ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА Виконала:

ТЕМУ: студентка ІІ курсу, групи УТ-20-1

Селіна Дар’я

«РЕФЛЕКСІЯ»
Вступ • Рефле́ксія (від лат. reflexio —
«повертаюся назад») — метод
самоаналізу знань і вчинків, їх
значень та меж.
• Аналізувати свої думки, почуття та
дії необхідно, щоб рухатися вперед.
Але часто всередині така безодня, що
сеанс самокопання обертається
трампліном для нападу нудьги. Ми
розпитали людей, чий рід діяльності
пов'язаний з постійною рефлексією
— кіно- та театральних режисерів,
філософа, художника та
психоаналітика — про те, де лежить
межу між конструктивним та
деструктивним самоаналізом і чи
можливо в принципі розібратися в
собі без болю та загрози заробити
невроз.
Види рефлексії
Систематизація рефлексій, що приводиться нижче, одна з найбільш
визнаних та поширених в психології. Кожен вид характеризується
властивими лише йому оригінальними властивостями, несхожим
набором рис та достоїнств:
• рефлексія особистісна
Об’єкт пізнання – особистість рефлексуючої людини. Об’єкт комплексно
аналізує себе, свої діяння, всі ознаки та прояви душі, інтелекту, ставлення
до себе, інших членів соціуму, соціуму в цілому і до Космосу;
• рефлексія комунікативна
Людина намагається пізнати «братів по розуму». Оцінює і аналізує їх
вчинки, поведінкову лінію, розпізнає реакції та емоції. Досліджує
причинно-наслідкові зв’язки, щоб розібратися в підгрунті вчинків
оточуючих – для кращого розуміння їх внутрішнього світу;
Види рефлексії
• рефлексія інтелектуальна
Виникає «за викликом», коли «хазяїну» доводиться
вирішувати будь-яку «розумну» задачу. Користь даної
саморефлексії в тому, що її можна «викликати» багаторазово,
повертатися до початкових параметрів завдання або
проблеми, дошукуючись самого раціонального рішення;
• рефлексія наукова
Вірніше сказати, наукознавча, оскільки займається
вивченням знань, методів та інструментів отримання
результатів наукових робіт, теорій і обгрунтувань, гіпотез,
точок зору, доведених законів;
• рефлексія соціальна
Рідкісний вид. Схожий на емпатію: і тут, і там, намір
зрозуміти почуття і діяння інших людей, розмірковуючи і
відчуваючи за них, «влізаючи в їх шкуру». Цей вид
називають ще «внутрішньою зрадою». Точно так же, як
актор, який грає роль, людина «входить в образ» обраного
ним об’єкта з навколишніх, намагаючись усвідомити, що
думає про нього об’єкт, як він його представляє, його
ставлення.
«Окремі» види
рефлексії
Є ще пару видів рефлексій, які одні
психологи не виділяють як вид, а
відносять до окремих випадків інших
видів, інші ж включають в загальну
класифікацію:
• рефлексія філософська. Природне
«знаряддя праці» для роздумів про
сенс життя;
• рефлексія психологічна. У
соціологічній практиці – вивчення
спілкування та спільних дій окремих
особистостей в соціумі.
Вікові особливості розвитку
рефлексії
• У дітей відсутня рефлексія. Дитинство відрізняється тим,
що є етапом афективною, це проміжок життя, де людині
(дитині) властива швидка і безпосередня реакція на все. А
в тих випадках, коли з якихось причин це недоступно для
дітей, то включається несвідоме пристосування, в яких
мають своє особливе значення психічні захисні механізми.
• Про самоспостереженні в дитячому віці не може бути й
мови. Рефлексія «дозріває» у людини завдяки контакту з
іншими, а потім розвиток рефлексії триває у людини все
свідоме життя.
Вікові особливості розвитку
рефлексії
• На першій стадії підліткового віку (10 — 11 років)
підлітки усвідомлюють і рефлексують в основному окремі
вчинки.
• На другій стадії (12 — 13 років) вони аналізують свій
характер і відносини з людьми, в першу чергу, з
однолітками.
• На третій стадії (14 — 15 років) істотно зростає, іноді
виходячи на перший план, критичність підлітків щодо
себе.
 Вікові особливості
розвитку рефлексії
• Згодом у психічно здорової і зрілої людини розвивається рефлексія до такої
стадії, що він вже може сам організувати самопізнання, виходячи з контакту з
оточуючими.
• Саме розвинена рефлексія дає можливість людині не реагувати на зовнішні
чинники афективно, а спостерігати і відстежити прояви тих чи інших
почуттів, стану і розібратися з ними, задаючи собі питання про те, як
з'явилися ті чи інші почуття, чому з'явилася така ситуація і т. п. Тобто
розвинена рефлексія дає індивіду можливість виявити причинно-наслідкові,
часові та інші зв'язки і розібратися в самому собі.
• Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок про те, що для людини,
яка має розвинену рефлексію, все в житті може стати сприяє джерелом для
глибшого пізнання самого себе.
• Рефлексія дає людині можливість більш чітко зрозуміти себе, робить картину
про себе більш глибокої. Крім того, пізнаючи себе все краще і краще, у нього
з'являються нові шанси і межі, про які він раніше і не здогадувався.
• Але насправді це не так вже й легко дається людині, особливо якщо у нього є
переживання, які пов'язані з болем і з негативними емоціями. В цьому
випадку для людини буває дуже болісно і тривожно, а в деяких випадках і
соромно, розкривати самого себе за допомогою рефлексії буває просто
нестерпно. Тому часто буває так, що люди вважають за краще уникати цього.
Основна роль рефлексії в
життєдіяльності індивідуума
• Саме рефлексія є основним джерелом поява нових ідей. Якщо розглядати дане явище як метод
побудови картини здійсненої діяльності, то можна відзначити, що рефлексія дає певний
матеріал, який згодом може стати основою для спостереження і критики. Людина в результаті
такого самоаналізу змінюється. Важливо розуміти, що рефлексія є механізм, що дозволяє
зробити неявні думки явними. Вона є тим, що при деяких умовах може стати джерелом
отримання більш глибоких знань, ніж ті, що ми і так маємо.
• Треба відзначити, що професійний розвиток людини нерозривно пов'язане з процесом
рефлексії. Більш того, саме розвиток мається на увазі не стільки в технічному плані, скільки в
інтелектуальному і особистісному. Людина, якій рефлексія чужа, не контролює своє життя, яка
несе його як річка у напрямку течії. Саме рефлексія дозволяє особистості усвідомити, що вона
робить в даний момент, де знаходиться і куди слід рухатися, щоб розвиватися.
• Рефлексію, яка спрямована на усвідомлення причин і підстав особистих суджень, нерідко
відносять до філософії. Хоча контроль обґрунтованості висновків є обов'язкову складову будь
інтелектуально розвиненої особистості, будучи, крім усього іншого, ще й через розвиток
мислення.
• Рефлексія діяльності дуже важлива для людини, особливо якщо мова йде про досить непростий
інтелектуальної роботі. Вона також потрібна в тих ситуаціях, коли існує міжособистісне
групове взаємодія. Менеджмент, без сумнівів, належить до подібних випадків.
• Рефлексію не варто плутати з самосвідомістю, оскільки далеко не кожна рефлексія стає їм.
Остання має на увазі рефлексію, предметом якого є розуміння і знання самого себе.
Обдуманість - результат орієнтації свідомості на майбутню подію, а усвідомленість -
концентрація на тому, що відбувається. Рефлексія ж є зверненням свідомості на те, що вже мало
місце бути.