СОЦІАЛЬНА РОБОТА З СІМ'ЯМИ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ В СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ

Міністерство освіти та науки України
Відокремлений структурний підрозділ

ЗВО Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
Рівненський інститут
КАФЕДРИ ПСИХОЛОГІЇ, СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН
_________Соціальна робота ___________________________

(назва освітньої програми)
__________231 Соціальна робота _______________________
(шифр та назва спеціальності)
МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА
на здобуття освітнього ступеня________магістр____________________
(освітній ступінь: бакалавр або магістр)
СОЦІАЛЬНА РОБОТА З СІМ’ЯМИ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ В СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ

ОБСТАВИНАХ: ДОСВІД РОБОТИ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ
(назва роботи)
студента
Рівне –2024
1
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ I.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З СІМ’ЯМИ,
ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ В СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ
ОБСТАВИНАХ……………….6
1.1. Сім’я, як мала соціальна група та проблематика що провокує складні життєві
обставини……………………………………………………………………………….6
1.2. Напрями та завдання соціальної роботи з сім’ями, які перебувають в
складних життєвих
обставинах………………………………………………………………....14
1.3. Законодавче забезпечення та послуги соціальної роботи з сім’ями, які
перебувають в складних життєвих
обставинах……………………………………..20
Висновок до першого
розділу………………………………………………………..40
РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ
СІМЕЙ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ В СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ
ОБСТАВИНАХ……………………………………………………………………...43
2.1.Організація та проведення емпіричного дослідження…………………………
43
2.2.Аналіз результатів дослідження психоемоційного стану сімей, які
перебувають в складних життєвих обставинах у зв’язку з війною в
Україні……………………47
Висновок до другого розділу………………………………………………………...62
РОЗДІЛ III.ОПТИМІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З СІМ’ЯМИ ЯКІ
ПЕРЕБУВАЮТЬ В СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ
ОБСТАВИНАХ……………...64
3.1.Основні функції та напрямки діяльності « Звягельського центру соціальних
служб »………………………………………………………………………………...64
3.2.Програма та рекомендації для підвищення ефективності роботи соціальних
служб з сім’ями, які перебувають в складних життєвих обставинах………………
69
2
Висновок до третього
розділу………………………………………………………..79
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………….81
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………85
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………....88
ВСТУП
Актуальність теми полягає в тому що сім’я на даний момент кожна може

стати вразливою та попасти під складні життєві обставини, що сформувались в
наш час. Згідно статті 3 Сімейного кодексу України : Сім’я-це соціальна група з
людей, які зазвичай (але не завжди) перебувають у шлюбі, їхніх дітей та інших
осіб, або їх самих, без дітей та без інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з
подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі
спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної
відповідальності, виховання дітей.
У зв’язку з тим що на даний момент в Україні станом на 2022-2024 триває

непростий період а зокрема:
1. соціально-економічні проблеми (безробіття, інфляція,

малозабезпеченість, міграція, військове повномаштабне вторгення з
боку Російської федерації)
2. соціально-психологічні (трансформація сімейних ролей та цінностей,
зростання неповних сімей, і, як наслідок, ослаблення виховної функції
сім’ї, непідготовленість молоді до сімейного життя та батьківських
обов’язків, психологічні розлади членів родини).
Це призводить до виникнення кризи сім’ї в Україні і збільшення кількості

сімей, які опинились в складних життєвих обставинах.
3
Прийняття у 2019 році Закону України «Про соціальні послуги», який
експлікує фундаментальні організаційні та правові засади процесу надання
соціальних послуг, є відповіддю на запит суспільства в соціальній підтримці.
Відбувається перехід від традиційної системи соціальної підтримки (виплати,
пільги, матеріальна допомога) до надання адресних соціальних послуг, вчинення
конкретних дій, спрямованих на активізацію внутрішніх та зовнішніх ресурсів
членів родини, мотивації їх до змін.
Реалізація державної політики, спрямованої на підтримку сім’ї з ознаками

вразливості чи неблагополуччя покладається на державні, громадські, благодійні
заклади. В умовах децентралізації для місцевої влади важливим є забезпечити
надання основних соціальних послуг, яких потребує родина. Діяльність центрів
соціальних служб покликана підтримати сім’ю та дитину на етапі втрати
виховних можливостей, не допустити потрапляння дитини до закладів
інституційного догляду.
Безпосередня функція надавати соціальні послуги покладена на фахівця із

соціальної роботи, який виконуючи свій професійний обов’язок, сприяє
покращенню і стабілізації демографічної ситуації в громаді. Впровадження
посади фахівців із соціальної роботи в громадах доводить свою ефективність за
умови поєднання його професійних знань з особистісними якостями та досвідом.
Отже, актуальність проблеми та потреба в її подальшому вивченні зумовили

вибір теми дослідження: « Соціальна робота с сім’ями, які опинились в складних
життєвих обставинах: досвід соціальних служб.»
Об’єкт дослідження: соціальна робота з сім’ям, які опинились в складних

життєвих обставинах.
Предмет дослідження: технології соціальної роботи роботи соціальних

служб з сім’ями, які опинились в складних життєвих обставинах.
Завдання магістерської роботи:
4
1.Описати теоретичні засади соціальної роботи з сім’ями, які потрапили в складні
життєві обставини.
2.Охарактеризувати сім’ю, як малу соціальну групу та визначити проблематику

складних життєвих обставин.
3.Проаналізувати законодавче забезпечення та соціальні послуги в Україні з

сім’ями які потрапили в складні життєві обставини.
4. Провести емпіричне дослідження психоемоційного стану сімей, які потрапили

в складні життєві обставини.
5. Аналізувати результати дослідження психоемоційного стану сімей які

перебувають в складних життєвих обставинах.
6. Проаналізувати основні функції та напрямки діяльності «Звягельського

міського центру соціальних служб»
7. Описати програму вразливих верств населення ухваленою міським центром

соціальних служб на 2022-2026 роки.
Гіпотеза дослідження полягає в дослідженні можливого впливу складних

життєвих обставин на психоемоційний стан людини. Моє дослідження
здійснювалося у три етапи. Підготовчий етап передбачав аналіз наукової
літератури та підбір основних теоретично-методологічних напрямів
дослідження сімей, які перебувають на обліку Звягельського міського центру
соціальних служб як такі, що опинились у складних життєвих обставинах. На
поточному етапі нами було розроблено план емпіричного дослідження щодо
визначення рівня стресу, рівня тривожності, наявності депресивного стану та
оцінки функціонального сімей, які знаходяться у складних життєвих
обставинах. На цьому етапі проводились спостереження, опитування та бесіди
за визначеними діагностиками з сім’ями, які перебувають у складних
життєвих обставинах. На заключному етапі було здійснено статистичну обробку
отриманих матеріалів, аналіз та інтерпретацію даних, отриманих за
результатами проведеного дослідження. Дослідження проводилось у першій
5
половині дня. З метою дослідження окресленої проблеми було застосовано такі
методики: Колірний тест (автор М. Люшер), Шкала депресії (автор А. Бек), тест
«Оцінка ситуативної (реактивної) та особистісної тривожності» (автори Ч.
Спілбергер, Ю. Ханін, тест диференціальної самооцінки функціонального стану
– «Самопочуття», «Активність», «Настрій» (автори В. Доскін, Н. Лаврентьєва,
В. Шарай, М. Мирошніков).
Структура та обсяг магістерської роботи. Робота складається зі вступу,

трьох розділів, які у свою чергу поділяються на підрозділи, висновків, списку
використаних джерел та додатків.
РОЗДІЛ I.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З СІМ’ЯМИ, ЯКІ

ПЕРЕБУВАЮТЬ В СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ
1.1. Сім’я, як мала соціальна група та проблематика що провокує складні життєві

обставини
Сім’я – це соціальний інститут і водночас невелика соціальна група, члени

якої пов’язані шлюбними або спорідненими відносинами, спільним побутом і
взаємною моральною відповідальністю. Згідно з системним підходом, сім’я є
різновидом соціальної системи, яка характеризується певними взаєминами та
взаємодіями між її членами, що проявляються у відповідних схемах взаємодії,
структурі, розподілі ролей та функцій.
Сім’я є первинним та основним осередком суспільства. Сім’ю складають

особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права
та обов’язки (стаття 3, Сімейний кодекс України).
Сім’я –мала соціальна група, створена на основі офіційного чи громадського

шлюбу або кровній спорідненості, члени якої (чоловік та жінка, їх діти (власні
або усиновлені), інші особи пов’язані родинними зв’язками з подружжям, кровні
родичі) об’єднані спільним проживанням і веденням домашнього господарства,
6
виконанням сімейних функцій, емоційними зв’язками та взаємними юридичними
й моральними зобов’язаннями стосовно один одного, родинними традиціями.
Основні засади державної сімейної політики, стратегічні напрями підтримки

інституту сім’ї в Україні сформульовані Концепцією державної сімейної
політики, затвердженою постановою Верховної Ради України (1999). Відповідно
з Концепцією основними напрямами державної сімейної політики є:
 формування у свідомості людей розуміння важливості ролі сім’ї у житті

суспільства, вихованні нового покоління, забезпеченні суспільної
стабільності та прогресу;
 сприяння відродженню традиційно міцної, працьовитої, економічно
спроможної сім’ї на основі нових соціально-економічних відносин,
національних традицій та впровадження кращого світового досвіду;
пропагування і забезпечення наступності поколінь;
 створення умов для повної реалізації економічних, соціальних і
демографічних функцій сім’ї; вжиття заходів для захисту інтересів сім’ї і
дітей, їх соціальної підтримки в період соціально-економічної
трансформації суспільства;
 формування у населення культури планування сім’ї, народження бажаної
кількості дітей з урахуванням сучасного розвитку медицини, налагодження
ефективної системи підготовки молоді до сімейного життя, пропагування
авторитету шлюбу;
 всебічна соціально-економічна підтримка молодих сімей;
 сприяння поширенню сімейного виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених
батьківського піклування, профілактика дитячої бездоглядності,
жебракування, запобігання правопорушенням;
 створення у державі єдиної соціальної інфраструктури з метою
обслуговування та виконання завдань, пов’язаних з її життєзабезпеченням.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює сімейні відносини в

Україні, є Сімейний кодекс України. Він містить правила та норми, які
визначають взаємини між членами сім’ї, права і обов’язки батьків та дітей,
7
порядок укладення та розірвання шлюбу, а також правила щодо усиновлення,
утримання дітей. Державні гарантії соціального захисту українських сімей
регулюються Законами України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми», «Про
державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про державну соціальну допомогу
малозабезпеченим сім’ям».
У соціальній роботі важливо враховувати, що сім’ї є дуже різнорідними за

своєю структурою, функціями та характеристиками.
Дотепер у вітчизняній науці та практиці соціальної роботи не розроблено

єдиної усталеної класифікації сім’ї. В той же час типологія сімей допомагає
визначити та розуміти різноманітність сімейних структур та відносин для
вивчення їх впливу на суспільство та індивідів.
Сім’ї відповідно із життєвим циклом можуть трансформуватися за типом,

переходячи від молодих або студентських сімей до зрілих сімей з дітьми, без
дітей, бездітних, малодітних, багатодітних, неповних тощо. Кожен з цих типів
сімей може стикатися з унікальними викликами та проблемами, які необхідно
враховувати фахівцям із соціальної роботи при наданні підтримки і допомоги
сім’ям у процесі адаптації до нових умов та обставин життя. Це може включати в
себе надання порад, терапевтичну підтримку, освіту щодо навичок батьківства
або сприяння розвитку міжособистісних відносин в сім’ї.
Важливо розуміти, що кожна сім’я унікальна, і підхід до надання допомоги

повинен бути індивідуальним, враховуючи її потреби, ресурси та контекст.
На даний час Україна, як і усі розвинені країни, переживає кризу інституту

сім’ї. Несприятливо впливають на життєдіяльність та функціонування
українських сімей суспільні потрясіння останніх років: епідемія COVID-19,
повномасштабне вторгнення РФ на територію України. Кризові прояви
функціонування інституту сім’ї демонструє ряд несприятливих демографічних
показників.
Головною причиною розлучення є напруження у морально-психологічних,

емоційних стосунках подружжя (конфлікт інтересів, відчуженість у сімейних
8
стосунках), і це напруження підсилює невирішеність матеріальних і житлових
проблем.
Низький рівень народжуваності: Україна відноситься до групи країн з

низькими значеннями сумарного показника народжуваності.
Сім’я функціонує на декількох рівнях, відповідно до яких виникають різні

проблеми, що визначають державну сімейну політику і напрями соціальної
роботи з сім’ями . Відповідно до рівнів функціонування, виділяють три основні
групи проблем сім’ї:
1) проблеми з зовнішнім середовищем;

2) проблеми в сімейній системі;
3) проблеми, пов’язані з індивідуальними особливостями членів сім’ї
Вирішення проблем функціонування сучасної української сім’ї потребує

впровадження комплексних програми та стратегії, спрямовані на підтримку сімей
та надання їм необхідної допомоги, формування державної сімейної політики,
спрямованої на створення необхідних умов для успішного функціонування сім’ї,
добробут, укріплення і розвиток сім’ї як важливого соціального інституту
суспільства. Комплексний погляд на проблеми сім’ї допомагає створити цілісну
програму підтримки сімей і залучити до її реалізації різних спеціалістів.
Стабільність функціонування сім’ї як соціального інституту залежать від того,

наскільки успішно вона виконує свої функції.
Функції сім’ї – основи її життєдіяльності, що дозволяють забезпечувати

найважливіші потреби кожного члена сім’ї (індивідуальні), загальносімейні
(групові) потреби, найважливіші потреби суспільства (соціальні).
Функції сім’ї досліджували ряд українських науковців, які визначали різні

підходи до їхньої типологізації, відповідно до напрямку наукового пошуку.
Зокрема, визначенню та класифікації функцій сім’ї присвячені наукові роботи Т.
Алексеєнко, О. Безпалько, Л. Маценко, О. Звєрєвої, А. Капської, О. Прохорової,
9
М. Соляник та багатьох інших. До основних функцій сім’ї відносять сексуальну,
репродуктивну, виховну, господарсько-побутову і соціалізуючу.
На підставі ґрунтовного аналізу наукових розробок, М. Соляник виокремила

основні функції сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах,
а саме: репродуктивна, виховна, матеріально-економічна, господарсько-побутова,
рекреаційна, психотерапевтична, комунікативна, соціального контролю та
соціалізуюча функції.
Особливий статус з точки зору суспільної значущості має виховна функція

сім’ї. Вона є ключовою у передачі суспільних норм, цінностей та досвіду між
поколіннями та впливає на всі сфери життя як безпосередньо членів сім’ї, так і
суспільства загалом. Виховна функція сім’ї спрямована на розвиток особистісних
і соціальних якостей дитини, а саме:
1)моральний розвиток: формування моральних цінностей та етичних

принципів дітей; виховання у дусі пошани, відповідальності та чесності є
важливою частиною виховної функції сім’ї;
2)психологічний розвиток: створення психологічного клімату, який впливає на

емоційний та психічний розвиток дітей; забезпечення психологічної
підтримки та стабільності сімейного середовища;
3)соціальний розвиток: підготовка дітей до взаємодії з іншими людьми;

опанування соціальними навичкам, важливими для взаємодії з різними
соціальними групами та вирішення конфліктів;
4)розвиток інтелекту: розвиток інтелекту та когнітивних здібностей дітей

через надання навчальної підтримки та створення сприятливого навчального
та розвиваючого середовища;
5)естетичний розвиток: виховання смаку, естетичного сприйняття та

культурних цінностей дитини.
Успішне виконання виховної функції сприяє формуванню гармонійно

розвинутих та соціально адаптованих особистостей, що є соціально значимим для
10
розвитку суспільства. Складні життєві обставини, які сім’я не може подолати
самостійно, можуть вплинути на належне виконання окремих функцій, що
впливає на задоволення основних потреб членів сім’ї.
Такі соціальні явища як соціальне сирітство, безпритульність та

бездоглядність дітей, дитяча злочинність, дитячий алкоголізм і наркоманія,
дитяча проституція, свідчать про дисфункціональність сімей та можуть бути
наслідком неналежного виконання сім’єю своєї основної функції: виховання
дітей і формування цінностей майбутнього покоління. Ці явища вказують на те,
що сімейне середовище не забезпечує належну підтримку, виховання та навчання
дітей, і це може мати серйозний вплив на їхнє довгострокове благополуччя і
соціальну адаптацію.
У випадку виникнення складних життєвих обставин, які члени сім’ї не можуть

вирішити самостійно, виконання окремих функцій забезпечується неналежним
чином, що в свою чергу впливає на забезпечення необхідних потреб членів сім’ї,
особливо що стосується створення належних умов розвитку та виховання дітей.
Неблагополуччя сім’ї, порушення сімейних стосунків можна визначити за

такими соціальними вимірами:
1) фізичним – матеріальне неблагополуччя сім’ї;

2) афективним – порушення емоційних стосунків у сім’ї;
3) раціональним (інтелектуальним) – відсутність спільного змістовного
дозвілля;
4) соціальним (культурним) – неблагополуччя у сфері внутрішніх та
зовнішніх комунікацій сім’ї;
5) духовним (ідеологічним) – неблагополуччя у сфері духовного і
морального здоров’я.
У науковій та методичній літературі використовуються різні терміни щодо

визначення сімей, які неналежним чином виконують свої функції і потребують
допомоги фахівців із соціальної роботи: проблемні, кризові, неблагополучні,
аморальні, педагогічно неспроможні тощо.
11
Відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» складні життєві
обставини сім’ї – обставини, що негативно впливають на функціонування сім’ї,
які сім’я не може подолати самостійно.
Порядок організації надання соціальних послуг (2020) визначено категорії

сімей які мають найвищий ризик потрапляння у складні життєві обставини через
вплив несприятливих зовнішніх та/або внутрішніх чинників (вразливі категорії
сімей):
1) сім’ї, у яких дітей відібрано у батьків без позбавлення їх батьківських

прав;
2) сім’ї, де триває процес розлучення батьків і вирішується спір між
матір’ю та батьком щодо визначення місця проживання дітей, участі
батьків у їх вихованні;
3) сім’ї з дітьми, в яких тривала хвороба батьків перешкоджає їм
виконувати свої батьківські обов’язки;
4) сім’ї, у яких виховуються діти з інвалідністю, та сім’ї з дітьми, у яких
батьки мають інвалідність;
5) сім’ї, у яких батьків поновлено в батьківських правах;
6) сім’ї з дітьми, де батьки є трудовими мігрантами
7) малозабезпечені сім’ї з дітьми;
8) сім’ї, діти з яких перебувають у закладах інституційного догляду та
виховання;
9) сім’ї, дітей з яких влаштовано в сім’ю патронатного вихователя;
10) сім’ї, у яких діти систематично самовільно залишають місце
проживання;
11) сім’ї, у яких діти систематично без поважних причин не відвідують
заклади освіти;
12) жінки, які виявили намір відмовитися від новонародженої дитини;
13) неповнолітні одинокі матері (батьки).
З огляду на те, що соціальна робота з сім’ями з дітьми у першу чергу

спрямована на забезпечення сім’єю безпечних і гармонійних умов розвитку та
12
виховання дитини, А.Капська, І.Пєша, М.Соляник визначають термін «сім’я, яка
опинилася у складних життєвих обставинах» через здатність реалізації саме
виховної функції.
Сім’я, яка опинилася у складних життєвих обставинах – сім’я, яка

втратила свої виховні можливості у зв’язку з виникненням складних життєвих
обставин, наслідки яких вона не може подолати самостійно, які порушують
нормальну життєдіяльність сім’ї, негативно впливають на життя та розвиток
дитини/дітей, провокують ризик вилучення дитини/дітей з сім’ї.
Така сім’я потребує комплексної соціальної підтримки, спрямованої на

допомогу членам сім’ї у вирішенні проблем і орієнтованої на забезпечення умов
самостійного вирішенні складних життєвих обставина у подальшому.
Основні проблеми, що провокують сімейне неблагополуччя, були визначені

фахівцями з соціальної роботи, які працюють з сім’ями, що опинилися у
складних життєвих обставинах» за результатами соціологічного дослідження
«Діти в складних життєвих обставинах», проведеного Державним інститутом
сімейної та молодіжної політики на замовлення Міністерства соціальної політики
України.
Найбільше складні життєві обставини сімей провокуються такими проблемами:
1) зловживання членами родини алкогольних та наркотичних речовин

батьками;
2) випадки насилля в родині;
3) інвалідність одного із членів родини;
4) безробіття одного з членів сім’ї;
5) перебування членів сім’ї у місцях позбавлення волі.
Особливо небезпечними сімейними проблемами, які потребують тривалої

комплексної соціальної допомоги є поєднання соціальних проблем та проявів
асоціальної поведінки батьків (наприклад, зловживання алкоголем,
наркотичними речовинами, депресивні прояви, конфліктні стосунки між
13
подружжям, різни види насильства тощо). Також несприятливо впливає на
сімейні стосунки негативне родинне та соціальне середовище .
Сім’ї, що через внутрішньо сімейні та соціальні проблеми, втрачають виховний

потенціал, не забезпечують належного розвитку та виховання дітей З. Кіяниця і
Ж. Петрочко визначають терміном «соціально-небезпечні»
Соціально небезпечна сім’я (дисфункційна) – це сім’я, в якій батьки втратили

здатність опікуватися дитиною, їх спосіб життя, поведінка становлять загрозу для
життя і здоров’я дитини та оточуючих.
Батьки в соціально небезпечних сім’ях ведуть асоціальний спосіб життя,

нехтують виконанням батьківських обов’язків, не піклуються про власних дітей,
проявляють жорстокість на насильство стосовно дітей та інших членів родини.
Діти, які виховуються у соціально небезпечних сім’ях, не отримують належного
забезпечення та уваги, їх здоров’я та життя перебувають під загрозою.
Соціальна робота з сім’ями у яких є загрози здоров’ю і життю дитини,

починається з послуги раннього втручання. У випадку підтвердження інформації
про нехтування батьками виконання батьківських обов’язків, дитина/діти
вилучаються із сім’ї без позбавлення або з позбавленням батьків батьківських
прав. Подальша соціальна робота з сім’єю налаштована на мотивацію батьків до
зміни життєвих обставин, з метою повернення дитини/дітей.
Чим більші порушення у функціонуванні сім’ї, чим більше ознак складних

життєвих обставин їй притаманні, тим менше умови виховання дітей у такій сім’ї
відповідають найкращим інтересам дитини і, відповідно, є вищим ризик
вилучення дитини з такої сім’ї.
Відповідно соціальна робота з сім’ями, які потребують соціальної допомоги,

має враховувати комплекс проблем, що провокують складні життєві обставини,
та бути орієнтованою на пошук індивідуальних ресурсів і сильних сторін кожної
родини.
14
1.2.Напрями та завдання соціальної роботи з сім’ями, які перебувають в складних
життєвих обставинах
Соціальна робота з сім’ями є одним із основних завдань діяльності суб’єктів

соціальної роботи і передбачає надання соціальних послуг різного спрямування
членам родини, або комплексну соціальну допомогу сім’ї у формі послуги
соціального супроводу. Передовсім вона спрямована на мінімізацію наслідків та
подолання складних життєвих обставин, які члени родини не можуть подолати
самостійно. Проте основним завданням соціальної роботи з сім’єю є не процес
надання соціальних послуг та допомог, а створення умов, за яких родина отримує
спроможність самостійно вирішувати життєві проблеми.
Соціальна робота із сім’єю – система взаємодії соціальних органів держави й

суспільства та сім’ї, спрямована на поліпшення матеріально-побутових умов
життєдіяльності сім’ї, розширення її можливостей у здійсненні прав і свобод,
визначених міжнародними та державними документами, забезпечення
повноцінного фізичного, морального й духовного розвитку усіх її членів і
залучення до трудового, суспільно-творчого процесу.
Метою соціальної роботи з сім’ями, є усунення причин, які заважають

членам родини самостійно подолати складну життєву ситуацію, попередження
вилучення дітей з родин, створення сприятливих умов для подальшого
самостійного розв’язання проблем, що виникатимуть, та забезпечення
гармонійного розвитку й виховання дітей.
Соціальна робота з сім’єю базується на принципах виявлення ресурсів сім’ї та

сприяння формуванню навичок і умінь членів родини для подолання складної
життєвої ситуації. Цей підхід покликаний підтримати і зміцнити сімейні ресурси
та здатність сім’ї самостійно вирішувати свої проблеми: важливо допомогти
членам сім’ї відкрити їхні потенціали та розвивати навички, які сприяють
їхньому самозахисту та розвитку.
Основні принципи соціальної роботи з сім’ям, які перебувають у складних

життєвих ситуаціях і потребують соціальної допомоги:
15
1) ресурсно-орієнтований підхід: фахівці з соціальної роботи визначають і
підтримують існуючі ресурси в сім’ї, такі як «сильні сторони», навички,
соціальні зв’язки та підтримуючі системи. Що допомагає сім’ї відчути
можливості та здатність впоратися з проблемами;
2) емпавермент (від англ. еmpowerment – розширення прав і можливостей):

фахівці стимулюють самостійність і впевненість у собі у членів сім’ї,
сприяючи мотивації їхньої активної участі у прийнятті рішень та вирішенні
проблем;
3) навчання навичкам і розвиток здібностей: фахівці надають сім’ї знання та

інструменти, необхідні для розв’язання конкретних проблем. Це може
включати в себе тренінги, консультації, психологічну підтримку та інші
форми навчання;
4) індивідуалізація: індивідуальний підхід до кожної сім’ї, врахування її

унікальних потреб, цінностей та ресурсів, що сприяє більш ефективній та
адаптованій допомозі.
Напрями соціальної роботи враховують індивідуальні потреби та ресурси

сім’ї і можуть бути спрямовані на вирішення соціально-економічних питань,
надання соціально-педагогічної, соціально-психологічної, соціально-медичної,
юридичної допомоги, допомоги у працевлаштуванні, забезпечення інформаційної
підтримки.
Соціальна робота з сім’ями може включати різні форми і методи, спрямовані

на підтримку, консультування та допомогу. Форми соціальної роботи, найбільш
поширені у роботі з сім’ями:
1) індивідуальна консультація: фахівець з соціальної роботи може проводити

індивідуальні зустрічі з членами сім’ї, щоб визначити їхні потреби, проблеми
та цілі. Під час цих консультацій надаються поради та підтримка щодо
розв’язання особистих проблем;
16
2) групова робота: фахівець з соціальної роботи може організовувати групові
сесії для сімей, які перебувають у схожих ситуаціях. Групи можуть надавати
можливість обміну досвідом, взаємною підтримкою та інформування щодо
можливостей вирішення сімейних проблем;
3) сімейна терапія: використовується для роботи зі всією сім’єю, спрямований

на вирішення конфліктів та покращення комунікації між членами сім’ї;
4) соціальна реабілітація: спрямована на допомогу сім’ям щодо відновлення

їхніх навичок самостійного функціонування. Це може включати навчання
батьківству, фінансової грамотності, допомога у пошуку роботи тощо;
5) соціальна підтримка: фахівці з соціальної роботи можуть надавати

практичну допомогу сім’ям у вирішенні конкретних питань, таких як
покращення житлових умов, отримання медичної допомоги, соціальних
послуг тощо;
6) лобіювання і захист прав: фахівець з соціальної роботи можуть допомагати

сім’ям у взаємодії з іншими службами та установами, лобіювати їхні права і
інтереси, забезпечувати доступ до необхідних ресурсів;
7) просвітництво та інформування: різні форми навчання та інформування

сімей з метою підвищення їхньої свідомості і знань щодо питань, які
стосуються сімейного життя, виховання дітей, психології тощо.
Важливо враховувати, що форми соціальної роботи обираються залежно від

конкретної ситуації, потреб та ресурсів сім’ї. Фахівець з соціальної роботи
визначає найбільш відповідні методи та інтервенції для кожної конкретної
родини.
В узагальненому вигляді виокремлюються такі форми соціальної роботи із

сім’єю:
1)індивідуальна робота з кожним членом родини;
2)спільна робота з усіма членами родини;
17
3)групова робота, що виходить за межі родини.
У неблагополучних сім’ях, де переважають конфлікти, розлучення та

негативне ставлення до один одного, індивідуальна робота може сприяти
формуванню доброзичливих стосунків, взаємоповаги та любові між членами
сім’ї. Індивідуальна робота допомагає кожному членові сім'ї визначити свої
особисті проблеми та навчитися їх вирішувати, що може покращити якість
їхнього життя та взаємин. Основні завдання індивідуальної роботи з сім’ями:
1) сприяння формуванню доброзичливих стосунків між членами

сім’ї;
2) переконання у важливості взаємопідтримки та відновлення добрих
стосунків;
3) надання індивідуальних навичок щодо відновлення гармонічних
сімейних стосунків;
4) формування навичок планування сімейного бюджету, ведення
господарства та організації дозвілля;
5) надання знань і умінь щодо співпраці з державними органами та
соціальними установами/закладами;
6) розвиток самоповаги та відчуття власної значимості, а також
відновлення або набуття пристойного соціального статусу.
Спільна робота з усією родиною ґрунтується на методах сімейної терапії і

спрямована на налагодження внутрішньо сімейних стосунків та вирішення
проблем. Однією з ефективних форм такої роботи є проведення сімейних
конференцій, під час яких усі члени родини мають можливість обговорити
проблемні і конфліктні ситуації.
Сімейні конференції сприяють:
1) налагодженню конструктивних контактів між членами родини;

2) виявленню неконструктивних моделей взаємодії, які часто провокують
конфлікти;
18
3) аналізу хибної поведінки та пошуку альтернативних та конструктивних
способів спілкування;
4) підвищенню самооцінки членів сім’ї та поліпшенню їхніх взаємин.
Групова робота є корисною у випадку якщо сім’я перебуває у соціальної

ізоляції та має низьку самооцінку, а також відчуває острах перед неприйняттям
суспільством. Така форма соціальної роботи сприяє подоланню соціальної
ізоляції, сприяє підвищенню самооцінки та самоповаги учасників їхній
соціальній адаптації.
Групова робота включає в себе різні види діяльності, такі як групи

взаємодопомоги сімей, спільні свята, заняття в невеликих групах, організація
дозвілля та інших заходів для всієї родини.
Групи взаємодопомоги сімей, які мають спільні соціальні проблеми, є

достатньо ефективними. У груповому обговоренні сім’ї діляться власним
досвідом у подоланні проблем і криз, відчувають підтримку інших за методом
«рівний-рівному».
У випадку організації соціальної роботи з конкретною сім’єю обсяг і
спрямування соціальних послуг визначається відповідно до життєвих обставин і
потреб.
Відповідно до складності випадку, умовно можна визначити такі варіанти

організації соціальної допомоги:
1)одноразова послуга;
2)надання послуг певного соціального спрямування;
3)комплексна допомога;
Одноразова послуга надається сім’ї за необхідності: переадресації до

спеціалістів інших структур; надання матеріальної допомоги; консультації
фахового спеціаліста; надання необхідної інформації; оформлення запиту до
відповідної структури тощо. Надання таких послуг є обмеженим у часі і не
передбачає довготривалих контактів із сім’єю. Результатом одноразової послуги є
19
задоволення потреби сім’ї, з якою один із її членів звернувся до фахівця з
соціальної роботи або до відповідного закладу/установи.
Соціальні послуги певного соціального спрямування надаються у разі потреби

сім’ї у вирішенні конкретного питання, що потребує здійснення певних процедур
і є тривалим у часі. Така допомога надається фахівцями соціальних служб і не
передбачає залучення фахових спеціалістів. Такі послуги надаються у випадку
необхідності: оформлення документів, соціальних виплат, пільг; проведення
соціально-педагогічної, соціально-психологічної корекції; набуття членами сім’ї
певних соціальних навичок: виховання, спілкування, партнерської взаємодії
тощо.
Комплексна соціальна допомога планову, комплексну роботу фахівців із

соціальної роботи, а також залучення спеціалістів інших галузей, спрямованих на
надання допомоги сім’ї у вирішенні основних проблем, які члени сім’ї не можуть
розв’язати самостійно. Така робота є пролонгованою у часі. Найбільш
ефективною формою комплексної допомоги є соціальний супровід сім’ї.
При організації та реалізації соціальної роботи з різними категоріями сімей

фахівці нерідко віддають перевагу розподілу родин та підбору методів соціальної
роботи залежно від типу сім’ї або конкретних проблем, з якими ці сім’ї
стикаються.
Напрями та форми соціальної роботи з сім’ями, які перебувають у складних

життєвих обставинах, залежать від рівня зацікавленості та вмотивованості членів
сім’ї до зміни обставин власного життя. З досвіду роботи центрів соціальних
служб виокремлюється три основні категорії сімей відповідно до рівня готовності
взаємодіяти із фахівцями з соціальної роботи:
1) сім’ї, які налаштовані на розв’язання проблем, як правило, самостійно

звертаються за допомогою і потребують консультаційної та інформаційної
підтримки щодо розв’язання окремих проблем, які сім’я не може вирішити
самостійно;
20
2) сім’ї, які мають комплекс проблем, проте мають намір вирішувати їх за
підтримки фахівців у ході соціального супроводу;
3) сім’ї, які не визнають наявності проблем або не вважають за необхідне їх
розв’язувати, інформація про такі сім’ї надходить від організацій або осіб,
вони потребують комплексного вирішення проблем, проте, в першу чергу,
потребують мотивації до зміни життєвих обставин, активізації
відповідальності членів сім’ї за організацію сімейного життя, розвиток та
виховання дітей.
Соціальна робота з сім’єю є результативною, якщо грунтується на

зацікавленості і взаємодії фахівця з соціальної роботи та членів сім’ї, підтримки її
найближчого оточення. Тому одним із основних завдань фахівця із соціальної
роботи, особливо на перших етапах роботи з сім’єю, є мотивація членів сім’ї, яка
потрапила в складні життєві обставини, до продуктивної взаємодії у вирішенні її
проблем.
1.3.Законодавче забезпечення та послуги соціальної роботи з сім’ями, які

перебувають в складних життєвих обставинах
Одним із напрямів діяльності системи соціальної захисту населення в Україні

є надання соціальної допомоги та підтримки соціально вразливим категоріям
населення і сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, і не можуть
самостійно вирішити проблемні питання. Складовою державної системи
соціального захисту населення і захисту прав дітей, що формується в Україні в
умовах децентралізації влади, є здійснення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та
молоддю, що перебувають у складних життєвих обставинах, що регулюється
Законом України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю».
Відповідно до закону складні життєві обставини це обставини, що негативно

впливають на життя, стан здоров’я та розвиток особи, функціонування сім’ї, які
21
особа/сім’я не може подолати самостійно (стаття 1, Закон України «Про соціальні
послуги»).
На попередження або подолання складних життєвих обставин, які порушують

життєдіяльність особи або сім’ї, спрямована соціальна робота з окремими
категоріями осіб та сімей, які не можуть самостійно вирішити життєві проблеми і
потребують професійної допомоги.
Соціальна робота з сім’ями, дітьми та молоддю – професійна діяльність,

спрямована на запобігання, мінімізацію негативних наслідків та подолання
складних життєвих обставин сімей, дітей та молоді, посилення їхньої здатності до
реалізації власного життєвого потенціалу.
Основним завданням соціальної роботи є створення умов за яких особи або

сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах, були спроможними
самостійно вирішувати життєві проблеми, мінімізувати їхні наслідки. Соціальна
робота з дітьми спрямована на захист прав дитини, створення умов забезпечення
найкращих інтересів дитини.
Також одним із напрямів соціальної роботи є профілактика неблагополуччя,

попередження потрапляння особи або сім’ї у складні життєві обставини.
Соціальна робота з сім’ями, дітьми та молоддю впроваджується шляхом

надання соціальних послуг та соціальної підтримки особам та сім’ям, які
перебувають у складних життєвих обставинах, та реалізується за що реалізуються
відповідно методу «ведення випадку»
До основних соціальних послуг, що надаються при здійсненні соціальної

роботи сім’ям, дітям та молоді, належать соціальна профілактика, соціальна
реабілітація, соціальний супровід, консультування . Соціальна підтримка
передбачає реалізацію заходів спрямованих на:
1) формування відповідального батьківства, навчання батьків навичкам,

необхідним для всебічного розвитку та виховання дітей;
22
2) розвиток різних форм сімейного виховання дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування;
3) запобігання негативним явищам та їх подолання.
Державні соціальні допомоги, пільги, компенсаційні виплати надаються

відповідно до законодавства за адресним принципом: якщо існує потреба у
соціально-економічній підтримці особи або сім’ї.
Соціальна робота з сім’ями, дітьми та молоддю здійснюється за такими

основними принципами: додержання і захист прав людини; адресність та
індивідуальний підхід; доступність та відкритість; добровільність; гуманність;
комплексність; економічна ефективність; законність; соціальна справедливість;
забезпечення конфіденційності суб’єктами соціальної роботи з сім’ями, дітьми та
молоддю, дотримання ними стандартів якості, відповідальності за дотримання
етичних і правових норм.
Соціальна роботи з сім’ями, дітьми та молоддю здійснюється у громадській,

економічній, освітній, виховній, культурній та оздоровчій сферах життя особи
або сім’ї.
Державне управління та контроль щодо організації та впровадження

соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю здійснюються на державному,
регіональному та місцевому рівнях. На державному рівні політику у сфері
соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю впроваджує центральний орган
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань сім’ї
та дітей, наразі– Міністерство соціальної політики України.
Основними напрямами державної політики у сфері соціальної роботи з

сім’ями, дітьми та молоддю є:
1. визначення правових засад соціальної роботи з сім’ями, дітьми та

молоддю;
2. розроблення та реалізація загальнодержавних, регіональних програм
соціальної підтримки сімей, дітей та молоді, соціального становлення
молоді та інших програм стосовно сімей, дітей та молоді;
23
3. здійснення менеджменту у соціальній роботі з сім’ями, дітьми та
молоддю;
4. забезпечення дотримання державних стандартів соціальних послуг;
5. створення сприятливих умов для функціонування і зміцнення сім’ї;
6. сприяння відповідальному ставленню батьків до створення умов,
необхідних для всебічного розвитку та виховання дітей;
7. розвиток різних форм сімейного виховання дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування;
8. утвердження здорового способу життя в сімейному, дитячому та
молодіжному середовищі;
9. здійснення соціально-профілактичної роботи, реабілітаційних заходів
щодо відновлення соціальних функцій, психологічного і фізичного стану
дітей та молоді, які зазнали жорстокості, насильства, зокрема
домашнього, постраждали від торгівлі людьми, залучалися до найгірших
форм дитячої праці, соціальна підтримка ВІЛ-інфікованих дітей, молоді
та членів їхніх сімей;
10.інтеграція в суспільство дітей та молоді з інвалідністю;
11.особам у реалізації ними власних соціально значущих ініціатив і
проектів у сфері соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю в
порядку, визначеному законодавством;
12.розвиток та підтримка волонтерського руху у сфері соціальної роботи з
сім’ями, дітьми та молоддю;
13.здійснення кадрового, науково-методичного, фінансового, матеріально-
технічного, інформаційного забезпечення соціальної роботи з сім'ями,
дітьми та молоддю;
14.встановлення та зміцнення зв’язків з соціальними службами за
кордоном, інтеграція в міжнародну систему соціальної роботи (стаття 7,
Закон України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю»).
В Україні у відповідності до сучасних вимог децентралізації влади і

впровадження нових механізмів взаємодії між державними органами виконавчої
24
влади та органами місцевого самоврядування у 2020 році розпочато реформу
системи соціального захисту населення. Відповідно до Концепції реалізації
державної політики щодо соціального захисту населення та захисту прав дітей з
метою забезпеченням сервісного підходу до надання соціальної підтримки,
соціальних послуг та забезпечення їх максимальної доступності для споживачів
на рівні територіальних громад створено Національну соціальну сервісну службу
України (Нацсоцслужба). Зокрема щодо організації і забезпечення соціальної
роботи з надання соціальних послуг соціально вразливим категоріям населення і
сімей Нацсоцслужба:
1. здійснює управління системою соціальної роботи та надання соціальних

послуг на регіональному та місцевому рівнях;
2. координує діяльність регіональних центрів соціальних служб;
3. організовує та координує підвищення професійної
компетентності/кваліфікації працівників, які надають соціальні послуги;
4. проводить збір, аналіз та поширення відповідно до законодавства
інформації про надання соціальних послуг, успішний національний та
міжнародний досвід надання соціальних послуг, організовує його
впровадження;
5. проводить аналіз діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги;
6. забезпечує інформування населення про соціальні послуги, їх зміст,
порядок надання;
7. здійснює контроль за дотриманням державних стандартів надання
соціальних послуг.
На регіональному та місцевому рівнях організацію та впровадження соціальної

роботи з сім’ями, дітьми та молоддю здійснюють органи виконавчої влади та
місцевого самоврядування.
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до

делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у
сфері соціального захисту населення віднесено вирішення питань надання
соціальних послуг особам та сім’ям з дітьми, які перебувають у складних
25
життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, забезпечення
утримання та виховання дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах
(стаття 34)
Соціальну роботу з різними категоріям дітей, сімей та молоді на рівні

територіальних громад здійснюють структурні підрозділи з питань соціального
захисту населення органів виконавчої влади, служби у справах дітей, центри
соціальних служб, заклади соціальної підтримки сімей, дітей та молоді, фахівці з
соціальної роботи, представники громадських організацій.
Соціальні послуги та соціальну підтримку особам та сім’ям надають як

професійні фахівці, так і представники громадських та релігійних організацій, що
у нормативно-правових документах визначаються суб’єктами соціальної роботи.
Суб’єкти соціальної роботи – це державні, громадські організації, фізичні особи,

що реалізують соціальну політику та надають соціальну допомогу різним
категоріям населення.
Закон України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» суб’єктами

соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю визначає уповноважені органи,
що здійснюють соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, а саме:
1. органи виконавчої влади та органи місцевого

2. самоврядування;
3. центри соціальних служб та їх спеціалізовані формування;
4. служби у справах дітей;
5. фахівці із соціальної роботи;
6. об’єднання громадян, благодійні, релігійні організації;
7. юридичні та фізичні особи, які надають соціальні послуги;
8. волонтери у сфері соціальної роботи (стаття 3).
Завданнями діяльності суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, дітьми та

молоддю є:
26
1. участь у виконанні загальнодержавних, регіональних та інших програм
соціальної підтримки сімей, дітей та молоді;
2. надання соціальних послуг, соціальної допомоги, соціальної підтримки
сім’ям, дітям та молоді з метою відновлення їхніх соціальних функцій,
реалізації системи заходів щодо запобігання негативним явищам та їх
подолання, запобігання потрапляння сімей, дітей та молоді у складні
життєві обставини;
3. здійснення соціально-профілактичної роботи серед дітей та молоді,
реалізація системи заходів щодо запобігання негативним явищам та їх
подолання;
4. впровадження державних стандартів соціальних послуг, нових форм,
методів проведення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю;
5. здійснення міжнародного співробітництва, вивчення і поширення
передового міжнародного досвіду з питань соціальної роботи з сім’ями,
дітьми та молоддю;
6. здійснення інших повноважень у сфері соціальної роботи з сім’ями, дітьми
та молоддю відповідно до законодавства (стаття 12, Закон України «Про
соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю»).
Центри соціальних служб здійснюють соціальну роботу та надання соціальних

послуг різним категоріям населення покладається на республіканський
Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські,
районні, міські, районні у містах, селищні та сільські центри соціальних служб
(стаття 17, Закон України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю»).
Міський, районний, районний у місті, селищний, сільський центр соціальних

служб є закладом, що проводить соціальну роботу із сім’ями, дітьми та молоддю,
які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних
життєвих обставинах, і надає їм соціальні послуги.
Основними завданнями діяльності центрів соціальних служб є:
27
1. проведення соціально-профілактичної роботи, спрямованої на
запобігання потраплянню у складні життєві обставини осіб та сімей з
дітьми;
2. надання особам та сім’ям з дітьми комплексу соціальних послуг
відповідно до їхніх потреб з метою подолання складних життєвих
обставин та мінімізації негативних наслідків таких обставин.
Фахівці центрів соціальних служб відповідно до визначених завдань

реалізують такі види діяльності:
1) заходи спрямовані на:
1. запобігання потраплянню у складні життєві обставини осіб та сімей;

2. проведення соціальної роботи щодо недопущення, мінімізації чи
подолання складних життєвих обставин особами/сім’ями;
3. виявлення осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах і
потребують соціальної допомоги;
4. соціальну та психологічну адаптацію дітей-сиріт і дітей, позбавлених
батьківського піклування, осіб з їх числа з метою підготовки до
самостійного життя;
5. надання особам, які постраждали від домашнього насильства, та особам,
які постраждали від насильства за ознакою статі, вичерпної інформації
про їх права та можливість отримання допомоги;
2) оцінювання потреб осіб/сімей, які належать до вразливих груп населення

та/або перебувають у складних життєвих обставинах, у соціальних послугах,
планування соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки;
3) надання соціальних послуг відповідно до потреб клієнтів;
4) соціальне супроводження прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу;
5) соціальний патронаж осіб, які відбули покарання у вигляді обмеження або

позбавлення волі на певний строк, а також звільнених від подальшого відбування
зазначених видів покарань на підставах, передбачених законом;
28
6) планування реабілітації осіб, які постраждали від торгівлі людьми.
Центри надання соціальних послуг є комплексним закладом соціального

захисту населення, структурні або відокремлені (територіальні) підрозділи якого
провадять соціальну роботу та надають соціальні послуги особам/сім’ям, які
належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих
обставинах .
Центри надання соціальних послуг утворюються райдержадміністрацією або

органом місцевого самоврядування з урахуванням потреб відповідної
адміністративно-територіальної одиниці або територіальної громади у соціальних
послугах населенню.
Для безпосередньо реалізації соціальної роботи у об’єднаних територіальних

громадах створюються соціальні служби фахівців із соціальної роботи, які є
бюджетними установами, що підпорядковуються відділам соціального захисту.
Соціальні служби фахівців здійснюють соціальний супровід сімей/осіб, які
потрапили у складні життєві обставини, безпосередньо надають окремі види
соціальних послуг жителям громади.
Служби у справах дітей. Уповноваженими органами що здійснюють соціальну

роботу з дітьми, сім’ями та молоддю є служби у справах дітей, що є
структурними підрозділами обласних, Київської та Севастопольської міських,
районних державних адміністрацій (стаття 3, Закон України «Про соціальну
роботу з сім’ями, дітьми та молоддю»).
Служби у справах дітей здійснюють координацію діяльності органів

виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та
організацій у вирішенні питань соціального захисту дітей та організації роботи із
запобігання дитячій бездоглядності. Під соціальним захистом дітей мається на
увазі комплекс соціально-економічних та правових заходів спрямованих на
забезпечення прав дітей на життя, розвиток, виховання, освіту, медичне
обслуговування, надання матеріальної підтримки.
29
Служби у справах дітей на місцевому рівні є фактично координаторами і
організаторами процесів забезпечення прав дітей, захисником, представником
прав дитини та замовником послуг для вразливих сімей з дітьми та дітей,
позбавлених батьківського піклування.
У процесі децентралізації органів виконавчої влади повноваження щодо

соціальної підтримки та захисту прав вразливих категорій дітей та сімей з дітьми
покладено на служби у справах дітей об’єднаних територіальних громад.
Сільські, селищні ради об’єднаних територіальних громад мають право

утворювати у своїй структурі служби у справах, а також самостійно провадити
діяльність, пов’язану із захистом прав дитини, проте вони обмежені у
повноваженнях щодо сприяння усиновленню дітей, створення прийомних сімей,
дитячих будинків сімейного типу.
Відповідно до Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та

молоддю» соціальну підтримку та соціальні послуги вразливим категоріям осіб та
сімей надають фахівці відповідного кваліфікаційного рівня:
1. соціальний менеджер;
2. фахівець із соціальної роботи;
3. соціальний працівник (стаття 18).
До здійснення соціальної роботи та надання соціальних послуг сім’ям, дітям

та молоді залучаються волонтери у соціальній сфері; юридичні та фізичні особи,
які надають соціальні послуги сім’ям, дітям та молоді; представники
громадських, благодійних, релігійних організацій, які надають соціальну
підтримку вразливим категоріям населення відповідно до законодавства.
Суб’єкти соціальних послуг недержавного сектору мають відповідати
відповідним критеріям, визначеним Постановою Кабінету Міністрів України
«Про затвердження критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг» (2020).
Соціальна робота з сім’ями, дітьми та молоддю здійснюється шляхом надання

соціальних послуг та забезпечення соціальної підтримки відповідно до
30
індивідуальних потреб та наявних ресурсів клієнтів, які визначаються за
результатами оцінювання потреб у соціальних послугах особи або сім’ї.
Здійснення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю передбачає

реалізацію таких етапів:
1) оцінювання потреб у соціальних послугах;
2) планування, організація, координація та надання соціальних послуг та різних

видів соціальної підтримки (державних соціальних допомог, пільг,
компенсаційних виплат та інших форм підтримки) залежно від потреб;
3) моніторинг надання соціальних послуг (стаття 6-1 Закон України «Про

соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю»)
Соціальні послуги – дії, спрямовані на профілактику складних життєвих

обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для
осіб/сімей, які в них перебувають.
Особі/сім’ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг

(стаття 1, Закон України «Про соціальні послуги»)
Основні цілі надання соціальних послуг особам та сім’ям, які перебувають у

складних життєвих обставинах і потребують соціальної підтримки:
1. профілактика складних життєвих обставин;

2. подолання складних життєвих обставин;
3. мінімізація негативних наслідків складних життєвих обставин (стаття 2,
Закон України «Про соціальні послуги»)
Організаційні та правові засади надання соціальних послуг в Україні

регулюються Законом України «Про соціальні послуги».
Відповідно до Закону основними засадами функціонування системи надання

соціальних послуг є:
1. профілактичний характер;
31
2. відповідність соціальних послуг потребам осіб/сімей, які належать до
вразливих груп населення або перебувають у складних життєвих
обставинах;
3. безперервність, послідовність надання соціальних послуг та їх
різноманітність, що забезпечуються шляхом взаємодії суб’єктів системи
надання соціальних послуг;
4. забезпечення державних гарантій у сфері надання соціальних послуг та
демонополізації на ринку соціальних послуг;
5. рівність прав, обов’язків та відповідальності надавачів соціальних послуг
державного та недержавного секторів (стаття 10, Закон України «Про
соціальні послуги»).
Планування та надання соціальних послуг особі/сім’ї, яка перебуває у

складних життєвих обставинах, здійснюється за методом ведення випадку і
передбачає послідовне виконання таких дій:
1) аналіз ситуації щодо осіб/сім’ї, які перебувають у складних життєвих

обставинах або в ситуаціях, що загрожують життю чи здоров’ю
2) оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах;
3) рішення про надання соціальних послуг з урахуванням індивідуальних потреб

особи/сім’ї;
4) індивідуальний план надання соціальних послуг;
5) договір про надання соціальних послуг;
6) виконання договору про надання соціальних послуг та індивідуального плану

надання соціальних послуг
7) моніторинг надання соціальних послуг та оцінка їх якості (стаття 18, Закон

України «Про соціальні послуги»).
Уповноваженими органами, що забезпечують функціонування системи

надання соціальних послуг в країні є: Міністерство соціальної політики України ,
місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети міських рад міст обласного
32
значення, рад об’єднаних територіальних громад. Законом визначено
повноваження органів, що забезпечують надання соціальних послуг на
державному, регіональному та місцевому рівнях, права і обов’язки отримувачів і
надавачів соціальних послуг.
У 2022 році у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні до Закону
України «Про соціальні послуги» внесені зміни, відповідно до потреб
отримувачів соціальних послуг під час дії воєнного стану, а саме:
1. визначено порядок організації надання соціальних послуг на

регіональному та територіальному (рівень адміністративно
територіальної одиниці/територіальної громади) рівнях у разі введення
надзвичайного стану або воєнного стану;
2. зменшений період підрахунку середньомісячного сукупного доходу з
півроку до кварталу при оформленні статусу малозабезпеченої особи;
3. прийняття рішення про невідкладне надання соціальних послуг екстрено
(кризово) особам різного віку та їх сім’ям у разі наявності загрози їх
життю чи здоров’ю суб’єктам надання соціальних послуг
державної/комунальної власності у разі введення надзвичайного або
воєнного стану.
4. надання соціальних послуг (надання притулку, догляд, підтримане
проживання, натуральна допомога, транспортні послуги тощо) особам із
числа внутрішньо переміщених осіб за новим місцем їх
проживання/перебування, які опинилися у складних життєвих
обставинах через шкоду, завдану бойовими діями, терористичним актом,
збройним конфліктом, тимчасовою окупацією.
Державний стандарт соціальної послуги – визначені нормативно-правовим

актом центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики зміст та
обсяг, норми і нормативи, умови та порядок надання соціальної послуги,
показники її якості.
Державні стандарти соціальних послуг, які внесені до Класифікатору соціальних

послуг, розробляються для забезпечення гарантованого державою обсягу
33
відповідної соціальної послуги, оцінки її якості та ефективності. У 2022 році
Міністерством соціальної політики України було затверджено 29 державних
стандартів соціальних послуг, що забезпечує дотримання єдиних вимог щодо
надання соціальної підтримки і допомоги соціально вразливим категоріям
населення.
Оцінювання потреб у соціальних послугах сімей, дітей та молоді– аналіз

належності сімей, дітей та молоді до вразливих груп населення, перебування у
складних життєвих обставинах та визначення індивідуальних потреб сімей, дітей
та молоді, переліку та обсягу необхідних соціальних послуг, інших видів
соціальної підтримки, соціальної допомоги (стаття1, Закон України «Про
соціальну роботу з сім’ями, дітьми).
Оцінювання потреб особи/сім’ї спрямовано на досягнення таких цілей:
1. визначення потреби в соціальних послугах: оцінка допомагає визначити, чи

є у особи чи сім’ї реальна потреба в певних соціальних послугах. Це
допомагає уникнути марнотратства ресурсів і забезпечити надання
допомоги тим, хто її дійсно потребує;
2. планування і індивідуалізація послуг: оцінка потреб дозволяє зрозуміти
специфічні потреби конкретної особи або сім’ї. На її основі можна
розробити індивідуальний план надання соціальної послуги, який враховує
унікальні потреби і цілі клієнта/сім’ї;.
3. оцінка ефективності і результативності: оцінка потреб допомагає визначити
початковий стан особи або сім’ї та окреслити, які результати очікуються
від надання соціальних послуг. Це дозволяє визначити, наскільки успішно
було надано послуги та чи були досягнуті поставлені цілі;
4. реалізація принципів справедливості і рівності: оцінка потреб забезпечує
організацію надання соціальних послуг на основі об’єктивних критеріїв з
врахуванням індивідуальних потреб кожного клієнта. Це сприяє
справедливості та рівності в доступі до соціальних послуг.
34
Під час оцінювання потреб особи або сім’ї у соціальних послугах, проводиться
аналіз обставин, які можуть або вже призвели до порушень у їхній
життєдіяльності. Визначаються фактори, що викликали потрапляння в складні
життєві ситуації, оцінюється рівень складності існуючих проблем та їх вплив на
їхнє життя. Також визначаються індивідуальні потреби в соціальних послугах та
спроможність особи або сім’ї самостійно подолати або зменшити негативний
вплив таких обставин. За результатами оцінювання потреб особи/сім’ї у
соціальних послугах складається Акт оцінки потреб за формою, затвердженою
Міністерством соціальної політики.
Соціальні послуги, які мають бути забезпечені соціально вразливим категоріям

населення при організації соціальної роботи на місцевому рівні, визначено
базовими, їх перелік законодавчо визначено (стаття 16, Закон України «Про
соціальні послуги»).
Базові соціальні послуги – соціальні послуги, надання яких отримувачам

соціальних послуг забезпечується міськими та районними державними
адміністраціями, виконавчими органами рад об’єднаних територіальних громад.
Основними соціальними послугами, що реалізуються у соціальній роботі з

сім’ями, є соціальна профілактика, соціальна реабілітація, соціальний супровід,
консультування (стаття 6-1, Закон України «Про соціальну роботу з сім’ями,
дітьми та молоддю»).
Однією із основних функцій соціальної роботи є профілактична, що

передбачає виявлення й обмеження негативних явищ та запобігання їм,
з’ясування причин соціальної дезадаптації окремих осіб, соціально вразливих
груп населення сімей, забезпечення умов для соціально позитивної спрямованості
особистості. Профілактика спрямована на протидію прогнозованим негативним
факторам і наслідкам впливу несприятливих життєвих обставин.
Соціальна профілактика (з грецької prophylaktikos – профілактичний,

запобіжний) – комплекс економічних, політичних, правових, медичних,
психолого-педагогічних заходів, спрямованих на запобігання, обмеження,
35
локалізацію негативних явищ у соціальному середовищі; сукупність державних,
громадських, соціально-медичних і організаційно-виховних заходів, спрямованих
на попередження, подолання або нейтралізації основних причин та умов, що
викликають різного роду соціальні відхилення негативного характеру та інші
соціально небезпечні і шкідливі відхилення у поведінці.
Відповідно до Державного стандарту послуги соціальної профілактики

надаються спрямовані на вирішення таких завдань:
1. попередження виникнення проблем та негативних явищ на рівні

особистості, сім’ї, групи, громади;
2. попередження загострення вже існуючих проблем або негативних явищ;
3. вплив на формування позитивних ціннісних орієнтацій та мотивування
отримувачів послуги до зміни поведінки та/або подолання складних
життєвих обставин;
4. мінімізація ризику повторення (рецидиву) проблем або негативних
явищ;
5. адаптація, інтеграція та реінтеграція, ресоціалізація тих отримувачів
соціальної послуги, які зазнали негативних наслідків у результаті
обставин, які виникли, або поглиблення (погіршення) проблем та
негативних явищ.
Послуги соціальної профілактики переважно впроваджуються через такі

форми соціальної роботи: соціальна реклама, лекція, відеолекторій, бесіда,
дебати, тренінг, форум-театр, «жива бібліотека», масовий захід/акція. Вибір форм
соціальної роботи є індивідуальним у кожному випадку і залежить від потреб
отримувача та мети надання послуги соціальної профілактики. За потреби
можуть бути використані і інші форми роботи, залежно від потреб і наявних
ресурсів.
Одним із методів соціальної підтримки, що широко використовується у

соціальній роботі з сім’ями, дітьми та молоддю, є консультування. Надання
соціальної послуг консультування здійснюється відповідно до вимог Державного
36
стандарт соціальної послуги консультування, затвердженого Міністерством
соціальної політики України (2015).
Консультація (consultation, лат. consultatio – звертання за порадою) – форма і

метод надання соціально-психологічної і педагогічної підтримки, порада
спеціалістів з окремих питань; аналіз конкретних складних ситуацій.
Соціальна послуга консультування – комплекс заходів, що здійснюються

протягом строку, необхідного для виходу зі складної життєвої ситуації та
адаптації особи, сім’ї до нових умов соціального середовища, спрямованих на
усунення/пристосування обмежень життєдіяльності, підтримку соціальної
незалежності, збереження та продовження соціальної активності особи, сім’ї
(Державний стандарт соціальної послуги консультування).
Соціальні послуги екстреного та кризового втручання-оперативна допомога

клієнту. Комплекс методів соціальної роботи спрямований на допомогу клієнту,
який знаходиться в кризовій ситуації, подолати певну проблему. Кризове
втручання орієнтоване на активізацію особистісних ресурсів клієнта для
вирішення нагальних потреб. Видами кризового втручання можуть бути:
інформаційна, консультативна, психологічна допомога, оформлення державних
соціальних допомог і пільг тощо.
Кризова ситуація – ситуація, в якій з’являється набір травматичних подій,

обставин, з яких людина не може вийти, не змінивши їх. Кількість можливих
варіантів змінювати ці обставини незначна, будь-яка спроба змін обставин
традиційними чи звичайними способами може призвести до погіршення ситуації,
до зменшення можливостей та ще більшого обмеження дій (Державний стандарт
соціальної послуги кризового та екстреного втручання).
Екстрене (кризове) втручання – це термінове втручання в кризову ситуацію

з метою негайного усунення або мінімізації наслідків такої ситуації, надання
допомоги та підтримки, спрямованої на її подолання.
Соціальна послуга екстреного (кризового) втручання передбачає забезпечення

якісної, оперативної, короткотривалої допомоги, захисту і підтримки особам, які
37
переживають кризову ситуацію, у тому числі насильство в сім’ї, не можуть
самостійно сформувати ефективні способи реагування та адаптації до кризової
ситуації, а також в організації і застосуванні заходів щодо її усунення, мінімізації
або подолання (Державний стандарт соціальної послуги кризового та екстреного
втручання).
Під час екстреного (кризового) втручання можуть застосовані такі форми

соціальної роботи: психологічна допомога (консультування, підтримка,
діагностика, корекція, психотерапія, реабілітація), надання інформації з питань
соціального захисту населення, допомога в організації взаємодії з іншими
фахівцями та службами, представництво інтересів, корекція сімейних стосунків,
допомога особам, які постраждали від насильства в сім’ї, допомога в отриманні

безоплатної правової допомоги, організація надання невідкладної медичної
допомоги, організація надання притулку.
При кризовому або екстреному втручанні можуть виникнути потреба у

наданні термінової кризової допомоги, а саме: надання тимчасового притулку;
забезпечення одягом, харчуванням; госпіталізація або обстеження у лікаря;
звернення за допомогою правоохоронних органів; відновлення документів:
супровід до безпечного місця перебування; кризове консультування тощо.
Державним стандартом визначено основні заходи, що реалізуються ід час

надання соціальної послуги з кризового та екстреного втручання, а саме:
1. проведення оцінки кризової ситуації;

2. детальний аналіз та обговорення кризової ситуації;
3. інформування про кризову ситуацію, її наслідки, права людини в
кризовій ситуації, способи та процедури отримання допомоги;
4. забезпечення термінових базових потреб (у безпеці, харчуванні,
медичній допомозі, одязі тощо);
5. організація та надання психологічної підтримки в кризовій ситуації і
допомога у подоланні її наслідків (психодіагностика, психологічне
консультування, психологічна підтримка);
38
6. сприяння у забезпеченні безпечним місцем перебування (тимчасовим
притулком);
7. забезпечення взаємодії з іншими фахівцями та службами для усунення
ознак кризової ситуації (виклик бригади швидкої допомоги,
правоохоронних органів, представників державних соціальних служб,
комунальних і транспортних служб тощо);
8. допомога в оформленні документів.
Термін «соціальний супровід» вперше в Україні було запроваджено у 1998

році в ході проведення соціального експерименту з створення інституту
прийомної сім’ї. Технологія роботи з сім’єю, яка бере на виховання дитину-
сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, що реалізується у
формі соціального супроводу, була опублікована у 1999 році Українським
інститутом соціальних досліджень у Методичних рекомендаціях соціальним
працівникам щодо соціального супроводу прийомних сімей [6].
Розробка практичних інструментів реалізації соціального супроводу

прийомних сімей ґрунтувалася на основних принципах методу ведення випадку,
що передбачає здійснення послідовних дій: оцінку конкретної ситуації,
визначення першочергових потреб, розробку послідовного плану діяльності,
надання соціальної допомоги, періодичну оцінку ефективності соціальної роботи,
корекцію плану подальшої діяльності, за результатами оцінювання.
Наведені визначення дають характеристику основних ознака соціального

супроводу як виду соціальної діяльності:
1. Індивідуальний підхід у визначенні потреб і плануванні форми і методів

соціальної роботи;
2. Комплексність послуг, що надаються;
3. Тривалий термін реалізації;
4. Залучення, у разі потреби, інших фахівців, міжвідомча взаємодія.
Мета реалізації соціального супроводу: створення умов для виходу сім’ї або
особи зі складних життєвих обставин, наслідки яких вона не в змозі подолати
39
самостійно, мінімізація наслідків складних життєвих обставин, формування
здатності самостійно долати складні життєві обставини, збереження та
підвищення соціального статусу.
Соціальна послуга соціальної адаптації – комплекс заходів, що

здійснюються протягом строку, необхідного для процесу активного гармонійного
пристосування осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, до
змінених умов соціального середовища, спрямованих на усунення/пристосування
обмежень життєдіяльності для підтримки соціальної незалежності, збереження та
продовження їхньої соціальної активності.
Послуги соціальної адаптації надаються особам, які потребують складних

життєвих обставинах та мають проблеми із пристосуванням, зокрема особам
похилого віку, особам з інвалідністю, які перебували у спеціалізованих або
інтернатних закладах, які відбули покарання у вигляді обмеження або
позбавлення волі. Соціальна послуга надається після здійснення первинного
комплексного визначення індивідуальних потреб клієнта, складення
індивідуального плану та укладення договору про надання послуги.
Згідно Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми і молоддю»

одним напрямом соціальної роботи з цими категоріями населення є соціальна
реабілітація. Метою соціальної реабілітації є повернення особи до суспільної
діяльності, формування позитивного ставлення до життя, праці, навчання.
Соціальна реабілітація– процес і система заходів, спрямованих на усунення

порушень і відновлення морального, психічного та фізичного стану дітей та
молоді, їх соціальних функцій, приведення індивідуальної чи колективної
поведінки у відповідність до загальновизнаних суспільних правил і норм .
Основні принципи соціальної реабілітації: здійснення реабілітаційних заходів

на початку виникнення проблеми; неперервність і постійність їх проведення;
комплексний характер реабілітаційних програм; індивідуальний підхід до
визначення обсягу, характеру та змісту реабілітаційних заходів. У практиці
40
соціальної роботи розрізняють такі види реабілітації: медичну, психологічну,
педагогічну, професійну, трудову, побутову, спортивну.
Раннє втручання – це важлива послуга, яка має всесвітнє визнання. Вона

спрямована на підтримку сімей, у яких є діти з порушеннями розвитку або в яких
існує ризик виникнення таких порушень, створює умови для розвитку дитини,
незалежно від того, чи є її оточення звичайним, чи новим для неї. Раннє
втручання дозволяє максимально розкрити потенціал дітей та допомагає їм
підготуватися до отримання освіти в навчальних закладах. Крім того, ця послуга
відповідає на потреби сім’ї у професійній психологічній підтримці та сприяє
активній участі членів сім’ї у житті суспільства. Результати міжнародних
досліджень та світовий досвід свідчать про те, що раннє втручання найбільш
ефективно забезпечує організацію допомоги дітям раннього віку і їх сім’ям,
запобігає інвалідизації та інституціалізації дітей, сприяє соціальній інклюзії
сімей.
Послуга раннього втручання надається відповідно до Методичних

рекомендацій щодо впровадження практики надання послуги раннього
втручання для забезпечення розвитку дитини, збереження її здоров’я та життя,
затверджених наказом Міністерства соціальної політики України (2021).
Послуга раннього втручання – це міждисциплінарна, сімейно центрована

комплексна послуга, яка поєднує медичну, психологічну, соціальну та освітню
складові, спрямовується на раннє виявлення та профілактику порушень у дітей
раннього віку (від народження до 3-х років), покращення їхнього розвитку,
підвищення якості їхнього життя, супровід і підтримку сімей з дітьми, у яких
виявлено порушення розвитку.
Висновок до першого розділу

41

У 2022 році у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні до Закону України

«Про соціальні послуги» внесено зміни, відповідно до потреб отримувачів
соціальних послуг під час дії воєнного стану, а саме:

42
обставини сім’ї – обставини, що негативно впливають на функціонування сім’ї,
які сім’я не може подолати самостійно. Порядок організації надання соціальних
послуг (2020) визначено категорії сімей які мають найвищий ризик потрапляння у
складні життєві обставини через вплив несприятливих зовнішніх та/або
внутрішніх чинників (вразливі категорії сімей):
1. сім’ї, у яких дітей відібрано у батьків без позбавлення їх батьківських

прав;
2. сім’ї, де триває процес розлучення батьків і вирішується спір між
3. сім’ї з дітьми, в яких тривала хвороба батьків перешкоджає їм
4. сім’ї, у яких виховуються діти з інвалідністю, та сім’ї з дітьми, у яких
5. сім’ї, у яких батьків поновлено в батьківських правах;
6. сім’ї з дітьми, де батьки є трудовими мігрантами
7. малозабезпечені сім’ї з дітьми;
8. сім’ї, діти з яких перебувають у закладах інституційного догляду та
виховання;
9. сім’ї, дітей з яких влаштовано в сім’ю патронатного вихователя;
10.сім’ї, у яких діти систематично самовільно залишають місце
11.сім’ї, у яких діти систематично без поважних причин не відвідують
заклади освіти.
РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ

СІМЕЙ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ В СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНИ.
2.1.Організація та проведення емпіричного дослідження
43
На сучасному етапі тривожним сигналом для соціальної сфери України є те,
що все більша кількість сімей потребує соціально-психологічної підтримки
через проблеми, які виникають у зв’язку з воєнною агресією Російської
Федерації, а також через непорозуміння між членами сімей або між сім’ями та
оточенням. Нинішній стан українських сімей можна оцінити як кризовий,
відповідно цього на 2022-2024 роки страждає інститут сім’ї.
Повномасштабна війна в Україні та тимчасова окупація окремих

територій, нестабільність життя кожного українця, погіршення стану
психічного та фізичного здоров’я громадян, зростання кількості розлучень,
збільшення кількості сімей, що втратили рідних, зростання кількості випадків
скоєння домашнього насильства спричиняє збільшення кількості сімей, що
перебувають у складних життєвих обставинах або мають найбільший ризик
потрапити у такі обставини. В умовах кількісного зростання сімей, які
перебувають у складних життєвих обставинах, нагальною потребою
українського суспільного життя є створення нового сучасного напряму
соціально-психологічної роботи, що буде ґрунтуватись на формуванні здорової,
успішної родини. Для ефективної реалізації завдань цього напряму роботи
психолог та фахівець із соціальної роботи повинен вчасно виявити причини
складних та кризових станів у родинах, урегулювати негативні процеси в
сім’ї, застосувавши методи та засобами впливу на ту чи іншу проблемну
ситуацію в родині. Перебування сім’ї у складних життєвих обставинах зумовлює
серйозні негативні наслідки не тільки для самої сім’ї, а й для суспільства в
цілому. Це може проявлятися у вигляді заниження оцінки сімейних цінностей,
зниження рівня батьківського потенціалу, невміння забезпечити відповідний
догляд та виховання дітей, зменшення піклування про членів родини тощо.
У час, коли на значній території України йдуть активні бойові дії з

російськими окупантами, коли основним завданням є забезпечення війська, ці
питання відходять на другий план, але не стають менш актуальними. Аналіз
останніх досліджень і публікацій. Проблемі організації психологічної роботи
з сім’ями, які перебувають в складних життєвих обставинах, та пошуку
44
шляхів надання психологічної допомоги та напрямів соціальної підтримки
приділяли увагу такі дослідники: Д. Акімов, А. Аносова, О. Балакірєва, О.
Безпалько, О. Вакуленко, К. Дубич, І. Звєрєва, А. Капська, С. Кармалюк, З.
Кияниця, С. Копилова, С. Кубіцький, М. Лукашевич та інші.
В умовах активного розвитку політичних та економічних процесів постає

необхідність удосконалення системи організації надання психологічної допомоги
сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Нині становлення та розвиток соціально-психологічної сфери в

європейському напрямку є чи не головним аспектом життя України. Це
спричиняє актуальність окресленого питання та необхідність подальших як
теоретичних, так і практичних досліджень.
Мета дослідження: дослідити психоемоційний стан сімей, які перебувають

у складних життєвих обставинах через війну в Україні.
З метою виконання поставлених завдань та досягнення мети дослідження

використовувались такі методи:
1) теоретичні: систематизації та обробки інформації, аналіз та синтез,

дедуктивний та індуктивний методи;
2) емпіричні: вибіркові, регіональні, комплексні дослідження, шляхом

спостережень, метод аналізу та вторинного аналізу.
Емпіричні дослідження психоемоційного стану сімей, які перебувають у

складних життєвих обставинах, здійснювалися на базі Звягельського міського
центру соціальних служб. До дослідження були залучені провідні фахівці
Звягельського міського центру соціальних служб: психологи, соціальні
педагоги, соціальні працівники.
Кількість учасників тестуваннях взяли участь 186 учасників які перебували на

обліку Звягельського міського центру соціальних служб як такі, що опинились у
складних життєвих обставинах. Серед них, зокрема, молоді сімейні пари, стаж
45
подружнього життя яких складає до 5 років; сімейні пари, стаж подружнього
життя яких понад 5 років; сімейні пари внутрішньо переміщених осіб.
Об’єкт дослідження: сім’ї, які перебувають або мають найвищий ризик

потрапляння у складні життєві обставини.
Предмет дослідження: проаналізувати вплив перебування членів сімей у

складних життєвих обставинах на їх психоемоційний стан.
Гіпотеза дослідження полягає в дослідженні можливого впливу складних

життєвих обставин на психоемоційний стан людини.
Наукове дослідження Звягельського міського центру соціальних служб

здійснювалося три етапи.
Підготовчий етап передбачає аналіз наукової літератури та підбір

основних теоретично-методологічних напрямів дослідження сімей, які
перебувають на обліку Звягельського міського центру соціальних служб як такі,
що опинились у складних життєвих обставинах.
На другому етапі працівниками центру соціальних служб було розроблено

план емпіричного дослідження щодо визначення рівня стресу, рівня
тривожності, наявності депресивного стану та оцінки функціонального сімей,
які знаходяться у складних життєвих обставинах. На цьому етапі проводились
спостереження, опитування та бесіди за визначеними діагностиками з
сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах.
На третьому етапі було здійснено статистичну обробку отриманих матеріалів,

аналіз та інтерпретацію даних, отриманих за результатами проведеного
дослідження. Дослідження проводилось у першій половині дня.
З метою дослідження окресленої проблеми було застосовано такі методики:
1) Колірний тест (автор М. Люшер) [1]

2) Шкала депресії (автор А. Бек) [4].3)
3) Тест «Оцінка ситуативної (реактивної) та особистісної тривожності»
(автори Ч. Спілбергер, Ю. Ханін) [3].
46
4) Тест диференціальної самооцінки функціонального стану – «Самопочуття»,
«Активність», «Настрій» (автори В. Доскін, Н. Лаврентьєва, В. Шарай,
М. Мирошніков).
Кількість сімей, які потрапили в складні життєві обставини протягом 2019-

2023 років на облік до Звягельського міського центру соціальних служб.
Згідно аналізу обробки документів минулих років з 2019 - 2023 року на обліку
які потрапили під складні життєві обставини до Звягельського міського центру
соціальних служб у 2019-155 сімей, (18 % згідно динаміки росту), у 2020-165
сімей (19% згідно динаміки росту), у 2021-168 сімей (20% згідно динаміки росту),
2022-175 сімей (22% згідно динаміки росту), 2023-186 сімей( 23 % згідно
динаміки росту).
Отже, з кожним роком до Звягельського міського центру соціальних служб

потрапляє маса клієнтів та сімей які потрапили під складні життєві обставини.
Тому дуже важливо, виміряти психоемоційний стан кожного клієнта для
подальшої протидії та подальшої корекційної роботи та мотивації до змін.
2.2.Аналіз результатів дослідження психоемоційного стану сімей які перебувають

в складних життєвих обставинах у зв’язку з війною в Україні.
Першою застосованою у нашому дослідженні методикою був «Колірний тест»

(автор М. Люшер) - психологічний тест, розроблений швейцарським психологом
47
Максом Люшером (Lüscher) в 1947 році. Процедура тестування полягає у
впорядкуванні набору кольорів у порядку від найприємнішого в цей час до
найнеприємнішого для людини. Оригінальний тест являє собою книгу з 23
спеціально підібраними кольорами, які становлять 81 сполучення, що містять
повторення комбінацій. Макс Люшер з'ясував, що сприйняття кольору об'єктивно
і універсально для всіх, але індивідуальні переваги у виборі кольорів суб'єктивні.
Ця відмінність дозволяє вимірювати суб'єктивні стану за допомогою тестових
квітів. На основі 36 000 точних визначень були відібрані 23 індивідуальних
показника, які дозволяють виміряти вибір випробуваним тестових квітів. Деякі з
цих показників не відносяться до сфери свідомості. Колірний тест Люшера часто
і абсолютно застосовують у відборі. Часто - бо просто і дає багато поживи для
роздумів. Необґрунтовано - тому що таких списків діагностує не властивості
особистості, а її стану. Досліди показують, що через 1-2 місяці люди розкладають
таких списків зовсім інакше. Відбирати ж слід тільки за стійким у часі
характеристиками (наприклад, інтелекту).
В даний час існує два варіанти тесту Люшера: короткий і повний. При
застосуванні короткого варіанту використовується набір (таблиця) з восьми
кольорів: - сірого (умовний номер - 0), темно-синього (1), синьо-зеленого (2),
червоно-жовтого (3), жовто-червоного (4), червоно-синього або фіолетового (5),
коричневого (6) і чорного (7).
Повний варіант колірного тесту Люшера («Клінічний колірний тест»)

складається з семи колірних таблиць:
1. «сірого кольору»
2. «8-ми кольорів»
3. «4-х основних кольорів»
4. «синього кольору»
5. «зеленого кольору»
6. «червоного кольору»
7. «жовтого кольору»
48
Сама процедура тестування полягає в упорядкуванні квітів випробуваним за
ступенем їх суб'єктивної приємності. Інструкція передбачає прохання
відволіктися від асоціацій, пов'язаних з модою, традиціями, загальноприйнятих
смаків і постаратися вибирати кольори, тільки виходячи зі свого особистого
ставлення. Результати колірної діагностики Люшера дозволяють провести
індивідуальну оцінку і дати професійні рекомендації про те, як можна уникнути
психологічного стресу і фізіологічних симптомів, до яких він приводить. Крім
того, тест Люшера надає додаткову інформацію для психотерапії та
гомеопатичної терапії.
Кожен з учасників , ознайомившись зі своїм висновком за результатами

проведеного тестування, підтвердив, що отримав дійсний, розгорнутий опис
свого стану. Зокрема, це стосується характеристики загального настрою,
визначення своїх прагнень, висновків щодо емоційних стосунків, самооцінки,
стану збудження та емоційності, ставлення до оточення. Результат тесту
визначив бажану мету особи, її емоційний стан та поведінку кожного на
нинішньому етапі. Завдяки дослідженню виявлено якості, що стримують
можливості кожного опитаного, джерела неусвідомленої тривожності, а також
актуальні емоційні потреби. Результат зазначеної методики завжди є
індивідуальним для кожного опитуваного. Надати загальні рекомендації досить
складно, тож роз’яснення та якісну інтерпретацію я рекомендую проводити
разом з психологом , який дасть кваліфіковану психологічну пораду та
допоможе розробити індивідуальний план подальших дій.
Наступною застосованою нами методикою була «Шкала депресії» (автор

А. Бек)(приклад шкали Додаток 1 )- один з перших тестів, що відрізняються
високою релевантністю та специфічністю, створених для використання у
клінічній практиці з метою діагностики та оцінки рівня депресивних розладів.
Незважаючи на дату розробки, шкала депресії Бека не застаріла і широко
застосовується в психіатричній та психотерапевтичній практиці навіть сьогодні.
Усього існує три варіанти цього опитувальника: BDI, BDI-1A, BDI-II. Окремо
49
застосовується опитувальник депресії Бека для підлітків. Версія шкали депресії
Бека поширена в адаптації М. В. Тарабріної.
Методика запропонована А.Т. Беком в 1961 році і розроблена на основі

клінічних спостережень, дозволили виявити обмежений набір найбільш
релевантних і значущих симптомів депресії і найбільш часто пред’являються
пацієнтами скарг. Після співвіднесення цього списку параметрів з клінічними
описами депресії, що містяться в відповідній літературі, був розроблений
опитувальник, що включає в себе 21 категорію симптомів і скарг. Кожна
категорія складається з 4-5 тверджень, відповідних специфічним проявам /
симптомів депресії. Ці твердження розмежовані в міру збільшення питомої
вкладу симптому в загальну ступінь тяжкості депресії. Відповідно до ступеня
вираженості симптому, кожному пункту привласнені значення від 0 (симптом
відсутній, або виражений мінімально) до 3 (максимальна вираженість симптому).
Деякі категорії включають в себе альтернативні затвердження, що володіють

еквівалентним питомою вагою.
У первинному варіанті методика заповнювалася за участю кваліфікованого

експерта (психіатра, клінічного психолога або соціолога), який зачитував вголос
кожен пункт з категорії, а після просив пацієнта вибрати твердження, найбільш
відповідне його станом на поточний момент. Пацієнту видавалася копія
опитувальника, за яким він міг стежити зачитаються експертом пунктами. На
підставі відповіді пацієнта дослідник відзначав відповідний пункт на бланку. На
додаток до результатів тестування дослідник враховував анамнестичні дані,
показники інтелектуального розвитку та інші питання, що цікавлять параметри.
Розробка тесту була здійснена на основі клінічних спостережень, що виявили

основні симптоми депресії і зафіксували найбільш часті скарги пацієнтів. Тест
кілька разів коректувався, одна з його останніх версій вийшла в 1996 р. Перша
публікація опитувальника відбулася в 1961р. Тест Бека використовують не
тільки для оцінки стану дорослих, але і для діагностики депресії у підлітків від 13
років. Для підлітків існує адаптований варіант опитувальника. Шкала депресії
50
Бека допомагає оцінити динаміку депресивних розладів, що дозволяє
застосовувати тест для оцінки якості проведеного лікування. Тест на депресію
(шкала Бека) має на увазі відповідь на 21 запитання. За словами фахівців, саме в
них і, звичайно, у відповідях закладений 21 ознака депресивного стану людини. В
цілому дану шкалу можна розділити на дві субшкали: одна відповідає за
соматичне прояв психічного розладу (розлад прийому їжі, сну, статевого життя),
а друга — за афективно-когнітивний (маніакально-депресивний психоз). При
цьому перша з них розташована між пунктами 14-21, а друга — 1-13.
За підсумками тесту фахівець підсумовує набрані бали і виносить попередній

вердикт з подальшим призначенням лікування. Примітно, що сума набраних
балів може коливатися від 0 і до 63. І чим більше буде підсумкова сума, тим
важче ступінь депресивного стану у випробуваного. Ось так і визначається рівень
депресії за шкалою Бека.
Під час дослідження зазначеним методом використовувалась онлайн –

програма, що значно скоротило час очікування результату під час проведення
даного дослідження Звягельським центром соціальних служб.
Опитування за методикою А. Бека проводилось також у форматі онлайн.

Метою дослідження було визначення наявності стану депресії та з’ясування її
рівня за умови виявлення. Результати показали такі значення: з усіх опитуваних
лише у вісімнадцятьох жінок віком до 18 років та дев’яти чоловіків симптомів
депресії не виявлено серед представників молодих сімейних пар, стаж
подружнього життя яких складає до 5 років, та сімейних пар, стаж подружнього
життя яких понад 5 років. Результати розміщені в діаграмі опитаних учасників за
шкалою А. Бека без депресивних розладів.
51
Динаміка опитуваних учасників за шкалою А. Бека в яких не виявлено
депресивних розладів фахівцями Центру соціальних служб в онлайн-
форматі.
Легку депресію виявлено у трьох чоловіків та чотирьох жінок з молодих

сімейних пар, стаж подружнього життя яких складає до 5 років, і однієї жінки з
числа сімейних пар внутрішньо переміщених осіб.
Динаміка опитуваних учасників за шкалою А. Бека в яких виявлено легкі

депресивні розлади
Інші респонденти мають помірну депресію, у тридцяти шістьох жінок та

сорока чотирьох чоловіків з числа сімейних пар внутрішньо переміщених осіб
виявлено симптоми вираженої депресії
52
Динаміка опитувальних учасників за шкалою А. Бека в яких виявлено
помірні депресивні розлади
За рекомендацією психолога центру Звягельського міського центру соціальних

служб клієнтам потрібен повноцінний відпочинок та харчування, заняття
улюбленою справою. У разі відсутності ефекту необхідно звертатися до
фахівця, який для полегшення стану навчить застосовувати ті чи інші техніки з
метою стабілізації та відновлення внутрішнього балансу.
Наступною методикою, яка була застосована під час дослідження, був тест
«Оцінка ситуативної (реактивної) та особистісної тривожності» (автори Ч.
Спілбергер, Ю. Ханін). Тест Спілбергера-Ханіна належить до методик, за
допомогою яких досліджують психологічний феномен тривожності. Це
опитувальник складається з 20 висловлювань, які відносяться до тривожності як
стану (стан тривожності, реактивна або ситуативна тривожність) і з 20
висловлювань на визначення тривожності як диспозиції, особливості особистості
(властивість тривожності). Що розуміє Спілбергер під обома мірами тривожності
видно з наступної цитати: "Стан тривожності характеризується суб'єктивними,
свідомо сприйнятими відчуттями загрози і напруги, що супроводжуються або
пов'язані з активацією або збудженням автономної нервової системи".
Тривожність як риса особи, очевидно, означає мотив або набуту поведінкову
диспозицію, яка зобов'язує індивіда до сприйняття широкого кола об'єктивно
безпечних обставин, як таких, які несуть загрозу, спонукаючи реагувати на них
станами тривоги, інтенсивність яких не відповідає величині реальної небезпеки.
53
Шкала реактивної і особистісної тривожності Спілбергера є єдиною
методикою, яка дозволяє диференційовано вимірювати тривожність і як
властивість особистості, і як стан. У нашій країні використовують тест у
модифікації Ю. Л. Ханіна (1976).
Реактивна (ситуативна) тривожність - стан суб'єкта в даний момент часу, який

характеризується емоціями, які суб'єктивно переживаються особою: напругою,
занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю у цій конкретній ситуації. Цей стан
виникає як емоційна реакція на екстремальну або стресову ситуацію і може бути
різним за інтенсивністю та динамікою у часі.
Метою роботи було визначити рівень ситуативної тривожності; провести
тестування, аналіз результатів, зробити порівняння з нормативами літературних
даних.
Устаткування: бланк опитувальника.
Хід роботи даної методики пролягався в наступному:

Обстежуваному (клієнтові) пропонується : " Уважно прочитайте кожне з
наведених тверджень і закресліть відповідну цифру справа залежно від того, як
ви себе почуваєте в даний момент. Над питаннями довго не замислюйтеся.
Перша відповідь, зазвичай, яка приходь в голову, є найбільш правильною,
адекватною Вашому стану".
Показник ситуативної (реактивною) тривожності розраховується за формулою:
РТ = ∑1 - ∑2 + 35,
де ∑1 – сума закреслених цифр по пунктах 3, 4, 6, 7, 9, 12, 13,14, 17,18;
∑2 – сума закреслених цифр по пунктах 1, 2, 5, 8, 10, 11, 15, 16, 19, 20.
Якщо РТ не перевищує 30, то, особа, яку опитували, не відчуває особливої

тривоги, тобто у неї в даний момент виявляється низька тривожність. Якщо сума
знаходиться в інтервалі 31-45, то це означає помірну тривожність. При 46 і
більше -тривожність висока.
54
Дуже висока тривожність (> 46) прямо корелює з наявністю невротичного
конфлікту, з емоційними і невротичними зривами і з психосоматичними
захворюваннями.
Низька тривожність (<12), навпаки, характеризує стан як депресивний,

реактивний, з низьким рівнем мотивацій. Але іноді дуже низька тривожність у
показниках тесту є результатом активного витіснення особою високої тривоги з
метою показати себе в "кращому світлі". Результати записали у зошиті і
сформулювати висновок про рівень реактивної тривожності обстеженої особи.
Тест "САН", назва якого складається з перших букв слів "Самопочуття",

"Активність", "Настрій", був розроблений співробітниками Московського
медичного інституту імені І. М. Сєченова: В. А. Доскіним, Н. А. Лаврентєвою, М.
П. Мірошніковим і В. Б. Шарай і уперше опублікований в 1973 році. "САН"
використовується для визначення функціонального стану людини і його змін
впродовж певних інтервалів часу (наприклад, робочої зміни, етапів навчання і
тренажу або різних періодів соціальної або медичної реабілітації). "САН" - це
бланк (Табл. 38), на якому нанесені 30 пар слів протилежного значення, що
відображають різні сторони самопочуття, активності і настрою.
Метод дослідження функціонального стану людини полягає у тому, що

опитуваному пропонується поставити оцінку своєму стану (оцінити міру
вираженості кожної ознаки). Шкала оцінок представлена сімома градаціями. Між
парами слів розташовані цифри 3-2-1-0- 1-2-3. Завдання опитуваного полягає у
тому, щоб вибрати і відмітити цифру, що найбільш точно відображає його стан у
момент обстеження.
Кожну категорію характеризують 10 пар слів. Десятиразове пред'явлення

полярних слів - характеристик однієї і тієї ж категорії дозволяє отримати
надійніші дані. Метою роботи було визначити рівень самопочуття, активності і
настрою клієнта; провести тестування, аналіз результатів, зробити порівняння з
нормативними даними літератури. Устаткування: бланк опитувальника.
55
Особі, яку обстежують, дають інструкцію, в якій вказано, що вона повинна
співставити свій стан зі шкалою 3 2 1 0 1 2 3 кожної пари ознак. Наприклад, між
парою тверджень "САМОПОЧУТТЯ ХОРОШЕ" і "САМОПОЧУТТЯ ПОГАНЕ"
розташовані цифри 3 2 1 0 1 2 3. Цифра "0" відповідає середньому самопочуттю,
яке обстежуваний не може віднести ні до поганого, ні до хорошого. Одиниця, яка
знаходиться зліва від "0" відображає самопочуття - вище за середній, а цифра три
- відповідає прекрасному самопочуттю. Ті ж цифри в цьому рядку, що стоять
праворуч від цифри "0", аналогічно характеризують самопочуття досліджуваного
нижче середнього. Таким чином, послідовно розглядається і оцінюється кожен
рядок цього опитувальника.
У кожному випадку, відносно кожної пари тверджень обстежуваний здійснює
свій вибір відмічаючи необхідне значення шкали "3 2 1 0 1 2 3".
Під час обробки результатів усі оцінки перекодовують в ряд від 1 до 7, причому
бал "3" шкал 3 2 1 0 1 2 3, що відповідає поганому самопочуттю, низькій
активності і поганому настрою набуває значення 1, бал "0" оцінюється цифрою 4,
бал 3, який відображає хороше самопочуття, високу активність і гарний настрій,
набуває значення 7.
Заповнюється підсумкова таблиця, робиться висновок про поточний рівень
самопочуття, активності та настрій обстеженої особи.
Результатами визначення ситуативної тривожності: менше 30 балів, коли
особа не відчуває особливої тривоги або має незначну тривожність на час
проведення опитування, отримали двадцять сім чоловіків та одна дівчина-
підліток з молодих сімейних пар, стаж подружнього життя яких складає до 5
років, та сімейних пар, стаж подружнього життя яких понад 5 років.
56
Динаміка учасників які не відчували особливої тривоги або мають незначну
тривожність (менше 30 балів) тобто, на діаграмі чітко видно, що під час
проведення дослідження особи чоловічої статі не відчували особливої тривоги
ніж жінки.
Від 31 до 45 балів мають дев’ять дівчат-підлітків, сорок п’ять жінок та два

чоловіки із сімейних пар, стаж подружнього життя яких понад 5 років, одна жінка
з числа сімейних пар внутрішньо переміщених осіб, що означає наявність
помірної тривожності. До цієї категорії належали всі зазначені вище категорії
сімей. Результати дослідження відображені в наступній діаграмі.
57
Динаміка кількості учасників з помірним рівнем тривожності від
(31 до 45 балів)
До цієї категорії належали всі зазначені вище категорії сімей. Усі інші
респонденти з молодих сімейних пар, стаж подружнього життя яких складає
до 5 років, та сімейних пар, стаж подружнього життя яких понад 5 років, а також
жінки з числа сімейних пар внутрішньо переміщених показали результат більше
46 балів. Це дає підстави вважати, що жінки перебувають у стані високої
тривожності.
Що стосується визначення особистісної тривожності за другою групою тез

зазначеного методу, то маємо такі показники: не перебувають у стані
тривожності, тобто отримали менше 30 балів, двадцять п’ять чоловіків та одна
дівчина з молодих сімейних пар, стаж подружнього життя яких складає до5 років,
та сімейних пар, стаж подружнього життя яких понад 5 років; від31 до 45 балів
(помірна тривожність) має переважна більшість жінок з усіх категорій подружніх
парта шість дівчат з молодих сімейних пар, стаж подружнього життя яких
складає до 5 років; найбільш високі показники (більше 46 балів) показали
результати всі жінки з числа сімейних пар внутрішньо переміщених осіб та
дев’ять жінок з сімейних пар, стаж подружнього життя яких понад 5 років. Це
означає перебування їх у стані значної тривожності.
Досвід свідчить, що в житті неможливо уникнути всього негативу.

Зважаючи на зазначене, необхідно навчитися його пережити. Рекомендацією
психолога на цьому етапі дослідження використовувати прості способи
самодопомоги: релаксаційні вправи, знаходити спосіб відволіктися від
буденності, зайнятись прибиранням, прийняти ванну або душ, не порівнювати
себе з людьми, що досягли більшого успіху тощо.
Завершальною методикою був тест диференціальної самооцінки

функціонального стану – «Самопочуття», «Активність», «Настрій» (автори
В.Доскін, Н. Лаврентьєва, В. Шарай, М. Мирошніков)- Тест "САН", названий за
першими буквами слів "Самопочуття", "Активність", «Настрій» було розроблено
58
співробітниками 1 Московського медичного інституту імені І.М.Сєченова:
В.А.Доскіним, Н.А.Лаврентьєвою, М.П.Мірошниковим та В.Б. опубліковано у
1973 році. "САН" призначений для визначення функціонального стану людини та
її змін протягом певних інтервалів часу (наприклад, робочої зміни, етапів
навчання та тренажу або різних періодів соціальної чи медичної реабілітації).
«САН» є бланк, на який нанесено 30 пар слів протилежного значення, що
відбивають різні сторони самопочуття, активності та настрої. Метод виміру
полягає в тому, що випробуваному пропонується поставити оцінку своєму стану
(оцінити ступінь виразності кожної ознаки). Шкала оцінок представлена сімома
градаціями. Між парами слів розташовані цифри 3-2-1-0-1-2-3, а завдання
випробуваного полягає в тому, щоб вибрати і відзначити цифру, що найбільш
точно відображає його стан у момент обстеження.
Кожну категорію характеризують десять пар слів. Десятикратне пред'явлення

полярних слів характеристик однієї й тієї категорії дозволяє отримати більш
надійні дані. За результатами визначення стану «Самопочуття», низьку оцінку
(менше 30 балів) отримали двадцять п’ять жінок з числа сімейних пар
внутрішньо переміщених осіб та вісімнадцять жінок з усіх категорій
досліджуваних сімейних пар; середню оцінку (від 30 до 50 балів) мають всі інші
респонденти як жінки, так й чоловіки. Високу оцінку (більше 50 балів) не
отримав ніхто. Під час визначення «Активності» низькі бали (менше 30)
продемонстрували тридцять шість чоловіків, троє дівчат віком до 18 років та
третина жінок з числа сімейних пар внутрішньо переміщених осіб; середній бал
(30-50) отримали переважна більшість респондентів як чоловіки та жінки з м.
Звягель Житомирської області та інших областей України; високу оцінку
отримали дев’ять дівчат з молодих сімейних пар, стаж подружнього життя яких
складає до 5 років. Щодо «Настрою» маємо такі підсумки: низький
результат продемонстрували лише дві жінки з подружніх пар внутрішньо
переміщених; середня оцінка – у жінок з інших областей, та жінок і
чоловіків Звягель та Житомирської області , що представляли різні сім’ї;
59
високий результат (більше 50 балів) отримали вісімнадцять чоловіків та всі
дівчата.
Рекомендації фахівців центру соціальних службу по проведеному тесту

«САН» є такими:
1. для покращення самопочуття: підтримувати фізичну форму,

опановувати нові знання та навички, налаштовуватися на позитивні
емоції, допомагати іншим, спробувати змінювати ставлення до життя та
підхід до вирішення проблем;
2. для підвищення активності: побудувати режим повноцінного сну та
харчування, перебування на свіжому повітрі (прогулянки, копання
грядок, насаджування квітів та культурних рослин тощо), дозовано
використовувати ґаджети, розв’язувати головоломки та кросворди,
читати цікаву літературу та досліджувати такі техніки, як йога,
медитація, тощо;
3. для підняття настрою: переглянути дотепну комедію або гумористичну
програму, застосовувати ароматерапію, кольорову терапію, робити
приємне близьким, улаштовувати свято, переглядати сімейні фото тощо.
Отже, результати проведеного мною емпіричного дослідження засвідчили

прямо пропорційну залежність між перебуванням у складних життєвих
обставинах, які у наших випадках спричинені перебуванням у стані розлучення,
пережитим насильством, подружньою зрадою, суттєвими переживаннями
щодо нещасливого першого кохання, відсутністю налагоджених стосунків з
мачухою, пережитою втратою близької людини, втратою домівки і всього
майна, отриманою травмою, спричиненою бойовими діями, тощо та рівнем
психоемоційного стану особи. Зокрема, нами з’ясовано, що чим довший період
часу людина перебуває у складній життєвій ситуації, яку з різних причин не може
подолати самостійно, тим гірший психологічний стан вона має і тим вагомішої
підтримки потребує.
60
За результатами проведеного емпіричного дослідження нами розроблено
загальні рекомендації для подолання стресу, а саме:
1. навчитися не ускладнювати проблеми, а сприймати їх такими, якими

вони є;
2. відпочивати на свіжому повітрі, прогулянка й спостерігання за красою
природи допоможе врівноважити свій стан;
3. концентруватися на тому, що Ви хочете зробити, а не на тому, що
повинні;
4. відволікатися від проблем (наприклад, зустріч з друзями чи родичами,
перегляд комедії, потанцювати навіть вдома під улюблені пісні;
5. намагатися щось змінити у своєму житті, наприклад, реалізувати
власні мрії або чогось навчитися.
Стрес присутній у житті кожної людини і лише від неї залежить, чи

навчиться вона долати негативні наслідки стресу. Що ж стосується депресивних
станів, то психологи переконані, що самостійно їх подолати дуже не просто.
Найкращий варіант – не дати собі опинитися в такому стані. Утім боротися з
недугою самотужки, виконуючи рекомендації фахівця, все ж таки варто.
До переліку основних рекомендацій відносять: збалансоване харчування;

повноцінний відпочинок; дотримання хоча б мінімального режиму;
збільшення спілкування з рідними та друзями; повернення до занять справою,
яка раніше приносила задоволення; за можливості збільшення контакту з
домашніми тваринами. Існує багато інших способів виходу з депресії, та
найголовніше – не недооцінювання серйозних наслідків, що можуть суттєво
зруйнувати життя. У випадку виявлення симптомів депресивного стану
доречною стане консультація у фахівця.
Окрім наданих загальних рекомендацій, що є актуальними не лише для наших

учасників досліджень, а й для кожного з нас, психологом міського центру
соціальних служб було запропоновано індивідуальні консультації кожній з
61
внутрішньо переміщених жінок, а також тим, хто відчуває нездатність самостійно
налагоджувати свій психоемоційний стан.
Робота соціальних працівників та психологів Звягельського міського центру

соціальних служб не обмежується подібними дослідженнями та
психологічними консультаціями.
Кваліфікована та організована робота фахівців із соціальної роботи з сім’ями \

особами, що перебувають у складних життєвих обставинах з кожним роком
набуває результативності. За час існування Центрів соціальних служб
напрацьовано ефективні шляхи, методи, способи надання соціальних послуг
різним категоріям клієнтів. Збереження психологічного здоров’я під час війни є
важливим і вкрай складним завданням для кожної людини.
Висновки до другого розділу
Для того, щоб в умовах війни була енергія не тільки заради виживання, а й
для повноцінного життя (не ставити життя на паузу) та розвитку, слід
вивчати психоемоційний стан людини в сім’ї та те, як цей стан впливає на тіло,
розум й душу (що відбувається з нашим тілом під впливом хронічного стресу?).
Розуміння своєї фізіології, реакції на стресові ситуації, застосування копінг-
стратегій (психологічний спосіб подолання стресової ситуації) може сприяти
в пошуку можливостей для балансу в умовах невизначеності. Вагоме
значення відіграють бесіди про необхідність турботливого ставлення до себе,
про важливість системного застосування технік саморегуляції, пошук ресурсів
для подальшого розвитку та навчання. Такі зустрічі стали актуальними, оскільки
під час випробувань ми діємо не відповідно до своїх очікувань, а відповідно до
нашої підготовки. У процесі нашого дослідження вдалося простежити шляхи та
напрями взаємодії Звягельського міського центру соціальних служб з іншими
надавачами соціальних послуг у режимі соціальної підтримки різних
вразливих категорій громадян. Було здійснено спробу оцінити та проаналізувати
психоемоційний стан клієнтів міського центру соціальних служб різної
вікової категорії, які перебували у складних життєвих обставинах. З’ясовано,
62
що перебування особи у складній життєвій ситуації негативно впливає на її
психоемоційний стан. Результатом такої співпраці є досягнення позитивних
результатів у процесі вирішення різного плану проблем сімей, що перебувають у
складних життєвих обставинах, а також проведення спільних профілактичних
заходів. Роль соціальних служб у становленні та функціонуванні суспільства
України важко переоцінити. Діяльність Центрів соціальних служб спрямована на
сприяння розвитку та функціонування таких сімей, профілактику потрапляння у
складні життєві обставини та мінімізацію їх наслідків. Як підсумок нашого
дослідження щодо організації роботи з такими сім’ями можна відзначити:
потрапити у складні життєві обставини може кожна сім’я, незалежно від
достатку, способу життя чи світогляду, однак не кожна може самостійно вийти з
них, подолати негативні наслідки та зробити відповідні висновки. Зважаючи на
зазначене, досить актуальною є потреба у професійному спілкуванні з
психологом з метою налагодження сприятливого мікроклімату в родині. Отже,
дослідження психоемоційного стану сімей, які перебувають у складних
життєвих обставинах в умовах повномасштабної війни в Україні, потребує
подальшого наукового дослідження.
63
РОЗДІЛ III.ОПТИМІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З СІМ’ЯМИ ЯКІ
ПЕРЕБУВАЮТЬ В СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ
3.1. Основні функції та напрямки діяльності

« Звягельського центру соціальних служб »
Керуючись статтею 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в

Україні”, статтею 17 Закону України “Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та
молоддю”, постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 479 “Деякі
питання діяльності центрів соціальних служб”, розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 12.06.2020 № 711-р “Про визначення адміністративних
центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської
області”, міська рада внести зміни до Положення про Новоград-Волинський
міський центр соціальних служб, затвердженого рішенням міської ради від
22.10.2020 №1038“Про затвердження передавального акту, Положення та
структури Новоград-Волинського міського центру соціальних служб”,
затвердивши його в новій редакції. Директору Новоград-Волинського міського
центру соціальних служб забезпечити державну реєстрацію Положення
відповідно до вимог чинного законодавства. Контроль за виконанням цього
рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань соціальної політики,
охорони здоров’я, освіти, культури та спорту. Згідно Положеня Звягельського
центру соціальних служб:
Звягельський міський центр соціальних служб (далі - центр) - заклад, що

проводить соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, які належать до
вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах та
потребують сторонньої допомоги, і надає їм соціальні послуги. Центр
утворюється, реорганізується та ліквідується рішенням Звягельської міської ради.
64
Діяльність центру повинна відповідати критеріям діяльності надавачів
Методичний та інформаційний супровід діяльності центру забезпечує

Житомирський обласний центр соціальних служб.
Центр провадить діяльність за принципами гуманізму, забезпечення рівних прав

та можливостей жінок і чоловіків, поваги до честі та гідності, толерантності,
законності, соціальної справедливості, доступності та відкритості,
неупередженості та безпечності, добровільності, індивідуального підходу,
комплексності, конфіденційності, максимальної ефективності та прозорості
використання надавачами соціальних послуг бюджетних та інших коштів,
забезпечення високого рівня якості соціальних послуг.
Основними завданнями центру є:

дітьми;
2. надання особам і сім’ям з дітьми комплексу соціальних послуг
відповідно до їх потреб згідно з переліком, затвердженим центральним
органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію
державної політики у сфері сім’ї та дітей, з метою подолання складних
життєвих обставин та мінімізації негативних наслідків таких обставин.
Центр відповідно до визначених для нього завдань:
1) здійснює заходи щодо:
1. запобігання потраплянню у складні життєві обставини осіб та сімей,

упровадження новітніх соціальних технологій, спрямованих на
недопущення, мінімізацію чи подолання складних життєвих обставин;
2. виявлення отримувачів соціальних послуг та ведення їх обліку;
65
3. соціальної та психологічної адаптації дітей-сиріт і дітей, позбавлених
батьківського піклування, осіб з їх числа з метою підготовки до
самостійного життя, організації наставництва;
4. надання особам, які постраждали від домашнього насильства, та особам,
які постраждали від насильства за ознакою статі, вичерпної інформації
про їх права та можливість отримання допомоги;
2) проводить оцінювання потреб осіб/сімей, які належать до вразливих груп

населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, у соціальних
послугах, визначає методи соціальної роботи, забезпечує психологічну
підтримку;
3) надає соціальні послуги відповідно до державних стандартів соціальних

послуг, зокрема:
1. соціального супроводу;
2. консультування;
3. соціальної профілактики;
4. соціальної інтеграції та реінтеграції;
5. соціальної адаптації;
6. соціального супроводу сімей, в яких виховуються діти-сироти та діти,
позбавлені батьківського піклування;
7. кризового та екстреного втручання;
8. представництва інтересів;
9. інші соціальні послуги відповідно до визначених потреб;
4) забезпечує соціальне супроводження прийомних сімей і дитячих будинків

сімейного типу;
5) забезпечує соціальний патронаж осіб, які відбули покарання у вигляді

обмеження або позбавлення волі на певний строк, а також звільнених від
подальшого відбування зазначених видів покарань на підставах, передбачених
законом;
6) складає план реабілітації особи, яка постраждала від торгівлі людьми;

66
7) вносить відомості до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;
8) проводить моніторинг та оцінювання якості наданих ним соціальних послуг;
9) створює умови для навчання та підвищення кваліфікації фахівців, які надають

соціальні послуги;
10) взаємодіє з іншими суб’єктами системи надання соціальних послуг, а також з

органами, установами, закладами, фізичними особами-підприємцями, які у
Звягельській міській територіальній громаді в межах своєї компетенції надають
допомогу вразливим групам населення та особам/сім’ям, які перебувають у
складних життєвих обставинах, та/або забезпечують їх захист;
11) інформує жителів Звягельської міської територіальної громади та кожного

отримувача соціальних послуг у формі, доступній для сприйняття особами з
будь-яким видом порушення здоров’я, про перелік соціальних послуг, які він
надає, обсяг і зміст таких послуг, умови та порядок їх отримання;
12) інформує жителів Звягельської міської територіальної громади про сімейні

форми виховання та проводить попередній відбір кандидатів у прийомні батьки,
батьки-вихователі, патронатні вихователі;
13) бере участь у визначенні потреб населення Звягельської міської

територіальної громади у соціальних послугах, а також у розробленні та
виконанні програм надання соціальних послуг, розроблених за результатами
визначення потреб населення Звягельської міської територіальної громади у
соціальних послугах;
14) готує статистичні та інформаційно-аналітичні матеріали стосовно наданих

соціальних послуг і проведеної соціальної роботи, які подає засновнику;
15) забезпечує захист персональних даних осіб, сімей, які перебувають у

складних життєвих обставинах, інших вразливих категорій осіб, яким центром
надаватимуться соціальні послуги, а також осіб, що повідомили про перебування
осіб/сімей у складних життєвих обставинах, відповідно до Закону України “Про
захист персональних даних”.
67
9. Центр має право:
1. самостійно визначати форми та методи роботи;

2. подавати до органів державної влади та органів місцевого
самоврядування запити на інформацію, необхідну для організації
надання соціальних послуг, та отримувати таку інформацію;
3. залучати на договірній основі підприємства, установи, організації та
волонтерів до надання соціальних послуг;
4. залучати грошові кошти та інші ресурси (людські, матеріальні,
інформаційні тощо), необхідні для надання соціальних послуг.
Підставою для надання центром соціальних послуг є: направлення

особи/сім’ї для отримання соціальних послуг, видане відповідно до рішення
департаменту праці та соціального захисту Звягельської міської ради про
надання послуг центром; результати оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних
послугах.
Прийняття рішення про надання соціальних послуг центром, визначення їх

обсягу, строку, умов надання та припинення, призначення фахівця,
відповідального за ведення випадку особи/сім’ї, проводиться в порядку,
передбаченому законодавством. Центр очолює директор, якого призначає на
посаду та звільняє з посади в установленому законодавством порядку за
контрактом міський голова. Контракт укладається на строк від одного до п’яти
років, шляхом конкурсного відбору. Конкурс на зайняття посади директора
оголошується розпорядженням міського голови. Конкурсна комісія для
проведення конкурсу створюється розпорядженням міського голови. Положення
затверджується міської радою. Кошторис і штатний розпис центру
затверджуються міським головою. Примірний штатний норматив чисельності
працівників центру затверджується Мінсоцполітики. Діяльність центру
фінансується за рахунок коштів бюджету міської територіальної громади та
інших джерел, не заборонених законодавством. Соціальні послуги надаються
центром за рахунок бюджетних коштів із встановленням диференційованої плати
залежно від доходу отримувача соціальних послуг або за рахунок отримувача
68
соціальних послуг / третіх осіб. Розмір плати за соціальні послуги визначається
центром в установленому законодавством порядку і затверджується його
директором. Кошти, що надходять від надання платних соціальних послуг,
використовуються в установленому законодавством порядку. Умови оплати
праці, тривалість робочого часу та відпусток працівників центру встановлюються
відповідно до законодавства.
Центр забезпечує для працівників, які надають соціальні послуги:
1. створення належних умов для професійної діяльності, у тому числі шляхом

підвищення кваліфікації, супервізії;
2. проведення профілактичного медичного огляду;
3. захист професійної честі, гідності та ділової репутації, зокрема в судовому
порядку;
4. надання спеціального одягу, взуття, інвентарю, велосипедів, проїзних
квитків або виплату грошової компенсації за їх придбання відповідно до
норм, затверджених засновником;
5. створення безпечних умов праці.
Ведення діловодства, бухгалтерського обліку та статистичної звітності

проводиться відповідно до законодавства. Моніторинг та оцінювання якості
соціальних послуг проводиться відповідно до законодавства. Центр володіє та
користується майном, придбаним за рахунок коштів бюджету міської
територіальної громади та інших джерел, не заборонених законодавством. Центр
має право на придбання та оренду обладнання, необхідного для забезпечення
його функціонування. Центр є юридичною особою, має самостійний баланс,
рахунки в Звягельському управлінні державної казначейської служби України в
Житомирській області, печатку із своїм найменуванням, штамп та бланк.
3.2. Програма та рекомендації для підвищення ефективності роботи соціальних

служб з сім’ями які опинились в складних життєвих обставинах
69
Програма ,,Соціальний захист вразливих категорій населення на 2022 – 2026
роки” (далі - Програма) – це комплекс заходів, які реалізовуватимуться з метою
надання соціальних послуг сім’ям, дітям та молоді, які опинились у складних
життєвих обставинах та не в змозі подолати їх самостійно.
Програма спрямована на реалізацію положень Конституції України, законів

України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства
соціальної політики України, рішень Новоград-Волинської міської ради, її
виконавчого комітету, розпоряджень міського голови з метою підтримки
соціально вразливих категорій населення територіальної громади Новоград-
Волинським міським центром соціальних служб.
Правовою основою розроблення та реалізації Програми є Конституція

України, Конвенція про права дитини, Сімейний кодекс України, Закони України
«Про соціальні послуги», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю»,
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення
соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми», «Про соціальну
адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або
позбавлення волі на певний строк», «Про запобігання та протидію домашньому
насильству», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»,
«Про протидію торгівлі людьми», ст. 34 Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2020
№ 587 «Про організацію надання соціальних послуг», від 03.03.2020 № 177
«Деякі питання діяльності центрів надання соціальних послуг», від 01.06.2020 №
585 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних
життєвих обставинах», від 01.06.2020 № 586 «Деякі питання захисту дітей в
умовах боротьби з наслідками гострої респіраторної хвороби COVID-19,
спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами), наказів Міністерства
соціальної політики України від 30.12.2020 р. № 868 «Деякі питання
адміністрування надання місцевими державними адміністраціями і
територіальними громадами соціальної підтримки у сферах соціального захисту
населення та захисту прав дітей», від 23.06.2020 № 429 «Про затвердження
70
Класифікатора соціальних послуг», зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 09.07.2020 за № 643/34926, від 13.07.2018 № 1005 «Про затвердження
форм обліку соціальної роботи з сім’ями/особами, які перебувають у складних
життєвих обставинах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
16.08.2018 за № 943/32395, Положення про Новоград-Волинський міський центр
соціальних служб, затвердженого рішенням Новоград-Волинської міської ради
від 04.03.2021 № 104.
Програма спрямована на підтримку соціально вразливих категорій населення

громади, отримувачів соціальних послуг Новоград-Волинського міського центру
соціальних служб, які опинилися у складних життєвих обставинах, або які мають
ризик потрапляння через вплив несприятливих зовнішніх та/або внутрішніх
чинників.
Соціально вразливими категоріями населення є представники вразливих

верств населення, а саме: «групи ризику», які є об’єктом постійної уваги
представників соціальних служб. До них належать:
1. постраждалі від торгівлі людьми;

2. постраждалі від жорстокого поводження та насильства;
3. одинокі матері (батьки);
4. постраждалі від збройних конфліктів та тимчасової окупації(у т.ч.
внутрішньо переміщені сім'ї, сім'ї учасників АТО);
5. сім'ї, в яких є ризик соціального сирітства (у т.ч. матері, які мали намір
відмовитися від новонародженої дитини);
6. сім'ї, члени яких перебувають / перебували у конфлікті з законом;
7. сім'ї, яких торкнулася проблема ВІЛ;
8. сім'ї, де є алко/наркозалежні члени родини;
9. сім'ї, де один чи кілька членів мають інвалідність;
10.сім'ї опікунів / піклувальників;
11.прийомні сім’ї;
12.дитячі будинки сімейного типу;
13.сім’ї, дітей з яких влаштовано в сім’ю патронатного вихователя;
71
14.особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування;
15.сім'ї, де батьки або особи, які їх замінюють ухиляються від виконання
батьківських обов’язків.
Світова практика доводить, що існує необхідність створення моделі надання

якісних соціальних послуг сім’ям, дітям та молоді, які опинилися в складних
життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги. Кваліфікована
діяльність із здійснення заходів для поліпшення або відтворення якості
життєдіяльності, повернення до повноцінного життя осіб, які перебувають у
складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги є виключним
і переважним видом діяльності суб’єктів соціальної роботи.
Протягом 2023 року в Новоград-Волинському міському центрі соціальних

служб на обліку сімей, які опинились у складних життєвих обставинах
перебувало 186 сімей, в яких виховується 354 дитини.
Під соціальним супроводом перебувало 73 сім’ї, в яких виховується 154

дитини та 6 окремих осіб.
Відвідано більше 800 сімей з метою з’ясування наявності складних життєвих

обставин, здійснення оцінки потреб сім’ї/особи, перевірки факту вчинення
насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення, бездоглядності дітей, з
метою з’ясування стану утримання та виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених
батьківського потенціалу, які проживають в сім’ях опікунів, піклувальників,
сімей, діти з яких перебували в інтернатних закладах.
Під соціальним супроводженням перебуває 5 прийомних сімей та 2 дитячих

будинки сімейного типу в яких виховується 23 дітей-сиріт, дітей позбавлених
батьківського піклування та 3 особи після 18 років.
З сім’ями внутрішньо переміщених осіб та сім’ями загиблих учасників

АТО/ООС, Новоград-Волинський міський центр соціальних служб проводив
протягом 2023 року наступні заходи:
72
1. у квітні відбувся онлайн майстер-клас "Виготовлення великодньої
листівки" спільно з Новоград-Волинським науково-технічним центром
учнівської молоді (гурток «Майстерня декору»);
2. -у травні з нагоди Дня Матері та Міжнародного Дня сім’ї організовано
та проведено святковий захід «Вірне серце» для дружин та матерів, які
втратили своїх чоловіків та синів в АТО спільно ГО «Об’єднання
дружин і матерів бійців учасників АТО» у місті Новоград-Волинський
та 31-м Гарнізонним Будинком Офіцерів;
3. у червні в рамках відзначення Міжнародного Дня захисту дітей спільно
з Палацом дітей та молоді проведено розважальну програму для дітей
загиблих учасників АТО та для дітей, які виховуються в прийомних
сім’ях та дитячих будинках сімейного типу Новоград-Волинської
територіальної громади (веселі різноманітні конкурси, вручено призи,
морозиво (ТОВ «Рудь») та флаєра для безкоштовного відвідування
дитячих атракціонів на дитячому майданчику «Мультяшки»);
4. у липні в рамках відзначення Дня родини для сімей демобілізованих
учасників АТО/ООС організовано екскурсію в краєзнавчий музей міста
Новограда-Волинського, який є однією з візитівок міста, з проведенням
квесту «Пізнай своє місто»;
5. у липні організовано та проведено для батьків, дітей та дружин загиблих
воїнів-учасників АТО/ООС, прийомних сімей, дитячих будинків
сімейного типу захоплюючу екскурсію до Умані в парк Софіївка,
екскурсійний відпочинок у місті Вінниця - фонтан ROSHEN;
6. у серпні в рамках відзначення Дня пам'яті захисників України, які
загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну
цілісність України, Центром організовано та спільно з КЗ «Центр
позашкільної освіти» проведено майстер-клас для батьків, дружин та
дітей із сімей загиблих учасників АТО/ООС з виготовлення композиції
соняха «Війна та квіти: вплетені символи незламності духу»;
7. -у вересні до Дня захисників та захисниць України організовано
майстер-клас для батьків, дружин та дітей із сімей загиблих учасників
73
АТО/ООС «Декоративний розпис» на базі «Соціального простору»
Центральної бібліотеки імені Ю. Ковальського.
Метою програми є підтримка вразливих категорій населення громади,

отримувачів соціальних послуг Новоград-Волинського міського центру
чинників шляхом: проведення соціально-профілактичної роботи, спрямованої на
запобігання потраплянню в складні життєві обставини осіб/сімей, які належать до
вразливих груп населення та наданням особам/сім’ям комплексу соціальних
послуг, яких вони потребують, з метою мінімізації або подолання таких обставин,
та спрямованих на підтримку виховної функції сім'ї, утвердження цінностей
фізичного здоров’я, матеріального та соціального благополуччя, створення
належних умов для забезпечення реалізації права кожної дитини на виховання в
сім'ї, запобігання поширенню соціального сирітства, різних видів асоціальної
поведінки, популяризацію переваг здорового способу життя.
Актуальність розроблення і прийняття Програми “Соціальний захист

вразливих категорій населення на 2022-2026 роки” зумовлена необхідністю
реалізації в громаді сучасної державної політики з питань соціальної підтримки
соціально вразливих верств населення територіальної громади.
Складне соціально-економічне становище значної кількості населення,

послаблення виховної функції сім’ї загострили проблеми дитячої бездоглядності,
злочинності серед підлітків та молоді, поширенні алкоголізму, наркоманії,
ВІЛ/СНІДу. Залишається актуальною та важливою система нематеріальної
підтримки родини/осіб а саме: попередження сімейного неблагополуччя,
посилення відповідальності батьків за виховання дітей, відновлення виховної
функції сім’ї та підтримка біологічних сімей, в які діти повернулися після
перебування у закладах державного утримання. Саме фахівцями міського центру
соціальних служб здійснюється комплексна соціальна робота із
родинами/особами, які одержують практичну соціальну підтримку у подоланні
складних життєвих обставин.
74
В умовах сьогодення існує необхідність охоплення соціальною підтримкою
всю територіальну громаду, виявлення на ранніх етапах сімей та осіб у складних
життєвих обставинах, з вразливих верств населення, оскільки кожна людина на
різних етапах свого життя стикається з соціальними, економічними, політичними,
правовими, екологічними, виробничими та іншими соціальними ризиками, які
вона часто не може подолати самостійно.
Програма покликана забезпечити реалізацію заходів, спрямованих на

виявлення та облік сімей/осіб, які опинились в складних життєвих обставинах,
(або мають ризик потрапляння) та вчасне надання їм підтримки, та, як результат,
- зменшення кількості сімей/осіб, які потребують сторонньої допомоги. Варто
зазначити, що в разі виникнення складних життєвих обставин в сім’ї, насамперед,
страждають діти, тому попередження виникнення складних життєвих обставин
сприятиме збереженню та забезпеченню прав дітей на виховання в біологічній
сім’ї чи в альтернативних формах сімейного виховання (усиновлення,
опіка/піклування, прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу, патронатна
сім’я). Актуальним залишаються заходи із соціальної адаптації осіб з числа дітей-
сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спрямовані на підготовку
до самостійного, сімейного життя, сприянні в отриманні освіти та постановки на
квартирний облік. Однією з категорій осіб, які потрапляють в складні життєві
обставини, залишаються особи, які перебувають у конфлікті із законом, в тому
числі і неповнолітні. Робота з даними особами включає в себе надання допомоги
звільненим особам та особам, які відбувають альтернативні види покарань,
шляхом здійснення комплексу правових, економічних, організаційних,
психологічних, соціальних та інших заходів, зокрема надання послуг,
спрямованих на їх соціальну адаптацію.
Фінансове забезпечення реалізації Програми здійснюється за рахунок коштів

бюджету міської територіальної громади та інших джерел фінансування, що не
суперечать чинному законодавству.
75
Обсяг фінансування Програми за рахунок коштів бюджету міської
територіальної громади визначається щороку, виходячи з можливостей
фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді.
Виконання поставлених завдань Програми, в цілому, дасть змогу покращити

умови функціонування сімей/осіб, що зазнали труднощів, та забезпечити їх право
на гідні умови життя. А також, дасть змогу на:

дітьми (тренінгових занять; консультацій; бесід; груп підтримки;
майстер-класів, сімейних свят) для вразливих категорій населення
громади із залученням відповідних фахівців;
2. проведення благодійних акцій та інформаційних кампаній (в. т. ч.
використовуючи мережу Інтернет) для надання адресної допомоги у
розв’язанні соціально-побутових проблем сімей/осіб, які перебувають у
складних життєвих обставинах;
3. проведення серед сімей, дітей та молоді інформаційно-просвітницької
роботи (лекцій; бесід; розповсюдження соціальної реклами (друкованої
продукції, відео-, аудіо- матеріалів) наданих державними та
громадськими організаціями, або виготовлених самостійно відповідно
до стандартів, в т. ч. використовуючи мережу Інтернет) спрямованої на
формування стандартів позитивної поведінки; підготовки до
самостійного, сімейного життя; здорового способу життя; попередження
поширення злочинності, дитячої бездоглядності; алкоголізму,
наркоманії, ВІЛ/СНІДу; підвищення престижу сім’ї; інформування про
сімейні форми виховання дітей;
4. проведення просвітницько-профілатичних заходів, акцій, спрямованих
на профілактику соціально-небезпечних хвороб і пропаганду здорового
способу життя;
5. забезпечення соціального супроводження прийомних сімей і дитячих
будинків сімейного типу;
76
6. організацію та проведення різнопланових заходів з батьками,
дружинами та дітьми загиблих учасників АТО/ООС.
7. забезпечення соціальної підтримки сімей учасників АТО; внутрішньо
переміщених сімей; осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування; осіб, які відбули покарання у вигляді
подальшого відбування зазначених видів покарань на підставах,
передбачених законом; нарко, алкозалежних, ВІЛ-інфікованих, хворих
на СНІД; осіб постраждалих від торгівлі людьми, від жорстокого
поводження та насильства;
8. забезпечення соціальної підтримки сімей та осіб вищезазначених
категорій, які проживають у приєднаних старостинських округах;
9. забезпечення діяльності спеціалізованої служби психологічної допомоги
«Телефон Довіри»
10.інформування населення через засоби масової інформації про перелік,
зміст соціальних послуг, які надає міський центр соціальних служб.
Відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» одним із чинників, що

можуть зумовити складні життєві обставини, є шкода, завдана бойовими діями,
збройним конфліктом чи тимчасовою окупацією. Згідно з Указом Президента
України від 24.12.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан у відповідь на
початок РФ війни. У зв’язку з бойовими діями, які веде Росія проти України,
органи місцевого самоврядування зіткнулись з проблемою, в тому числі,
забезпечення надання якісних соціальних послуг громадянам.
Тому, для допомоги органам місцевого самоврядування у забезпечені

послугами громадян, Міністерство соціальної політики України розробило
методичні рекомендації щодо організації надання соціальних послуг в умовах
воєнного стану (завантажити рекомендації).
Звертаємо увагу, що Порядок організації надання соціальних послуг,

затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 587,
рекомендований для застосування органам місцевого самоврядування, а не
77
обов’язковий до виконання (пункт 2 цієї постанови). Тобто, органи місцевого
самоврядування в рамках законів України та Конституції України мають право
самостійно визначати особливості організації та надання соціальних послуг,
враховуючи наявний стан речей.
Враховуючи, що в Україні проводяться військові дії та з метою забезпечення

надання громадянам України необхідної допомоги соціальні послуги
пропонується надавати екстрено (кризово) (за неможливості застосування
загального порядку організації та надання соціальних послуг).
Відповідно до статті 18 Закону України «Про соціальні послуги» у разі

надання соціальних послуг екстрено (кризово) ведення випадку не
застосовується, тобто не здійснюється:
1. аналіз заяви/звернення про надання соціальних послуг, повідомлення

про осіб/сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах або в
ситуаціях, що загрожують життю чи здоров’ю особи;
2. оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах;
3. прийняття рішення про надання соціальних послуг з урахуванням
індивідуальних потреб особи/сім’ї;
4. розроблення індивідуального плану надання соціальних послуг;
5. укладення договору про надання соціальних послуг;
6. виконання договору про надання соціальних послуг та індивідуального
плану надання соціальних послуг;
7. здійснення моніторингу надання соціальних послуг та оцінки їх якості.
Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг екстрено

(кризово) приймається невідкладно, не пізніше однієї доби з моменту одержання
відповідної заяви, звернення, повідомлення. Соціальні послуги екстрено
(кризово) надаються безкоштовно. У разі стабілізації ситуації, яка не загрожує
життю та здоров’ю людини, використовувати технологію ведення
випадку/роботи з випадком.
78
Рекомендується органам місцевого самоврядування надати право приймати
рішення про надання соціальних послуг екстрено (кризово) безпосередньо
надавачам таких послуг (центри соціальних служб, центри надання соціальних
послуг, тощо) з подальшим інформуванням органів місцевого самоврядування
про їх надання.
Виявлення сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах (далі –

сім’ї в СЖО) здійснюють фахівці із соціальної роботи (далі – ФСР) та інші
суб’єкти соціальної роботи.
З метою оперативного реагування на проблеми сімей в СЖО рекомендуємо

всю можливу інформацію про такі сімʾї (заяви, повідомлення), незалежно від
кого і кому вона надходить, негайно доводити до відома ФСР/осіб на яких
покладено виконання функцій ФСР для оперативного проведення оцінювання
їхніх потреб у соціальних послугах.
У разі оцінювання потреб пропонується заповнювати лише розділи Акту

оцінки потреб, які мають життєво важливе значення.
Допускається складання акту потреб у телефонному режимі або з

використанням будь-яких доступних ресурсів.
Під час соціального супроводу сімей в СЖО рекомендується підтримувати

звʾязок з сімʾєю за допомогою телефонного звʾязку або будь яких доступних
месенджерів.
У разі необхідності вивезення сімей на безпечні території, особливо при

залученні до цього процесу волонтерів, вести облік сімей, які евакуйовані і які ще
потребують вивезе
Висновок до третього розділу
У третьому розділі були описані основні функції та напрямки діяльності

«Звягельського центру соціальних служб» відповідно положення Звягельський
міський центр соціальних служб (далі - центр) - заклад, що проводить соціальну
роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, які належать до вразливих груп населення
79
та/або перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої
допомоги, і надає їм соціальні послуги. Центр утворюється, реорганізується та
ліквідується рішенням Звягельської міської ради. Діяльність центру повинна
відповідати критеріям діяльності надавачів соціальних послуг.

дітьми;

80
ВИСНОВКИ


У 2022 році у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні до Закону

України «Про соціальні послуги» внесено зміни, відповідно до потреб
отримувачів соціальних послуг під час дії воєнного стану, а саме:

81

обставини сім’ї – обставини, що негативно впливають на функціонування
сім’ї, які сім’я не може подолати самостійно. Порядок організації надання
соціальних послуг (2020) визначено категорії сімей які мають найвищий ризик
потрапляння у складні життєві обставини через вплив несприятливих
зовнішніх та/або внутрішніх чинників (вразливі категорії сімей):
1. сім’ї, у яких дітей відібрано у батьків без позбавлення їх батьківських

прав;
2. сім’ї, де триває процес розлучення батьків і вирішується спір між
3. сім’ї з дітьми, в яких тривала хвороба батьків перешкоджає їм
4. сім’ї, у яких виховуються діти з інвалідністю, та сім’ї з дітьми, у яких
82
5. сім’ї, у яких батьків поновлено в батьківських правах;
6. сім’ї з дітьми, де батьки є трудовими мігрантами
7. малозабезпечені сім’ї з дітьми;
8. сім’ї, діти з яких перебувають у закладах інституційного догляду та
виховання;
9. сім’ї, дітей з яких влаштовано в сім’ю патронатного вихователя;
10.сім’ї, у яких діти систематично самовільно залишають місце
11.сім’ї, у яких діти систематично без поважних причин не відвідують
заклади освіти.
Для того, щоб в умовах війни була енергія не тільки заради виживання, а й
для повноцінного життя (не ставити життя на паузу) та розвитку, слід
вивчати психоемоційний стан людини в сім’ї та те, як цей стан впливає на тіло,
розум й душу (що відбувається з нашим тілом під впливом хронічного стресу?).
Розуміння своєї фізіології, реакції на стресові ситуації, застосування копінг-
стратегій (психологічний спосіб подолання стресової ситуації) може сприяти
в пошуку можливостей для балансу в умовах невизначеності. Вагоме
значення відіграють бесіди про необхідність турботливого ставлення до себе,
про важливість системного застосування технік саморегуляції, пошук ресурсів
для подальшого розвитку та навчання. Такі зустрічі стали актуальними, оскільки
під час випробувань ми діємо не відповідно до своїх очікувань, а відповідно до
нашої підготовки. У процесі нашого дослідження вдалося простежити шляхи та
напрями взаємодії Звягельського міського центру соціальних служб з іншими
надавачами соціальних послуг у режимі соціальної підтримки різних
вразливих категорій громадян. Було здійснено спробу оцінити та проаналізувати
психоемоційний стан клієнтів міського центру соціальних служб різної
вікової категорії, які перебували у складних життєвих обставинах. З’ясовано,
що перебування особи у складній життєвій ситуації негативно впливає на її
психоемоційний стан. Результатом такої співпраці є досягнення позитивних
результатів у процесі вирішення різного плану проблем сімей, що перебувають у
83
складних життєвих обставинах, а також проведення спільних профілактичних
заходів. Роль соціальних служб у становленні та функціонуванні суспільства
України важко переоцінити. Діяльність Центрів соціальних служб спрямована на
сприяння розвитку та функціонування таких сімей, профілактику потрапляння у
складні життєві обставини та мінімізацію їх наслідків. Як підсумок нашого
дослідження щодо організації роботи з такими сім’ями можна відзначити:
потрапити у складні життєві обставини може кожна сім’я, незалежно від
достатку, способу життя чи світогляду, однак не кожна може самостійно вийти з
них, подолати негативні наслідки та зробити відповідні висновки. Зважаючи на
зазначене, досить актуальною є потреба у професійному спілкуванні з
психологом з метою налагодження сприятливого мікроклімату в родині. Отже,
дослідження психоемоційного стану сімей, які перебувають у складних
життєвих обставинах в умовах повномасштабної війни в Україні, потребує
подальшого наукового дослідження.
У третьому розділі були описані основні функції та напрямки діяльності

«Звягельського центру соціальних служб» відповідно положення Звягельський
міський центр соціальних служб (далі - центр) - заклад, що проводить соціальну
роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, які належать до вразливих груп населення
та/або перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої
допомоги, і надає їм соціальні послуги. Центр утворюється, реорганізується та
ліквідується рішенням Звягельської міської ради. Діяльність центру повинна
відповідати критеріям діяльності надавачів соціальних послуг.

дітьми;
84

85
СПИСКИ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Діти у складних життєвих обставинах. Програми і методики соціально-

психологічної реабілітації та адаптації дітей, які перебувають у центрі соціально-
психологічної реабілітації. Міністерство соціальної політики України, Державний
інститут сімейної та молодіжної політики. Київ, 2013. 284 с. URL:
https://dismp.gov.ua/diti-u-skladnih-zhittievih-obstavinah-programii-metodiki-
socialno-psihologichnoi-reabilitacii-ta-adaptacii-ditejyaki-perebuvajut-u-centri-
socialno-psihologichnoi-reabilitacii/
2. Аналітичний звіт: Моніторинг соціального супроводу сімей, які опинилися у

складних життєвих обставинах. – К.: Дерсоцслужба, 2006. – 136с.
3. Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над

дитиною: Постанова Кабінету Міністрів України від 0 серпня 2021 р. № 893.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893-2021-%D0%BF#n190
4. Деякі питання надання послуги з догляду за дитиною до трьох років

“муніципальна няня”: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 р.
№ 68. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/68-2019-%D0%BF#n13
86
5. Деякі питання надання соціальної підтримки багатодітним сім’ям: Постанови
Кабінету Міністрів України від 13 березня 2019 року № 250. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-%D0%BF#Text
6. Енциклопедія для фахівців соціальної сфери / За заг. ред. проф. І.Д.Звєрєвої. –

Київ, Сімферополь: Універсум, 2012. – 536 с.
7. Зберегти сім’ю. Соціальна робота із сім’ями, які опинились у складних

життєвих обставинах / Автори-упорядники: Мороз О.М., Постолюк Г.І., Семигіна
Т.В., Шипіленко О.С. – К.: ЕКМО,2008, – 160 с.
8. Капська А. Й., Пєша І. В. Соціальний супровід різних категорій сімей. Навч.

посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 248 с.
9. Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо удосконалення

соціальної роботи із сім’ями, де є конфліктні стосунки між батьками та дітьми (з
досвіду практичної діяльності центру підтримки сім’ї Українського інституту
соціальних досліджень) / О. О. Яременко, А. М. Ноур. – К.: ДІПСМ, 2003. – 140 с.
10. Молодь України – 2018. Результати соціологічного дослідження. Київ, 2018.

90 с.
11. Молодь України – 2021 (результати репрезентативного соціологічного

дослідження). Міністерство молоді та спорту України. Київ, 2021.
12. Населення України 2021. Статистичний збірник. Державна служба статистики

України. 2022. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/
13. Пєша І.В., Яблонська Т.М. Проблеми розвитку сім’ї в ракурсі державної
сімейної політики // Особистість у кризових умовах та критичних ситуаціях
життя: матеріали V Міжнародної науковопрактичної конференції (28 лютого – 1
березня 2019 року,м. Суми) / Сумський державний педагогічний університет
імені А.С. Макаренка. – Суми : Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2019. – С.
88-92.
14. Про державну допомогу сім’ям з дітьми: Закон України від 21 листопада 1992
року № 2811-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text
87
15. Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям: Закон України
від 1 червня 2000 року № 1768-III. URL https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-
14#Text
16. Про Концепцію державної сімейної політики: Постанова Верховної Ради

України від 17 вересня 1999 року №1063-XIV URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1063-14#Text
17. Про організацію надання соціальних послуг: Постанова Кабінету Міністрів

України від 1 червня 2020 р. № 587. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-
2020-%D0%BF#n176
18. Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю: Закон України від 21
червня 2001 року № 2558-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2558-
14#Text
19.Сімейний кодекс України: Кодекс України від 10 січня 2002 року № 2947-III.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14?find=1&text=
%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%8F#w1_11
20.Соляник М.Г. Технології соціально-педагогічної підтримки сімей, які

опинилися у складних життєвих обставинах. Дис.канд. пед. наук: 13.00.05. Київ,
2015. 329 с.
21.Соціальна педагогіка: Підручник / За ред. проф. А. Й. Капської. - Київ: Центр

навчальної літератури, 2011. – 488 с. 97.
22.Соціальна робота з вразливими сім’ями та дітьми : посіб. у 2-х ч.; Ч. І. Сучасні

орієнтири та ключові технології / З. П. Кияниця, Ж. В. Петрочко. – К.: ОБНОВА
КОМПАНІ, 2017. – 256 с.
23.Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України у 2021 році

(за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств). Державна
служба статистики. 2022.
URL: https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/gender/gender_dok/2020/virdg/v
88
irdg_2021.htm
24. Таблиці народжуваності, смертності та середньої очікуваної
тривалості життя за 2021 рік. Статистичний збірник. Державна
служба статистики України. Київ, 2022. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/
25. Тлумачний словник-мінімум із соціальної педагогіки та соціальної роботи /

упор. Л. В. Лохвицька. – 2-ге вид., оновл. –
Тернопіль : Мандрівець, 2017. – 232 с.
26. Ціннісні орієнтації сучасної української молоді. Щорічна доповідь

Президенту України, Верховній Раді України про становище молоді в Україні.
ДОДАТКИ
ДОДАТОК 1
Шкала Тривоги Бека
Прізвище, ім’я Вік Дата дослідження
Прошу обрати одну з можливостей відповіді на кожне запитання. Старайтесь

відповідати швидко.
0.Зовсім не 1.Злегка 2.Середньо 3.Дуже

турбує турбує турбує турбує
1.Відчуття оніміння та
поколювання в тілі
2.Відчуття жару
3.Тремтіння в ногах
4.Неможливість розслабитись
5.Страх, що станеться найгірше
6.Головокружіння
7.Прискорене серцебиття
8.Нестійкість, нестабільність
89
9.Відчуття жаху, це кінець
10.Дратівливість
11.Тремтіння в руках
12.Відчуття задухи
13.Нерівна хода
14.Страх втрати контролю
15.Труднощі з диханням
16.Страх смерті
17.Переляк
18.Шлунково-кишкові розлади
19.Непритомність
20.Прилив крові до обличчя
21.Посилене потовиділення (не
пов’язане зі спекою)
0–5 норма
6-8 легкий рівень тривог
9-18 середній рівень тривоги /Більше 19 балів – високий рівень тривоги
ДОДАТОК 2
Оцінка рівня ситуативної (реактивної) тривожності
(Тест Спілбергера-Ханіна)
Тест Спілбергера-Ханіна належить до методик, за допомогою яких досліджують

психологічний феномен тривожності. Цей опитувальник складається з 20
висловлювань, які відносяться до тривожності як стану (стан тривожності,
реактивна або ситуативна тривожність) і з 20 висловлювань на визначення
тривожності як диспозиції, особливості особистості (властивість тривожності).
Що розуміє Спілбергер під обома мірами тривожності видно з наступної цитати:
"Стан тривожності характеризується суб'єктивними, свідомо сприйнятими
відчуттями загрози і напруги, що супроводжуються або пов'язані з активацією
або збудженням автономної нервової системи". Тривожність як риса особи,
очевидно, означає мотив або набуту поведінкову диспозицію, яка зобов'язує
індивіда до сприйняття широкого кола об'єктивно безпечних обставин, як таких,
90
які несуть загрозу, спонукаючи реагувати на них станами тривоги, інтенсивність
яких не відповідає величині реальної небезпеки.
Шкала реактивної і особистісної тривожності Спілбергера є єдиною методикою,

яка дозволяє диференційовано вимірювати тривожність і як властивість
особистості, і як стан. У нашій країні використовують тест у модифікації Ю. Л.
Ханіна (1976).
Реактивна (ситуативна) тривожність - стан суб'єкта в даний момент часу, який

характеризується емоціями, які суб'єктивно переживаються особою: напругою,
занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю у цій конкретній ситуації. Цей стан
виникає як емоційна реакція на екстремальну або стресову ситуацію і може бути
різним за інтенсивністю та динамікою у часі.
Мета роботи : визначити рівень ситуативної тривожності; провести тестування,

аналіз результатів, зробити порівняння з нормативами літературних даних.
Хід роботи:
1.Обстежуваному пропонується - " Уважно прочитайте кожне з наведених

тверджень і закресліть відповідну цифру справа залежно від того, як ви себе
почуваєте в даний момент. Над питаннями довго не замислюйтеся. Перша
відповідь, зазвичай, яка приходь в голову, є найбільш правильною, адекватною
Вашому стану".
2.Проводиться тестування з використанням опитувального бланка
Опитувальний бланк ситуативної тривожності (Спілбергера-Ханіна)
Ситуація
вірно
Напе
вно
Ні,
но
це
не
йс
Ді
1 Я спокійний 1 2 3 4
2 Мені нічого не загрожує 1 2 3 4
3 Я почуваю себе напружено 1 2 3 4
4 Я відчуваю жаль 1 2 3 4
91
5 Я почуваю себе вільно 1 2 3 4
6 Я розчарований 1 2 3 4
7 Мене хвилюють можливі невдачі 1 2 3 4
8 Я відчуваю себе відпочилим 1 2 3 4
9 Я стурбований 1 2 3 4
10 Я маю відчуття внутрішнього задоволення 1 2 3 4
11 Я впевнений у собі 1 2 3 4
12 Я нервую 1 2 3 4
13 Я не знаходжу собі місця 1 2 3 4
14 Я напружений 1 2 3 4
15 Я не відчуваю скованості 1 2 3 4
16 Я задоволений 1 2 3 4
17 Я заклопотаний 1 2 3 4
18 Я надто збуджений і мені не по собі 1 2 3 4
19 Мені радісно 1 2 3 4
20 Мені приємно 1 2 3 4
Показник ситуативної (реактивною) тривожності розраховується за формулою:

РТ = ∑1 - ∑2 + 35,
де ∑1 – сума закреслених цифр по пунктах 3, 4, 6, 7, 9, 12, 13,14, 17,18;
∑2 – сума закреслених цифр по пунктах 1, 2, 5, 8, 10, 11, 15, 16, 19, 20.
Якщо РТ не перевищує 30, то, особа, яку опитували, не відчуває особливої
тривоги, тобто у неї в даний момент виявляється низька тривожність. Якщо сума
знаходиться в інтервалі 31-45, то це означає помірну тривожність. При 46 і
більше - тривожність висока.
Дуже висока тривожність (> 46) прямо корелює з наявністю невротичного
конфлікту, з емоційними і невротичними зривами і з психосоматичними
захворюваннями.
92
Низька тривожність (<12), навпаки, характеризує стан як депресивний,
ареактивний, з низьким рівнем мотивацій. Але іноді дуже низька тривожність у
показниках тесту є результатом активного витіснення особою високої тривоги з
метою показати себе в "кращому світлі".
Результати записати у зошиті і сформулювати висновок про рівень реактивної
тривожності обстеженої особи.
93
ДОДАТОК 3
Дослідження стану людини за допомогою тесту диференціальної

самооцінки функціонального стану - опитувальника САН
Тест "САН", назва якого складається з перших букв слів "Самопочуття",

"Активність", "Настрій", був розроблений співробітниками Московського
медичного інституту імені І. М. Сєченова: В. А. Доскіним, Н. А. Лаврентєвою,
М. П. Мірошніковим і В. Б. Шарай і уперше опублікований в 1973 році. "САН"
використовується для визначення функціонального стану людини і його змін
впродовж певних інтервалів часу (наприклад, робочої зміни, етапів навчання і
тренажу або різних періодів соціальної або медичної реабілітації). "САН" - це
бланк (Табл. 38), на якому нанесені 30 пар слів протилежного значення, що
відображають різні сторони самопочуття, активності і настрою.
Метод дослідження функціонального стану людини полягає у тому, що

опитуваному пропонується поставити оцінку своєму стану (оцінити міру
вираженості кожної ознаки). Шкала оцінок представлена сімома градаціями.
Між парами слів розташовані цифри 3-2-1-0- 1-2-3. Завдання опитуваного
полягає у тому, щоб вибрати і відмітити цифру, що найбільш точно відображає
його стан у момент обстеження.
Кожну категорію характеризують 10 пар слів. Десятиразове пред'явлення

полярних слів - характеристик однієї і тієї ж категорії дозволяє отримати
надійніші дані.
Мета роботи: визначити рівень самопочуття, активності і настрою людини;

провести тестування, аналіз результатів, зробити порівняння з нормативними
даними літератури.
94
Хід роботи :
1. Особі, яку обстежують, дають інструкцію, в якій вказано, що вона

повинна співвставити свій стан зі шкалою 3 2 1 0 1 2 3 кожної пари ознак.
Наприклад, між парою тверджень "САМОПОЧУТТЯ ХОРОШЕ" і
"САМОПОЧУТТЯ ПОГАНЕ" розташовані цифри 3 2 1 0 1 2 3. Цифра "0"
відповідає середньому самопочуттю, яке обстежуваний не може віднести ні до
поганого, ні до хорошого. Одиниця, яка знаходиться зліва від "0" відображає
самопочуття - вище за середній, а цифра три - відповідає прекрасному
самопочуттю. Ті ж цифри в цьому рядку, що стоять праворуч від цифри "0",
аналогічо характеризують самопочуття досліджуваного нижче середнього.
Таким чином, послідовно розглядається і оцінюється кожен рядок цього
опитувальника.
У кожному випадку, відносно кожної пари тверджень обстежуваний здійснює

свій вибір відмічаючи необхідне значення шкали "3 2 1 0 1 2 3".
Під час обробки результатів усі оцінки перекодовують в ряд від 1 до 7, причому
бал "3" шкал 3 2 1 0 1 2 3, що відповідає поганому самопочуттю, низькій
активності і поганому настрою набуває значення 1, бал "0" оцінюється цифрою
4, бал 3, який відображає хороше самопочуття, високу активність і гарний
настрій, набуває значення 7.
Підсумком аналізу результатів дослідження є сума значення балів по окремих

шкалах- "самопочуття", "активність", "настрій».
95
Бланк тесту диференціальної самооцінки функціонального стану
(САН)
1 САМОПОЧУТТЯ ХОРОШЕ 32 1 01 2 3 САМОПОЧУТТЯ ПОГАНЕ
2 ПОЧУВАЮ СЕБЕ ПОЧУВАЮ СЕБЕ
32 1 01 2 3
СИЛЬНИМ СЛАБКИМ
3 ПАСИВНИЙ 3 2 1 0 1 2 3 АКТИВНИЙ
4 МАЛОРУХОМИЙ 3 2 1 0 1 2 3 РУХЛИВИЙ
5 ВЕСЕЛИЙ 3 2 1 0 1 2 3 СУМНИЙ
6 ГАРНИЙ НАСТРІЙ 3 2 1 0 1 2 3 ПОГАНИЙ НАСТРІЙ
7 ПРАЦЕЗДАТНИЙ 3 2 1 0 1 2 3 РОЗБИТИЙ
8 ПОВНИЙ СИЛ 3 2 1 0 1 2 3 ЗНЕСИЛЕНИЙ
9 ПОВІЛЬНИЙ 3 2 1 0 1 2 3 ШВИДКИЙ
10 БЕЗДІЯЛЬНИЙ 3 2 1 0 1 2 3 ДІЯЛЬНИЙ
11 ЩАСЛИВИЙ 3 2 1 0 1 2 3 НЕЩАСНИЙ
12 ЖИТТЄРАДІСНИЙ 3 2 1 0 1 2 3 ПОХМУРИЙ
13 НАПРУЖЕНИЙ 3 2 1 0 1 2 3 РОЗСЛАБЛЕНИЙ
14 ЗДОРОВИЙ 3 2 1 0 1 2 3 ХВОРИЙ
15 БЕЗУЧАСНИЙ 3 2 1 0 1 2 3 ЗАХОПЛЕНИЙ
16 БАЙДУЖИЙ 3 2 1 0 1 2 3 СХВИЛЬОВАНИЙ
17 ЗАХОПЛЕНИЙ 3 2 1 0 1 2 3 СУМОВИТИЙ
18 РАДІСНИЙ 3 2 1 0 1 2 3 ЗАСМУЧЕНИЙ
19 ВІДПОЧИВШИЙ 3 2 1 0 1 2 3 ВТОМЛЕНИЙ
20 СВІЖИЙ 3 2 1 0 1 2 3 ВИСНАЖЕНИЙ
21 СОНЛИВИЙ 3 2 1 0 1 2 3 ЗБУДЖЕНИЙ
22 БАЖАННЯ ВІДПОЧИТИ 3 2 1 0 1 2 3 БАЖАННЯ ПРАЦЮВАТИ
23 СПОКІЙНИЙ 3 2 1 0 1 2 3 ЗАКЛОПОТАНИЙ
24 ОПТИМІСТИЧНИЙ 3 2 1 0 1 2 3 ПЕСИМІСТИЧНИЙ
25 ТАКИЙ, ЩО ШВИДКО
ВИТРИВАЛИЙ 32 1 01 2 3
СТОМЛЮЄТЬСЯ
26 БАДЬОРИЙ 3 2 1 0 1 2 3 В'ЯЛИЙ
27 МІРКУВАТИ ВАЖКО 3 2 1 0 1 2 3 МІРКУВАТИ ЛЕГКО
28 РОЗСІЯНИЙ 3 2 1 0 1 2 3 УВАЖНИЙ
29 ПОВНИЙ НАДІЙ 3 2 1 0 1 2 3 РОЗЧАРОВАНИЙ
30 ЗАДОВОЛЕНИЙ 3 2 1 0 1 2 3 НЕВДОВОЛЕНИЙ
Робиться розрахунок суми балів згідно ключа до тесту.
Самопочуття сума балів за питання: 1, 2, 7, 8, 13, 14, 19, 20, 25, 26.
Активність сума балів за питання: 3, 4, 9, 10, 15, 16, 21, 22, 27, 28.
Настрій сума балів за питання: 5, 6, 11, 12, 17, 18, 23, 24, 29, 30.
96
Отримана за кожною шкалою сума знаходиться в межах від 10 до 70 і дозволяє
виявити функціональний стан індивіда в даний момент часу за принципом:
o < 30 балів - низька оцінка;
o 30 - 50 балів - середня оцінка;
o > 50 балів - висока оцінка.
3. Заповнюється підсумкова таблиця, робиться висновок про поточний

рівень самопочуття, активності та настрій обстеженої особи.
97
ДОДАТОК 4
УКРАЇНА
НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКА МІСЬКА РАДА
ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
п’ята сесія восьмого скликання
від 04.03.2021 № 104
Про внесення змін до Положення

про Новоград-Волинський міський
центр соціальних служб
Керуючись статтею 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в
Україні”,статтею 17 Закону України “Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та
молоддю”, постановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід 01.06.2020 № 479
“Деякіпитаннядіяльностіцентрівсоціальних служб”, розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 12.06.2020 № 711-р “Про визначення адміністративних
центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської
області”, міська рада
ВИРІШИЛА:
1.Внести зміни до Положення про Новоград-Волинський міський центр

соціальних служб, затвердженого рішенням міської ради від 22.10.2020
№1038“Про затвердження передавального акту, Положення та структури
Новоград-Волинського міського центру соціальних служб”, затвердивши його в
новій редакції ( додається).
98
2 .Директору Новоград-Волинського міського центру соціальних служб
забезпечити державну реєстрацію Положення відповідно до вимог чинного
законодавства.
3. Контроль за виконанням цього рішення покласти напостійну комісію
міської радиз питань соціальної політики, охорони здоров’я, освіти, культури та
спорту(Широкопояс О.Ю.) тазаступника міського голови Борис Н.П.
Міський голова М.П.

Боровець
Додаток
до рішення міської ради
від 22.10.2020 № 1038
(зі змінами згідно
рішення міської ради
від 04.03.2021 № 104)
ПОЛОЖЕННЯ
про Звягельський міський центр соціальних служб
1. Звягельський міський центр соціальних служб (далі - центр) - заклад, що

проводить соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, які належать до
вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах
та потребують сторонньої допомоги, і надає їм соціальні послуги.
2. Центр утворюється, реорганізується та ліквідується рішенням
Звягельської міської ради.
Діяльність центру повинна відповідати критеріям діяльності надавачів
3. Методичний та інформаційний супровід діяльності центру забезпечує
Житомирський обласний центр соціальних служб.
4. Центр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України,
актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами
Мінсоцполітики, Держсоцслужби, іншими нормативно-правовими актами у
сфері соціальної роботи та надання соціальних послуг, а також цим
Положенням.
5. Центр провадить діяльність за принципами гуманізму, забезпечення
рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, поваги до честі та гідності,
толерантності, законності, соціальної справедливості, доступності та
відкритості, неупередженості та безпечності, добровільності, індивідуального
99
підходу, комплексності, конфіденційності, максимальної ефективності та
прозорості використання надавачами соціальних послуг бюджетних та інших
коштів, забезпечення високого рівня якості соціальних послуг.
6. Основними завданнями центру є:
- проведення соціально-профілактичної роботи, спрямованої на
запобігання потраплянню у складні життєві обставини осіб та сімей з дітьми;
- надання особам і сім’ям з дітьми комплексу соціальних послуг відповідно
до їх потреб згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої
влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері
сім’ї та дітей, з метою подолання складних життєвих обставин та мінімізації
негативних наслідків таких обставин.
7. Для реалізації своїх повноважень центр може утворювати стаціонарні служби
(відділення) та денні служби (відділення), що виконують окремі функції.
8. Центр відповідно до визначених для нього завдань:
1) здійснює заходи щодо:
запобігання потраплянню у складні життєві обставини осіб та сімей,
упровадження новітніх соціальних технологій, спрямованих на недопущення,
мінімізацію чи подолання складних життєвих обставин;
виявлення отримувачів соціальних послуг та ведення їх обліку;
соціальної та психологічної адаптації дітей-сиріт і дітей, позбавлених
батьківського піклування, осіб з їх числа з метою підготовки до самостійного
життя, організації наставництва;
надання особам, які постраждали від домашнього насильства, та особам,
які постраждали від насильства за ознакою статі, вичерпної інформації про їх
права та можливість отримання допомоги;
2) проводить оцінювання потреб осіб/сімей, які належать до вразливих
груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, у
соціальних послугах, визначає методи соціальної роботи, забезпечує
психологічну підтримку;
3) надає соціальні послуги відповідно до державних стандартів соціальних
послуг, зокрема:
соціального супроводу;
консультування;
соціальної профілактики;
соціальної інтеграції та реінтеграції;
соціальної адаптації;
соціального супроводу сімей, в яких виховуються діти-сироти та діти,
позбавлені батьківського піклування;
кризового та екстреного втручання;
представництва інтересів;
інші соціальні послуги відповідно до визначених потреб;
100
4) забезпечує соціальне супроводження прийомних сімей і дитячих
5) забезпечує соціальний патронаж осіб, які відбули покарання у вигляді
подальшого відбування зазначених видів покарань на підставах, передбачених
законом;
6) складає план реабілітації особи, яка постраждала від торгівлі людьми;
7) вносить відомості до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних
послуг;
8) проводить моніторинг та оцінювання якості наданих ним соціальних
послуг;
9) створює умови для навчання та підвищення кваліфікації фахівців, які
надають соціальні послуги;
10) взаємодіє з іншими суб’єктами системи надання соціальних послуг, а
також з органами, установами, закладами, фізичними
особами-підприємцями, які у Звягельській міській територіальній громаді в
межах своєї компетенції надають допомогу вразливим групам населення та
особам/сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, та/або
забезпечують їх захист;
11) інформує жителів Звягельської міської територіальної громади та
кожного отримувача соціальних послуг у формі, доступній для сприйняття
особами з будь-яким видом порушення здоров’я, про перелік соціальних
послуг, які він надає, обсяг і зміст таких послуг, умови та порядок їх
отримання;
12) інформує жителів Звягельської міської територіальної громади про
сімейні форми виховання та проводить попередній відбір кандидатів у
прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі;
13) бере участь у визначенні потреб населення Звягельської міської
територіальної громади у соціальних послугах, а також у розробленні та
виконанні програм надання соціальних послуг, розроблених за результатами
визначення потреб населення Звягельської міської територіальної громади у
соціальних послугах;
14) готує статистичні та інформаційно-аналітичні матеріали стосовно
наданих соціальних послуг і проведеної соціальної роботи, які подає
засновнику;
15) забезпечує захист персональних даних осіб, сімей, які перебувають у
складних життєвих обставинах, інших вразливих категорій осіб, яким центром
надаватимуться соціальні послуги, а також осіб, що повідомили про
перебування осіб/сімей у складних життєвих обставинах, відповідно до Закону
України “Про захист персональних даних”.
9. Центр має право:
самостійно визначати форми та методи роботи;
101
подавати до органів державної влади та органів місцевого самоврядування
запити на інформацію, необхідну для організації надання соціальних послуг, та
отримувати таку інформацію;
залучати на договірній основі підприємства, установи, організації та
волонтерів до надання соціальних послуг;
залучати грошові кошти та інші ресурси (людські, матеріальні,
інформаційні тощо), необхідні для надання соціальних послуг.
10. Підставою для надання центром соціальних послуг є:
направлення особи/сім’ї для отримання соціальних послуг, видане
відповідно до рішення департаменту праці та соціального захисту Звягельської
міської ради про надання послуг центром;
результати оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах.
11. Прийняття рішення про надання соціальних послуг центром,
визначення їх обсягу, строку, умов надання та припинення, призначення
фахівця, відповідального за ведення випадку особи/сім’ї, проводиться в
порядку, передбаченому законодавством.
12. Центр очолює директор, якого призначає на посаду та звільняє з посади
в установленому законодавством порядку за контрактом міський голова.
Контракт укладається на строк від одного до п’яти років, шляхом конкурсного
відбору. Конкурс на зайняття посади директора оголошується розпорядженням
міського голови. Конкурсна комісія для проведення конкурсу створюється
розпорядженням міського голови.
13. Директор центру:
організовує роботу центру, персонально відповідає за виконання центром
визначених для нього завдань;
здійснює контроль за повнотою та якістю надання соціальних послуг
особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, відповідно до
державних стандартів і нормативів;
забезпечує своєчасне подання звітів про роботу центру до органу, яким
утворено центр;
затверджує положення про структурні підрозділи (служби) центру;
затверджує посадові інструкції працівників центру;
призначає в установленому порядку на посаду та звільняє з посади
працівників центру;
затверджує правила внутрішнього розпорядку центру та контролює їх
виконання;
видає відповідно до компетенції накази, організовує та контролює їх
виконання;
укладає договори, діє від імені центру і представляє його інтереси;
розпоряджається коштами центру в межах затвердженого кошторису;
забезпечує фінансово-господарську діяльність центру, створення та
розвиток матеріально-технічної бази для проведення комплексу заходів/
102
надання соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих
обставинах;
забезпечує проведення атестації працівників центру в порядку,
визначеному законодавством, та сприяє підвищенню їх кваліфікації;
вживає заходів до поліпшення умов праці, дотримання правил охорони
праці, внутрішнього трудового розпорядку, санітарної та пожежної безпеки;
виконує інші повноваження, передбачені законодавством.
14. Положення затверджується міської радою. Кошторис і штатний розпис
центру затверджуються міським головою.
Примірний штатний норматив чисельності працівників центру
затверджується Мінсоцполітики.
15. Діяльність центру фінансується за рахунок коштів бюджету міської
територіальної громади та інших джерел, не заборонених законодавством.
16. Соціальні послуги надаються центром за рахунок бюджетних коштів із
встановленням диференційованої плати залежно від доходу отримувача
соціальних послуг або за рахунок отримувача соціальних послуг / третіх осіб.
Розмір плати за соціальні послуги визначається центром в установленому
законодавством порядку і затверджується його директором.
Кошти, що надходять від надання платних соціальних послуг,
використовуються в установленому законодавством порядку.
17. Умови оплати праці, тривалість робочого часу та відпусток працівників
центру встановлюються відповідно до законодавства.
18. Центр забезпечує для працівників, які надають соціальні послуги:
створення належних умов для професійної діяльності, у тому числі шляхом
підвищення кваліфікації, супервізії;
проведення профілактичного медичного огляду;
захист професійної честі, гідності та ділової репутації, зокрема в судовому
порядку;
надання спеціального одягу, взуття, інвентарю, велосипедів, проїзних
квитків або виплату грошової компенсації за їх придбання відповідно до норм,
затверджених засновником;
створення безпечних умов праці.
19. Ведення діловодства, бухгалтерського обліку та статистичної звітності
проводиться відповідно до законодавства.
20. Моніторинг та оцінювання якості соціальних послуг проводиться
відповідно до законодавства.
21. Центр володіє та користується майном, придбаним за рахунок коштів
бюджету міської територіальної громади та інших джерел, не заборонених
законодавством.
Центр має право на придбання та оренду обладнання, необхідного для
забезпечення його функціонування.
103
22. Центр є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в
Звягельському управлінні державної казначейської служби України в
Житомирській області, печатку із своїм найменуванням, штамп та бланк.
Секретар міської ради О.В.Гвозденко
ДОДАТОК 4
УКРАЇНА
НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКА МІСЬКА РАДА
ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
шістнадцята сесія восьмого скликання
від 25.11.2021 № 372
Про затвердження Програми

“Соціальний захист вразливих
категорій населення на 2022-2026
роки”
Керуючись статтею 25, пунктом 22 частини першої статті 26 Закону України

„Про місцеве самоврядування в Україні“, Законом України,,Про соціальні
послуги“, з метою забезпечення оптимального функціонування цілісної системи
соціальної роботи з підтримки вразливих категорій населення, міська рада
ВИРІШИЛА:
1. Інформацію про виконання Програми “Соціальний захист вразливих категорій
населення на 2017-2021 роки”, затвердженої рішенням міської ради від
104
23.12.2016 № 212 зі змінами за 2021 рік, взяти до уваги.
2. Затвердити Програму ,,Соціальний захист вразливих категорій населення на
2022 – 2026роки“(далі – Програма), що додається.
3. Рішення міської ради від 23.12.2016 № 212,,Про затвердження
програми ,,Соціальний захист вразливих категорій населення на 2017–2021
роки“зі змінами визнати таким, що втратило чинність з 01.01.2022 року.
4. Фінансування Програми здійснювати в межах коштів, передбачених на
відповідний бюджетний період.
5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію
міської ради з питань соціальної політики, охорони здоров’я, освіти, культури
та спорту (Широкопояса О.Ю.та заступника міського голови Борис Н.П.).
Міський голова Микола БОРОВЕЦЬ
Додаток
до рішення міської ради
від 25.11.2021 № 372
Програма ,,Соціальний захист вразливих категорій населення

на 2022 – 2026 роки”
І. Загальна характеристика Програми
1. Ініціатор розроблення Програми Новоград-Волинський міський

2. Розробник Програми Новоград-Волинський міський

3. Відповідальний виконавець Новоград-Волинський міський

Програми центр соціальних служб
4. Учасники Програми Новоград-Волинський міський

центр соціальних служб;
Служба у справах дітей міської ради
105
Новоград-Волинський РВП ГУНП в
Житомирській області (за згодою);
Відокремлений підрозділ
громадської організації «
Об’єднання дружин і матерів бійців
учасників АТО» у місті Новоград-
Волинський( за згодою);
Благодійний фонд «Нехай твоє
серце б’ється»( за згодою);
Новоград-Волинський районний
відділ філії Державної установи
«Центр пробації» у Житомирській
області( за згодою);
Міський центр зайнятості (за
згодою);
Підприємства, установи, організації
міста (по мірі необхідності)
5. Терміни реалізації Програми 2022 – 2026 роки
6. Основні джерела фінансування Бюджет міської територіальної

Програми громади,благодійна допомога
інші джерела, не заборонені
законодавством
І. Загальні положення
Програма ,,Соціальний захист вразливих категорій населення на 2022 –

2026 роки” (далі - Програма) – це комплекс заходів, які реалізовуватимуться з
метою надання соціальних послуг сім’ям, дітям та молоді, які опинились у
складних життєвих обставинах та не в змозі подолати їх самостійно.
106
Програма спрямована на реалізацію положень Конституції України, законів
України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства
соціальної політики України, рішеньНовоград-Волинської міської ради, її
виконавчого комітету, розпоряджень міського голови з метою підтримки
соціально вразливих категорій населення територіальної громади Новоград-
Волинським міським центром соціальних служб.
Правовою основою розроблення та реалізації Програми є Конституція України,

Конвенція про права дитини, Сімейний кодекс України, Закони України «Про
соціальні послуги», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю»,
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення
соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми», «Про соціальну
адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або
позбавлення волі на певний строк», «Про запобігання та протидію домашньому
насильству», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і
чоловіків», «Про протидію торгівлі людьми», ст. 34 Закону України «Про
місцеве самоврядування в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від
01.06.2020 № 587 «Про організацію надання соціальних послуг», від 03.03.2020
№ 177 «Деякі питання діяльності центрів надання соціальних послуг», від
01.06.2020 № 585 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які
перебувають у складних життєвих обставинах», від 01.06.2020 № 586 «Деякі
питання захисту дітей в умовах боротьби з наслідками гострої респіраторної
хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами),
наказів Міністерства соціальної політики України від 30.12.2020 р. № 868
«Деякі питання адміністрування надання місцевими державними
адміністраціями і територіальними громадами соціальної підтримки у сферах
соціального захисту населення та захисту прав дітей», від 23.06.2020 № 429
«Про затвердження Класифікатора соціальних послуг», зареєстрованого в
107
Міністерстві юстиції України 09.07.2020 за № 643/34926, від 13.07.2018 № 1005
«Про затвердження форм обліку соціальної роботи з сім’ями/особами, які
перебувають у складних життєвих обставинах», зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 16.08.2018 за № 943/32395, Положення про Новоград-
Волинський міський центр соціальних служб, затвердженого рішенням
Новоград-Волинської міської ради від 04.03.2021 № 104.
Програма спрямована на підтримку соціально вразливих категорій
населення громади, отримувачів соціальних послуг Новоград-Волинського
міського центру соціальних служб, які опинилися у складних життєвих
обставинах, або які мають ризик потрапляння через вплив несприятливих
зовнішніх та/або внутрішніх чинників.
Соціально вразливими категоріями населенняє представники вразливих

верств населення, а саме: «групи ризику», які є об’єктом постійної уваги
представників соціальних служб. До них належать:
1. постраждалі від торгівлі людьми;
2. постраждалі від жорстокого поводження та насильства;
3. одиноки матері (батьки);
4. постраждалі від збройних конфліктів та тимчасової окупації(у т.ч.
внутрішньо переміщені сім'ї, сім'ї учасників АТО);
5. сім'ї, в яких є ризик соціального сирітства (у т.ч. матері, які мали
намір відмовитися від новонародженої дитини);
6. сім'ї, члени яких перебувають / перебували у конфлікті з законом;
7. сім'ї, яких торкнулася проблема ВІЛ;
8. сім'ї, де є алко/наркозалежні члени родини;
9. сім'ї, де один чи кілька членів мають інвалідність;
10.сім'ї опікунів / піклувальників;
11.прийомні сім’ї;
12.дитячі будинки сімейного типу;
108
13.сім’ї, дітей з яких влаштовано в сім’ю патронатного вихователя;
14.особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування;
15.сім'ї, де батьки або особи, які їх замінюють ухиляються від виконання
батьківських обов’язків.
Світова практика доводить, що існує необхідність створення моделі
надання якісних соціальних послуг сім’ям, дітям та молоді, які опинилися в
складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги.
Кваліфікована діяльність із здійснення заходів для поліпшення або відтворення
якості життєдіяльності, повернення до повноцінного життя осіб, які
перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої
допомоги є виключним і переважним видом діяльності суб’єктів соціальної
роботи.
Протягом 2021 року в Новоград-Волинському міському центрі соціальних

служб на обліку сімей, які опинились у складних життєвих обставинах
перебувало 168 сімей, в яких виховується 354 дитини.
Під соціальним супроводом перебувало 73сім’ї, в яких виховується 154 дитини

та 6 окремих осіб.
Відвідано більше 800сімейз метою з’ясування наявності складних життєвих

обставин, здійснення оцінки потреб сім’ї/особи, перевірки факту вчинення
насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення, бездоглядності дітей, з
метою з’ясування стану утримання та виховання дітей-сиріт, дітей,
позбавлених батьківського потенціалу, які проживають в сім’ях опікунів,
піклувальників, сімей, діти з яких перебували в інтернатних закладах.
Під соціальним супроводженням перебуває 5 прийомних сімей та 2 дитячих

будинки сімейного типу в яких виховується 23 дітей-сиріт, дітей позбавлених
батьківського піклування та 3 особи після 18 років.
109
З сім’ями внутрішньо переміщених осіб та сім’ями загиблих учасників
АТО/ООС, Новоград-Волинський міський центр соціальних служб проводив
протягом 2023 року наступні заходи:
-у квітні відбувся онлайн майстер-клас "Виготовлення великодньої листівки"
спільно з Новоград-Волинським науково-технічним центром учнівської молоді
(гурток «Майстерня декору»);
-у травні з нагоди Дня Матері та Міжнародного Дня сім’ї організовано та
проведено святковий захід «Вірне серце» для дружин та матерів, які втратили
своїх чоловіків та синів в АТО спільно ГО «Об’єднання дружин і матерів бійців
учасників АТО» у місті Новоград-Волинський та 31-м Гарнізонним Будинком
Офіцерів;
-у червні в рамках відзначення Міжнародного Дня захисту дітей спільно з
Палацом дітей та молоді проведено розважальну програму для дітей загиблих
учасників АТО та для дітей, які виховуються в прийомних сім’ях та дитячих
будинках сімейного типу Новоград-Волинської територіальної громади (веселі
різноманітні конкурси, вручено призи, морозиво (ТОВ «Рудь») та флаєра для
безкоштовного відвідування дитячих атракціонів на дитячому майданчику
«Мультяшки»);
-у липні в рамках відзначення Дня родини для сімей демобілізованих учасників
АТО/ООС організовано екскурсію в краєзнавчий музей міста Новограда-
Волинського, який є однією з візитівок міста, з проведенням квесту «Пізнай
своє місто»;
-у липні організовано та проведено для батьків, дітей та дружин загиблих
воїнів-учасників АТО/ООС, прийомних сімей, дитячих будинків сімейного
типу захоплюючу екскурсію до Умані в парк Софіївка, екскурсійний
відпочинок у місті Вінниця - фонтан ROSHEN;
-у серпні в рамках відзначення Дня пам'яті захисників України, які загинули в
боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України,
110
Центром організовано та спільно з КЗ «Центр позашкільної освіти» проведено
майстер-клас для батьків, дружин та дітей із сімей загиблих учасників
АТО/ООС з виготовлення композиції соняха «Війна та квіти: вплетені символи
незламності духу»;
-у вересні до Дня захисників та захисниць України організовано майстер-клас
для батьків, дружин та дітей із сімей загиблих учасників АТО/ООС
«Декоративний розпис» на базі «Соціального простору» Центральної
бібліотеки імені Ю.Ковальського.
ІІ. Мета Програми
Метою Програми є підтримка вразливих категорій населення громади,

соціальних служб, які опинилися у складних життєвих обставинах, або які
мають ризик потрапляння через вплив несприятливих зовнішніх та/або
внутрішніх чинників шляхом: проведення соціально-профілактичної роботи,
спрямованої на запобігання потраплянню в складні життєві обставини
осіб/сімей, які належать до вразливих груп населення та наданням
особам/сім’ям комплексу соціальних послуг, яких вони потребують, з метою
мінімізації або подолання таких обставин, та спрямованих на підтримку
виховної функції сім'ї, утвердження цінностей фізичного здоров’я,
матеріального та соціального благополуччя, створення належних умов для
забезпечення реалізації права кожної дитини на виховання в сім'ї, запобігання
поширенню соціального сирітства, різних видів асоціальної поведінки,
популяризацію переваг здорового способу життя.
ІІІ. Основні завдання Програми
Актуальність розроблення і прийняття Програми “Соціальний захист

вразливих категорій населення на 2022-2026 роки” зумовлена необхідністю
111
реалізації в громаді сучасної державної політики з питань соціальної підтримки
соціально вразливих верств населення територіальної громади.
Складне соціально-економічне становище значної кількості населення,
послаблення виховної функції сім’ї загострили проблеми дитячої
бездоглядності, злочинності серед підлітків та молоді, поширенні алкоголізму,
наркоманії, ВІЛ/СНІДу. Залишається актуальною та важливою система
нематеріальної підтримки родини/осіб а саме: попередження сімейного
неблагополуччя, посилення відповідальності батьків за виховання дітей,
відновлення виховної функції сім’ї та підтримка біологічних сімей, в які діти
повернулися після перебування у закладах державного утримання. Саме
фахівцями міського центру соціальних служб здійснюється комплексна
соціальна робота із родинами/особами, які одержують практичну соціальну
підтримку у подоланні складних життєвих обставин.
В умовах сьогодення існує необхідність охоплення соціальною підтримкою всю
територіальну громаду, виявлення на ранніх етапах сімей та осіб у складних
життєвих обставинах, з вразливих верств населення, оскільки кожна людина на
різних етапах свого життя стикається з соціальними, економічними,
політичними, правовими, екологічними, виробничими та іншими соціальними
ризиками, які вона часто не може подолати самостійно.
Програма покликана забезпечити реалізацію заходів, спрямованих на

виявлення та облік сімей/осіб, які опинились в складних життєвих обставинах,
(або мають ризик потрапляння) та вчасне надання їм підтримки, та, як
результат, - зменшення кількості сімей/осіб, які потребують сторонньої
допомоги. Варто зазначити, що в разі виникнення складних життєвих обставин
в сім’ї, насамперед, страждають діти, тому попередження виникнення складних
життєвих обставин сприятиме збереженню та забезпеченню прав дітей на
виховання в біологічній сім’ї чи в альтернативних формах сімейного виховання
(усиновлення, опіка/піклування, прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного
112
типу, патронатна сім’я). Актуальним залишаються заходи із соціальної
адаптації осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування, спрямовані на підготовку до самостійного, сімейного життя,
сприянні в отриманні освіти та постановки на квартирний облік. Однією з
категорій осіб, які потрапляють в складні життєві обставини, залишаються
особи, які перебувають у конфлікті із законом, в тому числі і неповнолітні.
Робота з даними особами включає в себе надання допомоги звільненим особам
та особам, які відбувають альтернативні види покарань, шляхом здійснення
комплексу правових, економічних, організаційних, психологічних, соціальних
та інших заходів, зокрема надання послуг, спрямованих на їх соціальну
адаптацію.
IV. Обсяги та джерела фінансування Програми
Фінансове забезпечення реалізації Програми здійснюється за рахунок коштів

бюджету міської територіальної громадита інших джерел фінансування, що не
суперечать чинному законодавству.
Обсяг фінансування Програми за рахунок коштів бюджету міської терито-

ріальної громадивизначається щороку, виходячи з можливостей фінансового
забезпечення у відповідному бюджетному періоді.
V. Очікувані результати виконання Програми
Виконання поставлених завдань Програми, в цілому, дасть змогу покращити

умови функціонування сімей/осіб, що зазнали труднощів, та забезпечити їх
право на гідні умови життя. А також, дасть змогу на:
 проведення соціально-профілактичної роботи, спрямованої на

дітьми (тренінгових занять; консультацій; бесід; груп взаємопідтримки;
113
майстер-класів, сімейних свят) для вразливих категорій населення
громади із залученням відповідних фахівців;
 проведення благодійних акцій та інформаційних кампаній (в. т. ч.
використовуючи мережу Інтернет) для надання адресної допомоги у
розв’язанні соціально-побутових проблем сімей/осіб, які перебувають у
складних життєвих обставинах;
 проведення серед сімей, дітей та молоді інформаційно-просвітницької
роботи (лекцій; бесід; розповсюдження соціальної реклами (друкованої
продукції, відео-, аудіо- матеріалів) наданих державними та
громадськими організаціями, або виготовлених самостійно відповідно до
стандартів, в т. ч. використовуючи мережу Інтернет) спрямованої на
формування стандартів позитивної поведінки; підготовки до
самостійного, сімейного життя; здорового способу життя; попередження
поширення злочинності, дитячої бездоглядності; алкоголізму,
наркоманії, ВІЛ/СНІДу; підвищення престижу сім’ї; інформування про
сімейні форми виховання дітей;
 проведення просвітницько-профілатичних заходів, акцій, спрямованих на
профілактику соціально-небезпечних хвороб і пропаганду здорового
способу життя;
 забезпечення соціального супроводження прийомних сімей і дитячих
 організацію та проведення різнопланових заходів з батьками, дружинами
та дітьми загиблих учасників АТО/ООС.
 забезпечення соціальної підтримки сімей учасників АТО; внутрішньо
переміщених сімей; осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування; осіб, які відбули покарання у вигляді
подальшого відбування зазначених видів покарань на підставах,
114
передбачених законом;нарко, алкозалежних, ВІЛ-інфікованих, хворих на
СНІД; осіб постраждалих від торгівлі людьми, від жорстокого
поводження та насильства;
 забезпечення соціальної підтримки сімей та осіб вищезазначених
категорій, які проживають у приєднаних старостинських округах;
 забезпечення діяльності спеціалізованої служби психологічної допомоги
«Телефон Довіри»
 інформування населення через засоби масової інформації про перелік,
зміст соціальних послуг, які надає міський центр соціальних служб.
VI. Напрями діяльності та заходи Програми "Соціальний захист вразливих

категорій населення на 2022 - 2026 роки"
Відп Обсяг фінансування, тис. грн

Термі
№ о Джерела
н 2022 2023 2024 2025 2026
Назва заходу фінансуванн
п/п віда викон
я
ання
льні
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1. Здійснення соціальної роботи з МЦС Бюджет 2022 – Не Не Не Не Не потре

сім'ями, дітьми та молоддю, які С міської 2026 потре потр пот пот бує фінан
опинилися у складних життєвих терито- бує е ре ре
роки суван
обставинах та потребують фіна бує бує бує
ріальної
фіна фін фін ня
сторонньої допомоги, через громади нсува
нсув ан ан
забезпечення їх раннього ння
ання
виявлення шляхом сув сув
відвідування сімей, здійснення ан ан
оцінки потреб дітей та їх сімей, ня ня
постановки їх на облік,
вивчення їх потреб, планування
та визначення методів
допомоги, надання їм
соціальних послуг,
115
забезпечення за необхідності
соціального супроводу сімей та
осіб, які опинились у складних
життєвих обставинах, та
надання їм
спектру соціальних послуг
відповідно до державних
соціальних стандартів.
2. Надання відповідних МЦС Бюджет 2022 – В В В В В межах
соціальних послуг членам С міської 2026 межах меж ме ме фінан
сімей, які перебувають у терито- фінан ах жа жа
роки суван
складних життєвих обставинах, ріальної фіна х х
суван
громади н фін фін ня
щодо проблем насильства в
ня ан ан
сім’ї або реальної загрози його сува
вчинення н сув сув
Організація та проведення ан ан
ня
тренінгів, круглих столів, ня ня
заходів до Міжнародної акції
«16 днів
проти насильства» (листопад-
грудень)
3. Забезпечення діяльності МЦС Бюджет 2022 – В В В В В межах

мобільної бригади соціально- С міської 2026 межах меж ме ме фінан
психологічної допомоги терито- фінан ах жа жа
роки суван
особам, які постраждали від ріальної фіна х х
суван
домашнього насильства та/або
ня ан ан
насильства за ознакою статі. сува
н сув сув
ан ан
ня
ня ня
4. Профілактика раннього МЦС Бюджет 2022 – В В В В В межах

соціального сирітства, С міської 2026 межах меж ме ме фінан
поширення засад терито- фінан ах жа жа
роки суван
відповідального, ріальної фіна х х
суван
усвідомленого батьківства.
ня ан ан
Здійснення соціальної сува
роботи, спрямованої на н сув сув
запобігання відмовам від ан ан
116
новонароджених ня ня ня
дітей, забезпечення
психологічної та соціальної
підтримки вагітних
жінок та жінок, які народили
дитину, попередження фактів
раннього соціального
сирітства. Співпраця з
пологовим відділенням КНП
«Міськрай ТМО».
Попередження відмоввід
новонароджених дітей та
забезпечення соціальної
підтримки вагітних жінок, які
народили дитину, зокрема
неповнолітніх матерів.
5. Проведення просвітницько- МЦС Бюджет 2022 – В В В В В межах
профілатичних акцій, С міської 2026 межах меж ме ме фінан
спрямованих на профілактику терито- фінан ах жа жа
роки суван
соціально-небезпечних хвороб ріальної фіна х х
суван
і пропаганду здорового
ня ан ан
способу життя до: сува
н сув сув
- Міжнародного дня боротьби ан ан
з туберкульозом (24 березня); ня
ня ня
-Всесвітнього дня здоров'я
(07 квітня);
-Всесвітнього дня пам'яті
померлих від СНІДу (3-тя
неділя травня);
-Всесвітнього дня без тютюну
(31 травня);
- Міжнародного дня боротьби
із зловживанням наркотиками
й їх незаконних обігом (26
червня);
-Дня боротьби з торгівлею
людьми ( 28 липня);
-Дня порозуміння з ВІЛ-
позитивними людьми
117
(01грудня).
6. Проведення інформаційної МЦС Бюджет 2022 – В В В В В межах
кампанії "Візьми дитину у С міської 2026 межах меж ме ме фінан
родину", з метою терито- фінан ах жа жа
роки суван
популяризації сімейних форм ріальної фіна х х
суван
виховання дітей-сиріт та дітей
ня ан ан
позбавлених батьківського сува
піклування, пошуку н сув сув
потенційних прийомних ан ан
ня
батьків, батьків-вихователів, ня ня
усиновителів, опікунів,
піклувальників, патронатних
вихователів.
7. Здійснення соціального МЦС Бюджет 2022 – В В В В В межах

супроводження дитячих С міської 2026 межах меж ме ме фінан
будинків сімейного типу, терито- фінан ах жа жа
роки суван
прийомних сімей, опікунів, ріальної фіна х х
суван
піклувальників. Забезпечення
ня ан ан
діяльності клубу «Родоцвіт» сува
для прийомних сімей, дитячих н сув сув
будинків сімейного ан ан
ня
типу. Організація заходів на ня ня
відзначення:
-Дня Матері (2-га неділя
травня);
- Міжнародного дня сім'ї
(15 травня), організація
автобусних екскурсій містами
України;
- Дня захисту дітей ( 1червня);
- Дня усиновлення (30
вересня);
-Новорічно-різдвяних свят,
організація святкових заходів,
вручення солодких
подарунків.
118
8. Удосконалення роботи МЦС Бюджет 2022 – В В В В В межах
спеціалізованого формування С міської 2026 межах меж ме ме фінан
"Служби соціальної роботи у терито- фінан ах жа жа
роки суван
громаді". (заробітна плата ріальної фіна х х
суван
залученого спеціаліста).
ня ан ан
сува
н сув сув
ан ан
ня
ня ня
9. Здійснення соціальної роботи МЦС Бюджет 2022 – В В В В В межах

з учасниками С міської 2026 межах меж ме ме фінан
антитерористичної терито- фінан ах жа жа
роки суван
операції (АТО/ООС,) та їх ріальної фіна х х
суван
сім’ями: проведення оцінки
ня ан ан
потреб сімей, учасників сува
АТО/ООС та сімей загиблих н сув сув
військовослужбовців; ан ан
ня
забезпечення соціальним ня ня
супроводом (у разі потреби)
сімей, учасників АТО/ООС та
сімей загиблих
військовослужбовців.
Проведення заходів для сімей
учасників АТО та сімей
загиблих
військовослужбовців до:
- Великодня, організація
майстер-класу;
- Міжнародного дня боротьби
за права жінок і миру (8
березня).
- Дня Матері (2-га неділя
травня), організація майстер-
класу;
-Міжнародного дня сім'ї (15
травня), організація
автобусних екскурсій містами
119
України (Львів, Одеса, Харьків,
Луцьк);
-Дня захисту дітей ( 1 червня),
організації розважальної
програми;
-Дня родини (08 липня),
організація майстер-класу;
- Дня пам’яті захисників
України, які загинули в
боротьбі за незалежність,
суверенітет і територіальну
цілісність України ( 29 серпня),
організація майстер-класу,
створення відео про Героїв
сьогодення;
- Дня Захисника та Захиниць
України (14 жовтня),
організація заходів;
-Новорічно-різдвяних свят,
організація святкових заходів,
вручення солодких
подарунків;
10. Соціальна адаптація, облік МЦС Бюджет 2022 – В В В В В межах
дітей та осіб молодіжного віку, С міської 2026 межах меж ме ме фінан
які засуджені до покарань не терито- фінан ах жа жа
роки суван
пов’язаних із позбавленням ріальної фіна х х
суван
волі, звільнених від відбування
ня ан ан
покарань з випробуванням сува
або умовно-достроково та н сув сув
осіб, які повернулися з місць ан ан
ня
позбавлення волі. Надання ня ня
соціальних послуг особам, які
перебувають у конфлікті з
законом: здійснення
соціального супроводу (у разі
потреби); надання
психологічної, юридичної та
соціальної підтримки.
Проведення інформаційно-
просвітницьких заходів
спрямованих на профілактику
120
шкідливих звичок та вчинення
повторних злочинів.
11. Проведення просвітницької МЦС Бюджет 2022 – В В В В В межах
роботи для цільових груп осіб, С міської 2026 межах меж ме ме фінан
в т.ч. серед молоді, з питань терито- фінан ах жа жа
роки суван
здорового способу життя, ріальної фіна х х
суван
планування сім’ї та
ня ан ан
профілактики інфекцій, які сува
передаються статевим шляхом н сув сув
і ВІЛ, профілактики негативних ан ан
ня
явищ у молодіжному ня ня
середовищі.
Проведення акцій «Молодь
проти наркоманії,злочинності,
насильства». Розробка та
випуск буклетів, листівок з
питань відповідального
батьківства, підготовки молоді
до сімейного життя, пам’ятки,
буклети, сіті-лайти з питань
профілактики тютюнопаління,
алкоголізму, СНІДу,
наркоманії, ВІЛ-інфекції,
соціально небезпечних
захворювань, насильства та
іншої соціальної тематики.
Поширення соціальної
реклами у ЗМІ та у вигляді
друкованої продукції.
12. Придбання проїзних талонів МЦС Бюджет 2022 – В В В В В межах
С міської 2026 межах меж ме ме фінан
терито- фінан ах жа жа
роки суван
ріальної фіна х х
суван
ня ан ан
сува
н сув сув
ан ан
ня
ня ня
13. Капітальний ремонт МЦС Бюджет 2022 – В В В В В межах

приміщення центру соціальних С міської 2026 межах меж ме ме фінан
121
служб терито- роки фінан ах жа жа суван
ріальної фіна х х
суван ня
громади н фін фін
ня ан ан
сува
н сув сув
ан ан
ня
ня ня
Секретар міської ради Оксана ГВОЗДЕ

ДОДАТОК 5
АКТ № повідомлення / інформації _________ від ____ ____ _________
оцінки потреб
Організація _____________________________________________
сім’ї / особи
Фахівець, відповідальний за проведення оцінки потреб
________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
Початок _________________ Завершення ____________________
1. Загальна інформація про членів сім’ї / особу за місцем проживання (на момент
оцінювання) ____________________________________________________________________
Місце проживання (адреса) __________________________________________________
№ Реєстрація
Прізвище, ім’я, Місце роботи / за місцем
Дата Родинний Інвалід- Дієздат- Контактний
з/п навчання, проживання
народження зв’язок ність ність телефон
по батькові посада
так ні
122
2. Стан та потреби дитини * ____________________________________________________________
1

1) cамопочуття дитини, її зовнішній вигляд Ознаки СЖО**:
 відсутні,  наявні,  невідомо
 вага, зріст відповідають віку,  часто хворіє,  інвалідність,  хворобливий вигляд,  синці, гематоми,  опіки, 
порізи,  занедбаний вигляд,  одяг відповідає сезону,  одяг брудний,  не дотримується особистої гігієни, 
педикульоз, висипи на шкірі,  має чисту постільну білизну
 має медичну картку,  проходить профілактичний огляд,  перебуває на диспансерному обліку
Інформація
від дитини
від батьків
Інше
2) харчування Ознаки СЖО:

 відповідає віку,  нерегулярне,  часто буває голодна,  отримує гаряче харчування в школі
від дитини
1
* За наявності ознак жорстокого поводження з дитиною, її занедбаності спеціаліст має негайно повідомити службу у справах дітей.
** СЖО – складні життєві обставини.
123
Інше
3) навчання та досягнення Ознаки СЖО:

Відвідує:  дитячий садок,  школу,  заклад професійно-технічної освіти,  навчається за індивідуальним
планом,  інше; пропускає заняття без поважних причин:  інколи,  регулярно, постійно; успішність:
 відмінна,  добра,  задовільна,  незадовільна; займається в:  спортивній секції,  гуртках, 
не відвідує гуртки,  інше; наявні:  підручники, зошити,  іграшки, дитячі книжки
від дитини
Інше
4) емоційний стан Ознаки СЖО:

 урівноважена та спокійна,  активна,  радісна,  сумна,  надмірно збуджена,  виявляє агресію,
 пригнічена,  виявляє страх чи тривожність,  говорить про наміри суїциду,  замкнута і мовчазна
від дитини
Інше
5) шкідливі звички та ознаки девіантної поведінки Ознаки СЖО:

 курить,  вживає алкоголь,  вживає наркотичні чи психотропні речовини,  має комп’ютерну чи ігрову
залежність,  конфліктує з однолітками,  не ночує вдома без попередження,  утікає з дому,  бродяжить, 
б’ється,  нищить майно,  скоїла злочин
 перебуває на внутрішньошкільному профілактичному обліку,  перебуває на обліку в службі у справах
дітей,  перебуває під слідством,  інше (зазначити) ________________________________________________
від дитини
Інше
6)сімейні та соціальні стосунки Ознаки СЖО:

 любить та поважає обох батьків,  довірливі стосунки з дідусями, бабусями,  має друзів,  негативні
стосунки з одним із батьків,  негативні стосунки з обома батьками,  конфліктує з братами, сестрами,
 конфліктує у школі,  не має друзів
від дитини
124
Інше
7) самообслуговування Ознаки СЖО:

 вміє одягатися,  може самостійно їсти,  доглядає за особистими речами,  не вміє доглядати за собою
(одягатися, митися, їсти),  не доглядає за особистими речами,  не вміє приготувати просту їжу
від дитини
Інше
8) інша важлива інформація
3. Стан дорослих членів сім’ї (батька, матері) / особи на момент оцінювання

1)здоров’я Прізвище, ім’я, Прізвище, ім’я, Коментарі
по батькові по батькові
----------------------- -----------------------
----------------- -----------------
Здоровий(а)  
Має:
інвалідність: з порушенням опорно-рухового  

апарату та центральної і периферичної нервової
системи, органів слуху, органів зору, внутрішніх
органів, з психічними захворюваннями та
розумовою відсталістю, з онкологічними
захворюваннями (підкреслити);
тяжкі захворювання, у тому числі соціально

небезпечні хвороби (ВІЛ/СНІД, туберкульоз,
гепатит С);  
інше _________________________________
Висновок щодо стану здоров’я
125
задовільний;  
незадовільний;
невідомо  
 
 
2) емоційний стан Коментарі
Стабільний, урівноважений  
Виявляє:
замкнутість;  
страх, тривожність;  
неконтрольованість поведінки;  
 
агресію;
 
сплутаність думок, погану концентрацію.
Висловлюється про:
наміри суїциду;
 
загрозу життю та здоров’ю інших;
 
про те, що чує голоси;
 
інше ___________________________________  
Висновок щодо емоційного стану
незадовільний;  
3) шкідливі звички, прояви ознак девіантної Коментарі

поведінки
Відсутні  
Має ознаки вживання:
алкоголю;  
наркотичних засобів чи психотропних речовин.  
Має надмірну схильність до:
азартних ігор;
 
комп’ютерних ігор.
Бродяжить.  
 
Вчиняє правопорушення.
 
126
Має небезпечні захоплення, хобі.  
Інше ___________________________________  
Висновок щодо наявності ознак девіантної

поведінки
відсутні;
 
наявні;
 
невідомо
 
4) соціальні контакти Коментарі
Має достатнє коло спілкування;  
має підтримку рідних / близьких  
5) соціальна історія Коментарі
Був / була (чи є):
одиноким(ою);  
одруженим(ою);  
вихованцем закладу інституційного догляду та  

виховання;  
позбавлений(а) батьківських прав;  
засудженим(ою), перебував(ла) в місцях
позбавлення волі;
мігрантом, переселенцем;  
жертвою насильства, торгівлі людьми;  
жертвою стихійних лих, катастроф.
 
Перебуває під слідством.
Інше __________________________________  
Має дорослих дітей, які з ним / нею не  

проживають.
 
Має дорослих дітей, з якими втрачено зв’язки.
Висновок щодо впливу соціальної історії

 
позитивний;
негативний;
 
невідомо
 
 
6) зайнятість Коментарі
Постійна робота у денний час;

127
позмінна робота, в тому числі нічна;  
офіційно оформлена трудова зайнятість;
непостійна (сезонна) робота;  
дистанційна робота;  
робота на присадибній ділянці;
безробітний(а), нещодавно втратив(ла) роботу;  
не бажає працювати;
перебуває на обліку в центрі зайнятості;
пенсіонер;  
інше __________________________________
 
Висновок щодо впливу зайнятості
на життєзабезпечення  
позитивний;  
негативний;  
  ___________________________
невідомо
_
 
Чи не перешкоджає зайнятість
виконанню батьківських
обов’язків
 
 
 
7) самообслуговування / здатність Коментарі

до незалежної життєдіяльності
Має навички самообслуговування;  

навички самообслуговування втрачено (через
вік, стан здоров’я);
має охайний вигляд;  
може виконувати посильну роботу;
вміє планувати свій бюджет;
говорить про свої потреби;
вміє користуватися телефоном;
доглядає за житловим приміщенням;  
самостійно готує їжу;
самостійно придбаває продукти харчування;  
вміє читати, писати, рахувати;
вміє користуватись громадським транспортом.  
Висновок щодо здатності до
 
самообслуговування
здатний(а);  
частково здатний(а);  
нездатний(а)  
 
 
 
128
 
 
 
8) виконання батьківських обов’язків Коментарі

(не заповнюється для одиноких громадян)
Фактично доглядає за дитиною;

щоденно спілкується з дитиною;  
хвалить дитину, заохочує до розвитку;
 
відводить дитину в школу / дитсадок;
допомагає виконувати домашні завдання /
контролює їх виконання;  
застосовує фізичні покарання до дитини;
примушує до найгірших форм дитячої праці;  
забороняє спілкуватись з однолітками;
часто конфліктує з дитиною;
залишає дитину / дітей дошкільного віку саму /
самих вдома, на вулиці чи на осіб у стані  
алкогольного сп’яніння чи наркотично
залежних, недієздатних.
Висновок щодо стану виконання батьком /  
матір’ю батьківських обов’язків
 
виконує;
 
частково виконує;  
не виконує
 
 
 
 
4. Фактори сім’ї та середовища

1) мережа соціальної підтримки сім’ї (дитини, дорослої особи)  відсутня,  наявна,  невідомо
 у сім’ї / особи є близькі родичі, опікуни, сусіди, знайомі, які можуть надати підтримку;
 надають підтримку спеціалісти
129
Коментарі
2) соціальні стосунки сім’ї / особи в громаді  задовільні,  незадовільні,  невідомо
 сім’я має позитивні стосунки з членами громади; існують конфлікти:  між дорослими членами сім’ї,
 з родичами,  сусідами,  вчителями,  лікарями,  спеціалістами соціальних закладів, установ, 
міжрелігійні,  міжетнічні,  інше
Коментарі
3) основні доходи сім’ї, в тому числі державна допомога,  задовільні,  незадовільні,  невідомо
компенсації, пільги
 заробітна плата,  заробіток від домашнього господарства,  пенсія,  аліменти,  гуманітарна допомога, 
державна соціальна допомога малозабезпеченим сім᾽ям,  державна допомога сім’ям з дітьми,  державна
соціальна допомога особам з інвалідністю,  допомога по безробіттю,  допомога по догляду, інше
Коментарі
4) борги  відсутні,  наявні,  невідомо
 з оплати за житло (у тому числі комунальні послуги),  перед банками, кредиторами,  перед сусідами,
родичами,  інше
Коментарі
5) члени сім’ї, інші особи, які проживають разом із сім’єю / особою і  відсутні,  наявні,  невідомо
потребують підтримки, захисту, соціального обслуговування
 одинокі похилого віку,  особи з інвалідністю,  бездомні,  особи з нарко-, алкозалежністю, соціально
небезпечними хворобами,  інші
Коментарі
6) помешкання та його стан  задовільний,  незадовільний,  невідомо
у помешканні:  дотримуються санітарно-гігієнічні норми,  холодно,  брудно,  наявні ознаки сирості,

грибка,  є гризуни, таргани, блощиці,  помешкання аварійне;  будівля / приміщення пристосоване до
потреб дітей / осіб з інвалідністю; умови для дитини:  є окреме ліжко,  немає постійного, придатного місця
130
для сну та відпочинку,  облаштовано місце для гри, навчальних занять,  немає місця для виконання
домашніх завдань, гри,  помешкання безпечне для дитини,  небезпечні предмети (дуже дрібні, гострі,
колючі), ліки зберігаються в місцях, недоступних для дитини дошкільного віку,  дитина має доступ до
побутової хімії,  територія навколо помешкання безпечна для дитини,  інше
Коментарі
5. Класифікація випадку:  простий,  середньої складності,  складний,  екстрений
Визначається згідно з Критеріями визначення типу складності випадку (таблиця 6.1 до

Соціальної картки сім’ї / особи, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 13
липня 2018 року № 1005).
За результатами оцінки потреб сім’ї / особи складається висновок за однією з форм,

відповідно до додатків 1, 2 до цього Акта.
131
ДОДАТОК 6
2. Стан та потреби дитини * ____________________________________________________________
2

1) cамопочуття дитини, її зовнішній вигляд Ознаки СЖО**:
 вага, зріст відповідають віку,  часто хворіє,  інвалідність,  хворобливий вигляд,  синці, гематоми,  опіки, 
порізи,  занедбаний вигляд,  одяг відповідає сезону,  одяг брудний,  не дотримується особистої гігієни, 
педикульоз, висипи на шкірі,  має чисту постільну білизну
 має медичну картку,  проходить профілактичний огляд,  перебуває на диспансерному обліку
від дитини
Інше
2) харчування Ознаки СЖО:

 відповідає віку,  нерегулярне,  часто буває голодна,  отримує гаряче харчування в школі
від дитини
Інше
3) навчання та досягнення Ознаки СЖО:

Відвідує:  дитячий садок,  школу,  заклад професійно-технічної освіти,  навчається за індивідуальним
планом,  інше; пропускає заняття без поважних причин:  інколи,  регулярно, постійно; успішність:
 відмінна,  добра,  задовільна,  незадовільна; займається в:  спортивній секції,  гуртках, 
не відвідує гуртки,  інше; наявні:  підручники, зошити,  іграшки, дитячі книжки
від дитини
2
* За наявності ознак жорстокого поводження з дитиною, її занедбаності спеціаліст має негайно повідомити службу у справах дітей.
** СЖО – складні життєві обставини.
132
Інше
4) емоційний стан Ознаки СЖО:

 урівноважена та спокійна,  активна,  радісна,  сумна,  надмірно збуджена,  виявляє агресію,
 пригнічена,  виявляє страх чи тривожність,  говорить про наміри суїциду,  замкнута і мовчазна
від дитини
Інше
5) шкідливі звички та ознаки девіантної поведінки Ознаки СЖО:

 курить,  вживає алкоголь,  вживає наркотичні чи психотропні речовини,  має комп’ютерну чи ігрову
залежність,  конфліктує з однолітками,  не ночує вдома без попередження,  утікає з дому,  бродяжить, 
б’ється,  нищить майно,  скоїла злочин
 перебуває на внутрішньошкільному профілактичному обліку,  перебуває на обліку в службі у справах
дітей,  перебуває під слідством,  інше (зазначити) ________________________________________________
від дитини
Інше
6)сімейні та соціальні стосунки Ознаки СЖО:

 любить та поважає обох батьків,  довірливі стосунки з дідусями, бабусями,  має друзів,  негативні
стосунки з одним із батьків,  негативні стосунки з обома батьками,  конфліктує з братами, сестрами,
 конфліктує у школі,  не має друзів
від дитини
Інше
7) самообслуговування Ознаки СЖО:

 вміє одягатися,  може самостійно їсти,  доглядає за особистими речами,  не вміє доглядати за собою
(одягатися, митися, їсти),  не доглядає за особистими речами,  не вміє приготувати просту їжу
133
від дитини
Інше
8) інша важлива інформація
3. Стан дорослих членів сім’ї (батька, матері) / особи на момент оцінювання

1)здоров’я Прізвище, ім’я, Прізвище, ім’я, Коментарі
по батькові по батькові
----------------------- -----------------------
----------------- -----------------
Здоровий(а)  
Має:
інвалідність: з порушенням опорно-рухового  

апарату та центральної і периферичної нервової
системи, органів слуху, органів зору, внутрішніх
органів, з психічними захворюваннями та
розумовою відсталістю, з онкологічними
захворюваннями (підкреслити);
тяжкі захворювання, у тому числі соціально

небезпечні хвороби (ВІЛ/СНІД, туберкульоз,
гепатит С);  
інше _________________________________
Висновок щодо стану здоров’я
незадовільний;
 
 
2) емоційний стан Коментарі
Стабільний, урівноважений  
Виявляє:
134
замкнутість;  
страх, тривожність;  
неконтрольованість поведінки;  
 
агресію;
 
сплутаність думок, погану концентрацію.
Висловлюється про:
наміри суїциду;
 
загрозу життю та здоров’ю інших;
 
про те, що чує голоси;
 
інше ___________________________________  
Висновок щодо емоційного стану
незадовільний;  
3) шкідливі звички, прояви ознак девіантної Коментарі

поведінки
Відсутні  
Має ознаки вживання:
алкоголю;  
наркотичних засобів чи психотропних речовин.  
Має надмірну схильність до:
азартних ігор;
 
комп’ютерних ігор.
Бродяжить.  
 
Вчиняє правопорушення.
 
Має небезпечні захоплення, хобі.
 
Інше ___________________________________
 
Висновок щодо наявності ознак девіантної
поведінки
відсутні;
наявні;  
 
135
4) соціальні контакти Коментарі
Має достатнє коло спілкування;  
має підтримку рідних / близьких  
5) соціальна історія Коментарі
Був / була (чи є):
одиноким(ою);  
одруженим(ою);  
вихованцем закладу інституційного догляду та  

виховання;  
позбавлений(а) батьківських прав;  
засудженим(ою), перебував(ла) в місцях

позбавлення волі;
мігрантом, переселенцем;  
жертвою насильства, торгівлі людьми;  
жертвою стихійних лих, катастроф.

 
Перебуває під слідством.
Інше __________________________________  
Має дорослих дітей, які з ним / нею не  

проживають.
 
Має дорослих дітей, з якими втрачено зв’язки.
Висновок щодо впливу соціальної історії

 
позитивний;
негативний;
 
 
6) зайнятість Коментарі
Постійна робота у денний час;

позмінна робота, в тому числі нічна;  
офіційно оформлена трудова зайнятість;
непостійна (сезонна) робота;  
дистанційна робота;  
робота на присадибній ділянці;
безробітний(а), нещодавно втратив(ла) роботу;  
не бажає працювати;
перебуває на обліку в центрі зайнятості;
пенсіонер;  
інше __________________________________
Висновок щодо впливу зайнятості  
на життєзабезпечення
136
позитивний;  
негативний;  
  ___________________________
  _
Чи не перешкоджає зайнятість
виконанню батьківських
обов’язків
 
 
 
7) самообслуговування / здатність Коментарі

до незалежної життєдіяльності
Має навички самообслуговування;  

навички самообслуговування втрачено (через
вік, стан здоров’я);
має охайний вигляд;  
може виконувати посильну роботу;
вміє планувати свій бюджет;
говорить про свої потреби;
вміє користуватися телефоном;
доглядає за житловим приміщенням;  
самостійно готує їжу;
самостійно придбаває продукти харчування;  
вміє читати, писати, рахувати;
вміє користуватись громадським транспортом.  
Висновок щодо здатності до
 
самообслуговування
здатний(а);  
частково здатний(а);  
нездатний(а)  
 
 
 
 
 
 
8) виконання батьківських обов’язків Коментарі

(не заповнюється для одиноких громадян)
137
Фактично доглядає за дитиною;
щоденно спілкується з дитиною;  
хвалить дитину, заохочує до розвитку;
 
відводить дитину в школу / дитсадок;
допомагає виконувати домашні завдання /
контролює їх виконання;  
застосовує фізичні покарання до дитини;
примушує до найгірших форм дитячої праці;  
забороняє спілкуватись з однолітками;
часто конфліктує з дитиною;
залишає дитину / дітей дошкільного віку саму /
самих вдома, на вулиці чи на осіб у стані  
алкогольного сп’яніння чи наркотично
залежних, недієздатних.
Висновок щодо стану виконання батьком /  
матір’ю батьківських обов’язків
 
виконує;
 
частково виконує;  
не виконує
 
 
 
 
4. Фактори сім’ї та середовища

1) мережа соціальної підтримки сім’ї (дитини, дорослої особи)  відсутня,  наявна,  невідомо
 у сім’ї / особи є близькі родичі, опікуни, сусіди, знайомі, які можуть надати підтримку;
 надають підтримку спеціалісти
Коментарі
2) соціальні стосунки сім’ї / особи в громаді  задовільні,  незадовільні,  невідомо
 сім’я має позитивні стосунки з членами громади; існують конфлікти:  між дорослими членами сім’ї,
 з родичами,  сусідами,  вчителями,  лікарями,  спеціалістами соціальних закладів, установ, 
міжрелігійні,  міжетнічні,  інше
138
Коментарі
3) основні доходи сім’ї, в тому числі державна допомога,  задовільні,  незадовільні,  невідомо
компенсації, пільги
 заробітна плата,  заробіток від домашнього господарства,  пенсія,  аліменти,  гуманітарна допомога, 
державна соціальна допомога малозабезпеченим сім᾽ям,  державна допомога сім’ям з дітьми,  державна
соціальна допомога особам з інвалідністю,  допомога по безробіттю,  допомога по догляду, інше
Коментарі
4) борги  відсутні,  наявні,  невідомо
 з оплати за житло (у тому числі комунальні послуги),  перед банками, кредиторами,  перед сусідами,
родичами,  інше
Коментарі
5) члени сім’ї, інші особи, які проживають разом із сім’єю / особою і  відсутні,  наявні,  невідомо
потребують підтримки, захисту, соціального обслуговування
 одинокі похилого віку,  особи з інвалідністю,  бездомні,  особи з нарко-, алкозалежністю, соціально
небезпечними хворобами,  інші
Коментарі
6) помешкання та його стан  задовільний,  незадовільний,  невідомо
у помешканні:  дотримуються санітарно-гігієнічні норми,  холодно,  брудно,  наявні ознаки сирості,

грибка,  є гризуни, таргани, блощиці,  помешкання аварійне;  будівля / приміщення пристосоване до
потреб дітей / осіб з інвалідністю; умови для дитини:  є окреме ліжко,  немає постійного, придатного місця
для сну та відпочинку,  облаштовано місце для гри, навчальних занять,  немає місця для виконання
домашніх завдань, гри,  помешкання безпечне для дитини,  небезпечні предмети (дуже дрібні, гострі,
колючі), ліки зберігаються в місцях, недоступних для дитини дошкільного віку,  дитина має доступ до
побутової хімії,  територія навколо помешкання безпечна для дитини,  інше
Коментарі
139
5. Класифікація випадку:  простий,  середньої складності,  складний,
 екстрений
Визначається згідно з Критеріями визначення типу складності випадку

(таблиця 6.1 до Соціальної картки сім’ї / особи, затвердженої наказом
Міністерства соціальної політики України від 13 липня 2018 року № 1005).
За результатами оцінки потреб сім’ї / особи складається висновок за
однією з форм, відповідно до додатків 1, 2 до цього Акта.
140
ДОДАТОК 7
ВИСНОВОК
оцінки потреб сім’ї
Соціальна картка № ________
________________________________________________________________________________
1. Загальна інформація про членів сім’ї на час оцінювання, що проводилось із ___

___________ по _____ __________ 20____ року
№
Прізвище, ім’я, Дата Родинний Інвалід- Дієздат- Місце роботи / Місце Контактний
з/п
по батькові народження зв’язок ність ність навчання, посадапроживання телефон
141
2. За результатами оцінювання потреб з’ясовано, що СЖО * 3
 наявні,  відсутні
1) основними ознаками та чинниками, що спричиняють СЖО, є

________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
Наявність у дитини ознак психологічної травми наявні, відсутні

(якщо треба, заповнюється психологом, залученим до оцінювання потреб)
2) вплив СЖО на
стан задоволення потреб дитини (дітей) _________________________________________
 задовільний,  пограничний,  незадовільний;
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
стан батьків / осіб, які їх замінюють, на їхню здатність долати СЖО, забезпечувати
потреби дитини:
батько / особа, яка його замінює:  здатний(а),  потребує підтримки,  нездатний(а)
________________________________________________________________________________
мати / особа, яка її замінює:  здатна,  потребує підтримки,  нездатна
________________________________________________________________________________
3) вплив факторів сім’ї та середовища
 позитивний,  нейтральний,  негативний
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
4) тривалість існування проблем
 декілька років і більше,  понад 1 рік,  до 1 року,  до 1 місяця,  до 3 днів
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
5) усвідомлення наявності проблем та готовність до співпраці з надавачами
послуг
Члени сім’ї Усвідомлюють Готові Примітка
проблеми до співпраці
3
* СЖО – складні життєві обставини.
142
батько /особа, яка його замінює  так,  ні  так,  ні
мати /особа, яка її замінює  так,  ні  так,  ні
дитина  так,  ні  так,  ні

Сім’я / особа потребує надання соціальних послуг (якщо так, вказати яких)
 догляд вдома,  догляд стаціонарний,  денний догляд,  підтримане проживання, 

паліативний / хоспісний догляд,  соціальний супровід,  соціальна адаптація,  соціальна
інтеграція та реінтеграція,  соціальна реабілітація,  соціально-психологічна реабілітація,  надання
притулку,  кризове та екстрене втручання,  консультування,  соціальний супровід під
час працевлаштування та на робочому місці,  представництво інтересів,  посередництво
(медіація),  соціальна профілактика,  фізичний супровід осіб з інвалідністю з порушенням зору,
 переклад жестовою мовою,  натуральна допомога,  інше ______________________
Інші дії
 завершення справи
 направлення особи до іншого суб’єкта надання соціальних послуг
______________________________________________________________________________
(найменування організації чи установи)
 інше _______________________________________________________________________
3. Відмітка про ознайомлення з результатами оцінки потреб

(у разі відмови членів сім’ї ставити підпис чи перебування їх у неадекватному стані робиться
відповідний запис):
Я, _________________________________, Я, ___________________________________,
ознайомившись із результатами оцінки,
 погоджуюся,  не погоджуюся,  маю
 погоджуюся,  не погоджуюся,  маю
окрему думку
окрему думку
Відповідно до Закону України „Про захист Відповідно до Закону України „Про захист
персональних даних” даю згоду на оброблення персональних даних” даю згоду на оброблення
персональних даних. персональних даних.
Підпис _______________________________ Підпис ________________________________
Коментарі (вказуються причини відсутності підписів) ____________________________
143
________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
4. Фахівець, відповідальний за проведення оцінки потреб
___________________________________________ _________________ ________________

(прізвище, ім’я, по батькові, місце роботи) (підпис) (телефон)
Інші спеціалісти, задіяні в оцінці потреб:
___________________________________________ _________________ ________________
___________________________________________ _________________ ________________
___________________________________________ _________________ ________________

Дата заповнення ___ __________ 20___ року
5. Відмітки про затвердження висновку керівником

Висновок затверджено
 так
 ні
Випадок класифіковано як
 простий,  середньої складності,  складний,  екстрений
Відповідальним за організацію соціальної підтримки сім’ї призначено
________________________________________________________________________________
Директор________________________________ ________________
(прізвище, ім’я, по батькові, посада) (дата)
144
ДОДАТОК 8
ВИСНОВОК
оцінки потреб особи
Соціальна картка № ________
_______________________________________________________________________________
1. Загальна інформація про особу на час оцінювання, що проводилось із ____

_______________ по____ ____________ 20___ року
Місце
№ Інвалід - Дієздат -
Прізвище, ім’я, Дата Родинний роботи / Місце Контактний
з/п ність ність
по батькові народження зв’язок навчання, проживання телефон
посада
2. За результатами оцінювання потреб з’ясовано, що СЖО * 4
 наявні
 відсутні
1) основними ознаками СЖО та чинниками, що їх спричиняють, є
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
Наявність у особи ознак психологічної травми наявні, відсутні
(якщо треба, заповнюється психологом, залученим до оцінювання потреб)
2) вплив СЖО на:
стан задоволення первинних потреб особи
 задовільний,  пограничний,  незадовільний;
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
стан особи та її здатність долати СЖО, здатність до самообслуговування

 здатна, потребує підтримки,  нездатна
________________________________________________________________________________
4
145
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
3) вплив факторів родини та середовища
 позитивний,  нейтральний,  негативний
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
4) тривалість існування проблем
 декілька років і більше,  понад 1 рік,  до 1 року,  до 1 місяця,  до 3 днів
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
5) усвідомлення наявності проблем та готовність до співпраці з надавачами
послуг
Усвідомлює Готова до співпраці Примітка

 так,  ні  так,  ні
Особа потребує надання соціальних послуг (якщо так, вказати яких)
 догляд вдома,  догляд стаціонарний,  денний догляд,  підтримане проживання, 

паліативний / хоспісний догляд,  соціальний супровід,  соціальна адаптація,  соціальна
інтеграція та реінтеграція,  соціальна реабілітація,  соціально-психологічна реабілітація,  надання
притулку,  кризове та екстрене втручання,  консультування,  соціальний супровід під
час працевлаштування та на робочому місці,  представництво інтересів,  посередництво
(медіація),  соціальна профілактика,  фізичний супровід осіб з інвалідністю з порушенням зору, 
переклад жестовою мовою,  натуральна допомога,  інше _________________________________
Інші дії
 завершення справи
 направлення особи до іншого суб’єкта надання соціальних послуг
______________________________________________________________________________
(найменування організації чи установи)
 інше _______________________________________________________________________
3. Відмітка про ознайомлення особи з результатами оцінки потреб (у разі відмови особи
ставити підпис чи перебування її в неадекватному стані робиться відповідний запис):
Я, ___________________________________________________________________________,
 погоджуюся,  не погоджуюся,  маю окрему думку
Відповідно до Закону України „Про захист персональних даних” даю згоду на оброблення
146
персональних даних.
Підпис ____________________________________
Коментарі (вказуються причини відсутності підписів) ____________________________
________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
4. Фахівець, відповідальний за проведення оцінки потреб
___________________________________________ _________________ ________________

Інші спеціалісти, задіяні в оцінці потреб:
___________________________________________ _________________ ________________
___________________________________________ _________________ ________________
___________________________________________ _________________ ________________

Дата заповнення ___ __________ 20___ року
6. Відмітки про затвердження висновку керівником

Висновок затверджено
 так
 ні
Випадок класифіковано як
 простий,  середньої складності,  складний,  екстрений
Відповідальним за організацію соціальної підтримки особи призначено
________________________________________________________________________________
Керівник________________________________ ________________
(прізвище, ім’я, по батькові, посада) (дата)
147
148

СОЦІАЛЬНА РОБОТА З СІМ'ЯМИ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ В СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

СОЦІАЛЬНА РОБОТА З СІМ'ЯМИ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ В СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство освіти та науки України

Відокремлений структурний підрозділ

_________Соціальна робота ___________________________

СОЦІАЛЬНА РОБОТА З СІМ’ЯМИ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ В СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ

Актуальність теми полягає в тому що сім’я на даний момент кожна може

У зв’язку з тим що на даний момент в Україні станом на 2022-2024 триває

1. соціально-економічні проблеми (безробіття, інфляція,

Це призводить до виникнення кризи сім’ї в Україні і збільшення кількості

Реалізація державної політики, спрямованої на підтримку сім’ї з ознаками

Безпосередня функція надавати соціальні послуги покладена на фахівця із

Отже, актуальність проблеми та потреба в її подальшому вивченні зумовили

Об’єкт дослідження: соціальна робота з сім’ям, які опинились в складних

Предмет дослідження: технології соціальної роботи роботи соціальних

Завдання магістерської роботи:

2.Охарактеризувати сім’ю, як малу соціальну групу та визначити проблематику

3.Проаналізувати законодавче забезпечення та соціальні послуги в Україні з

4. Провести емпіричне дослідження психоемоційного стану сімей, які потрапили

5. Аналізувати результати дослідження психоемоційного стану сімей які

6. Проаналізувати основні функції та напрямки діяльності «Звягельського

7. Описати програму вразливих верств населення ухваленою міським центром

Гіпотеза дослідження полягає в дослідженні можливого впливу складних

Структура та обсяг магістерської роботи. Робота складається зі вступу,

РОЗДІЛ I.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З СІМ’ЯМИ, ЯКІ

1.1. Сім’я, як мала соціальна група та проблематика що провокує складні життєві

Сім’я – це соціальний інститут і водночас невелика соціальна група, члени

Сім’я є первинним та основним осередком суспільства. Сім’ю складають

Сім’я –мала соціальна група, створена на основі офіційного чи громадського

Основні засади державної сімейної політики, стратегічні напрями підтримки

 формування у свідомості людей розуміння важливості ролі сім’ї у житті

Основним нормативно-правовим актом, який регулює сімейні відносини в

У соціальній роботі важливо враховувати, що сім’ї є дуже різнорідними за

Дотепер у вітчизняній науці та практиці соціальної роботи не розроблено

Сім’ї відповідно із життєвим циклом можуть трансформуватися за типом,

Важливо розуміти, що кожна сім’я унікальна, і підхід до надання допомоги

На даний час Україна, як і усі розвинені країни, переживає кризу інституту

Головною причиною розлучення є напруження у морально-психологічних,

Низький рівень народжуваності: Україна відноситься до групи країн з

Сім’я функціонує на декількох рівнях, відповідно до яких виникають різні

1) проблеми з зовнішнім середовищем;

Вирішення проблем функціонування сучасної української сім’ї потребує

Стабільність функціонування сім’ї як соціального інституту залежать від того,

Функції сім’ї – основи її життєдіяльності, що дозволяють забезпечувати

Функції сім’ї досліджували ряд українських науковців, які визначали різні

На підставі ґрунтовного аналізу наукових розробок, М. Соляник виокремила

Особливий статус з точки зору суспільної значущості має виховна функція

1)моральний розвиток: формування моральних цінностей та етичних

2)психологічний розвиток: створення психологічного клімату, який впливає на

3)соціальний розвиток: підготовка дітей до взаємодії з іншими людьми;

4)розвиток інтелекту: розвиток інтелекту та когнітивних здібностей дітей

5)естетичний розвиток: виховання смаку, естетичного сприйняття та

Успішне виконання виховної функції сприяє формуванню гармонійно

Такі соціальні явища як соціальне сирітство, безпритульність та

У випадку виникнення складних життєвих обставин, які члени сім’ї не можуть

Неблагополуччя сім’ї, порушення сімейних стосунків можна визначити за

1) фізичним – матеріальне неблагополуччя сім’ї;

У науковій та методичній літературі використовуються різні терміни щодо

Порядок організації надання соціальних послуг (2020) визначено категорії

1) сім’ї, у яких дітей відібрано у батьків без позбавлення їх батьківських

З огляду на те, що соціальна робота з сім’ями з дітьми у першу чергу

Сім’я, яка опинилася у складних життєвих обставинах – сім’я, яка

Така сім’я потребує комплексної соціальної підтримки, спрямованої на

Основні проблеми, що провокують сімейне неблагополуччя, були визначені

Найбільше складні життєві обставини сімей провокуються такими проблемами:

_Соціальна робота ___________________