2.

Статистичне спостереження
2.1. Поняття та організаційні форми статистичного спостереження
2.2. План статистичного спостереження
2.3. Види статистичного спостереження
2.4. Способи статистичного спостереження
2.5. Помилки i похибки спостереження. Контроль вірогідності даних

2.1. Поняття та організаційні форми статистичного спостереження

Першим етапом статистичного дослідження є статистичне спостереження.

Статистичне спостереження – це науково організований процес
збирання первинних даних про стан масових явищ і процесів, які відбуваються
в економічній, соціальній та інших сферах суспільного життя, за заздалегідь
розробленим планом.
Статистичне спостереження повинно відповідати таким вимогам:
− мати науково-практичну цінність;
− забезпечувати отримання вірогідної та своєчасної інформації;
− сприяти узагальненню та зіставності даних;
− проводитись за чітко розробленим планом.
У статистичній практиці використовують три організаційні форми
спостереження:
1. Статистичний реєстр – перелік одиниць певного об’єкта спостереження
із зазначенням необхідних ознак, який складається та оновлюється під час
постійного відстеження.
2. Звітність – регулярне подання кожним суб’єктом діяльності
(підприємством, організацією, установою) відповідних даних до державних
органів статистики у формі документів (звітів) спеціально затвердженої форми.
Звітність є основною формою статистичного спостереження в Україні, її
організацію здійснює Державний комітет статистики України.
Виділяють:
 Міжгалузева звітність передбачає подання даних, загальних для
підприємств усіх видів діяльності;
 Галузева звітність – специфічних для окремих видів діяльності.
За порядком опрацювання звітність поділяють на
 Централізована звітність надходить одразу до центральних органів
виконавчої влади у галузі статистики;
 Децентралізована звітність попередньо опрацьовується на
регіональному рівні системи органів державної статистики.
 За періодичністю подання виокремлюють періодичну і одноразову звітність,
поточну (тижневу, двотижневу, місячну, квартальну) та річну звітність.
3. Спеціально організоване статистичне спостереження – це форма
спостереження, яка охоплює ті сфери суспільного життя, які вивчати на
підставі звітності складно або недоцільно. До них належать переписи, обліки,
опитування і спеціальні обстеження.
Перепис – спостереження масових явищ з метою визначення їх розміру та
складу станом на певну дату. Переписи проводяться за єдиною програмою та
одночасно для всієї сукупності.
Облік – спостереження масових явищ, що ґрунтується на да-них огляду,
опитування та документальних записів.
Опитування – спостереження мотивів, оцінок і думок, які реєструються зі
слів респондентів. Опитування може здійснюватися в різних формах: усній
(інтерв’ю) чи письмовій (анкетування); очній (невідкладне заповнення анкет)
чи заочній (надсилання анкет поштою чи телефонні інтерв’ю).
Спеціальні обстеження – спостереження окремих масових явищ за певною
тематикою.
Статистичне спостереження здійснюється в три етапи:
1.Підготовка спостереження шляхом складання плану спостереження –
сукупності програмно-методологічних та організаційних питань.
2.Безпосередній збір та реєстрація первинних даних.
3.Контроль і нагромадження даних спостереження.

2.2. План статистичного спостереження

План статистичного спостереження складається з двох частин: програмно-

методологічної та організаційної.
Програмно-методологічна частина спостереження передбачає:
− формулювання мети та завдань статистичного спостереження;
− визначення об’єкта спостереження, одиниць сукупності та
спостереження;
− розробку програми спостереження, яка повинна охоплювати широке
коло відомостей та якомога повніше висвітлювати явище, що
досліджується, проте водночас не містити зайвих запитань, які могли
б ускладнити обробку даних;
− підготовку інструментарію спостереження.
Мета статистичного спостереження – отримання статистичних даних, які
є підставою для узагальненої характеристики стану та розвитку явища або
процесу та відповідно виявлення статистичних закономірностей.
Об’єкт спостереження – сукупність явищ, що підлягають обстеженню.
 Ценз – набір кількісних та якісних обмежувальних ознак, з урахуванням
яких ті чи інші об’єкти відносять до сукупності, що досліджується.
Об’єкт спостереження складається з одиниць сукупності.
Одиниця сукупності – це первинний елемент об’єкта, що є носієм ознак, які
підлягають реєстрації.
Одиниця спостереження – первинний елемент, який є джерелом інформації.
При переписі промислового устаткування одиницею спостереження є
окреме промислове підприємство, а одиницею сукупності – устаткування,
оскільки реєструються ознаки, що стосуються певного механізму чи деталі.
Іноді одиниця сукупності та одиниця спостереження можуть збігатися.
Наприклад, під час перепису населення кожна особа одночасно є і носієм ознак,
які підлягають реєстрації, і носієм інформації, тобто і одиницею сукупності, і
одиницею спостереження.
Програма спостереження – це перелік запитань, на які очікують отримати
відповіді в результаті спостереження. Зміст і кількість запитань визначають,
враховуючи мету спостереження, а також обсяг грошових, трудових ресурсів,
умов його проведення.
Статистичний інструментарій – це набір статистичних фор-мулярів,
інструкцій і роз’яснень стосовно організації та проведення статистичного
спостереження.
Статистичний формуляр – це обліковий документ єдиного зразка (лист для
опитування, переписний лист, форма звітування, анкета), який містить
запитання програми спостереження та місце для відповіді на них.
Складаючи анкети, застосовують запитання закритого, напівзакритого і
відкритого типу. До закритого типу належать запитання, до яких додається
наперед визначений перелік відповідей, а респондентові пропонується лише
обрати одну чи кілька з них. Запитання напівзакритого типу містять перелік
варіантів відповідей, а також місце для наведення власного варіанта. Запитання
відкритого типу передбачають самостійне формулювання відповідей
респондентом.
Інструкція – пояснення щодо заповнення форми звіту, анкети або інших
взаємовідносин респондентів з органами статистики.
До організаційної частини спостереження належать запитання, які
стосуються місця, часу та строків проведення спостереження, органів
спостереження, матеріально-технічного забезпечення відповідних робіт,
графіка підготовки та інструктажу кадрів.
Місцем спостереження вважають пункт, в якому безпосередньо
реєструються ознаки окремих одиниць сукупності.
Розрізняють об’єктивний і суб’єктивний час спостереження.
 Об’єктивний час спостереження – це час до якого відносяться дані
спостереження.
Суб’єктивний час спостереження – це час протягом якого реєструються
дані. Виділяють також критичний момент спостереження – момент часу,
станом на який реєструються дані.
Органами спостереження можуть бути установи системи державної
статистики, підприємства, громадські організації тощо.

2.3. Види статистичного спостереження

Статистичне спостереження класифікують залежно від часу реєстрації

даних і за повнотою охоплення одиниць спостереження.
За часом реєстрації даних спостереження поділяють на:
1. Поточне спостереження полягає в систематичній реєстрації фактів у
послідовності їх виникнення (реєстрація шлюбів і розлучень, народжених і
померлих тощо).
2. Періодичне спостереження проводиться через рівні, як правило, заздалегідь
встановлені проміжки часу (наприклад, щоквартальна звітність
підприємств).
3. Одноразове спостереження проводять епізодично з метою вивчення
соціально-економічних явищ чи процесів на певний момент часу (перепис
насаджень бобових культур).
За ступенем охоплення одиниць спостереження виокремлюють:
1. Суцільні спостереження передбачають обстеження і реєстрацію усіх без
винятку одиниць сукупності (реєстри підприємств). Досліджувана
сукупність може обмежуватись територіальними, галузевими чи іншими
межами, тому варто пам’ятати, що суцільне спостереження не обов’язково
повинно охоплювати досліджуване явище по всій країні.
2. Несуцільні спостереження – це обстеження, за яких реєструється лише
частина одиниць сукупності (обстеження умов життя домашніх
господарств).
Різновидами несуцільного спостереження є вибіркове обстеження,
обстеження основного масиву, монографічне спостереження, анкетне
спостереження і моніторинг.
Під час вибіркового обстеження реєструється певна частина одиниць
сукупності, отримана випадковим добором.
Обстеження основного масиву полягає в тому, що з усієї сукупності
одиниць вивченню підлягає їх переважна частина.
Монографічне спостереження передбачає детальне обстеження типових
одиниць сукупності з метою їх поглибленого вивчення.
 Анкетне спостереження ґрунтується на відповідях, для отримання яких
адресатам надсилають реєстраційні формуляри. Анкетні спостереження
поширені в соціальних і демографічних дослідженнях при вивченні громадської
думки стосовно різноманітних соціальних питань.
Моніторинг – це спеціально організоване статистичне спостереження за
станом певного середовища.

2.4. Способи статистичного спостереження

Способами статистичного спостереження є: безпосередній облік,

документальний облік і опитування респондентів.
1. За безпосереднього обліку реєструє факти особисто обліковець шляхом
огляду, оцінки, вимірювання, підрахунку тощо.
2. Документальний облік передбачає реєстрацію фактів на підставі документів
первинного обліку.
3. У ході опитування інформацію отримують усно чи письмово у формі
відповідей на поставлені запитання.
Опитування може бути експедиційним, кореспондентським, анкетним і у
формі самореєстрації.
Експедиційне (усне) опитування – це опитування, за якого спеціально
підготовлені особи реєструють факти, одночасно перевіряючи вірогідність
відповідей.
Кореспондентське опитування здійснюють добровільні кореспонденти, які
заповнюють формуляри згідно з інструкцією і пере-дають відомості
статистичним органам.
У процесі анкетного опитування респонденти заповнюють анкети, вручені
їм особисто або розіслані поштою. Після цього спеціалісти анкети обробляють і
реєструють факти.
Самореєстрація – це реєстрація фактів самими респондента-ми: вони
самостійно записують відповіді в статистичних формулярах після попереднього
інструктажу. Недоліком такого опитування є велика кількість помилок.

2.5. Помилки i похибки спостереження. Контроль вірогідності даних

Забезпечення точності і вірогідності статистичного спостереження – одне з

найважливіших завдань статистики. Точністю статистичного спостереження
вважається ступінь відповідності даних спостереження їх дійсній величині.
Вірогідність – це ступінь об’єктивного відображення суті явищ і процесів.
Розбіжності між встановленими за допомогою спостереження показниками і
їх дійсними значеннями вважають помилками спостереження.
 Залежно від причин виникнення розрізнюють похибки репрезентативності
та помилки реєстрації.
1. Похибки репрезентативності виникають під час вибіркового обстеження
через недостатньо повне відтворення сукупності, що досліджується.
2. Помилки реєстрації виникають внаслідок неправильного встановлення
фактів або неправильного їх запису у формуляр.
Помилки реєстрації поділяють на:
 Випадкові помилки виникають через випадкові причини (неуважність
реєстратора, незосередженість респондента тощо).
 Систематичні помилки є наслідком постійних однотипних
спотворень. Систематичні помилки поділяють на навмисні і
ненавмисні.
− Систематичні ненавмисні помилки можуть виникати внаслідок
несправності вимірюваних приладів, не досить чіткого
формулювання програми спостережень, неправильного
тлумачення реєстратором певних вказівок тощо.
− Систематичні навмисні помилки виникають внаслідок
свідомого, навмисного спотворення фактів з певною метою.
Щоб виявити та усунути помилки спостереження, проводять арифметичний
і логічний контроль вірогідності даних.
Логічний контроль полягає у зіставленні відповідей на взаємопов’язані
запитання та з’ясуванні їх логічної сумісності. Наприклад, якщо у формулярі
при відповіді на запитання про вік, освіту і сімейний стан зазначено, що 13-
річний хлопець одружений і має вищу освіту, то одразу зрозуміло, що при
реєстрації віку особи вкралась помилка.
Арифметичний контроль полягає у перевірці всіх узагальнених показників
шляхом прямих або непрямих перерахунків.
Якість контролю статистичних даних значною мірою залежить від рівня
підготовки осіб, які здійснюють перевірку, та знання ними фактів, висвітлених
у документах.