МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут»

ЗВІТ

про виконання

ТЕОРЕТИЧНИХ І РОЗРАХУНКОВИХ РОБІТ

по дисципліні

ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА РЕЖИМИ РОБОТИ

ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ СТАНЦІЙ

Дмитро Костюк
Студент ____________________________________________
(П.І.Б)
групи Е – 120са

Керівник ____________Шевченко В. В.____________________

1. Розрахункова робота № 1 ___________________________________

2. Розрахункова робота № 2 ___________________________________
3. Розрахункова робота № 3 ___________________________________
3. Розрахункова робота № 4 ___________________________________

Харків – 2023
 2

1 РОЗРАХУНКИ НОМІНАЛЬНИХ ПАРАМЕТРІВ ТРАНСФОРМАТОРІВ

ЗА ДАНИМИ ПІСЛЯРЕМОНТНИХ ВИПРОБУВАНЬ

1.1 Теоретичне завдання

1. Перелічіть існуючі в Україні типи електростанцій і кратко опишіть

технологічну схему функціонування одного типу електростанції (на ваш вибір).
В Україні існують різні типи електростанцій, такі як атомні, теплові,
гідроелектростанції, вітрові та сонячні електростанції.
Одним з типів електростанцій є сонячна електростанція (СЕС), яка
використовує фотоелектричні панелі для отримання електроенергії. Технологічна
схема функціонування СЕС складається з наступних етапів:
1. Збір сонячної енергії: сонячні панелі збирають сонячну енергію та
перетворюють її на постійний струм.
2. Інвертор: постійний струм, отриманий від сонячних панелей, перетворюється
на змінний струм за допомогою інвертора.
3. Трансформатор: змінний струм передається через трансформатор для
підвищення напруги.
4. Мережевий зв'язок: отриманий струм передається до мережі для подальшого
використання.
5. Система управління: СЕС має систему управління, яка контролює роботу всіх
компонентів та оптимізує ефективність роботи електростанції.
СЕС є екологічно чистим джерелом електроенергії та може забезпечувати
незалежність від імпорту нафти та газу. Однак, недоліком є залежність від погодних
умов та відносно високі витрати на встановлення.
2. Які існують режими роботи електрообладнання? Дайте коротку
характеристику кожного режиму.
Режими роботи електрообладнання можуть бути різними.
Усталений режим характеризується сталістю або періодичними змінами
параметрів.
Перехідний режим відбувається під час переходу між усталеними режимами.
 3

Номінальний режим відповідає номінальним значенням параметрів.

Нормальний режим відповідає робочим значенням всіх параметрів.
Анормальний режим настає, коли значення одного з параметрів перевищує
максимальні або мінімальні значення.
Аварійний режим відбувається під час аварії і може призвести до пошкодження
або руйнування електрообладнання.
3. Які бувають види випробувань електричних машин? Охарактеризуйте
переваги і недоліки планово-попереджувальний ремонтів.
Випробування електричних машин можуть бути різними, залежно від їх
призначення та типу. До основних видів випробувань можна віднести:
1. Вимірювальні випробування - мета полягає в визначенні параметрів
електричної машини в усталеному режимі роботи, таких як напруга, струм,
потужність тощо.
2. Випробування ізоляції - мета полягає в визначенні стану ізоляції електричної
машини.
3. Випробування механічної міцності - мета полягає в визначенні стійкості
електричної машини до механічних навантажень.
4. Випробування на перевірку збігу фаз - мета полягає в перевірці правильності
з'єднання фаз електричної машини.
Планово-попереджувальні ремонти (ППР) є одним із методів забезпечення
надійності та безпеки електричного обладнання. Їх головна перевага полягає у
можливості проведення ремонтних робіт до виникнення аварії або поломки, що
зменшує витрати на ремонт та уникнення непередбачуваних зупинок. Однак,
недоліком ППР є високі витрати на підготовку до ремонту та виконання робіт, які
можуть бути зайвими, якщо електрична машина є в хорошому стані. Крім того,
вимкнення обладнання на час ремонту може призвести до зниження продуктивності
виробництва та прибутку.
4. Назвіть умови включення трансформаторів на паралельну роботу. Яке з
умов необхідно порушити, якщо паралельно включають трансформатори
 4

різної потужності? Які відхилення по потужності допустимі для вибору

трансформаторів для паралельної роботи?
Допускається паралельна робота трансформаторів, якщо:
1. вони мають однакові коефіцієнти трансформації,
2. однакові групи з’єднання обмоток,
3. рівні напруги короткого замикання.
При включенні трансформаторів на паралельну роботу потрібно забезпечити
рівність напруг короткого замикання, щоб розподілити навантаження пропорційно
їх потужностям. Можна допустити відхилення напруг короткого замикання (тобто
порушити 3 умову) не більше ніж на 10%, але не рекомендується включати на
паралельну роботу трансформатори з відношенням номінальних потужностей
більше трьох, оскільки менший трансформатор може бути перенавантажений при
навіть невеликих перевантаженнях.

1.2 Задача

Для трифазного трансформатора (m = 3, де m – кількість фаз), який працює в

мережі з частотою напруги f = 50 Гц і має дані, наведені в табл. 1 та на рис. 1,
розрахувати параметри трансформатора в режимах неробочого ходу (НХ) та
лабораторного короткого замикання (КЗ). Використовуючи отримані данні,
встановить параметри трансформатори в номінальному режимі. На схемі заміщення
трансформатора в номінальному режимі позначте чисельні значення опорів, напруг,
ЕРС та струмів, які позначено на рис. 2.
Розрахувати номінальне значення коефіцієнту корисної дії (ККД)
трансформатора і значення навантаження (у частинах від номінальної потужності),
при якому ККД трансформатора досягає
максимального значення. Визначити максимальне
значення ККД і порівняти його з номінальним
значенням.

Примітка: в розділі прийняті позначення:

 5

- первинна обмотка – індекс p (prime);

- вторинна обмотка – індекс s (second);
- активний опір Rр і реактивний опір розсіювання Xσр первинної обмотки;
- активне Rm і реактивний опір розсіювання Xm кола намагнічування;
- наведений активний опір Rs/ і наведений реактивний опір розсіювання Xσs/
Рисунок 1 – Розміри осердя вторинної обмотки.
трансформатора

Таблиця 1 – Параметри трифазних трансформаторів

Схеми і групи з'єднання обмоток

в режимі лабораторного
Коефіцієнт потужності
Номінальна напруга

Номінальна напруга

Площа поперечного

Площа поперечного

Відстань між осями

первинної обмотки

вторинної обмотки

вторинної обмотки

Напруга короткого

Втрати потужності
Номінальна повна

перерізу стрижня
Кількість витків

Висота стрижня
перерізу ярма

Висота ярма
потужність

замикання.
стрижнів
Номер варіанту

КЗ
SN UрNl, UsNl, Sс, Sj, hс, hj, l1, uk, cosφsN, Рk,
Ns
кВА кВ кВ см2 см2 см см см  о.е. кВт
11 60 35,0 6,0 200 580 600 41 34 31 6,5 0,83 1,93 Y/Y-0

Рисунок 2 – Схеми заміщення трансформатора в номінальному режимі

1.3 Методичні вказівки для розв’язання задачі

Розрахуйте номінальні фазні значення первинних UрN і вторинних UsN напруг

трансформатора за наведеними в табл.1 значенням лінійних напруг (UрNl і UsNl
відповідно). При цьому враховуйте схеми з'єднання обмоток трансформаторів.
У подальших розрахунках використовуйте тільки значення фазних напруг.
 6

Так як первинна обмотка з’єднана в Υ, то

U pN l 35000
U pN = = =20207 В ,
√3 √3
та вторинна в Y, тому:
Us Nl 6000
U sN = = =3464 В ,
√3 √3
Визначимо магнітний потік в осерді трансформатора:
U sN 20207
Φ= = =0.078 Вб .
4,44 ⋅ f ⋅ N s 4,44 ⋅ 50 ⋅ 660

Визначте магнітну індукцію в стрижнях Вс і ярмах трансформатора Вj:

Φ 0 .078 Φ 0.078
Bc = = =1,41 Тл ; B j = = =1,37Тл
k Fe ⋅S c 0.95 ⋅0.058 k Fe ⋅ S j 0.95 ⋅ 0.06

де kFe – коефіцієнт заповнення сталлю осердя трансформатора, який при ізоляції

сталевих листів лаком дорівнює 0,95 (kFe=0,95).
Отримані значення магнітних індукцій повинні знаходитись в інтервалі від
1,3 Тл до 1,6 Тл.
Визначаємо напруженість магнітного поля в стрижнях і ярмах (Нс і Нj,
відповідно) для електротехнічної стали 3411, згідно даним табл. 2 або рис. 3.

Таблиця 2 – Напруженість магнітного поля Н і питомі магнітні втрати р mag для

електротехнічної сталі 3411 залежно від магнітної індукції В

В, Тл 0 0,2 0,4 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6

Н, А/м 0 64 127 190 260 318 397 502 647 843 1140 1580 2500 4370
рmag,
0 0,1 0,24 0,54 0,61 0,76 0,96 1,20 1,46 1,76 2,10 2,45 2,80 3,37
Вт/кг
 7

Рисунок 3 – Напруженість магнітного поля Н і питомі магнітні втрати

рmag для електротехнічної сталі 3411 залежно від магнітної індукції В

Таким чином Hj = 1500 А/м, Hc = 1600 А/м, pmagj = 2.3 Вт/кг, pmagc = 2.46 Вт/кг
Розрахуємо магніторушійну силу (МРС) на фазу трансформатора.
2 B
F a=H c ¿ hc + H j ¿l j + 7⋅ c⋅δ
3 3 μ0
, А,
−7
де μ0 = 4π⋅10 Гн/м – магнітна постійна.
При розрахунках необхідно враховувати МРС для повітряних проміжків в
стиках стрижнів і ярем трансформаторів. Кількість стиків на одну фазу вважають
рівною 7/3, приймаємо сумарну величину повітряних проміжків δ=5·10 м.
Довжина силової лінії магнітного поля в ярмі трансформатора, м:
l j =2⋅ l 1 +h j=2∗0.31+0.34=0.96 м .

Прийнято, що магнітна індукція в стиках ярем і стрижнів дорівнює магнітній

індукції в стрижнях.
 8

7
∗1.41
2 3
F a=1600∗0.41+ ∗1500∗0.96+ ∗5∗10−5=1748 А
3 4 π∗10 −7

Визначимо кількість витків первинної обмотки трансформатора,

N s ⋅ U pN 200∗20207
N p= = =1167.
U sN 3464

Визначимо реактивну складову намагнічуючого струму:

Fa 1748
I p 0 r= = =0.71 А ,
√ 2⋅ k g ⋅ N p √ 2 ⋅1.5 ⋅1167

де kg – коефіцієнт, який враховує наявність вищих гармонік в намагнічуючому

струмі (значення kg знаходиться у межах 1,5–2,2).

Маса стали стрижнів mc і ярем mj трансформатора:

3
mc =n c ⋅S c ⋅ hc ⋅ γ Fe ⋅k Fe=3∗0.058∗0.41∗7.8∗10 ∗0.95=2480 кг

m j =n j ⋅ S j ⋅ l y ⋅ γ Fe ⋅ k Fe =2∗0.06∗0.89∗7.8∗103∗0.95=2485 кг

де ly – довжина ярма, м: l y =2 ⋅ l1+ d c, м; nс і nj – кількість стрижнів і ярем осердя

трансформатора, nс=3 і nj=2 відповідно; γFe – питома маса стали γFe = 7,8·103 кг/м3.
Магнітні втрати потужності в осерді трансформатора (основні і додаткові):

Pmag=( k d +1 ) ⋅ ( pmagc ⋅mc + pmagj ⋅m j ) , Вт,

Pmag =( 0,15+ 1 )∗( 2480∗2,10+2485∗2,45 )=3593 Вт

де рmagс, pmagj – питомі магнітні втрати в стрижнях и ярмах трансформатора, Вт/кг,

(питомі магнітні втрати обирайте з табл. 2 або з рис. 3 згідно до значення магнітної
індукції за залежністю pmag(B));
 9

kad – коефіцієнт додаткових втрат (Рad) вибираємо з діапазону 0,10–0,15.

Активна складова струму неробочого ходу:

Pmag 3593
I p 0 a= = =0.06 , А .
m⋅U pN 3∗20207

Повний струм неробочого ходу первинної обмотки і коефіцієнт потужності

трансформатора в режимі неробочого ходу:

I p 0=√ I p 0 r + I p 0 a = √ 0.07 + 0.06 =0.71 А;

2 2 2 2

P mag 3593
cos φ p 0= = =0,083 в . о .
m⋅ U pN ⋅ I p 0 3∗20207∗0.71

Параметри трансформатора в режимі неробочого ходу, а саме, повний,

активний та реактивний опори, Ом:

U pN 20207 P mag 3593

Z 0= = =28517 Ом; R 0= = =2385 Ом;
I 0p 0.71 m⋅ I 0 p 3∗0.712
2

X 0=√ Z 0−R 0=√ 28517 −2385 =109698Ом .

2 2 2 2

Щоб визначити всі параметри схеми заміщення трансформатора в

номінальному режимі використовують також режим лабораторного КЗ (ЛКЗ), для
цього попередньо визначаємо напругу ЛКЗ, В:

uk
U pk = ⋅ U pN =0.065∗20207=1313 В
100 %

де uk – напруга короткого замикання, %;

UpN – номінальна напруга первинної обмотки, В.
Напруга короткого замикання являє собою напруження, яке треба подати на
одну з обмоток трансформатора, для того щоб в ланцюзі виник електричний струм.
При цьому решта обмотки необхідно закоротити. Дане значення наведений у
 10

паспорті на сам агрегат в процентному співвідношенні. Спираючись на його

величину, можна визначити, чи здатний трансформатор працювати паралельно.
Розрахуємо параметри трансформатора в режимі ЛКЗ:
– номінальний струм первинної обмотки, А:
SN 60000
I pN = = =0,98 А ;
m⋅ U pN 3∗20207

– повний опір в режимі ЛКЗ, Ом:

U pk 1313
Z k= = =1327 Ом ,
I pN 0,98

– активний і реактивний опір трансформатора в режимі ЛКЗ, Ом:

Pk 1930
Rk = 2
= =656,73 Ом;
m⋅I pN 3∗0,982

X k =√ Z k −R k =√ 1327 −657 =1153 Ом

2 2 2 2

Коефіцієнт потужності трансформатора в режимі лабораторного КЗ:

Pk 1930
cos φk = = =0.49
m ⋅U pk ⋅ I pN 3∗1313∗0,98

Параметри схеми заміщення трансформатора у номінальному режимі:

– активний опір первинної обмотки дорівнює зведеному значенню активного
опору вторинної обмотки трансформатора, тому, Ом:
Rk 657
R p =R ¿s= = =328 Ом ;
2 2
– реактивний опір первинної обмотки дорівнює зведеному значенню
реактивного опору вторинної обмотки трансформатора, тому, Ом:
¿ Xk
X p =X s= =576 Ом ;
2
– опори вітки намагнічування трансформатора:
Rm =R0−R p =2385−328=2056 Ом;

X m=X 0 −X p=28417−576=27841 Ом.

Визначте коефіцієнт корисної дії (ККД) трансформатора при номінальному

навантаженні за відомими значеннями втрат трансформатора в режимах неробочого
ходу і лабораторного КЗ:
 11

2
P0 + β I Pk
η N =1− 2
β I ⋅ S N ⋅ cos φsN + P0 + β I ⋅ P k

де Р0 – втрати в режимі неробочого ходу, які є магнітними втратами в магніто-

проводі трансформатора, тобто Р0 = Рmag, Вт;
βI– коефіцієнт струму навантаження трансформатора, (при номінальному
навантаженні βI = βIN = 1):
Ip Pp
βI = = ,
I pN P pN

де Іp і Pp – струм і потужність первинної обмотки трансформатора, (струм і

потужність навантаження);
ІpN і PpN – номінальний струм і номінальна потужність первинної обмотки
трансформатора.
2
3593+ 1 ∗1930
η N =1− 3 2
=0.9
60⋅10 ⋅0.83+3593+ 1 ⋅ 1930
Максимальне значення ККД трансформатора досягається, коли постійні втрати
потужності дорівнюють змінним втратам. Значення коефіцієнту струму
навантаження, при якому ККД максимальний:

β Imax =
√ √
P0
Pk
=
2221
9200
=1,36.

Тоді максимальне значення ККД трансформатора:

3593+ 1,362∗1930
ηmax =1− =0.91
1,36∗60 ⋅103 ⋅ 0.83+3593+1,362 ⋅ 1930
 12

2 ОСОБЛИВОСТІ ПУСКУ ДВИГУНА ПОСТІЙНОГО СТРУМУ

З УРАХУВАННЯМ СХЕМИ ВКЛЮЧЕННЯ ОБМОТОК ЗБУДЖЕННЯ

2.1 Теоретичне завдання

1. Опишіть принцип дії двигуна постійного струму (ДПС), вкажіть його
переваги і недоліки в порівнянні з іншими типами машин. Намалюйте ескіз
чотириполюсним ДПС і можливі схеми включення обмоток збудження (ОЗ):
незалежне, паралельне, змішане і послідовне.
За наведеним нижче планом для кожного варіанту включення ОЗ письмово
відповісти на питання:
1) в яких приводах використовуються саме такі двигуни;
2) як регулюють частоту обертання і здійснюють реверс ДПС;
3) які є способи гальмування ДПС;
4) які виникають проблеми під час пуску ДПС і як їх вирішують.
2. Опишіть конструкцію колектора машини постійного струму (МПТ). Яку
функцію виконує колектор в МПТ в залежності від режиму експлуатації?
3. Вкажіть причини іскріння на колекторі ДПТ. Як можна усунути (або
зменшити) таке іскріння з урахуванням його появи?
Дія ДПС полягає у взаємодії магнітних полів між обмоткою збудження та
якорем. Якщо замість якоря використати рамку зі струмом, а замість обмотки
збудження - постійний магніт з полюсами N і S, то рамка буде обертатися в
постійному напрямку.
Коли напруга включена до двигуна, струм протікає в обмотці якоря, і магнітне
поле машини діє на якір, змушуючи його обертатися. Це спричинює виникнення
проти-ЕРС, яка направлена проти струму.
Переваги двигунів постійного струму:
 Висока початкова моментна характеристика, що дозволяє швидко розганятися
і починати рух великих мас.
 13

 Стабільна швидкісна характеристика при зміні навантаження, що дозволяє їх

використовувати в промислових процесах, які потребують постійної
швидкості.
 Простота керування і регулювання швидкості за допомогою зміни струму в
обмотках.
Недоліки двигунів постійного струму:
 Велика вага і розміри порівняно зі зміннотоковими двигунами.
 Необхідність додаткової системи збудження для створення магнітного поля.
 Специфічні проблеми з обслуговуванням і ремонтом, пов'язані з пристроєм
комутації і щітками, які можуть зноситися і вимагати заміни.
 Обмежений діапазон швидкостей і потужностей, що відповідає можливостям
матеріалів і технологій, які використовуються в їх виробництві.


1 – якір, 2 – серцевина полюсу, 3 – обмотка полюсу, 4 – щітки, 5 - колектор

Рис. 2.1 – Конструкція машини постійного струму
 14

а) б) в) г)
а) з незалежним збудженням б) з паралельним
збудженням в) зі змішаним збудженням г) з
послідовним збудженням
Двигуни з послідовним збудженням постійного струму
використовуються там, де потрібна висока початкова сила розгону, але не
потрібна висока точність регулювання швидкості. Їх проста конструкція і
низька вартість виготовлення дозволяють застосовувати їх у машинобудуванні
для приводу станків, транспортних засобів, вентиляційних систем та інших
пристроїв. Однак, вони не підходять для автоматичного регулювання
швидкості, оскільки не забезпечують стабільності швидкості при зміні
навантаження і можуть бути неефективними, коли навантаження перевищує
номінальну потужність.
Двигуни з паралельним збудженням постійного струму
використовуються для приводів станків, вентиляторів та іншого обладнання,
яке в момент пуску не перевантажує вал. Для збудження обмотки
використовується реостат, особливо для машин малої потужності.
В найбільших приводах, таких як прокатні стани та шахтні підйомники,
застосовують незалежне збудження, при якому живлення обмотки збудження
подається з окремого джерела, що унеможливлює електричний зв'язок між якорем
та обмоткою збудження.
 15

У приводах середньої потужності, таких як верстатобудівні, підйомники,

транспортери та промислові ліфти, використовують змішане збудження.

Регулювання частоти обертання та реверсу двигунів.

Для регулювання частоти обертання двигуна постійного струму (ДПТ) можна

використовувати різні методи. Один з методів полягає у зменшенні магнітного
потоку шляхом регулювання струму збудження за допомогою регулюючих
реостатів в коло обмотки збудження. Цей метод не впливає на координати точок
пуску та струму, але збільшує частоту обертання холостого ходу.
Інший метод полягає у включенні реостата в коло обмотки якоря, що знижує
напругу якоря та зменшує швидкість обертання двигуна. Третій метод полягає у
зміні напруги живлення кола якоря, що впливає на частоту обертання холостого
ходу, пусковий струм та момент для двигунів паралельного збудження.
Щодо реверсування двигунів, то для двигунів послідовного збудження можна
здійснити реверсування шляхом перемикання обмотки збудження або обмотки
якоря. Для двигунів з паралельним збудженням спочатку необхідно відключити
живлення якоря, після чого двигун гальмується механічно або перемикається для
гальмування. Після закінчення гальмування якір перемикається, якщо він не був
перемиканий під час гальмування, і здійснюється пуск в зворотному напрямку
обертання.
Щодо реверсування двигунів зі змінним збудженням, то можна
використовувати реверсивний двокомпонентний тиристорний перетворювач або
контактний реверсор. Інверторний режим роботи тиристорного перетворювача може
використовуватися для прискорення процесу реверсування, знижуючи струм до
нуля. Обмотка збудження діє як генератор, віддаючи енергію в мережу через
інвертор. Після зниження струму до нуля, його знак змінюється протилежним.
Тиристорний перетворювач кола якоря перетворюється на рекуперативний режим
роботи, підтримуючи заданий гальмівний момент. Після зупинки електродвигуна,
він може починати обертатися в зворотному напрямку.
 16

Способи гальмування ДПС

Існують різні способи гальмування постійного струму (ДПС).
Динамічне гальмування здійснюється шляхом використання електричної
енергії, що зберігається в обмотці якоря, для створення протилежного обертового
моменту, який зупиняє двигун. Це досягається шляхом відключення джерела
живлення та закорочування обмотки якоря.
Рекуперативне гальмування полягає в поверненні електричної енергії, яка
виробляється в обмотці якоря під час гальмування, до джерела живлення. Цей метод
використовують, коли двигун приводить генератор, наприклад, у електричному
транспорті. Для рекуперативного гальмування використовують тиристорні
перетворювачі для зменшення струму в обмотці якоря.
Гальмування способом противключення застосовують, відключаючи джерело
живлення двигуна та вводячи протилежний струм в обмотку якоря для створення
гальмівного моменту. Цей метод досить ефективний, проте може призвести до
пошкодження двигуна, тому використовують його рідко та лише в особливих
випадках.
Пуск ДПТ
Для запуску електричних двигунів постійного струму необхідно
уникнути великого пускового струму, який може пошкодити привід. Існує
декілька методів запуску, серед яких можна виділити такі:
 Пряме включення підходить тільки для малопотужних двигунів до 1-2
кВт, але може спричинити кидок струму та пошкодження приводу.
 Використання реостату з опором в колі якоря для обмеження
пускового струму.
 Запуск за зниженої напруги джерела живлення.
 Пуск ДПС із послідовним збудженням.
Пуск електродвигуна з послідовним збудженням передбачає послідовне
з'єднання котушки збудження, безпосередньо мотора і змінного опору якоря.
Цей метод є дуже ефективним для запуску електродвигунів у електричному
 17

транспорті. Однак, щоб запустити цей тип електродвигуна, необхідні зусилля

на валу, а частота регулюється від навантаження.
Для запуску електродвигуна з паралельним збудженням використовується
метод, при якому обмотки збудження, якірної напруги живлення та електромережі
паралельно з'єднуються, що забезпечує однакову різницю потенціалів на кожній
обмотці електродвигуна. Цей метод запуску є дуже ефективним і часто
використовується на верстатах. Під час запуску струм, що протікає через допоміжну
обмотку, має меншу величину порівняно з обмотками статора або ротора, що
дозволяє зменшити струмове навантаження на приводі.
При пуску електродвигуна з незалежним збудженням, котушка збудження та
опір R-збудження живляться від окремого джерела живлення, тоді як обмотки
двигуна живляться струмом з основного джерела живлення. Для регулювання
обертів двигуна використовується реостат R-якоря. Необхідно уникати запуску
двигуна без навантаження або з мінімальним зусиллям на валу, щоб уникнути
ризику перевищення швидкості обертання та пошкодження пристрою.
Для зменшення струмового навантаження під час запуску електродвигуна
можна скористатися зниженням напруги живлення через керований випрямляч або
генератор постійної напруги. Хоча реостат також може забезпечити цей ефект, для
електродвигунів високої потужності ККД реостату різко падає, а постійне струмове
навантаження значно збільшується, що може призвести до втрат. Однак,
використання мікросхемного пристрою дозволяє знизити постійну напругу з
високою точністю і ефективністю.
Конструкція МПС
Машина постійного струму (МПС) - це електричний двигун, що працює з
постійним струмом. Зазвичай МПС складається з двох основних частин:
стрижневого чи кільцевого якоря та статора.
Стрижневий якір має форму циліндра з віссю обертання посередині. Якір
складається з ядро, яке складається з пластинок з магнітними властивостями, що
забезпечують необхідну магнітну індукцію, та обмотки якоря, які зазвичай
знаходяться на зовнішній поверхні ядра. Обмотка якоря складається з провідника і
 18

може бути організована в кілька шарів. Крайні кільця ядра мають розрізи, які
створюють полюси магнітного поля.
Статор складається з обмоток, які розміщені на феромагнітному сердечнику і
розташовані в шарах. Кожен шар містить кілька витків, які забезпечують необхідну
магнітну індукцію і створюють магнітне поле, яке взаємодіє з магнітним полем
якоря.
Крім того, у МПС є щітки, які забезпечують електричний контакт між
обмотками якоря і статора. Щітки зазвичай зроблені з вугільного матеріалу, який
має високу стійкість до тертя і зносу.
У МПС, крім основних частин, можуть бути додаткові елементи, такі як
вентилятори для охолодження, датчики для контролю руху та електронні пристрої
для регулювання швидкості обертання.
Конструкція МПС може бути різною, залежно від її призначення та
потужності. Однак, основні принципи функціонування залишаються незмінними.
Причини іскріння на колекторі ДПС
Машини постійного струму відомі своїм іскрінням на колекторі, що може
бути спричинене різними причинами. Механічні причини можуть включати слабкий
тиск щіточок на колектор, биття колектора, його еліптичність або нерівну поверхню,
забруднення поверхні колектора, виступання міканітової ізоляції над мідними
пластинами, ненадійне кріплення траверси, пальців або щіточотримачів, а також
інші фактори, які можуть порушувати електричний контакт між щіточкою та
колектором.
Потенційні причини іскріння можуть виникнути при з'явленні напруги між
сусідніми колекторними пластинами, яка перевищує допустиме значення. Це може
бути найбільш небезпечним видом іскріння, оскільки зазвичай воно
супроводжується появою електричних дуг на колекторі.
Комутаційні причини іскріння створюються фізичними процесами, що
відбуваються в машині при переході секцій обмотки якоря з однієї паралельної гілки
в іншу.
Для зменшення іскріння на колекторі двигуна постійного струму необхідно
 19

виконати кілька кроків. По-перше, необхідно перевірити та налаштувати щіточки та

щіточні утримувачі. Щіточки повинні бути правильно встановлені та мати достатній
тиск на колектор. Якщо щіточки зношені, їх потрібно замінити.
По-друге, необхідно перевірити стан колектора. Якщо на поверхні колектора є
забруднення, то його необхідно очистити. Якщо колектор битий або має еліптичну
форму, його потрібно підправити або замінити.
По-третє, необхідно перевірити стан міканітової ізоляції над мідними
пластинами. Якщо вона зношена або пошкоджена, її потрібно замінити. Для
зменшення іскріння можна також використовувати електролітичний затемнювач або
інші спеціальні пристрої, які знижують рівень шумів і інтерференції. Проте, їх
використання повинно бути здійснене з урахуванням конкретних потреб і
характеристик конкретної системи. Усі ці заходи спрямовані на забезпечення
належної роботи двигуна постійного струму і зменшення можливості виникнення
іскріння на його колекторі.
 20

3 ПУСК І РЕГУЛЮВАННЯ ЧАСТОТИ ОБЕРТАННЯ

АСИНХРОННОГО ДВИГУНА
3.1 Завдання
1. Опишіть конструкцію асинхронної машини, принцип дії асинхронного
двигуна (АД) і асинхронного генератора (АГ). Де використовують асинхронні
машини в режимі двигуна і в режимі генератора?
Конструкція АД
Асинхронні електродвигуни, також відомі як двигуни змінного струму (АС-
двигуни), є найбільш поширеними видами електричних двигунів у світі. Їх
використовують в різних промислових, комерційних та побутових застосуваннях,
таких як компресори, насоси, вентилятори та інші пристрої.
Асинхронний двигун складається з двох основних частин: статору і ротору.
Статор - це нерухома частина, що містить обмотки, які створюють магнітне поле.
Ротор - це рухома частина, що містить сердечник з провідними роторними витками,
які рухаються під дією магнітного поля, створеного статором.
Одна з ключових особливостей асинхронного двигуна полягає в тому, що ротор
не має жодного зовнішнього джерела живлення. Замість цього, ротор отримує
живлення від магнітного поля статора, яке створюється від змінної напруги, що
подається на статорні обмотки.
При зміні напруги на статорі з'являється магнітне поле, яке змінює свій кут на
певну кількість градусів на кожен електричний цикл. Ця зміна поля викликає появу
електричного струму в роторі, який у свою чергу створює власне магнітне поле. Ці
два поля взаємодіють, що призводить до появи обертального моменту, що
приводить ротор у рух.
В залежності від конструкції ротора, асинхронні двигуни можуть бути поділені
на дві категорії: кільцеві та кришталеві. У кільцевих роторах використовуються
кільця з провідного матеріалу на кінцях роторних витків, які забезпечують краще
збудження. У кришталевих роторах використовуються різні форми провідних
роторних витків для забезпечення кращого збудження.
Одна з переваг асинхронного двигуна полягає в тому, що він не має контактів
або щіток, що дозволяє йому працювати безперебійно на довгій відстані часу. Крім
того, асинхронний двигун має високу ефективність та широкий діапазон частоти.
 21

Узагальнюючи, асинхронний двигун - це складна конструкція з двох основних

частин: статору та ротору. Цей тип двигуна працює за принципом взаємодії
магнітних полів статора та ротора, що призводить до появи обертального моменту,
який забезпечує рух ротора. Асинхронні двигуни мають багато переваг, таких як
висока ефективність та безшумна
2. Назвіть проблеми пуску АД. Що роблять для поліпшення пускових
характеристик АД?
Пусковий струм та момент - це дві проблеми, що виникають при запуску
електродвигуна. Проте, існують способи, які допоможуть їх вирішити.
Один з них - збільшення активного опору обмотки ротора в момент пуску.
Якщо маємо справу з короткозамкненими роторами, то можна використовувати
глибокі вузькі пази, які дозволяють працювати за принципом скінефекту. Це
допоможе зменшити пусковий струм та момент, а також зберегти електродвигун від
пошкоджень.
Проте, для більш потужних машин цього може бути недостатньо, тому
використовують ротори фазного типу. В таких роторах обмотки з'єднуються в зірку,
а кінці виводять на 3 кільця на валу. Через ці кільця підключають додатковий
реостат, що дозволяє створити необхідний опір при пуску. Це дозволить зменшити
пусковий струм та момент, а також знизити навантаження на мережу.
Інші можливі способи включають використання запобіжників, плавного пуску
або використання інших типів електродвигунів, що мають менший пусковий струм
та момент.
Необхідно зазначити, що при вирішенні цих проблем необхідно враховувати
тип та потужність електродвигуна, а також особливості конкретної системи, у яку
він встановлюється. Рекомендується звернутися до фахівців для консультації та
налагодження системи.
3. Перерахуйте і поясніть способи регулювання частоти обертання АД.
Частота обертання асинхронного двигуна:
60 f
n= ( 1−s ) .
P
З цього виразу видно, що її можна регулювати, змінюючи частоту f напруги
живлення, число пар полюсів р та ковзання s. Останнє при заданих значеннях
 22

моменту на валу Мвн і частоти f можна змінювати шляхом включення в ланцюг

обмотки ротора реостата.
Асинхронний двигун зазвичай обертається залежно від напруги живлення та
кількості пар полюсів, проте існують різні способи регулювання швидкості
обертання.
Спочатку, частота живлення може змінюватися, що призводить до зменшення
або збільшення швидкості обертання.
Зміна напруги живеннтя також може вплинути на швидкість, але це може
змінити також потужність та крутний момент двигуна.
Існує також фазне регулювання, де обмотки статора підключаються за
допомогою тригерів, що забезпечує ефективне регулювання, але потребує
додаткових електронних пристроїв.
Останнім способом є зміна кількості пар полюсів, наприклад, використовуючи
двигун із меншою кількістю пар полюсів, для зниження швидкості обертання.
4. Поясніть, чому в АМ найменший повітряний зазор? На які показники
АД вплине збільшення повітряного зазору?
Для досягнення кращого електромагнітного зв'язку між статором і ротором
асинхронного двигуна зазор між ними зазвичай роблять мінімальним - від 0,25 до
0,3 мм. Це дозволяє підвищити ККД двигуна. Більший зазор призводить до
збільшення втрат в міді і зниження потужності двигуна.
5. Опишіть способи діагностики стану АД по спектру струму статора.
Основним завданням перевірки стану ізоляції електричних машин є
здійснення цього процесу якомога більш ефективно та точно. Існує кілька методів
перевірки ізоляції, які мають свої переваги та недоліки.
Перший метод полягає у використанні підвищеної напруги. Цей метод є
простим та економічно вигідним. Проте його використання може негативно
впливати на якість ізоляції та спричинювати появу дефектів.
Другий метод - це метод часткових розрядів. Він дозволяє отримувати високу
точність результатів. Проте також може призводити до пошкоджень ізоляції.
 23

Третій метод - ємнісний. Цей метод не вимагає великих витрат на спеціальне

обладнання, проте вимагає високої точності засобів вимірювання.
Найпоширенішим та дешевим методом є вимірювання опору ізоляції. Проте,
використання цього методу не дає можливості прогнозувати залишковий ресурс
машини при різних умовах експлуатації.
 24

4 ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕВАНТАЖУВАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ

СИНХРОННИХ ГЕНЕРАТОРІВ НА СТАНЦІЇ
І ОПЕРАТИВНІ ДІЇ ПРИ ЇХ ПЕРЕВАНТАЖЕННІ

4.1 Теоретичне завдання

1) Опишіть конструкції роторів синхронних генераторів (СГ), які

використовують на теплових електростанціях (в тому числі, атомних) і на
гідроелектростанціях. Поясніть відмінність конструкцій роторів цих
генераторів. Наведіть ескізи явно- і неявнополюсного роторів.
Синхронний генератор - це електричний генератор, який складається з двох
головних частин: статора та ротора. Статор - це нерухома частина генератора, в якій
розміщені струмопровідні котушки, які створюють магнітне поле. Ротор - це рухома
частина генератора, яка являє собою магнітний циліндр, що обертається.
Основна функція ротора полягає в тому, щоб створити магнітне поле, яке буде
взаємодіяти з магнітним полем статора. Це магнітне поле утворюється завдяки
електричному струму, який протікає через обмотку ротору. Ротор може мати різну
кількість полюсів, залежно від його розміру, потужності та його призначення.
Конструкції роторів синхронних генераторів на теплових електростанціях
зазвичай є обертовими з високою швидкістю обертання, тому вони забезпечується
кутовими холодними вузлами, мають багато полюсів і виготовляються як
неявнополюсні ротори. Вони складаються зі сталевого валу, у який встромляються
спеціальні кільця - полюси, які утворюють магнітне поле. Також на роторі
знаходяться намотки із ізольованої проводки, які взаємодіють зі статором.
Конструкції роторів синхронних генераторів на гідроелектростанціях можуть
мати більшу потужність, але зазвичай мають меншу швидкість обертання. Ротори
таких генераторів можуть мати багато полюсів, до 36 і більше, тому вони є
явнополюсними. Їхні котушки із проводу розташовані у пазах на внутрішній
поверхні ротора, що дозволяє знизити вагу ротору та сприятий ефективнішому
охолодженню.
 25

а) Явнополюсний ротор б) Неявнополюсний ротор

Рисунок 4.2 – Зовнішній вигляд роторів синхронних машин
2) Опишіть способи збудження, основні етапи пуску, умови включення СГ
на паралельну роботу в мережу при точної і «грубої» синхронізації. Як
виконують пуск і зупинку ТГ? Які види ремонтів використовують для ТГ?
Чим відрізняється ремонт від обслуговування ТГ? Назвіть проблему і способи
виведення роторів ТГ з статора.
У синхронних машинах можна використовувати два методи збудження:
електромагнітне та збудження постійними магнітами. Залежно від джерела
живлення обмотки збудження, можна розрізняти незалежне збудження та
самозбудження. У першому випадку використовують збуджувач, а у другому -
випрямлячі. Якщо машина збуджується постійними магнітами, то ротор не має
обмотки збудження, а його по-люси є постійним магнітом. Це дозволяє отримати
більш надійну та ефективну машину без контактних кілець.
Для застосування в генераторах та пуску синхронних двигунів на полюсних
наконечниках ротора можуть бути встановлені стержні демпферної
короткозамкненої обмотки.
Для точної синхронізації без різкого зміщення струму в статорі та обертального
моменту ротора необхідно дотримуватися трьох умов: напруга генератора і мережі
мають бути рівними, їх фази повинні співпадати, а частоти генератора та мережі
повинні бути рівними. Проте дотримання цих умов може затримати процес
синхронізації, тому допускається незначні, безпечні поштовхи.
 26

Під час вимикання генератора та синхронізації "грубим" способом можуть

виникати незначні поштовхи, які не є критичними, якщо дотримуються наступних
умов: напруга генератора повинна бути вищою за напругу мережі, але не більше ніж
на 5%.
Пуск та зупинка ТГ
Персонал електроцеху проводить огляд та перевірку генераторів перед
запуском та під час роботи. Вони перевіряють стан генераторів та устаткування, яке
використовується разом з ними. Перед запуском або після ремонту генератора
перевіряють, чи були здійснені все необхідні роботи, та мають записи про це у
журналі ремонту. Щітки на контактних кільцях ротора та колектор збудника
перевіряють на зношеність, наявність слюди та мідних проміжків між колекторними
пластинами, а також на підгоряння та забруднення ізоляції щиткових апаратів.
Зношені щітки замінюють, а забруднення на ізоляції щиткових апаратів видаляють
шляхом їх протирання. Якщо виявлені дефекти, персонал повідомляє про це
керівництво електричного цеху. Перш ніж підключати генератор до мережі,
необхідно дотримуватись трьох умов: визначення рівність значень напруг, співпадає
цих напруг по фазі та рівність частот. Перед зупинкою генератора необхідно
вимкнути головний автоматичний вимикач, зупинити приводний двигун та оглянути
генератор.

Види ремонтів ТГ
Існують різні типи ремонтів турбогенераторів, залежно від характеру
пошкоджень, яких потребує відновлення. Деякі з найпоширеніших видів ремонтів
включають:
1. Повний ремонт: це всебічний ремонт, що включає розбирання та перевірку
всього обладнання, заміну несправних деталей та повну збірку та тестування після
ремонту.
2. Ремонт обмотки: це вид ремонту, що включає заміну або відновлення
пошкодженої обмотки генератора. Він необхідний у випадку втомлення
електроізоляції.
3. Ремонт валу генератора: це вид ремонту, що включає перевірку та заміну
пошкоджених частин вала генератора, таких як підшипники, ущільнювачі та втулки.
 27

4. Заміна деталей: це вид ремонту, що включає заміну окремих деталей у разі їх

пошкодження. Такий ремонт необхідний, коли несправність є місцевою, а не
охоплює все обладнання.
Вивід ротору зі статора
Проблема виведення роторів ТГ зі статора полягає в тому, що ротори зазвичай
знаходяться внутрішнім обладнанням, що перешкоджає їх безпечному виведенню.
Для виведення роторів ТГ зі статора можна використовувати наступні способи:
1. Використання поліпшильних штанг: це металеві штани, які вставляються в
зазор між ротором і статором, після чого ротор можна стягнути зі статора за
допомогою механічного обладнання.
2. Застосування гідравлічних поршнів: вони дозволяють витиснути ротор зі
статора за допомогою рідинного тиску.
3. Використання електромагнітних сил: електромагнітні поля створюють тягу
на ротор, що допомагає вивести його зі статора.
4. Послідовне розбирання елементів: ротор можна розібрати на частини, які
можна вивести поетапно через малий зазор між ротором і статором.
Кожен з цих способів має свої переваги та недоліки, і вибір способу виведення
ротора ТГ залежить від конкретних умов та обмежень.
4.2 Задача
Побудувати кутові характеристики трифазних явно- і неявнополюсного СГ (ms=3,
де ms – кількість фаз) за даними, наведеними в табл. 4.1, і розрахувати їх
перевантажувальну здатність.

Таблиця 4.1 – Дані трифазного синхронного генератора

Кут між
Відносне
Номінал вектором
Схема з`єднання
Номер варіанту

Номінал значення ЕРС, Попере

ьний Поздовж струму
ьна яка наводиться чний
коефіціє ній обмотки
напруга потоком індукт
нт індуктив статора та
обмотки збудження в ивний
потужно ний опір вектором
статора обмотці опір
сті ЕРС
статора
статора
 28

Es0

обмотки
статора
¿
U N, cosN, E so = Хq, Хd, ψ N,
U sN
кВ в.о. , Ом Ом ел. град.
в.о.
11 10,0 0,91 1,59 3,18 6,84 50 Y

Примітка: Eso - ЕРС, яку наводить магнітний потік обмотки збудження в обмотці статора в
Es 0 = E¿s 0 ¿ U sN
режимі навантаження: , В.

4.3 Методичні вказівки до вирішення задачі

UN
U sN =
Розрахуємо номінальну фазну напругу обмотки статора, В: √3 .
Розрахунковий коефіцієнт навантаження:
5,77∗1,59
β= =0. 35
4 ⋅ 5,77 ⋅ (
6,84
3,18
−1 )
Критичний кут навантаження, при якому електромагнітна потужність буде
максимальною:
θcr =arccos(¿ √ 0 ,35 +0,5−0 , 35)=64 ° ¿
2

Номінальний кут навантаження:

θN =50 - 24 = 26°,
У синхронних машинах електромагнітний момент Mem пропорційний
електромагнітної потужності Pem. Тому можна будувати кутову характеристику, як
залежність Mem = f(θ) або Pem = f(θ), де θ – кут навантаження (кут «вильоту»), кут між
вектором потоку обмотки ротора і вектором потоку реакції якоря, або між вектором
ЕРС Esо і вектором напруги статора Us:
2
m s ¿ U sN ¿ E so m s ¿ U sN
P em =
Xd
¿ sinθ +
2
¿
( 1
−
1
Xq X d )
¿ sin2θ
, (4.1)
Результати розрахунків зведено в табл. 4.2. При побудові кутовий
характеристики неянополюсного трифазного СГ (турбогенератора) використовувати
ті самі параметри. Кутові характеристики СГ з явнополюснимі і неявнополюсними
конструкціями роторів різні, тому що у явнополюсних генераторів Хq < Xd, а у
неявнополюсного генераторів можна вважати, що Хq = Xd.
 29

У неявнополюсних СГ θcr = 90 ел. град. Дані розрахунків для побудови кутових

характеристики зведено в табл. 4,3.

Таблиця 4.2 – Розрахунок кутових характеристики явнополюсного СГ

Значення кута навантаження θ, ел. град
Параметр
0 θN 30 60 θcr 90 120 135 150 180
sinθ 0 0,43 0,5 0,87 0,89 1,0 0,87 0,64 0,5 0
m s⋅U sN ¿ E s 0
¿ sinθ 0 10 11,62 20,1 20,8 23,2 20,13 14,9 11,6 0
Xd
, кВт
sin2θ 0 0,77 0,86 0,87 0,79 0 -0,87 -1,0 -0,87 0
ms⋅U 2sN
2
¿
( 1
−
1
Xq Xd )
⋅sin2θ ,
кВт
0 6,53 7,28 7,28 6,66 0 -7,28 -8,3 -7,3 0

m s⋅U sN⋅E s 0
P= ¿ sin θ +
Xd
0 16.54 18,9 27,4 27,5 23,2 12,85 6,65 4,33 0
m s⋅U 2sN 1
+
2 (−
1
Xq Xd
¿ sin2 θ
) , кВт

Кутова характеристика явнополюсного СГ наведена на рис. 4.1 (графік 3). Вона

фактично є сумою двох характеристик: першої (графік 1) і другої (графік 2).
Для неянополюсного ТГ побудовано кутову характеристику по даним
додаткової табл. 4.3. Кутова характеристика СГ з неявнополюсною конструкцією
ротора представлений на рис. 4.1 (турбогенератор, графік 1).
 30

30

25

20

15

10

0
0 20 40 60 80 100 120 140 160 180
-5

-10

-15

1 2 3
Рисунок 4.1 – Кутова характеристика синхронного генератора
з явнополюсной та неявнополюсною конструкцією ротора

Розрахуємо коефіцієнт статичної перевантаження (перевантажувальну

здатність) синхронного генератора з явно- і неявнополюсною конструкціями ротора:
27,5
K Mm Я = =1 ,66 ;
16,5
20,85
K Mm Н Я = =2,0 9 .
10