ланцюг.
В високоімпедансних заземлених системах (в системах з заземленою через
високоомний резистор нейтраллю), якщо фідери, що відходять від ГРЩ, не
можна відключити у разі замикання на корпус, ізоляція електрообладнання,
що одержує живлення від цих фідерів, повинна бути розрахована на лінійну
напругу системи.
Силові трансформатори.
 Силові трансформатори повинні бути захищені від короткого замикання і
від перевантаження автоматичними вимикачами.
Якщо трансформатори призначені для паралельної роботи, спрацьовування
захисту на первинній стороні повинно призводити до автоматичного
відключення його також на вторинній стороні.
Трансформатори напруги для систем управління та вимірювальних
приладів.
Трансформатори, призначені для живлення ланцюгів управління і
приладів, повинні бути захищені від перевантаження і короткого замикання
на вторинній стороні.
Запобіжники.
Плавкі запобіжники мають застосовуватися для захисту від коротких
замикань.
Для захисту від перевантаження застосування запобіжників не
допускається.
Низьковольтні системи.
Низьковольтні системи розподілу (до 1000 В), які отримують живлення від
високовольтних трансформаторів (систем), повинні мати захист від
перенапруг, пов’язаних з попаданням високої напруги на вторинний
(низьковольтний) бік.
Це може бути реалізовано наступними засобами:
- застосуванням заземленої низьковольтної системи;
- відповідними обмежувачами напруги нейтралі;
- заземленням екрана між первинною та вторинною обмотками
трансформатора.
________________ _
Примітки:
Система повинна класифікуватися як ефективно заземлена (низько
імпедансна), якщо коефіцієнт заземлення менше 0,8, і не ефективно
заземлена (високо імпедансна), якщо коефіцієнт заземлення 0,8 і більше.
Коефіцієнт заземлення визначається як відношення між напругою «фаза –
корпус» у справній, тобто непошкодженій, системі і лінійним («фаза –
фаза») напругою.
Захисні заземлення.
Металеві корпуси електричного обладнання повинні бути заземлені
зовнішніми мідними гнучкими провідниками перетином, розрахованим на
струм однофазного короткого замикання, але не менше 16 мм2. Заземлюючі
дроти повинні бути марковані.
Заземлюючі провідники можуть з’єднуватися зварюванням або болтами
діаметром не менше 10 мм.

Електричні машини.
 Обмотки статорів генераторів.
У статорних обмотках генераторів повинні бути доступними як фазні
виводи, так і нульові, для можливості установки диференціального захисту.

Датчики температури.
Електричні машини повинні бути обладнані вбудованими датчиками
температури статорних обмоток, що забезпечують звукову і світлову
сигналізації при перевищенні температури зверх допустимих меж.
Для вбудованих датчиків температури мають бути передбачені засоби
(пристрої) захисту від попадання високої напруги у вимірювальний ланцюг.

Випробування.
На доповнення до випробувань, необхідних для всіх електричних машин,
мають бути передбачені випробування високочастотною випробувальною
напругою в відповідності зі стандартом МЕК 60034-15 окремих фазних
обмоток (котушок) машини, що підтверджують достатній рівень стійкості
проти міжвиткових замикань, що викликаються імпульсними сплесками
напруги з високою крутизною фронту.

Конструкція.
Корпус машини, підшипникові щити, захисні огородження повітря
забірних і випускних отворів повинні бути виготовлені зі сталевих сплавів.
Алюмінієві сплави для зазначених деталей машин не допускаються.
Для відведення конденсату в нижній частині корпусу машини має бути
передбачено легко доступний для обслуговування спускний пристрій.
На двигунах вертикального виконання зверху повинен бути передбачений
жорстко закріплений козирок, який захищає від попадання всередину
машини води і сторонніх предметів. Нижній торцевий щит повинен мати
форму, що запобігає скупченню води в районі підшипника.
Коробки затискачів машин повинні мати такі розміри, щоб забезпечувати:
- необхідні ізоляційні відстані між струмоведучими частинами і корпусом;
- необхідні ізоляційні відстані між фазами;
- достатній простір для розміщення кінцевих закладень кабелів
підключення та виводів обмоток, можливість зміни розташування вводів
живильних кабелів до чотирьох положень під кутом 90°.
Для вимірювальних трансформаторів струму, нагрівального анти
конденсаційного елементу, датчиків температури і т. і. повинна бути
передбачена окрема клемна коробка.
Виводи фаз статорної обмотки повинні входити в окрему, відмінну від
коробок на нижчі напруги, клемну коробку через ущільнювальну прокладку.
Для нейтральних виводів може бути передбачена окрема клемна коробка.
 Всередині клемних коробок мають бути передбачені клеми для
заземлюючих жил кабелів. При цьому повинно бути забезпечено надійне
електричне з’єднання між корпусом машини і корпусом коробки.
Двигуни номінальною потужністю 1000 кВт і більше повинні бути
обладнані пристроями диференціального захисту. Для цієї мети на корпусі
двигуна повинна бути передбачена окрема коробка виводів, наявна з
протилежного боку від головної коробки, в якій мають бути передбачені
установчі місця для трьох трансформаторів струму та виводів нейтральних
кінців обмоток.
Температура підшипників двигунів потужністю 1000 кВт і більше повинна
контролюватися місцевими індикаторами (приладами). Для кожного
підшипника мають бути передбачені також датчики температури для
дистанційного контролю.
Для запобігання шкідливого впливу підшипникових струмів підшипник на
боці, що протилежний приводу, повинен бути електрично ізольований від
корпусу. Повинна бути передбачена можливість вимірювання опору ізоляції
ізольованого підшипника без його демонтажу.
Конструкція підшипників ковзання має передбачати:
- місцеві покажчики рівня змащувальної олії;
- під час примусового циркуляційного змащення – окремий насос з
локальним трубопроводом, ємністю, охолоджувачем, фільтром і
датчиком потоку змащувальної олії;
- можливість встановлення приладів вібраційного контролю, включаючи
потрібні кабельні лінії, а також приладів вимірювання зносу
підшипника;
- можливість реалізації блокування пуску двигуна за відсутності
змащення.

Силові трансформатори.

Загальні вимоги.
Сухі трансформатори повинні відповідати вимогам стандарту МЕК 60726.
Застосовувані сухі трансформатори повинні мати заземлення екранів між
обмотками вищої та нижчої напруг.
Трансформатори з рідинним охолодженням повинні відповідати вимогам
стандарту МЕК 60076.
Трансформатори, занурені в охолоджувальне масло, повинні бути
обладнані, як мінімум, пристроями АПС та захисту за наступними
параметрами:
− «Мінімальний рівень рідини» – АПС і автоматичне відключення;
− «Максимальна температура рідини» – АПС і автоматичне відключення,
або зниження навантаження;
 − «Високий тиск газу в оболонці» – автоматичне відключення.
Трансформатори, встановлювані в приміщеннях, доступних
некваліфікованого персоналу, повинні мати ступінь захисту оболонки не
нижче, ніж IP4X.
Якщо на боці низької напруги трансформаторів мається ізольована нульова
точка, то між нульовою точкою кожного трансформатора і корпусом
платформи повинен бути передбачений іскророзрядний запобіжник.
Запобіжник має бути розрахований не більше ніж на 80% мінімальної
випробувальної напруги споживачів, що живляться від даного
трансформатора.
До розрядника допускається паралельне підключення апаратури для
контролю стану ізоляції на низьковольтній стороні установки або для
виявлення місця пошкодження цієї ізоляції. Така апаратура не повинна
перешкоджати надійній дії розрядника.
Мають бути передбачені ефективні засоби (наприклад, підігрів) для
запобігання конденсації та накопичення вологи всередині трансформаторів,
коли вони вимкнені.

Кабелі.

Загальні вимоги.
Кабелі повинні бути виготовлені відповідно до вимог стандартів МЕК
60092-353 і 60092-354 або інших відповідних національних стандартів.
Кабельна мережа трифазного струму повинна виконуватися
трьохжильними кабелями з багатодротовими жилами. Площа поперечного
перетину жили кабелів для силових ланцюгів повинна бути не менш ніж
10мм2.
Конструкція, тип і допустиме струмове навантаження застосовуваних
кабелів є в кожному випадку предметом спеціального розгляду Регістром.

Розподільчі пристрої і щити управління.

Загальні вимоги.
Розподільчі щити і щити управління повинні бути виготовлені у
відповідності з вимогами стандарту МЕК 60298 і наступними додатковими
вимогами.

Конструкція.
Механічна конструкція.
Розподільчі щити мають бути виготовлені з металу і бути закритого типу –
у відповідності до вимогам стандарту МЕК 60298, або з ізолюючих
матеріалів і бути закритого типу – у відповідності до вимогам стандарту
МЕК 60466 або у відповідності з вимогами національних стандартів.
 Розподільчі щити повинні закриватися спеціальним ключем, що
відрізняється від ключів розподільчих щитів і пристроїв низької напруги.
Відкривання дверей або висунення окремих елементів повинно бути
можливо тільки після відключення від електричної мережі даної панелі або
розподільчого щита.
Вздовж розподільчих щитів слід забезпечити проходи для огляду щита і
електричної апаратури завширшки не менше 800 мм між перегородкою та
щитом і 1000 мм між паралельно встановленими секціями щита, якщо такі
проходи призначені для обслуговування, їх ширина повинна бути збільшена
до 1000 і 1200 мм, відповідно.
Зазначена ширина цих проходів вимагається незалежно від роду
застосовуваних засобів захисту від дотику, виконаних у вигляді дверей, сітки
або ізоляційних поручнів.
Двері, суцільні перегородки і перегородки із сітки повинні бути висотою
не менш ніж 1800 мм.
Перфоровані перегородки або перегородки із сітки повинні забезпечувати
ступінь захисту не нижче, ніж IP2X.
Вздовж щита має бути передбачено два ряди ізоляційних поручнів на
висоті 600 і 1200 мм.
Частини електричного устаткування, яке знаходяться під напругою,
повинно бути розташовано на відстані від захисних огороджень не менше
зазначеного в таблиці 2.

Таблиця 2. Відстані від захисних огороджень.

Мінімальні відстані електричних частин
Мінімальн під напругою від різних видів захисних
Номінальн
а висота загороджень, мм
а напруга,
проходу, суцільні сітчасті ізоляційні
кВ
мм двері та двері та поручні
перегородки перегородки
3 (3,3) 2500 100 180 600
6 (6,6) 2500 120 200 600
10 (11) 2500 150 220 700
15 2500 160 240 800

Блокувальні пристрої.
Автоматичні висувні вимикачі, що застосовані у розподільних щитах,
повинні мати пристрій, який фіксує їх як в робочому, так і у висунутому
положенні. Для забезпечення безпечного обслуговування висувних
вимикачів та інших апаратів мають бути передбачені блокувальні ключі та
бажані роз’єднувачі.
 Висувні автоматичні вимикачі повинні фіксуватися у робочому положенні
таким чином, щоб виключалися відносні переміщення між рухомими і
нерухомими частинами.

Шторки (заслони).
Має передбачатися автоматичне закриття нерухомих струмоведучих
контактів роз’єму за допомогою ізоляційних перегородок у висунутому
положенні автоматичного вимикача.

Пристрої заземлення і міжфазового замикання.

З метою забезпечення безпечного обслуговування високовольтних
розподільних пристроїв для збірних шин і відхідних фідерів має бути
передбачено певне число апаратів для примусового замикання шин між
собою і на корпус.
Устрій має бути розрахований на максимальний струм короткого
замикання. Такий пристрій за погодженням з Регістром може бути
переносним.

Допоміжна система живлення.

Джерело живлення.
Якщо для приводу механізмів автоматичних та інших вимикачів, а також
для пристроїв захисту потрібен окремий допоміжне електричне або інше
джерело енергії, то, крім основного такого джерела, повинно бути
передбачене резервне джерело, запас енергії якого повинно бути достатнім
для дії всіх апаратів, принаймні, два рази.
Однак розчіплювачі автоматичних вимикачів, що спрацьовують від
перевантаження, від короткого замикання або від «нульової» напруги,
повинні бути незалежними від будь-яких електричних джерел енергії.
Ця вимога не забороняє застосування розчіплювачів, які спрацьовують при
подачі оперативної напруги, за умови, що буде забезпечено контроль
цілісності (безперервності) вимикаючих ланцюгів та їх системи живлення,
тобто, у разі порушення цілісності ланцюгів або при несправності
(зникнення) їхнього живлення, буде спрацьовувати аварійно
попереджувальна сигналізація.

Число джерел живлення.

Для розділених ГРЩ для приводів механізмів автоматичних та інших
вимикачів повинно бути передбачене, крім власних джерел енергії, які
отримують живлення кожен від своєї системи шин, принаймні одне
незалежне резервне джерело. При необхідності, цим джерелом може бути
аварійне джерело електричної енергії, призначене для виведення механічної
установки з повністю знеструмленого стану або «мертвого» («dead ship»)
стану.
 Високовольтні випробування.
Кожен головний та інші розподільчі щити повинні бути випробувані
високою напругою стандартної частоти. Процедура випробувань і величина
випробувальної напруги повинні відповідати вимогам відповідного
Національного стандарту або МЕК 60298.

Електричне обладнання.
Якщо високовольтне обладнання без захисної оболонки встановлюється в
спеціальному приміщенні, фактично що є його оболонкою, то двері такого
приміщення повинні мати таке блокування, а також, щоб їх відкриття було
виключено, поки не буде відключена напруга, і струмопровідні частини
обладнання не будуть заземлені.
Біля входів у приміщення або простору, де розташоване високовольтне
обладнання, слід передбачити попереджувальні написи про наявність
небезпечної високої напруги.
Електричне обладнання повинне встановлюватись у спеціальних
електричних приміщеннях і мати ступінь захисту не нижче, ніж IP23.
В обґрунтованих випадках може бути допущена установка обладнання
поза спеціальних електричних приміщень за умови, що ступінь захисту його
буде не нижче, ніж IP44, і доступ до струмоведучих частин обладнання буде
можливим тільки за умови зняття напруги і при використанні спеціального
інструменту.
У спеціальному електричному приміщенні повинна знаходитися схема
з’єднань і креслення розміщення електричного обладнання.

Кабелі.

Прокладання кабельних трас.

Кабелі не повинні проходити через житлові приміщення. Однак, якщо це
вимагається умовами технологічного характеру, така прокладка допустима в
спеціальних закритих транзитних системах (конструкціях).
Розподіл.
Високовольтні кабелі повинні прокладатися в трасах, окремих від трас
кабелів на напругу нижче 1000 В. Зокрема, високовольтні кабелі не повинні
прокладатися в одних і тих же трасах, або в одних і тих же каналах або
трубах, або в одних і тих же коробах з кабелями на напругу 1000 В і нижче.
Якщо високовольтні кабелі різного номінальної напруги прокладаються в
одних і тих же трасах, то ізоляційні відстані між кабелями повинні бути не
менше ніж ізоляційних відстані, встановлені для кабелів більш високої
напруги.
 Монтаж кабелів.
Високовольтні кабелі повинні прокладатися в заземлених металевих
трубопроводах або у металевих коробах, або вони повинні бути захищені
заземленими металевими кожухами. Відкрита прокладка кабелів (на несучих
штампованих панелях) допускається, якщо вони мають безперервну металеву
броню, яка повинна бути надійно і багаторазово заземлина.
Окінцівка кабелів.
Окінцівки кабелів усіх жил високовольтних кабелів повинні бути виконані
з відповідного ізоляційного матеріалу. У з’єднувальних коробках, якщо жили
кабелю не ізольовані, фази повинні бути відокремлені від корпусу і один від
одного міцними перегородками з відповідного ізоляційного матеріалу.
Високовольтні кабелі, що мають шар, який проводить, між фазами для
контролю напруги електричного поля ізоляції кабелю, повинні мати виводи,
призначені для такого контролю.
Матеріал ізоляції виводів повинен бути сумісний з матеріалом ізоляції та
оболонкою кабелю, і виводи повинні бути обладнані пристроями для
заземлення всіх металевих екранів компонентів кабелю (металевих стрічок,
проводів і т. п.).
Маркування.
Високовольтні кабелі повинні мати легко читане ідентифікаційне
маркування.
Випробування після завершення монтажу.
Перед введенням в експлуатацію нової високовольтної кабельної мережі
або після її модернізації (ремонту або установки додаткових кабелів) всі
кабелі окремо з їх елементами (окінцівки, заземлюючі виводи і т. і.) повинні
бути випробувані високою напругою.
Випробування повинні проводитися після заміру опору ізоляції.
Якщо випробування електричної міцності ізоляції виконуються напругою
постійного струму, то випробувальна напруга має бути не нижче, ніж:
1,6 (2,5U0 + 2 кВ) – для кабелів з номінальною напругою U0, рівною 3,6 кВ
і менше, і
Випробувальна напруга має бути докладена на період часу не менше 15 хв.
Після завершення випробувань жили кабелю повинні бути заземлені на
певний період часу, достатній для видалення придбаного електричного
заряду. 4,2 U0 – для кабелів з номінальною напругою вище 3,6 кВ, де U0 –
номінальна напруга змінного струму номінальної частоти, для яких кабель
був розроблений, що додається між кожною жилою та заземленням або його
металевим екраном.
Після цього проводиться повторний замір опору ізоляції кабелю.
Якщо випробування електричної міцності ізоляції високовольтного кабелю
виконуються випробувальною напругою змінного струму (у відповідності з
рекомендаціями заводу-виробника), то величина випробувальної напруги
повинна бути не менше номінальної, а тривалість прикладеної напруги
повинна бути не менше 24

Питання для самоконтролю.

1. Вимоги до ступеню захисту оболонок електричних машин,

розподільних щитів і трансформаторів.
2. Вимоги до ізоляційних відстанів по повітрю і за матеріалом.
3. Основні вимоги до пристроїв захисту і захисних заземленнь
генераторів і трансформаторів.
4. Вимоги до влаштування диференціального захисту двигунів
потужністю 1000 кВт і більше.
5. Вимоги до силових трансформаторів. Призначення іскророзрядних
запобіжників.
6. Мінімально допустимий перетин жил кабелів для силових ланцюгів.
7. Вимоги до розподільних пристроїв і щитів управління.
8. Основні вимоги до прокладання кабельних трас.

Література.
1. Високовольтні технології в морській електроінженерії: монографія / В.В.
Будашко, О.М. Піпченко, В.В. Пономаренко, В.А. Шевченко. – Одеса : НУ «
ОМА» , 2020. – 398 с.
2. Безпечна експлуатація суднового високовольтного електрообладнання
Навч . посібник /О.М. Піпченко , В.В. Пономаренко, А.Є. Савельєв , В.А.
Шевченко. Одеса: ТЕС, 2008. - 262 стор .