Особливості формування сексуальної

культури дітей підліткового віку:

рекомендації для батьків
Підготувала Хмара А.Б.
 ПЛАН
1. Визначення сексуальної культури.
2. Компоненти та аспекти сексуальної культури.
3. Вклад батьків у формування сексуальної культури
дітей.
4. Основні теми сексуальної освіти.
5. Рекомендації батькам.
6. Використана література.
Згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони
здоров’я, сексуальність представляє собою основний
аспект життя людини, від народження та до смерті.
Структура поняття включає:
стать, гендерну ідентичність та ролі, сексуальну
орієнтацію, еротизм, задоволення, інтимність та
репродукцію.
Сексуальність залежить від взаємодії багатьох
факторів:
біологічних, психологічних, соціальних, економічних,
політичних, культурних, етичних, правових, історичних,
релігійних, духовних та ін.
Вона є важливим елементом не тільки особистого, а й
громадського життя та культури.
Культура є однією з центральних категорій соціології.
У цьому вся понятті виражені всі характеристики, що
відрізняють життя людини від життя представників
тваринного світу.
Згідно з визначенням, даним у філософському
енциклопедичному словнику,
культура - форма перетворення навколишнього світу
за іншими формами існування, що задаються
людиною.
При цьому людська діяльність є організованою
активністю, що здійснюється за культурно-
встановленими нормами та правилами.
Відносно сексуальної поведінки культура постає як
система, норми, очікування та вимоги суспільства до
людини, які відіграють регулюючу роль у розвитку
соціуму та окремих соціальних груп.
І. С. Кон звертає увагу на те, що немає
культурних і некультурних народів, а
порівняння національних сексуальних культур
є не стільки кількісним, скільки якісним.
Кожне суспільство має не одну, а кілька
різних сексуальних культур або субкультур:
чоловічі сексуальні цінності відрізняються від
жіночих, молодіжні від «дорослих», побутові
– від офіційних тощо. Між різними нормами
та визначеннями сексуальності йде постійне
суперництво, кожна культура намагається
довести свою універсальність, утвердитися в
якості загальної норми.
Польський сексолог К. Імелінський пропонує розуміти
під сексуальною культурою сукупність знань, навичок
та умінь, що стосуються самого статевого акту та
всього комплексу спілкування з партнером для того,
щоб і йому, і собі забезпечити максимальне сексуальне
задоволення.
Інше трактування терміну висуває В. Каган, згідно з
яким сексуальна культура розглядається як система
стандартів та норм, що регулюють психосексуальну
поведінку людей.
Найбільш повне визначення сексуальної культури дає Є. А. Кащенко,
розуміючи її як:
• частину загальної культури людини;
• спосіб її утвердження у соціокультурному оточенні у вигляді статевої
поведінки, спрямованої на продовження роду;
• задоволення біосоціальних потреб;
• гедоністичних, моральних, естетичних інтересів;
• пізнавальних, комунікативних, компенсаторних, творчих запитів.
Внаслідок чого сексуальна культура набуває нового сутнісного значення,
виступаючи поєднанням «духовного і плотського в сексуальних
відносинах», у якому чільне місце належить любові.

Вчений розрізняє дві сторони сексуальної культури:

функціональну, що передбачає сексуальну активність,
та нормативну, що характеризується установками,
правилами, нормами та цінностями. Сексуальна
активність, за визначенням автора, є певною людською
активністю з реалізації сукупності процесів, в основі
яких лежать статеві потреби та задоволення статевого
потягу.
І. С. Кон виділяє три компоненти сексуальної
культури:
1) ціннісні установки та орієнтації, на основі
яких люди сприймають та конструюють свою
сексуальну поведінку, а також культурні знаки та
символи, в яких осмислюється та переживається
сексуальність;
2) соціальні інститути, що регулюють сексуальне
життя суспільства (форми шлюбу та сім'ї), типові
структури та форми (паттерни) сексуальних
відносин та дій людей;
3) нормативні заборони та розпорядження, що
визначають сексуальну поведінку, традиційні
обряди та звичаї (шлюбні обряди, ініціації,
оргіастичні свята).
Молоді люди, які виросли в родинах, де прийнято відверто говорити
про сексуальність, як правило, поводяться більш відповідально.
Відкрита комунікація принаймні дозволяє молодим людям
усвідомити власні сексуальні почуття і вчинки та позбутися
пов’язаних із ними негативних переживань.
Батьки і родина в цілому повинні відігравати важливу роль у
становленні сексуальності дитини.
Так, для того, щоб у родині виросла здорова людина з високою
сексуальною культурою, необхідно, щоб батьки:
• показували своїм дітям-підліткам, як вони їх цінують, поважають,
приймають такими, які вони є, і довіряють їм;
• демонстрували дітям, що сексуальність є частиною нормального
людського життя і не заслуговує несхвалення чи осуду;
• на власному прикладі демонстрували сексуально здорові сімейні
стосунки;
• самі були добре інформованими в питаннях сексу;
• обговорювали сексуальні теми зі своїми дітьми;
• намагалися зрозуміти погляди своїх дітей;
• виявляли активну зацікавленість життям підлітка;
• регламентували правила, що стосуються побачень і проведення вільного
часу, і стежили, щоб діти їх дотримувались;
• пропонували дітям свою допомогу, якщо потрібно звернутися до лікаря;
• допомагали підліткам будувати плани на майбутнє.
У числі основних параметрів, на які спрямована соціально-
педагогічна дія, можна виділити такі:
• психічна стать, статева ідентичність;
• еталони маскулінності-фемінності;
• ставлення до протилежної статі;
• міжгендерна комунікація і взаємодія, у тому числі уміння вести
переговори;
• особистісні характеристики, особливо такі, як відповідальність,
толерантність, здатність ухвалювати рішення, вміння
контролювати свої бажання й імпульсивну поведінку;
• матримоніальні цінності і готовність до виконання сімейних
ролей – подружніх і батьківських.
Сексуальна освіта має на меті формування таких установок, знань і
практичних навичок, що максимально забезпечили б високу якість
сексуального здоров’я і стали основою нормального
психосексуального розвитку і поведінки.
 РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ЩОДО
СТАТЕВОГО ВИХОВАННЯ
1. Необхідно забезпечити підліткаПІДЛІТКІВ
повною інформацією про фізіологічні зміни, що
відбуваються в організмі при статевому дозріванні (полюції, менструації,
зростання волосся в ділянці геніталій, грудей тощо). Про венеричні захворювання,
про існування насильства у сексуальних відносинах, що таке секс, сексуальні
відносини, способи контрацепції, секс та здоров'я, переживання та страхи
підліткового віку тощо. Настання менструацій і полюцій застає зненацька
непоінформованих хлопчиків і дівчаток, тому важливо заздалегідь підготувати
підлітків до цих змін, підкреслити здоровий характер цих процесів, пояснити їх
механізм, навчити (закріпити навичку) правилам особистої гігієни.
2. Поважати потреби своїх дітей у формуванні власних кордонів та не порушувати їх.
Це важливо, оскільки у період у дітей розвивається почуття особистого, інтимного
простору. І якщо дорослі поважають цю потребу, підлітки поступово вчаться
поважати особисте життя інших людей.
3. Бути тактовними та обережними у висловлюваннях. Психофізіологічною
особливістю даного віку є викидом великої кількості статевих гормонів, що
викликає бурхливі емоції, спалахи люті та агресії, невмотивований сум, нервова
система підлітка не терпить грубого втручання та неповажного ставлення до своїх
переживань.
4. Навчати скромності у статевих питаннях, виховувати правильне
ставлення майбутнього чоловіка до дівчаток, дівчат та жінок
(профілактика статевої розбещеності).
5. Розмовляти на будь-які інтимні теми, викликають інтерес підлітка.
Багато підлітків страждають від відсутності в їхньому житті
шанованого ними дорослого, який зможе завжди вислухати та
допомогти у скрутній ситуації. Будучи одного разу знехтуваним або
осміяним при проханні про пораду з питання любовних чи
сексуальних відносин, підліток ніколи надалі не відновить розмову
з дорослим, оскільки пубертатний період відрізняється особливою
вразливістю та чутливістю особи.
6. Не зводити статеве виховання до надмірної опіки (гіперконтролю)
та обмежуватися чіткими вказівками, як чинити в тому чи іншому
випадку.
7. Спільно знаходити відповіді у вирішенні проблем, що значно
піднімає авторитет дорослого.
8. Розмежувати поняття «любов» та «секс». Основа статевого виховання
тісно пов'язана з поняттям «любов», адже кохання - моральна міра,
якою вимірюється статева поведінка. Дівчата і хлопчики повинні
усвідомлювати важливість справжнього кохання та знати, що
сексуальні стосунки існують не заради сексу, а в ім'я найвищого
вираження зрілого кохання. У підлітка необхідно розвивати здатність
до чистого та красивого кохання на прикладі взаємин літературних
героїв тощо. Зачатки цієї здатності є в душі кожної дитини.
9. Необхідно пояснювати підліткам цінність переживання платонічних
відносин для адекватного формування зрілої сексуальності, наявність
взаємної відповідальності двох закоханих, важливість кохання,
турботи, поваги та душевної близькості в інтимних відносинах. У
питаннях статевого виховання підліткам рекомендується почекати з
початком статевого життя до того моменту, коли вони досягнуть
зрілості (18 років), отримають вичерпну інформацію про сексуальність
та зможуть побудувати безпечні сексуальні стосунки.
10. Відмовитися від тактики залякування, оскільки «заборонений плід
завжди солодкий», а підліткам властива ризикована поведінка, високий
рівень негативізму, вони не приймають тиску з боку дорослого.
 ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Стаття «Просвітницька робота куратора групи щодо формування
статевої культури підлітків», автор – Н. В. Попович.
2. Стаття «Сексуальна культура: мультидисциплінарний підхід до
проведення досліджень», 2012 р., автори – Т. Г. Светлична, И. Г.
Мосягін, С. В. Губерницька.
3. WHO. Defining sexual health. Report of a technical consultation on sexual
health, 28–31 January, 2002, Geneva. 2006, 26 p. Available at:
//http://www.who.reproductivehealth/topics/gender_rights/defining_sexual_h
ealth/ (Dec. 15, 2011).
4. Огурцов А. П., Юдин Э. Г. Философский энциклопедический словарь.
М., 1983. 246 с.
5. Кон И. С. Введение в сексологию. М., 1990. 336 с.
6. Кон И. С. Сексология. М. : Академия, 2004. 384 с.
7. Каган В. Е. Воспитателю о сексологии. М. : Педагогика, 1991. 256 с.
8. Кащенко Е. А. Секс в армии. М. : Издательство ЛКИ, 2008. 272 с.