1

ЛЕКЦІЯ № 3-4
ДИФЕРЕНЦІЙНІ ЗАХИСТИ ЛІНІЙ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧІ

Наявність витримки часу у захистів з відносною селективністю за часом та не-

чіткість зони дії у захистів з відносною селективністю за чутливістю перешкоджає їх
використанню в якості основних у мережах 330 кВ і вище. Захисти з абсолютною се-
лективністю (диференційні) цих недоліків позбавлені – це захисти з чіткою однознач-
ною зоною селективності та миттєвої дії.
Існує 2 варіанта виконання захистів на диференційному принципі:
1. Диференційний струмовий – ВО контролює геометричну суму струмів по кінцях
об'єкта, що захищається, для поздовжніх захистів і контролює струми у двох пара-
лельних лініях для поперечних захистів.
2. Диференційний фазний – ВО контролює (порівнює) фази струмів по кінцях об'єк-
та, що захищається.

Поздовжній диференційний захист коротких ліній із двома реле

Поздовжній Диференційний захист ліній контролює геометричну суму струмів
по кінцях об'єкта, що захищається, і вимагає виконання провідного каналу зв'язку.
i1 К i2
2
Тр1 Тр2
К
1
Плече 1 Плече 2

I'1 I''2
I'2 I''1
YAT YAT
- + + -

При внутрішньому КЗ (т. К2) первинні струми по кінцях лінії в загальному ви-
падку не однакові по модулю й спрямовані зустрічно. За принципом дії диференцій-
ного захисту ( I p = I 1в + I 2в = Iкз > Ісз ). Захист діє на відключення вимикачів по обом

кінцям лінії.
При нормальній роботі або зовнішньому КЗ (т. К2) первинні струми по кінцях
лінії практично однакові як по модулю, так і за напрямком. За принципом дії дифере-
нційного захисту ( I p = I 1в + I 2в ≈ 0 ) вторинні струми повинні мати однакову величину

й проходити через струмове реле в протилежних напрямках. Друга умова забезпечу-

 2
ється включенням первинних обмоток трансформаторів струму зустрічно. Перша
умова (рівність величин) забезпечується виконанням наступних вимог:
- Рівність характеристик трансформаторів струму по кінцях лінії, що захищається;
- Рівність опорів плечей диференційного захисту (плечі 1 і 2).
У реальних умовах забезпечити виконання обох вимог досить складно й можливо
тільки з певною точністю.
Трансформатори струму по кінцях лінії завжди мають деякі відмінності в зале-
жностях вторинного струму від первинного.
Причому, при нормальному
режимі відмінності у вторин-
них струмах (т. 1) незначні, а
при зовнішніх КЗ через насту-
паюче неодночасно насичення
ТС відмінності набагато біль-
ше (т. 2). Тому струм спрацю-
вання диференційного захис-
ту повинен відбудовуватись
від максимально можливої та-
кої відмінності.
Рівності опорів плечей диференційного захисту добитися можна, але при цьому
слід ураховувати наступні фактори:
- дифзахист повинен діяти на котушки відключення обох вимикачів, тому, крім
з’єднувальних проводів потрібні також довгі провода до ланцюгів відключення (для
кожного напівкомплекту);
- зі зростанням довжини лінії зростає довжина з’єднувальних проводів, що приводить
до збільшення допустимого навантаження на ТС.
Струм від ТР1 і ТР2 розподіляється між ближнім і дальнім реле:
I p1 = I1' + I 2' = I нб1 , I p 2 = I 2'' + I1'' = I нб 2 . Причому розподіл обернено пропорційний довжині

з’єднувальних проводів: I’1>I’’1, а I’’2>I’2. Внаслідок цього в кожному з реле завжди

r
виникає додаткова складова струму небалансу dIрозпод .
Внаслідок розглянутих вище причин при нормальному режимі або зовнішньо-
r
му КЗ умова I p = I 1в + I 2в ≈ 0 = Інб не виконується. З'являється струм небалансу, який
 3
має для даної схеми три складові: - від відмінності передаточних характеристик ТС,
опорів плеч дифзахисту та довжини проводів:
r r r r
Інб = dIнам + dIr _ пров + dIрозпод

Причому, чим вище первинний струм лінії, тем вище струм небалансу. Тому
r
Iсз > Інб _ макс

Т.я. струм небалансу існує й у нормальному режимі роботи об'єкта, що захищається,

то в струмі спрацювання захисту враховується коефіцієнт відбудування:
I сз = kотс I нб . макс : .

Чутливість дифзахисту.
Ікз
kч = >2
Ісз

Переваги диференційного захисту коротких ліній із двома реле.

1. Не потрібне узгодження за селективністю із захистами суміжних ділянок.
2. Чітка зона дії.
3. Високі швидкодія й чутливість, однакова по всій зоні дії.
4. Висока надійність.
Недоліки.
1. Необхідність використання допоміжних проводів, опір яких зростає при зростан-
ні довжини лінії й може привести до перевищення граничного значення по наван-
таженню ТС.
2. Ушкодження з’єднувальних проводів може привести до хибного спрацювання
захисту або до відмови.
3. Не може застосовуватися в якості єдиного захисту на лінії, тому що не забезпечу-
ється відключення КЗ на шинах і не виконується резервування суміжних ділянок.
4. Внаслідок того, що в ближнє реле від дальнього надходить тільки менша частина
струму КЗ – знижена чутливість, що як наслідок має обмеження по довжині лінії.
5. Наявність струму небалансу, який різко зростає при зовнішніх КЗ, що приводить
до необхідності загрублення струму спрацювання й зниженню чутливості.
6. Вартість, основною складовою якої є вартість з’єднувальних проводів, вища, ніж
для захистів з відносною селективністю.
 4
Область застосування.
1. Лінії генераторної напруги електростанцій 6-10 кВ при малій їхній довжині – до 1
км.
1. Лінії 110 – 220 кВ при довжині лінії до 2 км.
2. Лінії 35 кВ при довжині лінії до 1 км.

Існує кілька способів, направлених на зменшення струму небалансу і збільшення

можливої довжини захищаємої лінії. При зростанні довжини лінії для розглянутої
схеми збільшується струм небалансу і при певній довжині лінії захист стає нечутли-
вим. Шляхи підвищення ефективності направлені на зменшення кожної із складових
струму небалансу.
r
Зменшення складової dIнам :
1. Добір електромагнітних ТС з якомога ближчими характеристиками. Даний спосіб
дозволяє дещо зменшити струм небалансу, але залишається насичення – основна
причина загрублення струму спрацювання.
2. Використання електромагнітних ТС із зазором, які задовільно працюють у перехі-
дних режимах. Даний спосіб дозволяє значно зменшити струм небалансу при зов-
нішніх КЗ, але такі ТС внаслідок дії інших недоліків, широкого використання не
отримали.
3. Використання оптичних ТС або котушок Роговського, які задовільно працюють у
перехідних режимах (не мають насичення). Даний спосіб дозволяє суттєво змен-
шити струм небалансу, але такі ТС поки що не вийшли за рамки експерименталь-
них досліджень.
4. Використання диференційних захистів з гальмуванням. Спосіб базується на тому,
що струм небалансу зростає при збільшенні робочого струму, відповідно зростає і
струм спрацювання. Суттєво збільшується чутливість. Використовується в пере-
важній більшості сучасних захистах.
Для описаних вище способів в меншій або більшій мірі збільшується чутливість захи-
сту, але не вирішується проблема перевищення допустимого навантаження на ТС, що
і не дозволяє збільшити довжину захищаємої лінії.

r
Зменшення складової dIr _ пров :
 5
1. Вирівнювання опорів у плечах (використання проводів з різним перерізом, то-
що). Даний спосіб дозволяє дещо зменшити струм небалансу, відповідно збі-
льшити чутливість. На довжину захищаємої лінії впливає мало.
2. Використання спеціальних ВО із проміжними трансформаторами, які зменшу-
ють струм у з’єднувальних проводах в nт раз і, отже, знижують навантаження в
n2т раз. У якості ПТ використовують спеціальні ТС, що швидко насичуються і
погано трансформують аперіодичну складову. Один із основних способів збі-
льшення довжини захищаємої лінії – до 15-20 км.

r
Зменшення складової dIрозпод :
1. Використання непровідних каналів зв’язку. Найбільш ефективний спосіб - застосу-
вання замість з’єднувальних мідних проводів оптичних. В цьому випадку складова
r
dIрозпод зникає та суттєво зменшується навантаження на ТС. Обмежень на довжину

захищаємої лінії вже немає. Недолік – суттєво виростає вартість і самого захисту, і
каналу зв’язку.

Поперечний диференційний захист паралельних ліній.

Поперечні диференційні захисти застосовуються на паралельних ЛЕП, що мають од-
накові параметри (довжина, питомі опори). Принцип засновано на порівнянні вели-
чин і фаз струмів у паралельних вітках. Трансформатори струму вибираються також
однаковими.
Розглянемо як протікають струми по паралельній лінії в нормальному режимі
(зовнішньому КЗ) – т. К1 і при ушкодженні на одній з ліній – т. К2.
 6
Опори обох ліній Баланс опорів по-
рівні, відповідно, рушується. На
I1 I2 на початку й кін- I1 I2 початку ліній
ці ліній рівні й струми рівні по
K2
Z1=Z2
струми I1, I2 як фазі, але не рівні
по величині, так і по величині. На-
I1 I2 I1 I2
по фазі. прикінці ліній
струми I1, I2 не
K1
рівні як по вели-
чині, так і проти-
лежні по фазі.
Т.ч., порушення рівності струмів або по величині, або по фазі, є ознакою виникнення
ушкодження на одній з паралельних ліній. Використовуються два види поперечних
дифзахистів – напрямлений й ненаправлений.

Поперечний диференційний захист паралельних ліній (ненаправлений)

Застосовується на паралельних лініях, що мають один загальний вимикач. При одно-
бічному живленні захист установлюється з боку живлення, при двосторонньому – з
обох кінців.

Струм у реле рівний: I p = I1' − I 2' . При нормальній

A роботі лінії й зовнішніх КЗ вторинні струми рівні

по величині й збігаються по фазі. Тому струм у
B
I1 I2 реле = 0 і захист не спрацьовує. З урахуванням
'
струмів небалансу: Iсз = kотс I1' нб + I 2' нб , де I1нб -

струм небалансу, обумовлений похибкою вимі-

'
рювальних трансформаторів струму, I1нб струм
K небалансу, обумовлений нерівністю повних опо-
B рів паралельних ліній.
При КЗ у зоні ( на одній з паралельних ліній) – т.
r r r
К опір Z AK < Z AB + Z BK , отже I1>I2, і в реле з'яв-
 7
иться струм:
I1 − I 2
Ip = > Iсз . Захист спрацює й відключить вимикач. Дифзахист, встановлений на
nтт

протилежному кінці також спрацює, причому за рахунок протилежного напрямку

I1 + I 2
струмів I1, I2 струм у реле буде більшим: Ip = > Iсз .
nтт

Співвідношення між струмами обернено пропорційне опорам до точки КЗ:

I 1 Z AB + Z BK Z л + Z BK
= =
I2 Z AK Z л − Z BK

I'2 При переміщені т. К до протилежних

I'1 шин струм I1 зменшується, струм I2 зрос-
тає, а струм у реле, рівний їх різниці зме-
I'1 ншується й при КЗ на протилежних ши-
Ip=Ip.cp нах стає рівним 0.

I'2
m
l

Т.ч., на деякій відстані m від шин протилежної підстанції струм у реле стає меншим
струму спрацювання й захист не працює внаслідок його недостатньої чутливості.
При КЗ на лінії поблизу протилежних шин підстанції захист не працює.
І1' l + m
Icз = Ір.ср ; = ;
I 2' l − m

Iсз
I1' + I 2' = Iкз ; I1' − I 2' = Iсз ; m = l
Ікз
При цьому струм КЗ береться для максимального режиму: замикання поблизу проти-
лежних шин. Звичайно довжина мертвої зони становить 10% довжини лінії.
Після відключення одного з паралельних ланцюгів, наприклад для ремонту,
дифзахист перетворюється в струмий без витримки часу. У реле при нормальному
режимі роботи лінії з'являється робочий струм, який часто перевищує уставку спра-
цювання дифзахисту. При цьому захист працює неселективно й відключає неушко-
джений ланцюг.

Переваги поперечного ДЗ:

 8
1. Висока швидкодія.
2. Простота схем і, відповідно, дешевизна.
3. Більш висока надійність дії, у порівнянні з поздовжніми дифзахистами, внаслідок
відсутності допоміжних проводів.
Недоліки:
1. Неселективність дії при роботі на один з паралельних ланцюгів. У цьому випадку
захист повинен виводитися з дії. Потрібна установка резервної МТЗ або дистан-
ційного.
2. Неможливість виконання резервування дії захистів суміжних ділянок.
3. Наявність мертвої зони біля протилежних шин, де захист не спрацьовує. Потрібна
установка додаткового захисту, який може бути тим самим і для цього й попере-
днього недоліку.
Область застосування:
1. Здвоєні кабельні лінії 6 – 10 кВ, підключені через один вимикач як основний
захист.
2. Здвоєні лінії 110-220 кВ, підключені через один вимикач як резервний захист.