Тема 1

1. Що таке медична сексологія?

Медична сексологія - міждисциплінарна галузь знань, яка вивчає причини,
умови
розвитку і клінічні прояви порушень сексуального здоров'я людини з метою
їх
діагностики, раціонального лікування, психологічної корекції, дієвої
профілактики, а
також розробки питань психогігієни статевого життя.
2. Основні етапи формування сексуальності людини:
Пренатальний період, в якому здійснюється диференціювання гонад,
геніталій і
структур мозку.
Парапубертатний період (1-7 років), коли дитина усвідомлює статеву
приналежність,
починає розрізняти стать оточуючих і незворотність статевої приналежності.
У цьому віці
виникає цікавість, спрямована на статеві ознаки, статеві органи (формується
статеве
самоусвідомлення).
Препубертатний період (7-13 років) характеризується виробленням статево-
рольових
установок, вивченням статево-рольової поведінки через гру, формуванням
стереотипу
статево-рольової поведінки.
Для пубертатного періоду (12-18 років) характерні платонічні мрії і фантазії,
залицяння, платонічне спілкування (формування платонічного лібідо), а
потім і еротичні
фантазії, еротичні ласки та ігри (формування еротичного лібідо).
Під час перехідного періоду сексуальності (16-26 років) присутні сексуальні
фантазії,
мастурбація, початок статевого життя, сексуальні ексцеси і т.п. (формування
статевого
лібідо).
Період зрілої сексуальності (26-55 років) характеризується регулярним
статевим
життям, входженням в смугу умовно-фізіологічного ритму.
У інволюційоному періоді (51-70 років) здійснюється зниження статевої
активності,
регрес лібідо до рівня еротичного і платонічного.
3. Соціально-психологічний компонент забезпечення сексуальності людини:
Соціально-психологічне забезпечення сексуального здоров'я зумовлене
парним характером сексуальної функції,
формуванням соціальної малої групи, тобто сім'ї чи партнерської пари, а
також диференціацією чоловічих і жіночих соціальних ролей,
стереотипів мужності і жіночності.
4. Історичні етапи сексології:
1)Доісторичний етап
2)Етап спостереження та накопичення знань із проблем сексуальності
3)Етап формування досексологічних знань із психології сексуальності
4)Етап формування сексологічних знань
5. Критичні періоди сексуальності людини:6-32 тижні
внутрішньоутробного життя; 2-4 роки, 7-8 років, 12-15 років, 16-24 років, 51-
60 років.
Якщо на перших двох етапах відхилення сексуального розвитку може
виникнути під
впливом ендогенних патогенних впливів (наприклад, вживання гормонів
матір'ю), то на
III-IV етапах діють екзогенні чинники, зокрема, соціогенні (неправильне
виховання,
порушення внутрішньосімейних стосунків) і психогенні.
Формування статевої самосвідомості значною мірою детерміновано статевим
диференціюванням мозку в пренатальному періоді, а в подальшому
індивідуальному
розвитку і мікросоціальним середовищем.
6. Сексуальне здоров'я - це комплекс
соматичних і соціальних аспектів сексуального існування людини, що
позитивно збагачує
особистість, підвищує її комунікабельність і здатність до любові, в основі
якого лежить
право на інформацію в сфері сексуальності і статевої освіти. Сексуальне
здоров'я
включає в себе також свободу від страху, почуття сорому і провини, хибних
уявлень і
інших психологічних факторів, що пригнічують сексуальну реакцію і
порушують
сексуальні взаємини
Тема 2
1. Сексуальні фази статевого акту у жінок:
1) фаза наростаючого збудження
2) фаза плато
3) фаза оргазму
4) кінцева фаза (спаду збудження)
2. Сексуальні фази у чоловіків:
1) фаза наростаючого збудження
2) фаза плато
3) фаза оргазму
4) кінцева фаза (спаду збудження)
3. Вікові прояви сексуальності:
У сексуальному житті людини розрізняють чотири
основних періоди, кожному з яких властиві певні статеві феномени:
пубертатний
(полюції, мастурбація), перехідний (ексцеси), період зрілої сексуальності
(умовнофізіологічний ритм), інволюційний (зниження статевої активності).
4. Типи лібідо:
1) Платонічне лібідо;
2) Еротине лібідо;
3) Сексуальне лібідо.
Тема 3
1. Фактори сексуальної гармонії:
1) соціальний
2) психологічний
3) соціально-психологічний

2. Характеристики спілкування між чоловіком і жінкою:

відкритість - безболісність обговорення різноманітних тем;
інтимність - значимість і глибина тем, які обговорюються;
довіра;
високий рівень емпатії у подружньої пари;
конструктивність - вміння не перемагати, а знаходити взаємоприйнятні
рішення;
рефлективність - усвідомлення справжніх почуттів і переживань, які самі по
собі є
цінними.

3. Типи сексуальної мотивації:

гомеостабілізуючий тип - статева поведінка грунтується на створенні спокою
і
комфорту з таким розрахунком, щоб сексуальні питання не відволікали від
виконання
інших завдань, оцінених вище;
ігровий тип - гармонійно поєднує в собі романтичні і сексуальні елементи, в
статевий
акт вносяться елементи гри, фантазії;
шаблонно-регламентований тип - встановлює певний постійний стандарт
статевого
акту;
генітальний тип - характерний для осіб зі зниженим інтелектом, які не бачать
різниці
між статевим потягом і ерекцією, вважаючи останню достатнім «приводом
до дій».

4. Психологічні типи жінок (сексуальні типи поведінки):

Жінка-мати. Захоплюється слабкими, хворими, невдахами, Прагне опікати
партнера,
захищати, «підняти», підбадьорити, надихнути. Слабкість і нещастя чоловіків
може
служити сильними сексуальними подразниками. Навіть тривожність,
емоційна
нестійкість, примхливість можуть входити в структуру очікуваних ласк.
Жінка-жінка. Існує два варіанти цього типу.
а) агресивний тип; прагнення до боротьби з партнером, спочатку при
звичайному, а
потім сексуальному спілкуванні. Така жінка глузлива, схильна до іронії,
любить брати
верх над чоловіком, в його пестощах очікує покірність, навіть приниженість,
деяку
розгубленість;
б) пасивно-підлеглий тип: ідеал таких жінок - «сильний чоловік» вона прагне
підкоритися, «розчинитися» в ньому, в мріях фантазує про чоловіка, який
«володіє нею»;
в ласках чоловіка віддає перевагу агресивності, натиску, силі, навіть до
заподіяння болю.
Жінка-дочка. Ідеал - чоловік значно старший за віком, міцний не стільки в
сексуальному, скільки в побутовому відношенні, досвідчений, в його
присутності прагне
відчувати себе слабкою, «маленькою». В ласках віддає перевагу
«мистецтву», «знанням,
які вище сили», схильна до психологічно збуджуючого впливу (мовні,
музичні тощо).

5. Біологічні типи контрацепції:

1) Перерваний статевий акт
2) Календарний метод
3) Метод лактаційної аменореї

6. Індекс Перля - це показник ефективності методів контрацепції.Чим вище

індекс, тим вище вірогідність завагітніти.
Тема 4
1. Критерії, на основі яких ставиться діагноз "Транссексуальність":
1. Наявність у людини відчуття належності до протилежної статі,
переконаність у тому, що вона народилася з неправильною статтю.
2. Наявність почуття відчуженості від власного тіла, ставлення до своїх
вторинних статевих ознак як до фізичних вад і відраза до них.
3. Дуже сильне, що відчувається людиною постійно, прагнення набути
фізичних ознак протилежної статі, для чого вона готова пережити хірургічне
втручання.

2. Ексгибіціонізм - це така форма сексуальності, коли досягнення статевого

збудження і насолоди
реалізується шляхом демонстрації статевих органів особам протилежної або
своєї статі поза ситуаціями статевих контактів.
3. Скопофілія - це досягнення статевого збудження і насолоди від
спостереження за статевим актом.
4. Фетишизм - це статевий потяг до різних предметів, частин тіла, одягу і т.
д., що замінюють статевого партнера.
Використання предметів, які призначені для безпосередньої стимуляції
ерогенних зон не є фетишизмом.
5. Дифиренційна діагностика Трансвестизму та Транссексуалізму
Трансвестизм (син. Кросдресінг) – носіння одягу та подача себе в гендерній
ролі, які в даній культурі більш властиві протилежній статі. Трансгендери –
термін, що описує різнорідну групу індивідів, які перетинають або виходять
за межі визначених культурою категорій статі. Статева ідентичність
трансгендерів у різній мірі відрізняється від статі, зареєстрованої при
народженні.
Транссексуал – особа, яка прагне змінити або змінила свої первинні та/або
вторинні статеві ознаки за допомогою фемінізуючих або маскулінізуючих
медичних втручань (гормонів та/або операцій), що звичайно
супроводжуються довготривалою зміною гендерної ролі. Як правило
характеризується високим рівнем гендерної дисфорії.

6. Інцест - це статевий зв'язок між близькими родичами (батьками й дітьми,

братами й сестрами).
7. Згвалтування - це статевий злочин, що полягає у вчиненні статевого акту
або проникненні
(вагінальному, анальному, оральному) в тіло людини геніталіями чи будь-
якими іншими предметами без свідомої добровільної
інформованої згоди на ці дії. Зґвалтуванням чи розбещенням є також
сексуальні дії з неповнолітніми, оскільки вони не можуть дати згоду на секс.
8. Категорії жінок-повій:
1) Жінка-повія другої категорії
2) Жінка-повія першої категорії
3) Жінка-повія вищої категорії
4) Заслужена жінка-повія України
9. Порнографія - це натуралістичне зображення сексульної практики в
живописі, літературі, кіно, фотографії тощо, або словесне описання статевого
акту, які мають за мету сексуальне збудження; твори, що містять таке
зображення. Поняття відмінне від еротики, однак ці терміни часто
вживаються взаємозамінно.
Тема 6

1. Назвіть основні форми сумісності чоловіка й жінки:

Виділяють три рівні згуртованості і сумісності:
1) характерів, темпераментів, комунікабельності;
2) функціонально-рольових очікувань;
3) вищий рівень у формі предметно-цільової та ціннісно-орієнтаційної
єдності, колективістської ідентифікації та адекватності відповідальності.

2. Чому виникає імунологічне чоловіче безпліддя?

Причини виникнення антиспермальних атитіл (тобто імунологічного
безпліддя): запальні захворювання яєчка, придатка яєчка, сім'яних пухирців,
передміхурової залози, хірургічні втручання і травматичні ушкодження,
порушення кровообігу в чоловічих статевих органах, деякі вірусні інфекції,
вплив на мошонку високих і низьких температур.

3. Що таке сексуальне здоров’я?

Сексуальне здоров’я – це комплекс соматичних і соціальних аспектів
сексуального існування людини, що позитивно збагачують особистість,
підвищують її комунікабельність і здатність до любові, в основі якого лежить
право на інформацію в сфері сексуальності й статевого виховання.

4. Чим відрізняється фрігідність та псевдофрігідність:

Фрігідність - це відсутність статевої ініціативності, зниження насолоди від
статевого акту, розлад сексуального потягу до протилежної статі, оргазмічна
дисфункція та постійні болі під час статевого акту.
Псевдофригідність — коли при ретельному сексологічному обстеженні
розлад статевої функції у пацієнта не спостерігається, але визначається
неправильна оцінка й інтерпретація власних сексуальних можливостей.
Різниця у тому, що, коли фригідність є чітко встановленний сексологом
діагноз щодо розладу статевої ініціативності, псевдофригідність є хворобою
жінок, які самі встановили собі діагноз через невірну оцінку власних бажань і
темпераменту. Наприклад, коли жінка має низьке лібідо — це не фригідність,
але, через брак знань, жінка може сприймати це як патологію.
5. Чинники вторинної фрігідністі :
Причинами вторинної фригідності можуть бути: депресивний стан, хронічні
захворювання, неврози, психози, органічні захворювання центральної і
периферичної нервової системи, ендокринна патологія, стрес, урологічні,
гінекологічні та інші соматичні захворювання.

6. Що таке психогенні геніталгії та чому вони виникають?

Психогенні геніталгії — це біль, що відчувається жінкою під час статевого
акту, який виникає, найчастіше, внаслідок психологічної фіксації
хворобливих відчуттів при першому статевому акті, при насильницькому
статевому акті, при відсутності готовності до акту або при грубості чоловіка.

Тема 6
1. Який діагноз (за В.В. Кришталем) слід ставити жінкам в тих випадках,
коли у них має місце сексуальна дисфункція (СД), яка була обумовлена
ситуаційно, а потім зафіксувалася?
Потрібно ставити діагноз психогенної геніталгії.

2. Назвіть первинні форми сексуальної дезадаптації та сексуальних розладів

До первинних розладів сексуального здоров’я слід віднести порушення
диференціювання статі, порушення статевого диференціювання мозку й
первинні форми сексуальних дисфункцій, серед них паторефлекторну,
дисрегуляційну, абстинентну, конституціонально-генетичну, дезінтеграційну,
судинну, рецепторну, спінальну, інволюційну, соціокультурну,
дезінформаційно-оцінну (ігнорантну), алекситимічну форми сексуальних
розладів, мовчазний простатовезикуліт, коїтофобію, невроз очікування
сексуальної невдачі, пенісизм, сексуальну аверсію, вагінізм, геніталгію, а
також різні форми девіації статеворольової поведінки та психосексуальної
орієнтації.

3. Як саме та які лікарські засоби впливають на сексуальність жінки

Антидепресанти — побічною дією їх використання часто є втрата лібідо,
знижують статевий потяг та отримання задоволення. Нейролептики —
викликає блокаду дофамінових рецепторів та зменшення статевого
збудження. Також, антигіпертензивні препарати теж мають здатність
зменшувати лібідо через блокаду бета-адренорецепторів. Антигістамінні
засоби викликають сухість слизових оболонок, в тому числі піхви, що може
вплинути на хід сексу.

4. Який діагноз слід ставити жінкам в тих випадках, коли у них дуже швидко
наступає оргазм, що обумовлено ураженням парацентральних дольок?
Діагноз - дезінтеграційна форма первинної сексуальної дисфункції.

Тема 7
1. Які сексуальні розлади у чоловіків спричинені супутніми захворюваннями
(вторинні порушення сексуального здоров’я).
Вторинні форми сексуальних розладів виявляються при:
1) при соматичних захворюваннях (у тому числі неврологічних,
ендокринних, урологічних та ін.);
2) при психічних захворюваннях.
Вторинними є, таким чином, сексуальні дисфункції й девіації, що являють
собою синдроми або симптоми соматичних або психічних захворювань,
причому ці дисфункції можуть проявлятися як гіпосексуальністю, так і
гіперсексуальністю.

2. Вкажіть сексуальні фази у чоловіків (перелічіть):

Сексуальні фази у чоловіків: наростаючого збудження, плато, оргазму і спаду
нервового збудження.

3. Вкажіть вікові прояви сексуальності:

Розрізняють 4 основних періоди, кожному з яких властиві певні статеві
феномени:
- пубертатний (полюції, мастурбація),
- перехідний (ексцеси), період зрілої сексуальності (умовно-фізіологічний
ритм),
- інволюційний (зниження статевої активності).
 4. Перлічіть типи лібідо:
1) Платонічне лібідо;
2) Еротичне лібідо;
3) Сексуальне лібідо

Тема 8

1. Методи жіночої та чоловічої контрацепції. Вибір засобів контрацепції з

урахуванням сексуального комфорту.

І. Природні (біологічні методи)

1) метод лактаціонної аменореї
2) періодична абстиненція:
- календарний метод
- Крейгтонівський метод (оцінка цервікального слизу)
- моніторинг базальної температури
- симптомо-термальний метод
3) Переривання статевого акту
ІІ. Бар’єрні методи.
1) Презервативи
- чоловічій
- жіночій
2) Діафрагми
3) Маточні ковпачки
4) Сперміциди
ІІІ. Внутріматкові спіралі
1) Нейтральні
2) Утримуючи мідь
3) Прогестінові
ІV. Гормональна контрацепція
1) Комбіновані оральні контрацептиви
- монофазні;
- двуфазні;
- трифазні;
- невідкладна контрацепція.
2) Чисто прогестінові контрацептиви
- міні-пілі
- ін'єкційні гестагени пролонгованої дії
- імлантати (Норплант)
- гормональне кільце
- гормональний пластир
- прогестинова й антипрогестинова невідкладна контрацепція.
3) Чоловіча гормональна контрацепція (імпланти, пігулки)
V. Стерилізація
1) Чоловіча гормональна
2) Хірургічна
- чоловіча
- жіноча
2. Профілактика ЗПСШ та СНІД-у

- Використання чоловічих і жіночих бар’єрних презервативів, особливо у випадку

статевого контакту з новим партнером.
- Застосування місцевих бактерицидних засобів, антисептиків, які значно знижують,
але повністю не усувають ризик зараження
- Періодичне загальне обстеження та своєчасне виявлення захворювань
- Спеціальне лікування у разі постановки діагнозу
- Статева стриманість або, щонайменше, вибірковість. Уникання випадкових
статевих зв’язків та недовіра до обіцянок нового партнера про те, що він точно
здоровий.
- Обов’язкова вакцинація проти онкогенних вірусів гепатиту B і папіломавірусів
людини.
- Обов'язкове повідомлення статевих партнерів про наявність захворювань, якщо
вони були виявлені.
3. Проблема небажаної вагітності

Небажана вагітність — актуальна соціальна проблема, що є результатом низки

обставин, що пов'язані з особистими факторами та соціально - економічним
розвитком і ситуацією в країні, міжстатевими відносинами, рівнем освіти,
доступністю і якістю інформації з питань планування сім'ї та фактичного
використання сучасних методів контрацепції. Вона може виникнути не лише у разі
бідної статевої освіті або зневажання контрацептивами, але і внаслідок зґвалтування
чи інцесту. Згідно із законодавством, в Україні штучне переривання небажаної
вагітності за бажанням жінки може здійснюватися у термін до 12 тижнів або до 22
тижнів за медичними показами.