МІНІCТЕРCТВO OCВІТИ І НAУКИ УКРAЇНИ

Національний авіаційний університет

Кафедра логістики

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ»

Тема: «Сутність системного підходу в менеджменті»

Студента І курсу, ЛГ-111Б групи

Спеціальності 073 «Менеджмент»
Освітньо-професійні програми:
Логістика
Семенової Дар’ї Сергіївни
Викладач:
канд. екон. наук, доц. _______ В.М. Білявський

Київ – 2024
 2

ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ЗМІСТ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ........................................................5
1. Поняття системного підходу..................................................................................5
2. Основні принципи та концепції системного підходу..........................................9
.................................................................................................................................12
3. Переваги та недоліки системного підходу в менеджменті...............................13
Висновок.....................................................................................................................16
РОЗДІЛ 2. ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ НА ПРИКЛАДІ
ПІДПРИЄМСТВА.....................................................................................................18
ВИСНОВОК...............................................................................................................20
ДЖЕРЕЛА..................................................................................................................22
 ВСТУП
Тема залишається актуальною через постійні зміни в сучасному
бізнес-середовищі та постійну необхідність пристосовуватися до них.
Системний підхід в менеджменті визначається як методологія, що дозволяє
розглядати організацію як систему, складну взаємодіючу мережу елементів,
які спільно працюють для досягнення спільної мети. З урахуванням
зростаючої складності бізнес-процесів та конкурентного середовища,
розуміння та застосування системного підходу є критичним для успішного
управління. Системний підхід в менеджменті не лише дозволяє краще
розуміти внутрішню логіку та взаємодію складових організації, а й дозволяє
уникнути «розривів» у стратегічному плануванні та виконанні, що можуть
виникати внаслідок фрагментації процесів управління. Крім того,
системний підхід сприяє оптимізації ресурсів, забезпечуючи їх ефективне
використання та уникнення зайвих витрат. В умовах постійних змін та
нестабільності це особливо важливо для забезпечення
конкурентоспроможності організації.

Професійні журнали, книги, наукові статті і дослідження широко

висвітлюють теоретичні основи системного підходу в менеджменті, його
застосування в різних галузях та приклади успішних практик. Становлення
системного підходу пов’язане з роботами Богданова О.О., Гур’янова А.Б.,
Кустовської О.В., Оптнера С. та іншими.

Мета даного дослідження полягає у вивченні сутності системного

підходу в менеджменті з метою розкриття його теоретичних засад, методів
та практичних застосувань.

1. Розуміння основних концепцій та принципів системного підходу в

менеджменті.

2. Виявлення переваг та обмежень застосування системного підходу в

різних сферах управління.
 4

3. Аналіз практичних прикладів успішного впровадження системного

підходу в організаційну практику.

Об'єктом дослідження є системний підхід в менеджменті в цілому,

тоді як предметом дослідження можуть бути конкретні аспекти системного
підходу, такі як методи діагностики системи, аналіз взаємозв'язків між її
елементами, впровадження системного підходу в стратегічне планування та
управління ресурсами тощо.
 5

РОЗДІЛ 1. ЗМІСТ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ

1. Поняття системного підходу

Важливим ключовим елементом концепції «системного підходу» є
термін "система", що означає «зв'язок», «організм» або «організація», який
вперше з'явився у Стародавній Греції 2500-2400 років тому. Метафоризацію
терміну «система» започаткував Демокріт (460 до н. е. - 360 до н. е.).
Пізніше це слово набуло загального значення і стало використовуватися як
для фізичних (матеріальних), так і для створених людиною об'єктів. Однак
єдиного визначення терміну «система» досі не існує: За Л. фон Бертоланфі,
система - це комплекс взаємодіючих елементів; за А. Холлом, система - це
сукупність об'єктів і відносин між об'єктами та між атрибутами об'єктів; за
О.В. Кустовською, система - це сукупність методів вирішення певної
проблеми, таких як знання, інформація, матеріальні засоби та їх
використання, а також організація людської діяльності, спрямованої на
вирішення проблеми; за Р. Акофф, система - це будь-яка сутність, що
складається із взаємопов'язаних частин. Найбільш близьким є визначення
економічної системи К. Уотта, який розглядає систему як інтерактивний
інформаційний механізм господарської діяльності підприємства, що
характеризується взаємодією багатьох причин і наслідків; на думку В. І.
Хомякова, система - це певна єдність, що складається із взаємопов'язаних
частин, кожна з яких вносить свій внесок у характеристики цілого.

Аналізуючи визначення поняття «система» і враховуючи ряд інших

ознак, можна зробити висновки, що найбільш істотними рисами системи є
такі: а) наявність різноманітних елементів, з яких складається система; б)
взаємозв'язок елементів системи; в) наявність мети, яка є початком системи,
що пов'язує елементи і визначає їх взаємодію. Отже, система - це сукупність
взаємопов'язаних і водночас різних елементів, які утворюються для
досягнення певної мети.
 6

Системний підхід виник як реакція на стрімкий розвиток

аналітичного підходу в науці і на поступове дистанціювання творчого
мислення від проблем «цілісного організму». Становлення системного
підходу пов'язане з роботами О.О. Богданова. Богданов розглядав усі явища
як безперервний процес організації та дезорганізації і стверджував, що чим
більше властивості цілого відрізняються від суми його простих частин, тим
вищий рівень організації. Системний підхід є категорією без єдиного
визначення, оскільки трактується дуже широко і неоднозначно. У літературі
існують наступні тлумачення та визначення системного підходу: А.Б.
Гур'янов розглядає системний підхід як методологію аналізу проблеми як
системи. При цьому система включає в себе два елементи: 1) зовнішнє
середовище (включає в себе входи, виходи, зв'язок і зворотний зв'язок
системи із зовнішнім середовищем); 2) внутрішню структуру
(взаємопов'язані компоненти, що забезпечують процес, за допомогою якого
суб'єкт управління впливає на об'єкт, перетворює входи у виходи і досягає
цілей системи). В. Садовський розуміє системний підхід як вираження
процедури представлення об'єкта як системи і способу її розвитку. О.
Кустовська розглядає системний підхід як один з основних напрямів
методології спеціального наукового пізнання і соціальної практики, метою і
завданням якого є дослідження певного предмета як складної системи; О.
Остапчук у своїй роботі стверджує, що системний підхід – це вивчення
певного об'єкта управління як системи, що включає всі компоненти і
характеристики системи, тобто характеристики входів, процесів і виходів;
А. Холл розуміє системний підхід як синтез різних аспектів явища або
об'єкта, синтез думок; С. Оптнер зазначає, що системний підхід є зручним
інструментом для досліджень і розробок, який не є об'єктом, довільно
названим системою, а лише органічним цілим.

Системний підхід передбачає дотримання основних законів системи, а

саме:
 7

1. Композиції. Узгодження спільної і приватної мети.

2. Пропорційності. Внутрішня пропорційність повинна поєднуватися із
зовнішньою пропорційністю, тобто з відповідним рівнем розвитку
елементів у зовнішньому середовищі.
3. Врахування вузьких місць: особливу увагу слід приділяти
найслабшим елементам системи.
4. Формування: розгляд низки етапів життєвого циклу підприємства
(продукту).
5. Інтеграція: виводить систему на вищий рівень організації та
забезпечує синергію.
6. Поінформованість: наголошує на підтримці знань як ключовій умові
конкурентоспроможності.
7. Сталість: встановлює вимоги до побудови (статичний стан) та
функціонування (динамічний стан) системи.

Системний підхід застосовується насамперед через системний аналіз.

Системний аналіз - це сукупність методологічних засобів і практичних
прийомів, що використовуються для підготовки, обґрунтування та
прийняття рішень зі складних політичних, соціально-економічних,
технологічних та інших питань.

Науковий інструментарій системного аналізу включає різні методи:

 Неформальні методи: методи сценаріїв, методи експертних оцінок

(наприклад, метод Дельфі), діагностичні методи;
 Графічні методи: метод "дерева цілей", матричний метод, сітковий
метод;
 Кількісні методи: морфологічний аналіз, морфометричні методи,
статистичні методи (наприклад, статистична екстраполяція);
 Методи моделювання: кібернетичні моделі (оптимізація, імітаційне
моделювання, ігрові).
 8

То ж, системний підхід управління базується на концепції системи, яка

розглядається як цілісний об'єкт з взаємозв'язаними елементами та
спрямована на досягнення певної мети. Термін "система" відображає
різноманітність у трактуванні, однак основні риси системи включають
наявність різноманітних елементів, взаємозв'язок між ними та наявність
мети. Системний підхід виник як реакція на розвиток аналітичного підходу
та виступає як методологія аналізу та розв'язання складних проблем.
Використання системного підходу в управлінні передбачає дотримання
основних законів системи, таких як композиція, пропорційність, врахування
вузьких місць, формування, інтеграція, поінформованість та сталість.
Системний підхід застосовується насамперед через системний аналіз, що
включає різноманітні методи та інструменти, використовується для аналізу
та прийняття рішень щодо складних проблем у різних сферах діяльності.
 9

2. Основні принципи та концепції системного підходу

До основних принципів системного підходу належать принцип
цілісності (означає, що властивості системи неможливо вивести з неї самої),
залежність кожного елемента системи від його положення і функції в межах
цілого, структурність (врахування зв'язків і відносин системи),
взаємозалежність структури і середовища (тобто система виявляє свої
властивості в процесі взаємодії з середовищем) та ієрархічність структури
(врахування можливості поділу системи на підсистеми та елементи).

Системний підхід можна представити за допомогою сукупності

принципів:

1. Принцип цілісності полягає у виділенні об'єкта дослідження як

цілісного утворення, тобто у відокремленні його від інших явищ і
навколишнього середовища. Отже, системний підхід - це ставлення
до дослідження, сукупність принципів і метод дослідження.
2. Принцип сумісності складових елементів. Система може існувати як
єдине ціле лише тоді, коли її компоненти сумісні між собою. Саме ця
сумісність визначає можливість і наявність зв'язків, їх існування та
функціонування в межах цілого.
3. Загальний принцип функціонально-структурної будови означає, що
при вивченні систем управління необхідно проаналізувати і
визначити функціональну структуру системи, тобто розглянути
функціональний зміст кожного елемента і зв'язки між елементами.
Дві ідентичні системи з однаковим набором елементів і однаковою
структурою можуть мати різне функціональне наповнення цих
елементів. Наприклад, система управління може мати нерозвинені
функції соціальної організації, прогнозування та планування, зв'язків
з громадськістю.
4. Принцип розвитку. Всі характеристики будь-якої системи управління
залежать від особливостей її рівня та стадії розвитку. І це не можна
 10

ігнорувати при проведенні досліджень. Необхідно робити

порівняльний аналіз минулого стану системи, її теперішнього та
можливого майбутнього. Тут, звичайно, постає питання інформації. А
це наявність, адекватність і цінність інформації.
5. Принцип функціональної мобільності (рухливості, нестабільності).
Оцінюючи розвиток системи управління, не можна виключати
можливість зміни її загальної функції або набуття нею нових функцій
цілісності при збереженні відносної стабільності її внутрішніх
функцій, тобто складу і структури.
6. Принцип імовірнісної оцінки. Не всі причинно-наслідкові зв'язки
можна простежити та оцінити з достатньою точністю під час
дослідження. З огляду на сучасний рівень і можливості вивчення
соціально-економічних і соціально-психологічних явищ, багато
зв'язків і відносин об'єктивно мають імовірнісний характер, і багато
явищ можна оцінити лише з певною ймовірністю. Тому управлінські
дослідження мають орієнтуватися на імовірнісну оцінку.
7. Принцип варіантності випливає з принципу ймовірності. Комбінації
можливостей пропонують різні варіанти відображення та розуміння
реальності. Кожен з цих варіантів може і повинен бути у фокусі
дослідження. Будь-яке дослідження може бути спрямоване на
досягнення одного результату, а може бути спрямоване на виявлення і
подальший аналіз можливих варіантів відображення стану реальності.

В рамках системного підходу виділяють наступні основні концепції:

– теорія ощадливого виробництва – основними цілями якого є мінімізація

відходів та витрат, збільшення продуктивності та якості, забезпечення
постійного покращення.

– теорія глобальної стратегії – це означає, що певна організація реалізує

одну й ту саму стратегію в різних країнах. Глобальні стратегії дають кращі
результати в секторах, де існує глобальна конкуренція або де розпочався
 11

процес глобалізації. Однак глобальні стратегії зумовлені необхідністю

адаптації до конкретних умов. Глобальна стратегія передбачає два способи
отримання компаніями конкурентних переваг. Перший спосіб базується на
здатності компанії працювати в різних країнах для зниження витрат і
посилення диференціації продукції, як це роблять компанії, що працюють
на глобальних ринках. Другий спосіб фокусується на здатності компанії
координувати діяльність своїх дочірніх компаній, що працюють по всьому
світу, так, як це не вдається компаніям, що працюють лише на локальних
ринках;

– концепція управління по цілям – це популярний метод управління, який

має потенціал для поєднання планування та контролю у складній сфері
людських ресурсів. Це також мотиваційний метод, який допомагає
подолати негативний вплив контролю на поведінку працівників. Суть цієї
концепції полягає в тому, що управління можливе лише тоді, коли цілі
зводяться до рівня окремого працівника, а постановка цілей працівника
передбачає лише наявність у нього певних компетенцій для досягнення цих
цілей. При цьому працівники повинні отримувати постійний зворотній
зв'язок від своїх керівників у вигляді позитивних дій на шляху до реалізації
цілей, а також стимулів і відповідної винагороди за досягнення цих цілей;

– стратегія адаптації – ця стратегія передбачає поступовий перехід системи

з одного стану в інший. Реалізація цієї стратегії забезпечує максимальну
адаптацію організації до умов ринку, потреб і запитів споживачів.
Доцільність використання цієї стратегії обумовлена тим, що будь-яка
організація, будучи відкритою системою, сильно залежить від умов
зовнішнього середовища, в якому вона функціонує, і повинна постійно
адаптуватися до змін, що відбуваються в ньому.

Отже, зазначені принципи, такі як цілісність, залежність елементів

системи, структурність, взаємозалежність і ієрархічність, сприяють
розумінню внутрішніх механізмів організацій та їх взаємодії з зовнішнім
 12

середовищем. Системний підхід, представлений через ці принципи, надає

комплексне бачення організаційних систем, що дозволяє ефективніше
аналізувати та оптимізувати їх діяльність. Крім того, в тексті описані
основні концепції управління, такі як глобальна стратегія, теорія
ощадливого виробництва, управління по цілях та стратегія адаптації, які
доповнюють системний підхід і розширюють можливості управлінського
впливу на організаційні процеси.
 13

3. Переваги та недоліки системного підходу в менеджменті

Системний підхід до стратегічного управління підприємством як
системою дозволяє взаємозв’язано вирішувати системні завдання, котрі
об’єднані у підсистеми (елементи), що враховують часовий період
управління, ресурсні складові, перспективи розвитку, ризики. Застосування
даного підходу сприятиме недопущенню розвитку кризових явищ у процесі
функціонування підприємства, оскільки система управління спрямована на
передбачення, своєчасне реагування та запобігання таким явищам. Серед
усіх управлінських підходів менеджменту системний підхід можна
визначити як повний і комплексний. Системний підхід в менеджменті має
свої переваги і недоліки, які варто враховувати при його застосуванні.

У менеджменті виявляється досить ефективним засобом керування

організацією через кілька ключових переваг. По-перше, він дозволяє
керівництву організації розглядати її як цілісну систему, зі складними
внутрішніми та зовнішніми зв'язками. Це розширює орієнтацію в
управлінні, дозволяючи керівникам бачити велику картину та взаємозв'язки
між різними аспектами діяльності. По-друге, системний підхід забезпечує
комплексний аналіз проблем та ситуацій, оскільки дозволяє враховувати
взаємозалежність та взаємодію між різними частинами організації. Це
сприяє більш ефективному та глибшому розумінню ситуацій та сприяє
виявленню оптимальних рішень. Крім того, системний підхід стимулює
інновації та творчість в організації. Він сприяє появі нових ідей та підходів,
оскільки допомагає розуміти вплив різних факторів на діяльність та
стимулює пошук альтернативних шляхів вирішення проблем. Також
системний підхід сприяє поліпшенню комунікації в організації, оскільки
підкреслює важливість взаємодії та обміну інформацією між різними
рівнями та частинами системи.
 14

Системний підхід сприяє більшій гнучкості та адаптивності

організації до змін у середовищі, оскільки дозволяє швидше реагувати на
нові умови та ситуації.

Обмеження застосування системного підходу в менеджменті можуть

виникати з різних причин, і їх важливо враховувати для успішної
імплементації цього підходу. Одним із обмежень є складність інтеграції.
Впровадження системного підходу може вимагати значних зусиль і
ресурсів, а також зміни в управлінській культурі організації. Це може
викликати опір у членів команди та потребу у тривалому часі для адаптації.
Крім того, необхідність великої кількості інформації може стати
перешкодою. Для ефективного застосування системного підходу необхідно
мати доступ до різних джерел інформації про всі аспекти діяльності
організації, що може створити труднощі в зборі, аналізі та інтерпретації
даних. Ще одним обмеженням є можливі неоднозначні результати. Завдяки
складності та великій кількості факторів, які впливають на систему, іноді
може бути важко передбачити, як зміни в одній частині системи вплинуть
на інші аспекти. Це може призвести до непередбачуваних наслідків та
ускладнити процес управління.

Крім того, відсутність єдиного методу застосування є ще одним

обмеженням системного підходу. Кожна організація має власні потреби та
характеристики, тому методи застосування системного підходу можуть
відрізнятися в залежності від ситуації. Це може ускладнити стандартизацію
процесів та вимагати індивідуального підходу до кожної ситуації.

Таким чином, системний підхід пропонує комплексний та

взаємозв’язаний підхід до вирішення системних завдань, що дозволяє
враховувати часовий період управління, ресурсні складові, перспективи
розвитку та ризики. Використання цього підходу сприяє попередженню
кризових ситуацій та реагуванню на них своєчасно. Зокрема, системний
підхід в менеджменті дозволяє розглядати організацію як цілісну систему,
 15

що сприяє розумінню великої картини та забезпечує комплексний аналіз

проблем та ситуацій. Крім того, він стимулює інновації, покращує
комунікацію та сприяє більшій гнучкості та адаптивності організації до змін
у середовищі. Проте, системний підхід має свої недоліки, зокрема,
складність впровадження, потребу у великій кількості інформації,
неоднозначність результатів та відсутність єдиного методу застосування. Ці
обмеження вимагають уважного аналізу та адаптації під конкретні потреби
та умови кожної організації. Тим не менш, з урахуванням переваг та
недоліків, системний підхід в менеджменті залишається потужним
інструментом для досягнення стратегічних цілей та ефективного управління
організацією.
 16

Висновок
Системний підхід в менеджменті представляє собою комплексну та
глибоку стратегію управління, яка базується на розумінні організації як
цілісної системи, що складається з взаємозалежних елементів. Його
сутність полягає в тому, що організація розглядається не як сукупність
окремих частин, а як єдина система, де кожен елемент взаємодіє з іншими,
впливаючи на загальний результат. Використання системного підходу
дозволяє керівництву отримувати глибше розуміння внутрішніх та
зовнішніх процесів, виявляти причинно-наслідкові зв'язки та розглядати
бізнес у комплексі. Це сприяє більш ефективному прийняттю рішень,
адаптації до змін та досягненню стратегічних цілей.

Розуміння основних концепцій та принципів системного підходу в

менеджменті є важливою передумовою для ефективного управління
організаціями. Цей підхід допомагає керівникам сприймати організацію як
цілісну систему, де всі елементи взаємодіють між собою та впливають на
загальний результат. Розуміння принципів, таких як цілісність,
взаємозалежність та ієрархічність структури, дозволяє керівникам
аналізувати складні ситуації та приймати обґрунтовані рішення.
Застосування системного підходу в менеджменті сприяє більш глибокому
розумінню взаємозв'язків у внутрішніх та зовнішніх процесах організації,
що відображається на її успішності та конкурентоспроможності.

Розглядаючи переваги та обмеження застосування системного

підходу в менеджменті, можна зазначити, що системний підхід виявляється
потужним інструментом для ефективного управління організацією, але
водночас має свої обмеження, які необхідно враховувати. Серед переваг
можна виділити його здатність до розглядання організації як цілісної
системи зі складними внутрішніми та зовнішніми зв'язками, що розширює
орієнтацію в управлінні та сприяє глибшому розумінню ситуацій. Крім
того, системний підхід сприяє комплексному аналізу проблем та стимулює
 17

інновації та творчість в організації. Його впровадження також сприяє

поліпшенню комунікації та забезпечує більшу гнучкість та адаптивність
організації до змін у середовищі.

Проте, на шляху до успішного використання системного підходу

стоять деякі обмеження. Складність інтеграції та потреба в значній
кількості інформації можуть ускладнити процес впровадження.
Неоднозначні результати через складність системних взаємозв'язків також
можуть ускладнити управління. Крім того, відсутність єдиного методу
застосування може створити труднощі в стандартизації та вимагати
індивідуального підходу до кожної ситуації.

Таким чином, хоча системний підхід має значні переваги у сфері

менеджменту, врахування його обмежень допоможе зробити його
застосування більш ефективним і успішним.
 18

РОЗДІЛ 2. ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ НА

ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВА
Можна привести в приклад різні компанії, які впроваджують
системний підхід в управлінні, такі як Toyota, Samsung, The Boeing
Company та інші, але вибір впав на Toyota.

Toyota є чудовим прикладом успішного впровадження системного

підходу в свою діяльність. Компанія визнає важливість розуміння та
управління взаємозв'язками між різними елементами своєї бізнес-системи.

Toyota відома своїм системним підходом до менеджменту, який

називається Toyota Production System (TPS) або Lean Production. Цей підхід
був розроблений в компанії Toyota і став основою для багатьох сучасних
методологій управління, таких як Lean Manufacturing і Lean Management.

Варто зазначити, що Toyota впроваджує системний підхід не лише у

управлінні, але й у всіх інших аспектах свого бізнесу, включаючи логістику,
постачання, розробку та обслуговування автомобілів. Це дозволяє компанії
забезпечувати злагодженість та ефективність у всіх ланках свого
постачального ланцюга та забезпечувати високу якість продукції та
обслуговування для своїх клієнтів.

Toyota впроваджує декілька принципів системного підходу в свою

діяльність. Ось кілька з них:

 "Lean Manufacturing" (Ощадливе виробництво): яка спрямована на

усунення втрат та зайвого розподілу ресурсів. Це включає в себе
виявлення та усунення зайвого запасу, зайвих рухів та непотрібних
операцій, що дозволяє забезпечити ефективне виробництво без
витрат.
 "Just-in-Time" (Саме вчасно): вони ставлять за мету постачати
необхідні матеріали, комплектуючі та продукцію в потрібну кількість
 19

та в потрібний момент. Це дозволяє уникнути зайвих запасів, знизити

витрати та покращити реакцію на зміни в попиті.
 "Kaizen" (Постійне поліпшення): що передбачає постійне покращення
усіх аспектів бізнесу. Компанія надає можливість своїм
співробітникам пропонувати та впроваджувати ініціативи щодо
поліпшення процесів, продукції та якості. Це стимулює постійне
розвиток та інновації в організації.
 "Jidoka" (Самостійність машини): що означає надання машинам
автономності та здатності самостійно виявляти проблеми та
зупинятися. Це дозволяє уникнути виробництва бракованої продукції
та забезпечити високу якість.
 "Genchi Genbutsu" (Повернення до джерела): що означає особистий
візит до місця події для отримання першоджерела інформації. Це
допомагає зрозуміти проблеми та виявити можливості для
поліпшення, а також покращує комунікацію та прийняття рішень.

Успіх Toyota впровадження системного підходу відображається у їхній

репутації як провідного виробника автомобілів з високою якістю,
ефективністю та надійністю. Принципи системного підходу, впроваджені
Toyota, сприяють її успіху та допомагають компанії забезпечувати високу
якість продукції, ефективність виробництва та гнучкість в реагуванні на
зміни.
 20

ВИСНОВОК
Узагальнюючи, системний підхід в менеджменті є потужним
інструментом, який допомагає організаціям досягати високої ефективності
та стабільності. Розуміння його концепцій і принципів, виявлення переваг і
обмежень, а також вивчення практичних прикладів успішного
впровадження системного підходу допомагають покращити управління
організацією. Впровадження системного підходу сприяє оптимальному
використанню ресурсів, покращенню комунікації та взаємодії між
відділами, залученню працівників до процесу прийняття рішень та
постійному впровадженню поліпшень.

Системний підхід в менеджменті є важливою стратегічною

концепцією, яка допомагає організаціям досягати високої ефективності та
стабільності в управлінні своїми процесами. Сутність системного підходу
полягає в розумінні організації як цілісної системи, взаємозв'язаних
елементів та процесів, які впливають один на одного. Розуміння основних
концепцій та принципів системного підходу в менеджменті є ключовим для
ефективного управління.

Виявлення переваг та обмежень застосування системного підходу в

різних сферах управління важливо для раціонального вибору стратегій та
методів управління. Переваги включають поліпшення ефективності, якості
та інноваційності, зниження витрат та втрат, а також залучення працівників
до процесу прийняття рішень. Однак, системний підхід може мати свої
обмеження, такі як складність впровадження, потребу відповідної культури
організації та часові витрати на навчання та перетворення.

Аналіз практичних прикладів успішного впровадження системного

підходу в організаційну практику підтверджує ефективність цього підходу.
Компанія Toyota успішно використовує системний підхід для досягнення
високої продуктивності, якості та конкурентоспроможності. Цей приклад
 21

підтверджує, що системний підхід може бути успішно впроваджений у

різних галузях управління та приносити позитивні результати.
 22

ДЖЕРЕЛА
1. Шкільняк М. М, Овсянюк-Бердадіна О. Ф., Крисько Ж. Л., Демків І.
О. Менеджмент: навч. посіб. Тернопіль: Крок, 2017. 252 с.
2. Гуторова О. О. Основи менеджменту: навч. посіб. Харків: ХНАУ,
2009. 327с.
3. Харченко В. А. Системний підхід до стратегічного управління
підприємством. Економічний вісник Донбасу. 2013. № 1. С. 157-161.
4. Принципи системного підходу: веб-сайт. URL:
https://studfile.net/preview/9732211/page:20/ (дата звернення
13.04.2024).
5. Системний підхід до управління підприємством та персоналом
підприємства: веб-сайт. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?
op=1&z=1079 (дата звернення 13.04.2024).
6. Системний підхід до управління підприємствами на основі
автоматизації бізнес-процесів: веб-сайт. URL:
http://www.agrosvit.info/?op=1&z=3477&i=4 (дата звернення
13.04.2024).
7. Кравченко М. О. Системний менеджмент: навч. посіб. Київ: КПІ ім.
Ігоря Сікорського, 2021. 71 с.
8. Поняття та види системи в менеджменті: веб-сайт. URL:
https://osvita.ua/vnz/reports/management/14999/ (дата звернення
13.04.2024).
9. Поняття системи й системного підходу в менеджменті: веб-сайт.
URL: http://moodle.nati.org.ua/mod/book/view.php?id=5264 (дата
звернення 13.04.2024).
10.Застосування системного підходу в управлінні підприємством: веб-
сайт. URL:
http://eprints.library.odeku.edu.ua/id/eprint/7003/1/Meleka_Zastosuvan_sy
st_pidhodu_M_2019.pdf (дата звернення 13.04.2024).
 23

11.Системний підхід у методах управління підприємством. URL:

https://youtu.be/ZHwWZBvdBN4?si=EI4CdMiJk7To675K (дата
звернення 14.04.2024).
12.Lean. Методи ощадливого виробництва: веб-сайт. URL:
http://surl.li/sprd (дата звернення 14.04.2024).
13.Бережливе виробництво: як досягти досконалості, скорочуючи
непотрібні дії: веб-сайт. URL: https://blog.ganttpro.com/ru/berezhlivoe-
proizvodstvo-lean/ (дата звернення 15.04.2024).
14.Виробнича система Тойота: веб-сайт. URL:
https://toyota-bt.com/ua/materials/toyota-production-system (дата
звернення 15.04.2024).