Практичне завдання

Соціальна адаптація внутрішньо переміщених сімей з дітьми

Відповісти на питання:
1. Характеристика поняття внутрішньо переміщена особа.
Внутрішньо переміщена особа - громадянин України, який постійно
проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув місце
свого проживання у результаті або з метою уникнення негативних
наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів
насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій
природного чи техногенного характеру.

2. Основні потреби, проблеми, труднощі внутрішньо переміщених

сімей з дітьми.

Побутові проблеми та труднощі:

o відсутність житла;
o неналежні соціально-побутові умови (водопостачання, тепло, місце
для сну, розвитку дитини, місця для збереження речей, продуктів
харчування
тощо);
o недостатність власного простору.
Матеріально-економічні проблеми та труднощі:
o низький економічний рівень життя, бідність;
o неможливість задоволення базових потреб;
o необхідність професійного перенавчання;
o складнощі із працевлаштуванням на новому місці.
Соціальні проблеми та труднощі:
o відсутність звичного середовища та оточення;
o складність влаштування дітей до навчальних закладів; продовження
(по-
новлення) навчання;
o відсутність доступу до соціальних та медичних послуг;
незабезпечення необхідними ліками, особливо за наявності
хронічних захворювань, ВІЛ, туберкульозу, неможливість
безперервності лікування;
o непідтримання контактів із сімʼєю через переміщення і різні погляди
членів сімʼї на ситуацію у звʼязку зі збройним конфліктом;
o непорозуміння з членами приймаючої громади на побутовому рівні
через ресурси та різні політичні переконання.
Психологічні проблеми:
o стресові стани, депресія, посттравматичний стресовий розлад,
підвищена тривожність, відчай;
o втрата автономності («Я не керую процесом. Мене кудись несе») та
субʼєктивності («Це не я приймаю рішення у своєму житті. Хтось
зверху вирішує»);
o порушення ідентичності (людина ототожнювала себе з певними
соціальними групами, оточенням, що впливало на визначення її
цінностей та соціальних ролей. У звʼязку з переміщенням соціальне
оточення втрачено, людині потрібно вибудовувати нові цінності,
установки та відпрацьовувати нові соціальні ролі);
o розгубленість (не можуть зосередитися і виконувати розумові
завдання, до яких звикли), виникає регрес;
o відчуття незахищеності та ізольованості;
o стан жертви;
o підвищений рівень агресії, гніву та пошук «зовнішнього ворога»
(«Хтось має за це заплатити»);
o високий рівень тривожності та нездатність прогнозувати майбутнє;
o відчуття сорому, низька самооцінка, почуття провини;
o реакції на тяжкий стрес і порушення адаптації, у тому числі
посттравма-
тичний синдром.
Юридичні проблеми та труднощі:
o втрата документів;
o складнощі з реєстрацією;
o проблеми щодо береження прав на житло, яке залишилось;
o труднощі поновлення/отримання державних соціальних допомог та
ви-плат, пенсійного забезпечення;
o складність забезпечення прав дітей, особливо у випадках розділення
дітей з батьками (якщо діти були вивезені зі Сходу України
родичами, а бать-
ки залишилися).
Проблеми та труднощі, повʼязані зі здоровʼям:
o психосоматичні розлади;
o загострення хронічних хвороб, у тому числі через нестабільний
психологічний стан, неможливість достатньо харчуватися;
o зловживання психоактивними речовинами.
Досить гострою для ВПО є проблема соціальної адаптації. Соціальна
адаптація передбачає інтеграцію людини в суспільство, у процесі якої
формується самосвідомість і рольова поведінка, здатність до
самоконтролю та адекватних відносин. Соціальна адаптація тісно
повʼязана з психологічною адаптаці-єю, яка відбувається шляхом
 узгодження індивідуальних цінностей і переконань та суспільних норм.
Успішність адаптації залежить не стільки від обʼєктивних умов
ситуації, скільки від особливостей індивідуальних ресурсів,
адекватності й ефективності стратегій їх застосування.

3. Суб’єкти надання послуг внутрішньо переміщеним сім’ям з

дітьми.
o Територіальні підрозділи державної міграційної служби
o Управління соціального захисту населення
o Установи та заклади охорони здоров'я
o Центри зайнятості
o Установи та заклади освіти
o Служби надзвичайних ситуацій
o Управління Пенсійного фонду
o Служба у справках дітей
o Центри соціальних служб для сімʼї, дітей та молоді
o Притри первинної допомоги
o Територіальні центри соціального обслуговування

.4. Особливості проведення оцінки потреб таких сімей.

Проводячи оцінку потреб ВПО, важливо звернути увагу на таке:
o фактори ризику;
o ступінь травматизації членів сімʼї (кожного з батьків і дитини) та
особливості їх реакції на травму, чи потрібні сімʼї послуги
психолога для подо-
лання травми;
o чи переживає людина горювання за втратою, і на якій стадії
горювання перебуває;
o якими ресурсами адаптації (копінг-стратегіями) володіють члени
сімʼї для подолання життєвих труднощів;
o життєва/соціальна історія сімʼї до переміщення (як було раніше, які
ресурси підтримували сімʼю і чи можна їх відновити); наявність чи
відсутність складних життєвих обставин до переміщення;
o життєва компетентність батьків і дитини (життєві навички, які
допоможуть у соціальній адаптації);
o наявність позитивної соціальної підтримки (соціальне оточення,
громадські організації тощо).
 Якщо під час оцінки члени сімʼї перебувають у стресовому стані, у них
спостерігається підвищена тривога, агресія, спалахи гніву, фізичні
негативні симптоми (хронічна втома, болі у мʼязах, тахікардія,
запаморочення, часте дихання, поганий сон, підвищена збудливість,
відсутність апетиту тощо),
важливо:
o стабілізувати стан («Те, що з вами відбувається, - це нормальна
реакція людини на ненормальну ситуацію»);
o допомогти оволодіти методами релаксації. Ці методи спрямовані на
досягнення психічної рівноваги і зміцнення фізичного та морального
стану людини;
o залучити до роботи психолога.
Оцінка потреб проводиться за обовʼязкової участі всіх членів сімʼї та із
залученням субʼєктів соціальної роботи. На етапі оцінки важливо надавати
людині інформацію, відповідаючи на її запити. Інформація є ресурсом для
людини, оскільки вона опинилася в нових умовах проживання і може
відчувати тривогу щодо більшості питань. Важливо пояснити, які
структури, послуги і ресурси наявні в громаді, куди і як можна звернутися,
які права ВПО і як отримати передбачену для них допомогу.

5. Назвати основні види послуг та заходів для цієї категорії сімей.

1. Посередництво у пошуку житла, сприяння в покращенні соціально-

побутових умов, у наданні гуманітарної і натуральної допомоги
(забезпечення одягом, взуттям, продуктами харчування, господарськими
товарами першої необхідності тощо).
o 1.2. Інформаційно-просвітницьке консультування з актуальних для
ВПО питань (вирішення соціальних проблем, інформування про
послуги, наявні в громаді для ВПО, тощо).
o 1.3. Психологічна підтримка (психологічне консультування для
нормалізації/ стабілізації почуттів; оволодіння техніками релаксації
для психічної рівноваги і зміцнення фізичного та морального стану;
створення позитивного психологічного клімату, надання допомоги
дитині, яка пережила стрес, навчання/розвиток копінг-стратегій
тощо).
o 1.4. Сприяння у наданні консультації з юридичних питань
(поставлення на облік ВПО кожного члена родини, у тому числі
дітей, реєстрація за новим місцем проживання, відновлення
втрачених документів, оформлення необхідних документів; права
ВПО, оформлення соціальних виплат та допомог тощо).
o 2.1. Формування толерантного ставлення до ВПО;
створення/розширення можливостей для ВПО брати участь у
прийнятті рішень на рівні громади.
 o 2.2. Індивідуальне представництво інтересів для вирішення
соціальних і юридичних питань.
o 2.3. Психологічна/психотерапевтична допомога.
o 2.4. Організація змістовного дозвілля.
o 2.5. Створення груп взаємодопомоги і взаємопідтримки.
o 2.6. Допомога в організації зайнятості/навчання

6. Назвати рекомендовані форми і методи соціальної роботи з цією

категорією сімей та критерії закриття випадку.
Індивідуальне та сімейне консультування - Консультування з
актуальних питань, кризове консультування, консультування з
опрацювання травматичного досвіду; консультування з планування та
ведення випадку, оцінки успіхів, терапевтичні зустрічі; консультування
батьків з питань профілактики травми дитини та створення для дитини
підтримувального середовища.

Групи вирішення проблем- Розвиток навичок вирішення проблем,

набуття досвіду знаходження рішень у складних ситуаціях. Учасники
групи навчаються на основі безпосереднього досвіду командної роботи і
спільного прийняття рішення, що сприяє розвитку самостійності. Заняття
можна проводити за участі як 3-4, так і 8-12 осіб. Групу веде фасилітатор,
який структурує заняття, пояснює цілі і завдання, створює довірливу,
продуктивну атмосферу. Тематика заняття обирається залежно від потреб.
В основній частині групової роботи застосовуються два типи процедур: 1)
мозковий штурм; 2) моделювання проблемної ситуації.

Тренінги з розвитку життєвих навичок - Зайнятість/працевлаштування,

ефективна комунікація, постановка житте-вих цілей, захист прав, здоровий
спосіб життя та профілактика соціально небезпечних хвороб, запобігання
насильству, виховання та догляд за діть-ми, формування сімейних
стосунків, попередження конфліктів тощо.

Телефонне консультування, телефон «гаряча лінія» - Консультування з

питань реалізації та захисту прав ВПО; психологічна під-тримка;
консультування щодо координат організацій, установ та закладів, до яких
можна звернутися по допомогу.

Критерії закриття випадку:

Критерії, які можуть свідчити про поліпшення становища і ймовірність

інте-
груватися в громаду:
 o поставлення ВПО на облік;
o наявність усіх необхідних документів (паспорта, пенсійного
посвідчення, реєстрації, довідок та ін.);
o стабільний фінансовий дохід;
o тимчасова, з подальшими планами, або постійна зайнятість;
o діти влаштовані до навчальних, виховних закладів, беруть участь у
соціальному та культурному житті;
o члени сімʼї отримують послуги охорони здоровʼя (за потреби);
o наявність місця проживання, де є побутові умови, достатні для
задоволення базових потреб;
o усвідомлення планів на майбутнє, мотивація до їх досягнення;
o нормалізація психологічного та емоційного стану;
o безпечні і стабільні відносини в сімʼї, підтримка членами родини
один одного;
o наявність зовнішньої підтримки, сформовані стосунки в громаді;
o упевненість у своїй здатності справлятися з труднощами,
незалежність від послуг, які надає організація.

7. Основні рекомендації щодо роботи з внутрішньо переміщеними

особами.

1. Треба усвідомлювати, що людина має власний досвід, цінності і пе-

реконання, і слід з повагою до цього ставитися.
Не варто очікувати від особи дотримання тих чи інших точок зору на
ситуа-цію, що склалася на Сході України, і, тим більше, вступати у
політичні дискусії, що можуть призвести до конфліктів. Пріоритетом у
роботі мають бути потреби дитини та її сімʼї, повага до ідентичності
отримувачів послуг та недискри-мінаційне ставлення.

2. Слід зважати на те, що людина, яка пережила стрес, може потребувати

більше часу на прийняття певних складних обставин свого життя, і від-
повідно, виконання плану роботи іноді потребуватиме більше часу.

3. Доцільно пояснювати батькам, що вони мають у всьому допомагати

дітям і підтримувати їх, слугувати прикладом.

4. ВПО внаслідок збройного конфлікту могли пережити насильство,

емоційні або фізичні знущання, тому вони потребують першочергової
допомоги у подоланні наслідків таких подій.