Презентація на тему:

«Перфекціонізм»
Виконала:
студентка ІІ курсу, групи УТ-20-1
Селіна Дар’я
Вступ
У психології перфекціонізм — віра в те, що ідеал може та мусить
бути досягнутим. У патологічній формі є неприйняттям усього
неідеального та загалом схильністю вважати його нездоровим.
Проявляється бажанням робити все лише найкращим чином.
Прояви патологічного перфекціонізму:
• зволікання — особистість відкладає завершення задачі через
страх зробити це недостатньо добре;
• уникання ризику — оминання нової діяльності через
невпевненість у тому, що її можна буде здійснити належним
чином;
• зосередження на другорядній роботі — витрачання часу на те,
що на думку людини вона робить ідеально.
Звідки береться
перфекціонізм?
• У психології прийнято вважати, що перфекціонізм
сягає своїм корінням в дитинство. У дітей, батьки яких
дуже суворо стежать за шкільними оцінками та
вимагають навчатися на одні п’ятірки, формується так
званий комплекс відмінника. Протягом 10 років вони
отримують позитивне підкріплення лише ідеального
результату, а все, що не дотягує до планки, вважають
провалом.
• Згодом така установка закріплюється на підсвідомому
рівні та починає поширюватися на всі сфери життя. До
неї додається підвищене почуття відповідальності, яке
змушує людину перебільшувати значущість кожного
завдання, над яким вона працює.
Мій досвід як перфекціоніста
• З феноменом перфекціонізму я знайома не з чуток. Тому розповім про свій досвід, щоб ви краще
розуміли механізм формування цієї особливості.
• З першого класу школи я була круглою відмінницею. Батьки ретельно стежили за моєю успішністю і
чекали від мене лише найкращих оцінок. Згодом я й сама почала вимагати від себе лише ідеального
результату. Погані оцінки, а ними вважалися всі, крім 10/11/12, викликали у мене сильний стрес та
почуття неповноцінності.
• Закінчивши школу, я вступила до університету, де мій перфекціонізм зміцнився і розквіт пишним
кольором. Я продовжувала вчитися на одні п’ятірки вже за інерцією, хоч ніхто за моєю успішністю не
стежив. Мені самій було неприємнонавіть від думки, що я можу отримати трійки та четвірки, адже в такі
моменти я почувала себе дурною.
• Тому і зараз я намагаюсь отримувати максимальні відмітки, адже не хочу псувати свою ідеальну
заліковку.
Підходи до вивчення перфекціонізму

Серед українських дослідників, які зробили перші

спроби класифікувати всі теорії дослідження
перфекціонізму, став О. Лоза, виокремивши три підходи
щодо визначення цього феномену:

• як прагнення самовдосконалення (мотив

самовдосконалення);
• як настанова (установка);
• як риса особистості.
Перфекціонізм – норма
чи патологія?
• Ми з’ясували, що постійне нав’язливе прагнення
досконалості – це, одним словом, перфекціонізм. Але
погано це чи добре? Давайте визначимося.
• Якщо перфекціонізм не заважає адаптації людини і не
знижує якість життя, його можна вважати нормальною
особливістю особистості. У цьому випадку він органічно
вбудований у психічну структуру та компенсований іншими
якостями. Людина отримує задоволення від постійного
самовдосконалення та поліпшення власних результатів. Це
надає йому сил та впевненості в собі.
Плюси перфекціонізму
1. Фанатичне ставлення до якості роботи
Майже у будь-якому виді діяльності перфекціоніст досягає кращих результатів. Це
робить перфекціоністів успішними у творчих професіях, де потрібна довга та кропітка
робота.
2. Мінімум помилок
Перфекціоніст перевіряє кожну деталь, прагнучи не допустити жодної помилки.
Завдяки цьому він здатний стати найкращим фахівцем у галузі, де якість цінується
вище термінів виконання. Як зазначалося вище, найкращі хірурги завжди є
перфекціоністами.
3. Професіоналізм
Страх невдач змушує перфекціоніста приділяти підготовці максимум часу. Підручники
та професійну літературу вони читають методично та послідовно, боячись пропустити
важливу інформацію, тому завжди можуть похвалитися повнотою знань.
4. Гармонія у відносинах
Перфекціоністи надають великого значення деталям і приділяють увагу поліпшенню
особистих відносин.
Недоліки перфекціонізму
1. Нераціональна витрата ресурсів.

Намагаючись довести результат до досконалості, перфекціоніст витрачає дуже

багато ресурсів. Ці ресурси можна було пустити на інші справи та проекти та
отримати набагато більшу віддачу. Натомість вони йдуть у нікуди. Тому
перфекціоністи часто почуваються спустошеними і можуть впадати у депресію.

2. Зрив термінів.

Як я вже говорила, перфекціоністи часто не укладаються в обумовлені терміни.

Тому їм складно працювати у тих сферах, де дуже важливою є пунктуальність.

3. Надмірна самокритика.

Перфекціоністи схильні до самоїдства. Вони дуже болісно реагують на невдачі

та не прощають собі навіть найменших помилок. Дуже часто їм не вистачає
стресостійкості.

4. Підвищена тривожність.

Між високим рівнем тривожності та перфекціонізмом існує прямий зв’язок.

Найчастіше патологічне прагнення досконалості служить засобом придушення
тривоги і стресу.
 • Вище ми з’ясували, що перфекціонізм має як плюси, і мінуси. Тому в
ідеалі треба взяти його під контроль та використати собі на благо.

Як позбутися
Пропонуємо до вашої уваги 5 ефективних способів для цього.
Рекомендуємо виписати ці поради та регулярно перечитувати список,
щоб ефективно боротися з перфекціонізмом у майбутньому.

перфекціонізму
• Нагадуйте собі, що світ не ідеальний
Немає сенсу прагнути абсолютної досконалості, оскільки всі навколишні
речі далекі від ідеалу. Просто прийміть це.
• Зрозумійте, що ціна досконалості занадто велика
Оцінюйте, наскільки більше часу та зусиль доведеться витратити на
незначне покращення результату. Шукайте оптимальний баланс, що
дозволяє досягти максимальної ефективності.
Як позбутися перфекціонізму
• Розставляйте правильні пріоритети
Перфекціонізм змушує нас приділяти багато уваги малозначущим речам. Важливо навчитися
розставляти пріоритети та не доводити до ідеалу кожну дрібницю.
• Розбивайте завдання на підзавдання .
Такий підхід дозволяє легко долати «ступор перфекціоніста», що виникає під час роботи над великими
комплексними проектами.
• Записуйте свої досягнення
Перфекціоністи схильні недооцінювати власні можливості, тому складні завдання часто вганяють їх у
депресію. Якщо ви регулярно стикаєтеся з подібними ситуаціями, заведіть спеціальний блокнот для
фіксації всіх виконаних проектів та досягнутих цілей. Ці записи будуть нагадувати вам, що будь-яке
завдання вирішуване.
Дякую за увагу!