Тема.

Безпека і статева культура

Статева культура - це сукупність знань, умінь, навичок, цінностей, норм

поведінки, що визначають формування статі та визначають взаємовідносини між
індивідами чоловічої та жіночої статей (іл. 43). Найважливішими проявами
статевої культури є:
стать, сексуальна орієнтація,
статева диференціація, еротика,
статеві ролі, інтимна насолода,
гендерна ідентифікація, біологічна репродукція.
Це одна із найважливіших складових загальної людської культури та
здорового способу життя, від якої залежать сексуальне та репродуктивне здоров'я,
безпека життя, продовження роду Homo sapiens. Формується статева освіченість
на рівні суспільства, соціальних груп та особистості. Основними чинниками її
формування є Інтернет і телебачення, друзі й ровесники, сім'я, освітні заклади й
викладачі, спеціальна література. Статева культура залежить від взаємодії
біологічних, психологічних, соціологічних, економічних, етичних, правових,
історичних, релігійних, політичних чинників і є важливим компонентом життя
людини.

Іл. 43. Гендерні символи чоловічої та жіночої

статей

Найважливішими структурними компонентами статевої культури суспільства

є:
 соціальні інститути (наприклад, шлюбу, родини),
 течії мистецтва (наприклад, еротичне мистецтво, жанр ню),
 права, нормативні вимоги й заборони (наприклад, репродуктивні
права, заборона споріднених шлюбів),
 традиції й звичаї (наприклад, шлюбні обряди, обряд ініціації),
 культурні знаки, символи й словесні позначення (наприклад,
трикутник вершиною вниз чи вверх, інь та янь, хрест й коло) та ін.
У статевій культурі особистості виокремлюють пізнавальний, практично дійовий
та ціннісно-емоційний компоненти.
Таблиця 1. СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ СТАТЕВОЇ КУЛЬТУРИ
ОСОБИСТОСТІ ТА ЇХ СКЛАДНИКИ
Компонент Складники
Пізнавальний Наукові достовірні знання про анатомію й
фізіологію статевої системи, статеве
1
 розмноження (запліднення, розвиток зародка,
пологи), статеві відносини, сексуальність,
біологічні особливості жіночої й чоловічої
статей, контрацепція, планування сім'ї та ін.
Уміння й навички особистої гігієни статевих
органів, спілкування з протилежною статтю,
відмінності між еротикою та порнографією,
між сексуальністю та репродукцією, критичне
Практично-дійовий
осмислення реальних ситуацій, чітке
формулювання своєї позиції,
самовдосконалення, прийняття рішень й
особиста відповідальність та ін.
Ціннісні орієнтації (ставлення) та установки,
а також переконання, вищі емоції та почуття,
якими є: моральні (самоповага й повага до
протилежної статі, ставлення до обов'язків),
Ціннісно-емоційний інтелектуальні (пізнавальні інтереси,
уподобання, новий досвід), естетичні (почуття
краси тіла, стосунків, сімейна гармонія
обов'язків), практичні (сексуальне задоволення
чи незадоволення від статевої ролі)
Статева культура є важливою складовою здорового способу життя,
необхідною передумовою формування сексуального й репродуктивного здоров'я;
забезпечує зв'язок поколінь і розвиток людського суспільства, упорядковує й
адаптує життя людей до соціальних умов мешкання, захищає від різних
захворювань та ін. Значення статевої культури в житті людини виражається через
її функції: інформативну, розвивальну, виховну, етичну (нормативну), адаптивну,
функцію безпеки життя та ін.

Всесвітня організація охорони здоров’я вважає небезпечний секс одним з 10

глобальних факторів, що найбільше впливають на здоров’я. Він посідає 7-ме
місце.
Окрім безпосередньої загрози життю внаслідок захворювання на СНІД,
наслідками ризикованої статевої поведінки можуть стати розлади здоров’я,
безпліддя, негаразди у статевих стосунках та ін. Ще одним наслідком є підліткова
вагітність.
Поняття «статева зрілість» означає досягнення такого ступеня фізичного і
біологічного розвитку й формування організму, при якому всі статеві
відправлення є фізіологічно нормальною функцією і не викликають розладу
здоров’я чи інших шкідливих наслідків. До статевого дозрівання належать не
лише анатомічні і фізіологічні аспекти, але й психологічні і соціальні.
Для профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом, а також
небажаної вагітності обов’язковою умовою є обізнаність підлітків та молоді засад
безпечної статевої поведінки.
2
 За результатами досліджень ЮНІСЕФ, в Україні основним джерелом
інформації щодо статевих відносин для учнів є Інтернет та соціальні мережі, ЗМІ,
а також друзі та однолітки. Від батьків, медиків та вчителів опитані отримують
значно менше інформації. Втім, досвід статевих стосунків до досягнення 15 років
визнали до 20 % опитаних, у віці 15-16 років — до 40 %. Таким чином, вік, у
якому юнаки та дівчата вперше вступають у статеві стосунки, знижується, і
одночасно кількість статевих партнерів зростає. Отже, інформування про безпеку
і статеву культуру є надзвичайно актуальним. Важливо, щоб на початку
статевого дозрівання дитина знала:
 як влаштована і як функціонує репродуктивна система людини;
 чим небезпечна вагітність у ранньому віці й інфекції, що передаються
статевим шляхом (ІПСШ), в тому числі і ВІЛ;
 про сучасні засоби контрацепції і про те, що презерватив, за умови
правильного використання, значно знижує ризик настання вагітності і
зараження ІПСШ, але не дає 100 % гарантії;
 про те, що єдиний 100 % спосіб не завагітніти і не заразитися ІПСШ —
утриматися від сексуальних стосунків;
 про право підлітка самого вирішувати — вступати чи ні в сексуальні
стосунки і обирати партнера, про право на захист від сексуальних
домагань;
 про відповідальність неповнолітніх за сексуальні насильницькі дії та їх
неприпустимість;
 про те, що батьки готові допомогти і підтримати дитину в будь- якій
ситуації, а також про спеціальні медичні установи для підлітків, куди вони
можуть звернутись самостійно.
Правилами, що підвищують безпеку статевих стосунків, є такі:
 дотримування вірності одному неінфікованому партнеру;
 правильно використовувати засоби захисту (зокрема — презервативи);
 уникати випадкових контактів або контактів з ненадійними партнерами;
 регулярно проходити обстеження на ІПСШ.
Основними методами контрацепції є:
 фізіологічні — засновані на менструальному циклі;
 перерваний статевий акт;
 бар’єрні (механічні) — попереджують потрапляння сперматозоїдів до
яйцеклітини;
 гормональна контрацепція — із застосуванням протизаплідних пігулок;
 екстрена (невідкладна) контрацепція — препарати, що містять високі дози
гормонів, що перешкоджають імплантації яйцеклітини в порожнину матки.
Для підлітків основними методами є бар’єрні, оскільки вони не впливають на
гормональний фон і єдині з перелічених також захищають в значній мірі від
інфекцій.
Навіть за умови взаємного кохання вагітність і народження дитини у
підлітковому віці небажані. Оскільки підлітки є не тільки фізіологічно, а й
соціально незрілими і самі потребують опіки батьків. Крім того, вагітність до 18-
3
19 років несе ризики для здоров’я дівчини і дитини. За даними Всесвітньої
організації охорони здоров’я, вагітність, її переривання і пологи у підлітковому
віці є одним з основних причин материнської і дитячої смертності у світі.

Підгорної Олександри 11-Г