Причини та

наслідки
конфлікту в
організації
 Поняття конфлікту
Конфлікт (від лат. - зіткнення) - зіткнення
протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій,
думок, поглядів; серйозна розбіжність, гостра
суперечка.
В основі будь-якого конфлікту лежить ситуація, що
включає:
1) або суперечливі позиції сторін з якого-небудь
приводу;
2) або протилежні цілі чи засоби їх досягнення в даних
умовах;
3) або розбіжність інтересів, поглядів, прагнень та ін.
 Конфлікти в
організаціях
Конфлікти в організаціях мають свою специфіку, яка
пов'язана з тим видом діяльності, яким займається
дана організація.
Значна частина конфліктів це так звані "ділові
конфлікти".
Виявлення причин виникнення конфліктів визначає
вибір методів, шляхів запобігання їм та
конструктивного їх вирішення. Без знання рушійних
сил розвитку конфліктів важко ефективно впливати та
регулювати ними.
Причини конфлікту — це явища, події, факти, ситуації,
що передують конфліктові та викликають його за
певних умов діяльності суб’єктів соціальної взаємодії.
 Причини конфліктів розкривають джерела
їх виникнення й визначають динаміку
перебігу.
Виникнення та розвиток конфліктів
обумовлено дією чотирьох груп факторів:
об’єктивних, організаційно-управлінських,
соціально-психологічних і особистісних..
Перші дві групи
факторів носять
об’єктивний
характер, третя й
четверта —
суб’єктивний
 Причини об’єктивного характеру:
• Обмеженість ресурсів
• Розходження з метою
• Взаємозалежність завдань
• Відсутність об’єктивних критеріїв
оцінювання роботи
• Нестача життєво-важливих благ
• Незадовільні комунікації
• Зачіпання інтересів працівників
системою статусів і ролей.
Об’єктивні
фактори
• Погана забезпеченість
матеріалами, устаткуванням
• Нераціональна організація праці
• Помилки управління
• Низька заробітна плата
• Слабка згуртованість колективу
• Несумісність працівників
• Слабка розробленість нормативно-
правових процедур, усунення
суперечностей.
Організаційно -
управлінські фактори
 Причини суб’єктивного характеру:

• Психологічна несумісність • Прорахунки в діях

працівників керівника
• Обмеження статусу,
•Неправильні дії
інтересів особистості
підлеглих
• Маніпулювання
• Невідповідність слів, оцінок, •Наявність у колективі
вчинків очікуванням. “важких” людей.

Соціально-психологічні Особистісні фактори

фактори
Наслідки конфліктів можуть бути як
негативними, так позитивними
Позитивним, функціонально корисним
результатом конфлікту вважається
розв’язання тієї проблеми, що породила
суперечності й викликала зіткнення, з
урахуванням взаємних інтересів і цілей усіх
сторін, а також досягнення розуміння й
довіри, зміцнення партнерських стосунків і
співробітництва, подолання конформізму,
покірності, прагнення до переваги.
 Соціальний (колективний)
конструктивний вплив конфлікту
виражається в таких наслідках
• Конфлікт є способом виявлення й фіксації суперечностей, а також проблем у
суспільстві, організації, групі. Конфлікт свідчить про те, що ці суперечності вже
досягли найвищої межі, і тому необхідно вжити негайних заходів щодо їх
усунення. Таким чином, будь-який конфлікт виконує інформаційну функцію, тобто
надає додаткові імпульси до усвідомлення своїх і чужих інтересів у протиборстві.
• Конфлікт є формою розв’язання суперечностей. Його розвиток сприяє усуненню
тих недоліків і прорахунків у соціальній організації, що призвели до його
виникнення.
• Конфлікт сприяє зніманню соціальної напруженості та ліквідації стресової
ситуації, допомагає «випустити пар», розрядити обстановку.
• Конфлікт може виконувати інтегративну, об’єднувальну функцію. Перед обличчям
зовнішньої загрози група використовує всі свої ресурси для згуртованості та
протиборства з зовнішнім ворогом. Крім того, саме завдання вирішення наявних
проблем поєднує людей. У пошуках виходу з конфлікту вироб­ляються
взаєморозуміння й почуття причетності до розв’язання спільного завдання
 Соціальний (колективний)
конструктивний вплив конфлікту
виражається в таких наслідках
•Розв’язання конфлікту сприяє стабілізації соціальної системи, тому що при
цьому ліквідуються джерела незадоволення. Сторони конфлікту, навчені
«гірким досвідом», у майбутньому будуть більше налаштованими на
співробітництво, ніж до кон­флікту. Крім цього, розв’язання конфлікту може
запобігти виник­ненню більш серйозних конфліктів, що могли б виникнути, якби
не було цього.
•Конфлікт інтенсифікує й стимулює групову творчість, сприяє мобілізації енергії
для вирішення задач, поставлених перед суб’єктами. У процесі пошуку шляхів
розв’язання конфлікту відбувається активізація розумових сил для аналізу
важких ситуацій, розробляються нові підходи, ідеї, інноваційні технології і т. д.
•Конфлікт може слугувати засобом з’ясування співвідношення сил соціальних
груп чи спільнот і тим самим може застерегти від наступних, більш руйнівних
конфліктів.
•Конфлікт може стати джерелом виникнення нових норм спілкування між
людьми чи допомогти наповнити новим змістом старі норми.
 Конструктивний вплив конфлікту на
особистісному рівні відбиває вплив
конфлікту на індивідуальні риси
особи
• виконання конфліктом пізнавальної функції стосовно людей,
що приймають у ньому участь. У важких критичних
(екзистенціальних) ситуаціях виявляються справжній характер,
справжні цінності й мотиви поведінки людей. Із пізнавальною
функцією пов’язано й можливість діагностики сили
супротивника;
• сприяння самопізнанню й адекватній самооцінці особистості.
Конфлікт може допомогти вірно оцінити свої сили та здібності,
виявити нові, раніше не відомі сторони характеру особистості.
Може також загартувати характер, сприяти появі його нових
чеснот (почуття гордості, власної гідності і т. п.);
• позбуття небажаних рис характеру (почуття неповноцінності,
покірності, догідливості…);
 Конструктивний вплив конфлікту на
особистісному рівні відбиває вплив
конфлікту на індивідуальні риси
особи
• підвищення рівня соціалізації людини, розвитку її як особис­
тості. У конфлікті індивід за порівняно невеликий відрізок часу
може отримати стільки життєвого досвіду, скільки він,
можливо, не отримає ніколи у повсякденному житті;
• сприяння адаптації робітника в колективі, оскільки саме під час
конфлікту люди більшою мірою розкриваються. Особа або
приймається членами групи, або, навпаки, вони ігнорують її. В
ос­танньому випадку, звичайно, ніякої адаптації не відбувається;
• зниження психічної напруженості у групі, позбуття стресу в її
членів (у випадку позитивного вирішення конфлікту);
• задоволення не тільки первинних, але й вторинних потреб
особи, її самореалізація та самоствердження.
Наслідки конфліктів можуть бути
як негативними, так позитивними
До негативних, дисфункціональних наслідків
конфлікту належать невдоволеність людей
спільною справою, відхід від вирішення
назрілих проблем, наростання ворожості в
міжособистісних і міжгрупових відносинах,
послаблення згуртованості колективу і т. п.
 Соціальний деструктивний вплив
конфлікту виявляється на різних
рівнях соціальної системи і
виражається в конкретних
наслідках 
• При розв’язанні конфлікту може бути використано насильницькі
методи, у результаті чого можливі великі людські жертви й
матеріальні втрати. Крім безпосередніх учасників, у конфлікті
можуть постраждати й ті, хто їх оточує.
• Конфлікт може привести сторони протиборства (суспільство,
соціальну групу, індивіда) у стан дестабілізації і дезорганізації.
• Конфлікт може призвести до уповільнення темпів соціального,
економічного, політичного й духовного розвитку суспільства.
Більше того, він може викликати стагнацію та кризу суспільного
розвитку, зародження диктаторських і тоталітарних режимів.
 Соціальний деструктивний вплив
конфлікту виявляється на різних
рівнях соціальної системи і
виражається в конкретних
наслідках 
• Конфлікт може сприяти дезінтеграцї суспільства, руйнуванню
соціальних комунікацій і соціокультурному відчуженню
соціальних утворень усередині суспільної системи.
• Конфлікт може супроводжуватися наростанням у суспільстві
настроїв песимізму й нехтуванням звичаїв.
• Конфлікт може викликати нові, більш деструктивні конфлікти.
• Конфлікт часто призводить до зниження рівня організації
системи, зниження дисципліни і, як наслідок, до зниження
ефективності діяльності.
 Деструктивний вплив конфлікту на особистісному
рівні виражається в наступних наслідках

1. Негативний вплив на соціально-психологічний клімат у групі:

з’являються ознаки негативного психічного стану (почуття
пригніченості, песимізму й тривоги), що призводять людину до
стану стресу;
2. Розчарування у своїх можливостях і здібностях,
деінтенсифікація особи;
3. Виникнення почуття невпевненості в собі, втрата колишньої
мотивації, руйнування наявних ціннісних орієнтацій та образів
поведінки. У гіршому випадку наслідком конфлікту може стати
й розчарування, втрата віри в колишні ідеали, що породжує
девіант­ну поведінку і, як крайній випадок, — суїцид;
4. Негативне оцінювання людиною своїх партнерів за спільною
діяльністю, розчарування у своїх колегах і недавніх друзях;
 Деструктивний вплив конфлікту на особистісному
рівні виражається в наступних наслідках

5. Реакція людини на конфлікт через захисні механізми, що

проявляються у різних формах поганої поведінки:
• відступ — мовчання, відсутність захопленості, відокремлення
індивіда від групи;
• інформація, що лякає — критиканство, лайки, демонстрація своєї
переваги над іншими членами групи;
• твердий формалізм — формальна ввічливість, буквоїдство,
установлення твердих норм і принципів поведінки в групі,
спостереження за іншими;
• перетворення всього на жарт;
• розмови на сторонні теми замість ділового обговорення проблем;
• постійний пошук винних, самобичування чи обвинувачення в усіх
бідах членів колективу.
 Висновки:
Позитивний вплив конфлікту на соціальне
середовище полягає в тому, що він активізує
соціальне життя, висвітлює невирішені проблеми,
актуалізує гуманістичні цінності, може сприяти
згуртованості групи перед зовнішньою
небезпекою й ін. Негативний вплив конфлікту —
порушення системи відносин, погіршення
соціально-психологічного клімату та якості
спільної діяльності, зниження згуртованості групи.