Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний університет

Кафедра інформатики, програмної інженерії та економічної кібернетики

“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Завідувач кафедри
Професор Львов М.С.
“25”_серпня_2016__ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Основи прикладної та комп’ютерної лінгвістики

(шифр і назва навчальної дисципліни)

спеціальність_035 Філологія

Факультет Перекладознавства

2016 – 2017 навчальний рік

Робоча програма з дисципліни «Основи прикладної та комп’ютерної
лінгвістики» розроблена для студентів зі спеціальності 035. Філологія
(прикладна лінгвістика)

Розробник: Гнєдкова О.О. викладач кафедри інформатики, програмної

інженерії та економічної кібернетики

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри інформатики, програмної

інженерії та економічної кібернетики

Протокол від “25”_серпня__2016_ року № _1_

Завідувач кафедри інформатики, програмної інженерії та економічної

кібернетики
____________________ ( професорЛьвов М.С.)

_ХДУ, 2016 рік

 Гнєдкова О.О. 2016 рік
 Опис навчальної дисципліни

Характеристика навчальної
Найменування Галузь знань, спеціальність, дисципліни
показників рівень вищої освіти
денна форма заочна форма
навчання навчання
Галузь знань
0203 Гуманітарні науки

Кількість кредитів – 2 Нормативна

Спеціальність
035 – Філологія (прикладна
лінгвістика)
Модулів - 2 Рік підготовки:
Змістових модулів – 2 3-й -
Семестр
Загальна кількість годин - 5-й -
72
Лекції
16 год. -
Практичні, семінарські
16 год. -
Тижневих годин для Лабораторні
денної форми навчання:
Рівень вищої освіти: - -
аудиторних – 2
бакалавр Самостійна робота
самостійної роботи
42 год. -
студента - 2

Вид контролю: екзамен

Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи
становить: для денної форми навчання – 0,7
 Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета курсу: формування системи знань про нове наукове направлення –

прикладна лінгвістика, яке вивчає взаємозв’язок комп’ютерних систем з
лінгвістикою, а також формування вмінь та навичок необхідних для
ефективного використання засобів сучасних інформаційних технологій у
своїй майбутній професійній діяльності.

Завдання курсу:
У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:
1) основні поняття з загального мовознавства, теорії перекладу.
2) базові поняття з прикладної та комп’ютерної лінгвістики.
3) методи і рішення в системах організації знань
4) емпіричні закони опису природних мов
5) технологію автоматизованої обробки текстової інформації
6) основні функціональні можливості більш розповсюджених електронних
словників та систем машинного перекладу
У результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти:
1. використовувати технологію автоматизованої обробки текстової
інформації для аналізу мовних описів предметних областей.
2. працювати зі спеціальними програмними засобами автоматизованої
обробки текстів.
3. Виконувати переклад слів за допомогою електронних словників та
текстів за допомогою систем машинного перекладу.

Міждисциплінарні зв’язки – наука комп’ютерна лінгвістика має певні

взаємозв’язки з інформатикою, логікою, семіотикою, соціолінгвістикою,
психолінгвістикою, лінгводидактикою, теорією та практикою перекладу.
 Соціально-особистісні, інструментальні, загально-наукові та
професійні компетенції

1 2
Компетенції соціально-особистісні: КСО
1.1. Визначати цілі та структуру власної діяльності з урахуванням суспільних,
державних і виробничих інтересів.
1.2. Організовувати та контролювати власну поведінку для забезпечення КСО-1
гармонійних стосунків з учасниками спільної діяльності. КСО-2
1.3. Коригувати цілі діяльності та її структуру для підвищення безпеки та КСО-3
ефективності діяльності. КСО-4
1.4. Оцінювати результати власної діяльності стосовно досягнення окремих та
загальних цілей діяльності
2.1. Застосовувати спеціальні методики корекції власного психічного стану КСО-5
залежно від психофізичних навантажень. КСО-6
2.2. Застосовувати заходи самоконтролю та саморегулювання, розвитку КСО-7
вольових якостей особистості. КСО-8

Загальнонаукові компетенції: КЗН

3.1. На основі аналізу виробничої ситуації визначати мету емпіричного КЗН-1
соціологічного дослідження. КЗН-2
3.2. Залежно від визначеної мети обирати адекватну їй технологію КЗН-3
соціологічного дослідження. КЗН-4
10.1. За допомогою формальних логічних процедур аналізувати наявну
інформацію на її відповідність умовам необхідності та достатності для
забезпечення ефективної діяльності.
10.2. За допомогою формальних логічних процедур проводити аналіз наявної
інформації на її відповідність вимогам внутрішньої несуперечливості.
10.3. За результатами структурно-логічного опрацювання інформації доходити
висновку щодо її придатності для здійснення заданих функцій.
10.4. За негативного результату діяльності знаходити помилки в структурі
логічних операцій
Інструментальні компетенції КІ
5.1. Додержуючись норм сучасної української літературної мови, складати КІ-1
професійні тексти та документи. КІ-2
КІ-3
5.2. У виробничих умовах за допомогою відповідних методів вербального
КІ-4
спілкування готувати публічні виступи, застосовувати адекватні форми ведення
КІ-5
дискусії.
КІ-6
5.3. Працюючи з іншомовними фаховими текстами, перекладати їх українською, КІ-7
послуговуючись термінологічними двомовними та електронними словниками. КІ-8
5.4.Обговорювати проблеми загальнонаукового та професійно орієнтованого
характеру для досягнення порозуміння зі співрозмовниками.
5.5. Вести ділове листування, застосовуючи фонові культурологічні та
країнознавчі знання.
5.6. Виконувати аналітичне опрацювання іншомовних джерел для одержання
 1 2
інформації, потрібної для розв’язання певних завдань професійно-виробничої
діяльності.
5.7. За допомогою комп’ютерних систем автоматизації перекладу та
електронних словників робити переклад іншомовної інформації.
5.8. У виробничих умовах, використовуючи ключові слова у певній галузі на
базі професійно орієнтованих (друкованих та електронних) джерел, за
допомогою відповідних методів проводити пошук нової текстової, графічної,
звукової та відеоінформації (робота з джерелами навчальної, наукової та
довідкової інформації)
Загально-професійні компетенції КЗП
6.1. за допомогою використання ЛС (паперових, комп'ютерних) підвищити
продуктивність праці в тих галузях суспільного життя, де використовують ці
системи;
6.2. забезпечити внутрішню політику держави щодо створення й КЗП-1
використання україномовних КЛС; КЗП-2
6.3. забезпечити зовнішню політику держави комп'ютерними лінгвістичними КЗП-3
системами; КЗП-4
6.4. розробляти лінгвістичне забезпечення для систем штучного інтелекту КЗП-5
всіх типів; КЗП-6
6.5. проводити наукові дослідження лінгвістичного забезпечення для систем
штучного інтелекту;
6.6. реалізувати на виробництві високий рівень культури — професійної,
духовної, моральної, естетичної, фізичної.
Спеціалізовано-професійні компетенції КСП
1.1.2. Аналізувати виробничо-господарську діяльність, інформаційні зв’язки
між адміністративними, виробничими та іншими процесами з метою
встановлення критеріїв і обмежень під час управління цими процесами.
1.1.3. Аналізувати функціонування діючої інформаційної системи і визначати
можливості її модернізації.
1.1.4. Досліджувати й аналізувати інформаційні потреби та проблеми
користувачів.
1.1.5. Досліджувати й аналізувати інформаційні потоки на об‘єкті.
1.1.6. Здобувати інформацію, потрібну для прийняття рішення, з різних джерел.
1.2.1. Готувати аналітичні доповіді з певної проблеми або завдання
1.2.2. Розробляти постановки задач та алгоритмів їх розв’язання.
2.1.7. Розробляти системи захисту інформації та програм
2.1.13. Використовувати текстові редактори для оброблення текстових даних
2.2.6. Використовувати табличні процесори (електронні таблиці) для
оброблення даних.

Програма навчальної дисципліни

ТЕМА 1. ОСНОВИ ПРИКЛАДНОЇ ЛІНГВІСТИКИ

Історія розвитку та перспективи розвитку прикладної лінгвістики.

Взаємозв’язок прикладної лінгвістики з загальним мовознавством та іншими
науками. Основні напрями прикладної лінгвістики. Задачі прикладної
лінгвістики. Методи прикладної лінгвістики. Технологія гіпертексту та її
використання в інформаційних системах. Гіпертекстові технології
представлення тексту.

ТЕМА 2. ФУНКЦІОНУВАННЯ МОВИ ЯК ЗАСІБ ПЕРЕДАЧІ

ІНФОРМАЦІЇ

Переклад як різновид мовної діяльності. Процес виконання перекладу.

Різновиди перекладу. Труднощі перекладу. Правила адаптації тексту для
машинного перекладу. Термінографія. Лінгвістична термінографія. Корпусна
лінгвістика.

ТЕМА 3. ЕЛЕКТРОННІ СЛОВНИКИ У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ

Лексикографія як наука складання словників. Типологія словників.

Структурні частини словника. Основні компоненти (зони) словникової статті.
Он-лайн словники.

ТЕМА 4. КОМП’ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ. INTERNET-ТЕХНОЛОГІЇ.

МЕРЕЖА INTERNET У РОБОТІ ПЕРЕКЛАДАЧА

Суспільне значення мережевих комунікацій. Локальні мережі ПК. Що

таке технологія «клієнт-сервер». Розвиток, регулювання та доступ до
Інтернету. Можливості програми Internet Explorer. Вікно програми Internet
Explorer. Навігація по сторінкам Web-сайту. Використання інформаційних
ресурсів глобальної мережі Internet у роботі перекладача. Он-лайн словники,
глосарії, енциклопедії та довідники. Пошукові системи. Теорія та практика
інформаційно-пошукових систем. Особливості лінгвістичного пошуку в
Internet. Сайти для перекладачів та лінгвістів.

ТЕМА 5. ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДУ

Поняття машинного перекладу. Системи машинного перекладу.

Різновиди машинного перекладу. Рівні розуміння тексту під час машинного
перекладу. Розробники та продукти систем машинного перекладу. Он-лайн
системи машинного перекладу.

4. Змістовні модулі з дисципліни «Основи прикладної та

комп’ютерної лінгвістики»
І. Змістовний модуль

Тема: «Основні поняття прикладної лінгвістики. Ознайомлення з

електронними та он-лайн словниками. Робота з програмами»
Лекційні модулі:
Лекція 1. Основи прикладної лінгвістики.
Лекція 3. Використання інформаційних ресурсів глобальної мережі Internet в
роботі перекладача
Лекція 2. Теорія і практика машинного перекладу
Лекція 2. Cловники у сучасній лінгвістіці

Практичні і семінарські модулі:

1. Пошук он-лайн словників у глобальній мережі Internet. Виконання
перекладу за допомогою он-лайн словників
2. Заповнення порівняльної характеристики електронних словників
3. Пошук систем машинного перекладу у глобальній мережі Internet.
Розгляд основних можливостей та виконання перекладу за допомогою
систем машинного перекладу

Лабораторні модулі: не передбачені

Модулі самостійної роботи:

1. Методи прикладної лінгвістики.

2. Локальні мережі ПК.
3. Інтернет - серфінг. Навігація по сторінкам Web-сайту.

ІІ. Змістовий модуль

Тема: Можливості Internet – технологій. Системи машинного перекладу.

Лекційні модулі:
Лекція 3. Семіотика.
Лекція 4. Моделювання в лінгвістиці
Лекція 6. Корпусна лінгвістика як розділ прикладної лінгвістики
Лекція 7. Лінгвістичні проблеми машинного перекладу

Практичні і семінарські модулі:

1. Заповнення порівняльної характеристики систем машинного перекладу

2. Створення оглядової презентації електронних словників та систем
машинного перекладу. Захист проектів.

Лабораторні модулі: не передбачені

Модулі самостійної роботи:

1. Технологія гіпертексту.
2. Гіпертекстові технології представлення тексту.
 3. Лінгвістична термінографія.
4. Корпусна лінгвістика

Підсумкова тека
Контроль знань проводиться у виконання підсумкового тестування з
курсу «Основи прикладної та комп’ютерної лінгвістики» в системі
дистанційного навчання «Херсонський Віртуальний університет»
(http://dls.ksu.ks.ua/dls ). Підсумкова форма контролю – екзамен.

5. Структура навчальної дисципліни

Кількість годин
Денна форма Заочна форма
Назви змістових
У тому числі у тому числі
модулів і тем усьог усьог
ла ін с.р ла ін с.р
о л п о л п
б д . б д .
1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 11 12 13
0
Змістовий модуль 1. Основні поняття прикладної лінгвістики. Ознайомлення з
електронними та он-лайн словниками. Робота з програмами.
Тема 1. Основи
прикладної 14 2 2 10
лінгвістики
Тема 2.
Функціонування
16 4 2 10
мови як засіб
передачі інформації.
Тема 3. Он-лайн
словники у сучасній 18 4 4 10
лінгвістиці
Разом за змістовим 1
48 8 0 0 30
модулем 1 0
Змістовий модуль 2. Можливості Internet – технологій. Системи машинного
перекладу
Тема 4. Комп’ютерні
мережі. Internet -
технології. Мережа 12 4 4 6
Internet у роботі
перекладача.
Тема 5. Теорія та
практика машинного 12 2 4 6
перекладу
Разом за змістовим
24 6 8 0 0 12
модулем 2
1 1
Усього годин 72 0 0 42
6 6
 Теми практичних занять

№ Кількість
Назва теми
з/п годин
1 Пошук он-лайн словників у глобальній мережі Internet.
2
Виконання перекладу за допомогою он-лайн словників
2 Заповнення порівняльної характеристики електронних
2
словників
3 Пошук систем машинного перекладу у глобальній мережі
Internet. Розгляд основних можливостей та виконання 4
перекладу за допомогою систем машинного перекладу
4 Заповнення порівняльної характеристики систем
4
машинного перекладу
5 Створення оглядової презентації електронних словників
4
та систем машинного перекладу. Захист проектів.
Разом 16

Самостійна робота

№ Кількість
Назва теми
з/п годин
1 Методи прикладної лінгвістики 10
2 Інтернет - серфінг. Навігація по сторінкам Web-сайту 10
3 Технологія гіпертексту 10
4 Гіпертекстові технології представлення тексту 2
5 Корпусна лінгвістика 4
Разом 42
 8.Завдання для самостійної роботи
Розглянути поняття знака у Ф.Соссюра. Семантичний трекутник
(Фреге, Огден та Річардс). Дати визначення «Інформація» - поняття
у різних науках. Приклади лінгвістичних завдань в інформатиці.
Завдання
Поясніть класичне визначення Чарльза Сандерса Пірса «Namely, a sign is
something, A, which brings something, B, its interpretant sign determined or
created by it, into the same sort of correspondence with something, C, its object, as
that in which itself stands to C.», визначив, що представляє із себе B, тобто
«interpretant sign».
- Інформація - у відкритих джерелах вибрати 3 визначення терміна,
відрізняються від зазначених в лекції.
- Охарактеризувати мову математики як знакову систему.
- На сайті КОЛІНТ виписати, які напрямки прикладної лінгвістики
обговорюються більш детально (див. http:
//forum.dialog-21.ru/actualforum.aspx). Перевірка виконання буде
виконуватися під час аудиторного заняття.

9.Методи навчання
Мета курсу “Основи прикладної та комп’ютерної лінгвістики” полягає
у формуванні компетентного фахівця у галузі інформаційно-комунікаційних
технологій та лінгвістики. Під час вивчення даного курсу студенти
знайомляться з теоретичними та практичними аспектами використання
сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в цілому та професійній
діяльності свого профілю, тобто у перекладацькій діяльності.
Для формування знань і вмінь в галузі інформаційно-комунікаційних
технологій та прикладної лінгвістики застосовуються наступні методи
навчання:
1) інформаційно-комунікаційні методи навчання (пакети
прикладних програм MS Office 2010, Інтернет-технології, електронні
словники, системи машинного перекладу, система дистанційного навчання
«Херсонський Віртуальний Університет» http://dls.ksu.ks.ua/dls).
2) Пошукові методи (пошук у глобальній мережі Інтернет онлайн
словників та систем машинного перекладу).
3) Дослідницькі методи (вивчення основних особливостей та
характеристик програмних продуктів що застосовуються у перекладацькій
діяльності).

10.Методи контролю
Поточний контроль – виконання практичних завдань. Завданням
поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу,
вироблених навичок проведення пошукових робіт у глобальній мережі
Інтернет, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст
теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал
(презентацію).
В процесі поточного контролю здійснюється перевірка запам’ятовування та
розуміння програмного матеріалу, набуття вміння і навичок роботи з
електронними та онлайн словниками, системами машинного перекладу.
Створення та публічного представлення презентації певних питань
дисципліни.
Об’єктами поточного контролю знань студента є:
- систематичність та активність роботи на практичних заняттях;
- виконання завдань для самостійного опрацювання;
- виконання завдань підвищеної складності.
При контролі систематичності і активності роботи студента на
практичних заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань,
продемонстрований у відповідях і виступах на практичних заняттях;
активність при обговоренні питань, що винесені на практичні заняття;
результати експрес-тестування тощо.
У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин,
студент має право скласти їх індивідуально до останнього практичного
заняття за дозволом завідувача кафедри. Порядок такого контролю визначає
викладач.
При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання оцінці
можуть підлягати: самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань;
виконання домашніх завдань; виконання індивідуальних аналітично-
розрахункових ситуаційних завдань; виконання індивідуальних робіт з
елементами наукового дослідження в галузі мікроекономічного аналізу;
підготовка рефератів, есе, аналітичних і бібліографічних оглядів тощо.
2. Модульний контроль – виконання комплексних контрольних робіт:
тестів. Модульний контроль здійснюється двічі за семестр на модульно-
екзаменаційному тижні.
Форми проведення модульного контролю:
 письмова контрольна робота;
 тестування з перевірки теоретичного матеріалу.
Склад завдань модульного контролю та їх структура визначаються
лектором потоку з урахуванням форми навчання, особливостей спеціальності
тощо. Тестовий контроль ґрунтується переважно на закритих тестах та
нескладних розрахункових завданнях. До складу письмової модульної
контрольної роботи, зважаючи на форму навчання, специфіку спеціальності,
потоку, групи, ступінь підготовленості та активності групи,
продемонстрованих на практичних заняттях, можуть включаться (у різній
кількості та співвідношенні):
 теоретичні запитання нормативного або проблемного характеру;
  тестові завдання;
3. Підсумковий контроль – виконання підсумкового тестування з курсу
«Основи прикладної та комп’ютерної лінгвістики» в системі дистанційного
навчання «Херсонський Віртуальний університет» (http://dls.ksu.ks.ua/dls ).
Завданням підсумкового контролю є перевірка розуміння студентом
програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими
розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння
сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

11. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

Оцінка Оцінка за бальною Оцінка за національною
Сума за шкалою, що шкалою
балів шкалою використовується в
екзамен залік
ECTS ХДУ
90-100 A 5 відмінно
82-89 B
4 добре
74-81 C зараховано
64-73 D
3 задовільно
60-63 E
35-59 FX 2 незадовільно незараховано

12.Рекомендована література
Базова

1. Баранов А. Н. Категории искусственного интеллекта в лингвистической

семантике. Фреймы и сценарии. М., 1987. – 268 с.
2. Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику: Учебное пособие.
Изд. 2-е, исправленное. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – 360 с.
3. Беляева Л.Н., Откупщикова М.И. Автоматический (машинный) перевод //
Прикладная лингвистика. - СПб., 1996.
4. Введение в экспериментальную лингвистику: учеб. пособие. – М.:
Флинта. Наука, 2005. – 136 с.
 5. Герд А.С. Предмет и основные направления прикладной лингвистики //
Прикладное языкознание. СПб., 1996.
6. Герд, А.С. Прикладная лингвистика / А.С. Герд. – СПб.: Изд-во С.-
Петерб. ун-та, 2005. – 268 с.
7. Городецкий Б.Ю. Компьютерная лингвистика: моделирование языкового
общения. – Новое в зарубежной лингвистике. Вып. ХХIV, Компьютерная
лингвистика. М., 1989. – 159 с.
8. Городецкий Б. Ю. Актуальные проблемы прикладной лингвистики //
Новое в зарубежной лингвистике. М., 1983.
9. Грудева, Е. В. Корпусная лингвистика / Режим доступа:
http://e.lanbook.com/books/element.php?pl1_cid=25&pl1_id=4671
10. Карпіловська Є.А. Вступ до комп’ютерної лінгвістики.— Донецьк.
2003.
11. Марчук Ю. Н. Методы моделирования перевода. М.: Наука, 1985. - 202
с.
12. Марчук Ю. Н. Проблемы машинного перевода. М.: Наука, 1983. - 232 с.
13. Марчук Ю. Н. Модель "текст-текст" и переводные соответствия в теории
машинного перевода. Проблемы компьютерной лингвистики. Минск,
МГЛУ, 1997. С. 21-29.
14.Марчук Ю. Н. Основы компьютерной лингвистики. М., 2000.
15.Нелюбин, Л. Л. Введение в технику перевода (когнитивный
теоретико-прагматический аспект): учебное пособие / Режим доступа:
http://e.lanbook.com/books/element.php?pl1_cid=25&pl1_id=2461

Допоміжна

1. Нелюбин Л. Л. Компьютерная лингвистика и машинный перевод. М.:

ВЦП, 1991. - 151 с.
2. Петровская Е.В. Непереводимое в переводе // Русская антропологическая
школа. Труды. Вып.2. М.: РГГУ, 2004, С. 244 – 248.
3. Пещак М.Н. Нариси з комп’ютерної лінгвістики.— Ужгород. 1999.
4. Потапова Р.К. Новые информационные технологии и лингвистика. – М.:
МГЛУ, 2002. – 575 с.
5. Руденко В.Д., Макарчук О.М., Патланжоглу М.О. Практичний курс
інформатики: Навч. – метод.посібник / За ред. Мадзігона В. М.;
Акад.пед.наук України. Ін-т педагогіки. К.: Фенікс, 2001. – 370 с.
6. Симонович С., Евсеев Г. Практическая информатика. Учебное пособие.
Универсальный курс. – М.: AСТ-ПРЕСС, 2002. – 480 с.
7. Томахин Г.Д. Перевод как межкультурная коммуникация // Перевод и
коммуникация. М.: Ин-т языкознания РАН, 1997, С. 130.
8. Шафрин Ю. Информационные технологии. Учебное пособие. – М., 1998.
– 700 с.
9. Hutchins W. J. Machine Translation: Past, Present. Future. Chichester, Ellis
Horwood, N. Y. Etc. 1986, pp. 382.
10. www.wikipedia.org – свободная энциклопедия