Насильство та його
прояви в дитячому
середовищі
Для багатьох дітей зіткнення з насильством відбувається в

навчальних закладах, і це може спонукати їх самих до вчинення

насильства. Вплив на суспільне сприйняття насильства в школах

здійснює також і те, яку увагу приділяють засоби масової інформації

 
екстремальним випадкам, що призводять до травмування або навіть

до загибелі школярів. 
Діти, які стали свідками насильства в родині, школі чи
суспільстві, тривалий час зазнають серйозних проблем. Їхня
емоційна реакція, зокрема страх, депресія чи гнів, може
проявитися відразу чи через деякий час після трагічної події.
 
 Основними місцями, де вони найчастіше зазнають насильства, діти називають
вулицю і школу. При цьому школу як основне місце насильства називають усі
дівчата і хлопці 12–14 років, решта на перше місце ставлять вулицю.

Проблема профілактики булінгу та насильства залишається актуальною у зв’язку з

 
динамічними змінами соціокультурної ситуації та специфічними тенденціями в житті
сучасного суспільства. У Торговицькій школі проводилося анонімне онлайн-
опитування. Метою опитування було вивчення думки респондентів з приводу
проблеми насильства і нехтування правами дітей в школі.

Дослідження проводиться анонімно серед учнів 7-11 класів.

 Потреби дитини: загальні й індивідуальні.
Потреба, нужда – внутрішнє психологічне або
функціональне відчуття недостачі чого-небудь, що
проявляється залежно від ситуаційних факторів.

Потреба – вид функціональної чи психологічної

 
необхідності чи недостатності чогось для підтримання
життєдіяльності об’єкта, суб’єкта, соціальної групи,
суспільства.

Наявність незадоволених потреб у людини пов’язують

із напруженням та дискомфортом, а також із
невідповідністю внутрішнього (бажаного) і
зовнішнього (реального), що викликає та мотивує її
активність. Потреби можна також розуміти як
гіпотетичну змінну, яка залежно від обставин
виявляється або як мотив, або ж як риса.
Щодо останньої, в такому разі потреби є стабільними
й перетворюються на риси характеру.
Потреби, за необхідності, можна розподілити на кілька груп, що не є
класифікацією, а тільки полегшує розуміння всіх складових цього поняття:
За сферами діяльності:                            За об’єктом потреб:
• потреба у праці;                                • матеріальні;    
• пізнанні;                                                • духовні;
• спілкуванні;                                          • етичні;
• відпочинку.                                           • естетичні та інші.
         За функціональними ролями:             За суб’єктом:

 
• домінуючі/другорядні;                        • групові;
• центральні/периферичні;                 • індивідуальні;
• ситуативні.                                           • колективні;
                                                                   •      суспільні.
 Особливості потреб:
1. Потреби завжди пов’язані з наявністю у людини почуття незадоволеності, яке
обумовлене дефіцитом того, що їй потрібно.
2. Потреби визначають вибіркове сприйняття світу, фіксують увагу людини на тих
об’єктах, що можуть задовольнити цю потребу.
3. Наявність потреби супроводжується емоціями: спочатку, при посиленні потреби,

 
– негативними, потім, у разі її задоволення, – позитивними.
4. Кількість потреб зростає протягом фітогенезу та онтогенезу. Так, кількість потреб
збільшується в ході еволюції: рослини – примітивні тварини – розвинені тварини –
людина, а також протягом онтогенезу: новонароджений – немовля – дошкільнятко –
школяр – доросла людина.
5. Потреби людини утворюють ієрархічну систему, де кожна з них має свій рівень
значимості. Після задоволення вони поступаються першим місцем іншим потребам.
 Класифікація потреб
Існує велика кількість класифікацій потреб. Перша класифікація розподіляє
потреби за їх походженням на дві великі групи – природні та культурні. Перші
запрограмовані на генетичному рівні, другі формуються в процесі
суспільного життя.
Наступна класифікація (за рівнем складності) поділяє потреби на біологічні,
соціальні та духовні.

 
До біологічних відносять прагнення людини підтримати своє існування
(потреби у їжі, одязі, сні, безпеці, в економії сил та ін.).
До соціальних потреб відносять потребу в приналежності до певної групи,
лідерстві та визнанні.
Духовні потреби людини – це потреби пізнати навколишній світ та себе
самого, в пізнанні смислу свого існування, прагнення до самореалізації та
саморозвитку.
 Успішна комунікація як засіб
профілактики насильства в дитячому
Комунікаційний процес являєсередовищі.
собою необхідну передумову становлення і
функціонування всіх соціальних систем. Тому що саме цей процес забезпечує
зв’язок між людьми і їх групами.

 
Він уможливлює зв’язок поколінь, забезпечує накопичення досвіду, його
збагачення, трансляцію культури. З його допомогою вибудовується організація
спільної діяльності. Саме за рахунок комунікації відбувається керування, тому
вона є, на додачу до всього вже сказаного, й соціальним механізмом, за
допомогою якого реалізується влада в суспільстві.
  
За формами вираження
комунікаційні взаємні дії можна
розподілити на:
            вербальні;
            невербальні.
Вербальна комунікація
Мова дала змогу людській істоті, єдиній з усіх тварин, переступати через кордон біологічної еволюції. Якщо
біологічна еволюція відбувається тільки через гени, то культурна еволюція відбувається шляхом вербальної
передачі інформації.
Невербальна комунікація
В житті ми отримуємо величезну кількість невербальних повідомлень і «вчитуємося» в них, не завжди
усвідомлюючи це.
Мова тіла (рухів). Рухи тіла та жести виконують роль сигналів. Гарним прикладом може бути
«причепурювальна поведінка», що супроводжує залицяння. Також прикладом може бути ціла черга жестів,
що демонструють байдужість, цікавість відсутність інтересу, агресію та інше.
«Парамова». Невербальні звукові сигнали, що оформлюють мовлення – тональність, гучність, темп мовлення,
паузи і зітхання, – є багатим джерелом інформації. «Парамова» має відношення не до того, що саме сказано, а до
того, як це сказано. Найменш очевидними типом «парамови» є мовчання. За допомогою мовчання люди здатні
передавати такі почуття, як зневага, ворожість, виклик і суворість, а також повагу чи добре ставлення.
Розташуваня. Те, як ми використовуємо соціальний і особистий простір, теж є своєрідним повідомленням.
В Торговицькому НВО практичним психологом було проведено ряд заходів, щодо попередження домашнього насильства та насильства в шкільному середовищі.
З учнями 7 класу був проведений тренінг "Стоп насильство!", де учні ознайомилися з видами насильства, розглянули поняття "булінг" та "кібербулінг", та
створили плакати на тему: "Стоп насильство!"
З учнями 8 та 9 класів психолог провела тренінг "Ми проти насильства!".Метою тренінгу було сформувати в учнів позитивний імідж здорової людини,
активізувати знання учасників тренінгу, діагностувати форми насильства та виявляти дітей, які перебувають у несприятливих умовах, в екстремальній ситуації,
ознайомити з різними видами насильства, жорстокого поводження з дітьми.
З учнями 11 класу була проведена акція «Ця рука нікого не вдарить» та інші.

 
 З учнями 5 класу Торговицької школи практичним психологом Торговицького
НВО було проведене розвивальне заняття з елементами тренінгу : «Ми за життя
без насилля!»

Метою розвивального заняття було: сформувати уявлення про проблему насилля й

жорстокості, їх наслідків для учнів чи інших людей; обговорити питання, як
відрізнити конфлікт від насильства; виховувати вміння попереджувати жорстоке
поводження з однолітками чи іншими людьми.

 
З учнями 7 класу був проведений тренінг "Стоп насильство!", де учні

 
ознайомилися з видами насильства, розглянули поняття "булінг" та
"кібербулінг", та створили плакати на тему: "Стоп насильство!"
З учнями 8 та 9 класів психолог Торговицького НВО провела тренінг "Ми проти
насильства!".Метою тренінгу було сформувати в учнів позитивний імідж здорової
людини, активізувати знання учасників тренінгу, діагностувати форми
насильства та виявляти дітей, які перебувають у несприятливих умовах, в
екстремальній ситуації, ознайомити з різними видами насильства, жорстокого
поводження з дітьми.
 У рамках акції «16 днів проти насилля» практичним психологом Суржко О.М. проводився тренінг у

 
10 класі Торговицької школи на тему: «Ми проти насильства!».

Метою тренінгу було сформувати в молодіжному середовищі позитивний імідж здорової людини,
активізувати знання учасників тренінгу, діагностувати форми насильства та виявляти дітей, які
перебувають у несприятливих умовах, в екстремальній ситуації, ознайомити з різними видами
насильства, жорстокого поводження з дітьми.

Під час тренінгу учням зачитувалась притча «Все залишає свій слід»; учні записували на плакатах
асоціації зі словом «насильство», а на іншому асоціації зі словом «ненасильство»; давали відповіді
на питання: «Що я можу зробити для попередження та подолання проблеми домашнього
насильства?», «Що може зробити суспільство для подолання цієї проблеми?», «Що може зробити
держава?», а також виконували ряд вправ після, яких зробили висновки, що домашнє насильство є
системою жорстокої та небезпечної поведінки, яка може включати в себе акти залякування, ізоляції
та примусу.
 Особлива увага приділяється питанням домашнього насилля, тому був проведений тренінг для батьків

 
"Попередження насильства, жорстокості в сім'ї та в дитячому колективі"
Насильство та жорстоке поводження з дітьми, на жаль, стали для сучасного українського суспільства
звичними явищами. Не поодинокими є випадки, коли замовчується не лише факт самого насильства,
й приховуються його наслідки. Особливу увагу у вирішенні цього питання слід зосередити на
профілактичній, просвітницькій роботі перш за все, з сім’єю.
Практичним психологом Торговицького НВО був проведений тренінг для батьків «Попередження
насильства, жорстокості в сім’ї та в дитячому колективі».
Учасників тренінгу були ознайомлені з результатами онлайн-опитування дітей.
Під час тренінгу батьки виконували вправу «Моя сім’я» де усвідомили та аналізували взаємини в сім’ї,
та можливість змінити сформовані сімейні стереотипи. Працювали в групах, обговорювали причини,
види та наслідки насильства, пропонували свої способи попередження насильства.
По завершенню тренінгу батькам були вручені пам'ятки для батьків.
Пам’ятка для батьків
1.  Діти – основа сім’ї. У процесі виховання враховуйте індивідуальні
особливості розвитку дитини.
2. Не ображайте, не бийте, не принижуйте дитину. Пам’ятайте, навчання –
це радість ( негативні емоції не сприяють  засвоєнню матеріалу, вбивають
бажання вчитися). Криком ви нічого не зміните.
3.Знайдіть час для бесіди з дитиною. Під час спілкування не реагуйте
бурхливо, не засуджуйте, а будьте тактовними, толерантними у вираженні
своїх суджень, думок. Намагайтеся контролювати режим дня дитини.
4.Пам’ятайте, що дитина – це ваше відображення ( грубість породжує
грубість, крик – крик, а взаєморозуміння і доброзичливість – добро і
злагоду в сім’ї ). Запитайте себе: «Чи хочу я, щоб моя дитина була схожа
на мене?»
5. Дитина – це цілий світ, сприймайте її як цілісну особистість, дорослу
людину, яка має свої права ( на навчання, відпочинок тощо ) і певні
обов’язки (вчитися, дотримуватись правил для учнів).
6. Якщо ви помітили, що у дитини «важкий» період, тоді підтримайте її. 
7.Не віддаляйте дитину від себе – знайдіть час поговорити, зрозуміти,
згадати себе в її віці, допоможіть, якщо потрібно, лагідним добрим словом.
8.Не шкодуйте ніжних слів, будуючи стосунки з власною дитиною.
9. Ви дали дитині життя, тож допоможіть зорієнтуватися у бурхливому морі
життєвих подій.
10. Приймайте та любіть дитину такою, якою вона є.
  
В Торговицькій школі відбулися батьківських зборів 7 класу у формі
тренінгового заняття на тему: «Проблема булінгу у підлітковому
віці», яке провела практичний психолог Суржко О.М. Батьки
ознайомилися з поняттями «булінг», «булер», «жертва булінгу»,
видами булінгу. Цікавою була вправа «Знайомство» де батьки мали
змогу більше дізнатися один про одного, а також обмінятися
емоціями. Всі учасники тренінгу приймали активну участь,
вирішували проблему, що можуть зробити батьки і школа для
попередження та подолання булінгу в учнівському колективі.
Створили спільні правила взаємодії сім’ї і школи у боротьбі з
булінгом. Отримали рекомендації щодо подолання булінгу у
підлітковому віці. Дійшли спільного висновку, що необхідно більше
приділяти уваги власним дітям.
https://www.youtube.com/watch?v=C4ICl44_XK0&feature=emb_logo
  
Подолання такого негативного явища як насильство над
дітьми можливе лише за умови об'єднання зусиль державних
органів та установ, громадських організацій та кожного
громадянина. І кожен з нас має сказати "Ні!" насильству над
дітьми у власній родині.