Національний університет біоресурсів і природокористування України

Економічний факультет
Кафедра статистики та економічного аналізу

КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни "Статистика"

Тема: Статистичне вивчення урожайності вівса

Виконав: студент 2 курсу економічного факультету,

спеціальність: 072 Фінанси, банківська справа та страхування
Групи № 5
Червонюк Микола Андрійович
Перевірила: доцент кафедри статистики та економічного аналізу
Симоненко Олена Іванівна

Київ-2021
Вступ.............................................................................................................................3

Розділ 1.Система показників статистики рослинництва.........................................5

Розділ 2.Статистична оцінка показників продукції рослинництва та факторів,

що їх формують...........................................................................................................8

2.1 Статистичні групування та їх види..................................................................8

2.2 Ряди розподілу та їх графічне зображення. Аналіз рядів розподілу...........11

Розділ 3. Кореляційний аналіз урожайності сільськогосподарських культур та

вплив чинників, що її формують............................................................................18

3.1 Аналіз простої кореляції..................................................................................18

3.2 Непараметричні критерії кореляційних зв’язків...........................................23

3.3 Аналіз множинної кореляції............................................................................25

Висновки....................................................................................................................31

Список використаної літератури.............................................................................32

 Вступ

Статистика як наука покликана відображати реалії суспільного життя, його

проблеми, успіхи і невдачі. Оволодіння методами статистичного вимірювання й
аналізу складних суспільних явищ – невід’ємний елемент підготовки
висококваліфікованих економістів і фінансистів. Надмірна централізація
статистики в минулому сприяла формуванню відомчої монополії на збір і
обробку інформації, позбавляла статистичні органи аналізу та контролю.

Сільське господарство є однією з найголовніших галузей народного

господарства, тому для забезпечення подальшого оптимального розвитку цієї
галузі необхідно здійснювати статистичні дослідження та проводити їх аналіз.
В статистиці сільського господарства виділяють статистику рослинництва,
адже рослинництво є однією з основних галузей сільського господарства, що
пов’язано з обробкою землі і вирощуванням сільськогосподарських рослин. У
зв’язку з цим є особливо важливим здійснення економіко-статистичного
аналізу, який передбачено у даній курсовій роботі. При цьому аналізі
застосовують ряд статистичних методів. Для аналізу даних у статистиці широко
застосовують метод групувань. Основою будь-якого групування є ряд
розподілу. Для вивчення впливу окремих факторів (в нашому випадку
підвищення рівня спеціалізації та фондозабезпеченості на окупність витрат)
широко застосовують аналітичні групування.

При визначенні впливу різних факторів застосовуються кореляційний аналіз.

При цьому використовують не прості, а багатофакторні моделі кореляційного
аналізу. Оволодіння даними методами статистичного аналізу має дати студенту
перші навички самостійної роботи з масовими статистичними даними у
майбутній практичній чи науковій діяльності.

Статистика — суспільна наука, яка вивчає кількісний бік якісно визначених

масових соціально-економічних явищ і процесів, їх структуру та розподіл,
розміщення у просторі, напрям і швидкість змін у часі, тенденції та
закономірності перебігу, щільність взаємозв’язків і взаємозалежностей.
Кількісний бік будь-якого суспільного явища нерозривно пов’язаний з його
якісними аспектами, бо кількісна розмірність не існує без якісної визначеності.
Завдання статистичного дослідження полягає у відшуканні узагальнюючих
показників і встановленні закономірностей суспільного життя, які виявляються
лише в певній множині.

Явища суспільного життя динамічні, їм притаманні безперервні зміни і

розвиток. Протягом певного періоду змінюються розміри явищ, співвідношення
і пропорції. Усе це означає, що кількісний бік суспільних явищ статистика
вивчає в конкретних умовах простору і часу.

Дана курсова робота присвячується вивченню урожайності вівса та факторів,

що на неї впливають. Так об’єктами мого дослідження виступають:
урожайність вівса, якість ґрунту та внесення мінеральних добрив.

Метою даної курсової роботи є закріплення і поглиблення теоретичних знань,

здобутих при вивченні курсу "Статистика", освоєння методів виконання
широкого кола статистичних розрахунків і аналітичного обгрунтування
одержаних результатів, формування вміння застосовувати їх у практичному
вирішенні питань діяльності підприємств аграрного сектора. А також показати
взаємозв’язок урожайності вівса від кількості внесених мінеральних добрив та
якості ґрунту.

Завданням даної курсової роботи є провести статистичне дослідження із

застосуванням методів статистичного спостереження, зведення та групування
первинного статистичного матеріалу; обчисленням узагальнюючих
статистичних показників; показників варіації, центру і форми розподілу;
вимірюванням взаємозв'язків між досліджуваними ознаками; побудовою
статистичних таблиць і графіків; узагальненням результатів і здійсненням
обґрунтованих висновків.
 Розділ 1.Система показників статистики рослинництва

Рослинництво – одна із основних галузей сільського господарства, що

пов’язана з обробітком землі і вирощування сільськогоспо дарських рослин.
Воно забезпечує населення продуктами харчування, тваринництво – кормами, легку
і переробну промисловість – сировиною. Частка продукції рослинництва у
валовій продукції сільського господарства України в останні роки коливається
від 70 до 75%.

Споживання багатьох видів продукції харчування рослинного походження,

особливо овочів, фруктів, ягід, олії, цукру, в останні роки помітно знизилося і
не відповідає науково обґрунтованим нормам. Це вимагає суттєвих змін в
аграрному секторі економіки. Основними напрямами збільшення виробництва і
споживання продукції рослинництва є реформування відносин власності і форм
господарювання в агропромисловому комплексі, зміцнення його матеріально-
техніч ної бази, широке застосування інтенсивних технологій, підвищення
родючості землі, різке зниження витрат продукції під час її збирання,
транспортування, зберігання і переробки.

Рослинництво є комплексною галуззю, яка, в свою чергу, поділяється на

рільництво, овочівництво, луківництво, плодівництво тощо. Всередині кожної з
цих субгалузей виділяють групи однорідних культур і окремі культури.

В успішному розвитку рослинництва важливу роль відіграє статистика.

Завдання статистики рослинництва такі:

1) облік розмірів посівних площ сільськогосподарських культур і їх сортового

складу;

2) визначення площ, валових зборів, урожайності культур та оцінка процесу

відтворення багаторічних насаджень;
3) встановлення обсягів, якості економічної ефективності впровадження
агротехнічних заходів;

4) своєчасний і точний облік розмірів та урожайності сільськогосподарських

культур;

5) визначення втрат при збиранні і реалізації урожаю та можливостей їх

ліквідації.

Важливим завданням статистики є також контроль за збереженням і

раціональним використанням земельних ресурсів, дослідження впливу
природних і економічних факторів на результати виробництва, виявлення неви-
користаних резервів, вивчення передового досвіду.

Для характеристики стану і розвитку рослинництва статистика використовує

систему об’єктивних показників.

Перша група показників характеризує наявність і якість факторів виробництва.

Оскільки головним засобом виробництва в сільському господарстві є земля, то в
статистиці рослинництва центральне місце займають показники наявності
земельних ресурсів і таких форм їх використання, як посівні площі і багаторічні
насадження. Наявні трудові ресурси, основні і оборотні виробничі фонди розгля-
даються як фактори використання землі та виробництва продукції. При цьому
відношення обсягу засобів виробництва до земельної площі характеризує рівень
інтенсифікації рослинництва, відношення кількості трудових ресурсів до
земельної площі – забезпеченість трудовими ресурсами, а відношення обсягу
засобів виробництва до чисельності трудових ресурсів – фондозабезпеченість
робочої сили.

Друга група показників відображує використання факторів виробництва: землі,

трудових ресурсів, основних і оборотних засобів. Поряд з вивченням
використання факторів виробництва статистика досліджує їх співвідношення,
наприклад, обсягу роботи до затрат праці, обсягу агротехнічних заходів до
посівної площі, використання енергії до робочого часу тощо.
Третя група показників характеризує результати виробництва, а також
співвідношення між продукцією і виробничими ресурсами. До цієї групи
належать показники урожайності сільськогосподарських культур,
продуктивності праці, фондовіддачі, собівартості продукції тощо.

Статистика вивчає стан і розвиток рослинництва за категоріями господарств,

адміністративними підрозділами (районами, областями), сільськогосподарськими
зонами і підзонами. Всередині окремих ка тегорій господарств, залежно від
спеціалізації, виділяють виробничі види підприємств (зернові, овочеві і ін.).

Статистичні показники у рослинництві характеризуються абсолютними

моментними (площа зернових і осушених земель на певну дату) та
інтервальними (виробництво продукції, постачання мінераль них добрив за певний
період) рівнями, а також відносними (структура посівних площ, показники
інтенсифікації рослинництва) і середніми (середня урожайність, середні витрати
продукції під час збирання тощо) величинами.

Вплив структури посівної площі обчислюють за індексом структури:

I стр=
∑ У 0 П1 : ∑ У 0 П0
∑ П1 ∑ П0
Вплив урожайності окремих культур на зміну середньої врожайності
визначають за індексом урожайності постійного складу за такою формулою:

I пост. скл=
∑ У 1 П1 : ∑ У 0 П1
∑ П1 ∑ П1
Індекс зміни середньої врожайності визначають за такою формулою:

I ȳ =
∑ У 1 П1 : ∑ У 0 П 0
∑ П1 ∑ П0
Вплив розміру посівної площі визначають за індексом розміру посівної площі:
I розм . пос . пл=
∑ П1
∑ П0

Розділ 2.Статистична оцінка показників продукції рослинництва та

факторів, що їх формують

2.1 Статистичні групування та їх види

Статистичне групування - це поділ сукупності масових суспільних явищ на

однорідні типові групи за істотними для них ознаками з метою всебічної
характеристики їх стану, розвитку і взаємодії.

Залежно від цілей і завдань, які вирішують за допомогою групувань,

розрізняють такі їх види: типологічні, структурні та аналітичні.

Групування, що призводить до відокремлення соціально-економічних типів,

класів, одноякісних груп або сукупностей, називають типологічними.

Структурні групування характеризують розподіл одиниць досліджуваної

сукупності за будь - якою ознакою.

Групування спрямовані на виявлення причинно - наслідкових взаємозв'язків

між ознаками, називають аналітичним.

За кількістю ознак покладених в основу групування, розрізняють прості та

комбінаційні групування. Групування, здійсненні за однією ознакою, називають
простими, а за двома або більше ознаками - комбінаційними.
 Таблиця 2.1.1
Групи Середній
Сума
господарств за Сума рівень Середня
Кількість внесених
внесеними урожайност внесених урожайніст
господарст мінеральних
мінеральними і зернових, мінеральних ь зернових,
в добрив на 1
добривами на 1 ц з1 га добрив на 1 ц з 1 га
га, ц д. р.
га, ц д. р. га, ц д. р.

50 - 56,8 5 267 84 53,4 16,8

56,8 - 63,6 5 295 95 59 19

63,6 - 70,4 7 472 152 67,42 21,71

70,4 - 77,2 2 152 44 76 22

77,2 - 84 6 484 166 80,66 13,44

Всього 25 1670 541 × ×

В середньому × × × 67,30 18,59

Провівши розрахунки, я можу зробити висновки, що у таблиці 2.1.1

розподіливши на 5 груп дану сукупність господарств за внесеними
мінеральними добривами встановив, що середній рівень внесення в першій
групі (5 господарств) становить 53,4 ц/га, для другої (5 господарств) – 59 ц/га,
для третьої (7 господарств) – 67,42, для четвертої (2 господарств) – 76 ц/га і для
п’ятої (6 господарств) – 80,66 ц/га.
 Таблиця 2.1.2

Групи Сума Середня

Кількість Середній
господарств Сума якості урожайност урожайніст
господарст рівень якості
за якістю грунту і зернових, ь зернових,
в грунту
грунту ц з1 га ц з 1 га

45 - 54,8 8 398 151 49,75 18,875

54,8 - 64,6 5 298 100 59,6 20

64,6 - 74,4 5 344 103 68,8 20,6

74,4 - 84,2 4 318 94 79,5 23,5

84,2 - 94 3 272 93 90,66 30,22

Всього 25 1630 541 × ×

В середньому × × × 69,66 22,64

За даними таблиці 2.1.2 можна сказати, що якість грунту впливає на

врожайність. Так, зі зростанням якості грунту урожайність зростає. Це свідчить
про те, що урожайність залежить і від кількості міжрядних обробітків, і від
недосліджуваних нами факторів.
 2.2 Ряди розподілу та їх графічне зображення. Аналіз рядів розподілу

Статистичним рядом розподілу називають розподіл одиниць сукупності по

групах за величиною варіаційної ознаки. Такі ряди складаються з двох
елементів: переліку груп і кількості одиниць, що входять у кожну групу. Вони
характеризують склад сукупності за розміром досліджуваної ознаки.

Розрізняють дискретні та інтервальні варіаційні ряди.

Дискретними називають ряди, в яких варіанти виражені цілими числами.

Прикладом такого ряду може бути розподіл домогосподарств регіону за
кількістю осіб.

Інтервальними називають ряди, в яких варіанти виражені у вигляді інтервалів.

Прикладом інтервального варіаційного ряду може бути розподіл 250 корів за
живою масою.

Таблиця 2.2.1
Ряд розподілу за урожайністю вівса

Групи господарств за Сума

Кількість Середина
урожайністю зернових кумулятивних
господарств, f інтервалу
культур, ц частот, f

15 -19 7 7 17

19 - 23 7 14 21

23 - 27 8 22 25

27 - 31 2 24 29

31 - 35 1 25 33

Разом 25 х х
Побудуємо 3 графіки розподілу за урожайністю вівса:

Гістограма розподілу господарств

за урожайністю вівса
9
8
Кількість господарств

7
6
5
4
3
2
1
0
15 -19 19 - 23 23 - 27 27 - 31 31 - 35
Урожайність ц/га

Полігон розподілу господарств за

урожайністю вівса
30
25
20
Частота

15
10
5
0
15 -19 19 - 23 23 - 27 27 - 31 31 - 35
Урожайність ц/га
Обчислимо середню арифметичну звичайним способом та способом моментів,
моду та медіану.

17∗7+21∗7+25∗8+29∗2+33∗1
y= =22 ,28(ц/га)
25

17+21 21+25 25+ 29 29+33 33+37

∗7+ ∗7 + ∗8+ ∗2+ ∗1
2 2 2 2 2
y= =24 , 28(тис . грн )
25

μ1= y =24 , 28(тис . грн)

n
−S
2 −1
Me= X Me +h⋅
f Me

25
4∗ −14
2
Ме=23+ =22 ,72(ц /га)
22

f Mo−f (−1)
Mo=X Mo+h⋅
( f Mo −f (−1 ))+(f Mo−f (+1) )

4∗22−7
Мо=23+ =24 , 71(ц/ га)
( 22−7 )+ (22−2 )

Отже, найбільше господарств мають урожайність 22,71 ц/га. Середня

урожайність вівса всіх господарств складає 22,28 ц/га. Половина господарств
має урожайність на рівні 22,72 ц/га.
Вивчення варіації відбувається шляхом розрахунку показників варіації (розмаху
варіації, середнього лінійного відхилення, дисперсії, середнього квадратичного
відхилення, коефіцієнту варіації).

Розмах варіації − це різниця між найбільшим та найменшим значеннями ознаки:

R=35−15=20(ц /га)

Середнє лінійне відхилення являє собою арифметичну з абсолютних значень

усіх відхилень індивідуальних значень ознаки від середньої:

I=
∑ |x−x|f
∑f
∑|x−x|f =|17−22 , 28|∗7+|21−22 ,28|∗7+|25−22, 28|∗8+|29−22.28|∗2+|33−22 ,28|∗1=91 , 84
91 ,84
I= =3 , 67(ц /га)
25

D=
∑ ( x−x )2 f = 471 , 04 =18,841
∑f 25

∑ ( x −x )2 f =( 17−22, 28 )2∗7+( 21−22 , 28 )2∗7+( 25−22, 28 )2∗8+( 29−22 ,28 )2∗2+( 33−22 , 28 )2∗1=471 ,

Середнє квадратичне відхилення є квадратним коренем з дисперсії, тому:

σ =√ D=√ 18,841=4,340(ц/ га)

Коефіцієнтом варіації називають процентне відношення середнього

квадратичного відхилення до середньої арифметичної величини ознаки:

σ
V σ = ∗100 %
x
Чим більший коефіцієнт варіації, тим менш однорідна сукупність і тим менш
типова середня для даної сукупності. Встановлено, що сукупність кількісно
однорідна, якщо коефіцієнт варіації не перевищує 33%.

4,340
V σ= ∗100 %=19 , 47 %
22 ,28

Кожне значення ознаки відхиляється від середнього значення урожайності

кукурудзи у середньому на 4,340 ц/га. Варіація урожайності кукурудзи має
невеликий розмах і помірну дисперсію.

Для вивчення форми розподілу обчислимо коефіцієнти асиметрії та ексцесу:

x−Мо
А=
σ

22 , 28−24 ,71
А s= =−0,559
4,340

∑ ( xi −x ) 4∗f i
E= i=1 −3
σ 4∗n

23181 ,918
E= 4
−3=−0 , 386<0
4 , 340 ∗25

∑ ( x −x ) 4 f = (17−22 , 28 )4∗7+( 21−22, 28 ) 4∗7+ ( 25−22 , 28 )4∗8+( 29−22 ,28 )4∗2+ ( 33−22 , 28 )4∗1=2318
Одержані результати свідчать про наявність помірної правосторонньої асиметрії
розподілу урожайності кукурудзи, бо А s<0. Так як ексцес менше 0, то маємо
плосковершинний розподіл вівса.

Кожний ряд розподілу можна зобразити за допомогою відповідної кривої, яку

називають кривою розподілу. Форми таких кривих залежать від різних
факторів, що впливають на формування значень групувальних ознак. Форми
графіків розподілу поділяють на два види: одновершинні та багатовершинні.
До одновершинних належать такі криві, графіки розподілів яких мають один
максимум частот. Їх поділяють на симетричні (в яких максимум частот
припадає на середину ряду) і асиметричні (в яких максимум частот припадає на
початок або кінець ряду).

Розрізняють правосторонню та лівосторонню асиметрію. Якщо частоти

наростають швидше, ніж спадають, асиметрія буде правосторонньою, а якщо
навпаки – лівосторонньою. Причинами асиметрії можуть бути недостатньо
велика чисельність сукупності, неправильно проведене групування, а також
вплив факторів, які зсувають частоту в той чи інший бік.

До багатовершинних належать такі криві, графіки розподілів яких мають кілька

максимумів частот. Багатовершинність розподілу свідчить про неоднорідність
сукупності. У такому разі, досліджувану сукупність потрібно розчленувати на
окремі однорідні сукупності і вивчати їх окремо.

Нормальним називається симетричний розподіл, в якому максимуми значень

досліджуваної ознаки концентруються навколо середньої величини. Його
особливістю є те, що чим більше відхиляється значення окремого варіанта від
середньої, тим рідше він повторюється і навпаки, чим ближче варіанти до
середнього значення, тим частіше вони повторюються в даній сукупності.
Крива нормального розподілу симетрична відносно осі ординат і асимптотично
наближається до осі абсцис.

Як правило, емпіричний (фактичний) розподіл у тій чи іншій мірі відрізняється

від нормального. Для оцінки відхилення емпіричного розподілу від
нормального розраховують коефіцієнти скошеності (асиметрії) та
гостровершинності (ексцесу).

Асиметрія та ексцес – це дві пов’язані з варіацією властивості форми розподілу.

Комплексну їх оцінку здійснюють на основі центральних моментів розподілу.
Алгебраїчно центральний момент розподілу – це середня арифметична К-го
ступеня відхилень індивідуальних значень ознаки від середньої. Коефіцієнт
скошеності (асиметрії) Аs обчислюють як відношення центрального моменту
третього порядку до куба середнього квадратичного відхилення:

μ3
A=
σ3

Якщо коефіцієнт скошеності дорівнює нулю, то розподіл симетричний, якщо не

дорівнює нулю - асиметричний. У випадках, коли Аs > 0, розподіл має
правосторонню асиметрію, коли As < 0 – лівосторонню асиметрію.

При симетричному розподілі середня арифметична

0
(X), мода (М ) і медіана
0
(Ме) рівні між собою. Для правосторонньої (додатної) скошеності, коли права
вітка кривої розподілу довша лівої, існує таке співвідношення між цими
статистичними величинами: М0 < Ме < (X). При лівосторонній (від’ємній)
скошеності, коли ліва вітка кривої розподілу довша правої, спостерігається
обернене співвідношення: М > Ме > (X) . У статистичній практиці прийнято
вважати, що при значенні коефіцієнта As < ± 0,25 асиметрія є незначною, при
значенні As > ± 0,5 – емпіричний розподіл відрізняється від нормального
значним зміщенням. Для характеристики гостровершинності розподілу
використовують нормований момент четвертого порядку, який являє собою
відношення центрального моменту четвертого порядку (Μ4) до середнього
квадратичного відхилення в четвертому ступені (σ4). При нормальному
розподілі нормований момент четвертого порядку дорівнює 3(Μ4 / σ4 = 3).
Якщо прийняти нормальний розподіл за базу порявняння, то коефіцієнт
гостровершинності (ексцесу) можна розрахувати за формулою:

μ4
E=
σ4

При нормальному розподілі Ех = 0, при гостровершинному (вершина

фактичного розподілу виступає над вершиною нормального розподілу) Ех>0,
при плосковершинному (вершина фактичного розподілу знаходиться нижче
вершини нормального розподілу) Ех<0.
У тих випадках, коли величина коефіцієнта ексцесу не перебільшує ±0,4, крива
фактичного розподілу вважається слабоексцесивною. Максимальне значення
від’ємного ексцесу становить –2. У цьому випадку вершина кривої фактичного
розподілу опускається до осі абсцис і крива розподілу ділиться на дві
самостійні одновершинні криві.
Розділ 3. Кореляційний аналіз урожайності сільськогосподарських
культур та вплив чинників, що її формують
3.1 Аналіз простої кореляції

Урожай Теоретич
Внесено ність ні
мінеральн зернови Розрахункові величини значення
№
их х урожайн у− у х ( у − у х )2
п/
добрив, ц. культур ості, ц
п
д. р. на 1 ,ц
га, х х1 у х 21 у2 ух
у

1 1,35 18,14 24,49 1,82 329,06 19,03 -0,89 0,79

2 1,64 22,05 36,16 2,69 486,20 20,97 1,08 1,17
3 1,44 18,02 25,95 2,07 324,72 19,63 -1,61 2,59
4 1,96 25,53 50,04 3,84 651,78 23,11 2,42 5,86
5 2,50 30,62 76,55 6,25 937,58 26,73 3,89 15,13
6 2,95 27,42 80,89 8,70 751,86 29,75 -2,33 5,43
7 1,65 19,44 32,08 2,72 377,91 21,04 -1,60 2,56
8 2,90 30,45 88,31 8,41 927,20 29,41 1,04 1,08
9 1,91 25,23 48,19 3,65 636,55 22,78 2,45 6,00
10 2,81 27,34 76,83 7,90 747,48 28,81 -1,47 2,16
11 2,29 19,65 45,00 5,24 386,12 25,32 -5,67 32,15
12 1,47 18,45 27,12 2,16 340,40 19,85 -1,40 1,96
1083,0
13 2,10 32,91
69,11 4,41 7 24,05 8,86 78,50
14 2,40 24,34 58,42 5,76 592,44 26,06 -1,72 2,96
15 2,29 19,06 43,65 5,24 363,28 25,33 -6,27 39,31
16 2,04 22,57 46,04 4,16 509,40 23,66 -1,09 1,19
17 1,45 18,13 26,29 2,10 328,70 19,71 -1,58 2,50
 18 2,11 22,48 47,43 4,45 505,35 24,13 -1,65 2,72
19 1,92 25,04 48,08 3,69 627,00 22,85 2,19 4,80
20 2,06 22,53 46,41 4,24 507,60 23,79 -1,26 1,59
21 1,65 20,64 34,06 2,72 426,01 21,05 -0,41 0,17
22 2,50 26,25 65,63 6,25 689,06 26,74 -0,49 0,24
23 1,99 23,51 46,78 3,96 552,72 23,32 0,19 0,04
24 2,30 27,86 64,08 5,29 776,18 25,40 2,46 6,05
25 2,40 30,93 74,23 5,76 956,66 26,07 4,86 23,62
Всього 0 0 0 0 0 Х 0
52,07
В середньому
23,94 51,27 4,54 592,57 23,94 Х 9,62
2,08
Передумовами кореляційного аналізу є: достатня варіація ознак (при чому
достатнім рівнем варіації прийнято вважати 10 і більше відсотків відносно
середнього рівня); розподіл одиниць спостереження має узгоджуватися з
нормальним розподілом; для багатофакторного кореляційного аналізу
необхідна велика сукупність спостереження.
2 2
Необхідно обчислити х̄ , ӯ , σ х , σ у ,V х , V y .
Потім необхідно перевірити узгодження емпіричного розподілу теоретичному
нормальному. Як зазвичай оцінюють максимальне відхилення від середньої,
тобто відхилення крайніх значень ранжувального ряду. Необхідно обчислити
τ x min ,τ x max ,τ y min ,τ y max .

( X max ( min )−X )

τ max ( min) = ≤|3|
δx
1.
2, 95−2 , 07
τ х max = =1 , 96
0 , 45
1,35−2 ,07
τ х min= =−1 ,60
0, 45
30 , 93−23 , 94
τ у max = =1 , 59
√592 , 57−( 23 , 94 )2
 18 , 02−23 , 94
τ у min= =−1 , 34
√592 , 57− (23 ,94 )2
За результатами розрахунків можна зробити висновок про узгодженість
емпіричного розподілу з теоретичному, оскільки:
τ x min=−1,60;τ xmax =1,96;τ y min−1,34 ;τ ymax =1,59 , що ¿|3|

х̄=2 ,08 ц. д. р/ га ӯ=23 ,94 ц/га

( )
∑ х2 − ∑ x
2
σ 2х =
n n
=
25
−(
113, 5 52 , 08 2
25 )
=4 ,54−4 , 34=0 ,2

∑ у2 −
(∑ )
2
σ 2у =
n n
у
=
25
−
25 (
14814 ,33 598 ,59 2
)
=592 ,57−573 , 30=19 , 27

σ 0 , 45 σ 4 , 39
V x= ⋅100 %= ⋅100=16 , 07 % V у= ⋅100 %= ⋅100=18 , 34 %
x̄ 2 , 08 ӯ 23 , 94
За результатами розрахунків можна зробити висновок, що рівень варіації
достатній, тому що V x=16 ,07 % , V y=18,34% , що більше 10%.
~
y x =a 0 + a1 x
2. Побудуємо просту лінійну регресію
за методом найменших квадратів знайдемо параметри регресії

na 0 +a1 ∑ x=∑ y

a 0 ∑ x+a1 ∑ x 2 =∑ xy
25 а 0 +52 , 08 а1 =598 ,59 25
52 , 08 а0 +113, 48 а1 =1281 , 82 52,08
а 0 +2 , 08 а1 =23 , 94

а 0 +2 , 18 а1 =24 , 61

0 , 1 а1 =0 , 67⇒ а1 =0 , 67÷0 , 1=6 , 7

а 0 +13 , 94=23 , 94 ⇒ а0 =23 , 94−13 , 94=10

Отже рівняння регресії має вигляд :Y x=10+6 ,7 x

Коефіцієнт регресії показує, що в досліджуваній сукупності господарств із
збільшенням дози внесення добрив на 1 ц діючої речовини врожайність
зернових зростає в середньому на 6,7 ц/га.
3.
r=
xy − x⋅y
δ x⋅δ y ,
i=
σ 2МГР
σ 2
ЗАГ
=
σ 20 −σ 2зал
σ 20 2
√ √
,d=r ⋅100 .

∑ ( y −~y x ) 2
δ 2зал = 2 2 2
n , δ 0= y − y .
xy −x⋅y 51, 27−2 ,08⋅23 , 94 1, 47
r= = = =0 , 75
δ x⋅δ y 0 , 45⋅4 , 39 1 ,98 .
4. Коефіцієнт кореляції показує, що між дозами внесених мінеральних добрив і
урожайністю зернових існує тісний зв’язок.

d=r 2⋅100=0 , 752⋅100=56 , 25 %

Отже, виходячи з цього можна зробити висновок, що урожайність зернових на
56,25% залежить від дози внесених мінеральних добрив.

i=
√ √
σ 2МГР
σ 2ЗАГ
=
σ 20 −σ 2зал
σ 20
=
√ 19 ,27−9 , 62
19 ,72
=0 ,72

Обчислений індекс кореляції показує, що між дозами внесених мінеральних

добрив і урожайністю зернових існує тісний зв’язок.
Найбільш поширеними способами оцінки достовірності кореляційних
характеристик є критерій Стьюдента (t – критерій) і критерій Фішера (F –
Фішера).
|r| 1−r 2
t r=
μ r , μr = √ n−1

1−r 2 1−0 ,752 0 , 44

μr = = = =0 , 09
√ n−1 √25−1 4 , 90
|r| 0 , 75
t r= = =8 , 3333
μ r 0 , 09

Табличне значення t - критерію Стьюдента при рівні значущості 0,01 і 24 (23)

ступенях свободи варіації ( n−1 ( 2 )=25−1 ( 2 ) ) дорівнює 2,7969. Оскільки t ф≻t 0, 01
( 8 , 3333≻2 , 7969 ) , то можна зробити висновок, що вибірковий коефіцієнт
кореляції є вірогідним, істотним.
η2 1−η2 0 , 52 1−0 , 52
F= ÷ = ÷ =0 ,52÷0 , 02=24 , 92
p−1 n− p 2−1 25−2
2
де р – кількість параметрів рівняння регресії. η =d .
При рівні ймовірності 0,95 і ступенів вільності υ 2=25−2=23 , υ 1=1 величина F
– критерію становить 4,28. оскільки F р ≻F Т (24,924,28), значення індексу
кореляції визнається вірогідним.
3.2 Непараметричні критерії кореляційних зв’язків

Таблиця 3.2.1
Знаки відхилення за
Внесено Урожайність ознаками Різниця
мінеральних зернових Збіг знаків
№ п/п рангів
добрив культур
х у
xx yy ТАК НІ
1 55 17 - - З
2 50 17 - - З
3 68 19 + - НІ
4 75 24 + + З
5 60 17 - - З
6 78 29 + + З
7 65 18 - - З
8 55 16 - - З
9 58 19 - - З
10 67 23 + + З
11 58 19 - - З
12 69 26 + + З
13 68 20 + - НІ
14 54 19 - - З
15 80 23 + + З
16 77 20 + - НІ
17 80 29 + + З
18 83 25 + + З
19 79 25 + + З
20 66 21 - - З
21 69 25 + + З
22 59 17 - - З
23 53 15 - - З
24 60 23 - + НІ
25 84 35 + + З
Разом 1670 541 Х Х 21 4
Середн
66,8 21,64
є

K F=
∑ З−∑ Н =21−4 =0 , 68
∑ З+∑ Н 21+4
Висновок: Обчислений коефіцієнт свідчить про помітний середній зв'язок між
дозами унесених добрив та урожайністю зернових культур у досліджуваних
господарствах.
3.3 Аналіз множинної кореляції

Таблиця 3.3.1
Розрахункові величини
№ п/п Х1 Х2 У x 21 x 22
Х1Х2 УХ1 УХ2 y2

1 55 51 17 3025 2601 2805 935 867 289 16,4732

2 50 59 17 2500 3481 2950 850 1003 289 16,2042

3 68 50 19 4624 2500 3400 1292 950 361 19,8852

4 75 79 24 5625 6241 5925 1800 1896 576 25,7692

5 60 47 17 3600 2209 2820 1020 799 289 17,2902

6 78 89 29 6084 7921 6942 2262 2581 841 27,9582

7 65 51 18 4225 2601 3315 1170 918 324 19,2032

8 55 67 16 3025 4489 3685 880 1072 256 18,6652

9 58 74 19 3364 5476 4292 1102 1406 361 20,4432

10 67 51 23 4489 2601 3417 1541 1173 529 19,7492

11 58 61 19 3364 3721 3538 1102 1159 361 18,6622

12 69 83 26 4761 6889 5727 1794 2158 676 24,6792

13 68 69 20 4624 4761 4692 1360 1380 400 22,4882

14 54 76 19 2916 5776 4104 1026 1444 361 19,6252

15 80 68 23 6400 4624 5440 1840 1564 529 25,6272

16 77 56 20 5929 3136 4312 1540 1120 400 23,1642

17 80 94 29 6400 8836 7520 2320 2726 841 29,1892

18 83 66 25 6889 4356 5478 2075 1650 625 26,1722

19 79 80 25 6241 6400 6320 1975 2000 625 26,9982

20 66 64 21 4356 4096 4224 1386 1344 441 21,2572

21 69 53 25 4761 2809 3657 1725 1325 625 20,5692

22 59 45 17 3481 2025 2655 1003 765 289 16,7432

23 53 50 15 2809 2500 2650 795 750 225 15,7902

24 60 58 23 3600 3364 3480 1380 1334 529 18,7972

 25 84 89 35 7056 7921 7476 2940 3115 1225 29,5962

Всього 1670 1630 541 114148 111334 110824 37113 36499 12267 541

Середнє 66,8 65,2 21,64 4565,92 4453,36 4432,96 1484,52 1459,96 490,68 21,64

y x=a0 + a1 x 1 +a 2 x 2 +.. .+a n x n ,

де y x - теоретичні значення результативної ознаки; a 0 , a1 , a 2 ,. . . an - параметри

рівняння; x 1 , x2 ,... x n - факторні ознаки.

na 0 +a1 ∑ x 1 +a 2 ∑ x 2 +.. .+a n ∑ x n =∑ y

a 0 ∑ x 1 +a 1 ∑ x21 +a2 ∑ x 1 x 2 +. . .+an ∑ x 1 x n =∑ yx 1

a 0 ∑ x 2 +a 1 ∑ x1 x 2 +a2 ∑ x 22 +. . .+an ∑ x 2 x 2n =∑ yx 2

............................................................................................

a 0 ∑ x n +a1 ∑ x 1 x n +a 2 ∑ x 2 x n +.. .+a n ∑ x 2n =∑ yx n

25 а 0 +1670 а1 +1630 а2 =541

1670 а0 +114148а 1 +110824 а2 =37113

1630 а0 +110824 а1 +111334 а2 =36499

а 0 +66 , 8 а 1 +65 , 2 а2 =21 ,64

а 0 +68 , 35 а1 +66 , 36 а2 =22 ,22

а 0 +67 , 99 а 1 +68 , 30 а2 =22 ,39

1 ,55 а1 +1 , 16 а2 =0 , 58

0 , 36 а1 −1 , 94 а 2=−0 ,17

а 1 +0 , 74 а 2=0 , 37

а 1−5 , 38 а2 =−0 , 47
−6 , 12 а2 =−0 , 84 ⇒ а2 =0 , 137

а 1=0 , 37−0 , 74⋅0 ,13=0 , 273

а 0=21, 64−66 , 8⋅0 ,273−65 , 2⋅0 , 137=−5 ,5288

y x=−5 , 5288+0 , 273 x 1 +0 , 137 x 2

Коефіцієнти регресії показують, наскільки зміниться урожайність при зміні

відповідного фактору на одиницю при умові, що другий фактор, включений у
рівняння, знаходиться на середньому рівні. Так, а 1=0 , 273 показує, що при
середній якості ґрунтів збільшення дози внесення мінеральних добрив на 1 ц
сприяє зростанню врожайності зернових культур на 0,273 ц/га. Поліпшення
якості ґрунтів на один бал при середній дозі внесення мінеральних добрив

Прості коефіцієнти кореляції:

x 1 y− x1 ¿ y 1484 ,52−66 , 8⋅21 , 64
r x y= = =0 ,808 ;
1 σ x ¿σ y
1 √ 4565 , 92−66 , 8 490 , 68−21, 64
( 2
)( 2
)
x 2 y−x 2 ¿ y 1459 , 96−65 , 2⋅21 , 64
r x y= = =0 ,728
2 σ x ¿σ y
2 √( 4453 ,36−65 , 2 )( 490 , 68−21, 64 )
2 2

x 1 x 2 −x1 ¿ x 2 4432 , 96−66 , 8⋅65 ,2

rx x = = =0 ,535
1 2 σ x ¿σx
1 2 √( 4565 , 92−66 ,8 2)( 4453 ,36−65 , 22 )

Часткові коефіцієнти кореляції характеризують тісноту зв’язку результативної

ознаки з однією факторною ознакою при умові, що інші факторні ознаки
перебувають на постійному рівні. Парний ко- ефіцієнт кореляції між
результативною та факторною ознаками, як правило, відрізняється від
відповідного часткового коефіцієнта.

Часткові коефіцієнти кореляції:

r yx −r yx ¿ r x x 0 , 808−0 ,728⋅0 ,535 0 , 418

1 2 1 2
r yx ( x ) = = = =0 ,721 ;
1 2
√( 1−r 2
yx
2
) ¿ (1−r ) √( 1−0 , 728 ) ¿ ( 1−0 , 535 )
2
x x
1 2
2 2 0 ,579
 r yx −r yx ¿ r x x 0 , 728−0 , 808⋅0 ,535 0 ,295
2 1 1 2
r yx ( x )= = = =0 , 593 ;
2 1
√ ( 1−r 2
yx
1
) ¿ ( 1−r ) √( 1−0 , 808 ) ¿ ( 1−0 , 535 )
2
x x
1 2
2 2 0 , 497

Коефіцієнт множинної (сукупної) детермінації показує, яка частка варіації

досліджуваного результативного показника зумовлена впливом факторів,
включених у рівняння множинної регресії. Він може мати значення від 0 до +1.
Чим ближчий коефіцієнт множинної детермінації до одиниці, тим більше
варіація результативного по- казника характеризується впливом відібраних
факторів.

Множинний коефіцієнт варіації:

√
2 2
r yx +r yx 2 −2 r yx 1 ¿ r yx 2 ¿ r x 1 x 2 2 2
0 ,808 +0 , 728 −2⋅0 , 808⋅0 , 728⋅0 ,535
R= 1
= =0 , 880 .
1−r 2x x 1−0 , 5352
1 2

Часткові коефіцієнти детермінації:

σx 10 , 18
1
d yx 1=r yx 1 ¿ a 1 ¿ 100 %=0 , 808⋅0 , 273⋅ ⋅100=47 , 47 %
σy 4 , 73

σx 14 , 22
2
d yx =r yx ¿ a 2 ¿ 100 %=0 , 728⋅0 , 137 ⋅100=29 , 98 %
2 2 σy 4 , 73

Множинний коефіцієнт детермінації:

2 2
D yx x2 =R ¿100 %=0 ,880 ¿ 100=77 , 44 %

D=d yx +d yx =47 , 47+29 , 98=77 , 45 %

або 1 2 .

Коефіцієнт еластичності показує, на скільки процентів змінюється величина

результативної ознаки у разі зміни факторної на один процент при фіксованому
значенні інших факторів.

х̄ і
Еі =аі .
ӯ
Коефіцієнт еластичності між урожайністю зернових культур і внесеними
мінеральними добривами:

0 ,137⋅65 ,2
Е= =0 , 41
21 ,64

Коефіцієнт еластичності між урожайністю зернових культур і якістю ґрунту:

0 ,273⋅66 , 8
Е= =0 , 84
21 ,64

Обчислені коефіцієнти показують, що при збільшенні дози внесених

мінеральних добрив на 1% урожайність зернових культур зростає на 0,41%, при
поліпшенні якості ґрунтів на 1% урожайність зростає на 0,84%.

β-коефіцієнти показують, на скільки середніх квадратичних від- хилень

змінюється результативний показник при зміні відповідного фактора на одне
значення середньоквадратичного відхилення. Вони характеризують вплив
окремих факторів на результативну ознаку.

β-1коефіцієнт = 0,273*10,18/ 4,73 = 0,58

β-2коефіцієнт = 0,137 *14,22/4,37 = 0,41

Обчислені β-коефіцієнти показують, що при поліпшенні якості грунтів на одне

середньоквадратичне відхилення врожайність зер- нових культур зростає на
0,58 середньоквадратичного відхилення, а при відповідному збільшенні дози
унесених мінеральних добрив – на 0,41 середньоквадратичного відхилення. Отже,
найбільші резерви досліджуваної групи господарств, щодо підвищення
врожайності зернових культур, пов’язані з поліпшенням якості грунтів.

β-коефіцієнти використовують для розкладання загальної варіації результативного

показника на включені у кореляційну модель фак- тори. Для цього визначають
парні коефіцієнти детермінації як до- буток парних коефіцієнтів кореляції на β-
коефіцієнти відповідних факторів.
 Таблиця 3.3.2

Фактор ryxi Bxi Коефіцієнт Процент

Якість грунтів 0,808 0,58 0,468 46,8

Мінеральні добрива 0,728 0,41 0,298 29,8

Дані таблиці підтверджують раніше зроблений висновок про те, що основним

фактором, що впливає на урожайність зернових культур, є якість грунтів: 46,8%
загального коливання урожайності зумовлене цим фактором.
 Висновки

Метою даної роботи було дослідження і аналіз даних про рівень врожайності
виробництва вівса в сукупності господарств, знайти середні показники
виробництва, провести групування господарств за різними ознаками, визначити
основні внутрішні закономірності процесу виробництва вівса, з'ясувати міру
впливу на врожайність культури таких факторів як якість груну і рівень
внесення мінеральних добрив.

Під час виконання роботи були використані основні методи статистичного

дослідження та застосовані на практиці теоретичні положення науки.

Під час виконання завдання були зроблені певні висновки.

Теоретична частина роботи включає вивчення предмету, завдань та системи

показників статистики рослинництва, крім цього ознайомився з основними
нормативними документами, що регламентують сферу, принципи та завдання
діяльності статистики в Україні. На їх основі можна зробити висновок, що
перехід до ринкової економіки, докорінна зміна виробничих відносин у всіх
сферах господарювання, інтеграція народного господарства нашої держави у
світову економіку викликають необхідність перебудови методологічних і
організаційних принципів діяльності статистичних органів. Можна
стверджувати, що в статистиці сільського господарства першочергового
значення набувають методи обліку посівних площ, валових зборів продуктів
рослинництва і обсягів продукції тваринництва відповідно до рекомендацій
Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО), співпраця з якою
є найбільш перспективним напрямком розвитку статистики рослинництва.

Список використаної літератури

1. Горкавий В. К. Статистика: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1994. – 304 с.

2. Концепція побудови національної статистики в Україні

3. Статистика: Підручник/ За ред А. В. Головача, А. М. Єріної, О. В. Козирєва. –

К.: Вища школа, 1993. – 623 с.

4. Опря А. Т. Статистика: Навч. видання. – К.: Урожай, 1996. – 444 с.

5. Чекотовський Е.В. Основи статистики сільського господарства: Навчальний

посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 432 с.