ТЕМА1. Соціально-економічне прогнозування.

Поняття, предмет,
методи, технології.
1. Сутність СЕП, його предмет та об‘єкт.
2. Типологія прогнозу.
3. Основні принципи прогнозування соціально-економічних процесів.
4. Основні функції прогнозування.

1.СУТНІСТЬ СЕП, ЙОГО ПРЕДМЕТ ТА ОБ‘ЄКТ

....... переписати

2.ТИПОЛОГІЯ ПРОГНОЗУ
..............
В деяких випадках різниця між точковим і інтервальним прогнозами є
менш відчутною. Наприклад, в наступному році нац. дохід становитиме
547700000 ум.од.
Виділяють ще такі прогнози:

 одиничний (обмежується одним явищем або аспектом);

 множинний (стосується одночасно кількох явищ або кількох аспектів
явища).

Ще виділяють такі точкові прогнози:

 медіанні;
 незміщенні прогнози.
Точковий прогноз називається медіанним, якщо ймовірність того, що
прогнозне значення перевищуватиме дійсні дані, рівна імовірності заниження
прогнозу дійсних даних.
Якщо на точковий прогноз накладено умову, що остаточна його похибка має
мат. сподівання рівне нулю, то він буде незміщеним.
Так само можна поділити і інтервальні прогнози.
Для аналізу помилок точкового прогнозу розроблено багато
статистичних величин. Наприклад, стандартне відхилення помилки прогнозу,
середня абсолютна величина, показник розбіжності, коефіцієнт кореляції між
рядами прогнозу і дійсними значеннями.
Основними джерелами при прогнозуванні є:
 набутий досвід, який ґрунтується на знаннях щодо
закономірностей розвитку домліджуваних процесів та явищ;
 Екстраполяція існуючих тенденцій;
 Побудова економіко-математичних моделей.

З цих джерел виділяють три взаємодоповнюючі способи прогнозування соц.-

ек.процесів:
o Експертний;
 o Екстраполяції даних;
o Моделювання.

3.ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРОГНОЗУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-

ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

1) Принцип системності - дозволяє поєднати різні методи прогнозування

розвитку процесів та явищ різноманітної природи на одній
методологічній основі. Згідно з цим принципом об‘єкт прогнозування
потрібно розглядати у системі взаємопов‘язаних характеристик об‘єкту
і прогнозного фону, відповідно до цілей і задач дослідження. Тому
фактично обов‘язковим є врахування його емерджентності (цілісності)
і ієрархічності, самоорганізованості, ціленаправленості, керованості
тощо. Основні властивості кібернетичної системи.
Дослідження будь-якої економічної системи або структури
економічного процесу відбувається двома методами:
@ агрегування (коли ми вивчивши щось маленьке, переносимо на
велике);
@декомпозиція (переносимо з великого на маленьке).
Крім того системний підхід передбачає побудову прогнозів, базуючись
на методах і моделях для яких є характерною визначена субординація і
усвідомність.

2) Принцип адекватності прогнозів об‘єктивним закономірностям.

Тобто цей принцип характеризує процес виявлення та оцінки стійких
тенденцій і взаємозалежностей та створення теоретичної моделі, що є
аналогом реальних економічних процесів.

3) Принцип варіантності або альтернативності пов‘язаний з

можливістю розвитку економіки по різним траєкторіями з різними
взаємозв‘язками та структурними відношеннями. Ймовірнісний
характер прогнозувань пов‘язаний з існуванням випадкових процесів і
відхилень зі збереженням якісної однорідності та стійкості тенденцій.
Аналіз реалістичності кожного варіанту можливого розвитку може
бути здійснений методом збалансування за всіма основними
напрямками. При чому завжди потрібно пам‘ятати про ресурсні та
структурні обмеження та показники ефективності реалізації того яи
іншого варіанту.

4) Суть принципу наукової обгрунтованості розкривається при все

сторонньому, глибокому дослідженні прикладних розробок прогнозів.
Відповідно для точного і достовірного прогнозу необхідними є:
  всестороннє врахування економічних та інших законів
суспільного розвитку;
 Використання наукового інструментарію;
 Досвіду і сучасних досягнень.

5) Принцип прозорості. Покликаний забезпечувати досліднику достатню

і достовірну інформаційну базу.
6) Принцип ціленаправленості.
7) Принцип єдності політики та економіки. Формування економічних
прогнозів всіх рівнів повинно відбуватися з урахуванням сукупності
інтересів всіх суб‘єктів господарювання.

4.ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ПРОГНОЗУВАННЯ.

1. Науковий аналіз економічних, соціальних та наукового-технічних

тенденцій.(здійснюється в 3 етапи: репроспекція, діагноз і проспекція.
Ретроспекція- це етап прогнозування на якому проводиться
дослідження розвитку об‘єкта з метою отримання його
систематизованого опису. Під час ретроспекції визн. джерела
необхідної інформації, відбувається пошук і накопичення інформації,
відбувається оптимізація методів обробки інформації і формування
структури і набору характеристик об‘єкта прогнозування. Діагноз- це
етап прогнозування на якому відб. дослідження систематизованого
опису об‘єкта з метою виявлення тенденції його розвитку, а також
вибираються методи і моделі прогнозування. На етапі проспекції в
результаті отриманих на вході даних розробляється прогноз розвитку
об‘єкта в минулому, здійснюється оцінка достовірності, точності та
обґрунтованості прогнозу, тобто його верифікація. Також на цьому
етапі відбувається виявлення інформації, якої не вистачає для
прогнозування розвитку об‘єкта. Може уточнюватись наявна
інформація. Таким чином при необхідності вносяться корективи у
прогнозну модель. Реалізується мета прогнозу шляхом об‘єднання
конкретних прогнозів на основі синтезу.)
2. Дослідження об‘єктивних зв‘язків соціально-економічних процесів в
конкеретних умовах та у визначеному періоді.
3. Оцінка об‘єкту прогнозування.
4. Виявлення альтернативних варіантів соціального та економічного
розвитку об‘єктів.
5. Оцінка наслідків управлінських рішень.
6. Накопичення наукового матеріалу необхідно для подальшого
прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Реалізація перерахованих функцій прогнозування здійснюється

відповідно до двох підходів: пошукового та нормативного. Застосовуємо ці
підходи одночасно.