You are on page 1of 29

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ


ВАДИМА ГЕТЬМАНА 
 
Факультет економіки та управління 
Кафедра менеджменту 
 
ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ  07 Управління та адміністрування 
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ  073 Менеджмент 
ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА  Менеджмент бізнес-організацій 
 
 
Форма навчання: Денна
 
 
КУРСОВА РОБОТА З ТЕОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ 
 
на тему: «РОЛЬ ОРГАНІЗАЦІЙ В РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА» 
 
Волков Роман Олегович 
 
Науковий керівник: д.е.н., доцент, Омельяненко Т.В. 
 
 
 
 
 
Дата здачі роботи на перевірку та рецензування: «___»  _________  20__ р. 
Курсова робота захищена з оцінкою: ____ балів 
Дата захисту: «___»  __________  20__ р. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2022
2

Зміст

Вступ.........................................................................................................................3

1. Сучасне розуміння організації..........................................................................5

1.1 Наукове тлумачення природи і властивостей з точки зору теорії організації.........

1.2 Загальна характеристика організації..............................................................8

1.3 Моделі організацій та їх класифікація..........................................................10

2. Роль організацій в розвитку сучасного суспільства......................................14

2.1. Місце організації у сучасному західному суспільстві................................14

2.2. Вплив організацій на розвиток українського суспільства: приклад організації


.................................................................................................................................16

Висновки................................................................................................................23

Список використаної літератури.........................................................................25

Додатки...................................................................................................................27
3

Вступ
Однією з найскладніших проблем у свідомій діяльності людей є функція
систем управління, в яких люди є частиною основного компонента, організаційної
системи. Це пояснюється багатьма унікальними можливостями, властивими будь-
якій організації. На особливу увагу заслуговує відсутність звичної здатності
безпосередньо спостерігати і вимірювати організацію, яка є предметом
дослідження.
Теорія організації має на меті надати ключ до розуміння законів і принципів
організаційної системи, а також пояснити її з точки зору внутрішньої структури та
механізму роботи. Особливо це важливо для сучасних вітчизняних організацій,
місце яких у ринковій економіці принципово змінюється.
Тепер організація повинна сформувати власні цілі та завдання,
сформулювати стратегію і тактику розвитку, знайти необхідні матеріальні та
людські ресурси для виконання завдань, вирішити питання створення, злиття та
ліквідації відділів, служб і філій, реорганізувати систему управління організацією.
Іншими словами, організація набуває всіх ознак самостійного «організму»,
що бореться за виживання та комфортне виживання в ринкових умовах. Це, у
свою чергу, призвело до значного розширення інтересу науковців до сутності та
ролі організації в розвитку суспільства, а саме: – Р. Акоффа, С.Борсука,
П.Величко, Ю. Внукова, Н. Вовк, В.Герасимчука, В. Демінга, Р.Ентоні,
В.Клюковкіна, І.Маркіної, В.Миронюка, Т.Приступлюк, О.Ткаченко,
А.Фейгенбаума, Л.Шокіної, О.Юрчук, Т.Ярошевич
Метою роботи є дослідження ролі організації в розвитку суспільства.
Відповідно до мети було визначено наступні завдання:
 дослідити наукове тлумачення природи і властивостей з точки зору
теорії організації;
 надати загальну характеристику організації;
 визначити моделі організацій та їх класифікація;
 дослідити місце організації у сучасному західному суспільстві;
4

 встановити вплив організацій на розвиток українського суспільства:


приклад організації.
Об’єктом дослідження є організація.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти функціонування
організацій в суспільстві.
5

1. Сучасне розуміння організації

1.1 Наукове тлумачення природи і властивостей з точки зору


теорії організації

Організація – це дуже складний механізм зі своїм виглядом, культурою,


традиціями та репутацією. Коли організації мають розумну стратегію та
ефективно використовують ресурси, вони впевнено розвиваються. Коли вони
більше не досягають своїх цілей, їх перебудовують. Коли вони не можуть
виконати свою місію, вони зупиняють свою діяльність та вмирають. Без
розуміння природи організації та закономірності її розвитку ефективне
управління не може здійснюватися. Навіщо потрібні організації, як вони
створюються і розвиваються, на яких принципах будуються, чому і як
змінюються - відповіді на ці та багато інших питань певною мірою дає теорія
організації.
Так можемо простежити три етапи фундаментальних змін в організаціях у
ХХ столітті.

Етапи фундаментальних змін в організаціях у ХХ столітті

Перша фаза - відділення управлінських функцій від капіталу - власності


та перетворення управління на професію.

Друга - поява, починаючи з 1920 року, командно-адміністративних


організацій із вертикальною супідрядністю та високим рівнем
централізації прийняття рішень.

Третя - перехід до організацій з переважанням горизонтальних структур


та зв'язків із широким використанням інформаційних технологій. Кожна
фаза – відповідь на виклик часу, на радикальні економічні зміни.

Рис. 1.1. Етапи фундаментальних змін в організаціях у ХХ столітті


6

Двадцять перше століття характеризується переходом до повного


застосування сучасних інформаційних мереж і комп’ютерних систем. З'являються
ознаки нових проривів – кооперація і співпраця все більше замінюють
конкуренцію, про що свідчить поява нових організаційних форм – альянсів,
віртуальних, мережевих, знань, глобальних і освітніх організацій.
Існують різні тлумачення слова «організація». В одному контексті цей
термін використовується для позначення діяльності з розміщення елементів
певного об’єкта в часі та просторі. Це тлумачення близьке до слова «організація».
В інших випадках організації розглядаються як об'єкти з впорядкованою
внутрішньою структурою. Організація як об'єкт - це сукупність взаємозалежних
елементів, уніфікованих із зовнішнім середовищем. Це розуміння є основою
теорії організації.
Для організацій характерний цілий комплекс ознак, які відрізняють їх від
інших різновидів груп та соціальних утворень:

Наявність сукупності цілей. Організація функціонує до тих пір, поки в неї є хоча б
одна мета, що об'єднує всіх її членів. Усі організаційні цілі вибудовані у певній
системі, яку називають «деревом цілей» або «цільовою ієрархією».

Спільна діяльність. Ця діяльність у загальному плані має целерациональную


орієнтацію, тобто. люди - члени організації - в основному діють раціонально по
відношенню до цілей своєї організації.
Ознаки організації

Особлива система організаційних відносин. Організаційна діяльність у цілому та


діяльність людей, що входять до неї, значною мірою структурована і має певну
ієрархію, існують певні регулятори внутрішньоорганізаційних взаємодій.

Управління – свідома координація зусиль та організаційної діяльності для


досягнення цілей.

Технологічність. Діяльність людей організації пов'язана з перетворенням певних


ресурсів. При цьому використовуються досить стабільні за змістом та структурою
алгоритми та процедури, які разом з інструментарієм та знаннями становлять
технологію діяльності.

Організаційна культура. Закріплення та об'єктивізація певних дій та символіки,


формування на цій основі організаційної культури – специфічної для організації
набору норм та моделей поведінки людей, цінностей, ідеології, що дозволяє
досить чітко відокремити організацію від інших типів соціальних груп та
утворень.

Рис. 1.2. Ознаки організації


7

Природа організації як процесу чи системи визначається не стільки її


проявами, скільки внутрішнім змістом, що відображає можливості використання
та розвитку її потенціалу. Сутність організації визначається її атрибутами як
сукупністю проявів, що відображають загальні, характерні та специфічні
характеристики організації.
Саме ці атрибути розкривають і виражають потенціал будь-якої організації,
підтверджуючи можливість її функціонального застосування та змістовної
взаємодії з іншими процесами та системами.
Вивчення організаційних властивостей ведеться універсально, незалежно
від їх природи, проявів, використання та взаємодій. Це необхідно для виявлення
фундаментальних, справді організованих ознак загальних властивостей процесів і
систем, які описують їх справжню продуктивність і майбутні функції та потенціал
розвитку.
Перші властивості виявляються вже у визначенні організацій як
об'єктивних, суб'єктивних чи змішаних процесів та систем. Так, визначенням
суб'єктивної організації виділяється властивість цілеспрямованості.
Цілеспрямованість - орієнтація організації на постановку та досягнення
бажаного, можливого та необхідного стану. Це зумовлено роллю суб'єкта та
застосуванням принципу примату мети, що виділяє цілепокладання як перший
крок в організації будь-якого суб'єктивного процесу. Цілеспрямованість
суб'єктивної організації відображає цільову природу її виникнення, структуру
дерева цілей, закладеної в основі виділення та побудови процесів, підпроцесів та
циклів відповідно стратегічних, тактичних, оперативних, локальних та приватних
цілей, їх підпорядкування загальної мети циклу, оцінка ефективності його
здійснення за рівнем її досягнення .
Застосування принципу перманентності цілепокладання стає одним із
факторів формування, становлення та розвитку відповідної властивості
суб'єктивної організації. Власне перманентність (властивість організації, яка
характеризує безперервне, постійне, вчинення чогось, що триває) як одна з
важливих характеристик організації визначається вже найпроцесуальнішою
8

природою її побудови та функціонування, місцем та роллю складової розвитку в


моделі її уявлення та закріплюється вирішальним значенням у забезпечення
кінцевої результативності організації. Однак властивість перманентності вказує
на постійний розвиток як об'єктивної, так і суб'єктивної організації, що
здійснюється незалежно від бажання суб'єкта.
Властивістю, що структурно формує організацію, є дискретність
(перервність, відокремленість складових організації), що відображає
поелементний, поетапний підхід до її проектування, формування,
функціонування, сприйняття та уявлення.
Таким чином, існують різні тлумачення слова «організація». В одному
контексті цей термін використовується для позначення діяльності з розміщення
елементів певного об’єкта в часі та просторі. Це тлумачення близьке до слова
«організація». В інших випадках організації розглядаються як об'єкти з
впорядкованою внутрішньою структурою. Організація як об'єкт - це сукупність
взаємозалежних елементів, уніфікованих із зовнішнім середовищем. Це розуміння
є основою теорії організації.

1.2 Загальна характеристика організації

Поняття " організація " належить до провідних категорій організаційної


науки. Теорія організації покликана відповісти на питання, навіщо організації
потрібні, як вони створюються, функціонують та змінюються, чому члени
організацій діють саме так, а не інакше.
Термін організація походить від фр. організація; від лат. organizo
повідомляю стрункий вигляд, влаштовую.
Термін "організація" використовується в кількох значеннях:
 по-перше, діяльність, результат діяльності, сфера діяльності;
9

 по-друге, деяка соціально-економічна освіта, орієнтована на


досягнення певних господарських, комерційних чи некомерційних
цілей.
Обов'язкові вимоги до організації:

Обов'язкові вимоги до
організації

наявність членів групи,


наявність хоча б однієї
наявність хоча б двох які навмисно працюють
мети, яку приймають
людей разом, щоб досягти
усі члени цієї групи
значущої для всіх цілей

Рис. 1.3. Обов'язкові вимоги до організації

Визначення організації передбачає необхідність формального


координування взаємодії працівників. Структура організації визначає, як мають
бути розподілені завдання, ієрархія підпорядкованості, моделі взаємодії.
Основні риси організації:
 комплексність – розглядає рівень диференціації у межах організації.
Вона включає рівень спеціалізації чи розподіл праці, кількість рівнів у
ієрархії організації та ступінь територіального розподілу частин
організації. Горизонтальний та вертикальний поділ праці.
 формалізація - розуміється заздалегідь розроблені встановлені
правила та процедури, що визначають поведінку працівників. Ступінь
формалізації може бути різним.
 співвідношення централізації та децентралізації визначається рівнями,
на яких виробляються та приймаються управлінські рішення в
організації. У деяких організаціях прийняття рішень дуже
централізований, тобто. дії щодо вирішення проблем приймаються
10

вищими керівниками, в інших випадках децентралізовані.


Централізовані структури найчастіше застосовуються, коли зміни у
зовнішньому середовищі відбуваються відносно повільно, організація
відносно невелика (ефективність виконавчого персоналу, високий
рівень координації та контроль).
Децентралізовані структури доцільно застосовувати тоді, коли оточення
організації характеризується динамічними ринками, конкуренцією за наявності
диверсифікаційної продукції, а також з технологією, що швидко змінюється.
Доцільність таких структур зростає зі збільшенням розмірів організацій та його
складності. Співвідношення централізованого та децентралізованого
встановлюють тип організаційної структури управління.

1.3 Моделі організацій та їх класифікація

Модель організації визначає структуру та механізми координації діяльності


організації. Основними елементами організаційної моделі є:
1) система робіт;
2) робочі групи;
3) процеси (визначають відносини управління та комунікаційні зв'язки),
пов'язані з ними. Тобто модель організації є суперструктурою, у межах якої
протікає діяльність організації. Альтернативні моделі теорії організації
відображені в додатку А.
Органічний тип організації має порівняно недовгу історію. Це було введено
в менеджмент і теорію організацій Т. Бернсом і Д. Сталкером. Органічна
організація виникла як антипод бюрократичної, що перестала задовольняти нові
умови ринку з гнучкими адаптивними структурами. До властивостей такої
організації можна віднести такі:
11

в організації немає функціонального поділу праці, жорсткого поділу цілей, індивідуальних


завдань та сфер відповідальності - вони постійно перерозподіляються, коригуються

в організаційних структурах порушується ієрархія, переважають горизонтальні комунікації


та неформальні зв'язки
Властивості організації за організаційною

управління конкретними завданнями може здійснюватися на будь-якому рівні та у будь-


якому підрозділі організації

регламентація робіт низька, перевага надається ініціативі, імпровізації, а не плануванню


моделлю

розвиток особистих якостей працівників, їхнього творчого потенціалу є запорукою


ефективності організації

можливостями керуються більше ніж обмеженнями

заохочуються сумніви та протиріччя, а не сліпа віра та без конфліктність

у процесі прийняття рішень переважають переконання, а чи не влада

розподіл обов'язків між співробітниками обумовлено не їхньою посадою, а характером


вирішуваної проблеми

працівникам надається свобода дій зі збільшенням відповідальності

Рис. 1.4. Властивості організації за організаційною моделлю

Органічний підхід до організації передбачає процес саморегулювання, який


дозволяє підтримувати відносно постійні властивості та функції організації в
умовах, що швидко змінюються.
Модель «механічна організація» - не що інше, як ідеальна бюрократія
Макса Вебера. Термін «механічна організація» було введено в 60-ті роки.
Американські вчені ХХ століття Т. Бернс і Д. Сталкер (T. Burns, G. Stalker)
висловили модель систематичної раціональної організації, а не «органічної
організації».
У найбільш загальному вигляді організація в механічній моделі
представлена як інструмент управління, а люди представлені як «гвинтики»
великого механізму. Суворе визначення з'єднань (механічних приводів і
трансмісій), взаємозалежність підсистем, побудова ліній управління, ієрархія - ось
основні особливості цієї моделі.
12

Ця модель заснована на принципі максимально чіткого розподілу обов’язків


між усіма членами організації, а будь-яка взаємодія всередині організації
ґрунтується на чіткій ієрархії. Роль кожного члена суворо обмежена їх
організаційним розташуванням. Вважається, що лише мінімізуючи
результативність суб’єктивних факторів, ефективність організації буде
підвищуватися. Класичний варіант механічної моделі вимагає від керівництва
підприємства, в першу чергу, максимального спрощення та стандартизації.
Основним недоліком механізованої організації є те, що вона громіздка і не може
швидко адаптуватися до зовнішніх змін, і лише невелика кількість учасників
організації приймає в них безпосередню участь.
Таблиця 1.1
Порівняльна характеристика основних моделей теорії організації
Риси моделі ТО Моделі теорії організації
Класична (механістична) Неокласична (органічна)
Організаційні цілі Отримання економічних Виживання системи, підтримання
результатів рівноваги із середовищем,
задоволення інтересів індивідів
Структура та Раціонально побудовані Децентралізовані структури та
процеси ієрархічні структури кооперативні відносини, що
складаються спонтанно під впливом
еволюції організацій, виходячи з
потреб її членів
Характер орг. Виконання запропонованих Дії, що викликаються цінностями,
поведінки робіт, повністю регульована нормами, особливостями груп та
раціональна поведінка особистостей та важко піддаються
регулюванню
Тип системи Механістичний, тобто. Органічний – самоналаштовується
керування сукупність елементів сукупність особистостей та груп, що
формальної структури, функціонують в умовах слабко
подібно до механізму для регламентованих відносин
досягнення цілей
Розвиток Свідоме, заздалегідь Спонтанно назрівають зміни через
обґрунтоване і сплановане, порушення балансу між організацією
пристосоване до умов, що та середовищем, загострення
змінюються. внутрішніх проблем
Напрями Раціоналізація формальних Вплив на групові та індивідуальні
вдосконалення структур, планомірна норми, організаційний клімат,
перепідготовка чи заміна стимулювання членів організації
кадрів
13

Останніми роками намітилася чітка спрямованість інтеграції в розвитку


різних сфер людської діяльності. У політичній сфері країни з приблизно
однаковим рівнем розвитку зближуються, а їхні кордони стають все більш
умовними. В економічній політиці панує принцип корпоративності. Міжнародний
менеджмент стає глобальним.
Отже, класичний варіант механічної моделі вимагає від керівництва
підприємства, в першу чергу, максимального спрощення та стандартизації.
Основним недоліком механізованої організації є те, що вона громіздка і не може
швидко адаптуватися до зовнішніх змін, і лише невелика кількість учасників
організації приймає в них безпосередню участь.
14

2. Роль організацій в розвитку сучасного суспільства

2.1. Місце організації у сучасному західному суспільстві

Розвиток європейської соціальної моделі спирається концепцію соціального


підприємництва. Концепція зробила значний внесок у розвиток європейської
соціальної економіки. Завдяки своїм інноваційним рішенням соціальне
підприємництво має чудовий потенціал, щоб відігравати незамінну роль у
соціальній згуртованості держав-членів ЄС. Розвиток соціальної економіки в ЄС
робить значний внесок у створення робочих місць, стійке зростання та більш
справедливий розподіл доходів та багатства.
Завдяки соціальному сектору можна поєднувати прибутковість та соціальну
інтеграцію та домогтися відповідності між послугами та потребами у державному
та приватному секторах. Важливо, щоб у порівнянні з іншими секторами цей
сектор продемонстрував свій економічний та соціальний потенціал для більш
ефективного подолання економічної кризи. Тому він отримує дедалі більшу
підтримку розвитку практично у всіх країнах ЄС. Однак існують суттєві
відмінності у масштабах та масштабах розвитку соціальної економіки всередині
Європейського Союзу.
Підприємства соціальної економіки в їх різних формах (включаючи
соціальні підприємства) відіграють важливу роль у підвищенні
конкурентоспроможності та ефективності європейської економіки у різний
спосіб:
 спрямовуючи фрагментовані та невикористані ресурси на економічну
діяльність;
 мобілізація місцевих ресурсів;
 підвищення культури підприємництва;
 усунення жорсткості ринку;
15

 просування гнучкості ринку та виробництво у кількох місцях — і це


лише деякі з прикладів.
Підприємства соціальної економіки також мають більшу здатність зберігати
зайнятість і запобігати втраті робочих місць на складних етапах економічного
циклу. Низка переваг підприємств соціальної економіки, очевидно, веде до
їхнього зростання в ЄС.
Результати опитування показують, що в країнах ЄС великий інтерес до
створення підприємств, які мають переважно соціальні цілі та надають соціальні
послуги вразливим групам та суспільству в цілому. Цей інтерес особливо сильно
виражений в Естонії, Італії та Ірландії.
Різноманітний характер соціального підприємства, і навіть його концепції
та з різними правовими формами сприймаються переважають у всіх
обстежуваних країнах без особливих відмінностей. Створення соціальних
підприємств визначає та відрізняє ті організації, які працюють у рамках
встановлених законом стандартів та мають право на отримання вигоди від
політики, спрямованої на просування та стимулювання соціальної економіки та
створення соціальних підприємств у співпраці з приватним сектором.
Соціальні підприємства потребують найрізноманітнішої підтримки, щоб
максимізувати свою користь для суспільства, і багато секторів, від уряду до
засобів масової інформації, можуть допомогти у наданні цієї підтримки. Проте
один конкретний тип підтримки, який потрібний, - це допомога бізнес-
консультантів, які особливо компетентні у тих видах підтримки та нарощування
потенціалу, які потрібні соціальним підприємствам.
Соціальне підприємство у країнах Європи сприймається як засіб ведення
бізнесу. Цілі соціального підприємства часто пов'язані із соціальними та/або
екологічними програмами. Це комерційні підприємства, але вони створені на
вирішення соціальних проблем; вони спрямовані на задоволення потреб місцевого
співтовариства або досягнення соціальних змін, а не лише на особисту вигоду.
Вони прагнуть поєднувати підприємницьке лідерство та інновації, типові для
найкращих практик приватного бізнесу, із соціальними цілями. Вони займаються
16

широким спектром соціальних та екологічних проблем та працюють у всіх сферах


економіки.
Важливою особливістю і те, що вони виплачують дивіденди акціонерам, як і
у приватному секторі. Їхня мета - реінвестувати прибуток для досягнення
соціальних цілей. Соціальні підприємства відіграють ключову роль у відродженні
та економічному розвитку, а також у сприянні соціальної інтеграції. Іноді вони
надають робочі місця та послуги там, де приватний сектор не з'явився чи пішов,
іноді від імені державного сектору, а іноді через спільне підприємство. Соціальні
підприємства у ЄС відіграють важливу роль у створенні сильної, сталої та
соціально інклюзивної економіки.

2.2. Вплив організацій на розвиток українського суспільства:


приклад організації

Гіпермаркети Сільпо розташовані у великих містах України: Київ, Одеса,


Рівне, Харків, Кременчук, Дніпро та інших. Асортимент гіпермаркетів включає
більше 51 тис.позицій товарів, серед яких присутні товари власних ТМ: Премія,
Extra, Piki Tiki. Мережа Сільпо містить концептуальних 69 супермаркетів та 4
делікатес-маркети. всього станом на кінець 2020 року працює 276 магазинів.
Проведемо SWOT-аналіз ТОВ «Сільпо-Фуд» (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Результати SWOT-аналізу ТОВ «Сільпо-Фуд»
Можливості Загрози
Зовнішнє Поява нових конкурентів
середовище Відкриття нових супермаркетів Нестабільне економічне становище в
Розширення асортименту товарів
країні
Внутрішнє супермаркетів
Зростання курсу валют
середовище Підвищення купівельної
Зростання темпу інфляції
спроможності населення
Посилення карантинних заходів
Сильні сторони СІМ СіЗ
17

Мережа магазинів по
Зниження платоспроможності
всій Україні Підвищення продажів шляхом
приведе до зниження продаж, слід
Відомий бренд відкриття нових супермаркетів
вжити стратегію утримання
Наявність продукції
ринкових позицій
власного виробництва
Високий рівень продаж

Слабкі сторони СліМ СліЗ


Зменшення відвідування магазину
Компанія працює
через страх заразитись
збитково
Проведення акцій для залучення коронавірусом та економію
Наявність великих
населення в магазини грошових коштів, слід вжити
заборгованостей
стратегію скорочення витрат
Ціни, вищі ніж в мережі
АТБ

Проаналізувавши дані матриці SWOT можемо зробити висновок, що на


даному етапі розвитку ТОВ «Сільпо-Фуд» знаходиться у сегменті «Слабкі
сторони – можливості», а отже для нього потрібно використовувати стратегію
реалізації можливостей для подолання слабкостей.
Наступним кроком проаналізуємо динаміку фінансових результаті та
показників рентабельності.
70000000 62,446,681 64,402,634 25.00
60000000 20.45
51,842,493 20.00
50000000
40000000 15.00

30000000 10.00
20000000
5.00
10000000 3.13
0 0.00
2018 2019 2020

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)


Темп приросту, %

Рис. 2.1. Динаміка чистого доходу від реалізації продукції на ТОВ


«СІЛЬПО-ФУД» в 2018-2020 рр., тис. грн.

Доходи підприємства щорічно зростають (завдяки збільшенню магазинів


мережі та цін на продукцію) приріст яких в 2019 році становив 20,45%, а в 2020
18

році – 3,13%. Таким чином, чистий дохід збільшився із рівня в 51842,493 млн. грн.
в 2018 році до рівня в 64402,634 млн. грн. в 2020 році.
20000000 30.00
18000000 25.42 17,152,737
15,106,074 25.00
16000000
14000000
12,044,597 20.00
12000000
10000000 15.00
13.55
8000000
10.00
6000000
4000000
5.00
2000000
0 0.00
2018 2019 2020

Валовий прибуток Темп приросту, %

Рис. 2.2. Динаміка валового прибутку на ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» в 2018-


2020 рр., тис. грн.

Валовий прибуток підприємства в динаміці також мав тенденцію до


зростання із рівня в 12044,597 млн. грн. в 2018 році до рівня в 17152,737 млн. грн.
в 2020 році, або на +25,42% в 219 році та на +13,55% в 2020 році.
2019 року мав динаміку до зростання, проте в 2020 році при скороченні на
90,63% становив 153,528 млн. грн.
500000 289,577 400.00
0 200.00
2018 2019 130.69 2020
-500000 0.00
-200.00
-1000000
-943,552 -400.00
-1500000
-600.00
-2000000
-800.00
-2500000 -1000.00
-3000000 -1175.44 -1200.00
-3,114,238
-3500000 -1400.00

Чистий фінансовий результат: прибуток / збиток


Темп приросту, %

Рис. 2.3. Динаміка чистого прибутку / збитку на ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» в


2018-2020 рр., тис. грн.
19

Чистий прибуток був мінусовим в 2018 році, в 2019 році компанія


отримала прибуток в розмірі 289 577 тис. грн, а в 2020 році компанія зазнала
значних збитків і розмірі -3114238 тис. грн.. Збитки виникали через платіж
відсотків по отриманим кредитам та довгостроковим зобов’язанням, сума яких
станом на кінець 2020 року склала 12285686 тис. грн.
50.00 150.00
15.85
97.66 100.00
0.00
2018 2019 2020 50.00

-50.00 0.00

-50.00
-100.00 -81.81
-100.00

-150.00
-150.00
-188.39
-200.00
-172.54
-200.00 -250.00

Рентабельність власного капіталу Абсолютний приріст, %

Рис. 2.4. Динаміка рентабельності власного капіталу на


ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» в 2018-2020 рр., тис. грн.

Рентабельність власного капіталу в динаміці мала тенденцію до


скорочення із рівня в -81,8% до -172,54%. Отримання негативних показників
відбулося через отримання чистого збитку підприємством.
2.00 1.01 10.00
0.00
2018 2019 5.48 2020 5.00
-2.00
-4.00 0.00
-4.47
-6.00 -5.00
-8.00
-10.00
-10.00 -11.86
-12.00 -10.85 -15.00

Рентабельність сукупного капіталу Абсолютний приріст, %

Рис. 2.5. Динаміка рентабельності сукупного капіталу на


ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» в 2018-2020 рр., тис. грн.
20

1.00 0.46 3.00


2.28 2.00
0.00
2018 2019 2020
1.00
-1.00
0.00
-2.00 -1.82 -1.00

-3.00 -2.00
-3.00
-4.00
-4.00
-5.00 -4.84 -5.00
-5.30
-6.00 -6.00

Рентабельність продажів Абсолютний приріст, %

Рис. 2.6. Динаміка рентабельності продажів на


ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» в 2018-2020 рр., тис. грн.

Рентабельність продажів протягом 2018-202 рр. мала динаміку до


скорочення із рівня в 1,82% в 2018 році до рівня в -4,84% в 2020 році. Отримання
негативних показників відбулося через отримання чистого збитку підприємством.
0.08
0.06
0.06 0.05

0.04

0.02

0.00
2018 2019 2020
-0.02

-0.04 -0.04
-0.06

Коефіцієнт автономії

Рис. 2.7. Динаміка коефіцієнту автономії на


ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» в 2018-2020 рр.

Коефіцієнт автономії в динаміці мав чітку тенденцію до скорочення із рівня


в 0,05 в 2018 році до рівня в -0,04, тобто підприємство є залежним від зовнішніх
джерел фінансування.
21

0.80 0.79
0.78
0.78
0.76
0.74
0.72
0.70
0.68 0.67
0.66
0.64
0.62
0.60
2018 2019 2020

Коефіцієнт загальної ліквідності

Рис. 2.8. Динаміка коефіцієнту загальної ліквідності на


ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» в 2018-2020 рр.

Протягом 2018-2020 коефіцієнт загальної ліквідності мав динаміку до


зростання із рівня в 0,67 до рівня в 0,78. Проте його значення не відповідає
нормативному, що свідчить про те, що поточні зобов’язання не можуть бути
погашені терміново підприємством за рахунок оборотних активів.
Динаміка коефіцієнту швидкої ліквідності на ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» в 2018-
2020 рр. свідчить про зростання із рівня в 0,44 в 2018 році до рівня в 0,48 в 2020
році.
0.50 0.49
0.49 0.48
0.48
0.47
0.46
0.45
0.44
0.44
0.43
0.42
0.41
2018 2019 2020

Коефіцієнт швидкої ліквідності

Рис. 2.9. Динаміка коефіцієнту швидкої ліквідності на


ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» в 2018-2020 рр.
22

Отже, доходи підприємства щорічно зростають (завдяки збільшенню


магазинів мережі та цін на продукцію) приріст яких в 2019 році становив 20,45%,
а в 2020 році – 3,13%. Таким чином, чистий дохід збільшився із рівня в 51842,493
млн. грн. в 2018 році до рівня в 64402,634 млн. грн. в 2020 році. Валовий прибуток
підприємства в динаміці також мав тенденцію до зростання із рівня в 12044,597
млн. грн. в 2018 році до рівня в 17152,737 млн. грн. в 2020 році, або на +25,42% в
219 році та на +13,55% в 2020 році. Чистий прибуток був мінусовим в 2018 році, в
2019 році компанія отримала прибуток в розмірі 289 577 тис. грн, а в 2020 році
компанія зазнала значних збитків і розмірі -3114238 тис. грн.. Таким чином,
можемо зробити висновок, що скорочення чистого прибутку підприємства
протягом 2018 р. та 2020 року призвело до скорочення рівня рентабельності та
отримання підприємством від’ємних значень в показниках рентабельності
продажів, власного та сукупного капіталу.
23

Висновки
Проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки.
Встановлено, що існують різні тлумачення слова «організація». В одному
контексті цей термін використовується для позначення діяльності з розміщення
елементів певного об’єкта в часі та просторі. Це тлумачення близьке до слова
«організація». В інших випадках організації розглядаються як об'єкти з
впорядкованою внутрішньою структурою. Організація як об'єкт - це сукупність
взаємозалежних елементів, уніфікованих із зовнішнім середовищем. Це розуміння
є основою теорії організації.
Досліджено, що класичний варіант механічної моделі вимагає від
керівництва підприємства, в першу чергу, максимального спрощення та
стандартизації. Основним недоліком механізованої організації є те, що вона
громіздка і не може швидко адаптуватися до зовнішніх змін, і лише невелика
кількість учасників організації приймає в них безпосередню участь. Останніми
роками намітилася чітка спрямованість інтеграції в розвитку різних сфер
людської діяльності. У політичній сфері країни з приблизно однаковим рівнем
розвитку зближуються, а їхні кордони стають все більш умовними. В економічній
політиці панує принцип корпоративності. Міжнародний менеджмент стає
глобальним.
Встановлено, що важливою особливістю організацій в ЄС є те, що вони
виплачують дивіденди акціонерам, як і у приватному секторі. Їхня мета -
реінвестувати прибуток для досягнення соціальних цілей. Соціальні підприємства
відіграють ключову роль у відродженні та економічному розвитку, а також у
сприянні соціальної інтеграції. Іноді вони надають робочі місця та послуги там, де
приватний сектор не з'явився чи пішов, іноді від імені державного сектору, а іноді
через спільне підприємство. Соціальні підприємства у ЄС відіграють важливу
роль у створенні сильної, сталої та соціально інклюзивної економіки.
Досліджено, що доходи підприємства щорічно зростають (завдяки
збільшенню магазинів мережі та цін на продукцію) приріст яких в 2019 році
становив 20,45%, а в 2020 році – 3,13%. Таким чином, чистий дохід збільшився із
24

рівня в 51842,493 млн. грн. в 2018 році до рівня в 64402,634 млн. грн. в 2020 році.
Валовий прибуток підприємства в динаміці також мав тенденцію до зростання із
рівня в 12044,597 млн. грн. в 2018 році до рівня в 17152,737 млн. грн. в 2020 році,
або на +25,42% в 219 році та на +13,55% в 2020 році. Чистий прибуток був
мінусовим в 2018 році, в 2019 році компанія отримала прибуток в розмірі 289 577
тис. грн, а в 2020 році компанія зазнала значних збитків і розмірі -3114238 тис.
грн.. Таким чином, можемо зробити висновок, що скорочення чистого прибутку
підприємства протягом 2018 р. та 2020 року призвело до скорочення рівня
рентабельності та отримання підприємством від’ємних значень в показниках
рентабельності продажів, власного та сукупного капіталу.
25

Список використаної літератури

1. Баценко Л.М., Галенін Р.В., Ксенофонтова М.М. Теорія організації: навч.


посіб. Сум. нац. аграр. ун-т. Суми: Мрія, 2016. 362 с.
2. Ващенко О.П. Теорія та практика побудови організаційних систем
управління: навч. посіб.; Держ. ун-т телекомунікацій. Київ: ДУТ, 2017. 112 с
3. Кожушко Л.Ф., Кузнецова Т.О. Менеджмент організацій: теорія та
практика: навч. посіб.; Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування. Рівне :
НУВГП, 2016. 396 с.
4. Марченко О.М., Томаневич Л.М. Теорія організації: навч. посіб.; Львів.
держ. ун-т внутр. справ. Львів : ЛьвДУВС, 2015. 359 с.
5. Менеджмент організацій: підручник / за заг. ред. Л.І. Федулової. К. : Либідь,
2004. 448 с.
6. Монастирський Г.Л. Навчально-методичний комплекс з дисципліни “Теорія
організації”: для слухачів магістратури за спец. 8.18010018 “Адміністративний
менеджмент”; Терноп. нац. екон. ун-т. 2-ге вид., допов. й переробл. Тернопіль:
ТНЕУ, 2012. 99 с.
7. Монастирський Г.Л. Теорія організації: навч. посіб. К. : Знання, 2008. 319 с.
8. Монастирський Г.Л. Теорія організації: підручник. Тернопіль: ТНЕУ, 2014.
288 с.
9. Нємцов В.Д, Довгань Л.Є., Сiнiок Г.Ф. Менеджмент органiзацiй: навч.
посiб. для студ. вузiв. К. : ТОВ “УВПК” ЕксОб, 2012. 392 с.
10. Терещенко Т.В. Теорія організації: навч. посіб.; Хмельниц. ун-т упр. та
права. Хмельницький: Хмельниц. ун-т упр. та права, 2015. 335 с.
11. Czarniawska B. Trochę inna teoria organizacji. Organizowanie jako konstrukcja
sieci działań. Warszawa : Poltext, 2013. 212 s.
12. Daft R.L. Organization Theory and Design. 9th ed. Mason, OH: Thomson South-
Western, 2007.
13. Daft R.L., Armstrong A. Organization Theory and Design. Toronto : Nelson,
2009.
26

14. Jones G.R. Organizational Theory, Design, and Change: Text and Cases. 6th ed.
Upper Saddle River, NJ: Pearson Prentice Hall, 2010.
15. Pugh D.S. and Hickson D.J. Writers on Organizations. 6th ed. Thousand Oaks,
CA: SAGE, 2007.
16. Sapru R.K. Administrative Theories and Management Thought. New Delhi:
Prentice-Hall of India Private Limited, 2008.
17. Scott W.R., Davis G.F. Organizations and Organizing: Rational, Natural, and
Open System Perspectives. Upper Saddle River, NJ: Pearson Prentice Hall, 2007.
18. Shafritz J., Ott J.S. Classical Organization Theory. (5 ed.). Orlando : Harcourt,
2001.
19. Tolbert P.S., Hall R.H.. Organizations: Structures, Processes, and Outcomes.
Upper Saddle River, NJ: Pearson Prentice Hall, 2009.
27

Додатки

Таблиця А.1
Альтернативні моделі теорії організації
№ Назва Представник Характеристика
Конфліктна модель Роберт Хілл Організація має безліч суперечливих цілей
та діє в умовах суперечливих інтересів
різних членів організації або її груп. Ціль –
1 знизити силу конфлікту, організація діє в
умовах суперечливих інтересів її членів і
має суперечливі цілі

Сучасна організаційна Хищенко Передбачає автономію, свободу та


парадигма відповідальність – вихід із системи
2 замикається з входом, і вона переходить у
режим саморозвитку

Інтернаціональна модель Ч. Бернард Організація розглядається як система


самостійної взаємодії між працівниками, які
3 вносять до організації власні цінності та
очікування

Модель орг. потенціалу Ансофф В основі лежить ідея матриці. Організація


4 сприймається як система

Ситуаційна модель Пітер Друкер, Передбачає дві структури: механічна


Дейвіс (організація твердо стоїть на ногах) та
5 органічна (орієнтована на зміни
зовнішнього середовища). Головна заслуга
у об'єднанні

Соціотехнічна модель А. Райє, Е. Тріст Передбачає виявлення зв'язків між


внутрішньогруповими залежностями та
6 технологією виробництва. Заснована на
залежності внутрішньогрупових зв'язків від
технології виробництва

Кібернетична модель С. Бір, Д. Передбачає побудову повної математичної


7 Форрестер, С. Янг моделі структури організації з урахуванням
зворотних зв'язків

Модель людських Ротлісбергер Організація – громада, головна роль


8 стосунків відводиться неформальній організації

Природна модель Т. Парсонс, Р. Організація сприймається як об'єктивний


Мертон, А. Етціоні самовдосконалений процес, управління та
контроль відсутня. Функціональні
організації розглядаються як об'єктивний
9 самовдосконалений процес, у якому
присутній, але з переважає суб'єктивне
начало. Мета - лише одна з підстав
функціонування організації.

10 Процесна модель О. Богданов Суспільство сприймається як безперервний


28

процес з'єднань (асоціацій) і роз'єднань


(дисоціацій). Суспільство не має сталої
структури

11 Системна модель

Інституційна модель Дуглас Норт Форми та поведінка організації


12 визначаються звичаями, традиціями,
нормами

Некласична модель Т. Берне, Д. Суспільство порівнюється з живим


13 (органічна) Сталкер організмом, у якому всі частини
взаємозалежні

Організація-громада Е. Мейо Головний регулятор функціонування -


прийняті в організації норми поведінки
14

Класична модель Ф. Тейлор, А.


15 (механічна) Файоль, М. Вебер
Проблемна модель Проблеми організації розглядаються не як
перешкоди чи перешкоди у її розвитку, бо
16 В. Франчук як вираження природних потреб та
можливостей їх реалізацій

Бланк оцінювання курсової роботи з «Теорії організації» здобувача вищої освіти галузі
знань 07 «Управління та адміністрування», спеціальності 073 «Менеджмент»,
29

освітньо-професійної програми «Менеджмент бізнес-організацій», очної (денної) форми


навчання, групи ЕО-306 
Волкова Романа Олеговича
на тему: «Роль організацій в розвитку суспільства» 
 
Діапазон оцінки, Кількість
Параметри оцінювання 
балів  балів 
Оцінювання якості курсової роботи  0 - 60 
1. Логіко-структурний рівень: витриманість логічного ланцюга «тема-
об’єкт-предмет-мета-завдання-висновки», обґрунтованість актуальності теми,
0-2-4-6-8-10   
відповідність побудови роботи її назві та затвердженому плану, взаємозв’язок
назв розділів (підрозділів) 
2. Рівень пошукової глибини: якість бібліографічного аналізу  0-2-4-6-8-10   
3. Теоретичний рівень: глибина опрацювання теоретичних аспектів проблеми,
аналіз понятійного апарату досліджуваної предметної області та методичних підходів,
0-2-4-6-8-10   
здатність здобувача до критичних зіставлень та узагальнень різних точок зору щодо
постановки та вирішення теоретичних аспектів досліджуваної проблеми 
4. Прикладний рівень: глибина опрацювання прикладних аспектів проблеми,
відповідність використаного фактологічного матеріалу і статистичних даних до мети й
0-2-4-6-8-10   
завдань дослідження, коректність інтерпретації результатів застосування фактологічних
даних, здатність здобувача до комбінування та рекомбінування вихідної інформації 
5. Рівень наукової етики: розвиненість мови, оригінальність авторського стилю
викладання матеріалу, дотримання в тексті правил оформлення рукопису та посилань на 0-2-4-6-8-10   
використані джерела, норм етики цитування 
6. Організаційний рівень: ритмічність виконання дослідження, дотримання
0-2-4-6-8-10   
регламенту, своєчасне виправлення недоліків, урахування зауважень наукового керівника 
Бонусні бали  0 - 10 
7. Публікації автора: висвітлення результатів дослідження за тематикою КР  0-4-8-10   
Сума балів за представлену курсову роботу: 0-29 балів – не допускається до захисту; 
0-60   
30-60 балів – допускається до захисту 
 
Науковий
керівник:  д.е.н., доцент, Омельяненко Т.В. 
 
 «____»  _____________  20__ р. 
 
Оцінювання захисту курсової роботи  0 – 40 
8. Доповідь: вміння чітко, з дотриманням регламенту, ясно та стисло
викласти результати дослідження: його мету, основні положення, сформулювати 0-2-4-6-8-10   
робочу гіпотезу та зробити висновки щодо її підтвердження 
9. Презентація: використання та якість підготовки ілюстративних
0-2-4-6-8-10   
матеріалів, володіння культурою презентації 
10. Відповіді на запитання: повнота, глибина, обґрунтованість відповідей на 0-2-4-6-8-10-12-
 
питання, вміння аргументовано захищати свої пропозиції  14-16-18-20 
Сума балів за захист курсової роботи  0-40   
 
Голова ЕК:  науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали 
Члени ЕК:  науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали 
  науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали 
 
Оцінка за курсову роботу: ______ балів 
«____»  _____________  20__ р. 

You might also like