Внутрішньоособистісний конфлікт 

– це гостре, критичне самовідчуття та

переживання людини, викликане боротьбою структур внутрішнього світу особистості,
що відображає суперечливі зв'язки із соціальним середовищем і заважає прийняттю
адекватного ситуації рішення і активним діям щодо його реалізації. (на слайді)

Інакше кажучи, внутрішньоособистісний конфлікт – це завжди боротьба двох

протилежних тенденцій у свідомості одного індивіда. Такі конфлікти умовно можна
позначити як конфлікти "між тим, що є, і тим, що хотілося б мати". Інші варіанти таких
конфліктів: "між тим, хто ви є, і тим, ким хотіли б бути" та ін.

Причини виникнення внутрішньоособистісних

конфліктів
Ставлення людини до світу, до інших людей і до себе самої носить суперечливий
характер, що обумовлює й суперечливість внутрішньої структури особистості. Людина
як частина суспільства не може "вискочити" із цілісної системи суперечливих
суспільних відносин, які в остаточному підсумку детермінують її свідомість, психіку та
увесь внутрішній світ.

При більш конкретному розгляді причин внутріошньособистісного конфлікту їх

можна розділити на три види:

 1) внутрішні причини, обумовлені протиріччями самої особистості;

 2) зовнішні причини, обумовлені положенням особистості в соціальній групі;
 3) зовнішні причини, обумовлені положенням особистості в суспільстві.

Варто мати на увазі, що всі ці види причин внутрішньоособистісного конфлікту є

взаємозалежними, а сама їхня диференціація досить умовна. Мова йде по суті про
одиничні, особливі й загальні причини, між якими, як і між категоріями, що їх
відображають, існує діалектичний взаємозв'язок. Наприклад, внутрішні причини
конфлікту є результатом взаємодії особистості як із групою, так і з суспільством, а не
виникають самі по собі, нізвідки.

В основі будь-якого внутрішньоособистісного конфлікту лежить проблема вибору.

Індивідові практично завжди задані кілька варіантів дій, моделей поведінки в одній і
тій же соціально значимій ситуації: багатство чи любов, особисте життя або кар'єра,
родина чи робота.

Для внутрішньоособистісного конфлікту характерні деякі особливості, які важливо

враховувати при його діагностиці. Такими особливостями є:

 – незвична структура конфлікту: у ньому немає суб'єктів конфліктної

взаємодії;
 – специфічність форм перебігу і прояву: такий конфлікт часто проходить в
формі важких переживань; супроводжується страхом, депресією, стресом, може
переходити в невроз;
 – не завжди явний характер внутрішньоособистісного конфлікту: про його
існування іноді можна робити висновки тільки за непрямими ознаками.
Діагностика внутрішньоособистісних конфліктів стає можливою, якщо знати
певні ознаки даного виду конфлікту та їх прояв в різних сферах особистості, а саме:

 – в когнітивній сфері: зниження самооцінки, усвідомлення свого стану як

психологічної безвиході, затримка ухвалення рішення, глибокі сумніви в
істинності принципів, якими раніше керувалися;
 – в емоційні сфері: психоемоційна напруга, часті й значні негативні події
 – в поведінковій сфері: зниження якості та інтенсивності діяльності, зниження
задоволеності діяльністю, негативний емоційний фон спілкування;
 – в інтегральних показниках: погіршення механізму адаптації, посилення
стресу.

Основні форми прояву внутрішньоообистісних конфліктів

Форма
Симптоми
прояву

Нестерпність до сильних подразників; подавлений настрій;

Неврастенія
зниження працездатності; поганий сон; головні болі

Показні веселощі; прояв радості неадекватно ситуації; "сміх крізь

Ейфорія
сльози"

Звернення до примітивних форм поведінки; відхід від

Регресія
відповідальності

Приписування негативних якостей іншому; критика інших часто

Проекція
необгрунтована

Часта зміна місця проживання, місця роботи, родинного стану,

Номадизм партнерів, часті розриви відносин із друзями, зміна звичок,
захоплень, обстановки

Самовиправдання своїх вчинків, дій, навіть неадекватних і

Раціоналізм
соціально не схвалюваних