Екзаменаційне ессе

з дисципліни «Соціальний супровід засуджених»

студентки 3 курсу 1 групи
ОР Бакалавр
спеціальності – 231 Соціальна робота
факультету психології
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
Характеристика соціального супроводу засуджених
Терехової Арини Русланівни

Тема: Характеристика соціального супроводу на волі осіб звільнених з

УВП.

1.
Дана категорія засуджених є дуже особливою тому що соціальний
супровід здійснюється у людей які вже є на воли та відсиділи строк
покарання. Ці люди як зазвичай виходять зовсім не адаптованими до нових
умов життя та майже «ні з чим» саме тому важливо вчасно уміти допомогти
нашому клієнту аби уникнути кримінальності та відновити його ресурсність.

Однією з найпоширеніших проблем даної категорії є виникнення труднощів

адаптації до нових соціальних умов. Труднощі адаптації до нових
соціальних умов. Особливо якщо це стосується тривалих термінів
відбування покарання, які тривають понад 3 роки, людина занадто звикає до
певного режиму розпорядку, бо за неї все вирішено, вона відмовляється
повністю брати на себе відповідальність, вона звикає що в певний час є
сніданок, обід та вечеря, все чітко за графіком. Тобто він просто навіть
розучається брати на себе відповідальність за планування навіть власного
дня, власного розпорядку власних життєвих планів. Тому тут необхідно
допомогти йому позбавитись цього нерозуміння, неприйняття існуючих
норм, правил, які можуть бути для нього складними.

Після звільнення даній категорії властива наявність кризових станів та

психічних девіацій. Звісно, що під час відбування покарання можуть або
послаблюватися девіації, якщо є успішною робота, а може і зберігатись на
певному рівні, а інколи і може підсилюватись наприклад якщо людина там
пережила насильство у місцях позбавлення волі, або він потрапив під
негативній вплив генералітету або когось там іншого такого деструктивного.
В такому разі ці девіації, акцентуації можуть скажемо так певним чином на
нього впливати і відповідно вони потребують першочергової уваги знов таки
з точки зору їх мінімізації, бо навіть якщо ми їх мінімізували від час
відбування покарання, через болісні переживання перед очікуванням
звільнення вони можуть знов таки дати рецедив, тобто загострення.

Звісно, у даної категорії присутні слабкі соціальні навички. Наприклад

послаблена комунікативна компетентність, клієнт може боятися звернутися
по допомогу, бо він вважає, що це соромно, його щось тривожить або через
ту саму недовіру та ін.

Після звільнення, особливо довготривалого у данохї категорії можуть бути

2.
Психодіагностика клієнта здійснюється в обов’язковому порядку для того
щоб з‘ясувати індивідуальні особливості та соціально-психологічні якості
після звільнення, тобто з‘ясувати його сильні-слабкі сторони які можуть
бути ресурсними на волі. Наприклад - у нього були сильні вольові якості і
поки вони були спрямовані на порушення правопорядку, за допомогою
спеціалістів їх можна було змінити у інший ракурс. Ці сильні сторони,
наприклад вольові якості можуть стати ресурсом для його на момент
звільнення, нам необхідно просто змінити їхній вектор на просоціальну
спрямованість. Так само необхідно продіагностувати ті індивідуально-
психологічні компоненти, які постраждали внаслідок його дезадаптації.
Якщо після звільнення у нас може бути сумнів щодо його акцентуацій,
комунікативна некомпетентність, то ми починаємо діяти вже
безпосередньо за планом соц супроводу.

3.
1)Встановлення психологічного контакту та довірчих
відносин(встановлюємо псих. контакт з метою встановлення довірчих
відносин щоб він почав нам довіряти, розкритись, адже клієнт дуже
насторожений щодо нас, ми для нього нова людина до якої він не звик.)
2)Інформування клієнта про програму соціального супроводу(в чому вона
полягає-навіщо вона йому потрібна і на які послуги він може розраховувати)
3)Визначення рівня мотивації(якщо він недостатній-змотивувати через ту
саму проблематизацію очікування позитивного майбутнього-адже людина
звільнилась, новий етап життя, все попереду і є перспективи)
4)Обговорення умов участі у програмі (визначаємо які його
обов’язки/завдання і які наші обов’язки та права),
5) Збір необхідної інформації про клієнта та планування супроводу.
(проводити опитування, його життєву ситуацію, його близьких родичів та
стосунки з ними для того щоб розуміти в чому витоки проблемної ситуації і
тд)
6)Планування наступних зустрічей (домовляємось в якому режимі ми
будемо з ними співпрацювати, призначаємо дату наступної зустрічі або
обговорюємо режим зустрічей що ми будемо зустрічатись раз на тиждень
або більше залежно від його проблемної ситуації)

4.
1)Збір інформації про клієнта. Для того щоб розуміти пріоритетні
напрями і тд.
2)Психодіагностика(наприклад визначення сумнівів щодо його
ресурсності)
3)Стан здоров’я. (тобто чи навчанні у нього хронічні захворювання(ВІЛ,
туберкульоз, адикції)
4)Наявність доступних фінансових ресурсів. На скільки він матеріально
забезпечений, чи може йому допомогти та підтримати його родина поки
він непрацевлаштований.
5) Освіта/професійні навички. (наприклад чи потрібно йому завершити
навчання, якщо у нього незавершена середня освіта або є в нього чи нема
професії, можливо йому потрібна перекваліфікація)
6)Вияснення ситуація з працевлаштуванням(чи є в нього можливість
працевлаштуватись чи потрібно нам включитися).
7) Яка в нього сімейна ситуація(наявність родини, особистий стан-
розлучений чи ні, які відносини)
8)Які у нього відносини з батьками (позитивний соціальний клімат чи
навпаки деструктивний)
9) Наявність документів. (Чи не втратили чинність його документи як
громадянина, той самий паспорт, посвідчення водія тощо)
10)Забезпеченість житлом та житловими умовами (чи наявне житло, які
житлові умови: прийнятні чи неприйнятні)
11) Наявність джерел отримання підтримки-зовнішні ресурси (чи може
він спиратися на своє оточення: сімейне, товариське)
12) Визначення сильних сторін клієнта: (включення життєвого досвіду, на
цьому етапі активуємо його сильні сторони для того щоб він відчував
впевненість у собі)
13)Визначення емоційного стану. (людина схильна до страхів, тривоги
або навпаки він нормальний, піднесений, оптимістичний)
14) Діагностика психічного здоров’я (виявлення акцентуації, промежових
розладів)
15) Зміцнення довірчих відносин з клієнтом. (поступово наблизитись,
проникнення довірчих відносин один до одного)

5.
Якщо ж ми бачимо, що у нього є досить закоренілі кримінальні або
антисоц установки, то відповідно ми маємо розуміти, то наш вплив має
 бути пролонгований і після його звільнення, якщо є така можливість
залучення інших фахівців соц служби, наркологів, психологів, які можуть
здійснювати подальший супровід після звільнення, то відповідно
необхідно, щоб вони продовжували роботу, щоб результат був більш
стійким, більш надійним і більш гарантованим.

У окремих випадках можуть бути залучені такі організації та спеціалісти:

- Державні органи зайнятості, працевлаштування та соц захисту:

1.Сприяння у працевлаштуванні.
2. Постановка на облік по безробіттю та оформлення відповідних виплат

-Територіальні центри соціального обслуговування :

1.Консультування та інформування з питання надання соц послуг соц

підтримки
2.Сприяння в оформленню необхідних документів для соц підтримки і
обслуговування
3.Сприяння в одержанні необхідних документів
4.Надання інформації за телефонами гарячої лінії
5.Проведення інформаційних бесід
6.Надання кризової допомоги.
7.Спільно з фахівцями увп надання консультаційно-інформаційної
допомоги

Організація охорони здоров’я :

- надання медичних послуг на загальних підставах

Головне пам’ятати що дана категорія є не завжди соціально адаптованою,

саме тому як нам, як соціальному працівнику важливо бути завжди
готовим щоб залучити потрібного фахівця який може допомогти нашому
клієнту

6.
Головним результатом супроводу з даною категорією засуджених є
ресурсність чи якщо клієнт досяг запланованих очікувань. Ми бачимо що
людина стала впевненою, вона вже повністю може впоратись з
проблемною ситуацією і відповідно подальший супровід є недоцільним,
ми його наснажуємо, домовляємось за необхідністю зв’язуватись