МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ

УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ
ІНСТИТУТ
ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»
ФАКУЛЬТЕТ БІОМЕДИЧНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ
КАФЕДРА БІОМЕДИЧНОЇ КІБЕРНЕТИКИ

Реферат
з дисципліни: «Системний аналіз»
на тему: «Методи проектування систем»

Виконав:
Студент групи БС-91
Горб Олександр
Перевірив:
ст. вик. каф. БМК
Рудніков Є. Г.

Зараховано від ___.___._______

___________________________
(підпис викладача)
 Київ-2021

ЗМІСТ

ВСТУП...........................................................................................................................................3
ОСНОВНА ЧАСТИНА...............................................................................................................4
1. Організаційно-технологічні принципи........................................................................4
2. Методи формування заданого стану.............................................................................8
3. Методи графічного представлення фактичного та заданого стану......................10
4. Поняття та класифікація типових проектних процедур........................................15
ВИСНОВКИ................................................................................................................................17
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ..........................................................................................................18

2
ВСТУП
Проектування має на меті забезпечити ефективне функціонування і
взаємодію системи в середовищі її практичної діяльності. Саме якісне
проектування забезпечує створення такої системи, яка здатна функціонувати
при постійному вдосконаленні її організаційної, технологічної, нормативно-
правової основи, і розширювати спектр управлінських функцій, що
реалізовуються, і об'єктів взаємодії. Проблеми функціонування систем в
економіці пов'язані, з одного боку, з необхідністю обліку багатоаспектності,
многофакторности, многокритериальности і різноманітності (різновиди)
вирішуваних економічних завдань, а з другой- з мірою розробки історичних
основ розвитку економіки і конкретного економічного об'єкту (підприємства,
фірми, організації, організаційного управління, банку, податкової служби і
тому подібне). Тому розробка нових систем неможлива без застосування
наступних організаційно-технологічних принципів.

3
ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Організаційно-технологічні принципи
Принцип абстрагування полягають у виділенні істотних (з конкретної
позиції розгляду) аспектів системи і відверненні від несуттєвих з метою
представлення проблеми в простішому загальному вигляді, зручному для
аналізу і проектування.
Принцип формалізації полягає в необхідності строгого методичного
підходу до вирішення проблеми, використання формалізованих методів
опису і моделювання процесів, що вивчаються і проектованих, включаючи
бізнес процеси, функціонування системи.
Принципи концептуальної спільності полягає в неухильному
дотриманні єдиної методології на усіх етапах проектування економічної
системи і усіх її складових.
Принцип несуперечності і повноти полягає в наявності усіх необхідних
елементів в новостворюваній системі і погодженій їх взаємодії.
Принцип стандартизації і уніфікації полягає в необхідності
застосування типових, уніфікованих стандартизованих елементів
функціонування систем. Впровадження цього принципу в практику дозволяє
скоротити тимчасові, трудові і вартісні витрати на створення системи при
максимально можливому використанні накопиченого досвіду у формуванні і
реалізації проектних рішень.
Принцип незалежності даних припускає, що моделі даних мають бути
проаналізовані і спроектовані незалежно від процесів їх обробки, а також від
їх фізичної структури і розподілу в технологічному середовищі.
Принцип структуризації даних передбачає необхідність структуризації
і ієрархічної організації елементів інформаційної технології системи.
Принцип доступу кінцевого користувача полягає в тому, що
користувач повинен мати засоби доступу до бази даних, які він може
використати безпосередньо (без програмування).
Дотримання цих принципів потрібне при виконанні робіт на всіх
стадіях створення і функціонування систем, тобто впродовж усього їх
життєвого циклу. Життєвий цикл - період створення і використання системи,
що охоплює її різні стани, починаючи з моменту виникнення необхідності в
цій системі і закінчуючи моментом її повного не використання (утилізації).
Життєвий цикл системи включає стадії: передпроектну, проектну,
впровадження і функціонування. Підпроблеми стадій життєвого циклу
4
дозволяються застосуванням сучасних структурних методів, серед яких
центральне місце займає методологія структурного аналізу. Структурним
аналізом називають метод дослідження системи, який розпочинається з її
загального огляду і потім деталізується, придбаваючи ієрархічну структуру зі
все більшим числом рівнів. Структурний аналіз передбачає розбиття системи
на рівні абстракції з обмеженим числом елементів на кожному з рівнів
(зазвичай від 3 до 6.7). На кожному рівні виділяються лише істотні для
системи деталі. Дані розглядаються в сукупності з операціями, що
виконуються над ними. Використовуються суворі формальні правила запису
елементів системи, складання специфікації системи і послідовне наближення
до кінцевого результату.
Методологія структурного аналізу базується на загальних принципах,
частина з яких регламентує організацію робіт на початкових етапах
життєвого циклу створюваної системи, а частина використовується при
виробленні рекомендацій по організації робіт. В якості двох базових
використовуються:
Принцип декомпозиції - припускає рішення складних проблем
структуризації комплексів функціональних завдань шляхом розбиття на
безліч дрібних незалежних завдань, легких для розуміння і рішення;
Принцип ієрархічного впорядковування – декларує, що облаштування
організаційних частин також істотне для розуміння при детальному
формалізованому їх описі. Розуміння проблеми різко підвищується при
організації її частин в деревовидні ієрархічні структури, тобто система, може
бути зрозуміла і побудована за умовами, кожен з яких додає нові деталі.
На передпроектній стадії проводиться вивчення і аналіз усіх
особливостей об'єкту проектування з метою уточнення вимог замовника, їх
формалізованого представлення і документування. Методи, використовувані
на цій стадії, підрозділяються на методи вивчення і аналізу фактичного стану
об'єкту, методи формалізування заданого стану, методи графічного
представлення фактичного і заданого станів.
Методи вивчення і аналізу фактичного стану економічного об'єкту
дозволяють виявити вузькі місця в досліджуваних процесах і включає:
Усне або письмове опитування;
Письмове анкетування;
Спостереження, вимір і оцінку;
Групове обговорення;
Аналіз завдань;
5
 Аналіз процесу.
Усне і письмове опитування проводиться по заздалегідь складеному
запитальнику із записом відповідей і дозволяє у формі нескладної бесіди
зрозуміти технологію роботи і досвід опитуваного. Утруднення
психологічного порядку легко долаються і можна приступити до підготовки
нового рішення вже на стадії аналізу. Недолік метода- різнорідність
результатів опитування.
Письмове анкетування за допомогою переліку питань дає (за умови
готовності опитуваних до правдивих відповідей) повну і грунтовну
інформацію. При досить великій кількості анкет практикується їх обробка на
ЕОМ. Щоб підвищити якість анкетування, доцільно ввести підказку
відповідей : "да-нет", "мало-середньо-великий" і тому подібне. Істотний
вплив на якість результатів роблять чіткість, недвозначність питань, тому
розробка переліку питань припускає знання принципової проблемної
ситуації.
Спостереження, вимір і оцінка. За допомогою цих методів збираються
відомості про параметри, ознаки і об'єкти у відповідній сфері дослідження.
Важливі для вивчення параметри, ознаки і об'єкти точно оцінюються
співробітниками і реєструються в картках або у формулярах (наприклад, по
частоті, кількості, тривалості, витратам). Накопичення відомостей і аналіз
результатів при досить великій кількості спостережень виконується на ЕОМ.
Групове обговорення проводиться проектувальниками, спільно із
замовниками з метою узагальнення і обговорення усіх важливих для
вирішення проблем питань і визначення необхідних завдань.
Аналіз завдань. Суть цього методу полягає у вертикальній і
горизонтальній структуризації завдань і їх розподілі між виконавцями
(посадовими інструкціями) на основі заданої структури об'єкту. Завдання
розчленовуються до такої міри, щоб була можливість визначити результати,
рішення, повноваження, алгоритми, вхідну і вихідну інформацію. Аналіз
завдань - це перший етап і передумова опису завдань, які є основою для
побудови технології отримання результатів, розробки посадових інструкцій і
планів розподілу функцій при роботі в нових технологічних умовах.
Відправним пунктом аналізу служать вимоги до об'єкту і його інформаційної
системи.
Аналіз виробничих, управлінських і інформаційних процесів
використовується для підготовки рішень, що стосуються реорганізації
системи. За допомогою аналізу процесу рішення завдань розробляються

6
необхідні зміни, які мають бути внесені в організаційну технологію.
Одночасно уточнюються цільові установки вирішуваних задач.
Аналіз виробничих, управлінських і інформаційних процесів повинен
охоплювати в першу чергу наступне: обстежуваний об'єкт; мета і результат
рішення управлінських завдань; складові технологічного процесу - рішення,
операції і алгоритми; об'єм і якість інформації; засоби обробки інформації;
вимоги до управлінського персоналу і робочого місця; методи роботи; вузькі
місця, перешкоди, труднощі; вимоги раціональної організації техпроцеса.
В цілому методи вивчення і аналізу фактичного стану управлінської
діяльності і існуючої технології рішення завдань призначені для
встановлення і оцінки процесів, функцій, що пред'являються до працівників
вимог, послідовності виконання технологічних операцій і засобів праці,
тривалості і термінів виконання робіт, потоків інформації. Вони сприяють
збору необхідних матеріалів і формуванню необхідної початкової основи для
проектування системи.

7
 2. Методи формування заданого стану
Методи формування заданого стану грунтуються на теоретичному
обгрунтуванні усіх складових частин і елементів системи виходячи з цілей,
вимог і умов замовника. До цих методів відносяться:
- моделювання процесу управління;
- структурне проектування;
- декомпозиція;
- аналіз інформаційного процесу.
Метод моделювання процесу управління. В процесі вивчення об'єкту
проектування будуються економіко-організаційні і інформаційно-логічні
моделі, які включають завдання, структури і ресурси об'єкту. Вони
відбивають господарські і управлінські стосунки, а також пов'язані з ними
інформаційні потоки. Представляючи комбінацію матеріальних і
інформаційних процесів, сприяють підвищенню рівня організації об'єкту.
Інформаційно-логічні моделі містять необхідні відомості про
інформаційні зв'язки між органами і сферами управління, комплексами
вирішуваних завдань і окремими завданнями в єдності з господарськими
процесами.
Метод структурного (модульного) проектування дозволяє розробити
проект чітко розмежованих блоків (модулів), між якими встановлюються
зв'язки за допомогою вхідної і вихідної інформації, а також показується
ієрархія їх підлеглості. Умовами застосування цього методу є розбиття
великих комплексів завдань на підкомплекси і точне позначення
(ідентифікацію) усіх ланок роз'єднання і сполучення. Метод структурного
проектування дозволяє розділити увесь комплекс завдань на осяжні і такі, що
піддаються аналізу підкомплекси (модулі).
Метод декомпозиції модулів передбачає подальше розбиття
підкомплексів завдань на окремі завдання, показники. Підхід до розбиття
усієї сукупності завдань за принципом зверху "вниз" особливо зручний для
розробки принципових організаційно-технічних рішень, внесення в них при
необхідності змін, а також ув'язки при проектуванні господарських і
організаційно-управлінських цільових установок з конкретними завданнями і
показниками.
Аналіз і моделювання інформаційних процесів призначений для
виявлення і представлення в кожному випадку взаємозв'язку між
результатом, процесом обробки і введенням даних. Він використовується
також для аналізу і формування інформаційних зв'язків між робочими
8
місцями працівників управління, фахівців, технічного персоналу і
інформаційними технологіями. З цією метою описуються вхідна і вихідна
інформація, а також алгоритм обробки інформації стосовно кожного
робочого місця. Шляхом виявлення і послідовного з'єднання численних
ланцюжків обробки і передачі даних формуються складні інформаційні
процеси і здійснюється облік потреби в інформації окремих користувачів.

9
 3. Методи графічного представлення фактичного та заданого
стану
Методи графічного представлення фактичного і заданого станів
передбачають використання для наочного представлення процесів
управління, організації, функціонування, обробки інформації у формі блок-
схем, графіків виконання завдань і функцій проходження документів і так
далі. Графічні методи є складовою частиною будь-якого проекту і потрібні
для практичної роботи, оскільки виконують роль допоміжного засобу при
описі впровадження нових технологій. До найбільш відомих з них
відносяться метод блок-схеми, методи стрілочних діаграм, мережевих
графіків, таблиць послідовності операцій проходження процесів. Відмінності
методів виражаються в ступені їх реалізації на ПЕВМ, наочності, глибині
відбиваних процесів.
Проектування реалізує ітераційний процес отримання логічної моделі
системи разом із строго сформульованими цілями, поставленими перед нею,
а також написання специфікацій організаційної системи, що задовольняє цим
вимогам. Зазвичай стадію проектування розділяють на два етапи:
1. Створення проектних рішень, проектування архітектури системи, що
включає розробку структури і інтерфейсів компонентів, узгодження функцій
і організаційних вимог до компонент, методів і стандартів проектування,
виробництво звітних документів.
2. Детальне (робоче) проектування, що включає розробку специфікацій
кожного компонента і, передусім, створення або прив'язку програмних
засобів, інтерфейсів між компонентами, розробку плану інтеграції
компонентів, формування великих матеріалів інструкцій.
В процесі проектування систем використовуються математичні,
експериментальні і евристичні методи.
При застосуванні математичних методів сукупність початкових даних
представляється в математичній формі, тобто складається математичний
опис системи, обмежень, що накладаються на структуру системи і значення її
параметрів, приватних показників якості від структури системи і значень її
параметрів, приватних показників якості і критерію якості системи.
Математично видаються залежності приватних доказів якості від структури
системи і значень її параметрів за заданих умов застосування проектованої
системи. Для отриманого таким образом описи відшукують математичними
методами аналізу і синтезу алгоритми функціонування і параметри системи,
якості, що задовольняють вибраному критерію.
Математичні методи, включаючи розрахунки на ЕОМ, математичне мо-
делирование і автоматизоване проектування, є дуже потужним інструментом
10
проектування. Проте вони припускають наявність цілком визначеного
математичного опису, який, по-перше, вимагає експерементальної перевірки
і, по-друге, існує в необхідному об'ємі далеко не на усіх етапах проектування.
Для вибору і обгрунтування математичного опису, а також для вирішення
ряду додаткових завдань проектування потрібно евристичну діяльність
колективу розробників і проведення експериментальних досліджень.
Евристичні методи властиві творчій діяльності, яка не піддається
математичній формалізації. Вони грунтовані на різних еврестичних
прийомах, узагальнювальних досвід, інтуїцію і здоровий глузд. Еврестичний
підхід в процесі проектування потрібний при рішенні наступних завдань :
вибір і формулювання мети проектування;
вибір принципів дії системи;
обгрунтування математичних моделей системи, корисних дій, що
заважають;
вибір методів математичного і експериментального дослідження;
вибір елементної і технологічної бази;
трактування результатів дослідження і ухвалення остаточних рішень.
В процесі еврестичної діяльності істина досягається тільки при
дотриманні двох умов :
Початкові положення (передумови) мають бути істинними.
В процесі міркування ці істинні посилки повинні зв'язуватися
відповідно до законів і правил логіки.
Основним рисам правильної думки відповідають принципові
положення науки логіки, сформульовані в чотирьох законах логічно
правильного мислення, - закон ТОТОЖНОСТІ, однозначності поняття; закон
ПРОТИРІЧЧЯ, тобто логічній несуперечності; закон ВИКЛЮЧЕНОГО
третього, що вимагає послідовної думки; закон ДОСТАТНЬОЇ основи, або
обгрунтованості виведень.
Евристична діяльність спирається на досвід, що мається, в розробці
подібних систем або рішенні подібних завдань і на результати теоретичних і
експериментальних досліджень, що проводяться в процесі проектування.
Експериментальні дослідження потрібні для перевірки результатів
теоретичних досліджень, для відробітку принципів побудови системи і
пропонованих проектних рішень і так далі. Для цього використовуються
моделі, макети і експериментальні зразки.
11
 Експериментальні методи проектування передусім грунтовані на
методах макетування. На макеті - фізичній моделі - визначається виконання
умов працездатності, проводиться зміна внутрішніх параметрів, часткова
зміна структури з метою поліпшення властивостей об'єкту. На макеті, як
правило, допустимі не будь-які зміни, оскільки ціна ряду змін занадто
велика. У багатьох випадках експериментування неможливо на досить
високих ієрархічних рівнях - тут вартість виготовлення макету є вартість
виготовлення дослідного зразка і погодитися на багатократне виготовлення
зразків в ітераційному процесі проектування складних систем не можна.
Вибір методів проектування повинен робитися на основі наступних головних
показників: якості проектування, вартості проектування, термінів розробки,
кількості зайнятих фахівців-розробників. Зазвичай використовуються в
розумному поєднанні математичні, експериментальні і інтуїтивно-евристичні
методи проектування. Виходячи з реальних умов конкретної предметної
області формулюються наступні основні вимоги до проектування систем.
Дотримання принципу системності припускає облік взаємодії із
зовнішнім і внутрішнім середовищем проектованого об'єкту, облік
структурно-динамічних властивостей процесів, що протікають в нім,
моделювання прямих і зворотних зв'язків з довкіллям.
Дотримання принципу розвитку припускає облік історії і перспектив
розвитку систем даного і взаємодіючих або конкуруючих класів. Це
необхідно для того, щоб система, що розробляється, не виявилася морально
застарілою за короткий період часу.
Охоплення усіх стадій життєвого циклу проектованої системи, що
дозволяє створити що реалізовуються, досить технологічні у виробництві і
експлуатації, високоефективні в застосуванні впродовж тривалого часу
системи.
Охоплення основних етапів життєвого циклу управління : вироблення
альтернатив ухвалення рішень, вибір найбільш раціонального варіанту
управлінської стратегії, моніторинг і контроль виконуваних рішень.
Здатність до адаптації усієї системи і гнучке пристосування її
компонентів до змін ринкового середовища, облік можливості зміни
початкових даних і навіть вирішуваної задачі в процесі проектування,
виробництва і експлуатації. Звідси витікає необхідність: варіації початкових
даних (включаючи критерій якості) в процесі проектування для оцінювання
міри і критичності, отримання надійніших результатів проектування;
забезпечення як можна більшої універсальності застосування проектованої
системи.

12
 Розкриття основних протиріч, що перешкоджають поліпшенню якості
системи і прискоренню процесу її розробки, а також відшукування прийомів
їх подолання. Виділення головних показників якості, що підлягають
поліпшенню в першу чергу. Прагнення поліпшити як можна більше число
показників якості (особливо на передпроектних етапах проектування) може
привести до втрати кращого варіанту, не кажучи вже про зайве збільшення
тривалості проектування.
Наявність експертної підтримки, облік неповноти інформації,
можливість отримання прогнозних даних.
Орієнтація системи, що розробляється, на реалізацію єдиної
інформаційно-логічної моделі об'єкту управління у поєднанні з необхідними
процедурами обробки даних і виведення результатів.
З урахуванням цих вимог завдання оптимізації проектованої системи
може бути сформульоване таким чином: знайти таку систему, яка
задовольняє сукупності початкових даних (у вигляді набору умов
застосування системи і обмежень на її структуру і значення параметрів) і має
при цьому значення векторного показника якості, найкраще в сенсі
заздалегідь вибраного критерію переваги (критерію оптимальності системи).
У області оптимального проектування справедливі наступні
положення:
1. Система, що складається з оптимальних частин, не являється загалом
випадки оптимальної. Тому система повинна оптимізуватися в цілому, як
єдиний об'єкт із заданим цільовим призначенням. Проте у ряді випадків
оптимізація в цілому неможлива або скрутна із-за складності або
невизначеності математичної моделі системи, і тоді нічого не залишається, як
оптимізувати систему по частинах і сподіватися на те, що результат буде не
дуже далекий від оптимального. Остання дорога рішення задачі
проектування спрощує розробку системи і часто призводить до задовільних
результатам. Проте необхідно завжди мати на увазі, що оптимізація системи
по частинах в загальному випадку не еквівалентна оптимізації усієї системи в
цілому.
2. Система повинна оптимізуватися відповідно до єдиного критериєм
3.Система оптимізується в умовах обмежень на параметри, що
оптимізуються. Це означає, що оптимальність системи завжди відносна.
Досить змінити умови оптимізації, щоб змінити оптимальний проект
системи. Оптимізація при розробці включає оптимізацію як власної системи,
що розробляється, так і процесу її розробки. Обидві ці сторони оптимізації
взаємно пов'язані. Показники якості розробленої системи істотно залежать
13
від міри оптимальності процесу розробки і від відпущених на неї часу і
засобів. У свою чергу, час і засоби, використовуваної на розробку системи, і
сам процес розробки значною мірою визначаються структурою системи і
значеннями її параметрів.

14
 4. Поняття та класифікація типових проектних процедур
Сучасне проектування, в процесі якого використовується електронно-
обчислювальна техніка, спирається на типові проектні процедури. Проектна
процедура називається типовою, якщо вона призначена для багатократного
застосування при проектуванні багатьох видів об'єктів. Розрізняють проектні
процедури аналізу і синтезу. Термін "синтез" складної системи в широкому
сенсі близький за змістом до терміну "проектування". Різниця полягає в тому,
що проектування охоплює увесь процес розробки системи, а синтез
характеризує частину цього процесу, коли створюється якийсь варіант,
необов'язково остаточний, тобто синтез як завдання може виконуватися при
проектуванні багато разів, одночасно використовуючи рішення завдань
аналізу.
Аналіз складних об'єктів - це вивчення їх властивостей, при аналізі не
створюються нові об'єкти, а досліджуються задані.
Синтез складних об'єктів націлений на створення нових варіантів, а
аналіз використовується для оцінки цих варіантів, тобто синтез і аналіз
виступають в процесі проектування в діалектичній єдності.
Процедури аналізу діляться на процедури одно- і багатоваріантного
аналізу.
Внутрішні параметри це параметри елементів системи. До зовнішніх
параметрів відносяться параметри зовнішнього по відношенню до об'єкту
середовища, що роблять вплив на його функціонування. Вихідні, параметри -
це показники якості, по яких можна судити про якість системи. Вони
залежать як від властивостей елементів, так і від властивостей зв’язку
елементів один з одним, визначуваною структурою системи. Якщо структура
системи задана, то її вихідні параметри залежать тільки від параметрів
елементів і зовнішніх параметрів. Якщо вихідні параметри описують систему
з точки зору замовника, то внутрішні параметри - з точки зору розробника
Таким чином, вихідні, внутрішні і зовнішні параметри - це величини, що
характеризують відповідно властивості системи, елементів системи і
зовнішнього середовища.
Багатоваріантний аналіз полягає в дослідженні властивостей об'єкту в
деякій області простору внутрішніх параметрів. Такий аналіз вимагає
багатократного виконання одноваріантного аналізу. До типових завдань
багатоваріантного аналізу відносять передусім: статистичний аналіз; аналіз
чутливості.

15
Якщо рішення задачі одноваріантного аналізу дає відповідь на питання про
те, чи виконуються умови функціонування в заданому варіанті структури при
номінальних значеннях внутрішніх параметрів, то рішення задачі
статистичного аналізу відповідає також на питання про те, з якою
вірогідністю виконуватимуться ці умови.
Аналіз чутливості дозволяє визначити міру впливу внутрішніх і
зовнішніх параметрів на вихідні параметри об'єкту. Тому даний вид аналізу
широко використовується для:
- оцінювання нестабільності вихідних параметрів при дії зовнішніх
дестабілізуючих чинників;
- отримання інформації про те, які керовані параметри і в якому
напрямі слід змінювати в процесі оптимізації.

16
 ВИСНОВКИ
1. Вирішення проблеми проектування систем в економіці грунтоване
на виконанні наступних положень :
- дотримання на всіх стадіях життєвого циклу системи наряду
принципами системного підходу додаткових організаційно-
технологічних принципів - абстрагування, формалізації,
концептуальної спільності, несуперечності і повноти, стандартизації
і уніфікації, незалежності і структуризації даних, доступу кінцевого
користувача;
- застосування методології структурного аналізу, суть якої полягає в
застосуванні на кожному рівні абстракції проектованої системи
сукупності методів, які відбивають мету дослідження, що
проводиться, і дозволяють послідовно наближатися до кінцевого
результату. Вибір методів проектування повинен проводитися на
основі наступних показників: якості проектування, вартості
проектування, термінів розробки, кількості зайнятих фахівців-
розробників;
- виконання наступних вимог, що відповідають реальним умовам
проектування, - дотримання принципів системності і розвитку,
охоплення усіх стадій життєвого циклу системи, охоплення
основних етапів життєвого циклу управління, здатність до адаптації
усієї системи і гнучке пристосування її компонентів до змін
зовнішнього середовища, розкриття основних протиріч, що
перешкоджають поліпшення якість система, наявність експертний
підтримка, орієнтація розробляється система на реалізація єдиний
інформаційно-логічний модель об'єкт управління.
2. В процесі проектування систем синтез і аналіз виступають в
діалектичній єдності. Аналіз складних об'єктів спрямований на
вивчення їх властивостей, при аналізі не створюються нові об'єкти, а
досліджуються задані. Синтез складних об'єктів націлений на
створення нових варіантів об'єктів. Проектування охоплює увесь
процес розробки системи, а синтез характеризує частину цього
процесу, коли створюється "робочий" варіант проектованої системи.
3. Для вирішення завдань планування розробки і синтезу системи
потрібна така сукупність математичних моделей різної широти і
деталізації, яка дозволяла б охоплювати усю систему в цілому.
Завдання вибору параметрів підсистем і елементів системи можуть
бути вирішені лише на приватних моделях, що охоплюють їх ті або
інші сукупності.

17
 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Голубков 3.П. Використання системного аналізу при ухваленні
рішень - М.: Економіка, 1982
2. Ігнатьєва А. В., Максимцов М. М. ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМ
УПРАВЛІННЯ, М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000
3. Кузьмін В. П. Історичні передумови і гносеологічні підстави
системного підходу. - Психол. журн., 1982, т. 3, №3, с. 3 - 14; №4, с.
3 - 13.
4. Ременников В.Б. Розробка управлінського рішення. Навчань.
посібник. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000.
5. Словник-довідник менеджера./Под ред. М.Г. Лапусты. - М.:
ИНФРА, 1996.
6. Довідник директора підприємства. /Під ред. М.Г. Лапусты. - М.:
ИНФРА, 1998.
7. Смолкин A.M. Менеджмент: основи організації. - М.: Инфра-м,
1999.

18