Опис ПТСР адаптований з DSM-5 [Американська психіатрична асоціація 2013].

A. Військовий зазнав впливу фактичної смерті, погрози смертю, серйозних травм або секс.насильства через таке:
- прямий досвід/вплив особисте спостереження за подіями
- непрямий вплив, дізнавшись про події, що сталися з близьким родичем або побратимом (якщо вплив включає в себе смерть,
вона повинна бути жорстокою або випадковою)
- неодноразовий або надзвичайний вплив негативних деталей травматичних подій у рамках роботи (поліція, медичні працівники),
а також через електронні засоби масової інформації, телебачення або зображення/фільми, тільки якщо це стосується роботи.

B. Нав’язливі симптоми включають одну або кілька з наступних дій:

- періодичні, мимовільні, нав’язливі та тривожні спогади
- повторювані та тривожні сни, пов’язані з травматичною подією;
- дисоціативні реакції (наприклад, флешбеки), ніби
- події повторюються;
- інтенсивний або тривалий психологічний дистрес під час впливу внутрішніх чи зовнішніх сигналів, що символізують або
нагадують певну частину події виражені фізіологічні реакції на внутрішні або зовнішні сигнали, що символізують або
нагадують якусь частину події

C. постійно наполегливо уникає подразників, пов’язаних із подією (подіями) після них, і це ухилення набуває форми однієї
або обох з наведених нижче дій:
- уникання тривожних спогадів, думок чи почуттів щодо події
- уникання або намагання уникати зовнішніх нагадувань, які призводять до тривожних спогадів, думок чи почуттів

D. Ця нова категорія розглядає повторювані зміни в пізнанні (думки) та настрої (емоції), пов’язані з подією (подіями), що
почалися або погіршилися після того, як події сталися. Ви відчуваєте два або більше таких симптомів:
- неможливість згадати важливий аспект події(й), як правило, через дисоціативну амнезію , яка може виникнути лише один раз
або декілька разів
- постійні, часто спотворені, перебільшені негативні переконання чи очікування щодо себе, інших та світу
- постійні негативні пізнання (думки) про причини чи наслідки події(й), включаючи постійні спотворені звинувачення себе,
інших та світу
- стійкі негативні емоційні стани, пов’язані з травмами (страх, жах, гнів, почуття провини, сором)
- помітно знижений інтерес або участь у важливих заходах, як це було до травми
- почуття відстороненості, віддалення чи відчуження від інших
- стійка нездатність відчувати позитивні емоції (щастя, задоволення, кохання) і менше зовнішніх проявів або вираження

E. Симптоми збудження та реактивності, пов’язані з подією (подіями)

- дратівлива поведінка і гнівні спалахи (без особливих провокацій), виражені як вербальна або фізична агресія до людей або
предметів
- необдумана або саморуйнівна поведінка
- надмірна пильність перебільшена лякливість
- проблеми з концентрацією уваги труднощі з засинанням, підтримкою сну або неспокійний сон
Етапи суїцидальної фази:

Основні чинники суїциду у ветеранів:

• особисте життя: проблеми та негаразди у інтимно-особистісних стосунках, нерозділене кохання, втрата коханої людини, зрада,
ревнощі;
• особливості родинних стосунків: непорозуміння з батьками, тривалі конфлікти, негаразди, проблеми у родині, важке захворювання
одного з близьких родичів;
• особиста життєва криза: крах ціннісних установок, глибокі внутрішні переживання, незадоволеність, відсутність можливості
самореалізації;
• конфлікти, пов’язані з професійною діяльністю: труднощі адаптації; негативні результати виконання службового завдання;
конфлікти з колегами та керівниками;
• незадовільне фінансове забезпечення: відсутність можливості забезпечити себе та близьких необхідним, великі боргові
зобов’язання, в тому числі, кредити;
• реальна загроза втрати, або втрата соціального статусу, престижу: звільнення з керівної посади, втрата роботи, порушення
кримінальної справи,
• виявлення порушення службової дисципліни або чинного законодавства тощо;
• суттєве погіршення стану здоров’я: погане самопочуття, фізичне,
• психоемоційне виснаження, наявність психічного або важкого, невиліковного соматичного захворювання;
• підштовхуючи зовнішні чинники: природні фактори, особливості актуальної ситуації, “депресивні” пори року, збіг
несприятливих обставин тощо.

Основні захисні чинники, які утримують ветеранів від суїцидальних думок та поведінки:
• відсутність алкогольних і наркотичних речовин. Алкоголь – відомий чинник ризику як серед цивільних, так і військових суїцидів.
Відносна відсутність алкоголю та наркотиків у районі бойових дій має серед іншого знизити рівень самогубств через ефект
розгальмування.
• своєчасне виявлення та направлення на лікування осіб з психіатричними відхиленнями.
• легкий доступ до різноманітних психологічних втручань, підтримка тих, хто її шукає.
• сімейна і суспільна підтримка. Необхідно заохочувати зусилля щодо зміцнення родин і соціальних зв’язків, а також потребує
залучати інших значущих осіб, незалежно від сімейного стану.
• уміння вирішувати проблеми і конфлікти. Навчання військовослужбовців будувати та збагачувати взаємини на рівні родин або
групи, спрямовані на поліпшення спілкування, допомагатимуть зміцнювати родинні та товариські стосунки. Усі наявні дані
підтверджують стабілізацію стосунків як одну з найбільш ефективних профілактик самогубств.
• культурні та релігійні вірування, що протидіють думкам про суїцид і підтримують інстинкти самозбереження.

Заходи щодо запобігання самогубств спрямовуються на:

• організацію заходів психопрофілактичного характеру, орієнтованих на збереження психічного здоров’я військовослужбовців;
• забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, їх прав, визначених законодавством України;
• профілактику нестатутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, упровадження здорового морально-психологічного
клімату у малих групах військових підрозділів;
• надання ветеранам, схильним до суїцидальної поведінки, своєчасної кваліфікованої медичної, психологічної та іншої допомоги.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЕФЕКТИВНОГО ПРОВЕДЕННЯ КОНСУЛЬТАЦІЇ З “ПОТЕНЦІЙНИМ САМОГУБЦЕМ”

• На першому етапі встановлюється емоційний контакт із суїцидентом, навлагоджуються стосунки “співчутливого партнерства”, які
характеризуються високим ступенем довіри.
• На другому етапі встановлюється послідовність подій, унаслідок яких склалася кризова ситуація, з’ясовується, що вплинуло на
душевний стан, знімається відчуття безвихідності ситуації.
• Третім етапом є спільне планування діяльності з подолання кризової ситуації.
• На четвертому етапі досягається остаточне ухвалення рішення, надається активна психологічна підтримка, спрямована на
формування в індивіда впевненості в своїх силах і можливостях.
Умови проведення бесіди:
• “Віч на віч”, у окремому приміщенні
Основні правила конструктивного спілкування
• Збереження позиції спілкування “на рівних”, необхідно проявляти повагу до співрозмовника, намагайтесь підкреслити його
значимість на вербальному та невербальному рівнях.
• Ваша мова повинна бути зрозуміла співрозмовнику.
• Демонструйте прихильність, зацікавленість.
• Проявляйте щирий інтерес до проблем партнера, уважно слухайте, про що він розповідає.
Зниження напруги у співрозмовника:
• Дайте можливість виговоритися, просто слухайте. (Ослабленню напруги сприяє отримання самої можливості висловитися про все,
що наболіло, без обмежень та за відсутності будь-яких критичних зауважень з боку оточення).
• Попросіть свого співслужбовця розказати, які емоції він відчуває.
• Спробуйте висловити йому емоції, які відчуваєте Ви: скажіть що Ви його розумієте і переживаєте за нього, що Ви вірите у його
спроможність, сили подолати дану ситуацію. Розкажіть про досвід виходу з кризової ситуації у своєму житті (або житті ваших
близьких).
• Спробуйте акцентувати увагу співрозмовника на його позитивних, сильних рисах характеру та здібностях. Скажіть, що він здібний
працівник, авторитетний колега, що його поважають у колективі, і він ще багато чого досягне у житті. Одночасно намагайтесь
знизити значимість наявної ситуації, або людини, яка завдала біль. Запропонуйте прийнятний варіант виходу з даної ситуації.

Під час бесіди з суїцидентом доцільно з’ясувати такі питання:

• які події чи обставини викликали кризу (“що саме трапилося з Вами?”); чи була ця криза раптовою, чи була можливість
запобігти кризі?
• чи можете Ви власними силами розв’язати проблеми, що виникли?
• які засоби розв’язання проблеми були вже Вами використані, до яких наслідків це призвело?
• що саме тепер викликає найбільше занепокоєння (загроза матеріальних чи моральних втрат, відчуття небезпеки)?
• чи бачите Ви реальні шляхи виходу з кризи, як Ви уявляєте собі подальший перебіг подій?
• що в цій ситуації залежить від Вас, чим можу допомогти я, чи хто-небудь інший?
 Під час бесіди слід аргументовано переконувати ветерана в тому, що:
• його ситуація не є унікальною, подібне вже траплялося з іншими, які успішно справилися з кризою;
• все погане вже відбулося, тепер буде легше, адже відтепер він не “сам на сам” із проблемою;
• про нього не думають погано, а навпаки, цінують, розуміють й прагнуть допомогти;
• йому вже доводилося раніше бувати у скрутних ситуаціях та успішно їх долати, отже теперішню ситуацію він здатний
подолати.

Просвітницька робота в напрямку збереження та зміцнення ментального здоров’я ветерана саме за напрямками:
• превенції суїциду;
• підвищення стресостійкості;
• профілактика залежності (алкогольна, наркотична, сексуальна, ігроманія, тощо) та способи виходу з них;
• профілактика психоемоційного вигорання та хронічної фізичної втоми;
• налагодження ефективних комунікацій у цивільному житті
• особистісне зростання;
• формування візії професійного зростання;
• профілактика міжособистісних конфліктів;
• сімейні стосунки/домашнє насильство;
• гендерна та вікова рівність тощо.
Практичні вправи та техніки
З чого почати?
1. Діагностика
2. Робота з цілепокладанням
3. Робота з супротивами
4. Розвиток комунікативних здібностей
5. Робота з почуттями
6. Робота з тілесним усвідомленням
7. Образ «Я» та самооцінку
8. Сімейні сценарії
9. Відновлення цілостності

Техніка «Хто Я?»

• Що стосовно мене дає мені позитивне відчуття того, ким я є?
• Які факти описують мене?
• Я відчуваю компетентність щодо (або контролюю таке):
• Я маю цінність, тому що:
• Я можу бути емоційно (і, можливо, навіть фізично) близьким/ близькою до:
• Мої основні цінності або істини, які керують моїм життям:
• Я відчуваю сенс свого життя/у моєму житті, тому що:
• Я бачу себе справжньою, автентичною людиною, тому що:
• Я висуваю до себе такі відповідні, розумні вимоги:
• Я висуваю до себе такі недоречні, необґрунтовані вимоги:

Техніка «Малюнки себе і свого життя»

• Це я; я є… Цей малюнок показує вам, що ви думаєте про себе. Це ваш автопортрет.
• Це мій простір. Цей малюнок показує, як ви бачите свій світ, свою позицію в ньому та вашу реакцію на нього. Чи вірите ви,
що у вас є місце у вашому світі? Які у вас стосунки зі значущими людьми? Де поєднуються ваші страхи, бажання, гнів,
депресія та особисті сильні та слабкі сторони? Як ви толеруєте свій світ у сьогоденні? Ви відчуваєте себе ізольованою,
замкнутою, або ж включеною людиною, частиною навколишнього світу?
• Це моя життєва дорога. Цей малюнок є візуальною історією вашого життя.
• Це я і моя сім’я. Цей малюнок — це портрет вашої родини та ваших поточних стосунків та сімейної системи. Він показує,
як ви сприймаєте свою сім’ю та своє становище в ній.
• Це я; я є… Цей другий автопортрет слід виконати після виконання трьох проміжних малюнків. Ви бачите себе такою, якою
ви були, перед тим як намалювати інші три малюнки?

Зцілення листом: Створення власної історії травм

• Неформальне письмо або аудіозапис
• Структуроване письмо для відновлення

ВАЖЛИВО!!!!
Перш ніж працювати над сновидіннями, кошмарами, згадками, флешбеками чи іншими аспектами травми,
пов’язаними з травмою, вам дуже важливо прийняти й запевнити себе, що травма військового не відбувається в даний час.
Робота з флешбеками
• Про що намагається сказати мені флешбек?
• Чи маю я більше побачити?
• Чи маю я більше відчути?
 • Чи маю я більше почути?
• Чи потрібно мені більше вивчити або прийняти про те, що зі мною сталося?
• Чи можу я вхопитися за зміст флешбеку після його завершення, і я більше не дисоціюю?

Способи боротьби з флешбеками

• Неодноразово сильно моргайте очима.
• Змініть положення тіла. Використовуйте глибоке дихання
• Використовуйте образи, щоб у свідомості перейти до свого безпечного місця. Ідіть до свого справжн.безпечного місця.
• Енергійно рухайтеся навколо свого оточення.
• Назвіть об’єкти у вашому оточенні вголос.
• Тримайтеся за безпечний предмет.
• Послухайте заспокійливий аудіозапис
• Поплескайте в долоні. Тупайте ногами об підлогу.
• Умийте обличчя холодною водою. Говоріть про себе позитивні твердження (афірмації).
• У своїй уяві розпиліть очисний засіб на пам’ять, поки вона не зникне.
• Спроектуйте флешбек на маркерну дошку, а потім зітріть його; виконайте рухи гумкою вперед-назад рукою.
• Намалюйте флешбек на папері, потім знищіть або позбудьтеся паперу (подрібніть, спаліть, закопайте).
• Помістіть флешбек в якесь сховище або контейнер (справжнє, на папері чи символічно у своїй свідомості).

РОБОТА З ТРИГЕРАМИ
Тригер — це частина події, яка вторгається в сьогодення і нагадує про те, що було у вашому минулому
Керування подіями тригера
• вправи на розслаблення
• дихальні вправи
• відповідні ліки
• контакт з іншими, які підтримують
• встановлення керованих переліків пріоритетів
• уникнення додаткового стресу
• структурування свого життя, щоб уникнути контакту з певними конкретними тригерами

Пряма експозиційна терапія

• коли сталася травматична подія
• як довго вона тривала
• всю історію, від початку інциденту до того, як він закінчився
• все, що вам відомо про обстановку та подію
• будь-який попередній інцидент(и), подібний до того, що ви описуєте
• вашу інтерпретація впливу, який подія має на вас у даний момент

Розуміння моєї самооцінки

• Що я люблю або ціную в собі?
• Що я роблю, щоб піклуватися про своє фізичне “Я” (своє тіло)?
• Як я емоційно дбаю про себе?
• Що я роблю (якщо роблю), щоб винагородити себе; коли і як я це роблю?
• Коли і як я знецінюю себе чи применшую себе?
• Які мої надії та мрії?
• Які мої реалістичні очікування щодо себе?
• Які мої нереалістичні очікування щодо себе?
• У яких ситуаціях у мене є почуття гумору?
• Коли і як я виявляю любов і прихильність?
• Де я знаходжу надію?
• За яких обставин я відкритий(а) і чесний(а) у своїх почуттях?
• Чи допомагаю я іншим відчувати себе добре стосовно них самих, навіть коли я погано себе почуваю стосовно себе?

Техніка «Прощення»
• Скільки гніву ви все ще тримаєте на себе за те, що сталося?
• Що вам потрібно зробити для себе, якщо ви хочете пробачити себе?
• Як, на вашу думку, прощення себе може допомогти вам вилікуватися?
• Ви також хочете пробачити тих, хто завдав вам болю/зрадив/знущався?
• Якщо так, то що ви будете робити?

Техніка «Дослідження зв’язків між емоціями та тригерами»

• Коротко опишіть свою згадку, яка була викликана навколишнім середовищем:
• Запишіть думку, яка пов’язана зі згадкою, навіть якщо це негативне переконання про себе:
• Визначте свою поточну пов’язану емоцію: Киньте виклик цьому негативному переконанню або закріпіть позитивне: