МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ІНЖЕНЕРІЇ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра ОПХВ

ПРОГНОЗУВАННЯ ІНТУЇТИВНИМИ
МЕТОДАМИ

Методичні вказівки до виконання практичної роботи

з дисципліни „Науково-технічний прогрес і прогнозування
розвитку машин та апаратів харчових виробництв“

спеціальність 133 Галузеве машинобудування

Мелітополь, 2016
 2

Прогнозування інтуїтивними методами. Методичні вказівки

для студентів спеціальності 133 Галузеве машинобудування - Таврій-
ський державний агротехнологічний університет, 2016 - 13 с.

Упорядкував: к.т.н., доцент кафедри ОПХВ Буденко С.Ф.

Рецензент: к.т.н., доцент кафедри СГМ Чижиков І.О.

Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри ОПХВ

Протокол № від вересня 2016 р.

Затверджено методичною комісією факультету ІКТ

Протокол № ..... від жовтня 2016 р.
 3
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
ТЕМА: Прогнозування інтуїтивними методами
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Вивчити і практично закріпити основи мето-
дики прогнозування інтуїтивними методами, зокрема методом Дельфі.
Час проведення практичного заняття: 2 год.
1 Порядок виконання роботи
1.1 Програма роботи
Ознайомитись з інтуїтивними (експертними) методами прогно-
зування, провести практичне прогнозування якості технічного об’єкта
методом Дельфі
2 Завдання для самопідготовки
У процесі підготовки до заняття студент повинен:
- повторити: відомості про основні методи інтуїтивного (екс-
пертного прогнозування;
- знати: загальні принципи проведення прогнозування методами
інтерв’ю, колективних експертних оцінок, морфологічного аналізу,
методом Дельфі;
- вміти: правильно вибирати спосіб прогнозування технічного
рівня машин та обладнання; проводити прогнозування методом ін-
терв’ю; методом колективних експертних оцінок; методом Дельфі;
проводити морфологічний аналіз; робити висновки про подальше
прогнозування якості машин та обладнання в переробної галузі АПК.
3 Теоретичні відомості
3.1 Основи прогнозування експертними методами
Прогнозні, експертні оцінки відображають індивідуальне су-
дження фахівців відносно перспектив розвитку об’єкта дослідження і
засновані на мобілізації професійного досвіду та інтуїції. Методи екс-
пертних оцінок використовуються для аналізу об’єктів і проблем, ро-
звиток яких або повністю, або частково не піддається математичній
формалізації, тобто для яких важко розробити адекватну модель. Ме-
тоди експертної оцінки, які застосовують в прогнозуванні розділяють
на індивідуальні і колективні.
Індивідуальні експертні методи засновані на використанні ду-
мок експертів-фахівців відповідного профілю незалежно один від од-
ного. Найбільше часто застосовують два методи формування прогно-
зу: метод інтерв’ю і метод аналітичних експертних оцінок.
 4
Метод інтерв’ю передбачає бесіду прогнозиста з експертом, у
ході якої прогнозист відповідно до заздалегідь розробленої програми
ставить перед експертом питання відносно перспектив розвитку
об’єкта прогнозу.
Успіх такої оцінки в значній мірі залежить від спроможності експе-
рта експромтом давати висновки по заданих фундаментальних питаннях.
Аналітичні експертні оцінки припускають тривалу і ретельну са-
мостійну роботу експерта над аналізом тенденцій, оцінкою стану та
шляхів розвитку об’єкта прогнозу. Цей метод дає можливість експерто-
ві використовувати всю необхідну йому інформацію про об’єкт прогно-
зу. Свої міркування експерт оформляє у вигляді доповідної записки.
Основними перевагами розглянутих методів є можливість мак-
симального використання індивідуальних здібностей експерта і незнач-
ність психологічного тиску на нього. Однак ці методи мало придатні
для прогнозування найбільш загальних стратегій через обмеженість
знань одного фахівця-експерта по розвитку суміжних галузей науки.
Методи колективних експертних оцінок ґрунтуються на
принципах виявлення колективної думки експертів про перспективи
розвитку об’єкта прогнозування.
В основі застосування цих методів лежить гіпотеза про наяв-
ність у експертів уміння з достатнім ступенем вірогідності оцінити
важливість і значення проблеми, що досліджується, перспективність
розвитку певного напрямку досліджень, часу здійснення тої або іншої
події, доцільності вибору одного з альтернативних шляхів розвитку
об’єкта прогнозу і т.д. На цей час широке поширення одержали екс-
пертні методи, засновані на роботі спеціальних комісій, коли групи
експертів за „круглим столом“ обговорюють ту або іншу проблему з
метою узгодження думок і формування єдиної думки. Цей метол має
недолік, що полягає в тім, що група експертів у своїх судженнях керу-
ється в основному логікою компромісу.
3.2 Евристичне прогнозування
Слово „евристика“ походить від грецького дієслова „знаходити“.
Суть евристичних методів полягає в тому, що розв’язок проблеми
ґрунтується на деяких правдоподібних припущеннях, а не на строгих
виводах з наявних фактів і передумов.
 5
Метод морфологічного аналізу заснований на підборі можли-
вих розв’язань для окремих частин завдання (так званих морфологіч-
них ознак, що характеризують пристрій) і наступному систематизова-
ному одержанні їх комбінацій (комбінуванні). Відноситься до еврис-
тичних методів і був розроблений швейцарським астрономом Фріцем
Цвіккі. Завдяки цьому методу він зміг за короткий час одержати знач-
ну кількість оригінальних технічних розв’язань
Морфологічний аналіз пов’язаний зі структурними взаємозв’язками
між об’єктами, явищами і концепціями. Один з його принципових ас-
пектів – загальність, тобто використання повної сукупності знань про
об’єкт. Внаслідок упору на повноту знань необхідною вимогою для
морфологічного аналізу є повна відсутність якого-небудь упередже-
ного попереднього судження.
Морфологічний аналіз являє собою впорядкований спосіб розг-
ляду предметів і одержання систематизованої інформації із всіх мож-
ливих вирішень проблеми, яка досліджується.
За допомогою морфологічного аналізу у ряді випадків вдається
не тільки впорядкувати вхідну інформацію, але й одержати якісно но-
ву інформацію.
Цей метод дозволяє відповісти на три типи питань:
- які засоби (прилади) необхідні для одержання всієї інформації
про дану сукупність явищ;
- яка послідовність всіх явищ, що відбуваються з певної причини;
- як простежити всі засоби даного класу або всі методи даного
класу, всі рішення даної конкретної проблеми.
Морфологічний аналіз включає цілий ряд прийомів, але прин-
цип у них один: систематизований розгляд явищ, предметів, прагнен-
ня не пропустити ні однієї можливості, нічого не відкидаючи без по-
переднього вичерпного дослідження. Цієї меті служить прийом сис-
тематизованого охвату, при якому дослідження починають із даного
рівня знань. Потім систематично переглядають одну за іншою всі мо-
жливі області знань, поки не буде досягнутий інший рівень знань. У
процесі аналізу всі об’єкти розбиваються на групи, кожна з яких під-
дається ретельному вивченню. Такий підхід дозволяє накопичувати
дані для наступних досліджень за методом „морфологічного ящика“,
що включає наступні етапи:
1) Точне формулювання проблеми, що підлягає вирішенню.
2) Ретельний аналіз всіх параметрів, важливих з погляду вирі-
шення даної проблеми. Ці параметри виявляються в результаті стро-
гого формулювання проблеми, тобто першого етапу роботи.
 6
3) Побудова „морфологічного ящика“, потенційно утримуючого
всі рішення. Такий „ящик“ є багатомірним простором. Якщо запропо-
нована проблема повністю вирішена, то кожне відділення цього „ящи-
ка“ буде містити тільки одне можливе рішення або взагалі не буде йо-
го мати. Поява двох або більше рішень в одному відділенні вказує, що
не всі параметри були враховані або уведені в систему. Тому вироб-
ляється пошук упущених параметрів.
„Морфологічний ящик“ будується у вигляді дерева або матриці, у
клітинах яких поміщені відповідні параметри. Послідовне з’єднання од-
ного будь-якого параметра першого рівня з одним з параметрів наступ-
них рівнів являє собою одне з можливих рішень проблеми, Загальна кіль-
кість можливих рішень дорівнює добутку числа всіх параметрів, предста-
влених в „ящику“, узятих по рядках. З огляду на те, що деякі з цих рішень
практично нездійсненні, дійсне число рішень буде трохи меншим.
У ході такого впорядкованого аналізу можливо не тільки повністю
охарактеризувати заданий об’єкт деякого класу, але й установити пере-
лік характеристик, які будуть залишатися у силі для будь-якого об’єкта
того ж класу. На основі такого набору загальних характеристик можна
шляхом перестановок і різних сполучень виробити імовірнісні характе-
ристики об’єктів, які ще не існують, але можуть існувати. Саме ця влас-
тивість робить метод морфологічного ящика цінним інструментом від-
носно до дослідження тих або інших наукових напрямків, перспективно-
сті науково-дослідних робіт і можливого результату технічних розробок;
4) Наступний крок в аналізі „морфологічного ящика“ – вивчен-
ня всіх отриманих рішень з погляду їх функціональної цінності. Для
цього встановлюється шкала оцінок. Про характеристики можна су-
дити, тільки виходячи з якихось бажаних цілей. При поставлених ці-
лях цінність різних рішень представляється графічно у формі так зва-
них топологічних характеристичних карт.
Це найбільш складний момент морфологічного аналізу тому, що
універсальної формули для визначення функціональної цінності різ-
них рішень немає.
5) Заключний етап – вибір найбільш бажаних конкретних рі-
шень та їх реалізація.
Таким чином, у результаті цього методу створюється нова інфо-
рмація про об’єкт досліджень і формується оцінка всіх можливих аль-
тернатив для кожної складової частини проблеми. Його мета – одер-
жання найбільш прийнятного рішення на основі розгляду кожного з
можливих рішень.
 7
Переваги даного методу в тому, що він здійсненний при наявно-
сті малої кількості інформації з проблеми, яка досліджується, причо-
му для оцінки рішень можна використовувати самі загальні критерії.
Метод „морфологічного ящика“ становить інтерес для прогно-
зування можливого результату фундаментальних досліджень.
Метод Дельфі є найпоширенішим серед евристичних методів
прогнозування. У ньому використовуються процедури опитування ек-
спертів, статистична обробка результатів експертиз і не потрібне про-
ведення спеціального експерименту.
При цьому передбачається, що реальне значення оцінюваного
фактора (параметра) перебуває усередині діапазону значень, вислов-
лених експертами, а „узагальнена“ колективна думка є більш достові-
рною. Умовна оцінка універсальності методу становить 7 балів по де-
сятибальній шкалі.
Укрупнений алгоритм експертних процедур, що базуються на
методі Дельфі, представлений на рисунку 1.
А

Підготовка процедур Обробка результатів

- уточнення мети;
- підготовка вихідних даних;
- формування робочої групи;
- виділення оригінальних
- формування групи експертів;
експертів;
- складання документації і
- перевірка повноти досліджень
уточнення ходу процедур

Ні
Опитування експертів Результати задовільні

Так

- аналіз документів; Аналіз результатів

- оцінка об’єктів дослідження опитувань

- розрахунок підсумкових оцінок;

- ранжирування об’єктів;
- виявлення домінуючих оцінок
А

Рисунок 1 – Алгоритм процедур методу Дельфі

 8
При практичному використанні методу створюються дві неза-
лежні групи виконавців – робоча і експертна,
До складу робочої групи входять організатор, який є висококва-
ліфікованим фахівцем з обладнань, що досліджуються і технічні пра-
цівники. Основним завданням організатора є своєчасний, правильний
і об’єктивний аналіз інформації, яка одержується від експертів та ко-
ректування діяльності експертної групи. Технічні працівники здійс-
нюють опитування експертів і обробку інформації.
В експертну групу включаються фахівці, пов’язані із проекту-
ванням, виготовленням і експлуатацією машин. Чисельність групи
повинна становити 7...12 осіб, при необхідності вона може бути збі-
льшена до 20 і більше людей.
Для обрахування думок експертів попередньо розробляються
анкети опитувань, у яких всі можливі варіанти відповідей закодовані
для подальшої обробки на ЕОМ.
Експерти виставляють оцінки по 10-бальній (іноді 100-бальній)
системі. Оцінка у 10 балів дається найефективнішому факторові; ни-
жча оцінка дається найменш ефективному факторові.
Результати опитування заносяться у зведену таблицю 1 (матри-
цю рангів).
В таблиці прийняті наступні позначення: r - число оцінюваних
факторів; n - кількість експертів; aij - оцінка (ранг) у балах i-го факто-
ра, дана j-м експертом.
Таблиця 1. – Матриця рангів по даних опитувань
№ Фактори, які оцінюються
експерта 1 2 … i … r
1 a11 a12 … a1i … a1r
2 a21 a22 … a2i … a2r
… … … … … …
j aj1 aj2 … aji … ajr
… … … … … …
n an1 an2 … ani … anr

Обробка табличних даних виробляється в наступному порядку.

Підсумувавши числові значення по кожному стовпцю, обчислю-
ють суму балів i-го фактора, а потім його середньостатистичну оцінку.
 9
Середньостатистична оцінка визначається за формулою:
1 n
Mi   a ji (1)
n j 1
і середнє квадратичне відхилення
n
2
 ( a ji  M i )
j1
i  . (2)
n1
Коефіцієнт вагомості i-го фактора визначається по формулі
n r n
 i   a ji /   a ji , (3)
j1 i  1i  1
r
причому значення   i  1
i1
Показник  i характеризує частку суми балів, отриманих i-м факто-
ром у загальній сумі балів. По ньому ведеться процес ранжирування: чим
більше чисельне значення  i , тим ефективніший і вагоміший фактор.
Погодженість думок експертів перевіряється за допомогою кое-
фіцієнта конкордації W за співвідношенням
12 S
W , (4)
n2 ( r 3  r )
2
r  n 1 r n 
де значення S     a ji    a ji 
i  1 j  1 r i  1 j 1 

При повному збігу думок експертів W = 1,0, а при повній розбі-

жності W = 0. При близькості коефіцієнта конкордації до нуля тобто
(W = 0,05...0,10) варто зробити висновок про те, що склад експертів
підібраний невдало. У той же час при W, близькому до одиниці (коли
W > 0,9), може виявитися, що експертиза була проведена формально без на-
лежного вивчення вихідних даних. У обох випадках експертизу повторюють.
Досить продуктивною модифікацією методу Дельфи є так звана
„мозкова атака“. На відміну від індивідуального опитування експертів
тут, навпаки, проводиться публічна сесія, при якій заборонена крити-
ка попередніх пропозицій. Висловлені думки виступаючих піддають-
ся спеціальній обробці, за результатами якої складається прогноз.
 10
3.3 Приклад використання методу Дельфі
Застосуємо метод Дельфі для прогнозування ефективності ви-
користання фаршезмішувачів, схеми яких показані на рисунку 2.

а) б)

в) г)
Рисунок 2 – Конструкції фаршезмішувачів:
а) Л5-ФМБ (позначення в матриці рангів – х1); б) ФММ-300 (х2);
в) А1-ФЛВ/1 (х3); г) ФМО-120-У (х4 )
Шляхом опитування восьми експертів серед представлених чо-
тирьох марок фаршезмішувачів була виявлена найбільш перспективна
модель.
При розрахунках прийняті наступні позначення: r = 4 - число
оцінюваних факторів; n = 8 - кількість експертів; aij - оцінка (ранг) у
балах i-го фактора, дана j-м експертом згідно таблиці 1 матриці рангів.
Розрахунки проводимо згідно методики представленої в пункті
3.2 за формулами (1)...(4)
Результати опитування й всіх необхідних розрахунків наведені в
матриці рангів (таблиця 2).
 11
Таблиця 2 – Матриця рангів з оцінки фаршезмішувачів
Фаршезмішувачі, що оцінюються
№ експерта
х1 х2 х3 х4
1 9 6 8 10
2 8 8 7 9
3 9 6 7 10
4 7 5 6 8
5 9 6 7 7
6 9 8 8 9
7 9 8 8 9
8 9 6 8 9
8
 a ji 69 53 59 71
j 1
4 8
Показники   a ji  252
i 1 j 1
Мi 8,63 6,63 7,36 8,86
i 0,274 0,210 0,234 0,282
Аналіз отриманих даних показує, що найбільшу ефективність
мають фаршезмішувачі Л5-ФМБ і ФМО-120-У, найменш ефективний
ФМО-120-У. Коефіцієнт конкордації дорівнює W = 0,675, що свідчить
про погодженість думок експертів і вдалому їх підборі.
4 Порядок оформлення звіту
Звіт розрахункової роботи включає наступні розділи:
- назва практичної роботи;
- мета роботи;
- загальні відомості про методики проведення прогнозування екс-
пертними методами;
- вирішення задачі з оцінки групи марок умовного обладнання з
застосуванням прогнозування методом Дельфі;
- висновки за результатами проведеної роботи;
Звіт оформляється на стандартних аркушах формату А4 з титуль-
ним аркушем.
5 Завдання на розрахунок
За варіантами таблиці 3 провести оцінку групи умовного облад-
нання методом Дельфі. Результати оформити за формою таблиці 2.
 12
Експерт Таблиця 3 – Варіанти індивідуальних завдань на розрахунок
Бали оцінки умовного обладнання з номерами х1... х4
Варіант 1 Варіант 2 Варіант 3 Варіант 4
х1 х2 х3 х4 х1 х2 х3 х4 х1 х2 х3 х4 х1 х2 х3 х4
1 9 6 8 10 6 5 8 9 6 8 4 8 7 6 8 4
2 8 8 7 9 8 9 9 8 6 8 5 4 6 8 10 8
3 9 5 7 10 10 9 8 9 8 7 8 7 7 8 6 8
4 7 5 6 8 6 8 9 7 7 7 6 8 6 7 8 7
5 8 6 7 9 9 9 7 7 8 6 6 6 8 10 7 7
6 9 5 8 9 8 7 5 7 9 7 7 8 6 8 4 8
7 9 7 8 9 9 6 7 6 7 6 8 10 8 6 8 10
8 9 6 8 9 7 6 8 7 5 9 10 7 8 8 7 7
Варіант 5 Варіант 6 Варіант 7 Варіант 8
х1 х2 х3 х4 х1 х2 х3 х4 х1 х2 х3 х4 х1 х2 х3 х4
1 5 7 6 7 6 8 9 7 7 7 6 8 6 8 8 6
2 6 8 9 7 7 7 6 8 6 8 9 7 7 6 6 6
3 6 8 7 7 7 5 6 7 6 7 6 8 8 6 6 7
4 7 8 8 8 8 6 7 6 7 6 8 10 6 7 7 7
5 7 7 7 7 6 5 6 8 9 7 7 7 6 7 8 8
6 8 6 8 9 7 7 7 5 6 6 8 6 6 8 10 8
7 7 8 6 7 7 8 5 6 7 5 8 6 8 7 9 7
8 6 7 7 6 7 6 6 7 7 5 8 7 8 6 6 6
Варіант 9 Варіант 10 Варіант 11 Варіант 12
х1 х2 х3 х4 х1 х2 х3 х4 х1 х2 х3 х4 х1 х2 х3 х4
1 8 8 7 8 6 7 6 7 6 8 10 6 7 7 7 8
2 8 8 6 7 6 7 6 7 8 6 8 6 7 6 7 6
3 5 7 7 7 8 6 7 6 7 6 8 10 6 7 7 7
4 7 7 6 8 6 7 6 8 6 8 6 7 6 7 6 8
5 6 6 7 6 8 5 5 8 8 8 8 6 7 6 7 6
6 8 6 7 6 7 6 8 10 6 7 7 8 8 6 7 6
7 9 7 8 8 6 7 6 7 8 8 6 7 6 7 8 9
8 9 5 6 7 6 5 5 7 8 6 7 6 7 8 6 7
Варіант 13 Варіант 14 Варіант 15 Варіант 16
х1 х2 х3 х4 х1 х2 х3 х4 х1 х2 х3 х4 х1 х2 х3 х4
1 9 8 6 8 6 9 8 7 5 7 9 9 7 9 8 7
2 8 9 8 7 5 7 9 7 7 8 6 7 6 7 6 8
3 7 6 5 8 7 8 6 8 6 9 8 7 5 7 9 8
4 7 7 8 6 7 6 7 6 8 10 6 7 7 7 5 5
5 8 6 8 8 8 8 6 8 9 8 7 5 7 9 9 8
6 8 9 8 7 5 7 6 7 8 6 7 6 7 6 8 10
7 7 8 6 7 6 7 6 8 6 5 9 8 7 5 6 7
8 6 9 8 7 5 7 9 9 9 8 7 5 7 9 5 5
 13

6 Контрольні запитання
1 У чому полягає суть так званих евристичних методів технічно-
го прогнозування?
2 У яких випадках виникає потреба застосування прогнозування
інтуїтивними (експертними) методами?
3 Опишіть загальну методику проведення прогнозування мето-
дом інтерв’ю.
4 На яких принципах ґрунтуються методи прогнозування з за-
стосуванням колективних експертних оцінок?
5 Які основні принципи покладені в основі методу морфологіч-
ного аналізу?
6 На які три типи питань дозволяє відповісти морфологічний
метод прогнозування?
7 Які основні етапи потрібно пройти при побудові так званого
„морфологічного ящика“?
8 Опишіть загальний алгоритм процедур експертного прогнозу-
вання методом Дельфі.
9 За допомогою якого показника оцінюється погодженість ду-
мок групи експертів.
10 Чим відрізняється від звичайного експертного прогнозування
так звана „мозкова атака“?
Рекомендована література
1. Гмошинский В.Г. Инженерное прогнозирование. / В.Г. Гмошин-
ский - М.: Энергоиздат, 1982 - 208с.
2.Белик В.Г. Технический уровень машин и аппаратов: пути его
повышения. / В.Г. Белик - К.: Техника. - 1991. - 200 с.
3. Рабочая книга по прогнозированию / Редкол. И.В. Бестужев-
Лада. - М.: Мысль, 1982. - 430 с.
4. Сухарев Э.А. Параметрическая оптимизация машин и оборудо-
вания: / Э.А. Сухарев Учебное пособие. - Ровно: НУВХП, 2007. - 179 с.
5. Мушик Э. Методы принятия технических решений: / Э Мушик,
П. Мюллер Пер. с нем. - М.: Мир, 1990 - 208с.
14
15
16