"Перша психологічна

допомога. Особливості
надання та алгоритм дій"
 АКТУАЛЬНІСТЬ
• На жаль, ця тема на сьогодні є
актуальною, так як надзвичайні
ситуації є частиною нашого
повсякденного життя.
• У світі відбуваються різні трагічні
події: війни, стихійні лиха,
пожежі, аварії, різні види
насильства…
 АКТУАЛЬНІСТЬ

• Люди втрачають будинки,

близьких, виявляються
відірваними від сім’ї, звичного
оточення, або стають свідками
насильства, руйнувань та смерті.
• Такі події, в тій чи іншій мірі
впливають на кожного, проте
спектр можливих реакцій та
емоцій різні.
 АКТУАЛЬНІСТЬ

• Багато хто відчуває себе

враженим, вибитим із колії або
не розуміє, що відбувається.
• Люди відчувають страх, шок
тривогу, можуть впасти в
заціпеніння або апатію.
• Деякі проявляють слабкі
реакції, деякі – важкі.
 АКТУАЛЬНІСТЬ

• Проте можливості пристосування

до таких умов рано чи пізно
вичерпуються, що сприяє
зростанню посттравматичних
стресових розладів.
(ПТСР – це крайня реакція на
сильний стресор, що загрожує
життю людини)
 Перша психологічна допомога
• Це - набір навичок і знань, які
застосовуються щоб підтримати
людину в дистресі; це метод
допомогти людині заспокоїтися і
керувати власною ситуацією і
знову відчути себе в безпеці.
 Перша психологічна допомога

• ( Дистрес – стан, при якому

людина не взмозі повністю
адаптуватись до стресових
ситуацій та спричинених
ними наслідків і проявляє
дезадаптивну поведінку.
 КОЛИ НАДАВАТИ ПЕРШУ
ПСИХОЛОГІЧНУ ДОПОМОГУ?
ППД надається:
- під час природної або
техногенної катастрофи,
- у разі нещасного випадку,
терористичного акту,
- у разі насильства і катувань,
- у разі втрати близької людини,
- під час війни та спричинених нею
наслідків;
- у разі будь-яких трагічних подій.
КОМУ НАДАЄТЬСЯ ПЕРША
ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА?
ППД призначена для людей, які
знаходяться у стані стресу в результаті
щойно пережитої трагічної події.
Але не думайте, що кожний, хто пережив
трагічну подію, буде травмованим.
Більшість людей відчуваючи стрес,
можуть взяти ситуацію під контроль і
почати діяти для самозбереження.
 ДЕ НАДАВАТИ ПЕРШУ
ПСИХОЛОГІЧНУ ДОПОМОГУ?
- В будь-якому порівняно безпечному
місці ;
- безпосередньо на місці події;
- в місцях надання допомоги
постраждалим (медичних установах,
таборах переселенців, школах, пунктах
розподілу гуманітарної допомоги).
ПЕРША ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА
включає в себе:

*Захист людей від подальшої шкоди;

*Надання емоційної підтримки;
*Оцінка та задоволення нагальних потреб і
проблем людини тут і зараз.
(їжі, вода, ковдра)
Що відчуває людина під час
стресової ситуації?

• Самотність;
• Безпорадність;
• Емоційне навантаження;
• Розгубленість.
 Загальні ознаки дистресу

• ФІЗИЧНІ: тремтіння, пітливість, шлункові розлади,

нудота, підвищене серцебиття;
• ПОВЕДІНКОВІ: відстороненість, плач, крик, сміх,
ступор, агресія;
• ЕМОЦІЙНІ: шок, страх, тривога, гнів, дратівливість,
почуття безнадії.
• КОГНІТИВНІ: розгубленість, плутанина в думках,
проблеми з пам’яттю.
 Особливості поведінки осіб,
які можуть потребувати допомоги:

• Дезорієнтовані
• Збентежені
• Надзвичайно збуджені
• У паніці
• Надмірно замкнуті, апатичні
• Надзвичайно схвильовані
Принципи ППД

• ДИВИСЬ
• СЛУХАЙ
• НАПРАВЛЯЙ
 ДИВИСЬ

• Збір інформації про ситуацію, що

відбулась: хто саме потребує допомоги?
• Оцінка ризиків небезпеки: якщо хтось
перебуває в небезпеці, перш за все
усунути цю проблему.
• Перевірка наявності травм: якщо в когось
є фізична травма, потрібно надати
домедичну допомогу, перш ніж
переходити до інших дій.
• Розпізнання емоційних реакцій людини:
загальні реакції на стрес чи гострі реакції.
 СЛУХАЙ

• Цей принцип передбачає

весь процес, який
відбувається коли ми
надаємо допомогу. Тобто, це
не лише чути людину, а
повністю з нею взаємодіяти.
 СЛУХАЙ

• Представтесь: людина може заспокоїтись,

коли ви скажите хто ви, та що ви тут для
того, щоб надати допомогу.
• Будьте уважні: активно слухайте –
вербально ( інколи можете повторювати
сказане людиною, та ставити уточнюючі
питання: чи я правильно вас зрозумів?, Чи
маю я рацію, якщо скажу, що ви…?) та
невербально ( відкрита поза, зоровий
контакт, кивання головою).
 СЛУХАЙ

• Заспокойте людину, яка перебуває в

дистресі, за допомогою дихальних
вправ. ( Ви можете попросити людину
дихати разом з вами, та зробити
декілька глубоких вдихів та видихів –
“Вдихніть, затримайте дихання,
видихніть…Вдих…видих…вдих…
видих…Дихайте разом зі мною…
 НАПРАВЛЯЙ

• Доступ до зв’язку: людина може

попросити зателефонувати рідним,
допоможіть по можливості їй в цьому.
• Доступ до інших видів допомоги:
державні установи, громади, медичні
установи – все залежить від того, якої
саме допомоги потребує людина
 ПРОТОКОЛ НАДАННЯ
ПЕРШОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ

1. Важливо - заспокоїтися самому.

Працювати тільки в достатньо
стабільному емоційному стані.
 ПРОТОКОЛ НАДАННЯ
ПЕРШОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
2. Сповільніть темп, щоб уповільнити
реакції людини, якій надаємо допомогу
(якщо людина в емоційно-збудженому
стані). Говорити в більш повільному
темпі, ніж зазвичай.
3. Говорити чіткими короткими фразами.
Можна підвищити голос. Почати можна
з фрази «Подивися на мене. Ти бачиш
мене?».
 ПРОТОКОЛ НАДАННЯ
ПЕРШОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
4. Встановити зоровий контакт ( займіть положення на
тому ж рівні, що й людина), спробуйте забрати
відчуття самотності та безпорадності і дати перше
відчуття того, що є ще щось, крім пережитого жаху.
(Скажіть: Подивись на мене, я тут, я поруч, я з тобою,
я нікуди не піду);

5. Запитайте ім’я людини.

Спілкуйтесь з людиною, задавайте відкриті питання,
які містять розгорнуту відповідь ( так або ні не
підходить): Запитайте Скільки часу ти чекаєш? Що
збирався зробити? Куди йшов? – це допоможе мозку
переключитись з емоційної його частини на
інтелектуальну.
6. Повторюйте за людиною її відповідь чітко і ясно.
 ПРОТОКОЛ НАДАННЯ
ПЕРШОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
7. Нормалізація. Попросіть людину
говорити про реакції, які відчуває:
«Перекажіть те, що Ви бачите та
відчуваєте, наприклад: розгубленість,
тривога, спустошення, заторможеність,
агресія тощо» та пояснюємо, що це
нормальні реакції на ненормальну
ситуацію.
8. Роз’яснення хронології подій: Озвучте
людині порядок що сталося, що
відбувається зараз і що станеться
незабаром.
 ПРОТОКОЛ НАДАННЯ
ПЕРШОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ

9. Спонукайте до дій допомогти собі та

іншим - з позиції жертви, переходить в
позицію сила і воля: (склади речі в
сумку, порахуй людей, одягни куртку
т.д.) – це допоможе встановити зв’язок з
реальністю.
10. Актуалізація: допомогти усвідомити
що найстрашніше вже позаду і зараз
людина в безпеці.
 ПРОТОКОЛ НАДАННЯ
ПЕРШОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
11. Шукаємо ресурси. Завершуємо розмову з
людиною на пошуках власних внутрішніх
ресурсів сили. Важливо, щоб людина згадала
свої приклади, варіанти справлятися у стресовій
ситуації.

▪ «Що ви робили в минулому для того, щоб вам

полегшало у важких ситуаціях?»
▪ «Чи є, на вашу думку, щось, що допомогло б
вам почуватись краще?»
▪ «Коли ситуація стає для мене важкою, мені
допомагає…(називаєте, що допомагає вам). Як
на вашу думку, чи щось таке може допомогти
вам?»
 Правила ППД “6.П”

• 1. ПІДІЙДИ
Знайди в собі сили підійти до
потерпілого та назви своє ім’я.
 Правила ППД “6.П”

• 2. ПІДТРИМАЙ
Знайди безпечне місце та
перемісти туди потерпілого.
Посади його спиною до
опори, щоб він зорієнтувався
в просторі. Якщо особа
озброєна - роззброй її для
забезпечення безпеки.
 Правила ППД “6.П”

• 3. ПАМ’ЯТАЙ
Звертайся за ім’ям, запитай чи
розуміє людина що сталося та
де вона знаходиться.
Допоможи зорієнтуватись.
Стабілізуй дихання: короткий
вдих-пауза-довгий видих.
 Правила ППД “6.П”

• 4. ПОРАДЬ
Сприяй вивільненню емоцій.
Заспокій, що всі хвилювання та їх
зовнішні прояви – це нормальна
реакція.
Запевни його в спроможності
подолати ситуацію.
 Правила ППД “6.П”

• 5. ПОТУРБУЙСЯ
З‘ясуй потреби, запропонуй воду,
їжу, ковдру, сходити в туалет.
Вислухай (не бійся мовчати).
Обережно використовуй фізичний
контакт.
Правила ППД “6.П”
• 6. ПЕРЕДАЙ
Не обов’язково все робити
самому.
Передай потерпілого
психологам, медикам.
Спробуй разом знайти
контакт близької йому
людини.
 УЗАГАЛЬНЕННЯ
ППД
▪Захист від небезпеки
▪ Надання домедичної, виклик швидкої медичної
допомоги, якщо така необхідна
▪ Надання емоційної підтримки ( я тут, я з тобою, я
тебе не залишу; мені шкода, що тобі довелось через
це пройти; твій стан, твої реакції – це нормально; я
зроблю все що від мене залежить, щоб тобі
допомогти;
▪ Переключити людину з емоцій – шляхом
спонукання думати та діяти (ставимо запитання,
даємо рухові завдання)
▪ Задовольнити нагальні потреби, або допомогти
всім, чим можете в даний момент.
▪ Передати людину спеціалістам.
 ЕМОЦІЙНА СТАБІЛІЗАЦІЯ
Більшість людей не вимагатимуть
стабілізації.
Вам потрібно потурбуватись про тих осіб, у
яких є такі ознаки дезорієнтації:
▪ Із скляним поглядом та спустошені
▪ Не реагують на вербальні звертання та
запитання.
▪ Виражають сильні емоційні реакції,
неконтрольований плач, сміх, крик,
прискорене дихання, агресія.
▪ Переживання неконтрольованих
фізичних реакцій (тремтіння, похитування
і т.д.).
 Емоційне збудження

Якщо особа виявляє крайнє збудження,

пришвидшене мовлення, надмірне
хвилювання - здається зараз втратить
контакт з реальністю, або постійно
сильно плаче, корисно:
▪ Попросити її слухати та дивитись на вас.
▪ Дізнатись, чи вона знає хто вона, де
вона, і що відбувається.
▪ Попросити її описати те, що її оточує, та
сказати, де ви перебуваєте.
Емоційне збудження: корисно застосувати
техніку заземлення, глибокого дихання .
 Рекомендації, які допоможуть стабілізувати
більшість людей, котрі переживають дистрес:
- Ступор
- Рухове збудження
- Агресія
- Нервове тремтіння
- Істерика
- Панічна атака (страх)

ВІДЕО