ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА ТЕМУ:

«ГЕНДЕРНІ ВІДМІННОСТІ У ДІЛОВОМУ

СПІЛКУВАННІ»

Виконала студентка 45У групи

Ахмедова Діана Сергіївна
 План
1. Гендер і гендерна рівність.
2. Гендерні особливості в процесі мовної комунікації.
3. Гендерні аспекти спілкування.
4. Гендерні засади ділових відносин в організаціі.
Висновки
Список використаних джерел
 Вступ

Стать найчастіше пов’язують з

генітальною будовою, репродуктивною
системою, хромосомним набором - тобто
з біологічними ознаками.
 Яким чином ми у суспільстві визначаємо чоловіків
або жінок?

За довгим чи коротким волоссям, типом

і кольором одягу, певними манерами

поведінки (агресивністю чи ніжністю) –

тобто, тими ознаками, які є радше

соціальними. Оці суспільні ознаки, які

приписуються чоловікам або жінкам і

називають гендером.
 Що таке гендер?

Поняття «гендер» і «стать» не є

тотожними, оскільки гендер не
обов'язково збігається з біологічною
статтю, зі статтю виховання або з 
паспортною статтю, тому у 
гендерних дослідженнях
 використовується розуміння
гендеру у широкому сенсі.
У психології та сексології під
поняттям «гендер»
розуміється сукупність
стандартів і сценаріїв
поведінки, котрі суспільство
визначає як «жіночі» і
«чоловічі».
 СТЕРЕОПИТИ

Гендерні стереотипи, за визначенням Т. Говорун, – це набір консервативних,

загальноприйнятих норм і суджень, які стосуються статусу жінок і чоловіків,
норм їхньої поведінки, мотивів їхніх вчинків і характеру потреб. Гендерні
стереотипи закріплюють існуючі гендерні відмінності і взаємовідносини.
Суспільство нав'язує
чоловікам та жінкам різні
ролі, що стереотипно
приписуються йому/їй
соціумом мовою, яка є
основним каналом
одержання соціокультурної
інформації. 
   Основні стереотипні погляди на жінку в патріархальному суспільстві:
• жінка не повинна бути розумною;
• у жінки існує особливе жіноче щастя (аби  вдома з дітьми і чоловіком все було добре);
• жінка повинна підлаштовуватися під чоловіка, забезпечуючи йому спокій і комфорт;
• жінка повинна терпіти і зберігати важкі для неї стосунки (тобто миритися з насиллям стосовно неї і дітей,
заради яких часто і декларується збереження сім’ї);
• жінка повинна мати обов’язковий набір психологічних якостей (добра, ніжна, слухняна, залежна, м’яка, слабка
тощо);
• жінка повинна бути красивою, доглянутою (при цьому експлуатація жіночого образу в рекламі модного одягу,
косметики та інших товарів), щоб добре влаштуватися в житті, тобто вдало вийти заміж;
• жінці дозволяється відкрита емоційна реакція і навіть прояв вербальної агресивності, капризність;
• жінка має бути молодою і не обтяженою дітьми, щоб успішно просуватися в кар’єрі.
Як зазначають фахівці, відповідну роль
відігравала й особлива диференційована
діяльність давнього чоловіка й жінки –
чоловіка як мисливця, змушеного більше
мовчати,логічно мислити й орієнтуватися в
просторі та жінки як домашньої господині й
виховательки дітей, що потребувало
відповідної вербальної активності
 C ПЕ ЦИФ ІКА СПРИЙНЯТ ТЯ В КОМУНІКАЦІЇ

У чоловіків працює переважно ліве Жінки -лівою і правою півкулею, що

півкулля головного мозку, що відповідає за обробку інформації,
відповідає за аналітичне мислення яка виражена символами й
людини і його вербальне втілення. образами, а не словами.
РОЗРІЗНЯЮТЬ ВІДПОВІДНО Й СТИЛІ МОВЛЕННЯ ЧОЛОВІКА Й ЖІНКИ

Мовлення чоловіка більш

 Мовлення у жінок
стримане, вони обдумано
характеризується витонченістю
підбирають для свого
слів, насиченістю експресивно-
висловлювання іменники та
забарвленої лексики.
прикметники.
 Особливості чоловіків

• У спілкуванні чоловіків найважливішою є інформація, тобто

факти, цифри і результати.
• Чоловіки у комунікації зорієнтовані на соціальні статуси і
владу; вони пристосовуються до ієрархічних соціальних
ролей у комунікації.
•  Чоловіки частіше обирають роль «одинокого воїна», який
повинен завоювати певну позицію в комунікації або
залишитися в ній самотнім.
• Чоловіки, як правило, формулюють пропозиції прямо.
•  У розмовах, дискусіях тощо чоловіки частіше, ніж жінки,
акцентують на власній позиції. 
• Чоловіки розв’язують конфлікти раціональним способом, за
допомогою аргументів і переконань.
 Особливості жінок

• Жінки, крім інформації, великою мірою зорієнтовані на

атмосферу спілкування, на інтерактивні, міжособистісні аспекти.
• Жінки віддають перевагу партнерській, рівноправній
комунікації.
• Жінки значно краще почуваються в колективі, легше
встановлюють контакти.
• Мовлення жінок насичене засобами опису почуттів, настроїв,
емоцій; воно емоційніше, ніж чоловіче.
• Жінки переважно формулюють свої бажання непрямо.
• Жінки частіше кажуть «думаю…», «вважаю…», навіть тоді, коли
цілком переконані у своїй правоті. 
• Жінкам легше, ніж чоловікам, звернутись до когось за
допомогою; чоловіки витлумачують це як слабкість.
Мовлення чоловіків Мовлення жінок

пряме спокійне
тверде довірливе
дещо грубе мирне
різке іноді наївне
прямолінійне
За останні декілька десятиліть етичні та
психологічні засади функціонування ділового життя
зазнали серйозних змін.
В першу чергу це стосується питання “ділової
жінки”.
У свідомості суспільства, особливо чоловічої половини, існують
стереотипи, які заважають реалізації ідеї гендерної рівності в діловій
сфері. Серед них можемо виділити такі:

• Небажання чоловіків допускати в діловий світ жінок;

• Перешкоди кар’єрному зростанню за гендерним принципом;
• Сприйняття жінки, яка займає керівну посаду, чоловіками- менеджерами як конкурента;
• Скептичне ставлення чоловіків-адміністраторів до жінок-менеджерів;
• Надання переваги підлеглими чоловікові в ролі боса;
• Засудження жінки-менеджера зі сторони близьких, друзів та інших жінок;
• Наявність гендерних конфліктів в організації, які викликані тим, що чоловіки-підлеглі не визнають
жінкою права керувати, оскільки вона жінка;
• Більші можливості у чоловіків знайти добре оплачувану роботу;
• Нав’язування жінкам мускулінного ділового стилю;
• Наявність сексуальних домагань на роботі з боку чоловіків щодо жінки та ін.
Визначимо деякі особливості жінок і чоловіків та їх прояви в діловій сфері, що дає
можливість уникати етичних помилок і конфліктів в процесі ділового спілкування. На
думку психологів:
- жінки мають більш витончений смак, ніж чоловіки; чіткіше бачать відмінності в
матеріалах, формах, кольорах;

- жінки більшою мірою відчувають страх, побоювання перед керівництвом, ситуаціями

та обставинами;

- у жінок емоційний початок бере гору над раціональним;

- жінки менше, ніж чоловіки, орієнтовані на успіх;

- жінки легше адаптуються до нових умов праці, обставин, методів керівництва .

Чоловіки цінують у собі ділові якості, інтелект, мужність. Для жінок
важливим є позитивна оцінка їх зовнішності, жіночості, емоційності.

Оскільки жінки більш емоційні, ніж чоловіки, вони частіше бувають

“конфліктоносіями”. До конфліктності також призводять максималістські
судження жінок, що теж проявляються частіше, ніж у чоловіків.
 Помилки чоловіків:

Звертання до жінок-колег зі словами

“дорогуша”, “любочка”;
Манера торкатися жінок-колег руками;
Виключення жінок з “кола старих
добрих друзів”.
 Помилки жінок:
При відповіді на телефонний дзвінок називати тільки своє
ім’я;
Хіхікати, щоб заповнити паузу;
Вести себе не так само дружелюбно з дружинами
чоловіків-колег, як з самими колегами;
Використовувати на робочому місці ненормативну лексику;
Телефонувати під час роботи у особистих справах.
 Висновки

Таким чином, належність до тієї чи іншої статі накладає на

суб’єктів ділових стосунків додаткові обов’язки з дотримання
норм ділового етикету та розвитку психологічної культури
управління.

Хоч чоловіки і жінки відрізняються, проте, це не означає, що

людину можна обмежувати в його амбіціях. В соціальному плані
ми повинні бути рівні.
 Література:
1.Гингер Серж Женский мозг – мужской мозг Серж Гингер // Выступление на XI конгрессе
Европейской ассоциации психотерапии «Психотерапия –идентичность и противоречия» :
[електроннийресурс] / Режим доступу: http://woman.healthua.com/article/12.html.
2.Клещова О. Є. Мовлення чоловіків і жінок у соціолінгвістичному аспекті / О. Є. Клещова //
Лінгвістика: зб. наук. Праць ЛНУ ім. Тараса Шевченка.– № 3 (24). – Ч.2. – Луганськ, 2011. – 232 с.
3.Говорун Т. В., Кікінежді О. М. Гендерна психологія: Навч. посіб. –К.: Вид. центр «Академія», 2004.
– С. 304.
4.Крейдлин Г. Е. Просодика, семантика и прагматика невербального коммуникативного поведения:
жесты, позы и знаковые телодвижения женщин и мужчин / Г. Е. Крейдлин // Гендер: Язык. Культура.
Коммуникация: доклады ІІ Международной конференции 22 –23 ноября 2001г. / Моск.
гос.лингвистич. ун-т., Лаб.гендерных исслед. – М., 2002.
5.Крейдлин Г. Е. Просодика, семантика и прагматика невербального коммуникативного поведения:
жесты, позы и знакове телодвижения женщин и мужчин / Г. Е. Крейдлин // Гендер: Язык. Культура.
Коммуникация: доклады ІІ Международной конференции 22–23 ноября 2001г. / Моск. гос.
лингвистич. ун-т., Лаб. гендерных исслед. – М., 2002.
6.Першай А. Гендерные аспекты речевого поведения / А. Першай // Журнал «Иной Взгляд»:
Международный R179T альманах гендерных исследований. Май 2000. – №2.– Минск, 2000. – С. 11–
12.
7.Путрова М. Интерпретация значения слова: гендерный контекст / М. Путрова // Материалы ІІ
Международной междисциплинарной научно-практической конференции» Женщина. Образование.
Демократия» 1999г. : [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://envila.iatp.by.
8.Сакулина Е. Л. Современные стереотипы маскулинности и феминности у молодежи / Е. Л. Сакулина
// Социокультурный анализ гендерных отношений / ред. Е. Ярской-Смирновой. – Саратов, 1998. –
208с.
Дякую за увагу!