6.

СЕРЕДНІ ВЕЛИЧИНИ
6.1. Поняття та види середніх величин
6.2. Властивості середньої арифметичної
6.3. Середня гармонійна, квадратична та геометрична
6.4. Середня в порядкових шкалах
6.5. Порядкові середні

6.1. Поняття та види середніх величин

Середні величини – це узагальнені cтатистичні показники, які характеризують усю сукупність

явищ.
Використання конкретного виду середніх величин залежить від мети дослідження та
характеру індивідуальних значень ознаки.
Виокремлюють степеневі (центральні) та порядкові (структурні) середні. До степеневих
середніх належать: середня арифметична, середня гармонійна, середня квадратична, середня
геометрична. До порядкових середніх – мода, медіана, квартилі, децилі тощо.
Основою для розрахунку степеневих середніх є такі формули:
для незгрупованих даних

середня степенева проста , (6.1)

де – індивідуальні значення варіюючої ознаки (варіанти); m – показник степеня середньої; n –

кількість варіантів (кількість одиниць сукупності);
для згрупованих даних

середня степенева зважена , (6.2)

де – індивідуальні значення варіюючої ознаки (варіанти); – частоти ряду розподілу; –

показник степеня середньої.
Конкретний вид середньої залежить від показника степеня середньої .

За отримаємо середню арифметичну:

просту ; (6.3)

зважену . (6.4)
 За отримаємо середню гармонійну: :

просту ; (6.5)

зважену . (6.6)

За отримаємо середню квадратичну: :

просту ; (6.7)

зважену . (6.8)

За отримаємо середню геометричну:

. (6.9)
Прологарифмуємо обидві частини рівняння (6.1) й отримаємо

. (6.10)

Знайдемо за правилом Лопіталя як границю відноше-ння похідних чисельника і

знаменника в правій частині рівності. За

(6.11)
Потенціюючи останній вираз, отримаємо середню геомет-ричну:

. (6.12)
Різні види середніх, обчислені на основі однієї і тієї самої вихідної інформації, можуть
набувати різних значень. Для сте-пеневих середніх справедливим є правило мажорантності,
тобто що більший показник степеня середньої – , то більше значення середньої:
 , тобто . (6.13)
За допомогою середніх можна здійснити порівняльний аналіз кількох сукупностей та
охарактеризувати закономірності розвитку соціально-економічних явищ і процесів.

6.2. Властивості середньої арифметичної

Середня арифметична – найпоширеніша форма середньої ве-личини. Середню арифметичну

використовують для характерис-тики рядів розподілу, сума окремих значень ознаки в яких
утворює загальний обсяг ознаки.
Якщо дані не згруповані, використовують формулу (6.3), якщо згруповані (6.4).

Якщо частоти ряду розподілу представлені частками ( ), то середня арифметична набуде

такого вигляду:

, (6.14)

де .
Якщо вихідні дані представлені у вигляді інтервального ряду розподілу, середню необхідно
розраховувати так:
1. Закрити відкриті інтервали.
2. Розрахувати середню величину за формулою середньої арифме-тичної зваженої:

, (6.15)
де – середини інтервалів, які розраховують так:

, (6.16)
де – нижня межа інтервалу; – верхня межа інтервалу.
У статистичному аналізі використовують такі властивості се-редньої арифметичної:
а) середня арифметична сталої величини дорівнює цій ве-личині:

;
б) із збільшенням/зменшенням усіх індивідуальних значень ознаки на постійне число середня
зміниться аналогічно:
 ;
в) із збільшенням/зменшенням усіх індивідуальних значень ознаки в разів, середня зміниться
аналогічно:

;
г) сума відхилень індивідуальних значень ознаки від серед-ньої дорівнює нулю:

;
д) сума квадратів відхилень індивідуальних значень ознаки від середньої є меншою за будь-яку
іншу величину:

Функція досягне екстремуму, якщо часткова похідна цієї функції дорівнюватиме нулю,
тобто

.
е) добуток середньої та суми частот дорівнює сумі добутків варіантів на відповідні їм частоти:

;
ж) із збільшенням /зменшенням усіх частот в разів середня не зміниться:
 ;

.
Застосування властивостей середньої арифметичної дає мож-ливість спростити її розрахунки.
У таких випадках вихідний варіаційний ряд замінюють новим рядом, середній член якого
дорівнює нулю, члени від нуля до найменшого складають ряд чисел: -1; -2; -3; -4 і т.д., а члени
від нуля до найбільшого – натуральний ряд чисел: 1, 2, 3, 4 і т. д., тоді середня вихідного ряду
може бути розрахована за формулою

, (6.17)

де – середня вихідного ряду; – варіант вихідного ряду (середина інтервалу), якій відповідає
нуль перетвореного ряду ( називають умовним нулем); – ширина інтервалу; – варіанти,
або середини інтервалів; – частоти.
Цей спосіб обчислення середньої називають способом умов-ного нуля, або способом
моментів.

6.3. Середня гармонійна,

квадратична та геометрична

За змістом середня гармонійна – це величина обернена до се-редньої арифметичної з

обернених (за економічним змістом) зна-чень ознак.
Для незгрупованих даних застосовують середню гармонійну просту:

. (6.18)
Якщо дані згруповані, то використовують середню гармонійну зважену:

, (6.19)
де – складові обсягу ознаки, тобто .
Середню гармонійну зважену застосовують тоді, коли відомий загальний обсяг явища і
значення варіант, а відомостей про ваги (частоти) нема.
Середню квадратичну використовують для обчислення показ-ників варіації ознаки.
Середня квадратична застосовується для розрахунку середніх сторін квадратів, середніх
діаметрів циліндричних тіл (труб, цис-терн, колодязів), середнього перерізу провідника струму,
для виз-начення середнього розміру синців у медицині тощо.
Для незгрупованих даних обчислюють середню квадратичну просту:

. (6.20)
Для згрупованих розраховують середню квадратичну зважену:

. (6.21)
Середня геометрична – антилогарифм середньої арифметич-ної з логарифмів індивідуальних
значень ознак.
Середню геометричну застосовують у випадку, якщо обсяг су-купності формується не
сумою, а добутком індивідуальних зна-чень ознак.
Середню геометричну розраховують за такою формулою:

, (6.22)
а середню геометричну зважену – за такою:

, (6.23)

де – кількість усереднюваних величин; – тривалість часового інтервалу; –

сумарний часовий інтервал.

6.4. Середня в порядкових шкалах

Якщо розглядаються ознаки порядкової шкали, слід викорис-товувати нормований середній

бал.
 Для розрахунку нормованого середнього бала необхідно про-ранжувати значення ознаки:
1) порядковими рангами:

1,2,3,..., ,
2) центрованими рангами:

, ..., -2, -1, 0, 1,2,... .

Нормований середній бал обчислюють за формулою

, (6.24)

де – нормований середній бал; – середньозважений ранг; – різниця між максимальним і

мінімальним значеннями рангу; – середина шкали рангів.

Якщо , явище характеризується узагальненою позитив-ною оцінкою, якщо –

негативною.
Нормований середній бал не залежить від розмірностей поряд-кової шкали.

6.5. Порядкові середні

Порядкові середні характеризують центр розподілу статистич-ної сукупності і часто

збігаються з конкретними значеннями ознаки.
Перевагами використання порядкових середніх над степене-вими є те, що крайні значення
усереднюваної ознаки не впливають на їх значення.

Мода ( ) – це значення ознаки, яка трапляється в сукуп-ності найчастіше, тобто варіант,

який у рядах розподілу має най-більшу частоту /частку.
У дискретному та атрибутивному ряді розподілу мода визна-чається візуально за
максимальною частотою або часткою.
Якщо ряд розподілу містить дві моди, то його називають бімо-дальним, якщо три і більше –
полімодальним.
Для інтервального ряду розподілу спочатку визначають мо-дальний інтервал за
максимальною частотою, часткою або щіль-ністю розподілу. Конкретне значення моди
обчислюють за форму-лою (6.24) – для рядів розподілу з рівними інтервалами та (6.25) –для
рядів розподілу з нерівними інтервалами:

, (6.25)
де – нижня межа модального інтервалу; – ширина мо-дального інтервалу; , ,
– частоти /частки модально-го, передмодального та післямодального інтервалу.
 , (6.26)
де – нижня межа модального інтервалу;  – ширина модаль-ного інтервалу; , ,
– щільність модального, передмо-дального та післямодального інтервалів.
Щільність модального, передмодального та післямодального інтервалів розраховують як
відношення частот відповідних інтер-валів до ширини інтервалів, тобто

, , .
Графічно моду в інтервальному ряді розподілу можна визна-чити за допомогою гістограми.
Права верхня вершина модального прямокутника з’єднується з правою вершиною попереднього
пря-мокутника, а ліва – з лівою наступного. Абсциса точки перетину цих прямих і буде модою
розподілу (рис. 6.1).

Основной
900-1000

1300 і...
1000-...

1100-...

1200-...

Mo= 1266
до900

Основной

Рис. 6.1. Визначення моди

в інтервальному ряді розподілу за допомогою гістограми
Медіана ( ) – це значення ознаки, яке ділить упорядковану сукупність на дві рівні за
обсягом частини.
Для незгрупованих даних медіану визначають за формулами (6.26) та (6.27) для сукупності з
парною та непарною кількістю варіантів ( ) відповідно:

(6.27)

6.28)
Для дискретного ряду розподілу (якщо дані згруповані) ме-діаною буде значення ознаки,
кумулятивна частота якого переви-щує або дорівнює половині обсягу сукупності, тобто

.
Для інтервального ряду розподілу аналогічно визначається ме-діанний інтервал. Медіанним
інтервалом буде інтервал, кумуля-тивна частота якого першою дорівнює половині обсягу
сукупності або перевищує її.
Конкретне значення медіани для інтервальних рядів розподілу обчислюється за формулою

, (6.29)
де – нижня межа медіанного інтервалу; – ширина медіан-ного інтервалу; – частота
ряду розподілу; – кумулятивна частота передмедіанного інтервалу; – частота
медіанного ін-тервалу.
Графічно медіану можна визначити за допомогою кривої наг-ромаджених частот (часток) –
кумуляти. Останню ординату куму-ляти ділимо навпіл і з цього значення паралельно осі абсцис
про-водимо пряму до перетину з самою кумулятою. Абсциса точки перетину цієї прямої з
кумулятою і буде медіаною ряду розподілу.

Основной

Me=1126
Основной
0 900 1000 1100 1200 1300 і
більше
Рис. 6.2. Визначення медіани
в інтервальному ряді розподілу за допомогою кумуляти

Квартилі (Q) – це значення варіант, які ділять упорядкований ряд розподілу на чотири рівних
частини.

Децилі (D) – це значення варіант, які ділять упорядкований ряд розподілу на десять рівних
частин.

Для будь-якого ряду розподілу визначаються три квартилі та дев’ять децилів.

Розрахунок квартилів здійснюється за такими формулами:

для першого квартиля

, (6.30)

де – нижня межа 1-го квартального інтервалу; – ширина інтервалу; – кумулятивна

частота передквартильного інтервалу; – частота 1-го квартильного інтервалу.
Причому першим квартальним інтервалом вважається той ін-тервал, кумулятивна частота

якого дорівнює чверті суми частот , чи перевищує її.

для другого квартиля ;

для третього

, (6.31)
де – нижня межа 3-го квартального інтервалу; – ширина
3-го квартального інтервалу; – кумулятивна частота передквартильного інтервалу; –
частота 3-го квартального інтервалу.

Причому третім квартальним інтервалом вважається той інтервал, кумулятивна частота

якого становить три чверті су-ми частот , чи більше.

Децилі розраховують за такими формулами:

, (6.32)

де – нижня межа 1-го децильного інтервалу; – ширина 1-го децильного інтервалу; –

кумулятивна частота переддециль-ного інтервалу; – частота 1-го децильного інтервалу.

Причому першим децильним інтервалом вважається той інтер-вал, кумулятивна частота

якого дорівнює одній десятій суми частот , або перевищує її;

, (6.33)

де – нижня межа 9-го децильного інтервалу;  – ширина

9-го децильного інтервалу; – кумулятивна частота передде-цильного інтервалу; –
частота 9-го децильного інтервалу.
Причому дев’ятим децильним інтервалом вважається той інтервал, кумулятивна частота

якого становить 9/10 суми частот , або більше.