Заняття 5-6.

ТЕМА: ТЕХНОЛОГІЯ ПРОФАЙЛІНГУ

Ключові категорії: психотипи особистості, стиль спілкування, поведінкові

патерни, вербальні маркери обману, емоційний стан, емблеми (образи
тілесності), ілюстратори, мікровирази.

Питання практичного заняття 5

1. Психотипи та акцентуації особистості

2. Інтоверсія – екстраверсія. Поведінкові ознаки.
3. Типологія стилю спілкування.

Питання практичного заняття 6

4. Технологія профалійгу.
5. Вербальні маркери обману
6. Невербальні фільтри уваги: емоційний стан, емблеми (образи
тілесності), ілюстратори, мікровирази.
Основний зміст

1. Психотипи та акцентуації особистості

Всі психологічні типології можна розділити на дві групи:
І. «Вроджені» психотипи – певна сукупність природніх (вроджених)
якостей та рис, що характеризуються спрямованістю особистості всередину
(інтроверсія) або зовні (екстраверсія).
ІІ. «Набуті» психотипи – засвоєні особою патерни (моделі) поведінки в
процесі соціального розвитку.
Психологічний тип визначається ступенем віддалення від середньої
точки, тобто можна бути, наприклад, більше або менше інтровертом, більше
або менше екстравертом – амбіверсія.
Особистісний психологічний тип проявляється від народження та
кардинально не змінюється протягом життя, але зазнає трансформацій
відповідно до вимог ситуації або характеру суспільних відносин.
Зазначене свідчить про наявність основних і додаткових рис особистості.
Основних рис значно менше, але вони є стрижнем особистості, визначають її
розвиток, адаптацію та психічне здоров'я. При значній вираженості основних
рис – т. зв. акцентуації особистості, вони накладають відбиток на
особистість у цілому, і за несприятливих обставин вони можуть зруйнувати
всю структуру особистості.
 Акцентуації особистості насамперед проявляються в спілкуванні з
іншими людьми. Специфіка акцентуацій дозволяє визначити відповідні стилі
спілкування – поведінкові моделі.
2. Інтоверсія – екстраверсія. Поведінкові ознаки.
Інтроверт – більше фокусуються на своєму внутрішньому світі, ніж на
навколишньому. Інтроверти не дуже товариські, але при цьому, дуже приємні
співрозмовники, якщо говорити з ними на теми, які їх цікавлять. Мають
багатий внутрішній світ. Покладаються на власні знання і досвід. Люблять
читати, планувати справи, продуктивніше працюють в спокійній обстановці.
Дізнатися інтроверта можна за виразами: «Мені потрібно подумати»,
«Потрібно провести аналіз» тощо.
Основні ознаки інтровертів:
 відпочивають на самоті або поруч з близькими людьми;
 друзями вважають тільки тих людей, з якими у них склалися
близькі, довірчі відносини;
 спокійні та врівноважені;
 спочатку думають і тільки потім кажуть;
 не люблять мультизадачність і перевантаженість роботою.
Екстраверти – відкриті світу і спрямовані до людей. Вони дуже
товариські, легко сходяться з людьми. Як правило, екстраверти швидко
освоюються в новому колективі й можуть підтримувати будь-які розмови.
Основні ознаки екстравертів:
 люблять бути в центрі уваги;
 не люблять рутину й однотонність, їм більше до душі
різноманітність;
 знайомі з дуже багатьма людьми та легко йдуть на контакт з
незнайомцями;
 із задоволенням беруться за виконання найрізноманітніших і
складних завдань, але тільки, якщо їм цікаво;
 спочатку кажуть, потім думають;
 більше люблять говорити та розповідати про себе, ніж слухати
співрозмовника і намагатися зрозуміти його проблему.
Амбіверт – залежно від конкретної ситуації, вони можуть поводити себе
і як інтроверти, і як екстраверти. Якщо їм некомфортно – вони занурюються в
себе, якщо їм подобаються навколишні умови – амбіверти активно з усіма
спілкуються; цінують як спілкування в суспільстві, так і самотність.
68% людей –амбіверти.
Основні ознаки амбівертів:
  швидко вливаються в новий колектив і не відчувають дискомфорту під
час спілкування з незнайомими людьми;
 мають емпатією, розуміють і прислухаються до емоцій інших людей;
 у них ширше коло спілкування в порівнянні з інтровертами;
 вони встановлюють з людьми глибший контакт на відміну від
екстравертів.
3. Типологія стилю спілкування.
Тип 1. Істероїдний. Людина живе «на показ». Він милується собою і
пишається кожним своїм кроком, не помічає недоліків і помилок. Більше
стежить за зовнішнім виглядом, ніж за тим, що робить. Продуктивність
залежить від приділеної уваги.
Тип 2. Епілептоідний. Любить владу: хоче впливати на оточуючих і
контролювати їх. Однак своїх повноважень при цьому він перевищувати не
буде, тому що сам не виносить тиску і критики. Намагається тримати свої
обіцянки, вміє бути вірним другом, але часто не контролює свої емоції і
виплескує негатив на того, хто поруч.
Тип 3. Параноїдальний. Цілеспрямований, упертий, легко справляється
навіть із складними завданнями. Буквально фонтанує енергією: швидко
захоплюється сам і може легко захопити колег і підлеглих. Однак не виносить
критику. Не любить, якщо його заслуги принижують. Зворотний зв’язок
вважає формальністю: сам дає, тільки щоб підбурити людей, але не приймає
від інших.
Тип 4. Емотивний. Вважає, що відповідає за кожного. Відрізняється
високою емпатією, приймає близько емоції оточуючих. Такою людиною легко
маніпулювати. Любить простоту, природність.
Тип 5. Гіпертімний. Вічна дитина, завжди в гарному настрої, сповнений
сил. У роботі не сприйнятливий до чужих труднощів. Не може зосередитися і
виконувати рутинні завдання. Зате в перемовинах – це незамінна людина. Він
вміє знайти підхід до кожного і легко стає душею компанії.
Тип 6. Шизоїдний. Це мислитель. Він схильний до рефлексії, уважно
обмірковує кожен крок. Він постійно переробляє велику кількість інформації,
аналізує свою і чужу поведінку. Найчастіше піклується про процес, а не про
результат. Він погано виконує, але відмінно генерує ідеї.
Тип 7. Тривожно-недовірливий . Його вибиває з колії будь-яка критика і
навіть найменший тиск. Така людина зациклюється на порожніх тривогах і
переживаннях, які не мають нічого спільного з реальністю і тільки віднімають
у нього сили. Він може бути наполегливим, якщо у нього є мета. Заради цього
поступиться нормами моралі, поки не отримає те, що хоче. Вміє відчувати
чужі емоції, тому іноді здається, що він читає думки.
 Тип 8. Депресивно-сумний. Любить бути на самоті, тому майже не
спілкується з колегами, не розуміє їх емоції і не відповідає на запити.
Обережний і стриманий.
4. Технологія профалійгу.
Етапи та вимоги:
1) Визначити базову модель поведінки. Для цього профайлер задає
кілька абстрактних питань, на які людині нескладно дати правдиву відповідь.
При цьому відзначаєтся міміка, жестикуляція, особливості побудови речень.
Це – базові реакції, які слід запам’ятати.
2) Перехід до більш складних питань або у більш гострій формі. При
відповіді на них поведінка випробуваного змінюється, він видає нову міміку.
Якщо поведінка людини відрізняється від базової моделі, це може свідчити
про спробу викривлення інформації.
3) Питання, що вимагають детального опису ситуації, при
спостереженні за поведінкою. Чим більше відхилення від базової моделі, тим
вірогідніше обман.
4) Перевірка правильності базової моделі поведінки. Питання на
нейтральну тему. Людина заспокоюється і поводиться звично.
5) Перевірка причин зміни моделі поведінки. Існує два фактори, що
впливають на поведінку людини під час співбесіди: обман або природне
хвилювання. Розпізнати можливо через невербальні ознаки, тобто
спостереження за жестами, мікроекспрессіей (мікровиразами).
5. Вербальні маркери обману
 Узагальнення фактів, приховування суттєвих деталей, подача
інформації однобічна.
 Протиріччя в інформації та обмовки.
 Проста та емоційно знебарвлена інформація.
 Мінімум прямих відповідей, постійно гальмує уповільнює: “Я не
такий, щоб …”, “Я думаю, що не варто так однобоко …” ,
 Зміна темпу мовлення: сповільнення – пришвидшується.
 Мовні помилки, зокрема «гм», «ну», «е-е», «я, я, я маю на увазі, що
я», «мені дуже спо-сподобалося».
 Забагато безапеляційних зауважень на кшталт “я нікому…”, “я
нізащо…”.
 Повторення слів співрозмовника, наприклад: Ви були вчора в кафе?
– Чи був я вчора в кафе? Так”.
 Непряма ознака — підвищення тону голосу, що вказує на
хвилювання, переживання стресу.
 6. Невербальні фільтри уваги: емоційний стан, емблеми (образи
тілесності), ілюстрації, пунктуатори, мікровирази.
 Невідповідність емоцій. На фальшивість будь-якої емоції вказує
мімічна асиметрія, емоція проявляється на одному боці обличчя
сильніше, ніж на іншому, раптова поява або зникнення емоції на
обличчі, справжня посмішка триває трохи довше, ніж імітована,
несвоєчасна зміна виразу обличчя.
 Ненавмисна емблема. Емблеми — це жести із загальновідомим
значенням значення яких усім відоме. Наприклад, піднятий
великий палець («Лайк, чудово»), знизування плечима («я не
знаю») тощо. Ознаками брехні вони стають тоді, коли виявляються
в поведінці людини ненавмисно, а отже не повністю, у вигляді
деякої тілесної обмовки, промаху.
 Відсутність ілюстрацій. Ілюстрації — жести, якими «диригується»
донесення інформації. Відсутність ілюстрацій свідчить про
обережність людини, необхідність підбирати кожне слово,
нерішучість тощо.

Література:
1. Психологічний словник-довідник: навч. посіб. / Приходько Ю.О.,
Юрченко В.І. К.: Каравела, 2020. 418 c. URL: https://ispp.org.ua/wp-
content/uploads/2021/02/Prykhodko_Yurchenko_2020_PSYKHOL-SLOVNYK-
DOVIDNYK_tytul_zmist.pdf
2. Психологія профайлінгу : навч. посіб. / Ю. В. Руль, Т. О.
Мартинова. К.: ДП Вид. дім “Персонал”, 2018. 236 с. URL:
https://maup.com.ua/assets/files/lib/book/psih_profailingu.pdf
3. PSYLIB. Психологічна бібліотека Київського Фонду сприяння
розвитку психічної культури. – https://psylib.org.ua/index.html
4. Типи особистості за Карлом Юнгом. URL:
https://alexus.com.ua/dosvid-xarakterologi%D1%97-k-yunga-ponyattya-pro-
ekstraversi%D1%97-i-introversi%D1%97/#lwptoc13