ВИБІР ТРАСИ ВОЛЗ.

МАРКИ ТА ЄМКОСТІ КАБЕЛЮ

3.1.Марка і емності кабеля

У проекті використовується тип кабелю ОКЛБг. ОКЛБг - Броньований
волоконно-оптичний кабель з модульною конструкцією. Кабель типа
ОКЛБг призначений для прокладки і експлуатації в кабельній каналізації,
трубах, блоках, безпосередньо в грунтах всіх категорій, зокрема в районах з
високою корозійною агресивністю і територіях, заражених гризунами, окрім
тих, що піддаються мерзлотою і іншим деформаціям, а також через болота,
озера, несплавні і несудноплавні річки глибиною до 15 метрів. Кабель типа
ОКЛБг відповідає особливим вимогам по пожежобезпечності відповідно до
стандарту МЕК (IEC) 60332-1 і МЕК (IEC) 60332-3.

Таблиця 3.1
Конструктивний склад ОКЛБг
Оптичні волокна по MCE
1
G.652 від 4 до 144 шт.

2 Оптичний модуль полібутилентерефталат (ПБТ)

склопластик або сталевий трос у

3 Центральний силовий елемент
поліетиленовій оболонці

Заповнюючий компаунд
4 тиксотропний гель
модуля

Заповнюючий компаунд
5 гідрофобний заповнювач
осердя

нитки капронові,
6 Скріпний шар під оболонкою
плівка ПЕТ-Е

арамідні нитки "Кевлар", "Тварон"

7 Уміцнюючий шар (1 і більш)
(може бути відсутнім)

8 Оболонка поліетилен, товщиною – 1,5 мм

9 Бронепокрив: подушка під Плівка ПВХ сталева стрічка
броню - броня Зазори бронепокрива заповнені
 гідрофобним заповнювачем

1 поліетилен або ПВХ, радіальна

0
Захисна оболонка
товщина - 2,2 мм

Експлуатаційні характеристики кабелю наведені в таблиці 3.2

Таблиця 3.2

Експлуатаційні характеристики кабелю

Температурний режим експлуатація Радіуси вигину

- 40о С до + 60о С збереження - 40о
Циклічні при нормальних умовах
С до + 60о С прокладка, монтаж -
300 мм
10оС до +50оС
Разові при t = - 30оС, t = +60оС 150
Навантаження, що розтягують мм
При утворенні петлі 150 мм
При прокладці залежать від
При монтажі й експлуатації 300 мм
конструкції
Водопроникність не проникний по
кабелю, але не менш 3,5 кН
IEC 794-1-F5

Зусилля роздавлювання, не менш - 3000 Н/100 мм. Категорія

блискавкостійкості по K.25 MCE (I>105 кA) Електричний опір ізоляції
оболонки 2000 MОм* км.

Будівельна довжина, більше 2 км; максимальна довжина 6 км;

постачання на барабанах N 10 .... 20. Поперечний розріз кабелю ОКЛБг
наведено на малюнку 3.1
 Малюнок 3.1 – Поперечний розріз кабеля типу ОКЛБг
1–оптичні волокна, вільно вкладені в трубках (оптичних модулях),
заповнених триксотропним гідрофобним гелем;

2 – центральний силовий елемент (склопластиковий стержень);

3 – міжмодульний гідрофобний заповнювач;

4 – кордель;

5 – закріплююча обмотка з ниток і смужок;

6 – периферійний силовий елемент – армідні нитки;

7 – оболонка з поліетилену;

8 – броня з стальної гофрированої ламінованої смужки;

9 – захисний шланг з поліетилену.

Для організації необхідної кількості цифрових каналів необхідна одна

пара оптичних волокон. Передбачаючи зріст економічного розвитку даних
регіонів необхідно передбачити в конструкції кабелю більше число оптичних
волокон, а саме 10 пар для забезпечення потреб даних регіонів у
майбутньому.
 3.2. Вибір шляху прокладання лінії зв’язку

Малюнок 3.2 – місцезнаходження кінцевих пунктів

Вибираємо трасу з урахуванням мінімізації обсягу робіт, з урахуванням

можливості застосування механізмів при будівництві, з урахуванням джерел
блукаючих токів і ліній електропередач. У заміській частині траса повинна
проходити паралельно шосейним і ґрунтовим дорогам, мати мінімум
перетинів з ріками, водоймами, шосейними і залізничними дорогами.

Віддаль між містами становить 70,6 км. За оптимальну трасу обираємо

трасу Луцьк – Зміїнець – Переспа – Колодяжне – Ковель. Дана траса
перетинає річку 1 місці, шосе перетинає 3 місцях, а Ж/Д дороги в 4 місцях.
 Між містами відстань дорівнює 70.6 км, також шлях лінія проходить
600м по м. Луцьк і 400 по м. Ковель.
 Малюнок 3.2 – Вибір траси ВОЛЗ

- Розміщення необслуговуємих регенераційних пунктів, їх розіщуєм

на віддалі 50 к від кожного з населених пунктів.

Також розміщуємо будівельні колодязі ККС-4, у котрих допускається

монтаж кабелів усіх ємностей, на віддалі кожних 4 км згідно з даними
нашого кабелю, бо його будівельна довжина = 4 км. Звідки коротке
відображення маршруту з будівельними колодязями та регенераційними
пунктами з оптичними підсилювачами потужності.

Малюнок 3.3 Інженерне зображення лінії ВОЛЗ

 - кінцеві пункти;

- регенераційні пункти;

- будівельні колодязі.

3.3. Розрахунок необхідної кількості ОК.

Розраховуємо необхідну кількість ОК для прокладки по трасі ВОЛС з

урахуванням запасів. Запаси на прокладку в ґрунт - 2%, на прокладку в
кабельній каналізації 5,7%, на прокладку через водяні перешкоди 14%.
Введення кабелю виконують в пунктах: Луцьку - 5,7км; Ковель – 3,3км.

Необхідна кількість оптичного кабелю визначається:

N=(70.6·1,02)+(1·1,057)+(0,3·1,14)= 73.4 (км) (3.1)

По результаті розрахунку видно, що між пунктами Луцьк і Ковель необхідно

прокласти 73.4 км оптичного кабелю ОКЛБг.

3.4.Оптичні підсилювачі.

Оптичні підсилювачі забезпечують безпосереднє підсилення всіх

оптичних каналів, що передані WDM мультиплексором, без їх
перетворення у електричні сигнали та знову у оптичні. Оптичні
підсилювачі використовують різні активні оптичні середовища та не
лінійні ефекти і лазери накачування та підсилюють сигнал, котрий
проходить через них. Вони не виконують 3R регенерацію, на відміну від
регенераторів. Згідно з рисунком А.1 рекомендації G. 872 регенерація
сигналу поділяється на 1R (підсилення та корекція частоти і дисперсії);
2R (1R + відновлення первинної цифрової форми сигналу та подавлення
шуму); 3R (2R + відновлення форми та положення імпульсу). На
практиці в лінії між регенераторами може застосовуватись до 10
оптичних підсилювачів (на кількість оптичних підсилювачів впливає
вносимий підсилювачем шум).

Малюнок 3.4 - Оптичний підсилювач на основі Раманівського

накачування.

Оптичні підсилювачі обов’язково використовуються після WDM

мультиплексора і перед WDM демультиплексором для компенсації
енергетичних втрат. Параметри оптичних підсилювачів, їх
характеристики та методи їх виміру, описані у рекомендаціях G.661,
G.662, G.663, G.665 та стандартах IEC 61290-1, IEC 61290-3-1, IEC 61290-3-
2, IEC 61290-4-1, IEC 61290-5-1, IEC 61290-5-2, IEC 61290-5-3, IEC
61290-10-2, IEC 61291-1, IEC 61291-4, ІЕС 61292-3:

- коефіцієнт підсилення каналу;

- рівномірність коефіцієнта підсилення;

- поляризаційна залежність коефіцієнта підсилення;

- профіль підсилення;

- підсилене спонтанне випромінювання;

- шум –фактор.
 Таблиця 2. 1

Типи оптичних підсилювачів

№ Типи підсилювачів Сфера застосування Рекомендації

1 Підсилювач на волокні, що Підсилення одного

використовує розсіювання каналу
Мандельштама-Брілюена (однієї довжини хвилі)

2 Підсилювач на волокні, що Підсилення кількох ITU G.665

використовує Раманівське каналiв IEC 61292-3
розсіювання одночасно

3 Параметричні оптичні Підсилення кількох

підсилювачі каналів
одночасно

4 Напівпровідникові лазерні Підсилення великої ITUG.661,

підсилювачі кількості ITUG.661, G.662, G.663
каналів в широкій області
діапазону хвиль
одночасно

5 Підсилювачі на волокні з Підсилення великої ITUG.661,

домішками кількості ITUG.661, G.662, G.663
каналів в широкій області
діапазону хвиль
одночасно

Підс
илювач на волокні, що використовує розсіювання Мандельштама–
Брілюена.

Стимульоване розсіювання Мандельштама –Брілюена –нелінійне

явище при якому енергія оптичної хвилі (на частоті f1) переходить у
енергію нової хвилі (на частоті f2). Якщо накачування відбувається на
частоті f1, то такий підсилювач здатен підсилювати корисний сигнал на
частоті f2. Дане явище виникає за потужності накачування порядку 10
мВт. Рівень стимульованого розсіювання Мандельштама –Брілюена є
вищим за більшої ширини ним лазера накачування та за більшої
ефективної площі волоконного світловоду. Це розсіювання не виникає за
довжин волокна, менших від 10 км.

Підсилювач на волокні, що використовує Раманівське розсіювання.

Такі підсилювачі використовують нелінійне явища, пов’язане із

стимульованим Раманівським розсіюванням. Раманівським, розсіювання
назване на честь індійського фізика С. В. Рамана, котрий відкрив цей
ефект у 1928р. Принцип дії підсилювача полягає в тому, що фотон з
частотою f1 при розсіюванні на молекулі речовини переходить на
частоту f2. якщо на частоті f2 передавати корисний сигнал, а потужність
накачування на частоті f1 зробити достатньо високою, то Раманівське
розсіювання стає стимульованим, а фотони –когерентними і волокно
стає розподіленим підсилювачем, з коефіцієнтом підсилення,
пропорційним накачуванню. Таким чином, принцип дії Раманівських
підсилювачів аналогічний підсилювачам з розсіюванням Мандельштама
–Брілюена, однак зсув між частотою корисного сигналу, що
підсилюється, та частотою хвилі накачування є більшим. Діапазон
підсилення також є більшим, що дозволяє підсилення одразу кількох
каналів WDM системи. Явище розсіювання Рамана виникає при
потужності накачування порядку 1 Вт. Оптичні підсилювачі, котрі
побудовані на ефекті стимульованого Раманівського розсіювання, то їхні
параметри описані у рекомендації ITU G. 695 та стандарті IEC 61292 –3.

Згідно з рекомендацією G. 665 Романівські оптичні підсилювачі

поділяють на:

- співнаправлені (в котрих енергія накачування здійснюється в

напрямку розповсюдження корисного сигналу).
 Малюнок 3.5 - Співнаправлений оптичний підсилювач.

- зворотньонаправлені (в котрих енергія накачування здійснюється

в напрямку, протилежному напрямку розповсюдження корисного
сигналу).

Малюнок 3.6 - Зворотньонаправлений оптичний підсилювач.

- двонаправлені (в котрих енергія накачування здійснюється в обох

напрямках).

Малюнок 3.7 - Двонаправлений оптичний підсилювач.

 Маркування Раманівських підсилювачів згідно з G. 665
здійснюється у такий спосіб:

Cnyz, де c –символ позначки Раманівського оптичного

підсилювача, n –номер:

1 –зосереджені підсилювачі (наприклад, додаткові підсилювачі);

2 –зосереджені попередні підсилювачі;

3 –зосереджені лінійні підсилювачі;

4 –зосереджений підсилювач, суміщений з передавачем (OAT);

5 –зосереджений підсилювач, суміщений з приймачем (OAR);

6 –розподілений Раманівський підсилювач;

7 –складний розподілений та зосереджений підсилювач.

y –перша літера:

а) –підсилювач для аналогової, одноканальної (однохвильової)

передачі;

б) –підсилювач для цифрової, одноканальної (однохвильової)

передачі;

в)–підсилювач для цифрової, багатоканальної (багатохвильової)

передачі.

z –друга літера:

f –співнаправлене накачування;

r –зворотньонаправлене накачування;

b –двонаправлене накачування.
 Параметричні оптичні підсилювачі.

Оптичні підсилювачі, що використовують ефект чотирихвильового

змішування. Такі підсилювачі потребують великої потужності
накачування (порядку 30÷70 Вт), мають значний коефіцієнт підсилення
(до 50 дБ), але їх реалізація потребує значної складності, що стримує
їхнє практичне використання.

Оптичні підсилювачі.

Напівпровідниковий оптичний підсилювач –підсилювач, активною

речовиною якого є напівпровідниковий матеріал, а система накачування
–електрична. Напівпровідникові оптичні підсилювачі використовують
збуджену емісію, що виникає завдяки взаємодії фотонів
випромінювання накачування з електронами в зоні провідності у
збудженому рівні.

Підсилювачі на волокні з домішками.

Оптичні підсилювачі, що використовують як активний матеріал

рідкоземельні елементи (або лантаніди –елементи з 57 по 71 в
періодичній таблиці Менделєєва). Як правило, це Неодим (Nd) та
Празеодим (Pr) для підсилення у вікні 1300 нм, Ербій (Er) та
застосований з ним Ітербій (Yb) для підсилення у вікні 1550 нм. З огляду
на те, що у сучасних WDM системах використовуються C та L
діапазони, найчастіше застосовують підсилювачі, виготовлені на
волокні, легованому ербієм, EDFA.

В залежності від застосування, оптичні підсилювачі класифікують

як:

1. попередній підсилювач (ПоП) (має низький рівень шуму, його

вмикають перед оптичним приймачем для покращення його чутливості).
 2. Лінійний підсилювач (ЛП) (має низький рівень шуму, його
вмикають на виході ділянки оптичного волокна для компенсування
втрат, що вносяться волокном).

3. Підсилювач потужності (ПП) (використовують для підвищення

потужності оптичного сигналу, встановлюють після оптичного
передавача). При застосуванні оптичних підсилювачів важливо
визначити число каскадів оптичних підсилювачів, необхідних для
кожного оптичного каналу. Число каскадів оптичних підсилювачів,
допустиме в оптичному каналі, обмежується сумарним шумом, котрий
вносить кожний підсилювач. Кожний підсилювач дещо погіршує
відношення сигнал/шум (OSNR). З досягненням мінімального
відношення OSNR (тобто значення OSNR, нижче котрого на боці
приймача будуть з’являтись помилки) стає необхідним оптико –
електрично –оптичний вузол регенерації (OEO). Окрім цього, у випадку
використання оптичних підсилювачів потужності (бустерів)
максимальна допустима потужність на канал не повинна перевищувати
+10 дБм, для каналу 10 Гбіт/с та +15 дБм для каналу 2,5 Гбіт/с та нижчої
швидкості. Перевищення може викликати нелінійні ефекти в оптичних
кабелях.