Доц. Халік О.О.

Загальна психологія
Семінарське заняття №6
ХАРАКТЕР. ЗДІБНОСТІ

Питання для підготовки:

1. Поняття про характер. Властивості характеру. Структура характеру.
2. Характер і темперамент. Природні основи характеру.
3. Класифікація рис характеру. Симптомокомплекси рис характеру .
4. Поняття про провідні, типові та індивідуальні риси характеру. Проблеми типології
характеру.
5. Акцентуації характеру, їх характеристика.
6. Закономірності формування характеру. Умови гармонійного розвитку
характеру.
7. Поняття про здібності та задатки. Якісна та кількісна характеристика
здібностей.
8. Види і рівні здібностей. Загальні і спеціальні здібності. Обдарованість, талант,
геніальність :співвідношення та якісна характеристика понять.
9. Розвиток і формування здібностей. Роль спадковості та середовища у
процесіформування здібностей.
Питання для дискусії:
1. У чому може виявлятися вплив характеру на темперамент? В якому напрямі та за
яких умов цей вплив може відбуватися?
2. Чим пояснити, що найповніше характер людини виявляється в складних,
критичних ситуаціях?
3. Чи правомірне з погляду психології твердження: "Характер гартується у
боротьбі"? Аргументуйте свою думку.
4. Чи можна, знаючи одну чи декілька властивостей характеру людини, передбачити
інші невідомі риси її характеру ?
5. З якої причини у схожих умовах життя і діяльності формуються різні характери
особистості?
6. Чи можна, на вашу думку, говорити про існування ідеального характеру в
реальному житті?
7. Які риси поведінки людини свідчать про силу її характеру? Якими є
психологічні умови формування сильного характеру?
8. Чому властивості характеру, які склалися в ранньому віці, більш стійкі, чим ті
властивості, які склалися в більш пізньому віці?
9. Чи можна вважати, що соціальний чинник здійснює вирішальний вплив
наформування характеру?
10. Чи можна погодитись з твердженням, що деякі риси характеру можуть
передаватися спадково?
11. Чи передаються здібності спадково?
12. Чи можна стверджувати що задатки завжди визначають високий рівень
здібностей?
13. Чи можливий високий рівень розвитку спеціальних здібностей в
інтелектуальній сфері на тлі низького рівня загальних здібностей? Який зв’язок існує між
спеціальними та загальними здібностями?
14. Життя має багато прецедентів, коли люди, що мали добрі задатки до розвитку
певних здібностей, не реалізували їх. Які причини найчастіше постають як перешкоди на
шляху їх розвитку?
15. Поясніть думку С.Л. Рубінштейна , що розвиток здібностей у сукупності з
задатками здійснюється у вигляді спіралі.
16. Чи можна фактичний успіх в певній діяльності розглядати як виявлення
здібностей до неї?
17. Які психічні якості особистості є обов’язковою умовою успішного розвитку
здібностей? Чи вважаєте ви що задатки визначають високий рівень розвитку здібностей?
18. Чи поділяєте ви думку, що вирішальною умовою розвитку здібностей є
діяльність?Доведіть, що здібності як властивість особистості є продукт суспільного розвитку.
19. Які здібності можна вважати педагогічними ? Як їх можна розвинути ?
Психологічні задачі
1. Назвіть риси характеру та властивості темпераменту у даному тексті.
Дайте обґрунтування своїй відповіді.
Іра Н., 8 років. Дівчинка жива, життєрадісна, кокетлива, любить поговорити, добра,
але заздрісна, намагається бути помітною в колективі, заслужити схвалення. Товариська, але
дуже вразлива. Іра цікавиться всім, проте її інтереси несталі, вона швидко охолоняє. Багато
уваги приділяє своїй зовнішності: годинами може сидіти перед дзеркалом, змінювати
зачіску, перев’язувати стрічки, вкладати у волосся квіти. Дівчинка в колективі активна, але
якщо їй у спільній роботі доводиться комусь підкорюватися, вона втрачає до заняття будь-
який інтерес.
2. У наведених характеристиках виділіть вольові, інтелектуальні та емоційні
риси характеру. Зазначте, за якими ознаками можна це встановити.
А. Людмила І., 18 років. Захоплена, любить музику, поезію, природу. Ставлення до
всього довколишнього не байдуже. Вона бореться за високу успішність, але за її власними
словами, «надто переживає успіхи та невдачі». Ці властивості характеру особливо
проявляються в її ставленні до людей. Вона не завжди правильно та адекватно оцінює їх.
Вразлива, завжди насторожена й водночас винятково чуйна й добра. Дуже ініціативна,
рішуча, не рідко імпульсивна. Яскрава, «романтична натура», «відкрита душа», довірлива й
безпосередня. Чудовий громадський працівник. Найкраще почуває себе у роботі.
Віктор С., 18 років. Характеризується своєю яскравою громадсько-політичною
спрямованістю. Мріє про військову службу. Багато й наполегливо працює, особливо
цікавиться історією. У всяку роботу вносить планомірність, точність, акуратність. У боротьбі
за успішність, а також з помилками деяких товаришів виявляє велику твердість. Віктор –
чудовий учень, глибоко принциповий і вимогливий до себе, наполегливий, упертий.
3. Уявіть, що до Вас звертається допитливий учень: "Я читав, що монозиготні
близнюки, схожі за фізичним і розумовим розвитком, мають різний характер. Причому ці
відмінності найпомітніші тоді, коли такі діти розлучені і живуть у різних сім'ях. Тому я
вважаю, що характер визначається не спадковістю, а умовами життя людини. Проте не можу
збагнути, чому ж відрізняються характери близнюків, які ростуть в одній сім'ї, а отже,
перебувають в однакових умовах". Що Ви відповісте цьому учневі?
4. Визначте тип акцентуації характеру:
Тип № 1. Позитивні риси: товариськість, дисциплінованість, поступливість,
відсутність спротиву думці більшості.
Негативні риси: несамостійність, слабка воля, некритичність, залежність від оточення,
слабка реалізація своїх потенційних можливостей.
Поведінкові стереотипи: пристосування до оточення, копіювання стереотипів
поведінки і думок, наслідування прикладів, відсутність прагнення до прояву ініціативи й
лідерства у спілкуванні й діяльності, прагнення бути як усі, відсутність самостійності, прояв
лінощів, недостатності гнучкості мислення, недовірливості і підозрілості щодо нових людей,
відсутність сміливості, ініціативи, оригінальності.
Тип № 2. Позитивні риси: наполегливість у досягненні поставленої мети, сміливість,
рішучість, цілеспрямованість, охайність, скрупульозність.
Негативні риси: агресивність, злопам’ятність, деспотизм, грубість у стосунках,
підлабузництво перед старшими, люті спалахи афективних реакцій, можливі асоціальні
аморальні вчинки.
 Поведінкові стереотипи: у спілкуванні вороже ставлення до оточення; прагнення
придушення іншого; ініціативність у вербальній і фізичній агресії, прагнення розв’язувати
конфлікти, прояв афективних реакцій з безконтрольним відхиленням у поведінці, які
слугують захисним механізмом для психіки в ситуаціях накопиченого роздратування.
Тип № 3. Позитивні риси: серйозність, неметушливість, сталість захоплень та
інтересів; поміркованість, цілеспрямованість.
Негативні риси: холодність, замкненість, нетовариськість, відсутність емпатії,
байдужість до справ та інтересів інших, афективні спалахи роздратованості. Поведінкові
стереотипи: слабка комунікабельність, мінімум спілкування і відсутність друзів; замкненість
і зосередження на самому собі, напружене внутрішнє життя, сповнене фантазій; зовні не
демонструє власних переживань; уникає суспільних справ і не бажає бути організатором або
лідером, стійкі й глибокі захоплення, як правило, інтелектуально-естетичного характеру.
Тип № 4. Позитивні риси: в періоди настрою проявляються гіпертимні риси –
життєрадісність, товариськість, висока активність і працездатність. Негативні риси: в
періоди придушеного стану проявляються млявість, замкненість, непослідовність,
неврівноваженість, моральна та емоційна нестійкість, занижена працездатність, байдужість,
надмірна образливість і прискіпливість.
Поведінкові стереотипи: циклічно мінлива контактність; прагнення до спілкування в
періоди емоційного підйому і замкненість в періоди емоційного спаду (всі набридли);
підвищена втомлюваність, млявість, небажання вступати в конфлікти, можуть
загострюватися стани переживань, самоприниження, самозвинувачення.
5. Покажіть на конкретних прикладах (4-5 прикладів) вплив акцентуацій
характеру на професійну діяльність людини (на прикладі вашої спеціальності).
Однокласники Дмитро К. і Валерій Д. негласно змагаються один з одним. Проте
Дмитро майже не готується до уроків, задовольняючись тим, що зрозумів з пояснень
учителя. У вільний час він багато читає, надаючи перевагу науково-популярній літературі.
Валерій ретельно готується до занять, нерідко звертається по допомогу до батьків. Дмитро
випереджає Валерія при розв'язуванні задач, які потребують творчого, нешаблонного
підходу. Валерію краще даються ті, де потрібно виявити глибокі, ґрунтовні знання.
Хто з хлопців краще закінчить школу? Що можна сказати про здібності цих учнів?
Про що свідчать подібні факти? Як вони характеризують природу здібностей?
В. А. Моцарт у 4 роки почав писати музику, у 8 – створив nepшi сонати i симфонії , в
11 – оперу. І. Ю. Репін у 3 роки вирізував з паперу коників, а у 6 – малював фарбами. Досить
рано прокинувся поетичний i малярський геній Т. Г. Шевченка. X. Капабланка у 13 років
став чемпіоном Куби, а свою першу шахову перемогу здобувув в 4 роки, через кілька годин
після того, як по бачив гру батька з сусідом. Т. Едісон почав своє винахідництво в 12 років,
коли, розвозячи газети, організував у багажному вaroнi лабораторію. У. Гамільтон у 12 років
володів дванадцятьма мовами.
6. Які ознаки здібностей (легкість і швидкість засвоєння знань, вмінь і навичок,
подолання несприятливих життєвих обставин; наявність глибокого інтересу до певної
діяльності, високий ступінь творчості у діяльності; ранній прояв здібностей до певного
виду діяльності) проявляються у таких прикладах?
А. Софія Ковалевська, ще не знаючи перших чотирьох правил арифметики,
розв’язувала задачі різними оригінальними способами. У віці десяти років вона засвоїла курс
арифметики, що викладався в Празькому університеті. Потім швидко опанувала курс
алгебри і взялася за вивчання вищої математики. Інтерес до алгебри був настільки
великим, що вона навіть уночі вставала і вивчала матеріал. Зустрівши у курсі фізики
тригонометричні поняття, Софія Ковалевська самостійно розібралася в них, у віці
чотирнадцяти років, повторивши шлях відкриття тригонометрії.
Б. У 1969 році в Київському університеті найпопулярнішім серед кількох тисяч
студентів був дванадцятирічний Сашко Дворак. Він успішно витримав конкурсні екзамени і
вчився на І курсі механіко-математичного факультету. Уже в чотири роки він множив, ділив,
добував корені, все усно – писати ще не вмів. У школу він пішов у віці семи років, відразу в
ІІ клас, де вчився тільки місяць, в ІІІ класі вчився, як всі. За VІ клас зразу здав екзамени.
Середню школу закінчив за п’ять років зі срібною медаллю.
7. Нижче наведені приклади здібностей, типологічних властивостей, навичок чи
знань людини. З урахуванням ознак, що властиві здібностям, визначте, в яких випадках йде
мова про здібності. Вкажіть, для яких професій вони особливо важливі.
 Намагання бути постійно занятим чим-небудь, схильність до праці. Широка
обізнаність в певній галузі.
 Спостережливість, що виявляється в тому, що людина систематично
помічає вречах, явищах, поведінці чи зовнішності людей важливе для роботи з ними.
 Сила м’язів рук.
 Хороша декламація віршів.
 Швидке запам’ятовування форми, кольору, величини предметів.Швидке
застосування нових рухів, дій, навичок.
 Гарний виклад вивченого уроку.Вимогливість.
 Добре розрізнення запахів і точне їх запам’ятовування.
Література
1. Варій М. Й. Загальна психологія. Підручник у 2 т. / 5-те видан., випр. і доп.
Львів : Апріорі, 2016. 382 с.
2. Загальна психологія : Підручник / за ред. О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська,
З.В. Огороднійчук та ін. 2-ге вид., випр. і доп. Київ : Каравела, 2012. 464 с.
3. Загальна психологія : підручник для студ. ВНЗ / С. Д. Максименко. В. В.
Клименко та ін. Київ : Нова книга, 2004. 704 с.
4. Ильин Е. П. Психология творчества, креативности, одаренности. Санкт-
Петербург: Питер, 2009. 448 с.
5. Ільїна Н. Психологія творчості та обдарованості. Київ : Університетська
книга,2018. 227 с.
6. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. Санкт-
Петербург: Питер, 2019.
7. Обдаровані діти: Діагностика та супровід / Упоряд. Т. Червонна. Київ :
Шкільний світ, 2008. 128 с.
8. Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; за
ред. Ю.Л. Трофімова. 5-те вид., стереотип. Київ : Либідь, 2015. 560 с.
Додаткова література
1. Лейтес Н.С. Психология одаренности детей и подростков. Москва :
Академия,1996. 416 с.
2. Дьяченко О.М. Проблема развития способностей: до и после
Л.С.Выготского. Вопросы психологии. 1996. №5. С. 98-109.\
3. Кульчицкая Е. И. Одаренность как психологическая проблема. Практична
психологія та соціальна робота. 2001. № 7-8.
4. Дружинин В. Н. Психология общих способностей. Санкт-Петербург: Питер,
2007. 368 с.
5. Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості: Навч. посібник. Київ :
І3МН, 1995. 236 с.
6. Клименко В.В. Психологія творчості. Київ: Центр навчальної літератури, 2006.
480 с.
7. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень /
За ред. В.О. Моляко, О.Л. Музики. Житомир: Вид-во Рута, 2006. 320 с.
8. Дружинин В. Н., Хазратова Н. В. Экспериментальное исследование
формирующего влияния микросреды на креативность. Психологический журнал. 1994. № 4.
С.83-93.
9. Роменець В.А. Психологія творчості. Київ : Либідь. 2001. С.121-128.
10. Балл Г.О. Психологія розвитку творчої особистості. Київ, 1996. 236с.
11. Брюно Ж. и др. Одаренные дети: психолого-педагогические исследования и
практика. Психологический журнал. 1995. №4. С.73-78.
12. Афанасьева Г. А. Высокоодаренные дети, или трудности раннего развития.
Вопросы психологии. 1993. №5. С.114.
13. Бабак С. В. Про деякі нейробіологічні аспекти розвитку здібностей та
обдарованості. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту
психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Том. VІ: Психологія обдарованості. Випуск
11. Київ-Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2015. С.31-40.
14. Шадриков В.Д. Психология деятельности и способности человека: Учебное
пособие, 2-е изд,, перераб. и доп. Москва : Логос, 1996. 320 с.
15. Белова Е.С. Одаренность малыша: раскрыть, понять, поддержать. – Москва :
Московский психолого-социальный институт: Флинта, 2004. 144 с.
16. Мерлин В. С. Структура личности: характер, способности, самосознание:
Учебное пособие к спецкурсу «Основы психологии личности». Пермь, 1990.
17. Моляко В.А. Психологические проблемы творческой одаренности. Київ, 1995.
19.Моляко В.О. Здібності, творчість, обдарованість: [теорія, методика, результати
досліджень] / В.О. Моляко, О.Л. Музика. Житомир : Видавництво ПП “Рута”, 2007. 319 с.
18. Морозюк С. Н. Психология личности. Психология характера : учебное пособие
для академического бакалавриата Москва : Издательство Юрайт, 2019. 217 с.
19. Лазурский, А. Ф. Очерк науки о характерах . Москва : Издательство Юрайт,
2020. 345 с.
20. Загальна психологія : хрестоматія : навчальний посібник для студ. вищ. навч.
закл. / упоряд.: О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. Київ: Каравела,
2007. 640 с.
21. Богоявленская Д. Б. Психология творческих способностей. Москва :
Издательский центр «Академия», 2002. 320 с.
22. Власова О.І. Психологія соціальних здібностей: структура, динаміка, чинники
розвитку. Київ : ВПЦ “Київський університет” . 2005. 308с.