Статистика та управління

соціально-економічними
процесами
Підготувала
Студентка 1 курсу
Іваненко Дарина
 Статистика – це наука, яка вивчає загальні
закономірності, що притаманні масовим
явищам.

Традиційно явище вважають масовим, коли воно

характеризується або одночасною участю у
ньому багатьох схожих елементів, або коли воно
(явище) багатократно повторюється у часі в
схожих умовах. Для масового явища
характерним є те, що поведінка кожного
елемента при цьому носить випадковий
характер, а поведінка всієї сукупності
незважаючи на це є достатньо визначеною.

ПРИКЛАД: такі суспільні явища, як: виробництво,

споживання, торгівля, смертність,
народжуваність, злочинність припускають участь
у них одночасно багатьох елементів
Завдання статистики,
як суспільної науки:
• виявляти певні типи процесів і явищ (країни
можна поділити на групи за доходом, рівнем
освіти, тривалістю життя)
• характеризувати ступінь розвитку явищ, напрям
і динаміку їх змін (інфляція може зростати,
зменшуватися, перетворюватись на
гіперінфляцію),
• встановлювати щільність взаємозалежностей
між процесами і явищами суспільного життя ( як
тривалість життя залежить від екології, стану
медицини, доходів та традицій населення),
• робити прогнозні розрахунки.
 Роль і значення
соціально-
економічної
статистики
Перехід України до ринкових відносин, зміна
суспільно-політичного устрою зажадали
застосування нових методів управління економікою і,
як наслідок, призвели до переорієнтації діяльності
статистичних органів та зміни завдань статистики.
Статистична інформація використовується на
макрорівні для розробки економічної політики в
країні, формування проектів бюджету будь-якої
країни і її суб'єктів, отримання прогнозів соціально-
економічного розвитку.
Це особливо важливо, тому що економічний
розвиток не може бути самоціллю, а має
сенс тільки тоді, коли воно спрямоване на
створення умов, які дозволять людям
прожити довге, здорове і гідне життя. У
світовій практиці визнано, що економічні
показники не можуть бути єдиним
критерієм оцінки рівня розвитку і якості
життя в країні.
У програмних документах Європейського
союзу (ЄС), в тому числі в Хартії основних
соціальних прав трудящих (1989),
проголошено єдність процесів економічного
і соціального прогресу.
В рамках програм держав - членів ЄС, які
реалізують продекларовані принципи Хартії,
передбачаються збільшення зайнятості
населення, розвиток людських ресурсів,
поліпшення умов життя і праці, подолання
бідності, забезпечення функціонування
системи соціального захисту і т.д.
Важливе значення набуває
статистичний аналіз розшарування
суспільства і пов'язаних з ним таких
негативних явищ, як зростання
злочинності, поширення наркоманії,
проституції, а також криміналізація
господарської діяльності.
Статистичному аналізу підлягають і
причини банкрутства підприємств,
затримки виплат заробітної плати
та ін.
Разом з тим на сучасному етапі
державна статистика повинна
оперативно реагувати на нові
процеси в країні. Так, державна
статистика повинна відображати
хід реалізації національних
проектів в області охорони
здоров'я, освіти, забезпечення
житлом, розвитку
агропромислового комплексу,
формувати систему показників
статистики інновацій та
"інформаційного суспільства" і
т.д.
Система показників - це сукупність окремих показників, які
логічно пов'язані між собою та відображають умови і
результати функціонування конкретного промислового
підприємства.

Щоб керувати сучасним суспільством, потрібно

відстежувати стан і взаємодія двох основних
сфер: економічної і соціальної.

І хоча вони взаємозалежні (наприклад, рівень

економічного розвитку країни відбивається
на рівні життя населення, а кадровий
потенціал багато в чому визначає хід
економічних перетворень), кожна з них має
конкретний окремий предмет дослідження і
відповідно вимагає адекватної системи
показників.
Якість статистичних даних
характеризується їх
• Затребуваністю,
• Своєчасністю,
• Достовірністю,
• Доступністю,
• Інтерпретованих.
Затребуваність статистичних даних характеризує коректність поставлених
цілей і завдань статистичного дослідження. Вона являє собою якісну оцінку
задоволення потреб користувачів, тобто оцінку того, наскільки дані служать
цілям, заради яких були зібрані, і доведені вони до користувачів. При
плануванні статистичної діяльності необхідно враховувати вартість і
витрати часу на формування даних, відповідних очікуванням користувачів.

Своєчасність подання даних відображає прийнятну для користувачів

тривалість періоду часу, що проходить від спостережуваного події до
моменту публікації або передачі замовнику відповідних даних.
Своєчасність характеризується гранично допустимим інтервалом часу,
протягом якого інформація є актуальною і затребуваною користувачами.

Достовірність статистичних даних зазвичай вимірюється на основі оцінки

індивідуальних джерел похибки розрахунків: неповноти охоплення
генеральної сукупності при суцільних обстеження, помилок, пов'язаних з
використанням вибіркового методу, відмов респондентів від відповідей,
навмисного спотворення інформації, що надається, а також помилок в
процесі обробки статистичних даних.
Доступність відображає стан готовності даних до офіційного
поширенню (публікації), а також інформованість користувачів
про можливості і засобах отримання цікавих для них даних.
Одним з аспектів цієї характеристики є можливість отримання
даних необхідного обсягу. Доступність інформаційних
ресурсів для всіх категорій користувачів - це один з важливих
чинників стабільного розвитку суспільства.

Інтерпритація статистичних даних відображає

можливість співвіднесення користувачем
статистичних даних з об'єктивною реальністю
соціально-економічної ситуації.
 Якість статистичних даних досягається за
рахунок того, що статистична діяльність
базується на науково обґрунтованої
У зв'язку з цим користувач повинен мати
методології збору та обробки
доступ до методики проведення
статистичних даних. В сучасних умовах
обстеження, до даних про ступінь
методологічна база здійснення
охоплення об'єкта спостереження, до
статистичної діяльності повинна бути
методики розрахунку показників.
гармонізована з прийнятими
міжнародними стандартами і принципами
їх використання в міжнародній практиці.
 Висновок:
• СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА — напрямок сучасної статистики, який вивчає масові
соціально-економічні явища і процеси, розробляє системи економічних та соціальних
показників, а також методи дослідження соціально-економічних явищ і процесів країни
чи регіону як єдиного цілого.
• Соціально-економічна статистика, базуючись на положеннях політичної економії, досліджує кількісне
вираження багатьох економічних категорій, динаміку, структуру, взаємозв'язку конкретних
економічних явищ, закономірності їх розвитку в даних умовах місця і часу. Разом з тим вона збагачує
політичну економію статистичними даними, знанням фактів, знанням конкретного прояву законів
суспільного розвитку в певних умовах місця і часу, специфічними методами дослідження. Без цього
економічна наука взагалі обходитися не може.
• У вивченні та аналізі соціально-економічних процесів і явищ широко застосовуються математичні
методи, наприклад при аналізі балансу міжгалузевих зв'язків, виявленні впливу різних факторів на
підвищення ефективності виробництва і т.д. Галузеві статистики в їх повному обсязі в даному курсі не
розглядаються
Посилання, звідки я брала інформаці:

• https://stud.com.ua/62896/statistika/znachennya_sotsialno_ek
onomichnoyi_statistiki_zmist_suchasnih_umovah
• https://www.google.com/search?q=статистика+наука+це&clie
nt=opera&hs=zZq&sxsrf=ALiCzsaFNfq3Qe-
2hQDQbsE7OO1fsi_F7w:1666814246666&source=lnms&tb
m=isch&sa=X&ved=2ahUKEwiBydD41v76AhUM_ioKHS0gBjo
Q_AUoAnoECAEQBA#imgrc=Q7WeC7pGT-ApGM