Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний університет

Кафедра інформатики, програмної інженерії та
економічної кібернетики

“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Завідувач кафедри
проф. Львов М.С.

________________________________
“25” серпня 2016 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

2.1.3. Дискретна математика

спеціальність 014 Середня освіта (Інформатика)

факультет фізики, математики та інформатики

2016–2017 навчальний рік

Робоча програма навчальної дисципліни «Дискретна математика» для студентів зі спеціальності
014 Середня освіта (Інформатика).

Розробник: Черненко І.Є., старший.викладач

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри інформатики, програмної інженерії та економічної

кібернетики

Протокол від “25” серпня 2016 року № 1

Завідувач кафедри інформатики, програмної інженерії та економічної кібернетики

____________________________ (професор Львов М.С.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

 ХДУ, 2016 рік

 Черненко І.Є. 2016 рік
 1. Опис навчальної дисципліни

Характеристика навчальної
Галузь знань, напрям
дисципліни
Найменування показників підготовки, освітньо-
кваліфікаційний рівень денна форма заочна форма
навчання навчання
Галузь знань
Кількість кредитів – 7,5 Вибіркова
01 Освіта
Рік підготовки:
Змістових модулів – 4 Спеціальність: І-й І-й
014 Середня освіта
Загальна кількість годин - І-й І-й
(Інформатика)
225 Лекції
26 год.
30 год.
Практичні, семінарські
16 год.
Тижневих годин для денної 36 год.
форми навчання: Освітньо-кваліфікаційний Лабораторні
аудиторних – 3 рівень:
самостійної роботи бакалавр
студента – 3,5 Самостійна робота
48 год.
69 год.
Вид контролю
залік
іспит

Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять і самостійної роботи до
загальної кількості годин відповідно становить (%):

для денної форми навчання – 48% (аудиторна робота), 52% (самостійна робота);
 Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета курсу:
– ознайомити студентів з теоретичними основами комп’ютерної математики, з
її основними поняттями та методами; підвищити математичну та алгоритмічну
культуру студентів; вказати шляхи використання методів дискретної математики на
практиці; дати основи для концептуального розуміння курсів математичної логіки,
прикладної математики, програмування, кібернетики; сформувати уявлення про
значення та область використання дискретної математики в сучасній математичній
освіті; виробити навички розв’язання основних задач дискретної математики, вміння
використовувати методи дискретної математики для побудови математичних
моделей, постановки і розв’язання задач прикладної математики та програмування.
Завдання курсу:
 ознайомити студентів з теоретичними основами комп’ютерної математики;
 виробити навички розв’язання основних задач дискретної математики;
 ознайомити студентів з сучасними уявленнями про алгоритми, з методами
їх побудови та аналізу;
 забезпечити формування алгоритмічного стилю мислення та вміння
комп’ютерної реалізації алгоритмів дискретної математики;
 забезпечити студентів знаннями дискретної математики, необхідними для
викладання математики, інформатики, спеціальних курсів в навчальних
закладах ІІ – ІV рівня акредитації.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: теоретичні основи комп’ютерної математики з наступних тем:
 теорія множин, функції та відношення;
 булева алгебра, логіка висловлень, доведення, предикати;
 теорія графів, дерева;
 основи комбінаторики;
 рекурентні співвідношення, алгоритми і рекурсія;
 теорія чисел, алгебричні системи;
 теорія обчислень, кодування.
уміти: використовувати методи дискретної математики до обґрунтування чи
спростування найрізноманітніших тверджень чи гіпотез, аналізу логічної
структури міркування, дослідження наукових проблем;
 усвідомлено використовувати засоби сучасних інформаційних технологій і
технологій організації та застосування даних в програмуванні;
 володіти навичками розв’язання основних задач дискретної математики.
Міждисциплінарні зв’язки:
1) лінійна алгебра (матричні перетворення);
2) алгебра і теорія чисел,
3) комп'ютерні інформаційні технології (MS Office 2010);
4) програмування (алгоритми, рекурсія)
5) комп'ютерні мережі (захист, кодування)
6) теорія ймовірності та математична статистика (комбінаторика).
 Соціально-особистісні, інструментальні, загально-наукові та професійні
компетенції
1 2
Компетенції соціально-особистісні: КСО
1.1. Визначати цілі та структуру власної діяльності з урахуванням суспільних, державних
і виробничих інтересів.
1.2. Організовувати та контролювати власну поведінку для забезпечення гармонійних КСО-1
стосунків з учасниками спільної діяльності. КСО-2
1.3. Коригувати цілі діяльності та її структуру для підвищення безпеки та ефективності КСО-3
діяльності. КСО-4
1.4. Оцінювати результати власної діяльності стосовно досягнення окремих та загальних
цілей діяльності
2.1. Застосовувати спеціальні методики корекції власного психічного стану залежно від КСО-5
психофізичних навантажень. КСО-6
2.2. Застосовувати заходи самоконтролю та саморегулювання, розвитку вольових якостей КСО-7
особистості. КСО-8
Загальнонаукові компетенції: КЗН
3.1. На основі аналізу виробничої ситуації визначати мету емпіричного соціологічного КЗН-1
дослідження. КЗН-2
3.2. Залежно від визначеної мети обирати адекватну їй технологію соціологічного КЗН-3
дослідження. КЗН-4
10.1. За допомогою формальних логічних процедур аналізувати наявну інформацію на її
відповідність умовам необхідності та достатності для забезпечення ефективної
діяльності.
10.2. За допомогою формальних логічних процедур проводити аналіз наявної інформації
на її відповідність вимогам внутрішньої несуперечливості.
10.3. За результатами структурно-логічного опрацювання інформації доходити висновку
щодо її придатності для здійснення заданих функцій.
10.4. За негативного результату діяльності знаходити помилки в структурі логічних
операцій
Інструментальні компетенції КІ
5.1. Додержуючись норм сучасної української літературної мови, складати професійні
тексти та документи.
5.2. У виробничих умовах за допомогою відповідних методів вербального спілкування
готувати публічні виступи, застосовувати адекватні форми ведення дискусії.
5.3. Працюючи з іншомовними фаховими текстами, перекладати їх українською,
послуговуючись термінологічними двомовними та електронними словниками. КІ-1
5.4.Обговорювати проблеми загальнонаукового та професійно орієнтованого характеру КІ-2
для досягнення порозуміння зі співрозмовниками. КІ-3
5.5. Вести ділове листування, застосовуючи фонові культурологічні та країнознавчі КІ-4
знання. КІ-5
5.6. Виконувати аналітичне опрацювання іншомовних джерел для одержання інформації, КІ-6
потрібної для розв’язання певних завдань професійно-виробничої діяльності. КІ-7
5.7. За допомогою комп’ютерних систем автоматизації перекладу та електронних КІ-8
словників робити переклад іншомовної інформації.
5.8. У виробничих умовах, використовуючи ключові слова у певній галузі на базі
професійно орієнтованих (друкованих та електронних) джерел, за допомогою
відповідних методів проводити пошук нової текстової, графічної, звукової та
відеоінформації (робота з джерелами навчальної, наукової та довідкової інформації)
Загально-професійні компетенції КЗП
6.1. Прогнозувати оптимальні витрати на виробництві та максимальні прибутки за КЗП-1
короткотерміновий та довготерміновий періоди. КЗП-2
 1 2
6.2. Визначати ціну та обсяг виробництва в умовах конкуренції.
6.3. На підставі моделей поведінки споживача прогнозувати максимізацію загальної
корисності та платоспроможності домашнього господарства за фактичних бюджетних
обмежень.
КЗП-3
6.4. На основі аналізу наявних споживчих благ, використовуючи класифікаційні ознаки,
КЗП-4
класифікувати та визначати потреби суспільства.
КЗП-5
6.5. На основі аналізу наявних економічних та природних ресурсів, застосовуючи моделі
КЗП-6
альтернативних витрат, за допомогою зіставлення та порівняння визначати альтернативні
варіанти використання економічних ресурсів
6.6. За результатами аналізу законодавчих та нормативних актів України,
використовуючи макроекономічні моделі, за допомогою зіставлення та порівняння
приймати професійні рішення, адекватні державній економічній політиці
Спеціалізовано-професійні компетенції КСП
1.1.2. Аналізувати виробничо-господарську діяльність, інформаційні зв’язки між
адміністративними, виробничими та іншими процесами з метою встановлення критеріїв і
обмежень під час управління цими процесами.
1.1.3. Аналізувати функціонування діючої інформаційної системи і визначати можливості
її модернізації.
1.1.4. Досліджувати й аналізувати інформаційні потреби та проблеми користувачів.
1.1.5. Досліджувати й аналізувати інформаційні потоки на об‘єкті.
1.1.6. Аналізувати алгоритми розв’язання економічних задач/комплексів, вибирати та
обґрунтовувати адекватні умовам конкретного об‘єкта.
1.1.8. Складати й аналізувати економіко-математичні моделі об‘єктів і систем керування.
1.2.1. Здобувати інформацію, потрібну для прийняття рішення, з різних джерел.
1.2.2. Готувати аналітичні доповіді з певної проблеми або завдання
2.1.7. Розробляти постановки задач та алгоритмів їх розв’язання.
2.1.13. Розробляти системи захисту інформації та програм
2.2.6. Розробляти та досліджувати економіко-математичні моделі економічних об’єктів і
систем з метою їх аналізу та вдосконалення системи керування.
 3. Програма навчальної дисципліни

Тема 1. Таблиці істинності, логіка, доведення.

Висловлення і логічні зв’язки. Умовні висловлення. Еквівалентні висловлення.
Закони логіки висловлень. Аксіоматичні системи: логічний наслідок і доведення.
Повнота в логіці висловлень. Карти Карно. Комутаційні схеми. Числення
предикатів. Математична індукція. Подільність. Прості числа.
Тема 2. Теорія множин. Відношення.
Поняття множини. Операції над множинами. Діаграми Венна. Булеві алгебри.
Відношення. Частково впорядковані множини. Відношення еквівалентності.
Тема 3. Логіка, цілі числа і доведення.
Тема 4. Функції і матриці.
Функції. Спеціальні функції. Матриці. Потужність.
Тема 5. Алгоритми і рекурсія.
Цикли і алгоритми для матриць. Рекурсивні функції і алгоритми. Складність
алгоритмів. Алгоритми сортування. Префіксний і суфіксний записи. Двійкові та
шістнадцяткові числа. Числа зі знаком. Подальше вивчення матриць.
Тема 6. Графи, орієнтовані графи й дерева.
Графи. Орієнтовані графи. Дерева. Миттєве божевілля. Шляхи та цикли Ейлера.
Матриці інцидентності й суміжності. Гіперкуби та код Грея.
Тема 7. Теорія чисел.
Решето Ератосфена. Метод виокремлення множників Ферма. Алгоритми ділення і
алгоритм Євкліда. Ланцюгові дроби. Підхідні дроби.
Тема 8. Комбінаторика та ймовірність.
Основні комбінаторні принципи. Комбінаторний принцип додавання. Перестановки
й сполучення. Формування перестановок і сполучень. Введення ймовірності.
Узагальнені перестановки і сполучення. Перестановки й сполучення з повторенням.
Принцип кліток. Знову про ймовірність. Теорема Байеса. Ланцюги Маркова.
Тема 9. Алгебраїчні структури.
Знову про частково впорядковані множини. Напівгрупи і напіврешітки. Решітки.
Групи. Групи і гомоморфізми.
Тема 10. Деякі спеціальні питання теорії чисел
Цілочисельні розв’язки лінійних рівнянь. Розв’язування конгруенцій. Китайська
теорема про лишки. Властивості функції . Порядок цілого числа.
Тема 11. Деякі спеціальні питання теорії рекурсії
Однорідні лінійні рекурентні відношення. Неоднорідні лінійні рекурентні
відношення. Скінченні різниці. Факторіальні многочлени. Додавання різниць.
Тема 12. Знову про комбінаторні підрахунки
Завдання про розміщення. Числа Каталана. Загальне включення-виключення й
розупорядкування. Турові поліноми й заборонені позиції
Тема 13. Твірні функції
Означення твірної функції. Твірні функції й рекурентні відношення. Твірні функції
й комбінаторні підрахунки. Розбиття. Експонентні твірні функції.
Тема 14. Деякі спеціальні питання теорії графів
Алгебраїчні властивості графів. Планарні графи. Розфарбування графів. Шляхи та
цикли Гамільтона. Зважені графи та алгоритми пошуку найкоротшого шляху.
Тема 15. Дерева
Властивості дерев. Бінарні дерева пошуку. Зважені дерева. Обхід бінарних дерев.
Остовні дерева. Мінімальні остовні дерева.
Тема 16. Мережі
Мережі та потоки. Паросполуки. Мережі Петрі.
Тема 17. Теорія обчислень
Регулярні мови. Автомати. Граматики.
Тема 18. Теорія кодів
Введення. Породжуючі матриці. Коди Хемінга.
Тема 19. Перерахування кольорів
Теорема Бернсайда. Теорема Пойа.
Тема 20. Кільця, області цілісності й поля
Кільця й області цілісності. Області цілісності. Поліноми. Алгебри і поліноми.
Тема 21. Характери груп і напівгруп
Комплексні числа. Характери груп. Характери напівгруп.
Тема 22. Додатки теорії чисел
Пошук за зразком, функції хешування, криптографія.
 4. Змістові модулі

Змістовий модуль 1. Математична логіка. Теорія множин. Відношення. Функції

Лекційний модуль 1
1-2-3. Таблиці істинності, логіка, доведення. (6)
Висловлення і логічні зв’язки. Умовні висловлення. Еквівалентні висловлення.
Закони логіки висловлень. Аксіоматичні системи: умовиводу і доведення. Повнота в
логіці висловлень. Карти Карно.
4-5-6. Теорія множин. Відношення. Функції і матриці. (6)
Поняття множини. Операції над множинами. Булеві алгебри. Відношення. Частково
впорядковані множини. Відношення еквівалентності. Функції. Спеціальні функції.
Матриці. Потужність скінченних, зліченних та континуальних множин.
7. Логіка, цілі числа і доведення. (2)
Числення предикатів. Основні положення теорії доведень і теорії цілих чисел.
Прості числа. Конгруенції.
Практичний модуль
1-2. Таблиці істинності, логіка, доведення. (4)
3-4. Теорія множин. Відношення. Функції і матриці. (4)
Модуль самостійної роботи
1. Таблиці істинності, логіка, доведення (8): - Комутаційні схеми. (8)
2. Теорія множин. Відношення. Функції та матриці (8): - Діаграми Венна (2);
- Матриця перестановок (4); - Парадокс Рассела (2).
3. Логіка, цілі числа, доведення (8): - Математична індукція (4); - Подільність (4).
Підсумкова тека
Контроль самостійної роботи проводиться у вигляді контрольної роботи, тестів і
колоквіуму.
Змістовий модуль 2. Алгоритми і рекурсія. Комбінаторика.
Лекційний модуль 2
1-2. Алгоритми і рекурсія. (4)
Цикли і алгоритми для матриць. Рекурсивні функції і алгоритми. Складність
алгоритмів. Префіксний і суфіксний записи. Двійкові та шістнадцяткові числа.
Числа зі знаком.
3-4-5. Комбінаторика. (6)
Основні комбінаторні принципи. Перестановки й сполучення. Формування
перестановок і сполучень. Узагальнені перестановки і сполучення. Перестановки й
сполучення з повторенням.
6. Про комбінаторні підрахунки. (2)
Загальне включення-виключення й розупорядкування. Задача про розміщення.
Практичний модуль
1-2-3. Алгоритми і рекурсія. (6)
4-5-6. Комбінаторика. (6)
7-8. Про комбінаторні підрахунки. (4)
Модуль самостійної роботи
1. Алгоритми і рекурсія (8): - Алгоритми сортування (4); - Детермінант, алгебраїчне
доповнення, обернена матриця (4).
2. Комбінаторика (8): - Принцип кліток (4); Ймовірність (4).
3. Про комбінаторні підрахунки (8): - Числа Каталана (4); - Турові поліноми й
заборонені позиції (4).
Підсумкова тека
Контроль самостійної роботи проводиться у вигляді контрольної роботи і
колоквіуму. Контроль знань проводиться у вигляді заліку.
Змістовий модуль 3. Алгебричні структури. Графи.
Лекційний модуль 3
1-2-3. Алгебричні структури. (6)
Напівгрупи і напіврешітки. Решітки. Групи.
4-5-6. Графи, орієнтовані графи й дерева. (6)
Графи. Орієнтовані графи. Дерева. Шляхи і цикли Ейлера. Матриці інцидентності й
суміжності.
7-8. Деякі спеціальні питання теорії графів. (4)
Алгебраїчні властивості графів. Планарні графи. Розфарбування графів. Зважені
графи та алгоритми пошуку найкоротшого шляху.
Практичний модуль
1-2-3. Алгебричні структури. (6)
4-5-6. Графи, орієнтовані графи й дерева. (6)
7-8-9. Деякі спеціальні питання теорії графів. (6)
Модуль самостійної роботи
1. Алгебричні структури (10) : - Групи і гомоморфізми (10).
2. Графи, орієнтовані графи й дерева (10) : - Гіперкуби та код Грея (10).
3. Деякі спеціальні питання теорії графів (10) : - Шляхи та цикли Гамільтона (10).
Підсумкова тека.
Контроль самостійної роботи проводиться у вигляді контрольної роботи і
колоквіуму. Контроль знань може бути проведений у вигляді письмових, усних
контрольних робіт, тестів.
Змістовий модуль 4. Теорія кодів. Твірні функції. Теорія чисел. Теорія
обчислень.
Лекційний модуль 4
1-2-3. Теорія кодів. (6)
Типи кодів. Алфавітне і рівномірне кодування. Алгоритм кодування за методом
Шеннона-Фано. Оптимальне кодування. Алгоритм Хафмана. Породжуючі матриці.
Коди Хемінга.
4-5. Твірні функції. (4)
Загальне включення-виключення й розупорядкування. Задача про розміщення.
6. Теорія чисел. (2)
Метод виокремлення множників Ферма. Алгоритми ділення і алгоритм Евкліда.
Ланцюгові дроби.
7. Теорія обчислень. (2)
Регулярні мови. Автомати.
Практичний модуль.
1-2-3. Теорія кодів. (6)
4-5. Твірні функції. (4)
6-7. Теорія чисел. (4)
8-9. Теорія обчислень. (4)
Модуль самостійної роботи
1. Теорія кодів (8): - Оптимальне кодування (4); - Криптографія (2).
2. Твірні функції (10): - Експонентні твірні функції (4). - Числа Каталана (4); -
Турові поліноми й заборонені позиції (2).
3. Теорія чисел (10): - Решето Ератосфена (4); - Підхідні дроби (6).
4. Теорія обчислень (11): - Граматики (11).
Підсумкова тека.
Контроль самостійної роботи проводиться у вигляді контрольної роботи і
колоквіуму. Контроль знань проводиться у вигляді екзамену.
 5. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем Кількість годин

денна форма Заочна форма
усього у тому числі усього у тому числі
л п лаб інд с.р. л п лаб інд с.р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Змістовий модуль 1. Математична логіка. Теорія множин. Відношення. Функції.
Тема 1. Таблиці істинності, 18 6 4 8
логіка, доведення.
Тема 2. Теорія множин. 18 6 4 8
Відношення. Функції і
матриці.
Тема 3. Логіка, цілі числа і 10 2 8
доведення.
Разом за змістовим модулем 46 14 8 24
1
Змістовий модуль 2. Алгоритми і рекурсія. Комбінаторика.
Тема 1. Алгоритми і рекурсія. 16 4 4 8
Деякі спеціальні питання теорії
рекурсії.
Тема 2. Комбінаторика. 18 6 4 8
Тема 3. Комбінаторні 10 2 8
підрахунки.
Разом за змістовим модулем 44 12 8 24
2
Разом за 1 семестр 90 26 16 48
Змістовий модуль 3. Алгебричні структури. Графи.
Тема 1. Алгебричні структури. 22 6 6 10
Тема 2. Графи, орієнтовані 22 6 6 10
графи й дерева.
Тема 3. Деякі спеціальні 20 4 6 10
питання теорії графів.
Разом за змістовим модулем 64 16 18 30
3
Змістовий модуль 4. Теорія чисел. Твірні функції. Теорія кодів. Теорія обчислень.
Тема 1. Теорія кодів. 20 6 6 8
Тема 2. Твірні функції. 18 4 4 10
Тема 3. Теорія чисел. 16 2 4 10
Тема 4. Теорія обчислень. 17 2 4 11
Разом за змістовим модулем 71 14 18 39
4
Разом за 2 семестр 135 30 36 69
Усього годин 225 56 52 11
7

6. Теми практичних занять

№ Кількість
Назва теми
з/п годин
 І семестр
1 Таблиці істинності, логіка, доведення. 4
2 Теорія множин. Відношення. Функції. 4
3 Алгоритми і рекурсія. 4
4 Комбінаторика. 4
5 Алгебричні структури. 6
6 Графи, орієнтовані графи й дерева. 6
7 Деякі спеціальні питання теорії графів. 6
8 Теорія кодів 6
9 Твірні функції 4
10 Теорія чисел 4
11 Теорія обчислень 4
 7. Самостійна робота

№ Кількість
Назва теми
з/п годин
І семестр
1 Комутаційні схеми 8
2 Діаграми Венна 2
3 Матриця перестановок 4
4 Парадокс Рассела 2
5 Логіка, цілі числа, доведення: Математична індукція 4
6 Логіка, цілі числа, доведення: Подільність 4
7 Алгоритми сортування 4
8 Детермінант, алгебраїчне доповнення, обернена матриця 4
9 Принцип кліток 4
10 Ймовірність 4
11 Числа Каталана 4
12 Турові поліноми й заборонені позиції 4
13 Групи і гомоморфізми 6
14 Кільця й області цілісності 4
15 Шляхи і цикли Ейлера. 4
16 Гіперкуби та код Грея 6
17 Шляхи та цикли Гамільтона 2
18 Планарні графи 4
19 Розфарбування графів 4
20 Криптографія 4
21 Стиснення даних 4
22 Експонентні твірні функції 4
23 Числа Каталана 4
24 Турові поліноми й заборонені позиції 2
25 Решето Ератосфена 4
26 Підхідні дроби. 6
 8. Завдання для самостійної роботи

1. Перепишіть наступні висловлення в позначеннях булевої алгебри:

а) (р  q)  (q  ~r);
б) (q  ~r)  (~р  r)  (q  ~r  s);
в) ~(р  ~q  r)  (~q  r)  (р  ~q  ~r);
г) ~(~p(q ~r));
д) (р  r)  (р  ~q)  (р  r  ~s).
2. Наведіть булеві вирази, що відповідають комутаційним схемам:
a) б)

в) г)

3. Побудуйте комутаційні схеми що відповідають булевим виразам:

а) (pq') + (qr)';
б) ((p+ q) z)';
в) ((p (q + pq)) + (pq + r);
г) (pq + (qr)) + ps;
д)((pq) + (rs)) (p + r)
4. Для кожної з наведених нижче множин використайте діаграми Венна для двох множин і
заштрихуйте ті її частини, які зображують задані множини:
а) А ∆ В ; б) (A  В) ' ;
в) A - A  В; г) (A  В) ∆ С;
д) ( А  В  С ) - (A  B  С); е) ( А  В )  (В  С)  ( А  С);
ж) ( А - В )  ( В - С )
5. Опишіть множини, що відповідають зафарбованої частини кожної діаграми Венна:
а) б)

А
А В

С
в) г)
 9. Методи навчання
Для розвитку аналітичних здібностей майбутніх фахівців застосовуються
наступні методи:
1) методи доведень математичних тверджень (таблиці істинності, рівносильні
перетворення, метод від супротивного, метод математичної індукції, правила
виведення, метод діаграм);
2) комбінаторні методи (принципи комбінаторики, комбінаторні числа,
принцип кліток);
3) методи теорії ймовірностей і математичної статистики (знаходження
математичного очікування, дисперсії);
4) інформаційно-комунікаційні методи навчання (пакети прикладних програм
MS Office 2010).
 10. Методи контролю
1. Поточний контроль – виконання тестових завдань трьох рівнів складності.
Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного
матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно
опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи
письмово представити певний матеріал (презентацію).
В процесі поточного контролю здійснюється перевірка запам’ятовування та
розуміння програмного матеріалу, набуття вміння і навичок конкретних розрахунків
та обґрунтувань, опрацювання, публічного та письмового викладу (презентації)
певних питань дисципліни.
Об’єктами поточного контролю знань студента є:
- систематичність та активність роботи на практичних заняттях;
- виконання завдань для самостійного опрацювання;
- виконання завдань підвищеної складності.
При контролі систематичності і активності роботи студента на практичних
заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповідях і
виступах на практичних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені
на практичні заняття; результати експрес-тестування тощо.
У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин,
студент має право скласти їх індивідуально до останнього практичного заняття за
дозволом завідувача кафедри. Порядок такого контролю визначає викладач.
При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання оцінці
можуть підлягати: самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань;
виконання домашніх завдань; виконання індивідуальних завдань; тощо.
2. Модульний контроль – виконання комплексних контрольних робіт: тестів,
задач і кейсів. Модульний контроль здійснюється двічі за семестр.
Форми проведення модульного контролю:
 письмова контрольна робота;
 усно-письмова підсумкова робота.
Тестовий контроль ґрунтується переважно на закритих тестах та нескладних
розрахункових завданнях. До складу письмової модульної контрольної роботи,
зважаючи на форму навчання, специфіку спеціальності, потоку, групи, ступінь
підготовленості та активності групи, продемонстрованих на практичних заняттях,
можуть включаться (у різній кількості та співвідношенні):
 теоретичні запитання нормативного або проблемного характеру;
 тестові завдання;
 графоаналітичні завдання;
 аналітично-розрахункові завдання.
3. Підсумковий контроль – виконання усних кейсів і проблемних питань,
творчих завдань, тестовий контроль різних ступенів складності. Завданням
підсумкового контролю є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в
цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого
використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної
проблеми навчальної дисципліни тощо.
 11. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

Оцінка Оцінка за бальною Оцінка за національною

Сума за шкалою, що шкалою
балів шкалою використовується в
екзамен залік
ECTS ХДУ
90-100 A 5 відмінно
82-89 B
4 добре
74-81 C зараховано
64-73 D
3 задовільно
60-63 E
35-59 FX 2 незадовільно незараховано

12. Рекомендована література

Базова
1. Андерсон Д.А. Дискретная математика и комбинаторика: Пер. с англ.. – М.: Изд. дом
«Вильямс», 2003. – 960 с.
2. Новиков Ф.А. Дискретная математика для программистов. – СПб: Питер, 2000.
3. Яблонский С.В. Введение в дискретную математику. М.: Наука, 1981. -536 с.
4. Бардачов Ю.М. Дискретна математика: Підручник / Ю.М. Бардачов, Н.А. Соколова, В.Є.
Ходаков; за ред. В.Є. Ходакова. – К.: Вища шк., 2002.
Допоміжна
5. Айгнер М. Комбинаторная теория. – М.: Мир, 1982. – 556 с.
6. Ахо А., Хонкрофит Дж. Построение и анализ вычислительных алгоритмов. М.: Мир, 1979.
Белоусов А.И., Ткачев С.Б. Дискретная математика. – М.: МГТУ им Н. Баумана, 2001. – 743 с.
7. Берж К. Теория графов и ее применение. – М.: Мир, 1972. – 324 с.
8. Берлекэмп Э. Алгебраическая теория кодирования.—М.: Мир, 1971.
9. Білоус Н.В. та ін. Основи комбінаторного аналізу / Н.В. Білоус, З.В. Дудар, Н.С. Лєсна, І.Ю.
Шубін. – Харків: ХТУРЕ, 1999. – 96.с.
10. Биркгоф Г., Барти Т Современная прикладная алгебра. - М.: Мир, 1976. – 400 с.
11. Бихманн П. И др. Программные системы. Применение. Разработка. Обоснование.
М.: Мир, 1988.
12. Блейхут Р. Теория и практика кодов, контролирующих ошибки. М.: Мир, 1986.
13. Бондаренко М.Ф. та ін. Збірник тестових завдань з дискретної математики / М.Ф. Бондаренко,
Н.В. Білоус, І.Ю Шубін. – Харків: ХТУРЕ, 2000. – 156 с.
14. Бриллюэн Л. Наука и теория информации. — М.: Физматгиз, 1959.
15. Брой М. Информатика. Основополагающее введение. Части 1 и 2, Москва 1996.
16. Вагнер В.В. Теория отношений и алгебра частичных от ображений. – В кн.: Теория полугрупп
и ее приложения. – Саратов: СГУ, 1965. – с.3-178.
17. Воробьев Н, Н, Числа Фибоначчи, — М.: Наука, 1972.
18. Гаврилов Г.П., Сапоженко А.А. Сборник задач по дискретной математике. М.: Наука, 1977.
19. Галлагер Р. Теория информации и надежная связь. — М.: Советское радио, 1974.
20. Глушков В.М., Цейтлин Г.Е., Ющенко Е.Л. Алгебра, языки, програмирование.
К.: Наукова думка, 1974.
21. Калужнин Л. А. Введение в общую алгебру. — М.: Наука, 1973.
22. Капітонова Ю.В. та ін.. Основи дискретної математики / Ю.В. Капітонова, С.Л. Кривий, О.А.
Летичевський та ін.. – К.: Наукова думка, 2002. – 578 с.
23. Касами Т., Токура Н., Ивадари Е., Инагаки Я. Теория кодирования. — М.: Мир, 1978.
24. Кнут Д. Искусство программирования для ЭВМ. М.: Мир, 1976, 1977, 1978 - т.1-3.
25. Колесник В. Д., Мирончиков Е. Т. Декодирование циклических кодов. — М.: Связь, 1968.
26. Кострикин А. И. Введение в алгебру. — М.: Наука, 1977.
27. Мак-Вильяме Ф., Слоэн Н. Дж. Теория кодов, исправляющих ошибки. — М.: Связь, 1979.
28. Марков А. А. Введение в теорию кодирования. — М.: Наука, 1982.
29. Меньшиков М.В. и др. Комбинаторный анализ. Задачи и упражнения. М.Наука, 1982.
30. Новик Д. А. Эффективное кодирование. — М. Л.: Энергия, 1965.
31. Оре О. Приглашение в теорию чисел. — М.: Наука, 1980.
32. Оре О. Теория графов. М.: Наука, 1980.
33. Питерсон У., Уэлдон Э. Коды, исправляющие ошибки. — М.: Мир, 1976.
34. Трахнтенбрат Б.А., Бардзинь Я.М. Конечные автоматы. М.: Наука, 1970.
35. Фано Р. Передача информации. Статистическая теория связи. — М.: Мир, 1965.
36. Хоггер К. Введение в логическое программирование. М.Мир, 1988.
37. Холл М. Комбинаторика. — М.: Мир, 1970.
38. Шеннон К. Работы по теории информации и кибернетике. — М.: ИЛ, 1963.
39. Яглом А.М., Яглом И.М. Вероятность и информация. М.: Наука, 1973.
Інформаційні ресурси

http://dmath.kspu.edu/