Тема 1.

Основи економіки виробництва

Дисципліна. Економіка виробництва

1. Особливості сучасної аграрної науки

2. Економіка виробництва: об’єкт вивчення,

основні завдання науки

3. Предмет та методи науки “Економіка

виробництва”

4. Чинники, що впливають на виробничо-галузеву

структуру підприємства
Економіка — це сукупність виробничих відносин
людей у процесі суспільного виробництва, що
підпорядковуються дії об'єктивних економічних
законів. Усі галузі матеріального виробництва
розвиваються на основі спільних економічних
законів, проте загального виробництва в
суспільстві не існує. Виробництво організується
і функціонує у вигляді окремих галузей, що
виробляють певні продукти. Кожна з галузей
матеріального виробництва має свої
особливості, які зумовлюють специфіку
економічних законів і конкретні форми їх прояву
Сучасну аграрну економіку як галузеву
економічну науку прийнято розділяти на три
основні сфери в залежності від досліджуваного
об'єкта:
• економіка підприємства;
• теорія сільськогосподарських ринків, що
розглядає ринки засобів виробництва і ринки
продуктів сільського господарства;
• аграрна політика, що охоплює сільське
господарство як галузь народного
господарства в цілому
1. Економічний процес відтворення в сільському
господарстві тісно переплітається з природним. Це
пояснюється тим, що об'єкт діяльності людини в
сільськогосподарському виробництві — живі організми
(рослини і тварини), котрі розвиваються відповідно до
законів, що діють в органічній природі

2. Сільське господарство характеризується сезонністю,

яка визначається природно-кліматичними умовами й
зумовлює необхідність вирощувати
сільськогосподарські культури з різним періодом
виробництва та робочим періодом
3. Крім таких засобів виробництва, як машини, знаряддя,
приміщення і споруди, продуктивна та робоча худоба, в
сільському господарстві основним засобом виробництва є
земля

4. Важливою особливістю сільського господарства є сама

технологія виробництва продукції. Якщо, наприклад, в
обробній промисловості вихідний матеріал (предмет
праці) із самого початку містить усю масу матерії, яка в
процесі виробництва, змінюючи свою якість,
перетворюється на готову продукцію, то в сільському
господарстві вихідним матеріалом є рослини або тварини
і продукція створюється в процесі їх вирощування завдяки
природному функціонуванню та розвитку, росту живого
організму під впливом природних факторів і людей.
Економіка виробництва має дві основні характеристики:

1. Економічно обґрунтовані управлінські рішення завжди враховують

технологічні і технічні взаємозв'язки процесу виробництва,
економічні й екологічні умови досягнення його цілей. Тобто
передбачається достатня компетентність у згаданих областях

2. Економіка виробництва лише підготовляє й обґрунтовує

управлінські рішення в межах наявної технічної й економічної
інформації про господарські процеси. Тобто суб'єкт, що приймає
рішення — керівник господарства, у кінцевому підсумку вільний сам
вибрати: чи будуть прийняті їм рішення орієнтовані й обґрунтовані
сугубо економічно, наприклад, з метою досягнення максимального
ефекту (прибутку), чи в процесі прийняття рішень будуть включені
нематеріальні цінності, наприклад, престижність того чи іншого виду
чи діяльності принципи екологічного сільського господарства
Основними методами дослідження в економіці сільського господарства є:

Метод наукової абстракції. Він полягає в тому, що при вивченні складних

економічних явищ доводиться відштовхуватись від багатьох не тільки другорядних
чинників, але і тих, що мають істотне значення. Наприклад, у ринковій економіці
закон попиту та пропозиції є домінуючим і відомо, що на його прояв впливає безліч
чинників. Тому, вивчаючи залежність між попитом та пропозицією, приходиться
спрощувати ситуацію: вважати, що ціни на інші товари залишаються незмінними,
державне регулювання не робить помітного впливу і т.п.
Метод аналізу і синтезу. Кожне явище, об'єкт має значну кількість характеристик.
При аналізі розглядаються окремі характеристики явища, об'єкта, тобто окремо
вивчаються, наприклад, рентабельність господарств, продуктивність праці, рівень
оплати праці. Різні господарства поводяться по-різному. Тому аналіз обов'язково
повинен бути доповнений синтезом - об'єднанням отриманих результатів.
Індукція - це добір, або виведення, принципів з фактів. Індукція йде від фактів до
теорії, від часткового до загального. За допомогою індуктивного методу збирають,
систематизують і узагальнюють факти.
Дедуктивний метод має на увазі висування гіпотез, що потім зіставляються з
фактами. Дедукція означає рух думки від загального до часткового. Сформульовані
дедуктивним методом гіпотези служать орієнтиром при зборі і систематизації
емпіричних даних
Статистико-економічний метод. Застосовується для вивчення масових
економічних явищ у сільському господарстві за допомогою спостереження,
статистичних угруповань, індексів.
Монографічний метод. Дає можливість поглиблено вивчати досвід типових або
передових господарств для широкого його поширення.
Експериментальний метод. Застосовується при вивченні ефективності
використання нової техніки, технології, раціональній організації виробничих
процесів і т.д. за допомогою експерименту.
Розрахунково-конструктивний метод. Використовується в перспективному
плануванні і прогнозуванні розвитку сільського господарства. На основі
розроблених нормативів визначається якийсь технологічний процес, його
кінцевий результат з погляду економічних явищ, обумовлених безліччю факторів.
В даний час в економічній науці широке поширення одержали математичні
методи з застосуванням ЕОМ, а також побудова найпростіших графіків.
Гіпотеза. Приступаючи до вивчення якого-небудь явища, економіст повинен
розробити певну гіпотезу, на основі якої він робить попереднє узагальнення.
Метод альтернативних витрат. Пов'язаний з вибором ресурсів в умовах їх
обмеженості. Додаткові витрати на товари одного виду супроводжуються
зменшенням випуску товарів іншого виду. Наприклад, масова купівля "іномарок"
зменшує виробництво продуктів харчування.