Міністерство освіти і науки України

Управління освіти, науки та молоді Запорізької облдержадміністрації

Комунальна установа “Запорізька обласна мала академія наук”

Відділення: Економіка
Секція: Мікроекономіка та макроекономіка

ВПЛИВ ГЕНДЕРНОГО РОЗРИВУ В ОПЛАТІ ПРАЦІ НА ЕКОНОМІКУ КРАЇНИ

Роботу виконала:
Мєчєва Софія Родіонівна
19 вересня 2007.
Учениця 10-А класу
Комунального закладу
"Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів
"Козацький ліцей" Запорізької обласної ради.

Науковий керівник:
Батракова Тетяна Іванівна
Вчитель економіки
Комунального закладу
"Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів
"Козацький ліцей" Запорізької обласної ради

Запоріжжя – 2024
Запорізька обласна Мала академія наук
Анотація
 2

Мєчєва Софія Родіонівна,

Учениця 10-А класу
Комунального закладу
"Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів
"Козацький ліцей" Запорізької обласної ради
Науковий керівник: Батракова Тетяна Іванівна
Вплив гендерного розриву в оплаті праці на економіку країни
Актуальність роботи зумовлена необхідністю подолання та запобігання
негативним наслідкам впливу пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 на
глобальну світову економіку. Наразі пандемія, що розпочалася на початку 2020
року ще не подолана тому всіх наслідків передбачити людство поки що не може.
Але вже зараз ми бачимо, що світова економіка виявилася не готовою до таких
викликів. Тому важливо проаналізувати методи вирішення подібних проблемних
ситуацій та спробувати змоделювати подальший перебіг подій. Для цього
необхідно взяти до уваги досвід протидії пандемії та її наслідкам для економіки у
розвинутих країн.
Дослідницьку роботу присвячено аналізу особливостей перебігу
пандемії COVID-19 для світових економічних процесів.
У ході дослідження проаналізовано такі показники як: темпи зростання
ВВП, рівень безробіття, зміну динаміки експорту та імпорту, становище галузей
економіки, рівень економічної активності, розмір державного боргу, об`єм ринку та
частку у роздрібній торгівлі електронної комерції. У ході роботи сформульовано
позитивні та негативні наслідки, можливості та загрози, що спричинені пандемією
та карантинними обмеженнями. Визначено сутність понять «пандемія» та
«епідемія» та різницю між ними. Досліджено досвід розвинутих країн щодо
подолання економічної кризи та підтримки бізнесу в умовах карантину в таких
країнах як: Китай, Франція, Німеччина, Швеція, США та Україна. Визначено об’єм
заходів підтримки бізнесу та держдопомоги.
Ключові слова: пандемія, епідемія, економічні наслідки COVID-19,
антикризові заходи, підтримка бізнесу.
 3

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………… ….4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ІСНУВАННЯ ПАНДЕМІЇ …...5
1.1. Сутність та особливості поняття «гендер» та «гендерна рівність» ........5
1.2. Фінансово- соціальні аспекти гендерної економіки ……………………8
1.3. Причини винкнення гендерної нерівності………………………..........10
РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ГЕНДЕРНОГО РОЗРИВУ НА ЕКОНОМІКУ
СВІТУ ТА УКРАЇНИ……………………………………………………… 15
2.1. Сучасний стан гендерного розриву з оплати праці в різних країнах
світу …………………………………………………………………………….
……15
2.2. Сучасний стан гендерного розриву з оплати праці в Україні…………20
2.3. Гендерний розрив з оплати праці в різних галузях господарювання...20
РОЗДІЛ 3
МЕТОДИ ПОДОЛАННЯ ГЕНДЕРНОГО РОЗРИВУ COVID-19 ДЛЯ
СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ…………………………………………………………24
3.1. Методи підтримки економіки та населення під час пандемії в
розвинутих країнах……………………………………………………………24
3.2. Методи підтримки економіки та населення під час пандемії
в Україні ……………………………………………………………………….28
3.3. Шляхи протидії та подолання коронокризи глобальною світовою
економікою…………………………………………………………………….29
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….34
 4

ВСТУП

Предмет дослідження: світова економіка

Об’єкт дослідження: економічні наслідки пандемії
Метою дослідження є визначення сутності питання впливу пандемії на
світову економіку.
Відповідно до мети були поставлені основні завдання дослідження:
- розкрити сутність понять «гендер» і «гендерна рівність» та їх відмінність;
- дослідити причини виникнення гендерної нерівності;
- проаналізувати Фінансово- соціальні аспекти гендерної економіки;
- дослідити підвищення ролі жінок у економічній діяльності та повсякденному
житті;
- проаналізувати економічні наслідки гендерного розриву в Україні та країнах
світу;
- дослідити методи подолання та запобігання гендерного розриву в заробітній
платі;
- визначити нові можливості для економіки, що виникли в наслідок скорочення
гендерного розриву.
Наукова новизна дослідження полягає у систематизації та аналізі наявної
у офіційних джерелах, міжнародних статистичних агенціях, наукових працях та
періодичних виданнях інформації.
Інформаційною базою дослідження є публікації міжнародних
статистичних агенцій та дослідницьких бізнес видавництв, роботи науковців,
періодичні наукові видання, Інтернет-ресурси.
Практичне значення проведеного дослідження полягає у можливості
моделювання подальшої економічної ситуації, визначення недоліків наявної
гендерної політики держави на основі досліджених показників і аналізу
світового досвіду в подоланні гендерного розриву в заробвтній платі, задля
 5

створення чіткої та дієвої стратегії впровадження гендерної політики.

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ІСНУВАННЯ
ГЕНДЕРУ

1.1. Сутність та особливості поняття «гендер» та «гендерна рівність»

В сучасному світі гендерні дослідження доволі популярні, дослідження

ведуться в різних наукових напрямах: лінгвістиці, психології, соціології та
інших, але ми в своїй роботі хочемо дослідити гендер з точки зору економіки,
проаналізувати ґендерний розрив по заробітній платі та його вплив на стан
економіки держави. Нам зрозуміло, що стать це анатомо-біологічна відмінність,
на підставі якої людей визначають як чоловіків або жінок (біологічна стать
дається людині з народження). Гендер – це дещо інше, можна так сказать, що це
соціальна стать, що формує наочні, поведінкові, культурні, психологічні, та
інші відмінності між чоловіками та жінками, які будуються в певний період
часу, в певному суспільстві, спираючись на культуру, традиції, соціальний та
економічний розвиток даного суспільства.
На жаль, ще й в наш час, дехто інколи поняття «гендер» ототожнює зі статтю
людини та/або сексуальною орієнтацією, проте сексуальність є іншою
характеристикою соціальної ідентичності людини серед таких важливих
характеристик, як вік, етнічне походження, релігійні переконання тощо .[ Камінська Н.
В., Чернявський С. С., Перунова О. С. Засади розуміння гендеру та гендерної рівності [Текст] : Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2020. 20 с.]

СТАТЬ ГЕНДЕР
біологічна характеристика людини соціокультурні ролі та стосунки між
чоловіками й жінками

відмінна будова статевих органів, пропорцій формується суспільством та є продуктом

тіла, співвідношення хромосом і гормонів виховання й освіти

не змінюється (якщо не зроблена операція) може змінюватися

 6

Рисунок 1.1 Ключові ознаки, які пояснюють відмінності «статі» та «гендеру»

Отже, саме поняття «ґендер» з’явився відносно нещодавно та був вжитий
Робертом Столлером у 1968 році в статті «Sex and Gender: on the Development
of Masculinity and Femininity» [3, с. 8 Марценюк Т. Гендерна рівність і недискримінація: посібник для експертів і
експерток аналітичних центрі. Київ, 2014. 65 с.]

У кожній галузі науковці дають свої трактування терміну «ґендер». На нашу

думку «ґендер» – це не просто біологічні відмінності між чоловіками та
жінками, це ідентичність чоловіків та жінок, їх співвідношення та соціальні
ролі у певному суспільстві, їх значення та досягнення у різних сферах, в тому
числі і в економічному житті суспільства.
Кожне суспільство має свою історію, свою культуру, традиції тому гендерні
відносини в різних країнах різні, гендерні ролі можуть відрізнятися навіть у
різних соціальних групах одного й того самого суспільства. Коли говорять про
гендер, то мають на увазі насамперед нерівність, а не лише відмінність між
чоловіками і жінками. Разом із нерівністю йдеться про ієрархію, стратифікацію
і владу, вбудовану в гендерні відносини. Влада – це нерівномірний розподіл
різних ресурсів (економічних, часових, статусних )[ Марценюк Тамара Олегівна. Гендер для всіх.
Виклик стереотипам / Тамара Марценюк. - Київ : [Основи], 2017. - 254,]

Отже, певні ролі, певні соціальні очікування які виконують чоловіки і жінки
у суспільстві називають гендером. Простіше це певні ролі які виконують
чоловіки та жінки у суспільстві. Ми з де-більшого уявляємо собі жінку у ролі
мами, господині, відповідальну за виховання дітей, за домашній затишок та
сприятливу атмосферу у родині. Чоловіка навпаки прийнято уявляти як
людину, що більш освічена в різних галузях, працююча, таку що розуміється
на передових технологіях, в наш час в IT сфері, експертами, знавцями свого
діла які можуть заробляти гроші для себе та родини. Ось такими гендерними
стереотипами багато років живе суспільство, базуючи своє уявлення про
соціальні ролі чоловіків та жінок на біологічних ознаках. Для суспільства
жінка-військовий, жінка-водолаз, а чоловік-няня у дитячому садочку або
чоловік із довгим волоссям в яскравому одязі вже не є чимось незвичним –
феноменом, але проте і в наш час суспільство гостро реагує на такий вибір
 7

людей,оскільки вони не відповідають звичним ознакам та очікуванням, які

протягом тривалого часу були притаманні лише чоловікам або лише жінкам.
Саме ті соціальні ролі та характерні ознаки, яких очікують від жінок та
чоловіків, і є гендером. Тобто говорячи про чоловіків або жінок ми уявляємо
собі їх за такими ознаками:

Гендерні Гендерні
ознаки жінки ознаки чоловіка
Емоційність Мужність
Слабкість Сміливість
Чуйність Агресія
Жертовність, Сила
Емпатія, Витривалість
Охайність, Не емоційність
Залежність, Орієнтація на успіх.

Рисунок 1.2 – Чоловічі та жіночі гендерні ознаки

Як бачимо, доволі по-різному ми сприймаємо чоловіків та жінок, і ознаки

зовсім різні. І ці ознаки ми з дитинства нав'язуємо та прищеплюємо дітям. З
раннього дитинства дівчинка – це принцеса, а хлопчик – сміливий воїн, дотепний
козак. Навіть одяг у хлопчика в жодному разі не може бути рожевим,
помаранчевим або любий колір-електрик, а дівчинка це охайна красуня у
рожевому платті з рюшами або біленькій шубці, якій не потрібно відстоювати
свою думку, відвойовувати своє місце під сонцем. Дівчата завжди намагаються
мати подругу та ділитися з нею, а хлопці люблять лідерство – надавати накази, а
хтось щоб їх виконував.
І тут на нашу думку слід звернути увагу на питання – а чи вірним є такий
поділ за гендерною ознакою, чи вже настав той час гендерної рівності. Ґендерна
рівність означає, що всі людські істоти мають свободу для розвитку своїх
особистих здібностей та свободу вибору без обмежень, пов’язаних із жорстко
закріпленими гендерними ролями. Тобто різна поведінка, прагнення та потреби
жінок і чоловіків враховуються, оцінюються й підтримуються рівним чином.
(Європейська Комісія, 2004)
 8

Вивчаючи думку різних фахіців та науковців з проблем «гендер» та

«гендерна рівність», зрозуміло, що в сучасному світі ролі жінки дуже змінилася і
на сьогодні гендер являє собою визначення жінок та чоловіків на основі їхньої
соціальної ролі. Це не те саме, що стать (біологічні особливості жінок і
чоловіків), і не те саме, що жінка. Гендер визначається концепцією завдань,
функцій та ролей, призначених суспільством жінкам та чоловікам у їхньому
суспільному та особистому житті. Гендерна рівність має на увазі рівне володіння
жінками та чоловіками соціально цінних благ, можливостей, ресурсів та
винагород. Гендерна рівність не означає, що чоловіки та жінки стають
однаковими, а те, що їхні можливості та життєві шанси рівні[ Це з твого листочка постав
посилання]

1.2. Фінансово- соціальні аспекти гендерної економіки

З`ясувавши сутність поняття «гендер» та «гендерна рівність», розглянемо

як вони впливають на соціально-економічне життя людини, та які наслідки має
«гендерний розрив» для економіки окремих домогосподарств та країни.
В Україні, з дня здобуття незалежності нашої держави існує певна
відмінність у економічному становищі чоловіків і жінок. Гендерна нерівність
гальмує економічний розвиток країни, майже у всіх галузях діяльності, впливає
на рівень ВВП, на соціальний розвиток суспільства та його економічну безпеку.
Отже, проблема гендерної нерівності є актуальною, а одним з напрямів
економічної науки є гендерна економіка. Гендерні відносини, сформовані у
суспільстві, постійно змінюються, тому важливо аналізувати та вивчати всі
процеси пов’язані з гендерною економікою в динаміці.
Як уже нами з’ясовано в першому пункті, в двадцятому столітті
цивілізований світ юридично закріпив рівність прав між чоловіками та жінками –
заборонена будь-яка дискримінація в роботі за статевою ознакою і чоловіки і
жінки повинні отримувати однакову заробітну платку за однакову роботу. Але те
що закріплено законодавчо не завжди співпадає з тим що відбувається в житті.
Гендерна нерівність і досі є проявом соціально-економічної диференціації
населення, та надає різні можливості для самореалізації чоловіків і жінок у
 9

суспільстві. Ми вже з’ясували, що гендерна рівність – рівний правовий статус

жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дає змогу обох
статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Проблема
досягнення гендерної рівності в Україні як національного механізму рівноправ’я
жінок і чоловіків в усіх сферах суспільного життя в умовах євроінтеграції, є
закономірним, об’єктивним процесом, що відбувається поряд з утвердженням
демократичних цінностей, формуванням у молодого покоління громадянського
світогляду загалом та гендерної культури зокрема [1, c. 9Ґендерні дослідження: прикладні аспекти:
монографія / В. П. Кравець, Т. В. Говорун, О. М. Кікінежді та ін.; за наук. ред. В. П. Кравця. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2013. 448

с.] Сучасна державна політика України спрямована на досягнення гендерної

рівності жінок і чоловіків в економіці, але в продовж дослідження нами
з’ясовано, що в державі існує гендерна нерівність, в тому числі і що стосується
економічної, а саме гендерний розрив в оплаті праці на рівні 18, 6 %, і цей
показник є вищим ніж в багатьох європейських країнах (Додаток1). В країні
систематично недооцінюється праця жінок, що й призводить до гендерного
розриву.
В Україні намагаються на законодавчому рівні боротися з гендерною
нерівністю, ще у 1996 році була заборонена дискримінація в оголошеннях про
вакансії, за ознаками статі, у 2017 році Кабмін скоротив перелік "нежіночих"
професій, а з 2021 року чоловіки самозайнятих дружин можуть іти в декретну
відпуску. Навіть під час війни держава не забуває про права жінок, у 2022 році
введений штраф за дискримінацію в оголошеннях про вакансії в розмірі десяти
мінімальних зарплат (близько 65 тис грн). Незважаючи на намагання Уряду на
сьогодні Україна не досягла гідних результатів у боротьбі з гендерною
нерівністю, яка підсилюється національною небезпекою через повномасштабне
військове вторгнення рф.
Гендерна нерівність має свої наслідки, одним з них є економічне
насильство – один з елементів встановлення влади й контролю однією людиною
над іншою. Економічне насильство – умисне позбавлення одним членом сім’ї
іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які
постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його
 10

смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я Гендерна

нерівність має свої наслідки, одним з є економічне насильство – один з елементів
встановлення влади й контролю однією людиною над іншою. Економічне
насильство – умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла,
їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене
законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення
фізичного чи психічного здоров’я [4 Про запобігання та протидію домашньому насильству Документ 2229-VIII,

чинний, поточна редакція – Прийняття від 07.12.2017 URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19]. Економічна

дискримінація стосується суспільного життя і можливості жінки реалізувати себе
в ньому, це непряма дискримінація цезумовлена впливом політики або
конкретних заходів: це відбувається тоді, коли формально нейтральні правила,
критерії або практика ставлять де-факто особу або осіб певної меншини у
невигідне становище в порівнянні з іншими. Звичайно, насильство може
стосуватись і чоловіків та дітей, але у 95% жертвами домашнього насильства
стають саме жінки. Чоловіки різними способами контролюють жінок і руйнують
їхній фінансовий і матеріальний добробут [4]. Нажаль джерелом економічного
насильства є сім’я. Так історично склалося, що більшість чоловіків мають певний
економічний статус і вважають себе розпорядниками фінансів у сім’ї,
незважаючи на ту роботу яку жінки виконують по дому безоплатно. Тобто
підґрунтям економічного насильства є уявлення про роль жінки та чоловіка в
родині. Звідси виходить, що посада та оплата праці – одні з головних чинників
гендерної нерівності.
Економічні втрати внаслідок насильства щодо жінок розподіляються між
різними представниками суспільства, включаючи самих потерпілих, членів їхніх
сімей та кривдників, роботодавців, що несуть збитки внаслідок непрацездатності
працівників, державні та громадські організації, які надають послуги жертвам,
страхові фонди та бюджети різного рівня, платників податків та економіку
країни [6Аналіз та рекомендації щодо згладжування гендерної нерівності в Україні. (2017) URL: https://voxukraine. org/uk/analyze-ta-
rekomendatsii-shchodo-zglazhuvannya-gendernoi-nerivnosti-ua/.]

В масштабах країни сукупні особисті витрати жертв насильства та їх

домогосподарств можуть сягати до $190 млн на рік. В середньому українські
 11

жінки витрачають близько $200

Збитки від втрати майна 460

Збитки від втрати
313
заробітку
Оренда житла 230

Юридичні послуги 94

Медичні послуги, ліки 66

Адміністративні збори 53

Консультації психологів 38

Транспорт 7
0 100 200 300 400 500

Рис.1.3. Особисті витрати, пов’язані з насильством щодо жінок ($)[[10Сватюк Ок]

Якщо подивитися на співвідношення зарплати жінки до зарплати чоловіка
то ту також побачимо прояви гендерної нерівності. У нашій країні, за даними За
даними державної служби статистики, заробітна плата жінок в середньому на
18,6% нижча, ніж у чоловіків на тих же посадах. Якщо аналізувати довоєнний
2021 рік то бачимо, що заплата жінок була нижчою на17,8% а в 2022 році
на18,6% . Дані статистичної служби говорять про те що що в 2021 році
середньомісячна заробітна плата чоловіків складала 14191грн, тоді як
середньомісячна зарплата штатного працівника-жінки склала 11670 грн, у 2022
році під час ведення військових дій середньомісячна заробітна плата чоловіків
складала 16912 грн, тоді як середньомісячна зарплата штатного працівника-
жінки склала 13802 грн.
Ми з’ясували, що українські жінки, так як і жінки всього світу, отримують
нижчу заробітну плату ніж чоловіки, незважаючи на те, що вони працюють вони
більше. Як ми вже говорили, жінкам окрім обов’язків на роботі дістається більше
роботи по дому – догляд за дітьми, прибирання, прання, приготування їжі,
догляд за людьми старшого віку – все це неоплачувана робота, на виконання якої
жінки витрачають до п’яти годин в день. Чоловіки, вважаючи себе більш
статусними витрачають на домашні справи набагато менше часу, в середньому
1,5 години на день.Підсумовуючи, слід, що проблема гендерної нерівності існує,
 12

як в світі так і в нашій державі, але це не проблема окремих жінок чи чоловіків –

це проблема суспільства, яку треба долати разом, змінюючи свій світогляд. У
нашому, сучасному житті у жінки дуже багато різних обов’язків, але історично
привита думка що чоловіки більш розумніші, та їх роль у суспільстві більш
поважніша, на підсвідомості заставляє жінок недооцінювати свою роль к в сім’ї
так і суспільстві, спираючись на стереотипи та гендерні установки привиті з
дитинства.
1.3. Причини виникнення гендерної нерівності

Ми вже з’ясували що таке «гендер», «гендерна рівність», перейдемо до

з’сування причин втнекнення «гендерної нерівності». В житті існує безліч
різних факторів, які впливають на становище чи статус людини, будь то чоловік
або жінка, в певному суспільстві чи державі,спробуємо розкрити причини
гендерної нерівності. Можна виокремити такі основні причини гендерної
нерівності: стереотипи; гендерні установки.

ГЕНДЕРНІ УСТАНОВКИ СТЕРЕОТИПИ

Гендерні установки. Неодмінним компонентом
гендерної ідентичності особистості є гендерні
уявлення, що активно формуються саме в
дошкільному віці. Гендерні уявлення – це
первинні знання, які є основою гендерної
ідентичності. Вони відтворюють узагальнений
образ маскулінності, фемінності,
андрогінності, статевої недиференційованості,
засвоювані в процесі гендерної соціалізації.
Стереотипи. Механізмом, що забезпечує
закріплення й трансляцію з покоління в
покоління гендерних ролей, є гендерні
стереотипи – внутрішні установки щодо
місця, ролі, значення чоловіка та жінки в
суспільстві, сім’ї. Визначають кілька груп
гендерних стереотипів.

Рисунок 1.1 Основні причини гендерної нерівності

Установки та стереотипи пов’язані та доповнюють один одного, вони

частина нашого життя, і так чи інакше впливають на нашу поведінку, формують
світогляд і мають як позитивне значення, так і негативне, головне – це
усвідомити й, спираючись на всебічне дослідження певного питання, сформувати
власну позицію. Якщо розглянути докладніше, то гендерні уявлення
формуються ще в дитинстві, під впливом певних гендерних стереотипів,
суджень, настанов старших, знань, цінностей, які має певне суспільство та
прищеплює їх своїм нащадкам. Гендерна ідентичність людини проявляється у
 13

виборі соціальних ролей, в характері їх виконання, в максимальних цілях які

визначає перед собою особистість, у поведінці яка виникає в процесі соціалізації
та під впливом гендерних стереотипів. За своєю суттю гендерна поведінка є
статевотипізованою. Якщо говорити про гендерні стереотипи, то слід зазначити
що їх поділяють на кілька груп.

ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ
До першої належать стереотипи маскулінності-фемінінності. Стереотипному уявленню
маскулінності приписують «активно творчі» характеристики, інструментальні риси
особистості, як-от: активність, домінантність, упевненість у собі, агресивність, логічне
мислення, здатність до лідерства. Фемінінність, навпаки, розглядають як «пасивно-
репродуктивне начало», що набуває проявув експресивних особистісних характеристиках:
залежності, турботливості, низькій самооцінці, емоційності.
Друга група гендерних стереотипів містить уявлення щодо розподілу сімейних і професійних
ролей між чоловіками та жінками. Для жінки найважливішою соціальною роллю вважається
роль домогосподарки, матері. Жінці приписують перебування в приватній сфері життя – дім,
народження дітей, на неї покладається відповідальність за взаємини в сім’ї. Чоловікам –
активність у громадському житті, професійний успіх, відповідальність за матеріальне
забезпечення сім’ї.
Третя група гендерних стереотипів визначена специфікою змісту праці. За традиційними
уявленнями, жіноча праця повинна мати виконавський, обслуговуючий характер, бути
елементом експресивної сфери діяльності. Жінки найчастіше працюють у сфері торгівлі,
охорони здоров’я, освіти. Для чоловіків можлива творча й керівна робота. Їхня праця
визначається в інструментальній сфері діяльності.
Аналізуючи наукову літературу, можна виокремити два основні типи
гендерних установок – патріархальні та феміністичні.

ГЕНДЕРНІ УСТАНОВКИ
ПАТРИАРХАЛЬНІ
1) чоловікові належить провідна, активна роль
у сім’ї та суспільстві, а жінці – підпорядкована,
пасивна;
2) життєві цінності жінок і чоловіків різні:
сім’я і кохання – основні цінності для жінок;
справа, робота, самореалізація поза сім’єю –
цінності чоловіків;
3) надання переваги сімейним стосункам, у
яких чоловік є главою сім’ї, робить основний
внесок у бюджет сім’ї;
4) осуд поведінки жінки, в якої домінують
орієнтації на самореалізацію поза сім’єю, на
кар’єру, професійні досягнення;
5) уявлення про те, що патріархальна модель
суспільства природна, зумовлена біологічними
статевими відмінностями
ФЕМІНІСТИЧНІ
1)засудження використання біологічних
статевих відмінностей для впровадження
жорстко закріпленого, підпорядкованого
становища жінки в сім’ї та суспільстві;
2)несприйняття існування в сім’ї та
суспільстві суворо закріплених ролей;
3)переконання, що жінки й чоловіки і мають
неоднакові можливості для самореалізації в
різних сферах;
4)підхід, відповідно до якого для жінки
високу цінність мають професійні
досягнення, кар’єра, розкриття власних
можливостей та здібностей, прагнення до
самореалізації в різних сферах суспільного
життя;
5)підхід до виховання дітей, згідно з яким
 14

суспільство повинно максимально прагнути

рівної участі батькай матері в житті дитини;
6)засудження ставлення до жінки як до
об’єкта сексуального пригнічення

Отже, дослідивши причини причини виникнення гендерної нерівності,

нами з’ясовано, що кожна людина, будь якої статі, для того щоб бути
самодостатньою та самореалізованою в різних сферах життєдіяльності, має
долати стереотипи, що були привиті їй з народження та що заважають її
всебічному розвитку як особистості, оскільки від самого початку обмежують у
виборі роду занять, залежно від суспільної думки, поділу на «чоловічі» та
«жіночі» професії тощо.

РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ГЕНДЕРНОГО РОЗРИВУ
НА ЕКОНОМІКУ СВІТУ ТА УКРАЇНИ

2.1. Сучасний стан гендерного розриву з оплати праці в різних країнах

світу

На Всесвітньому економічному форумі, щорічно, починаючи з 2006 року,

представляється Індекс глобального гендерного розриву (Global Gender Gap
 15

Index) призначений для вимірювання реального рівноправ’я між жінками та

чоловіками за чотирма критеріями:
– економічна участь та можливості;
– рівень освіти;
– здоров’я та виживання;
– розширення політичних прав та можливостей.
В нашій роботі ми розглядаємо саме економічну участь та можливості
жінок в Україні, саме для більшого розуміння, розглянемо можливості жінок в
інших країнах Європи. Отже, якщо порівнювати результати 2022року з
попереднім роком, то слід відмітити ,що загальний показник гендерного
паритету зріс з 67,9% до 68,1%, а субіндекс економічної участі та можливостей
збільшився з 58,7% до 60,3%.
Лідером – за показниками "Індексу глобального гендерного розриву –
2022" стала – Ісландія, країна-засновник НАТО яка змогла усунути 90,8%
гендерного розриву. У першій п’ятірці – скандинавські країни: Фінляндія (2
місце), Норвегія (3 місце), Нова Зеландія (4 місце), Швеція (5 місце). У 2023
році Ісландія зберегла 14 рік поспіль лідерство, на другому місці Норвегія, на
третьому Фінляндія, Нова Зеландія та Швеція зберегли минулорічні позиції.
Для розуміння Канада у рейтингу Глобального гендерного розриву за 2023 рік на
30 місці, Великобританія на 16 місці, США на 43 місці.
В цілому, висновок звіту Всесвітнього економічного форуму невтішний –
жодна країна світу не досягла гендерного паритету, та щоб усунути гендерний
розрив знадобиться ще приблизно 132 роки і 169 років, щоб усунути гендерний
розрив в економічній сфері. [Джерело: https://society.comments.ua/ua/news/human-rights/l0-naykraschih-krain-dlya-zhittya-
zhinok-719208.html]

Ісландія – європейська країна яка має 346,7 тисяч осіб населення, серед
якого 50,4% це чоловіки та 49,6% жінки, ВВП КРАЇНИ 25,5 млрд. $ США, що на
душу населення складає 54 292 $ США. Середня заробітна платня в країні у 2022
році складала 5069$: у чоловіків 5318$ а у жінок 4518$. Країна очолює рейтинг
Індексу глобального гендерного розриву протягом останніх 13 років, саме
Ісландія є лідером в області забезпечення прав жінок. За 2022 рік Ісландія
отримала перше місце щодо усунення гендерного розриву – 90,8% складає
 16

результат країни стосовно повного гендерного паритету. Ісландія, має рівність

між чоловіками та жінками на рівні 91,2% і в 2023 році також очолила рейтинг
Global Gender Gap 2023.[ 10 найкращих країн для життя жінок Джерело: https://society.comments.ua/ua/news/human-rights/l0-
naykraschih-krain-dlya-zhittya-zhinok-719208.html] Для досягнення таких результатів Ісландія ще у
2009 році стала першою країною, яка повністю ліквідувала гендерний розрив у
сфері освіті та охороні здоров’я, у 2000 році в країні був прийнятий Закон про
рівний статус і рівні права незалежно від статі – як наголошувалося, це було
зроблено для запобігання дискримінації за ознакою статі та підтримки гендерної
рівності та рівних можливостей для статей у всіх сферах суспільства.[Ісландія та
гендерна рівність[ https://ukrainetonato.com.ua/henderna-polityka/islandiia-ta-henderna-rivnist/]
Ісландія це перша в світі демократична країна, що обрала на пост
президента жінку у 1980 році. Вігдіс Фіннбогадоуттір була президентом країни
протягом чотирьох каденцій до 1996 року. Ще в далекому 1922 році в
ірландському парламенті зайняла місце перша жінка Інгіб’єрг Б’ярнасон –
активний борець за незалежність жінок в Ірландії. А в 2022 році в парламенті
країни уже 33 жінки з 63 місць у парламенті. Уряд також очолює жінка – Катрін
Якобсдоуттір, на посаді прем’єр міністра вона протягом п’яти років.
Щодо участі жінок у робочій силі то Ісландія має один із найвищих
показників в Європі. Майже половину посад у правліннях великих компаній
займають жінки. Такі показники є результатом запровадження у 2013 році
обов’язкової гендерної квоти у 40 %. Також в країні прийнятий у 2018 році закон
який забороняє платити жінкам менше, ніж чоловікам за таку ж саму роботу.
Кожна компанія, згідно закону, повинна отримати сертифікат про рівну оплату
праці, та демонструвати прозорість політики формування заробітної плати та
докладати зусилля для подолання гендерного розриву.
Люксембург невелика європейська країна, що має загальну чисельність
658,3 тис. осіб, серед яких чоловіків 49,8% а жінок 50,2%. ВВП країни складає 87
млрд. $ США, на душу населення це складає 110 584$ США. Середня заробітна
платня в країні у 2022 році складала 6970$: у чоловіків 7317$ а у жінок 6282$.
Для досягнення таких результатів ще в 2015 році у Люксембурзі було
створено спеціальний державний орган, який займається виключно питаннями
 17

досягнення рівних прав між чоловіками та жінками – Міністерство з питань

гендерної рівності. Головна місія міністерства полягає у просуванні ініціатив
щодо юридичної та фактичної рівності між жінками та чоловіками, в тому числі і
в економічній та професійній сфері і не лише в державному а й в приватному
секторі. Позитивні результати рівності між чоловіками та жінками досягаються
завдяки впровадженню стимулюючих програм міністерства – в яких учасники
що сприяють покращенню стандартів рівності в своїх компаніях отримують
винагороди за прогресивний розвиток своїх установ. Також важливим стало
прийняття закону у 2016 році щодо рівних зарплат. Який забороняє будь-яку
різницю в зарплатах що виплачуються чоловікам та жінкам, які виконують
рівноцінну роботу. За порушення цього закону роботодавець карається штрафом
розміром 25 тисяч євро. А якщо роботодавець порушує цей закон, він повинен
заплатити штраф у розмірі до €25 тисяч. Для контролю за виконанням даного
закону в державному працює понад 120 представників рівних можливостей – це
інспектори які захищають потреби жінок та чоловіків на їх робочому місці.
На сьогодні Люксембург одна з небагатьох країн світу де досягнуто
гендерного паритету в законодавстві, це країна де діючи закони створюють для
жінок усі необхідні економічні умови за такими показниками як здатність
подорожувати, починати працювати, вступати в шлюб, мати дітей, вести бізнес,
отримувати зарплату, управляти активами та отримувати пенсію. В уряді
Люксембургу також наголошують, що пріоритетом діяльності є подальше
просування рівності між жінками та чоловіками в усіх аспектах життя та
суспільства.[Люксембург та гендерна рівність https://ukrainetonato.com.ua/henderna-polityka/liuksemburh-ta-henderna-rivnist/]

Отже, можливо дійти висновку, що незважаючи на ті проблеми які існують в

питаннях гендерної рівності в Люксембурзі державні структури роблять багато
ефективних кроків щоб покласти край усім формам дискримінації, особливо за
ознакою статі.
Норвегія європейська країна, що має загальну чисельність 5591 млн. осіб,
серед яких чоловіків 50,1% а жінок 49,9%. ВВП країни складає 482 млрд. $
США, на душу населення це складає 77544$ США. Середня заробітна платня в
країні у 2022 році складала 7191$: у чоловіків 7385$ а у жінок 6209$.
 18

Багато років поспіль ця країна у числі країн лідерів за гендерним парите-

том. Слід згадати, що жінки цієї країни з часів вікінгів мали права та свободи
яких не мали інші жінки, тобто гендерна рівність в цій країні грунтується на
історичній пам’яті. Жінки Норвегії першими в історії у 1913 році отримали
виробниче право, та право голосування на виборах. Ця країна юридично не
закріпила гендерні квоти, але присутність жінок у політиці від 41-45%. Ще у
1978 році в Норвегії був прийнятий Закон про рівноправність статей,
забороняючий дискримінацію за статевою ознакою у віх сферах суспільного
життя, з 1979 року була введена спеціальна посада – Уповноважений з гендерної
рівності. У 2018 році в черговий раз було переглянуте законодавство щодо
гендерної рівності і з’явився новий Закон про рівність та боротьбу з
дискримінацією, в якому сконцентрована увага саме на економічних аспектах
гендерної рівності стосовно прав на ринку праці та оплати за однакову роботу. В
Законі надані механізми для ліквідації випадків дискримінації та стимулювання
роботодавців щодо просування гендерної рівності. Також слід відмітити те що з
2008 в Норвегії введена квота для всіх компаній – 40% керівних посад надати
жінкам. Багато років в країні існує норма, щоб уникнути дискримінації в
оголошеннях про вакансії не вказують бажану стать для посади. [Норвегія та гендерна
рівність https://ukrainetonato.com.ua/henderna-polityka/norvehiia-ta-henderna-rivnist/]

У 2022 році Норвегія головувала у Раді міністрів Північних країн –

організації, яка була створена у 1952 році для співпраці між парламентами та
урядами країн Північної Європи(членами Організації , окрім Норвегії є – Данія,
Ісландія, Фінляндія, Швеція). Одним з пріоритетних напрямків своїх
повноважень Норвегія обрала просування гендерної рівності гендерної у
трудовому житті, на обміні та обговоренні знань і досвіду щодо гендерної
рівності на робочому місці. Рівні можливості для жінок і чоловіків на ринку
праці є одним із завдань Північної програми співробітництва з питань гендерної
рівності. Слід відмітити, що саме ці північні країни, протягом багатьох років
займають перші місця у рейтингу Індексу глобального гендерного розриву.
 19

РОЗРИВ В ОПЛАТІ ПРАЦІ ЧОЛОВІКІВ ТА ЖІНОК У СВІТІ

Створено за даними Global Gender Gap Report 2023 та
Мінекономіки України, доступними станом на 24 жовтня 2023 року.
86 18.60 19.60 19.76
8 16.67 16. 22.1 31
16.5 1 24.3 .06
8 2
1 5 .9
. 31
15
5
.3
14
.20

2 .5
14

53

США

Україна
.3

Естонія
Кана

я
0
80

Латві

нія
Кіп янд
Ав

Фі

ь
13.

ен Ізраїл
Япо
с

3.8
да
р
нл

ея
Ве тр
Нім лика алія

Бо Кор
.33

0
ія

4.0
ія

ар
ечч Бр
12.50 12.90 13

ія
ун я

на
Шв

лг
ейц ина итан

0
м і
Ру ельг

4.60
Нідер арія ія Б мбія

вд
ланди у
КоНлорвегія

Пі
Ісландія

4.73 4.99
Мексика -Ріка
ія КостаДанія
Австр ина
щ Но Арг Греція
12.38

р я
Уго анція алі а ва
Зел ентин
г ин

5.91
р
Ф рт
о
у
чч Ш ан д а ія
12.3

П а ве
ов

Х Італ
а

ці я
чин

ор
Сл
а

Слов
Ма я
5

Ісп
льт

Ірландія

ва
хі

6 .2 5
лі я
Польща
реч
11.

ті
Че

ані

я
Литв

Брази
82

ія
Чилі
Ту

нія

7
6.6
11
.72

11
.7 42
0
11 7.
.52 7
11. 7 .5
09 4
7.6
9.98 8 .0 9
9.33 8.19
9.09 8.69 8.60 8.28

Рисунок 2.1. – Гендерний розрив у заробітній платі в світі.[]

Отже, з дослідження видно, що саме країни північної Європи мають

найкращі показники в подоланні гендерної нерівності, та подоланні дисбалансу в
доходах (оплаті праці) чоловіків і жінок у Європейському Союзі у 2023 році. Але
у всіх країнах має місце гендерний розрив в оплаті праці (GPG). Заробітна плата
жінок була нижчою приблизно у середньому на 13,0% у єврозоні, але в країнах
Балтії цей розрив доходив майже до 20%. Тобто в країнах Європейського Союзу
існує дисбаланс в оплаті праці чоловіків і жінок, але країни знаходяться в різних
економічних, географічних, політичних, соціальних та інших умовах тому
аналізуючи даний показник по кожній країні, треба враховувати особливості її
ринку праці. Якщо говорити в цілому, то середній показник гендерного розриву
у заробітних платах жінок і чоловіків в ЄС має тенденцію до зниження ( Рис.2.2).
 20

Рисунок 2.2 –Гендерний розрив у заробітних платах жінок і чоловіків в ЄС

Шевчук В.О., Аналіз динаміки рівня заробітної плати в Україні та країнах ЄС як складова дослідження кон’юктури ринку праці. Збірник
наукових праць ДУІТ. Серія «Економіка і управління», 2023р.Вип.53. С.19-127

Отже, протягом дослідження нами з’ясовано, що рівності у заробітній платі

за однакову роботу чоловіків та жінок у світі не існує навіть у найбільш
розвинених країнах. За висновками експертів Всесвітнього економічного форуму
гендерний розрив у найближчому майбутньому не буде подоланий, але
розуміємо що це негативно впливає на світову економіку. Так до прикладу
гендерний розрив у зарплаті, за даними Міжнародної організації праці становить
20%, через країни щороку втрачають трильйони доларів. [Гендерний розрив в оплаті праці.
https://www.slovoidilo.ua/2023/10/24/infografika/svit/hendernyj-rozryv-oplati-praczi-skilky-bilshe-zaroblyayut-choloviky-krayinax-svitu]

Ми розглянули країни, що мають найкращі показники гендерної рівності в

економічному аспекті. Якщо в середньому в світі гендерний розвив у зарплаті
20%, то в різних країнах він різний:
У США – 16,86%, Канаді –16,67%, на Кіпрі різниця у зарплаті чоловіків і
жінок становить 16,58%, у Фінляндії – 15,98%, Австралії – 15,31%, Британії –
14,35%, Німеччині – 14,2%, Швейцарії – 13,8%, Нідерланди – 13,33%, Ісландія –
12,9%, Мексика – 12,5%, – 12,38%, Угорщина – 12,35%, Франція – 11,82%,
Португалія – 11,72%, Словаччина – 11,7%, Чехії – 11,52%, Мальті – 11,09%.
Як видно на рисунку 2.1. жодна країна світу не досягла гендерного
паритету в оплаті праці, найменший розрив у зарплатах чоловіків та жінок у
Болгарії –2,55%, Румунії– 3,3% та Бельгії –3,8%.
2.2. Сучасний стан гендерного розриву з оплати праці в Україні
Отже, нами з’ясовано, що ринок праці, формується під впливом ряду
 21

факторів – циклічних, сезонних, політичних, соціальноекономічних та інших,

його кон’юнктура є дуже динамічною. В Україні, особливо під час війни, попит
на ринку праці перевищує пропозицію, особливо в прифронтових областях
спостерігається зменшення вакансій, зростання чисельності безробітних і
зниженням ринкових цін. Також існують проблеми на ринку праці, у сфері
оплати праці, вони пов’язані з низьким рівнем мінімальної та середньої
заробітної плати, що негативно відображається на продуктивності праці,
обмежує відтворення робочої сили, знижує купівельну спроможність українців.
Ще однією проблемою є постійна та доволі висока заборгованість із виплат
заробітної плати, навіть у довоєнний період ця заборгованість за даними
Держстату складала станом:
на 1 січня 2022 р. – 3 207,1 млн. грн,
на 1 січня 2021 р. – 3 136,7 млн. грн.,
на 1 січня 2020 р. – 3 034,4 млн. грн. [Офіційний сайт Державного центру зайнятості. URL:
https://www.dcz.gov.ua/].

Якщо розглядати загальний стан заробітної плати в Україні, то з 1 січня

2023 р. мінімальна заробітна плата в Україні становить 6 700 гривень, тобто 163
євро (за середнім курсом євро щодо гривні), це в 2,4 разів менше від найнижчої в
ЄС (Болгарія – 363 євро) і в 15 разів – від найвищої (Люксембург – 2 313 євро).
Згідно з рекомендаціями Міжнародної організації праці співвідношення
мінімальної та середньої заробітних плат має становити не менше 50%, в
рекомендоване Європарламентом значення цього співвідношення в країнах ЄС –
60% [Те саме під рис.2.2]. В Україні таке співвідношення становило:
у 2019 р. – 38,8% (мінімальна заробітна плата – 4 173 грн.);
у січні 2020 р. – 44,0% (мінімальна заробітна плата – 4 723 грн.),
у грудні 2020 р. – 35,2% (мінімальна заробітна плата – 5 000 грн.);
у січні 2021 р. – 48,6% (мінімальна заробітна плата – 6 000 грн.),
у грудні 2021 р. – 37,2% (мінімальна заробітна плата – 6 500 грн.);
у січні 2022 р. – 44,6% (мінімальна заробітна плата – 6 500 грн.).
Якщо, проаналізувати динаміку гендерного розриву в оплаті праці жінок і
чоловіків в Україні (Рис.2.3), то бачимо що Україна в останні 10 років до
військового вторгнення покращила цей показник в порівнні з 2014 роком з 25,1
 22

% до 17,8 %.

Рисунок 2.3 – Гендерний розрив у заробітних платах жінок і чоловіків в

Україні
Середня зарплата чоловіків в Україні завжди була і залишається вище, ніж
у жінок. У два останні роки до війни гендерний розрив в оплаті праці трохи
скоротився і склав у 2020 р. 20,4%, у 2021 р. – 17,8%.
Таблиця 2.1
Тенденції зміни середньомісячної заробітної плати чоловіків і жінок у
середньому по економіці у 2016–2020 рр., грн
2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023
Чоловіки 6001 8021 10083 11961 13035 14191 16912 17176
Жінки 4480 6321 7830 9237 10373 11670 13802 13982
Ґендерний 25,1 21,2 22,3 22,8 20,4 17,8 22,5 18,6
розрив, %

Як видно з таблиці 2 у перший рік війни, гендерний розрив в оплаті праці з

17,8 % піднявся до 22,5%, а вже у 2023 опустився до 18,6%.
Важливо розуміти, що важко вважати достовірними статистичні дані по
заробітній платі в Україні, тому що за роки незалежності нам не вдалося
вибудувати справедливу систему оподаткування і роботодавці приховують
справжні оплати праці для того щоб менше сплачувати податків.Слід зазначити,
що в нашій державі існують регіональні диспропорції в оплаті праці. В різні
роки, в різних регіонах країни заробітна плата також різна, існує висока
 23

диференціація в оплаті праці в різних регіонах країни та секторах економіки, так

вища за середній рівень по країні була у м. Києві, Донецькій та Київській
областях (Таб.2.2).
Таблиця 2. 2.
Середня місячна заробітна плата в Україні у 2019-2022 рр., грн.

2019 2020 2021 2022

Область
січень грудень січень грудень січень грудень січень
1 2 3 4 5 6 7 8
Україна 9 223 12 264 10 727 14 179 12 337 17 453 14 577
Вінницька 8 262 10 661 9 481 12 251 10 751 15 472 12 555
Волинська 7 559 10 333 8 594 11 625 10 048 14 568 11 735
Дніпропетровська 9 645 12 084 11 310 13 163 12 744 15 791 14 479
Донецька 10 045 13 177 11 656 14 720 13 786 17 191 15 480
Житомирська 7 485 9 832 8 562 11 806 10 111 14 621 12 123
Закарпатська 8 109 11 005 9 112 13 106 10 417 15 776 12 115
Запорізька 9 356 12 249 10 720 13 620 12 542 16 867 14 510
Івано-Франківська 7 775 9 625 9 043 12 088 10 558 13 988 11 827
Київська 9 722 13 259 11 267 14 300 12 645 17 409 15 152
Кіровоградська 7 279 9 450 8 677 11 392 9 780 13 331 11 658
Луганська 7 607 10 195 8 904 12 765 10 324 15 783 12 266
Львівська 8 231 10 415 9 782 12 518 11 15 262 12
038 936
Миколаївська 8 577 12 833 10 14 605 12 18 414 14
525 535 382
Одеська 8 296 11 103 9 653 12 553 10 15 379 12
995 960
Полтавська 8 815 10 906 10 12 711 11 15 990 13
017 353 412
Рівненська 7 682 11 552 9 179 14 088 11 17 202 13
406 358
Сумська 7 488 9 701 8 891 11 974 10 14 602 12
306 119
Тернопільська 7 068 9 651 8 181 11 945 9 922 14 384 11
455
Харківська 8 029 10 410 9 182 11 969 10 14 843 12
364 510
Херсонська 7 139 9 828 8 275 11 586 9 971 14 253 11
778
Хмельницька 7 439 10 844 8 846 12 951 10 16 194 12
725 352
Черкаська 7 654 10 008 8 865 11 646 10 14 421 12
460 311
Чернівецька 6 958 9 608 8 185 11 853 9 696 14 323 11
326
 24

Чернігівська 7 184 8 851 8 479 10 921 9 877 13 537 11

853
м. Київ 13 18 869 15 21 812 17 26 759 21
721 787 533 347

2.2. Гендерний розрив з оплати праці в різних галузях Україні

В наш час у більшості мешканців нашої країни основним джерелом
доходів є заробітна плата, тому важливим є розуміння позиції жінок і чоловіків у
сфері трудових відносин. На рисунку 2.4 представлений аналіз рівня зайнятості
жінок та чоловіків за віком. рівень зайнятості жінок за усіма віковими групами є
нижчим від рівня зайнятості чоловіків. Рівень зайнятості чоловіків в Україні
майже за всіма віковими категоріями вищий. Існують різні причини такого стану,
однією з них є присутність гендерної сегрегації – нерівномірного розподілу
чоловіків і жінок в різних галузях трудової діяльності та професіях.

90

80

70

60

50

40

30

20

10

0
15-24 25-29 30-34 35-39 40-49 50-59 60-70

Чоловіки Жінки

Рисунок 2.4. – Рівень зайнятості населення у розрізі статі за окремими

віковими групами у 2022 році, у % до загальної кількості населення відповідної
вікової групи

Аналіз структури зайнятого населення за окремими професійними групами

показав, що в нашій країні жінки порівняно із чоловіками здебільшого
представлені в більш низькооплачуваних галузях, менше представлені на
 25

керівних посадах, серед менеджерів (управителів), що негативно впливає на

рівень їх економічної активності та говорить про те що присутня диференціація
за гендером.
Таблиця 2.3
Структура зайнятого населення України за окремими професійними
групами у 2016–2022 рр., тис. осіб
2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023
2016

Жін. Чол. Жін. Чол. Жін. Чол. Жін. Чол. Жін. Чол. Жін. Чол. Жін. Чол. Жін. Чол.

законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)

514,9 744,8 507,0 727,9 533,9 786,5 550,1 780,2 516,3 753,0 517,4 743,6 801,8 120
2,8

професіонали
1765,3 1140,7 1769,1 1121,1 1847,1 1165,2 1799,5 1177,4 1735,1 1119,1 1702,6 1110,6 1616, 105
9 5,1

фахівці
1237,0 672,3 1191,2 639,9 1186,9 645,9 1242,5 676,3 1203,6 667,7 1179,5 665,6 1376, 776,
1 5

технічні службовці
404,0 81,4 407,8 69,3 402,3 72,5 432,9 98,3 420,3 90,2 406,5 84,4 677,5 140,
7

працівники сфери торгівлі та послуг

1837,1 897,6 1816,5 910,3 1871,5 868,3 1848,3 909,5 1785,0 848,6 1744,7 824,6 1308, 618,
5 4

кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства

50,5 88,2 55,6 80,2 48,3 72,6 68,2 92,5 91,0 101,7 112,3 107,8 101,1 97,1

кваліфіковані робітники з інструментом

279,2 1667,3 277,0 1657,1 290,1 1611,9 316,8 1749,0 305,4 1654,5 299,8 1613,7 249,8 134
4,8

робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання

устаткування та машин
291,2 1530,0 278,8 1506,2 269,2 1557,7 295,5 1551,8 262,7 1512,4 248,1 1518,2 315,7 193
2,2

найпростіші професії
1448,2 1627,2 1468,2 1673,2 1461,4 1669,6 1369,3 1620,2 1286,4 1562,3 1195,7 1534,0 773,7 992,
6

На рисунках 2.5-2.7 наочно представлені частки жінок та чоловіків серед керівників

юридичних осіб та ФОПів за 2021-2023 роки у %. Співвідношення чоловіків і жінок серед
 26

керівників юридичних осіб та ФОПів у 2021 рокі становила в середньому 60/40

під час війни цей розрив трохи скоротився(………

ФОП 46 54

Юридичні особи 29 71

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

Жінки Чоловіки

Рисунок 2.5 – Частки жінок та чоловіків серед керівників юридичних осіб

та ФОПів за 2021 рік, %

ФОП 48 52

Юридичні особи 30 70

0 20 40 60 80 100 120

Жінки Чоловіки

Рисунок 2.6 – Частки жінок та чоловіків серед керівників юридичних осіб

та ФОПів за 2022 рік, %

ФОП 51 49

Юридичні особи 32.8 67.2

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

Жінки Чоловіки

Рисунок 2.7 – Частки жінок та чоловіків серед керівників юридичних осіб

та ФОПів за 2022 рік, %
 27

Отже, з вищенаведеного ми можемо зробити висновок про наявність

різниці у рівні зайнятості чоловіків і жінок та ґендерної сегрегації серед різних
професійних груп, існування ґендерного розриву в оплаті праці, що призводить
до та різних можливостей розвитку чоловіків та жінок в у сфері професійної
діяльності.

Якщо говорити про стан гендерного розриву у заробітній платі в Україні то

в довоєнному 2021 році за підрахунками Державного центру зайнятості, жінки
заробляли менше чоловіків усього на 108 гривень, здавалося б зовсім невелика
різниця. [Ціна гендерної нерівності на ринку праці.https://www.epravda.com.ua/columns/2022/02/15/682363/]. Але неможливо
за середнім показником уявити реальну картину, слід проблему розглянути
більш детально, та проаналізувати розрив у заробітній платі за різними сферами
діяльності. Отже, сервісом "OLX робота" проводилося опитування серед жінок,
які заробляють працюючи у виробничий сфері до 10 тисяч гривень, в той час
коли чоловіки в цій самій сфері, згідно опитування отримували від 10до 20 тисяч
гривень – це вже доволі відчутна різниця. У таких галузях як громадське
харчування та торгівля жінки, за даними опитування сервісу "OLX
робота"заробляли менше на 5-12%, незважаючи на те, що саме в цих галузях
жінок працює більше. Більшість роботодавців неохоче беруть жінок на гарну
посаду, через вірогідність декретної відпуски, через уяву яка склалася про
розподіл обов’язків в українській сім’ї, де на жінку покладено більшість хатньої
роботи та виховання дітей.

Нами окремо досліджено стан гендерного розриву з заробітної плати у

галузі АПК. Враховуючи те, що Україна вважається годувальницею як Європи
так і світу, та те що у нас третина населення проживає у сільській місцевості, а
серед цього населення 53% - жінки, то вважаємо що роль жінки в галузі АПК
потрібно розглянути окремо. Ситуація з гендерною дискримінацією у сільському
господарстві існує, жінок у сільських громадах більше, а існуючи сімейні
фермерські господарства очолюють у більшості чоловіки, тільки 10% таких
підприємств очолюють жінки. Також існує віковий розрив у сільському
господарстві– невелика частка жінок до 40 років займаються підприємництвом у
 28

агросекторі, більшість становлять жінки старше 60 років. Згідно досліджень

Фонду ООН у галузі народонаселення жінки на селі не мають власного
банківського рахунку– 21%, 48% – не мають доступу до медичних послуг, 36% –
не беруть участі в прийнятті рішень у своїх громадах. [Жінка у

агросекторі.https://agravery.com/uk/posts/show/zinka-v-agrosektori-comu-kilkist-fermerok-ne-zrostae] Враховуючи ці
показники, та те що саме галузі АПК забезпечують продовольчу безпеку як
країни так і світу, слід приділити окрему увагу гендерної рівності на селі. Ще
хочемо звернути увагу на те, що продовольча безпека це не тільки якісні та
доступні харчові продукти в необхідній кількості – це ще цілий ряд
взаємопов’язаних кількісних та якісних показників, що входять до складу
розрахунку параметрів Глобального індексу продовольчої безпеки [Глобальний індекс

продовольчої безпеки 2022 рік. URL^https://impact.economist.com/sustainability/project/food-security-index/]. Саме ця модель

порівняльних показників, розроблена The Economist Intelligence Unit за
підтримки світової сільськогосподарської науково-дослідницької компанії
Corteva Agriscience, дає нам уявлення про необхідність гендерної рівності та
зменшення розриву заробітної плати в сільському господарстві. Ця модель дає
можливість, як Індекс математично обчислити взаємозалежність між гендерною
рівністю та продовольчою безпекою.

Рисунок 2. – Інфографіка: Глобальний індекс продовольчої безпеки

Аналізуючи графік з глобальними даними, легко помітити, що чим більша

гендерна нерівність (1 = найбільш виражена нерівність), тим менш сприятливим
є загальне середовище продовольчої безпеки з його іншими параметрами.
Подібну кореляцію ми спостерігаємо між гендерною нерівністю та програмами
 29

харчової безпеки, гендерною нерівністю та доступом до ринків і фінансових

послуг для сільського господарства, та навіть між гендерною нерівністю та
безпекою харчових продуктів.[Продовольча безпека та гендерна нерівність – чи є зв’язок? URL:

https://biz.nv.ua/ukr/experts/prava-zhinok-ta-prodovolcha-bezpeka-chomu-ci-rechi-vzayemozalezhni-ostanni-novini-50147041.html] На нашу
думку, взаємозалежність між вище наведеними показниками є підтвердженням
необхідності забезпечення розширення можливостей жінок до набуття
професійних компетенцій, а значить до професійної освіти, доступу до фінансів,
в тому числі і допомоги жінкам в отриманні безповоротних грантів для
започаткування власного фермерського господарства для підтримки
можливостей жінок втілити в життя свої ідеї з продовольчої безпеки. Саме в
галузі сільського господарства необхідно на нашу думку шукати різні варіанти
для розширенні можливостей жінок-фермерок поруч з використанням
інноваційних технологій для більш повного розкриття потенціалу АПК, адже за
підрахунками ФАО, жінки складають 43% економічно активного населення,
зайнятого в сільському господарстві. За підрахунками ООН, якби виробництво
на жіночих фермах збільшилося на 15-20%, то додатково можна було б
прогодувати 100-150 млн осіб. Усі вищенаведені дані говорять про важливість
жінок в економіці АПК,

Загалом, згідно дослідження жінки в Україні мають заробітну плату на

рівні лише у сферах охорони здоров’я та освіти.
 30

РОЗДІЛ 3
МЕТОДИ ПОДОЛАННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ
ГЕНДЕРНОГО РОЗРИВУ

3.1. Методи підтримки

3.2. Методи підтримки економіки та населення під час пандемії в Україні

3.3. Шляхи протидії та подолання коронокризи глобальною світовою

економікою

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. ..[ Камінська Н. В., Чернявський С. С., Перунова О. С. Засади розуміння

гендеру та гендерної рівності [Текст] : Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2020. 20
с.]
2. .[3, с. 8 Марценюк Т. Гендерна рівність і недискримінація: посібник для
експертів і експерток аналітичних центрі. Київ, 2014. 65 с.]
3. )[ Марценюк Тамара Олегівна. Гендер для всіх. Виклик стереотипам / Тамара
Марценюк. - Київ : [Основи], 2017. - 254,]
4. [1, c. 9Ґендерні дослідження: прикладні аспекти: монографія / В. П. Кравець, Т.
В. Говорун, О. М. Кікінежді та ін.; за наук. ред. В. П. Кравця. – Тернопіль:
Навчальна книга – Богдан, 2013. 448 с.]
 31

5. [4 Про запобігання та протидію домашньому насильству Документ 2229-VIII,

чинний, поточна редакція – Прийняття від 07.12.2017 URL:
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19]
6. [Аналіз та рекомендації щодо згладжування гендерної нерівності в Україні.
(2017) URL: https://voxukraine. org/uk/analyze-ta-rekomendatsii-shchodo-
zglazhuvannya-gendernoi-nerivnosti-ua/.]
7. .[Сватюк Оксана Робертівна, Скоропад Ірина СтаніславівнаФінансово-
соціальні аспекти гендерної економіки. Соціально-правові студії. 2018. Випуск 2. С.
98-106]
8. ($)[[10Сватюк Ок]
9. [Джерело: https://society.comments.ua/ua/news/human-rights/l0-naykraschih-krain-
dlya-zhittya-zhinok-719208.html]
10. .[ 10 найкращих країн для життя жінок Джерело:
https://society.comments.ua/ua/news/human-rights/l0-naykraschih-krain-dlya-zhittya-
zhinok-719208.html]
11. .[Люксембург та гендерна рівність https://ukrainetonato.com.ua/henderna-
polityka/liuksemburh-ta-henderna-rivnist/]
12. [Норвегія та гендерна рівність
https://ukrainetonato.com.ua/henderna-polityka/norvehiia-ta-henderna-rivnist/]
13. Шевчук В.О., Аналіз динаміки рівня заробітної плати в Україні та країнах ЄС
як складова дослідження кон’юктури ринку праці. Збірник наукових праць ДУІТ.
Серія «Економіка і управління», 2023р.Вип.53. С.19-127
14. [Гендерний розрив в оплаті праці.
https://www.slovoidilo.ua/2023/10/24/infografika/svit/hendernyj-rozryv-oplati-praczi-
skilky-bilshe-zaroblyayut-choloviky-krayinax-svitu]
15. [Офіційний сайт Державного центру зайнятості. URL:
https://www.dcz.gov.ua/].
16. [Ціна гендерної нерівності на ринку
праці.https://www.epravda.com.ua/columns/2022/02/15/682363/]
17. [Жінка у агросекторі.https://agravery.com/uk/posts/show/zinka-v-agrosektori-
comu-kilkist-fermerok-ne-zrostae]
 32

18. [Глобальний індекс продовольчої безпеки 2022 рік.

URL^https://impact.economist.com/sustainability/project/food-security-index/].
19. .[Продовольча безпека та гендерна нерівність – чи є зв’язок? URL:
https://biz.nv.ua/ukr/experts/prava-zhinok-ta-prodovolcha-bezpeka-chomu-ci-rechi-
vzayemozalezhni-ostanni-novini-50147041.html]