СТАТИСТИКА

Тема 2. Статистичне спостереження

2.1. Суть та завдання статистичного спостереження

2.2. Форми, види та засоби статистичного
спостереження
2.3. План статистичного спостереження
2.4. Помилки статистичного спостереження та
забезпечення вірогідності даних
 2.1. Суть та завдання статистичного спостереження

Основним джерелом отримання статистичної інформації є

статистичне спостереження.
Статистичне спостереження - планомірний, науково
організований збір даних або відомостей про масові явища і процеси,
який полягає у реєстрації відібраних ознак у кожної одиниці сукупності.
Спостереження вважається статистичним, якщо відповідає
наступним умовам:
Планомірність статистичного спостереження припускає, що
воно проводиться за заздалегідь розробленим планом. В такий план
включаються питання методології, організації, техніки збору
інформації, контролю її якості, його достовірності та оформлення
підсумкових результатів.
Масовий характер статистичного спостереження означає,
що воно охоплює таку кількість випадків прояву досліджуваного
явища, котра є достатньою для отримання достовірних
статистичних даних, які характеризують сукупність взагалі.
Систематичність спостереження передбачає регулярність
його проведення. Це дає змогу вивчати тенденції та закономірності
соціально-економічних явищ і процесів.
 2.1. Суть та завдання статистичного спостереження

Залежно від рівня реєстрації, статистичні

спостереження можуть бути:
Первинними - це реєстрація вихідних даних, що
надходять від об'єкта, що їх продукує (поточний облік
кількості зареєстрованих шлюбів і розлучень у відповідній
установі; опитування населення по відношенню до процесу
приватизації майна).
Вторинними - це збір раніше зареєстрованих та
оброблених даних (матеріали банківських звітів, результатів
аудиторської перевірки, підсумків біржових торгів).
 2.1. Суть та завдання статистичного спостереження

Інформаційне забезпечення статистичного дослідження включає наступні

етапи:
Перший етап. Інформаційна компонента статистичного дослідження. На цьому
етапі передбачається виокремлення носіїв інформації в рамках обраної мети
дослідження, що дозволяє вибрати джерела і почати збір початкової
інформації.
Другий етап. Формування інформаційної підтримки процесу обробки статистичної
інформації. Він включає проведення підбору кваліфікованих кадрів для збору й
подальшої обробки статистичної інформації, розробка методології збору й
обробки статистичної інформації у відповідності до статистичного дослідження,
що проводиться; адаптація наявних інформаційних технологій під завдання, що
вирішуються у статистичному дослідженні; проведення поглибленого та
всебічного аналізу статистичних даних за допомогою пакетів прикладних
програм та формування вихідного масиву оброблених даних у вигляді баз
даних; систематизація та формування потоків обробленої інформації для
подальшого її використання.
Третій етап. Оцінка та інтерпретація результатів статистичного дослідження.
Потоки обробленої статистичної інформації порівнюється, перевіряється і
оцінюється відповідно до поставленої мети і завдань статистичного
дослідження. Кінцеві результаті наводяться у вигляді аналітичних висновків,
довідок чи звітів в яких наводяться основні тенденцій розвитку об’єкту
дослідження.
 2.1. Суть та завдання статистичного спостереження

Комплекс програмно-методологічних питань може

бути представлений у послідовності їх виникнення та рішення
(рисунок)
Д ля ч о го ? М ета сп о стереж ен н я

В и зн ач ен ість п и та н ня
Щ о? О б’єкт сп о ст ер еж ен н я

О ди н и ц я
С кл адо ві?
су куп н о сті

Д ж ерел о О ди н и ц я
ін ф о рм ац ії? сп о стер еж ен н я

Н а як і зап и тан н я
П р о гр ам а сп о стер еж ен н я
діст ати відп о віді?

П ер ел ік Ро зро бка В и зн ач ен н я
о зн ак , ін ст ру - в и ду т а сп о со бу
зап и т ан ь м ен т ар ію о бстеж ен н я
 2.2. Форми, види та засоби статистичного спостереження

Форми, види та способи статистичного

спостереження

Форми Види статистичного спостереження Способи

статистичного за часом за ступенем статистичного
спостереження реєстрації охопленням спостереження
даних одиниць
1. Статистична 1.Поточне 1.Суцільне 1.Безпосереднє.
звітність. (безперервне). 2.Несуцільне: 2.Документальне.
2. Спеціально 2. Перервне: а)вибіркове; 3.Опитування:
організоване а) періодичне; б)обстеження а)експедиційний
спостереження: б) одноразове. основного спосіб;
а) переписи; масиву; б)самореєстрація;
б) обліки; в)монографічне; в)кореспондентський
в) спеціальні г) анкетне, спосіб;
обстеження. д) моніторинг. г)анкетний;
3. Реєстр.
2.2. Форми, види та засоби статистичного спостереження

Статистична звітність - основна форма статистичного

спостереження, за допомогою якої статистичні органи у визначені
терміни отримують необхідні дані, у вигляді встановлених у
законному порядку звітних документів.
Звітність характеризується такими властивостями, як
обов'язковість, систематичність, достовірність.
Обов'язковість - звіти неодмінно подають всі
зареєстровані суб'єкти діяльності, дотримуючись уніфікованої
форми і затвердженого переліку показників й вказуючи свої
реквізити: назва, адреса, прізвище та підпис відповідальної особи,
дату складання звіту.
Систематичність передбачає регулярне, своєчасне
складання та подання звітності в затверджені терміни.
Достовірність - дані, наведені у звітності, повинні
відповідати дійсності та виключати будь-які викривлення
(приховання і приписки). За достовірність наведених даних суб'єкти
діяльності несуть адміністративну та судову відповідальність.
Завдяки цьому вдається попереджати порушення неподання даних
або подання перекручених фактів.
Звітність складається на підставі первинних даних
оперативного та бухгалтерського обліку.
 2.2. Форми, види та засоби статистичного спостереження

Класифікаційні ознаки звітності:

- за рівнем затвердження і призначення:
• зовнішня - затверджують і збирають органи державної
статистики, міністерства і відомства,
• внутрішня - розробляють самі суб'єкти діяльності для
власних оперативних, управлінських і аналітичних цілей.
Наприклад, аналіз ринкової ситуації, визначення власних
ресурсів, прогнозування діяльності ґрунтується на даних
внутрішньої звітності багатоструктурних суб'єктів діяльності,
акціонерних товариств, концернів, асоціацій.
- за частотою подання:
• періодична - місячна, квартальна: охоплює показники
поточної діяльності суб'єктів,
• річна - підбиває основні підсумки фінансово-виробничої
діяльності суб'єктів за рік.
- за способом надання:
• поштою,
• електронною поштою.
2.2. Форми, види та засоби статистичного спостереження

Спеціально організоване статистичне

спостереження організовується і проводиться з метою
отримання відомостей, які відсутні в звітності, або для
перевірки її даних. Воно може бути організоване у вигляді
перепису, обліків, спеціальних обстежень.
Перепис - суцільне або вибіркове спостереження
масових явищ з метою визначення їхнього розміру і складу
на певну дату. Перепис здійснюється періодично (як
правило, з рівним інтервалом) або одноразово.
Облік – це суцільне спостереження масових явищ,
що ґрунтується на даних обстеження, опитувань і
документальних записах.
Спеціальні обстеження – не суцільне спостереження
окремих масових явищ у відповідності з певною тематикою,
яка виходить за рамки звітності. Такі обстеження можуть
бути періодичними або одноразовими.
 2.2. Форми, види та засоби статистичного спостереження

Реєстр - це форма безперервного статистичного

спостереження за довготривалими процесами. Реєстр є
системою, що постійно стежить за станом одиниці
спостереження і оцінює силу впливу різних факторів на
досліджувані показники.
До найбільш відомих реєстрів належать:
• Реєстр населення являє собою пойменований і регулярно
обновлюваний перелік жителів країни. Спостереження
проводиться за такими ознаками: стать, дата і місце
народження (постійні дані), шлюбний стан (змінна ознака).
Інформація в реєстри заноситься на кожну народжену
людину або яка прибула з-за кордону. У випадку смерті або
виїзду на постійне місце проживання в іншу країну дані з
реєстру забираються.
• Реєстр підприємств та організацій - це перелік суб'єктів
всіх видів економічної діяльності з зазначенням їх реквізитів
та основних показників. В Україні прийнято Єдиний
державний реєстр підприємств і організацій (ЄДРПОУ).
2.2. Форми, види та засоби статистичного спостереження

Види статистичного спостереження підрозділяються за:

- характером реєстрації даних в часі на:
• поточне - коли зміни фіксуються в міру їх надходження (реєстрація народження,
шлюбу). Таке спостереження проводиться з метою вивчення динаміки будь-якого
явища;
• періодичне - спостереження проводяться за схожою програмою через певні
проміжки часу (перепис населення, реєстрація цін на певні види товарів, облік
успішності);
• одноразове - відомості про явище, що вивчається одержують один раз на момент
спостереження в міру виникнення потреби (маркетингове дослідження місцевого
ринку товарів).
- повнотою охоплення одиниць сукупності на:
• суцільне – що охоплює всі одиниці сукупності (звітність, перепис населення країни
у 2001 р.);
• несуцільне припускає, що обстеженню підлягає лише частина одиниць
досліджуваної сукупності. Існує кілька видів несуцільного спостереження. Несуцільне
спостереження в свою чергу підрозділяється на:
- вибіркове - випадковий відбір тих одиниць сукупності, які необхідно
дослідити (опитування суб’єктів малого та середнього бізнесу);
- метод основного масиву - обстеження найістотніших, найбільш
великих одиниці сукупності (фінансовий рейтинг більшості комерційних банків);
- монографічне - обстеженню піддаються окремі одиниці, зазвичай
представники будь - яких нових типів явищ (обстеження діяльності МВФ);
- анкетне – збирання відомостей за допомогою анкет (опитування
учасників рекламної акції);
- моніторинг – процес систематичного або безперервного збирання
інформації про параметри складного об’єкту (діяльності) з метою визначення
тенденцій зміни останнього (спостереження за метеоумовами, за біржовими
цінами).
 2.2. Форми, види та засоби статистичного спостереження

За способами отримання інформації розрізняють такі

спостереження як:
• безпосереднє - інформацію збирають спеціально підготовлені люди, у
завдання яких входить отримання відомостей шляхом особистого обліку
одиниць сукупності (підрахунку, зважування, вимірювання значення ознаки).
• документальне спостереження (облік) використовується
підприємствами, організаціями, установами при складанні звітності на
основі документів первинного обліку і є досить достовірним і надійним
джерелом інформації;
• опитування - спосіб спостереження, при якому відомості одержують зі
слів респондента (опитуваного). У статистичній практиці
застосовуються такі основні способи опитування:
• усне (експедиційне) опитування - спеціально підготовлені реєстратори на
основі опитування обстежуваної особи заповнюють переписні листи
(фіксують факти).
• спосіб самореєстрації полягає в тому, що формуляри заповнюються
самими опитуваними особами (респондентами), а реєстратори роздають
опитувальні бланки, інструктують респондентів, збирають заповнені
формуляри, контролюючи при цьому правильність заповнених відомостей.
• кореспондентський спосіб полягає в тому, що формуляри заповнюються
та надсилаються опитуваними особами на адресу організації, яка
проводить дослідження, без участі реєстраторів на основі інструкцій
щодо їх заповнення.
• анкетний спосіб передбачає збір інформації у вигляді анкет. Анкети
поширюються різними способами, заповнюються на добровільних засадах,
як правило, анонімно.
 2.3. План статистичного спостереження

Програмно-методологічні питання плану статистичного спостереження включають:

• визначення мети і завдань спостереження;
Мета статистичного спостереження має бути конкретною та чітко
сформульованою, виходити із загальних завдань, поставлених перед статистичним
дослідженням.
• вибір об'єктів та одиниць спостереження;
Об'єкт спостереження - статистичну сукупність соціально-економічних явищ чи
процесів, що підлягають обстеженню. Встановлення об'єкта спостереження означає
визначення точних меж і складу сукупності.
Інколи, для обмеження об'єкта спостереження використовують поняття цензу (це
ряд ознак, кількісне значення яких при проведенні статистичного спостереження служить
підставою для обліку (або не віднесення) одиниці до сукупності, що досліджується.
Одиниця сукупності - елемент статистичної сукупності, який є носієм ознак, що
підлягають реєстрації. Кількість одиниць сукупності називається обсягом сукупності.
Одиниця спостереження - це первинна одиниця, від якої одержують інформацію.
Так, під час перепису населення одиницею спостереження є домогосподарство, а також
кожен його член. Коли мова йде про реєстрацію проданих квартир на біржах нерухомості, то
одиницею спостереження є біржа. Отже, одиниця сукупності та одиниця спостереження
можуть співпадати, або не співпадати.
• розробка програми спостереження;
Програма спостереження - перелік ознак, що підлягають реєстрації (при
безпосередньому спостереженні), або це перелік питань, за допомогою яких збираються
відомості (при опитуваннях). Склад та зміст програми спостереження визначаються
завданнями дослідження та особливостями суспільно-економічного явища, що досліджується.
• вибір форми, виду і способу проведення спостереження.
Одночасно з програмою спостереження розробляється інструментарій у вигляді
статистичних формулярів та інструкцій щодо їх заповнення.
Статистичний формуляр - це документ єдиного зразка, що містить програму і
результати спостереження. Він може мати різні назви: бланк обстеження, переписний лист,
анкета, звіт.
 2.3. План статистичного спостереження

Другою складовою частиною плану спостереження є

комплекс організаційних питань, до яких відносять:
• визначення органу (виконавця) спостереження – суб’єкт
спостереження (спостереження може проводитися власними
силами або організаціями, що спеціалізуються на проведенні
спостереження);
• визначення часу спостереження: дати початку, дати
закінчення спостереження, критичної дати. Строк (період)
спостереження встановлюється виходячи з обсягу роботи та
чисельності персоналу, котрий буде зайнятий збиранням даних.
Критичною датою вважається конкретний день року (час дня),
станом на який проводиться реєстрація ознак по кожній одиниці
статистичної сукупності.
• визначення місця (території) проведення
спостереження.
 2.3. План статистичного спостереження

О ргани спо стереж ення

Х то проводить?
П ерсонал

Д е? М ісце спо стереж ення

В и з н ач е н іс т ь п и т а н ь
Ч ас спостереж ення
Коли?
П еріод спостереж ення

За допом огою
чого? М атеріально-технічне забезпечен ня

Я к забезпечити С истема контролю результатів

точність
результатів? П робне обстеж енн я

Рисунок. Організаційні питання плану спостереження

 2.3. План статистичного спостереження

Залежно від масштабності об'єкта спостереження, а також

зацікавленості щодо його результатів суб’єктами спостереження можуть
бути:
1. Центральні органи державної статистики: Державний комітет
статистики України та його регіональні відділення, що здійснюють державні
обстеження на макрорівні (переписи населення, земельного фонду, технологій;
обстеження міграційних потоків населення, неформальної зайнятості,
бюджетів домогосподарств, діяльності суб'єктів бізнесу).
2. Статистичні відділи міністерств і відомств, що здійснюють
державні обстеження локального характеру за певною тематикою
(обстеження Державної податкової адміністрації, Комітету митного
контролю, Державної служби приватизації майна).
3. Спеціальні інститути, агентства, міжнародні організації, що
проводять обстеження, котрі засновані на вивченні: громадської думки або
мотивації, поведінки та оцінок окремих суб'єктів суспільно-економічного
життя (Міжнародний інститут соціології, Міжнародна організація праці (МОП),
Міжнародний центр дослідження проблем тенденцій діяльності економічного
характеру, Генеральне агентство у справах економіки та фінансів при
комітеті ЄС).
4. Аналітичні відділи окремих економічних структур (підприємств,
організацій, фірм, банків, бірж, страхових товариств тощо), що проводять на
мікрорівні обстеження маркетингового або контрольного характеру
(маркетингові обстеження туристичних фірм, які мають на меті визначити
обсяг споживчого ринку; обстеження фактичних і потенційних клієнтів
комерційних банків з метою аналізу потреби в різних видах банківських послуг).
 2.3. План статистичного спостереження

Обґрунтування місця обстеження передбачає

визначення пункту, в якому знаходиться одиниця
спостереження і реєструються дані.
Час спостереження (об'єктивний час) - це час, до
якого належать дані спостереження.
Коли об'єктом спостереження є процес, то
вибирають інтервал часу, протягом якого накопичуються
дані.
Якщо об'єктом спостереження є певний стан, то
вибирають критичний момент - момент часу, станом на
який реєструються дані.
 2.4. Помилки статистичного спостереження та забезпечення
вірогідності даних

Одночасно методологічним (як засіб запобігання

помилок) і організаційним (як засіб виявлення та виправлення
помилок) питанням плану спостереження є контроль даних.
Контроль означає, насамперед, перевірку даних
обстежень щодо їх повноти та достовірності. Повнота
даних контролюється, як правило, візуально: перевіряють
наявність даних по всім одиницям і позиціями. Достовірність
даних перевіряють засобами логічного та арифметичного
контролю.
Логічний контроль - це перевірка сумісності даних, яка
полягає в порівнянні взаємозалежних ознак.
Встановити розмір помилки і виправити її можна
засобами арифметичного контролю: прямим або побічним
перерахунком зареєстрованих даних (розмір сукупного доходу
домогосподарства можна перевірити відносно всіх його
витрат за основними статтями; розмір акціонерного
капіталу суспільства можна проконтролювати, знаючи
кількість акціонерів та розмір їх середнього внеску). Якщо
помилки виходять за межі логічного та арифметичного
контролю, то встановити достовірність даних неможливо й
доцільно враховувати природу помилок.
2.4. Помилки статистичного спостереження та забезпечення
вірогідності даних

Класифікація помилок статистичного спостереження здійснюється

за наступними ознаками:
за причинами виникнення розрізняють помилки:
- реєстрації - виникають у разі будь-якого спостереження внаслідок
викривлення фактів або неправильного їх запису,
- репрезентативності - виникають під час вибіркового
спостереження через несуцільність реєстрації даних і порушення принципів
випадковості відбору;
за природою виникнення помилки реєстрації можуть бути:
- випадковими - що виникають внаслідок збігу випадкових обставин
(неуважність реєстратора або незосередженості респондента). Вони
перекручують дані спостереження, проте завдяки масовості випадків, дія
таких помилок врівноважується, і вони істотно не впливають на результат;
- систематичними - які виникають в результаті постійних
спотворень в одному напрямі (тенденція округляти розміри доходів і витрат
до цілих чисел: доходів у бік зменшення, а витрат - у бік збільшення). Такі
помилки суттєво зміщують результати спостереження в одну сторону
(збільшення або зменшення). Систематичні помилки в свою чергу
підрозділяються на:
- ненавмисні – що виникають внаслідок необґрунтованості програми
спостереження, некомпетентності реєстраторів.
- зловмисні - що виникають через свідоме перекручування фактів з
метою очорнити або прикрасити дійсність.