Тести До 2 Модулю ПМК

Національний медичний університет імені О.О.
Богомольця
Кафедра внутрішньої медицини №3
База тестового контролю для підготовки до складання ПМК
з навчальної дисципліни «Внутрішня медицина» Модуль 2
1. До лабораторних ознак активної фази ревматизму відноситься

A. Підвищення вмісту фібриногену
B. Підвищення титру АСЛ – 0
C. Прискорення ШОЕ
D. Підвищення вмісту альфа – 2 глобулінів
E. Всі вище згадані*
2. Метою біцілінопрофілактики у хворого на ревматизм є попередження:

A. Порушення ритму серця
B. Застійної серцевої недостатності
C. Формування вади серця
D. Попередження ревмоатак
E. Все вірно*
3. Етіотропним препаратом для лікування активної фази ревматизму є:

A. Аспірин
B. Бензилпеніцилін*
C. Індометацин
D. Преднізолон
E. Делагіл
4. Для якого віку найбільш характерний початок захворювань на ревматизм?

A. 1 – 3 роки
B. 7 – 14 років*
C. 40 – 45 років
D. Більше 60 років
E. В будь якому віці
5. Ураження яких органів і систем не є характерним для ревматизму?

A. Серцево-судинної системи
B. Нервової системи
C. Суглобів
D. Кровотворної системи *
E. Шкіри
6. Вкажіть ознаку найбільш частого ураження нервової системи при ревматизмі

A. Поліневрит
B. Мала хорея *
C. Судомні напади
D. Периферичні паралічі
E. Порушення мозкового кровоточу
7. Результатом ревматичного ураження серця не може бути:

A. Ендокардит
B. Міокардит
C. Перикардит
D. Панкардит
E. Міокардіодистрофія*
8. Препарати яких груп застосовуються для патогенетичної терапії запалення за тяжкого

перебігу ревматичної лихоманки?
A. Глюкокортикоїди*
B. Антидепресанти
C. Амінохінолінові похідні
D. Нестероїдні протизапальні препарати
E. Препарати, що покращують метаболізм в міокарді
9. Яким антибактеріальним засобам слід відати перевагу при етіотропному лікуванні

ревматизму?
A. Цефалоспоринам
B. Вибір антибіотика немає суттєвого значення
C. Антибіотики групи пеніціліна*
D. Антибіотики групи нітрофуранів
E. Антибіотики групи макролітів
10. Показанням для призначення глюкокортикоїдів при ревматизмі є:

A. Неактивна фаза ревматизму
B. І ступінь ревматичного процесу
C. ІІІ ступінь ревматичного процесу*
D. Ревматичний міокардит
E. Латентний перебіг ревматизму
11. Вказати нехарактерні для ревматизму зміни шкіри:

A. Кропив’янка
B. Вузлова ерітема
C. Кільцеподібна еритема
D. Підшкірні вузлики
E. Геморагічна висипка на шкірі*
12. Виникнення ревматизму пов’язано з перенесеною інфекцією, який визваний:

A. Золотистим стафілококом
B. Синьогнійною палочкою
C. Бета – гемолітичним стрептококом групи «А»*
D. Вірусом Коксакі
E. Цитомегаловірусом
13. Латентний період між розвитком стрептококової інфекції і першою атакою ревматизму,
буває частіше всього:
A. Менше одного тижня
B. 2-3 тижні*
C. Більше 6 тижнів
D. 8 тижнів
E. Більше 8 тижнів
14. Для ревматичного ендокардиту характерні такі ознаки :

A. Розширення меж серця
B. Приглушені тони
C. Систолічний шум на верхівці
D. Поява діастолічного шуму
15. Які аускультативні феномени найбільш характерні для ревмокардиту, крім одного:
A. Порушення ритму і провідності
B. Глухі тони серця
C. Розчеплення І тону на верхівці серця
D. Акцент ІІ тону на легеневій артерії
E. Акцент ІІ тону на аорті*
16. Діагностувати активність ревматичного процесу допомагають такі лабораторні тести,

крім одного:
A. Збільшення ЩОЕ і лейкоцитів
B. Підвищення рівня церуплазміну
C. Поява С – реактивного білку
D. Підвищення рівня альфа – 2 і гама-глобулінів
E. Гіпоглобулінемія*
17. Серологічно доказати перенесену стрептококову інфекцію можливо при ревматизмі у

випадку:
A. Хореї
B. Поліартеріту
C. Ревмокардиту
D. Полісерозиту
E. Все перераховане може бути доказаним*
18. За тяжкої форми ревматизму мають місце:

A. Шуми в серці (ознаки вади серця)
B. Кардіомегалія
C. Застійна серцева недостатність
D. Порушення ритму серця
19. Глюкокортикоїди призначаються при ревматизмі за умов:

A. Тяжкого ревмокардиту
B. Поліартриту
C. Хореї
D. Полісерозиту
E. У всіх перерахованих випадках призначаються*
20. Вторинну профілактику ревматизму необхідно проводить після атаки ревматизму на

протязі:
A. 1-2 років
B. 3 років
C. 5 років і більше*
D. 10 років
E. Впродовж всього життя
21. Яка з наведених побічний дій може виникнути при застосуванні деяких нестероїдних
протизапальних препаратів?
A. Виразкові ураження шлунку*
B. Гіперглікемія, схильність до ацидозу
C. Загострення вогнищ хронічної інфекції
D. Зниження ниркового кровотоку та розвиток ниркової недостатності
E. Підвищення артеріального тиску
22. Яким антибактеріальним засобам слід віддати перевагу при етіотропному лікуванні
ревматизму?
A. Цефалоспоринам
B. Вибір антибіотика немає суттєвого значення
C. Антибіотикам групи пеніціліна*
D. Антибіотикам групи нітрофуранів
E. Макролідам
23. При тяжкій формі ревматизму мають місце:

A. Шуми в серці (ознаки вади серця)
B. Кардіомегалія
C. Застійна серцева недостатність
D. Порушення ритму серця
24. Показання до вторинної профілактики ревматизму:

A. Гострий ревматизм, що був перенесений після 18 років
B. Мала хорея
C. Сформована вада серця
D. Усі випадки перенесеного гострого ревматизму*
E. Гострий ревматизм, що був перенесений в дитинстві
25. При лікуванні тяжкого ревмокардиту преднізолон призначаються в початковій добовій

дозі:
A. 5 – 10мг
B. 20 – 40мг
C. 40-60 мг*
D. понад 100 мг
E. 60-80 мг
26. Які з наведених лабораторних показників вказують на активність ревматичного процесу?

A. Лімфоцитоз
B. Нейтрофільний лейкоцитоз*
C. Гіпоглобулінемія
D. Лімфопенія
E. Агранулоцитоз
27. Діагностувати активність ревматичного процесу допомагають всі лабораторні тести,

крім:
A. Збільшення ШОЕ і лейкоцитів
B. Зниження титру антистрептокових тіл*
C. Поява С – реактивного білку
D. Підвищення рівня альфа – 2 і гама-глобулінів
E. Підвищення рівня сіалових кислот
28. Атеросклероз – це хронічне захворювання, що характеризується виникненням в стінці

артерій вогнищ ліпідної інфільтрації і розростанням сполучної тканини з появою:
A. Фіброзних бляшок, що звужують просвіт судин та порушують кровотік*
B. Некрозу судинної стінки
C. Ішемії судинної стінки
D. Вазоспастичної реакції
E. Телеангіектазій
29. Судини якого типу та калібру переважно вражаються при атеросклерозі:

A. Дрібні артерії та венули
B. Артерії та вени середнього діаметру
C. Аорта та її гілки*
D. Капіляри
E. Лімфатичні судини.
30. До факторів серцево-судинного ризику, що модифікуються, належать:

A. Дисліпідемії
B. Артеріальна гіпертензія
C. Паління
D. Порушення вуглеводневого та жирового обміну (гіперглікемія, цукровий діабет,
ожиріння)
E. Все перераховане*
31. До факторів серцево-судинного ризику, що не модифікуються, відносять:

A. Вік
B. Стать
C. Підвищення артеріального тиску
D. Вірні варіанти відповіді А та Б*
E. Ожиріння.
32. Холестерин в крові транспортується, насамперед, за допомогою:

A. Ліпопротеїдів низької щільності*
B. Ліпопротеїдів високої щільності
C. Ліпопротеїдів дуже низької щільності
D. Хіломікронів
E. Ліпопротеїдів проміжної щільності
33. Норма загального холестерину та холестерину ліпопротеїдів низької щільності у

хворих з серцево-судинними захворюваннями:
A. ≤5,0 та ≤3,0
B. ≤4,5 та ≤2,5 *
C. ≤5,5 та ≤3,5
D. ≤6,0 та ≤3,0
E. Норми не встановлені
34. Неінвазивні методи діагностики атеросклерозу всі, крім одного:

A. Рентгенографія
B. Ангіографія*
C. Ультразвукове дослідження судин
D. Комп’ютерна томографія
E. Магнітно-резонансна томографія
35. Який з перерахованих факторів викликає звуження периферійних артерій:

A. Збудження бета-адренерічних рецепторів артерій
B. Ренін
C. Збудження альфа-адренергічних рецепторів артерій*
D. Аденозин
E. Гістамін
36. Яке з перерахованих серцево-судинних захворювань є причиною симптоматичної

артеріальної гіпертензії:
A. Атеросклероз вінцевих артерій серця
A. Коарктація аорти*
B. Атероклеротичний кардіосклероз
C. Міокардити
D. Дефекти міжшлуночкової перетинки
37. Підвищення рівня реніна в плазмі крові свідчить про наявність:

A. Феохромоцитоми
B. Нефрогенної гіпертензії*
C. Синдрому Кона
D. Есенціальної гіпертензії
E. Коарктації аорти
38. Ударний об’єм серця в нормі (вага 70 кг):

A. 10-20 мл
B. 30-40 мл
C. 60-80 мл*
D. 80-100 мл
E. 100-120 мл
39. Який клінічний симптом дозволяє запідозрити АГ при синдромі Кона:

A. Олігурія
B. Артеріальна гіпертензія резистентна до проведення гіпотензивної терапії
C. Гіпокаліємія*
D. Гіперглікемія
E. Центральне ожиріння
40. Основна причина артеріальної гіпертензії при феохромоцитомі:

A. Зменшення утворення в нирках депресорних речовин
B. Збільшення секреції адреналіну і норадреаліну*
C. Підвищення секреції реніну, збільшення утворення ангіотензіну II
D. Збільшення об’єму циркулюючої крові
E. Зменшення еластичності аорти.
41. Верхня межа норми систолічного АТ:

A. 119 мм.рт.ст.
B. 139 мм.рт.ст.*
C. 154 мм.рт.ст.
D. 159 мм.рт.ст.
E. 179 мм.рт.ст.
42. Яка з перерахованих клінічних ознак найбільш характерна для симптоматичної

артеріальної гіпертонії при коартації аорти:
A. Зникнення пульсації обох стегнових артерій*
B. Зникнення пульсації однієї з променевих артерій
C. Систолічний шум в біляпупковій зоні
D. Систоло- діастолічний шум і акцент II тону в II міжребер’ї зліва
E. Різке зниження діастолічного артеріального тиску
43. Який інструментальний метод найбільш інформативний для діагностики

реноваскулярної артеріальної гіпертензії:
A. Хромоцистоскопія
B. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
C. УЗД нирок
D. Селективна рентгеноконтрастна ангіографія*
E. Рентгенографія турецького сідла
44. Найчастіша локалізація пухлини при хворобі Іценко-Кушинга:

A. Нирка
B. Мозкова речовина наднирників
C. Кіркова речовина наднирників
D. Передня частка гіпофізу *
E. Гіпоталамус
45. Причини гострої серцевої недостатності (СН):

A. Декомпенсація наявної СН (наприклад, при кардіоміопатії).
B. Інфаркт міокарда/нестабільна стенокардія з вираженою ішемією та ішемічною
дисфункцією міокарда.
C. Інфаркт правого шлуночка (ПШ).
D. Тяжкий гострий міокардит.
E. Всі перераховані причини.*
46. Кардіогенний шок характеризується зниженням систолічного АТ менше рівня:

A. 90 мм рт. ст. *
B. 140 мм рт. ст.
C. 110 мм рт. ст.
D. 120 мм рт. ст.
E. Вірної відповіді немає
47. Для II класу гострої серцевої недостатності за класифікацією Killip характерно:

A. Немає клінічних ознак декомпенсації серця.
B. Хрипи в легенях, ритм галопу, легенева гіпертензія; застій у легенях з наявністю
вологих хрипів у нижніх відділах легенів (нижче кута лопатки) з одного або двох
боків.*
C. Набряк легенів з вологими хрипами над усією поверхнею.
D. Гіпотензія – систолічний АТ < 90 мм рт. ст., ознаки периферійної вазоконстрикції
– олігурія, ціаноз, рясне потовиділення.
E. Кардіогенний шок.
48. Клінічні ознаки набряку легенів:

A. Кров’яниста піна з рота*
B. Гіперемія шкіри обличчя
C. Харкотиння серозного характеру
D. Брадикардія
E. Немає вірної відповіді
49. Найбільш характерною клінічною ознакою кардіальної астми є:

A. Наявність подовженого видиху
B. Дрібнопухирцеві вологі хрипи в нижніх відділах легенів*
C. Сухі свистячі хрипи
D. Кашель з виділеннях серозного харкотиння
E. Брадикардія
50. Невідкладна догоспітальна допомога при гострій лівошлуночковій недостатності

полягає у призначенні:
A. Верапамілу
B. β-адреноміметиків (сальбутамол)
C. β-адреноблокаторів в максимальних дозах
D. Нітратів (нітрогліцерин)*
E. Інгібіторів АПФ (еналаприл)
51. Представником серцевих глікозидів є:

A. Дігоксин
B. Строфантин
C. Фуросемід
D. Метопролол
E. Вірно А та В*
52. Для III класу гострої серцевої недостатності за класифікацією Killip характерно:
A. Немає клінічних ознак декомпенсації серця.
B. Хрипи в легенях, ритм галопу, легенева гіпертензія; застій у легенях з наявністю
вологих хрипів у нижніх відділах легенів (нижче кута лопатки) з одного або двох
боків.
C. Набряк легенів з вологими хрипами над усією поверхнею.*
D. Гіпотензія – систолічний АТ < 90 мм рт. ст., ознаки периферійної вазоконстрикції
– олігурія, ціаноз, рясне потовиділення.
E. Кардіогенний шок.
53. Препарати, що протипоказані для лікування гострої серцевої недостатності:

A. Морфін
B. Нітрогліцерин
C. Верапаміл*
D. Фуросемід
E. Добутамін
54. Вплив фуросеміду (лазіксу) на гемодинаміку:

A. Підвищення ОЦК
B. Підвищення після навантаження міокарду
C. Зменшення ОЦК*
D. Підвищення перед навантаження міокарду
E. Не впливає на ОЦК
55. Засобом першого вибору для лікування шлуночкової тахікардії в гострому періоді
інфаркту міокарда є:
A. Кордарон. *
B. Новокаїнамід
C. Бета-блокатори
D. Лідокаїн
E. Препарати калію
56. На специфічність методів ферментативної діагностики інфаркту міокарда впливають:

A. Розміри інфаркту.
B. Термін від початку захворювання.*
C. Стать хворого
D. Наявність супутніх захворювань
E. Вік хворого
57. При неускладненому інфаркті міокарда субфебрильна температура з`являється:

A. Через кілька годин від початку захворювання
B. На другий день захворювання*
C. На 3 - 4 день захворювання
D. В більш пізні терміни
E. Ніколи не з’являється
58. Критеріями ефективності тромболітичної терапії у хворих з гострим інфарктом

міокарда є:
A. Зменшення больового синдрому
B. Нормалізація АТ
C. Швидке повернення сегмента ST ЕКГ до ізолінії
D. Нормалізація рівня ферментів в крові
E. Все перераховане вірно*
59. У хворих з гострим інфарктом міокарда збільшується ризик виникнення фібриляції

шлуночків за наявності:
A. Частої монотопної екстрасистолії
B. Частої політопної шлуночкової екстрасистолії
C. Групової шлуночкової екстрасистолії
D. Епізодів шлуночкової тахікардії*
E. Блокади серця
60. Найбільш частою формою інфаркту міокарда є:

A. Больова *
B. Астматична
C. Гастралгічна
D. Церебро-васкулярна
E. Безбольова
61. Ознаками гіповолемії при фізикальному обстеженні є перераховані, окрім:

A. Спадання підшкірних вен.
B. Зниження рівня пульсації внутрішньої яремної вени справа
C. Відсутність хрипів у легенях.
D. Ортопноє. *
E. Тахікардія
62. Підвищення активності тропонінів в сироватці крові при інфаркті міокарда

спостерігається
A. За 1 -2 год.
B. За 4-6 год.
C. За 8-12 год *
D. За 24 год і більше
E. За три доби
63. Електрокардіографічними ознаками заднього інфаркту міокарда є:

A. Патологічний зубець Q, підйом сегмента ST і інверсія зубця Т в II, III, аVF-
відведеннях.*
B. Зміщення сегмента ST у відведеннях VI, V2 вниз .
C. Підйом сегмента ST у відведеннях V3 -V4 , інверсія зубця Tв цих же відведеннях
D. Патологічний Q, підйом ST у відведенні aVL
E. Негативний зубець Т в стандартних відведеннях.
64. Тромбоемболія яких судин може бути зумовлена тромбом правого передсердя:
A. Нирки.
B. Селезінки.
C. Легень. *
D. Мозку.
E. Кінцівок.
65. Найбільш вірогідна причина значного розширення абсолютної тупості серця:

A. Дилатація правого передсердя
B. Дилатація правого шлуночка*
C. Дилатація лівого шлуночка
D. Гіпертрофія лівого шлуночка
E. Всі відповіді правильні
66. Задуха змішаного характеру, що посилюється при фізичному навантаженні, може бути
при:
A. Серцевій недостатності *
B. Обструктивному хронічному бронхіті
C. Пухлині трахеї
D. Бронхіальній астмі
67. Найважливішою ехокардіографічною ознакою інфекційного ендокардиту є:

A. Акінезія міокарда.
B. Вегетації на клапанах.*
C. Пролапс мітрального клапана.
D. Рідина в порожнині перикарда.
68. Повну атріовентрикулярну блокаду діагностують на ЕКГ на підставі:

A. Незалежності появи передсердних та шлуночкових комплексів при правильному
ритмі шлуночкових комплексів*
B. Збільшення інтервалу Р - Q ( більше 0,2 с )
C. Відсутність зубців Р
D. Укорочення інтервалу Р -Q (менше 0,1 с)
E. Відсутності зубця Т
69. Електрокардіографічні ознаки синусної брадикардії:

A. Збереження правильного синусового ритму з частотою 40-59 за хвилину*
B. Коливання тривалості інтервалів Р-Р перевищує 0,15 секунд при частоті
синусового ритму 69-90 за хвилину
C. Відсутність зубців Р на ЕКГ
D. Укорочення інтервалу Р -Q (менше 0,1 с)
E. Відсутність зубця Т
70. Ознака, що не характерна для дилатаційної кардіоміопатії:
A. Кардіалгії носять переважно стенокардитичний характер.*
B. Застійна серцева недостатність.
C. Тромбоемболія.
D. Порушення ритму і провідності.
E. Збільшення розмірів серця.
71. При міокардиті не спостерігається:

A. Лейкоцитоз.
B. Наростання ШОЕ.
C. Підвищення рівня СРБ
D. Збільшення рівня білірубіну.*
E. Зростання кількості глобулінів в крові
72. Нападоподібні, стискаючі болі за грудиною з іррадіацією в ліву руку, що стихають

після нітрогліцерину, характерні для:
A. Міокардиту
B. Стабільної стенокардії*
C. Вегето-судинної дистонії
D. Інфаркту міокарду
73. Яка аритмія є найбільш характерною для стенозу лівого передсердно-шлуночкового

отвору:
A. Неповна атріовентрикулярна блокада
B. Повна атріовентрикулярна блокада
C. Екстрасистолія
D. Фібриляція передсердь *
E. Блокада лівої ніжки пучка Гіса
74. Синдром Фредеріка – це:

A. Брадиаритмічна форма миготливої аритмії
B. Поєднання пароксизмальної передсердної тахікардії з неповною
антріовентрикулярною блокадою
C. Поєднання пароксизмальної передсердної тахікардії з повною атріовентрику-
лярною блокадою
D. Поєднання фібриляції передсердь з повною атріовентрикулярною блокадою*
E. Тріпотіння передсердь з неповною атріовентрикулярною блокадою
75. Назвіть аускультативну ознаку, що є найбільш характерною для повної

атріовентрикулярної блокади:
A. Хлопаючий І тон
B. Періодично вислуховується «гарматний» І тон*
C. Тон відкриття мітрального клапана
D. Тон відкриття трикуспідального клапана
E. Періодично вислуховується ІV тон
76. Для приступу Морганьї-Адамса-Стокса є характерними всі наведені клінічні ознаки,

окрім:
A. Зупинки серцевої діяльності
B. Зупинки дихання
C. Втрати свідомості, судоми
D. Сечовиділення та дефекації
E. Задухи з виділенням великої кількості харкотиння*
77. Назвіть механізм протиаритмічної дії мембраностабілізуючих препаратів:

A. Зменшення току Na+ в клітину у фазі деполяризації*
B. Збільшення виходу іонів К+ з клітини у фазі деполяризації
C. Збільшення току Са2+ в клітину у фазі плато
D. Збільшення току Na+ в клітину у фазі деполяризації
E. Зменшення току Са+ в клітину в фазу деполяризації
78. Які фактори викликають зменшення кількості чи зникнення екстрасистол при

функціональних захворюваннях міокарда:
A. Фізичне навантаження.*
B. Масаж каротидного синуса, подразнення кореня язика
C. Норадреналін
D. Спокій, положення лежачи
E. Атропін
79. У хворого із синдромом Вольфа-Паркінсона-Уайта виник напад надшлуночкової

пароксизмальної тахікардії. Виберіть препарат для зняття нападу:
A. Дигоксин в/в,
B. Аміодарон в/в*
C. Хлорид калію в/в
D. Строфантин в/в
E. Атропін
80. Який з наведених препаратів є найбільш ефективним при шлуночковій

пароксизмальній тахікардії?
A. Верапаміл
B. Дігоксин
C. Лідокаїн
D. Панангін
E. Аміодарон*
81. Для атріовентрикулярної блокади І ступеня на ЕКГ характерно :

A. Тривалість інтервалу Q – T більше 0,30с
B. Тривалість інтервалу QRS більше 0,12с
C. Тривалість інтервалу Р – Q менше 0,10с
D. Тривалість інтервалу Р – Q більше 0,20с*
E. Тривалість зубця Р більше 0,08с
82. До гострого коронарного синдрому не належить:

A. Нестабільна стенокардія
B. Стабільна стенокардія напруги*
C. Інфаркт міокарда із патологічним зубцем Q
D. Інфаркт міокарда без патологічного зубця Q
E. Стенокардія, що виникла вперше.
83. Чим може проявлятися ішемічна хвороба серця?

A. Ангінозними нападами
B. Застійною серцевою недостатністю
C. Порушеннями ритму і провідності серця
D. Раптовою коронарною смертю
E. Всім вище перерахованим*
84. Найхарактернішим для стенокардії є наступний характер болю за грудниною:

A. Колючий
B. Ріжучий
C. Ниючий
D. Тупий
E. Стискаючий*
85. Який з перерахованих препаратів необхідно з обережністю застосовувати під час

нападу стенокардії при супутній бронхообструктивній патології у хворого:
A. Пропранолол (анаприлін)*
B. Каптопріл (капотен)
C. Верапаміл (фіноптін)
D. Кордарон
E. Гідрохлортиазід
86. При стабільній стенокардії 1 функціонального класу ангінозний біль виникає:

A. Під час незначного фізичного навантаження
B. Під час значного фізичного навантаження*
C. Вночі у стані спокою
D. При ходьбі по рівній місцевості понад 500 метрів
E. Під час емоційного стресу
87. Ефективність нітрогліцерину під час нападу стенокардії обумовлена усіма наведеними
факторами, окрім:
A. Розширення периферичних вен та зменшення перед навантаження на серце
B. Зменшення потреби міокарда в кисні
C. Збільшення коронарного кровотоку в зоні ішемії
D. Зменшення ЧСС
E. Підвищення АТ*
88. Антиангінальна дія бета-адреноблокаторів обумовлена усіма наведеними причинами,

окрім:
A. Зменшення потреби міокарда в кисні
B. Зниження рівня тригліцеридів в крові*
C. Зменшення ЧСС
D. Зменшення після навантаження на лівий шлуночок
E. Зниження АТ
89. До дезагрегантних препаратів відносять:

A. Лідокаїн
B. Ацетилсаліцилова кислота*
C. Нітрогліцерин
D. Анаприлін
E. Кордарон
90. Які з наведених факторів не сприяють розвитку ішемічної хвороби серця:

A. Куріння
B. Підвищення вмісту в крові ліпопротеїдів низької щільності
C. Ожиріння
D. Тиреотоксикоз*
E. Артеріальна гіпертензія
91. Найчастішою клінічною формою ІХС є:

A. Раптова коронарна смерть
B. Інфаркт міокарда
C. Стенокардія*
D. Постінфарктний кардіосклероз
E. Порушення серцевого ритму
92. Для хронічної серцевої недостатності є характерними такі ознаки:

A. Запаморочення
B. Набряки на нижніх кінцівках *
C. Напади експіраторної задишки
D. Кровохаркання
E. Болі в ділянці серця
93. До суб’єктивних клінічних симптомів ХСН належать:

A. Задишка
B. Нічна пароксизмальна задишка
C. Серцебиття
D. Болі у правому підребер’ї
94. До об’єктивних ознак хронічної серцевої недостатності відносяться такі симптоми:

A. Двобічні периферичні набряки*
B. «Барабанні палички» на руках
C. Спленомегалія
D. Брадіпное
E. Підвищення АТ
95. Для діагностики у хворих ХСН необхідно провести такі інструментальні обстеження:
A. ЕхоКГ
B. Рентгенографія органів грудної клітки
C. ЕКГ
D. Доплер-ехоКГ
96. Холтерівське моніторування ЕКГ дозволяє виявити у хворого з ХСН:

A. Коливання АТ
B. Ступінь ураження коронарних судин
C. Порушення серцевого ритму та провідності*
D. Стан скоротливої функції міокарду
E. Порушення діастолічної функції ЛШ
97. Яка величина ФВ при ХСН із систолічною дисфункцією ЛШ:

A. ФВ≤45%
B. ФВ<60%
C. ФВ<55%
D. ФВ≤40%*
E. ФВ≤30%
98. Для лікування ХСН рекомендуються такі β-адреноблокатори:
A. Талінолол
B. Карведілол*
C. Атенолол
D. Пропранолол
E. Бетаксолол
99. До антагоністів рецепторів ангіотензину – ІІ відносять:

A. Фуросемід
B. Верошпірон
C. Еналаприл
D. Валсартан*
E. Верапаміл
100. До інгібіторів АПФ відносять:

A. Метопролол
B. Фуросемід
C. Фізіотенз
D. Еналаприл*
E. Лозартан
101. Внаслідок якого захворювання спостерігаються ниркові набряки під очима вранці:
A. Гострий гломерулонефрит*
B. Гострий пієлонефрит
C. Сечокам'яна хвороба
D. Артеріальна гіпертензія
E. Гострий цистит.
102. Який з наведених показників характерний для нефротичного синдрому:

A. Еритроцитурія більше 5 в п/з
B. Лейкоцитурія більше 20 в п/з
C. Протеїнурія більша за 100 мг/доб.
D. Протеїнурія більша за 3,5 г/доб.*
E. Бактеріурія більша за 105/мл.
103. Основним показником наявності хронічного захворювання нирок, а також критерієм

визначення стадії захворювання є:
A. Рівень протеїнурії
B. Ураження нирок тривалістю понад 3 місяці з структурними або функціональними
порушеннями*
C. Рівень гіпоальбумінемії
D. Набряковий синдром
E. Швидкість клубочкової фільтрації менше 60 мл/хв/1,73 м 2 тривалістю менше 1
місяця
104. Для гострого гломерулонефриту характерна наступна ознака:

A. Сечовипускання переважає в нічний час
B. Утруднене сечовипускання, неприємні відчуття при сечовипусканні
C. Підвищення кількості добової сечі
D. Однобічний біль в поперековій ділянці
E. Зміни аналізу сечі (гематурія).*
105. Які зміни у сечі спостерігаються при хронічному гломерулонефриті:
A. Гематурія та лейкоцитурія
B. Циліндрурія та бактеріурія.
C. Лейкоцитурія, циліндрурія, протеїнурія
D. Гематурія, циліндрурія, значна протеїнурія*
E. Гематурія та бактеріурія
106. Біль в попереку при гострому гломерулонефриті обумовлений:

A. Наявністю конкрементів в сечовивідній системі
B. Розтягненням ниркової капсули*
C. Апостематозними змінами паренхіми нирок
D. Порушеннями уродинаміки
E. Ішемічним інфарктом нирок
107. Для якого захворювання найбільш характерний аналіз сечі:

питома густина 1020, білок 2,5 г/л, еритроцити 30 – 40 у полі зору, лейкоцити – 5 – 8 у полі
зору, циліндри гіалінові 3 – 5 у полі зору
A. Хронічний пієлонефрит
B. Хронічний гломерулонефрит *
C. Гострий пієлонефрит
D. Реноваскулярна артеріальна гіпертензія
E. Сечокам’яна хвороба.
108. Найбільш точною методикою для підтвердження діагнозу хронічного

гломерулонефриту є:
A. УЗД нирок
B. Сцинтиграфія нирок
C. Екскреторна урографія
D. Пункційна біопсія нирки*
E. Оглядова рентгенографія нирок
109. Патогенетичним лікуванням хронічного гломерулонефриту є призначення:

A. Цитостатиків *
B. Діуретиків
C. Антигіпертензивних препаратів
D. Антибіотиків
E. Антикоагулянтів.
110. Ніктурією називається:

A. Збільшення питомої ваги сечі
B. Зменшення питомої ваги сечі
C. Болісне сечовипускання
D. Збільшення діурезу
E. Переважання нічного діурезу над денним*
111. Синдром, характерний для гострого пієлонефриту:

A. Анемічний
B. Нефротичний
C. Набряковий
D. Бронхообструктивний
E. Сечовий*
112. Ніктурія, гіпоізостенурія і поліурія, що виявляються пробою по Зімницькому,
визначаються внаслідок:
A. Серцевої недостатності
B. Гострого пієлонефриту
C. Хронічного пієлонефриту *
D. Нефротичного синдрому
E. Гострого гломерулонефриту
113. Найчастішим збудником пiєлонефриту є:

A. Протей
B. Кишкова паличка*
C. Стафiлокок
D. Синьогнiйна паличка
E. Гриби
114. Яка скарга не характерна для гострого пієлонефриту:

A. Висока температура
B. Задишка*
C. Головний біль
D. Озноб
E. Нудота.
115. Для ниркової кольки характерні наступні симптоми:

A. Гострі, переймоподібні болі у попереку
B. Дизуричні явища
C. Позитивний симптом Пастернацького
D. Іррадіація болю в пахвинну ділянку, статеві органи, внутрішню поверхню стегна
E. Все перераховане. *
116. Для якого захворювання характерним є наявність у сечі незмінених еритроцитів, солей:
A. Сечокам`яної хвороби*
B. Гострого гломерулонефриту
C. Циститу
D. Хронічного гломерулонефриту
E. Гострого пієлонефриту.
117. Для якого захворювання є характерним наведений аналіз сечі за Нечипоренком:

лейкоцити – 12 х 106/л, еритроцити – 0,5 х 106/л
A. Хронічний гломерулонефрит
B. Хронічний пієлонефрит *
C. Амілоїдоз нирок
D. Гіпертонічна хвороба
E. Сечокам’яна хвороба.
118. Які зміни у сечі характерні для хронічного пієлонефриту:

A. Гематурія та циліндрурія
B. Лейкоцитурія, циліндрурія, протеїнурія *
C. Гематурія та бактеріурія
D. Циліндрурія та бактеріурія.
E. Гематурія, циліндрурія, протеїнурія
119. Основними факторами ризику нефрологічних хвороб є всі нижче перелічені, крім:
A. Вагітності
B. Тютюнопаління *
C. Екстремальних умов
D. Ускладненої спадковості
E. Тривалого вживання ліків (особливо нефротоксичних).
120. Основними факторами ризику нефрологічних хвороб є всі нижче перелічені, крім:
A. Зловживання кавою*
B. Артеріальної гіпертензії.
C. Інфекцій (гострих та хронічних)
D. Системних хвороб сполучної тканини
E. Цукрового діабету.
121. Найбільш частим з перелічених синдромів при патології нирок є:

A. Нефротичний
B. Сечовий*
C. Гіпертензивний
D. Ниркової недостатності
E. Канальцевої дисфункції.
122. Тривала і стійка лейкоцитурія і еритроцитурія на фоні тривалого синдрому лихоманки,

схуднення підозріла щодо наявності:
A. Дифузних хвороб сполучної тканини
B. Туберкульозу нирок і паранеопластичної нефропатії*
C. Гострого пієлонефриту
D. Загострення хронічного пієлонефриту
E. Сечокам’яної хвороби, вторинного пієлонефриту.
123. При вовчаковому дифузному гломерулонефриті характерними є всі перелічені ознаки,

що з’являються протягом року, крім:
A. Рівня сироваткового альбуміну менше 30,0 г/л*
B. Рівня протеїнурії більше 0,5 г/добу
C. Наявності в осаді сечі гіалінових і/або зернистих, і/або еритроцитарних циліндрів,
і/або двоякозламаних овальних жирових тіл
D. Персистуючої гематурії, що перевищує 5 еритроцитів у полі зору
E. Рівня сироваткового альбуміну більше 30,0 г/л.
124. Найбільш інформативним морфологічним методом підтвердження діагнозу хронічної

хвороби нирок є:
A. Дослідження біоптату стінки прямої кишки.
B. Біопсія нирки*
C. Біопсія ясен
D. Біопсія кісткового мозку
E. Сцинтиграфія з міченим 123J сироватковим Р-компонентом
125. Одночасна поява або виявлення змін в аналізах сечі і стійкої вираженої артеріальної
гіпертензії, що погано піддається медикаментозному лікуванню, може свідчити про:
A. Ренопаренхіматозну гіпертензію*
B. Реноваскулярну гіпертензію
C. Змішану артеріальну гіпертензію
D. Артеріальну гіпертензію
E. Дифузне захворювання сполучної тканини.
126. Які з нижчеперелічених препаратів є найбільш нефротоксичними, що часто викликають
медикаментозні нефропатії:
A. Нестероїдні протизапальні засоби
B. Антибіотики*
C. Анальгетики
D. Стероїдні протизапальні засоби
E. Вітаміни.
127. Основними принципами лікування ренопаренхіматозної гіпертензії є застосування

комбінації різних засобів. Так, на етапі відсутньої ниркової недостатності застосовують всі
наведені засоби, крім:
A. Цитостатиків
B. Глюкокортикоїдів
C. Антибіотиків*
D. Антикоагулянтів
E. Антиагрегантів.
128. Які величини систолічного артеріального тиску є критерієм для діагностики

початкової артеріальної гіпертензії?
A. 120-139 мм.рт.ст.
B. 140-159 мм.рт.ст. *
C. 160-179 мм.рт.ст.
D. 110-119 мм.рт ст.
E. 100-110 мм.рт ст.
129. При інфекційному ендокардиті емболії можливі в:

A. Артерії нирок
B. Вінцеві артерії
C. Артерії селезінки
D. Артерії мозку
E. В усі перераховані судини*
130. При підгострому інфекційному ендокардиті спостерігається:

A. Помірна лихоманка
B. Біль в грудях
C. Задишка
D. Слабкість
131. Причиною серцевої недостатності при інфекційному ендокардиті може бути:

A. Формування вади мітрального клапана
B. Формування вади аортального клапана
C. Формування вади трикуспідального клапана
D. Супутній міокардит
132. Для аускультативної картини ураження аортального клапана при інфекційному

ендокардиті характерна наявність:
A. Діастолічного шуму в II міжребер'ї справа*
B. Систолічного шуму в II міжребер'ї справа
C. Діастолічного шуму на верхівці серця
D. Систолічного шуму на верхівці серця
E. Систолічного шумув місці прикріплення мечоподібного паростка до груднини
133. Найбільш часто при інфекційному ендокардиті уражається (за винятком наркоманів):
A. Мітральний клапан
B. Аортальний клапан*
C. Тристулковий клапан
D. Аорта
E. Легенева артерія
134. Для хворого з гострим інфекційним ендокардитом характерна наявність:

A. Бактеріємії
B. Лейкоцитозу
C. Збільшення ШОЕ
D. Анемії
135. Інфекційний ендокардит частіше виникає:

A. У хворих, що мають ваду клапанного апарату*
B. При інтактних клапанах
C. Частота виникнення ендокардиту приблизно однакова у хворих, що мають
ураження клапанного апарату і не мають його
D. При ураженні міокарда
E. При ураженні перикарда
136. Сприятливими до розвитку інфекційного ендокардиту чинниками слід вважати:

A. Наявність катеторів в судинах
B. Проведення гемодіалізу
C. Наявність штучних клапанів серця
D. Все перераховане*
E. Нічого з перерахованого
137. Найбільш часто викликають ураження ендокарда:

A. Лактобактерії
B. Синьогнійна паличка
C. Зеленавий стрептокок*
D. Гриби
E. Менінгококи
138. Перша фаза синдрому Рейно проявляється:

A. Реактивною гіперемією шкіри пальців кистей і стоп
B. Ціанозом дистальних відділів кінцівок
C. "Побілінням" пальців кистей і стоп в результаті вазоконстрикції
D. Парастезії по всій руці, нозі*
E. Трофічні зміни пальців стоп і кистей
139. Крім обов'язкового ураження слинних і/або слізних залоз при хворобі Шегрена
можуть відзначатися:
A. Артралгії
B. Синдром Рейно
C. Лимфаденопатия
D. Ураження нирок
140. Розвиток склеродермічної нефропатії обумовлено первинним ураженням:

A. Клубочків (судин)*
B. Канальців
C. Паренхіми нирок
D. Чашок
E. Мисок
141. При системній склеродермії переважно вражаються такі кровоносні судини:

A. Артеріоли і капіляри*
B. Судини середнього калібру
C. Судини будь-якого діаметру
D. Великі судини
E. Венули
142. З перерахованих уражень плеври і легенів при системному червоному вовчаку

зустрічається:
A. Ексудативний плеврит
B. Адгезивний плеврит
C. Фіброзивний альвеоліт
D. Дисковидні ателектази за даними рентгенологічного дослідження
143. Протеїнурія - один з діагностичних критеріїв системного червоного вовчака, якщо її

рівень становить:
A. Сліди білка
B. 0,15г / добу
C. Менш 0,5г / добу
D. 0,15-0,5г / добу
E. > 0,5г / добу*
144. Всі перераховані положення, що стосуються шкірних проявів при системному

червоному вовчаку дійсні, за винятком одного:
A. Ураження шкіри, волосся і слизових оболонок
B. Алопеція
C. Фотосесибілізація
D. Наявність дискоїдних вогнищ
E. Індурація шкіри*
145. Проявами шкірного синдрому при системному червоному вовчаку може бути все
перераховане, крім:
A. Алопеції
B. Вітилиго*
C. Сітчасте ливедо
D. Фотодерматоз
E. Геморагічний висип
146. При хворобі Шегрена не розвивається:

A. Псевдолімфома
B. Лімфома
C. Лімфогранулематоз
D. Карцинома
E. Мієлобластна анемія*
147. Яке захворювання найчастіше призводить до набутих вад серця:

A. Інфекційний ендокардит
B. Рецидиви ангін
C. Скарлатина
D. Ревматизм*
E. Вірусний гепатит
148. В патогенезі системного червоного вовчака має значення:

A. Надлишкова активність Т-лімфоцитів
B. Порушення взаємодії Т- і В-систем імунітету
C. Шкідлива дія антитіл
D. Гіперпродукція циркулюючих імунних комплексів
149. Внаслідок якого васкуліту виникає біль в очах, у верхній і нижній щелепі, в язиці, в
зубах, в шиї:
A. Гігантоклітинний артеріїт (хвороба Гортона)*
B. Вузликовий поліартеріїт
C. Геморагічний васкуліт;
D. Неспецифічний аортоартеріїт
E. При всіх васкулітах
150. Які синдроми характерні для геморагічного васкуліту (васкуліту Шенлейна-Геноха):

A. Шкіряний
B. Суглобовий
C. Абдомінальний
D. Нирковий
E. Всі перераховані вище*
151. Найбільш достовірним збудником хвороби Рейтера є:

A. Гриби
B. Гонококки
C. Хламідії*
D. Віруси
E. Стафілококи
152. Системні васкуліти - це група захворювань, що характеризуються запально-

клітинною інфільтрацією і некрозом судинної стінки, що призводить до:
A. Порушення кровотоку
B. Ішемії тканин
C. Некрозу тканин
D. Гіперемії тканин
E. Порушення кровотоку, ішемії та некрозу*
153. Ознаками запалення судин дрібного калібру є:

A. Геморагічна висипка
B. Набряки
C. Сечовий синдром
D. Задишка і / або кровохаркання
154. Ураження яких судин є характерним для гігантоклітинного артериїту (хвороби

Гортона):
A. Дрібного з відкладенням імунних комплексів
B. Великих судин*
C. Судин дрібного калібру без імунокомплексних депозитів, т.зв. АНЦА-залежними;
D. Судин середнього калібру
E. Дрібного та середнього калібру
155. При лікуванні геморагічного васкуліту (Шенлейна-Геноха) не використовують такі

препарати:
A. Антибіотики*
B. Глюкокортикостероїди
C. Похідні гепарину.
D. Цитостатики
E. Дезагреганти
156. Тріада, характерна для хвороби Рейтера:

A. Уретрит, артрит, увеїт*
B. Артрит, міокардит, лихоманка
C. Артеріальна гіпертензія, артрит, кон'юнктивіт
D. Міокардит, артрит, кон'юнктивіт
E. Склерит, кон’юктивіт, артрит.
157. При отруєнні атропіноподібними речовинами спостерігається:

A. Сухість шкіри та слизових оболонок*.
B. Вологість шкіряних покровів.
C. Ціаноз.
D. Брадикардія.
E. Тахікардія.
158. За умов розвитку центрального холінолітичного синдрому в результаті отруєнь

атропіноподібними речовинами найбільш показане введення:
A. Прозеріну.
B. Фізостигміну.*
C. Атропіну
D. Дімедролу
E. Адреналіну.
159. Лікування токсичного набряку мозку в першу чергу повинно бути спрямованим на:
A. Підвищення АТ.
B. Зниження внутрішньочерепного тиску*.
C. Зниження рівня глюкози крові.
D. Зменшення гідрофільності мозкової тканини
E. Покращення фільтраційної функції нирок
160. Клінічна картина гострого хімічного отруєння найбільш важко розвивається після
надходження токсиканту:
A. Перорально.
B. Інгаляційно.
C. В/в*.
D. Через шкіру.
E. Через очі.
161. Зниження тонусу симпатичної нервової системи досягається застосуванням:

A. М-холіноблокаторів.
B. -адреноблокаторів.*
C. Реактиваторів холінестерази.
D. Реактиваторів ацетилхоліну
E. М-холіноміметиків
162. Всмоктування токсичних речовин при пероральних отруєннях відбувається в

основному в:
A. Шлунку.
B. Тонкій кишці.*
C. Товстій кишці
D. Прямій кишці.
E. Все перераховане
163. Обсяг розподілу токсичних речовин залежить від наступних чинників, ЗА

ВИНЯТКОМ:
A. Водорозчинності.
B. Питомої ваги.*
C. Жиророзчинності.
D. Дисоціації.
E. Молекулярної маси.
164. До фосфорорганічних сполук відносять:

A. Дихлоретан.
B. Метанол
C. Меркаптофос*
D. Децис
E. Тіурам
165. При отруєнні ціанідами розвивається:

A. Гемодинамічна гіпоксія.
B. Гемічна гіпоксія.
C. Метаболічна гіпоксія*.
D. Дихальна гіпоксія.
E. Циркуляторна гіпоксія.
166. Абсолютна гіповолемія, як чинник розвитку екзотоксичного шоку, відзначається при

отруєннях:
A. Фосфорогенними сполуками.
B. Метгемоглобінутворювачами.
C. Дихлоретаном.
D. Корозивними ядами. *
E. Всіма перерахованими
167. При отруєнні чадним газом розвивається:

A. Метаболічна гіпоксія.
B. Гемодинамічна гіпоксія.
C. Гемічна гіпоксія*.
D. Тканинна гіпоксія
E. Дихальна гіпоксія.
168. Основний механізм дії фосфорорганічних речовин:

A. Утворення метгемоглобіну.
B. Утворення щавлевої кислоти.
C. Утворення карбоксигемоглобіну.
D. Блокування ацетилхолінестерази*.
E. Утворення молочної кислоти
169. Клінічна картина гострого перорального отруєння ФОС зумовлена:

A. Пригніченням холінестерази.*
B. Ендогенною холінергічною інтоксикацією.
C. Первинним пригніченням дихального центру.
D. Центральною холінолітичною чинністю
E. Все перераховане.
170. При отруєнні синильною кислотою та ціанідами необхідно промити шлунок

розчином:
A. Хлориду кальцію.
B. Тіосульфату натрію*.
C. Перманганату калію.
D. Холодною водою
E. 4% розчином соди.
171. Вкажіть середню дозу атропіну, що застосовується на догоспітальному етапі з

важким отруєнням ФОС (ІІ стадія):
A. До 5 мг.
B. До 20 мг*
C. До 50 мг.
D. До 70 мг
E. До 100 мг
172. Антидотами фосфорорганічних сполук є:

A. Купреніл.
B. Унітіол.
C. Активоване вугілля.
D. Реактиватори холінестерази*.
E. Вітамін В1.
173. Антидот при отруєннях метгемоглобінутворювачами (похідні аніліну, нітросполуки):

A. Протамін-сульфат.
B. Прозерин*.
C. Етиловий спирт.
D. Метиленовий синій.
E. Вітамін Є.
174. Для якої отрути служить антидотом унітіол?

A. Барбітурати.
B. Опіати, фентаніл.
C. Важкі метали.*
D. ФОС.
E. Етиленгліколь, метиловий спирт.
175. Для якої отрути служить антидотом дипіроксим?

A. Барбітурати.
B. Опіати.
C. Важкі метали.
D. ФОС.*
E. Метиловий спирт.
176. Реактиватори холінестерази використовують у випадках отруєння:

A. Хлорофосом*.
B. Тіурамом.
C. Прозеріном.
D. Гідразіном.
E. Мухомором.
177. Вкажіть дозування дипіроксиму при отруєнні ФОС середньої важкості:

A. 1 мл 3 рази на добу.*
B. 5 мл 5 разів на добу.
C. 10 мл 10 разів на добу.
D. 20 мл 1 раз на добу
E. 10 мл 5 разів на добу.
178. Алоксим застосовується при отруєннях:

A. Хлорофосом*.
B. Атропіном.
C. Тіурамом.
D. Прозеріном
E. Мухомором.
179. До реактиваторів холінестерази відносять:

A. Атропін.
B. Дипіроксим*
C. Метацин.
D. Циклодол.
E. Апрофен.
180. Гемодіаліз при гострих отруєннях найбільш ефективний:

A. Протягом першої доби.
B. Через 10-12 годин.
C. Перші 4-6 годин*
D. Через 24-36 годин.
E. Перші 6-12 год.
181. Антидотна терапія при отруєннях неорганічними сполученнями ртуті здійснюється:

A. Налоксоном.
B. Унітіолом*.
C. Тетацином кальцію.
D. Десфералом
E. Алоксимом
182. Скільки ступенів важкості у кістково-мозкової форм гострої променевої хвороби ?

A. 1;
B. 2;
C. 3
D. 4.*
E. 5
183. Який з нижче означених синдромів гострої променевої хвороби є провідним при дозі
опромінення 1-10 Гр?
A. Кістково-мозковий (гемопоетичний)*
B. Геморагічний
C. Інфекційних ускладнень
D. Гастроінтестинальний (кишковий);
E. Загальної токсемії;
опромінення 10-20 Гр.?
A. Кістковомозковий (гемопоетичний);
B. Геморагічний;
C. Інфекційних ускладнень;
D. Гастроінтестинальний (кишковий)*
E. Загальної токсемії
B. Геморагічний;
E. Загальної токсемії*
B. Церебральний*
E. Загальної токсемії;
187. При важкому ступені кістково-мозкової форми ГПХ скільки лейкоцитів буде у
периферичній крові в період першого зниження?
A. 4х1012/л
B. 3х1012/л
C. 2-2,5х1012/л
D. 0,5-1,5х1012/л*
E. Менше 0,5х1012/л.
188. Який синдром буде провідним при важкому ступені кістково-мозкової форми ГПХ?
A. Загальної інтоксикації;
B. Гастроінтестинальний;
C. Геморагічний;
D. Гемопоетичний*
E. Інфекційних ускладнень.
189. Скільки ступенів ХПХ існує?
A. 2
B. 3*
C. 4
D. 5.
E. 6.
190. Скільки ступенів тяжкості розрізняють при місцевих радіаційних ураженнях?

A. 2
B. 3
C. 4*
D. 5
E. 6
191.При якій початковій дозі опромінення виникає гострий сухий еритематозний

дерматит?
A. 6-10 Гр*
B. 8-12 Гр
C. 10-20 Гр
D. 12-20 Гр.
E. 20-40Гр
192. У хлопчика 10 років після тривалого перебування на сонці з непокритою головою

розвинулися загальні порушення, гіперемія обличчя, тахікардія, підвищення артеріального
тиску й температури тіла до 39оС. Яка форма порушення терморегуляції спостерігається у
хлопчика?
A. Гіпертермічна кома
B. Ендогенна гіпертермія
C. Сонячний удар *
D. Екзогенна гіпертермія
E. Лихоманка.
193. У хворого внаслідок тривалої роботи в приміщенні в умовах жаркого мікроклімату

значно підвищилася температура тіла. До вечора стан погіршився: температура тіла 40 0С,
ступор, блідість шкіряних покривів, почалася кровотеча з носа. Артеріальний тиск 80/50
мм рт.ст. Який екстремальний стан спостерігається у хворого?
A. Геморагічний шок
B. Гіпертермічна кома
C. Кардіогенний шок
D. Гіпертермічний колапс*
E. Тепловий шок.
194. У робітника, що працював улітку в щільному костюмі, різко підвищилася

температура тіла, з'явилися задишка, тахікардія, нудота, судоми, непритомність. Що
найбільш імовірно стало причиною розвитку цих симптомів?
A. Підвищення теплопродукції
B. Зниження теплопродукції
C. Рівність тепловіддачі й теплопродукції
D. Зниження тепловіддачі*
E. Підвищення тепловіддачі.
195. Чоловіка приблизно 50 років було знайдено на вулиці при температурі повітря +3 0С.
Об'єктивно: температура тіла = 35,20С, не може самостійно рухатися. Температура пальців
ніг = 200С. ЧД - 16/хв., АТ - 100/60 мм рт.ст. Тони серця приглушені. Найімовірніше у
хворого спостерігається:
A. Загальне переохолодження в стадії компенсації
B. Загальне переохолодження в стадії декомпенсації*
C. Відмороження ніг
D. Серцево-судинна недостатність
E. Гіпоглікемічна кома.
196. Хворого Б. з імплантованим електрокардіостимулятором “вдарило струмом” під час

ремонту настільної лампи, після чого він протягом кількох хвилин втратив свідомість.
Відмічається ціаноз шкіри, АТ=60/0, ЧСС=25 за 1 хв. Найбільш вірогідною причиною
неефективності кровообігу є:
A. Атріовентрикулярна блокада *
B. Електромеханічна дисоціація
C. Травматичний шок
D. Тромбоемболія легеневої артерії
E. Ішемічний інсульт.
197. Емоційний стан пацієнта – суміш туги, тривоги, депресії і страху з безпричинною
гнівливістю та злістю, що розвивається періодично без зв'язку із зовнішніми обставинами
і ситуацією. Виражається наростаючою пригніченою озлобленістю, похмурою
депресивністю, буркотливою незадоволеністю, параксизмальними спалахами гніву і
злістю з руйнівними та агресивними діями. Який стан описаний:
A. Ажитована депресія;
B. Гнівлива манія;
C. Дисфорія*;
D. Дистимія.
E. Галюцинаторно-параноїдний синдром;
198. Пацієнт доставлений з діагнозом пневмонія з поля бою. На тлі високої температури
(41°С) у хворого розвинулося психомоторне збудження – він намагався бігати по
відділенню, вважав, що по стінах тече вода, за вікнами стріляють. Викрикував військові
команди, оточуючих називав іменами своїх товаришів по службі. Кричав, що «гранати і
патрони закінчилися». Після введення седативних препаратів заснув. Вранці зберігалися
спогади про пережитий стан. Назвіть психопатологічний синдром.
A. Деліріозний синдром*
B. Гостра реакція на стрес
C. Галюцинаторно-параноїдний синдром
D. Маніакальний синдром
E. Депресивний синдром
199. Хворий тримається відчужено, жестикулює, розмовляє, свариться без наявності

співбесідника. При цілеспрямованому розпитуванні з’ясувалося, що чує голоси чоловіків,
які звертаються до нього, залякують, насміхаються, віддають накази. Правильно називає
особисті відомості, розуміє, що знаходиться в психіатричній клініці, орієнтований у часі.
Назвіть психопатологічний синдром.
A. Синдром вербального галюцинозу*
B. Деліріозний синдром
C. Маніакальний синдром
D. Військовий невроз
200. Із службової характеристики військовослужбовця, призваного по мобілізації:

«постійно намагається зацікавити оточуючих вигаданими історіями, в яких фігурують
знайомства з відомими людьми, завжди прагне знаходитися в центрі уваги, порушує
форму одягу яскравими елементами – носить червону шийну хустку. Безсоромний,
брехливий, манірний, театральний, демонстративний. Свої службові обов’язки не виконує,
прагне перекласти відповідальність і тяготи військової служби на інших
військовослужбовців». З яким попереднім діагнозом військовослужбовця слід направити
на консультацію до психіатра?
A. Адаптаційний розлад;
B. Демонстративний (істеричний) розлад особистості*;
C. Шизофренія;
D. Циклотимія.
201. Яка ознака адаптаційного синдрому може свідчити про початок дезадаптації у
військовослужбовця в бойовій обстановці:
A. Зміна в мотиваційній сфері – підвищення сили, якості і вмісту мотивації.
B. Зниження порогів відчуття, активація мислення, збільшення швидкості
мислення.
C. Емоційне піднесення, надія на сприятливий результат бойових дій, підвищення
витривалості, зниження больової чутливості.
D. Відчуття втоми, або навпаки невиправдана екзальтація*.
E. Збільшення швидкості мислення
202. Передумовами стійкості до стресу є все перераховане, крім:

A. Висока емоційна стійкість.
B. Психологічна резистентність.
C. Індивідуальні процеси опановування стресу (копінг).
D. Наркотичне або алкогольне сп'яніння під час дії стресу*.
E. Висока моральна стійкість
203. Пацієнтка К. 32 роки, під час прогулянки з 6-річним сином біля річки, який
посковзнувся і впав у воду. Врятувати хлопчика не вдалося. Після того, як пацієнтка
побачила тіло сина, настав мутизм, вона судорожно притискувала руки до грудей. Не
кліпаючи дивилася в простір і стереотипно повторювала його ім'я. Запевняла оточуючих,
що він пішов і скоро повернеться. «Розмовляла» з ним. Бігала по берегу річки і кликала
його, щось балакала, відмовлялася покинути місце трагедії після того, як тіло сина
відвезли. Бригадою швидкої допомоги госпіталізована в психіатричну клініку. У клініці
відмовлялася лягати в ліжко, чекала повернення сина, намагалася вийти з палати до
вхідних дверей відділення. Який стан описаний у пацієнтки?
A. Гостра стресова реакція*.
B. Адаптаційний розлад.
C. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
D. Синдром Ганзера.
E. Депресивний стан
204. Пацієнт М. 21 року. В анамнезі часті ангіни. Встановлений діагноз: гостра

ревматична лихоманка. Який етіологічний фактор даного захворювання:
A. Золотистий стафілокок
B. Зеленавий стрептокок
C. β Гемолітичний стрептокок групи А *
D. Гемолітичний стрептокок групи В
E. Всі ці збудники
205. Чоловік 72 років скаржиться на головний біль та серцебиття, що виникли у другій

половині доби. За останній рік у подібних випадках відмічено підвищення AT.
Об'єктивно: межі серця не змінені, систолічний шум та акцент II тону на аорті. ЧСС 88 за
хв., AT 170/80 мм рт.ст. На очному дні - звуження артерій. ЕКГ - без патології. Який
попередній діагноз?
A. Ізольована систолічна гіпертензія
B. Гіпертонічна хвороба II ст.
C. Феохромоцитома*
D. Церебральний атеросклероз
E. Вікова норма артеріального тиску
206. Пацієнт С. 21 року. В анамнезі часті ангіни. Встановлений діагноз гостра ревматична
лихорадка. Яке ураження шкіри найхарактерніше для даного захворювання?
A. Вузли Бушара
B. Кільцеподібна еритема*
C. Вузелки Гебердена
D. Плями Лукіна-Лібмана
E. Геморагічні висипання
207. У хворої 32 р. протягом 2-х років утримується АТ-170/90 - 230/140 мм рт.ст.

Лікування ніфедипіном давало частковий гіпотензивний ефект. Однак рівень АТ в момент
огляду досяг 230/140 мм рт.ст. Серце розширено вліво. Вислуховується систолічний шум
по обидві сторони від пупка. В сечі: білок 0,33 г/л, ер. - 2-4 в п/з. Яке захворювання
найбільш імовірне?
A. Феохромоцитома.
B. Коарктація аорти
C. Двостороння гіпоплазія нирок
D. Стенотичне ураження ниркових артерій.*
E. Хронічний гломерулонефріт
208. Пацієнт С. 21 року. В анамнезі часті ангіни. Встановлений діагноз гостра ревматична
лихорадка. Яке ураження суглобів найхарактерніші для даного захворювання:
A. Симетричний артрит дрібних суглобів кистей з розвитком стійких деформацій
B. Мігруючий, повністю зворотний з частим ураженням великих суглобів*
C. Симетричний артрит з ураженням крижово-здухвинних зчленувань і
ентезопатіями
D. Гнійний олігоартрит стрептококової етіології з ураженням великих суглобів
E. Періартрит дрібних суглобів кистей та стоп
209. Пацієнтка 42 років хворіє на ревматоїдний артрит 5 років. Приймає базисну терапію
не постійно. Які із зазначених змін навколо суглобових тканин найхарактерніші для
ревматоїдного артриту?
A. Вузли Гебердена
B. Вузлувата еритема
C. Тофуси
D. Підшкірні вузлики*
E. Кальцинати в м'яких тканинах
210. Хворий 53 р. скаржиться на біль в ділянці серця при фізичному навантаженні, інколи
запаморочення, серцебиття. Об'єктивно: межі серця розширені вліво на 1 см. Тони серця
не змінені, систолічний шум по лівому краю грудини і на верхівці. Кров і сеча без
патології. ЧД - 60/хв., ЕКГ - R в V5-V6 26 мм, від'ємний Т (до 5 мм), глибокий S У1-У2.
ЕоКГ - міжшлуночкова перетинка 2,8 см, задня стінка - 1,5 см. Ваша думка про
попередній діагноз?
A. Недостатність мітрального клапана.
B. Гіпертрофічна кардіоміопатія.*
C. Пролапс мітрального клапана
D. Стеноз гирла аорти.
E. Недостатність аортального клапана.
211. Хвора 50 років скаржиться на біль у дрібних суглобах кистей, променево-зап’ясних,

колінних суглобах, ранкову скутість у суглобах більше 1 години, слабкість. При огляді:
припухлість, дефігурація, болісність при пальпації та рухах у перерахованих суглобах. В
аналізі крові: Нв-91 г/л; ШОЕ-52 мм/год. Які зміни з боку аналізів крові будуть мати
найбільше діагностичне значення?
A. Анемія
B. Підвищення ревматоїдного фактору*
C. Прискорена ШОЕ
D. Підвищення тимолової проби
E. Підвищення СРБ
212. У хворої 42 років діагностовано ревматоїдний поліартрит, активність ІІ ступеня,

серопозитивний варіант, рентгенологічно ІІ стадія. Назвіть базисний препарат.
A. Метотрексат
B. Диклофенак
C. Індометацин
D. Дипроспан
E. Преднізолон*
213. Хворий, 48 років, хворіє на артеріальну гіпертензію протягом 5 років. Лікування

приймав нерегулярно. Вчора, при виконанні важкої фізичної праці, раптово виник
інтенсивний біль в ділянці серця з віддачею в ліве плече, пітливість, відчуття страху
смерті. Біль зник через 10 хвилини після відпочинку. Об'єктивно : пульс - 72 в 1 хв,
ритмічний. AT - 165/100 мм рт.ст., органи грудної клітини та черевної порожнини
клінічно без патологічних ознак. ЕКГ після приступу - змін немає. Яка найбільш вірогідна
патологія, що зумовлює таку картину?
A. НЦД
B. Стенокардія, що виникла вперше*
C. Варіантна стенокардія
D. Защемлення діафрагмальної кили
E. Защемлення міжреберного м'язу
214. Ураження суглобів найбільш характерне для ревматоїдного артриту в стадії клінічних
проявів:
A. Нестійкий асиметричний поліартрит крупних суглобів
B. Гострий артрит плюснефалангового суглоба великого пальця стопи після
зловживання алкоголем і жирною м'ясною їжею
C. Асиметричне з ураженням колінного і гомілкового суглобів, пов'язаних з
уретритом
D. Поліартрит з ураженням колінних суглобів і поперекового відділу хребта,
деформація дистальних міжфалангових суглобів
E. Симетричний поліартрит п'ястно-фалангових, проксимальних міжфалангових і
зап'ястних суглобів зі стійкими деформаціями («ласти моржа», «ґудзикова петля») *
215. Жінка 32 років скаржиться на напади запаморочення, головного болю, серцебиття,

тремору. Останнім часом такі приступи почастішали, стали важчими. Об'єктивно: вкрита
липким потом, тремор кінцівок, ЧСС- 110/хв., АТ-210/110 мм рт. ст. Серцеві тони звучні.
В крові - лейкоцити 9,8х109/Л, ШOЕ-22 мм/год. Глюкоза крові - 9,8 ммоль/л. Який з
наведених методів діагностики є методом вибору для встановлення заключного діагнозу?
A. Визначення альдостерону сечі
B. Курантиловий тест
C. Атропіновий тест
D. Дослідження катехоламінів сечі*
E. Визначення натрію і калію крові
216. Чоловік 42 роки скаржиться на задишку, серцебиття, набряки, короткочасний

стискаючий біль за грудниною. Об’єктивно: ЧД - 26 в хв.,ЧСС - 100 в хв., пульс - 92 в хв.,
АТ 110/80 мм рт.ст. грубий систолічний шум у II міжребер’ї справа від грудини. При
ЭхоКГ- товщина міжшлуночкової перетинки 2,6 см, задньої стінки - 2,1 см, кінцево-
діастолічний розмір (КДР) лівого шлуночка 5,2 см. Назвіть вірогідну причину серцевої
недостатності?
A. Аортальний клапанний стеноз
B. Асиметрична гіпертрофічна кардіоміопатія*
C. Коарктація аорти
D. Кардіоміопатія дилятаційна
E. Дифузний кардіосклероз
217. Хворий Н., 30р., відзначає протягом 4 років біль у поперековому відділі хребта. Під
час огляду: відсутній поперековий лордоз, згинання у поперековому відділі болісне та
обмежене. ШОЕ -26мм/год. Рентгенологічне дослідження хребта: суглобові щілини
крижово-здухвинних з’єднань звужені. З боку хребта спостерігається симптом
“бамбукової палки”. Ваш діагноз?
A. Хвороба Бехтерева*
B. Хвороба Рейтера
C. Ревматоїдний артрит
D. Ревматизм
E. Хвороба Такаясу
218. Чоловік 43 років, виходячи на холодне повітря відчув слабкість, відчуття стискання
передсерцевій області, яка супроводжувалась серцебиттям (ЧСС 110 за хв.) та
запамороченням. Через 1-2 хвилини стан покращився і хворий зміг продовжити рух. При
огляді патології не знайдено. Пульс 66 в 1хв, АТ 110/72 мм рт.ст. Ваша думка про
можливий діагноз?
A. Динамічне порушення мозкового кровообігу
B. Ортостатична гіпотонія
C. Стенокардія*
D. Тромбоемболія легеневої артерії
E. Пароксизсальна тахікардія
219. У пацієнта П, 43 років діагностована застійна серцева недостатність. Об'єктивно:

анасарка, ортопное. За даними ЕхоКГ: КДР лівого шлуночка - 7,0 см, правий шлуночок
6,0 см. Товщина м'язів лівого шлуночка 0,9 см. Тотальна гіпокінезія стінок, фракція
викиду 30 %. Виберіть найбільш правильний діагноз.
A. Дилятаційна кардіоміопатія*
B. Неревматичний міокардит
C. Ексудативний перикардит
D. Мітральна недостатність
E. Тромбоемболія легеневої артерії
220. Жінка 65 років скаржиться на ниючий біль у ділянці серця, головний біль,
запаморочення, шум у вухах. Впродовж 6 років виявляється підвищення AT.
Об'єктивно: пульс 64 у хвилину, ритмічний, напружений, AT 170/70 мм рт.ст. Акцент II
тону та систолічний шум у другому міжребер'ї справа від груднини, позитивний
синдром Сиротиніна - Куковерова. З боку інших органів без особливостей. Попередній
діагноз.
A. Атеросклероз аорти.*
B. Гіпертонічна хвороба.
C. Коарктація аорти.
D. Сифілітичний мезоаортит
E. Субаортальний стеноз.
221. Чоловік, 30 років, скаржиться на сильний біль, “почервоніння” шкіри, набряк в

області гомілкового суглоба, підвищення температури до 39оС. Захворів раптово. В
минулому були подібні напади тривалістю до 5-6 днів без залишкових змін з боку
суглоба. Шкіра над суглобом гіперемірована без чітких контурів та інфільтративного
валу на периферії. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Інфекційний артрит.
B. Ревматоїдний артрит.
C. Остеоартроз.
D. Подагра. *
E. Бешихове запалення.
222. Хворий 32 років скаржиться на головні болі, періодичні запаморочення, відчуття

пульсації в скроневих ділянках. Об'єктивно: хворий блідий, пульсація сонних артерій,
пульс 90 уд. за Іхв, ритмічний, швидкий, AT 160/50 мм рт ст . Аускультативно І і II тони
ослабленні, в точці Боткіна грубий діастолічний шум. Про яке захворювання йде мова?
A. Нейроциркуляторна дистонія
B. Артеріальна гіпертензія.
C. Стеноз гирла аорти.
D. Коарктація аорти
E. Недостатність аортальних клапанів.*
223. Хворий, 25 р., скаржиться на болі у гомілкових суглобах, підвищення температури до

38°С. Об’єктивно: уретрит, кон’юнктивіт. Який діагноз у хворого?
A. Хвороба Рейтера*
B. Гостра ревматична лихоманка
D. Остеоартроз
E. Подагра
224. Хвора Л., 37 років скаржиться на значну задишку, перебої в області серці. При
огляді: акроціаноз. При пальпації прекардіальної ділянки діастолічне тремтіння ("котяче
муркотіння"). При аускультації вислуховується тричленна мелодія серця, перший тон
посилений, діастолічний шум на верхівці. На ЕКГ – фібриляція передсердь. Який діагноз
вірогідний у даної хворої?
A. Ревматизм, мітральна недостатність
B. Міокардит
C. Дефект міжшлункової перетинки
D. Ревматизм, мітральний стеноз.*
E. Ревматизм, недостатність клапанів аорти
225. Хворий, 25 років, скаржиться на болі у гомілкових суглобах, підвищення

температури до 38оС, відчуття піску в очах та сльозотечу, дизуричні явища. Об-но:
збільшення об`єму та болючість гомілкових суглобів, обмежений рух в них. Який збудник
є найбільш імовірним етіологічним чинником даного захворювання?
A. Стафілокок
B. Гонокок
C. Стрептокок
D. Хламідія *
E. Кампілобактер
226. Хворий скаржиться на відчуття пульсації у голові, епізоди непритомності. При

огляді-шкіра бліда, "танець каротид", симптом Мюссе. Позитивний пульс Квінке.
Аускультативно - діастолічний шум на аорті. Який пульс буде у хворого?
A. Celer, altus.*
B. Tardus, parvus, rarus
C. Durus, altus
D. Mollis, rarus
E. Filiformis. differens
227. Що являють собою Геберденовські вузлики?

A. Гранульоми м’яких тканин
B. Кісткові розростання в області дистальних міжфалангових суглобів кистей*
C. Кісткові розростання в області проксимальних міжфалангових суглобів кистей
D. Кальцинати в м'яких тканинах
E. Відкладення солей сечової кислоти в периартикулярних тканинах
228. Хвора 46 років, скарги на стискуючі болі за грудиною з ірадиацією у ліву руку, при
фізичному навантаженні, що з'явились близько 1 року. 1 місяць тому - двічі непритомніла.
Об'єктивно ЧСС 80/хв, AT 160/60 мм рт ст. Грубий систолічний шум у II міжребер'ї
правобіч грудини, в яремній ямці, на сонних артеріях. Для якої вади найбільш характерна
така клінічна картина?
A. Стеноз гирла аорти *
B. Пролапс мітрального клапану
C. Коарктація аорти
D. Атеросклероз аорти
E. Недостатність аортального клапану
229. Хворий 42 років, звернувся зі скаргами на задишку і стискаючі болі за грудиною, що

віддають у нижню щелепу і ліве плече, виникають при фізичному навантаженні, тривають
3-5 хв., проходять після припинення навантаження. Дані скарги з'явились тиждень тому.
Об'єктивно: пульс 86/хв., ритмічний, AT - 130/85 мм рт.ст. Які першочергові діагностичні
заходи?
A. Катетеризація порожнин серця
B. Рентгеноскопія грудної клітки
C. Велоергометрія
D. Коронарографія
E. ЕКГ*
230. Які з перерахованих уражень шкіри найхарактерніші для системного червоного

вовчака?
A. Гіперпігментація, телеангіектазії
B. Фіксована еритема на обличчі у вигляді метелика*
C. Еритема і периорбітальний набряк у вигляді «окулярів»
D. Пузирні і бульозні висипання на шкірі тулуба
E. Щільний набряк і індурація на обличчі, кистях, гомілках
231. Хворий 75 р., два тижні скаржиться на слабість, підвищення t до 37,5-38°C, озноби,
задишку при навантаженні, пітливість Об'єктивно: шкіра бліда. Тахікардія.
Дрібнопухирчасті хрипи в нижніх відділах легень. Упродовж лівого краю груднини і в
точці Боткіна-Ерба вислуховується короткий протодіастолічний шум. Печінка на 5 см
виступає з-під краю реберної дуги. AT-140/50 мм рт.ст. Аналіз крові: Нв-96г/л;
лейкоцити- 16,2x109; ШОЕ-44мм/год. В аналізі сечі - білок 0,33 г/л, лейкоцити - 5-6 в
п/зору. Який попередній діагноз?
A. Гострий пієлонефрит
B. Пневмонія
C. Ревмокардит
D. Лімфогранулематоз
E. Інфекційний ендокардит*
232. У хворої, 18 років, після тривалої інсоляції з’явилися фіксована еритема обличчя,
ульцерація ротової порожнини, неерозивний артрит дрібних суглобів кистей, лихоманка,
резистентна до лікування антибіотиками та протизапальними препаратами, тахікардія;
електрокардіографічно – дифузні зміни у міокарді. Який лабораторний показник
патогномонічний для даного захворювання?
A. Лімфоцитоз
B. Лейкоцитоз із зсувом вліво
C. Антитіла до нативної ДНК у високому титрі*
D. Анемія з ретикулоцитозом
E. Позитивний Hbs-Ag в крові
233. Хвора 37 років, хворіє на ревматизм з 15-річного віку. Працює швачкою. Останні 2
роки з’явилася задишка, іноді кровохаркання, приступи задухи в нічний час. На
рентгенограмі талія серця згладжена, вибухає дуга легеневої артерії та лівого передсердя,
в легенях з обох сторін в нижніх та середніх полях відмічається посилення легеневого
малюнку, корні застійні. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Міліарний туберкульоз
B. Азбестоз
C. Мітральний стеноз*
D. Карциноматоз
E. Саркоїдоз
234. Жінка, 42 р., скаржиться на почуття оніміння губ та кистей, біль у суглобах,
утруднення при ковтанні, задишку при ході. Об’єктивно: гіперпігментація шкіри, на
грудях телеангіектазії, припухлість дрібних суглобів кистей, помірна слабкість
проксимальних м’язів, згинальні контрактури. Який найбільш вірогідний діагноз у хворої?
A. Системний червоний вовчак
B. Дерматоміозит*
C. Системна склеродермія
D. Ревматоїдний артрит
E. Адісонова хвороба
235. Хвора, 45 р., скаржиться на біль і слабкість у м’язах рук і ніг; почервоніння, лущення
та свербіж шкіри обличчя. Об’єктивно: еритема та набряк параорбітальної клітковини,
тістуваті набряки кінцівок. Спостерігається болючість м’язів плечового і тазового поясу
при пальпації. Яке дослідження буде провідним для встановлення діагнозу?
A. Електроміографія
B. Шкірно-м’язова біопсія
C. Визначення рівня креатинфосфокінази в крові*
D. Визначення рівня гормонів щитовидної залози в крові
E. Визначення рівня LE-клітин у крові
236. Жінка 30 років, яка хворіє на хронічний пієлонефрит, вступила до приймального

відділення лікарні у зв'язку зі значною слабкістю, сонливістю, зниженням діурезу до 100
мл/добу. AT - 200/100 мм рт. ст. В аналізах крові нормохромна анемія, збільшена ШОЕ.
Креатинін - 0,62 ммоль/л, альбуміни - 32 г/л, калій-6,8 ммоль/л. Що є першочерговим у
лікуванні хворого?
A. Антигіпертензивна терапія
B. Антибактеріальна терапія
C. Діуретики
D. Гемодіаліз*
E. Переливання крові
237. У хворої 36 років захворювання почалося тиждень тому з високої температури тіла,
ознобу, профузної пітливості. З'явилися тупі болі в попереку, неприємні відчуття при
сечовипусканні. Об'єктивно: відмічається напруження м'язів поперекових ділянок,
позитивний симптом Пастернацького з обох боків У загальному аналізі крові лейкоцитоз
до 12х109 /л, нейтрофільоз. У загальному аналізі сечі - 0,6 г/л білка, лейкоцити - все п/з.
Ваш попередній діагноз?
A. Гострий пієлонефрит*
B. Туберкульоз нирки
C. Гострий гломерулонефрит
D. Гострий цистит
E. Сечокам'яна хвороба
238. Дівчина 18 років, протягом 12 років хворіє на хронічний гломерулонефрит. За останні

півроку виникли загальна слабкість, зниження апетиту, працездатності, нудота, головний
біль. При обстеженні виявлені: АТ - 180/100 мм рт.ст., Нв-70 г/л, вміст сечовини в крові -
24,5 ммоль/л, креатиніну - 0,66 ммоль/л, калій - 6,0 ммоль/л. Яка лікувальна тактика є
найбільш раціональною?
A. Низькобілкова дієта, інгібітори АПФ
B. Ентеросорбенти, бета-блокатори
C. Гемосорбція, ерітропоетин
D. Гемодіаліз, підготовка до трансплантації нирки*
E. Іонообмінні смоли всередину, блокатори рецепторів ангіотензину
239. У дівчини 19 років раптово виникли висока температура, артралгія, головний біль,
нудота, блювання, біль та напруження м'язів у поперековій ділянці. Різко позитивний
симптом Пастернацького справа. В сечі - бактеріурія, піурія. Який найбільш імовірний
діагноз?
A. Гострий гломерулонефрит
B. Гостра ниркова недостатність
C. Гострий пієлонефрит*
D. Паранефральний абсцес
E. Цистит
240. Хвора Н 48 р. скаржиться на загальну слабкість, схуднення, зниження апетиту,

головний біль. У дитинстві перенесла гострий гломерулонефрит. З 25-річного віку
діагностовано артеріальну гіпертензію. Систематично не лікувалася, до лікаря не
зверталася. Після проведеного дослідження виявлені ознаки ХЗН ІІІ ступеня (креатинін
крові – 0, 296 ммоль/л, Нв – 119 г/л). Які рекомендації щодо харчування найбільш
виправдані для даної хворої?
A. Обмеження вуглеводів
B. Обмеження об’єму рідини
C. Збільшення об’єму рідини
D. Обмеження білків*
E. Обмеження жирів
241. Хворий 50 років, скаржиться на часте болюче сечовипускання, озноби, підвищення

температури тіла до 38 °С. В аналізі сечі: білок - 0,33 г/л, Л – до 60 у п/з, Ер - 5-8 у п/з,
грамнегативні палички. Який із представлених антибактеріальних препаратів кращий у
даному випадку?
A. Оксацилін
B. Норфлоксацин*
C. Еритроміцин
D. Тетрациклін
E. Цефазолін
242. Хвора 50 років скаржиться на біль у дрібних суглобах кистей, променево-зап’ясних,

колінних суглобах, ранкову скутість у суглобах більше 1 години, слабкість. При огляді:
припухлість, дефігурація, болісність при пальпації та рухах у перерахованих суглобах. В
аналізі крові: Нв-91 г/л; ШОЕ-52 мм/год. Які зміни з боку аналізів крові будуть мати
найбільше діагностичне значення?
A. Анемія
B. Підвищення ревматоїдного фактору*
C. Прискорена ШОЕ
D. Підвищення тимолової проби
E. Підвищення СРБ
243. Хворий Д, 22 р., поступив в лікарню з лихоманкою, набряками обличчя та кінцівок,

скаргами на біль у м’язах та суглобах, головний біль. Місяць назад хворому була введена
протиправцева сироватка. Об-но: АТ-150/ 90мм.рт.ст., Ан.крові:ер.-3,7x1012/л, Нв-110 г/л,
лейк.-9x109/л, е-7%, б-1%, п-6 %, с-55 %,л-26%, м-5 %; тромбоцити-280 x109/л, ШЗЕ –35
мм/год. В загальному аналізі сечі білок- 2,6 г/л,еритроцити змінені-50-60 в п/з, лейкоцити-
2-3 в п/з, гіалінові, еритроцитарні, зернисті циліндри. Ваш попередній діагноз:
A. Гострий пієлонефрит.
B. Хронічний гломерулонефрит, нефротичний синдром
C. Хронічний гломерулонефрит, нефритичний синдром
D. Гострий гломерулонефрит.
E. Алергічна реакція на вакцинацію*
244. Хворий 18 років скарг не має. Перкуторно: межі серця зміщені вправо і вліво на 1 см,
грубий систолічний шум з епіцентром в 4-му міжреберії зліва. Яке дослідження найбільш
переконливо підтвердить клінічний діагноз?
A. Рентген ОГК
B. ЕКГ
C. Катетеризація порожнин
D. ЭхоКГ*
E. МРТ
245. Хворий, 30 р. скаржиться на задишку, біль у правому підребер'ї, сухий кашель,

набряки гомілок. Хворіє 4 місяці, лікувався з приводу ревматизму - без ефекту. Дифузний
ціаноз, набряки ніг, ЧД - 28/хв., температура -36,8°С. Над нижніми відділами легенів -
дрібнопіхурцеві хрипи. Границі серця розширені. Тони серця послаблені, систолічний
шум в 5-й точці. Рs - 90/хв., АТ - 100/80 мм рт.ст. Печінка на 4 см нижче реберної дуги.
Ваша думка про попередній діагноз?
A. Гіпертрофічна кардіоміопатія
B. Ревматична недостатність мітрального клапану
C. Бактеріальний ендокардит аортального клапану
D. Дилятаційна кардіоміопатія*
E. Гострий міокардит
246. У дівчинки 6-ти років на тлі гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) з’явилися зміни в
аналізі сечі: сліди білку, лейкоцити - 30-40 в п/з, еритроцити (свіжі) - 10-12 в п/з. Артеріальний
тиск - 100/60 мм рт.ст. Який з наведених діагнозів найбільш імовірний?
A. Інфекція сечовидільної системи *
B. Гострий гломерулонефрит
C. Геморагічний васкуліт
D. Вульвовагініт
E. Сечокам’яна хвороба
247. Хлопчик 7-ми років перебуває на лікуванні протягом місяця. При обстеженні спостерігаються
виражені набряки, протеїнурія - 7,1 г/л, білок в добовій сечі - 4,2 г. В біохімічному аналізі крові-
гіпопротеїнемія (43,2 г/л), гіперхолестеринемія (9,2 ммоль/л). Який з перерахованих варіантів
гломерулонефриту найімовірніше має місце у хворого?
A. Нефротичний *
B. Нефритичний
C. Ізольований сечовий
D. Гематуричний
E. Змішаний
248. Жінка 28-ми років звернулася до лікаря зі скаргами на набряклість обличчя, набряки ніг, іноді
спостерігає сечу кольору ”м’ясних помиїв”. У підлітковому віці часто хворіла на ангіни.
Об’єктивно: бліді шкірні покриви, температура – 36,8 oC, пульс – 68/хв., ритмічний. Артеріальний
тиск – 170/110 мм рт.ст. Які зміни в сечі найімовірніші?
A. Протеїнурія, гематурія, циліндрурія *
B. Підвищення відносної густини, гематурія, бактеріурія
C. Зниження відносної густини, протеїнурія, бідний сечовий осад
D. Еритроцитурія й уринозурія
E. Зниження відносної густини, протеїнурія, міоглобінурія
249. Хворий госпіталізований в лікувально-профілактичний заклад з діагнозом: сечокам’яна

хвороба. Під час хімічного аналізу було встановлено, що камені складаються з солей сечової
кислоти (уратів). Харчування при даній патології має бути скориговано в напрямку зниження в їжі
вмісту:
A. М’ясних продуктів *
B. Молочних продуктів
C. Зернових продуктів
D. Яєчних продуктів
E. Овочів і плодів
250. До приймального покою швидкою допомогою доставлено хворого 46-ти років зі скаргами на
різкий, нападоподібний біль у правій поперековій ділянці, що іррадіює у пахвинну ділянку та на
внутрішню поверхню стегна. Біль з’явився раптово кілька годин тому. Напередодні у хворого
з’явилася профузна безболісна гематурія зі згустками крові черв’якоподібної форми. Раніше нічим
не хворів. Яке захворювання можна припустити в першу чергу?
A. Рак правої нирки*
B. Пухлина сечового міхура
C. Некротичний папіліт
D. Гострий гломерулонефрит
E. Сечокам’яна хвороба, камінь правої нирки
251. Жінка 28-ми років протягом 12-ти років хворіє на хронічний гломерулонефрит, який весь цей
час мав латентний перебіг. За останні півроку виникла загальна слабкість, зниження апетиту,
працездатності, нудота. Хвора скаржиться на головний біль, біль у суглобах. При обстеженні:
анемія, рівень сечовини крові - 34,5 ммоль/л, креатинін крові - 0,766 ммоль/л, гіперкаліємія. Чим
ускладнився перебіг хвороби?
A. Хронічною нирковою недостатністю *
B. Гострою нирковою недостатністю
C. Нефротичним синдромом
D. Амілоїдозом нирок
E. Пієлонефритом
252. Хвора 36-ти років захворіла гостро. Захворювання почалося з високої температури тіла,
остуди, профузного поту. З’явився тупий біль у поперековому відділі, неприємні відчуття при
сечовипусканні. Об’єктивно: напруження м’язів поперекового відділу, позитивний симптом
Пастернацького з обох боків. В крові: лейкоцити до 12*10 9/л, нейтрофільоз. В сечі: білок - 0,6 г/л,
лейкоцити вкривають п/з, бактерії - більше 100 000 в 1 мл сечі. Яким буде попередній діагноз?
A. Гострий пієлонефрит*
B. Туберкульоз нирки
D. Гострий цистит
E. Сечокам’яна хвороба
253. Хворий 46-ти років вперше помітив набряки на ногах, слабкість, відчуття ”повноти” та
важкості в правому підребер’ї. 20 років хворіє на ревматоїдний артрит. Збільшені печінка і
селезінка, щільної консистенції. Креатинін крові - 0,23 ммоль/л, протеїнемія - 53 г/л, холестерин -
4,2 ммоль/л, питома вага сечі - 1012, протеїнурія - 3,3 г/л, поодинокі воскоподібні циліндри,
еритроцити вилужені в п/з, лейкоцити - 5-6 в п/з. Яке ускладнення найбільш імовірне?
A. Амілоїдоз нирок *
B. Хронічний гломерулонефрит
D. Серцева недостатність
E. Хронічний пієлонефрит
254. Хворий 60-ти років скаржиться на часті болісні утруднені сечовипускання, переривчастий
струмінь сечі. Вночі сечовипускання до 5 разів. Після фізичного навантаження відзначає домішки
крові у сечі. Ректально простата збільшена, щільно-еластична, безболісна, без вузлів. У сечі:
питома вага - 1020, білок - 0,1 г/л, лейкоцити - 20-30 в п/з, еритроцити - 10-20 у п/з. Який метод
обстеження першочерговий?
A. Трансректальне ультразвукове дослідження *
B. Цистоскопія
C. Оглядова урографія
D. Екскреторна урографія
E. Бактеріологічне дослідження сечі
255. Дівчинка 6-ти років поступила зі скаргами на підвищення температури тіла до 37,2 oC, часті та
болісні сечовипускання, які з’явилися після переохолодження. У сечі: сеча каламутна, питома вага
- 1012, білок - 0,033 г/л, мікроскопія: лейкоцити - 40-45 в п/з, еритроцити - 8-9 в п/з (свіжі),
епітелій плаский: 5-8 в п/з, слиз. Який етіологічний фактор у даному випадку найбільш імовірний?
A. Escherіchіa colі*
B. Staphylococcus aureus
C. Klebsіella pneumonіae
D. Proteus mіrabіlіs
E. Candіda albіcans
256. Хвора 22-х років скаржиться на часте і болюче сечовипускання, поклики на сечопускання
вночі, нетримання сечі, біль у надлобковій ділянці та у попереку. Часто сеча має колір пива.
Місяць тому вийшла заміж. Об’єктивно: загальний стан задовільний. В легенях - везикулярне
дихання. Тони серця ритмічні, частота серцевих скорочень - 78/хв., артеріальний тиск - 128/68 мм
рт.ст. Живіт м’який, болючий у надлобковій ділянці. У сечі: еритроцити - 12-18 в п/з, лейкоцити -
12-15, бактерій +++ в п/з. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Інфекція нижніх сечових шляхів – цистит*
B. Сечокам’яна хвороба
C. Інфекція верхніх сечових шляхів - пієлонефрит
D. Гонорея
E. Первинний сифіліс
257. Хвора 32-х років скаржиться на підвищення температури тіла до 39 oC , біль у поперековій
ділянці справа, дизурію протягом доби. На ізотопній ренограмі - праворуч обструктивний тип
кривої. Якими мають бути першочергові дії лікаря?
A. Відновлення відтоку сечі з правої нирки*
B. Антибактеріальна терапія
C. Дезінтоксикаційна терапія
D. Фізіотерапія для поперекової ділянки
E. Введення діуретиків
258. Жінка 53-х років протягом 2-3 місяців скаржиться на постійний ниючий біль в попереку,
відчуває потяги до сечовипускання після фізичного перенавантаження. Візуальних змін сечі
немає. До теперішнього часу захворювань нирок не було. При проведенні ультразвукового
дослідження органів черевної порожнини отримані наступні дані: на рівні ІV-V поперекових
хребців виявлено S-подібне утворення неоднорідної структури, розміром 14х12,5 см. Попередній
діагноз: вроджена вада розвитку (S-подібна нирка). Який метод діагностики є найбільш
інформативним для підтвердження діагнозу?
A. Екскреторна урографія*
B. Оглядова рентгенограма нирок
C. Радіонуклідна ренографія
D. Ангіографія
E. Термографія
259. 25-літній жінці з метою лікування гострого пієлонефриту було призначено 10- денний
комплекс антибіотикотерапії. Після закінчення прийому антибіотиків з’явилися густі білі
виділення з піхви сирнистого характеру, які супроводжувалися гіперемією зовнішніх статевих
органів, вираженим свербінням вульви. Для описаного типу вагініту оберіть раціональну терапію:
A. Протигрибкові препарати*
B. Спринцювання розчином борної кислоти
C. Естрогенвмісні креми
D. Вагінальні свічки з сульфаніламідами
E. Цефтріаксон
260. Жінка 43-х років скаржиться на біль у променево-зап’ясткових, гомілковостопних,
міжфалангових суглобах кистей та стоп, скутість рухів уранці. Хворіє протягом 7-ми років.
Захворювання почалося з симетричного ураження дрібних суглобів кистей та стоп.
Спостерігається деформація стоп, їх рухи обмежені та різко болючі. Внутрішні органи без
особливостей. Який показник буде найінформативнішим для постановки діагнозу?
A. Ревматоїдний фактор *
B. Лейкоцитоз
C. Підвищена швидкість осідання еритроцитів
D. Диспротеїнемія
E. С-реактивний протеїн
261. Чоловік 39-ти років, який перебував на лікуванні в хірургічному відділенні з приводу
гострого холециститу, переведений в терапевтичне відділення з приводу підвищення
артеріального тиску до 180/120 мм рт.ст., появи білка в сечі, стійкої лихоманки. Стійкий
субфебрилітет, резистентний до антибіотикотерапії. Через 10 днів після лікування у хворого виник
напад задухи з важким видихом, згодом з’явилися артралгії та еритематозне ураження шкіри. В
аналізі крові - 18% еозинофілів. Яке захворювання виникло у хворого?
A. Вузликовий поліартеріїт *
B. Неспецифічний аортоартеріїт
D. Системний червоний вовчак
E. Глистна інвазія
262. Жінка 36-ти років скаржиться на біль, обмеження рухів у дрібних суглобах рук, утруднене
ковтання твердої їжі, слабкість, сухий кашель. Об’єктивно: шкіра кистей та передпліч щільна,
гладенька. Проксимальні суглоби ІІ-ІV пальців кистей рук набряклі, болючі при пальпації. Над
легенями сухі розсіяні хрипи, межі серця зміщені вліво на 2 см, тони приглушені. У крові:
швидкість осідання еритроцитів - 36 мм/год, γ-глобуліни - 24%. У сечі: змін немає. Який найбільш
імовірний діагноз?
A. Системна склеродермія*
B. Системний червоний вовчак
C. Дерматоміозит
D. Ревматоїдний артрит
E. Саркоїдоз
263. Жінка 49-ти років скаржиться на біль у плечових суглобах, що посилюється під час рухів,
обмеження рухливості, короткочасну вранішню скутість. Хворіє декілька років. В минулому
займалася спортивною гімнастикою. На рентгенограмі плечових суглобів - звуження суглобової
щілини, субхондральний остеосклероз, остеофіти у нижньовнутрішньому відділі голівки плечової
кістки. Що лежить в основі патогенезу ураження суглобів у хворої?
A. Порушення метаболізму хряща *
B. Відкладення у синовіальній оболонці імунних комплексів
C. Порушення обміну сечової кислоти
D. Відкладення у суглобах пірофосфату кальцію
E. Пошкодження синовіальної оболонки інфекційним агентом
264. Жінка 56-ти років поступила в клініку зі скаргами на біль та припухлість правого колінного
суглоба, які з’явилися тиждень тому. В анамнезі: часті застудні захворювання, хронічний
холецистопанкреатит. Об’єктивно: на тильно-бокових поверхнях дистальних міжфалангових
суглобів є щільні вузлики невеликих розмірів, злегка болючі при пальпації, спостерігається
деформація перших плеснофалангових суглобів обох стоп, правий колінний суглоб деформований,
рухи в ньому обмежені. Який діагноз найбільш імовірний?
A. Остеоартроз *
B. Ревматичний поліартрит
D. Подагра
E. Реактивний артрит
265. У дитини 10-ти років скарги на біль і припухлість колінних і гомілковостопних суглобів та
біль у шийному відділі хребта. Ранкова скутість. Призначена протизапальна терапія дала
позитивний терапевтичний ефект. Яке захворювання можна припустити?
A. Ювенільний ревматоїдний артрит *
B. Остеохондроз
C. Ревматизм
D. Синдром Рейтера
E. Інфекційний артрит
266. Хворий 46-ти років серед ночі викликав ”швидку допомогу” з приводу раптового, різкого
болю, почервоніння і припухлості першого пальця правої стопи, підвищення температури тіла.
Напередодні вживав сухе виноградне вино та жирне м’ясо. Раніше нічим подібним не хворів.
Поставте попередній діагноз:
A. Подагричний артрит *
B. Ревматоїдний артрит
C. Ревматичний артрит
D. Реактивний артрит
E. Деформівний остеоартроз
267. Дівчинці 13-ти років на підставі клінічних, біохімічних, ЕМГ змін та результату біопсії м’яза
поставлено діагноз: первинний ідіопатичний дерматоміозит, первинно- хронічний перебіг,
мінімальна активність, ФН 1. Оптимальним вибором лікування буде:
A. Гормонотерапія*
B. Цитостатична терапія
C. Нестероїдні протизапальні препарати
D. Масаж, ЛФК
E. Бальнеотерапія
268. Хлопчик 4-х років госпіталізований до стаціонару зі скаргами на задишку, швидку

втомлюваність. В анамнезі часті респіраторні захворювання. Перкуторно: межі серця розширені
вліво та догори. Аускультативно: посилення ІІ тону над легеневою артерією, в ІІ-ІІІ міжребер’ї
ліворуч від груднини вислуховується грубий систоло-діастолічний ”машинний” шум, що
проводиться в усі інші точки та на спину. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Відкрита артеріальна протока *
B. Дефект міжшлуночкової перегородки
C. Ізольований стеноз отвору легеневої артерії
D. Дефект міжпередсердної перегородки
E. Клапанний стеноз аорти
269. Хворий 70-ти років скаржиться на слабкість, запаморочення, короткочасні періоди

непритомності, біль в ділянці серця. Під час аускультації серця: частота серцевих скорочень -
40/хв., тони ритмічні, І тон періодично значно посилений, артеріальний тиск - 160/90 мм рт.ст. Яка
найбільш імовірна причина гемодинамічних порушень?
A. АВ блокада ІІІ ступеня *
B. АВ блокада І ступеня
C. Брадисистолічна форма фібриляції передсердь
E. Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса
D. Синусова брадикардія
270. У хворого 35-ти років, що страждає на хронічний гломерулонефрит і останні 3 роки

перебуває на гемодіалізі, з’явилися перебої в роботі серця, гіпотонія, зростаюча слабкість,
задишка. На ЕКГ: брадикардія, атріовентрикулярна блокада І ст., високі загострені зубці Т.
Напередодні - грубе порушення питного та дієтичного режимів. Яка найбільш імовірна причина
вказаних змін?
A. Гіперкаліємія *
B. Гіпергідратація
C. Гіпокаліємія
D. Гіпернатріємія
E. Гіпокальціємія
271. У дитини 13-ти років поєднана вада мітрального клапана з переважанням недостатності. На
тлі гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) підсилилися задишка та загальна слабкість,
з’явилося відчуття стискання в грудях, сухий кашель. В легенях вислуховуються різнокаліберні
вологі хрипи. Печінка біля краю реберної дуги. Який невідкладний стан розвинувся у дитини?
A. Гостра лівошлуночкова серцева недостатність *
B. Гостра правошлуночкова серцева недостатність
C. Гостра тотальна серцева недостатність
D. Хронічна лівошлуночкова серцева недостатність
E. Гостра судинна недостатність
272. Хворий 43-х років через 2 місяці після перенесеного тонзиліту госпіталізований у
терапевтичне відділення зі скаргами на задишку, біль в ділянці серця, запаморочення, серцебиття.
Об’єктивно: загальний стан важкий. Частота дихання - 35/хв., пульс - 100/хв., аритмічний,
(екстрасистолія). Артеріальний тиск - 145/60 мм рт.ст. Тони серця аритмічні (екстрасистолія)
послаблення І тону, систолічний шум над верхівкою. Печінка збільшена. ЕКГ: синусова
тахікардія, поодинокі шлуночкові екстрасистоли. ЕхоКГ: порожнини серця в межах норми, ФВ-
50%. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Інфекційний міокардит *
B. Синдром Дресслера
C. Інфекційний перикардит
D. Міокардитичний кардіофіброз
E. Дилатаційна кардіоміопатія
273. Хворий 39-ти років скаржиться на задишку та стискаючий біль за грудниною у стані спокою.
10 днів тому переніс грип. Об’єктивно: поза вимушена - сидить, нахиливши тулуб уперед, обличчя
набрякле, ціанотичне, здуті шийні вени. Межі серця значно розширені, тони глухі, ритмічні,
частота серцевих скорочень - 104/хв., частота дихальних рухів - 28/хв. На ЕКГ: зниження вольтажу
зубців, конкордантні зміни сегменту ST. На рентгенограмі: кулеподібна тінь серця, ознаки застою
в легенях. В крові: швидкість осідання еритроцитів - 38 мм/год. Поставте діагноз:
A. Ексудативний перикардит*
B. Вірусний міокардит
C. Ревматична гарячка
D. Дилатаційна кардіоміопатія
E. Нестабільна стенокардія
274. У хвороії 50-ти років, яка страждає на гіпертонічну хворобу понад 10 років, на тлі стресу
раптово підвищився артеріальний тиск до 200/110 мм рт.ст. Стан супроводжувався тремтінням
тіла, головним болем, тахікардією, загальним збудженням, відчуттям жару та сухості в роті.
Призначення яких препаратів є найбільш обґрунтованим?
A. β-адреноблокатори*
B. Антагоністи кальцію дигідропіридинові
C. Сечогінні
D. Антагоністи кальцію недигідропіридинові
E. Блокатори рецепторів ангіотензину ІІ
275. Хворого після перенесеного Q-інфаркту міокарда турбує задишка при незначних
навантаженнях, нічні напади сухого кашлю, відчуття хрипів у грудній клітці і ортопное. В ході
огляду: акроціаноз, частота серцевих скорочень - 96/хв., тахікардія, ослаблення І- го тону над
верхівкою, вислуховується ІІІ-й тон. В легенях в базальних відділах незвучні хрипи. Під час Ехо
КГ дилатація лівого шлуночка, витончення і дискінезія міжшлуночкової перегородки, фракція
викиду - 39%. Визначити варіант дисфункції міокарда:
A. Систолічна дисфункція лівого шлуночка*
B. Діастолічна дисфункція лівого шлуночка
C. Діастолічна дисфункція правого шлуночка
D. Систолічна дисфункція правого шлуночка
E. Змішана дисфункція обох шлуночків
276. У хворого 52-х років ішемічна хвороба серця (ІХС): нестабільна (що вперше виникла)
стенокардія. Стенозивний коронаросклероз, СН І ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ст. 3, ризик 4.
Зроблено стентування правої коронарної артерії. Кардіолог рекомендував терапію, що включає
бета-адреноблокатор, подвійну антиагрегантну комбінацію (плавікс і кардіомагніл),
гіполіпідемічні засоби (статини). Зазначте лабораторні показники, які Ви контролюватимете з
метою безпечного тривалого застосування статинів:
A. Трансамінази
B. Добова протеїнурія
C. Тригліцериди, бета-ліпопротеїди в сироватці крові*
D. Рівень глюкози в крові
E. Альфа-амілаза сироватки крові
277. У хворого 56-ти років в ході ультразвукового обстеження встановлена наявність вегетацій на
штучному мітральному клапані, який було імплантовано 3 роки тому, та підклапанних структурах
з ознаками деструкції вегетацій та розвитку недостатності штучного клапану. Яке лікування
показане хворому?
A. Оперативне (репротезування)*
B. Призначення вазодилататорів
C. Подальше спостереження
D. Імплантація штучного водія ритму
E. Обмеження фізичного навантаження

Тести До 2 Модулю ПМК

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Тести До 2 Модулю ПМК

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Національний медичний університет імені О.О.

1. До лабораторних ознак активної фази ревматизму відноситься

2. Метою біцілінопрофілактики у хворого на ревматизм є попередження:

3. Етіотропним препаратом для лікування активної фази ревматизму є:

4. Для якого віку найбільш характерний початок захворювань на ревматизм?

5. Ураження яких органів і систем не є характерним для ревматизму?

6. Вкажіть ознаку найбільш частого ураження нервової системи при ревматизмі

7. Результатом ревматичного ураження серця не може бути:

8. Препарати яких груп застосовуються для патогенетичної терапії запалення за тяжкого

9. Яким антибактеріальним засобам слід відати перевагу при етіотропному лікуванні

10. Показанням для призначення глюкокортикоїдів при ревматизмі є:

11. Вказати нехарактерні для ревматизму зміни шкіри:

12. Виникнення ревматизму пов’язано з перенесеною інфекцією, який визваний:

14. Для ревматичного ендокардиту характерні такі ознаки :

16. Діагностувати активність ревматичного процесу допомагають такі лабораторні тести,

17. Серологічно доказати перенесену стрептококову інфекцію можливо при ревматизмі у

18. За тяжкої форми ревматизму мають місце:

19. Глюкокортикоїди призначаються при ревматизмі за умов:

20. Вторинну профілактику ревматизму необхідно проводить після атаки ревматизму на

23. При тяжкій формі ревматизму мають місце:

24. Показання до вторинної профілактики ревматизму:

25. При лікуванні тяжкого ревмокардиту преднізолон призначаються в початковій добовій

26. Які з наведених лабораторних показників вказують на активність ревматичного процесу?

27. Діагностувати активність ревматичного процесу допомагають всі лабораторні тести,

28. Атеросклероз – це хронічне захворювання, що характеризується виникненням в стінці

29. Судини якого типу та калібру переважно вражаються при атеросклерозі:

30. До факторів серцево-судинного ризику, що модифікуються, належать:

31. До факторів серцево-судинного ризику, що не модифікуються, відносять:

32. Холестерин в крові транспортується, насамперед, за допомогою:

33. Норма загального холестерину та холестерину ліпопротеїдів низької щільності у

34. Неінвазивні методи діагностики атеросклерозу всі, крім одного:

35. Який з перерахованих факторів викликає звуження периферійних артерій:

36. Яке з перерахованих серцево-судинних захворювань є причиною симптоматичної

37. Підвищення рівня реніна в плазмі крові свідчить про наявність:

38. Ударний об’єм серця в нормі (вага 70 кг):

39. Який клінічний симптом дозволяє запідозрити АГ при синдромі Кона:

40. Основна причина артеріальної гіпертензії при феохромоцитомі:

41. Верхня межа норми систолічного АТ:

42. Яка з перерахованих клінічних ознак найбільш характерна для симптоматичної

43. Який інструментальний метод найбільш інформативний для діагностики

44. Найчастіша локалізація пухлини при хворобі Іценко-Кушинга:

45. Причини гострої серцевої недостатності (СН):

46. Кардіогенний шок характеризується зниженням систолічного АТ менше рівня:

47. Для II класу гострої серцевої недостатності за класифікацією Killip характерно:

48. Клінічні ознаки набряку легенів:

49. Найбільш характерною клінічною ознакою кардіальної астми є:

50. Невідкладна догоспітальна допомога при гострій лівошлуночковій недостатності

51. Представником серцевих глікозидів є:

53. Препарати, що протипоказані для лікування гострої серцевої недостатності:

54. Вплив фуросеміду (лазіксу) на гемодинаміку:

56. На специфічність методів ферментативної діагностики інфаркту міокарда впливають:

57. При неускладненому інфаркті міокарда субфебрильна температура з`являється:

58. Критеріями ефективності тромболітичної терапії у хворих з гострим інфарктом

59. У хворих з гострим інфарктом міокарда збільшується ризик виникнення фібриляції

60. Найбільш частою формою інфаркту міокарда є:

61. Ознаками гіповолемії при фізикальному обстеженні є перераховані, окрім:

62. Підвищення активності тропонінів в сироватці крові при інфаркті міокарда

63. Електрокардіографічними ознаками заднього інфаркту міокарда є:

65. Найбільш вірогідна причина значного розширення абсолютної тупості серця:

67. Найважливішою ехокардіографічною ознакою інфекційного ендокардиту є:

68. Повну атріовентрикулярну блокаду діагностують на ЕКГ на підставі:

69. Електрокардіографічні ознаки синусної брадикардії:

71. При міокардиті не спостерігається:

72. Нападоподібні, стискаючі болі за грудиною з іррадіацією в ліву руку, що стихають