Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Економічний факультет

Кафедра менеджменту

ЕСЕ
з навчальної дисципліни ,,Економічна соціологія”
на тему:
„СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ КОНКРЕТНИХ СОЦІАЛЬНО-
ЕКОНОМІЧНИХ ГРУП В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ
СУСПІЛЬСТВІ. ”

Виконала:
студентка групи Екм-26с
Лаба Ю. Р.

Перевірила:
доц. Демків Х. С.

Львів – 2023
 2

Зміст

Вступ............................................................................................................................3
Розділ 1. Аналіз та особливості соціально-економічних груп в Україні........4
Розділ 2. Динаміка та перспективи розвитку соціально-економічних груп в
Україні.........................................................................................................................9
Висновок....................................................................................................................12
Використані джерела..............................................................................................13
 3

Вступ

Українське суспільство як складова світової спільноти, не залишається

осторонь процесів, які відбуваються у глобальному масштабі. Один з
найважливіших таких процесів – це формування соціально-економічних груп на
основі різних критеріїв, таких як рівень доходів, професійний статус, освітній
рівень та інші.

Аналіз соціально-економічних груп в сучасному українському суспільстві

є актуальним завданням, яке дозволить виявити основні тенденції у формуванні
та розвитку таких груп, а також розкрити їх взаємозв'язок з економічними,
соціальними та політичними процесами в країні.

Важливим фактором, який впливає на формування цих груп в Україні, є

рівень економічного розвитку країни та її інтеграція в світову економічну
систему. Структура української економіки зумовлює наявність різних груп
населення з різними доходами, які розподіляються нерівномірно по регіонах та
сферах діяльності.

Таким чином, аналіз соціально-економічних груп в Україні має важливе

значення для визначення спрямувань соціально-економічної політики країни,
підвищення рівня життя населення та розвитку економіки в цілому.
 4

Розділ 1. Аналіз та особливості соціально-економічних груп в Україні

Соціально-економічні (господарчі) групи – це певна сукупність людей,

які мають загальні природні і соціальні ознаки і об'єднані спільними соціально-
економічними інтересами, цінностями, нормами і традиціями, системою певних
соціально-економічних відносин, що регулюються формальними і
неформальними соціально-економічними інститутами, мають внутрішню
організацію, мету, конкретні форми соціального контролю і зразки соціально-
економічної діяльності [2].

Соціальна група виконує роль проміжної ланки в системі «суспільство –

група – особистість».

Упродовж останніх десятиліть відбуваються глибокі трансформації

українського суспільства, котрі не могли не позначитися на його соціальній
структурі. Зміни відносин власності та влади, впровадження ринкових
механізмів зумовили зникнення старих і появу нових верств населення,
збільшення вагомості нових соціальних груп, маргіналізацію низки соціальних
прошарків [5].

Для класифікації соціально-економічних груп в Україні використовують

різноманітні критерії, такі як рівень доходів, освіти, зайнятості, місце
проживання, соціальне становище та інші. Розглянемо детальніше основні
критерії класифікації:

1. Рівень доходів населення. Цей критерій є найбільш

розповсюдженим та важливим для класифікації соціально-економічних груп
в Україні. За даними статистики, українське суспільство можна поділити на
три групи залежно від рівня доходів: бідних, середніх та багатих. За даними
останнього дослідження, в Україні в 2022 році приблизно 25% населення
живуть на межі бідності. Така висока кількість людей відображає
несприятливий економічний стан країни та розкриває проблему нерівності у
суспільстві.
 5

2. Ступінь освіти. Цей критерій дає змогу виділити групи за рівнем

освіти та кваліфікацією працівників. Такі групи можуть бути:
висококваліфіковані, середньокваліфіковані та низькокваліфіковані. Згідно з
останніми даними Міністерства освіти і науки України [1], приблизно 80%
населення має вищу освіту, а 40% має повну середню освіту. Люди з вищою
освітою зазвичай мають кращі можливості для отримання
високооплачуваних робіт, а також можуть бути більш успішними в
підприємницькій діяльності. Тим часом, люди з низьким рівнем освіти
частіше мають низькооплачувані роботи та обмежені можливості для
соціальної мобільності.

3. Рівень зайнятості. Щодо рівня зайнятості, українське суспільство

можна поділити на три групи: зайнятих, безробітних та неактивних. За
даними останнього дослідження, рівень безробіття в Україні становив
близько 30% у 2022 році. Тим не менш, велика кількість людей має
нестабільну роботу, з низькою зарплатою та обмеженими можливостями для
кар'єрного росту. Крім того, більшість жінок знаходяться у секторі
низькооплачуваних та нестабільних робіт, що свідчить про нерівність у
зайнятості між статями. Ще однією важливою соціально-економічною
групою є пенсіонери, які складають приблизно 20% населення країни.
Більшість пенсіонерів мають низький рівень пенсії та змушені жити в
обмежених фінансових умовах, що впливає на їхні можливості споживання
та доступ до медичних послуг.
4. Місце проживання. За цим критерієм можна виділити такі групи:
 Міське населення. Ця соціально-економічна група складає 67,2%
населення країни за даними останнього перепису населення України (2001
р.) і характеризується високим рівнем доходів, доступом до різноманітних
послуг та можливістью розвиватися в освітній та професійній сфері [6].
Однак, серед міського населення є й ті, хто перебуває в складних соціально-
економічних умовах, такі як безробіття, низькі доходи, недостатність
доступу до житла тощо.
 6

 Сільське населення. Ця соціально-економічна група складає менше

32,8% населення країни за даними останнього перепису населення України
(2001 р.) і характеризується низьким рівнем доходів, обмеженим доступом
до різноманітних послуг та недостатніми можливостями розвиватися в
освітній та професійній сфері [6]. Сільське населення також стикається з
проблемами, пов'язаними зі здоров'ям та соціальним захистом.
 Змішане населення. Ця соціально-економічна група складає близько
10% населення країни і характеризується деякими особливостями як
міського, так і сільського населення. Це можуть бути люди, які мешкають у
передмісті або в сільській місцевості, проте займаються роботою в місті,
отримують високі доходи та мають доступ до різноманітних послуг.
5. Соціальне становище: за статусом та позицією в суспільстві. Цей
критерій дозволяє виділити соціально-економічні групи за соціальним
статусом та позицією в суспільстві. Такі групи можуть бути: еліта, середній
та робітничий класи, бідні верстви населення.
 Еліта - ця група включає у себе людей, які мають владу, вплив та
значний капітал. До неї входять політики, високопосадовці державних
органів, власники великих компаній, фінансові та банківські експерти тощо.
Відсотковий вміст цієї групи складає близько 1% [4].
 Середній клас - ця група включає у себе людей, які мають достатній
дохід та можуть дозволити собі певний рівень комфорту у житті. Це фахівці,
менеджери, власники середніх бізнесів, вчителі, лікарі, інженери,
працівники культури та мистецтва. Відсотковий вміст цієї групи становить
близько 30%. Однак, за даними соціологічного опитування про ставлення
українців до власних доходів у 2020 році, лише 1% населення відносить себе
до середнього класу [4].
 Робітничий клас - ця група включає у себе людей, які працюють на
виробництві або в сфері послуг та не мають значних капіталовкладень. Це
працівники фабрик, заводів, робітники сільськогосподарського сектору,
 7

служби безпеки та охорони, працівники торгівлі, ресторанного та готельного

бізнесу тощо. Відсотковий вміст цієї групи становить близько 45%.
 Бідні верстви (25-30%) - ця група включає у себе людей, які мають
дуже низький рівень доходів, неможливість забезпечити собі базові потреби
та жити в комфортних умовах. Це безробітні, наймані працівники з низькою
зарплатою, пенсіонери, інваліди, малозабезпечені.

Зазначені відсотки є приблизними і можуть відрізнятися залежно від

джерела статистичної інформації та методики проведення дослідження.

Також, важливо зазначити, що українське суспільство є досить політично

активним, тому можна виділити окрему соціально-економічну групу - активісти
та громадські діячі. Вони відіграють важливу роль у формуванні громадської
думки та взаємодії з владою, що в свою чергу може впливати на соціально-
економічний розвиток країни.

У соціології економіки виділяють ще й такі групи, що типологічно

розрізняються:

1. Традиційні групи – довгостроково існуючі і добре інтегровані в

соціально-економічну систему групи. Представники таких груп краще і
реальніше уявляють усі обставини свого існування.

2. Нові групи – це виникаючі знову групи, що ще не володіють

визначеним статусом: вони перспективні або безперспективні, зможуть зайняти
своє місце в соціально-економічній структурі або ні; невизначеність статусу
нової групи – це просто невизначеність в умовах діяльності, правах і
можливостях, максимально можливих доходах і т. д.

3. Домінуючі групи – групи, що виконують основні функції, здобувають

риси переваги, вони престижні, часто мають можливість нав'язувати свою волю
і поведінку тим групам, що зайняті виконанням різних допоміжних,
посередницьких, тимчасових, неспеціалізованих завдань. Домінування може
бути тривалим чи тимчасовим, мати безліч форм.
 8

4. Маргінальні групи – групи, що займають прикордонну, проміжну

позицію в соціально-економічній структурі, що сполучають у собі риси
декількох груп.

5. Проблемні групи. До проблемних належать: а) групи, що займають

несприятливу позицію на загальному соціально-економічному тлі з погляду
загальноприйнятих і очевидних соціально-економічних стандартів; б) групи,
чиї інтереси, потреби, очікування (оцінювані як правомірні, нормальні) досить
довгостроково не реалізуються. Проблемність оцінюється насамперед з погляду
об'єктивних показників.

6. Закриті, відкриті, перехідні групи. Загальним критерієм визначення

відкритості чи закритості груп є можливість міжгрупових переміщень, виходу з
групи чи входження в неї. Перехідні групи – це групи, що відрізняються
нестабільністю і мінливістю складу (кожен, хто знову приходить у групу,
споконвічно розглядає своє перебування в ній як тимчасове) [3].
 9

Розділ 2. Динаміка та перспективи розвитку соціально-економічних груп в

Україні

Однією з основних тенденцій розвитку соціально-економічних груп в

Україні до 2022 року було збільшення чисельності середнього класу. За останні
роки відбулось певне збільшення кількості людей, які можуть вважатися
членами середнього класу. Це пов'язано з розвитком підприємницької
діяльності та зростанням заробітної плати.

Однак, існують також тенденції до зростання чисельності бідних та

малозабезпечених верств населення, зокрема серед пенсіонерів, безробітних та
інших соціально вразливих груп. Також після початку повномасштабного
російського вторгнення спостерігається збільшення бідності серед населення.

Ще однією тенденцією є зменшення чисельності робітничого класу, що

пов'язано зі зменшенням промислового виробництва та переорієнтацією
економіки на сферу послуг та інформаційних технологій.

Зростає також кількість людей, які можуть бути віднесені до еліти. Це

пов'язано з підвищенням освітнього рівня та розвитком підприємницької
діяльності.

Продовжуючи тему тенденцій розвитку соціально-економічних груп в

Україні, можна відзначити декілька інших напрямків.

З одного боку, можна спостерігати збільшення кількості людей, які

самостійно займаються підприємницькою діяльністю, тобто належать до
категорії "самозайнятих". Це відбувається через зменшення кількості вакансій
на ринку праці та зростання неофіційної зайнятості. У 2020 році кількість
самозайнятих українців становила близько 3,5 мільйони.

З іншого боку, в Україні спостерігається збільшення ролі технологій та

інформаційних послуг в економіці, що може призвести до зростання кількості
людей, які належать до категорії "інформаційно-технологічного середнього
класу". Ця категорія включає людей, які мають вищу освіту в області
 10

інформаційних технологій та працюють в інформаційно-технологічних

компаніях.

У цілому, можна очікувати, що в майбутньому розвиток соціально-

економічних груп в Україні буде залежати від змін у структурі економіки,
зростання рівня освіти та зміни робочих місць на ринку праці.

На розвиток соціально-економічних груп в Україні впливає багато

факторів. Основні з них:

1. Економічна ситуація в країні. Зміни у рівні доходів та споживання

товарів та послуг населення визначаються економічною ситуацією в країні,
тому що дохід і соціальний статус особи прямо залежать від здійснюваних
нею діяльності та рівня оплати праці.
2. Демографічна ситуація в країні. Рівень народжуваності та
смертності, структура населення, віковий склад мають вплив на структуру
соціально-економічних груп.
3. Політична ситуація в країні. Зміни у політичній ситуації можуть
призвести до змін в структурі соціально-економічних груп, наприклад, через
вплив на економічну політику та рівень корупції.
4. Культурний контекст. Ставлення суспільства до певних професій,
рівня освіти та інших факторів може впливати на структуру соціально-
економічних груп.
5. Технологічний розвиток. Нові технології та інновації можуть
призвести до змін в структурі соціально-економічних груп, наприклад, через
зміну попиту на робочу силу та професії.
6. Глобалізація. Зміни у світовій економіці та міжнародному
співробітництві можуть впливати на структуру соціально-економічних груп
в Україні через зміну економічного середовища, конкуренції на світових
ринках та інші фактори.

Прогнозування подальшого розвитку соціально-економічних груп в

Україні є складним завданням, оскільки це залежить від вище перелічених
факторів, які в умовах нестабільної ситуації в країні постійно змінюються.
 11

Однак, існують різні прогнози щодо подальшого розвитку соціально-

економічних груп в Україні, залежно від вибраного підходу та методології
дослідження.

Перш за все, можна очікувати збільшення відсотка населення, яке

належить до категорії бідних, через політичну ситуацію в країні. Однак, після
завершення війни, можливе скорочення бідності, якщо будуть прийняті
ефективні програми соціальної підтримки та збільшення зайнятості. Але цей
процес може бути повільним і залежати від багатьох факторів, таких як стан
економіки, рівень безробіття та інші.

Також можна очікувати подальший розвиток середнього класу, який має

потенціал стати основним джерелом економічного зростання країни. Розвиток
середнього класу залежить від ряду факторів, таких як збільшення зарплат та
покращення умов праці, розвиток підприємництва, підвищення рівня освіти та
доступності медичних послуг.

Проте можуть виникнути певні складнощі в розвитку елітних та багатих

соціально-економічних груп, зокрема через обмежені можливості зростання
доходів та зміну політичної та соціальної кон'юнктури.

Загалом, прогнози розвитку соціально-економічних груп в Україні

залежать від багатьох факторів, таких як політика державного регулювання,
стан економіки та ринку праці, соціально-культурний контекст та інші.
 12

Висновок

Загальна характеристика соціально-економічних груп в Україні вказує на

те, що населення України має різний рівень достатку, освіти, професійних
навичок та інших характеристик. Серед основних соціально-економічних груп
можна виділити бідних, робітників, середній клас та еліту. Кожна з цих груп
має свої особливості, характеризується різними соціально-економічними
показниками, а також має вплив на економіку та соціальну сферу країни.

Аналіз конкретних соціально-економічних груп в Україні вказує на те, що

бідність є серйозною проблемою в країні, яка стосується багатьох мільйонів
людей. Робітники мають середній рівень доходів, але зазнають певних
труднощів з працевлаштуванням та соціальним захистом. Середній клас
поступово розширюється та стає більш привабливим для інвесторів, а
бізнесмени та еліта мають значний вплив на економіку та політику країни.

Перспективи розвитку соціально-економічних груп в Україні полягають у

подальшому зростанні середнього класу, поліпшенні умов для робітників та
підвищенні рівня життя бідних. Важливим фактором впливу на цей процес є
економічна стабільність, реформи в галузі праці, освіти та соціального захисту,
а також сприятливі умови для бізнесу та інвестицій.
 13

Використані джерела

1. Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 роки. Київ : МОН

України, 2020.
2. Соціологічні виміри громадянського суспільства в Україні / за наук. ред.
О. Резніка. Київ: Інститут соціології НАН України, 2019. 288 с.
3. Соціально-економічна структура населення. URL:
https://referatss.com.ua/work/socialno-ekonomichna-struktura-naselennja/
4. Самооцінка бідності: як змінювалось ставлення українців до власних
доходів протягом десятиліття [Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://www.slovoidilo.ua/2021/08/13/infografika/suspilstvo/samooczinka-
bidnosti-yak-zminyuvalosya-stavlennya-ukrayincziv-vlasnyx-doxodiv-
protyahom-desyatylittya

5. Козловець М. А. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОГО

СУСПІЛЬСТВА В КОНТЕКСТІ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ
ТРАНСФОРМАЦІЙ. Вісник Національного університету «Юридична
академія України імені Ярослава Мудрого». 2017. № 4.
6. Всеукраїнський перепис населення 2001 р. [Електронний ресурс]. Режим
доступу: http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/