МІНСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

Навчальна дисципліна Педіатрія, дитячі інфекційні хвороби

Модуль № 1. Неонатологія, хвороби системи крові та

ендокринної системи у дітей
Змістовний модуль № 1. Неонатологія

Тема заняття Гемолiтична хвороба новонароджених (ГХН).

Геморагічна хвороба новонароджених.

Курс 5

Факультет Медичний №2

Київ 2020
Тема 5. Гемолiтична хвороба новонароджених (ГХН). Геморагічна хвороба
новонароджених.

Гемолiтична хвороба новонароджених: етіологія, патогенез, класифікація, клініка,

діагностика, диференціальна діагностика, лікування, профілактика, прогноз.

Геморагічна хвороба новонароджених: етіологія, патогенез, класифікація, клініка,

діагностика, диференціальна діагностика, лікування, профілактика, прогноз.
 1. Конкретні цілі: Навчитись запідозрити та провести диференційну діагностику
геморагічної хвороби новонародженого (ГрХН), вміти призначити лікування та надати
невідкладну допомогу новонародженому з кровотечею та / або іншими ознаками
геморагічних розладів.

2. Базовий рівень підготовки.

№ Назви попередніх дисциплін Отримані навички

1 Нормальна анатомія
2 Нормальна фізіологія
3 Мікробіологія
4 Патологічна фізіологія
5 Пропедевтика дитячих хвороб
6 Фармакологія
7 Акушерство і гінекологія
Знання анатомії органів кровотворення, серцево-
судинної системи.
Знання функції крові, функції печінки.
Знання сапрофітної мікрофлори і її ролі в
життєдіяльності організму.
Знання порушень гемостазу, патології системи
крові, порушень функції печінки.
Знання семіотики і методів обстеження хвороб
крові, семіотики і методів обстеження
захворювань печінки.
Знання механізму дії і побічні ефекти
антикоагулянтів, препаратів крові і
кровозамінників.
Знання патологічного перебігу вагітності та
родового акту, що призводять до гіпоксї плоду і
асфіксії новонародженого.

3. Організація змісту навчального матеріалу

Етіологія. Геморагічна хвороба новонароджених – первинна коагулопатія, що

пов'язана з нестачею вітаміну К. Вторинні К-залежні коагулопатії виникають внаслідок
уражень печінки, холестазів, тривалого парентерального харчування, мальабсорбції,
масивної антибактеріальної терапії.
Вітамін К погано проникає через плаценту, у плода спостерігається 30-50% від
рівня в материнському організмі. З молоком матері до дитини віт.К надходить
недостатньо. Після заселення кишечнику мікрофлорою в нормі виробляється анаеробними
бактеріями з 3-5 доби, у новонароджених добре всмоктується з кишкового тракту.
Характерний для новонароджених транзиторний дефіцит К-залежних факторів
згортання є більшим у передчасно народжених дітей і посилюється при гіпоксії,
відсутності ентерального харчування та антибактеріальній терапії.
Фактори ризику дефіциту вітаміну К:
З боку матері (Мають значення при ранній та класичній формах)
 Мати отримувала протисудомні (фенітоїн, фенобарбітал) препарати, саліцилати,
антикоагулянти, протитуберкульозні засоби, антибактеріальну терапію (тривалу або
препаратами широкого спектру дії).
 Гестози, пов'язані з низьким рівнем естрогенів.
 Захворювання печінки, шлунково-кишкового тракту.
З боку дитини: (Важливо дослідити при класичній та пізній формах)
 Перенесена гіпоксія, асфіксія в пологах, пологова травма.
 Передчасне народження.
 Відсутність чи недостатність ентерального вигодовування.
 Тривале парентеральне харчування.
 Антибактеріальна терапія препаратами широкого спектру дії.
Патогенез. В організмі віт. К активує процеси карбоксилювання глютамінових
груп в протромбіні (ІІ), проконвертині (VІІ), антигемофільному глобуліні (ІХ), факторі
Стюарт-Проуера (Х) та антипротеазах С та S, що приймають участь у процесах гемостазу.
Нестача вітаміну К призводить до синтезу неактивних (некарбоксильованих) ІІ, VІІ, ІХ, Х
– факторів, нездатних зв'язувати Са та приймати участь в згортанні крові.
Основні причини дефіциту K-залежних факторів у новонароджених є:
 низький синтез віт.K в кишечнику через відсутність мікрофлори, яка синтезує
менахінон. Стерильний при народженні, кишечник швидко колонізується
мікрофлорою, яка (за сприятливих умов з 3 доби) починає синтезувати віт.К2, який у
дітей молодшого віку зазвичай добре всмоктується і засвоюється.
 недостатнє всмоктування віт.K через дефіцит жовчі. Тільки початок ентерального
харчування в достатньому об'ємі стимулює синтез та екскрецію жовчі.
 порушення процесів карбоксилювання.
 ураження незрілої паренхіми печінки.
 наявність ДВЗ (пусковій фактор, збільшення потреби)
Процес гемостазу забезпечується трьома основними ланками: судинною, плазмовою
та тромбоцитарною. Судинна ланка достатньо розвинута до народження дитини, але в перші
дні життя внаслідок недостатності аргірофільного каркасу судин відмічається підвищена
ламкість і проникливість капілярів та зниження скорочувальної функції прекапілярів.
Плазмова ланка, яка включає різні фактори згортання, характеризується зниженням
активності К-залежних ІІ, VІІ, ІХ, Х факторів та факторів контакту ХІ, ХІІ, що пов’язано як з
дефіцитом вітаміну К, так і зі зниженою білковосинтетичною функцією гепатоцитів.
Кількість тромбоцитів у новонароджених не відрізняється від їх кількості у дорослих, але їх
функціональна активність знижена через особливості метаболізму кров'яних пластин.
Класифікація. Геморагічна хвороба новонароджених має три форми:
 Рання
 Класична
 Пізня
Клініка.
Рання форма спостерігається в перші 24 години життя, проявляється
гематемезисом, меленою, легеневою кровотечею, крововиливами в органи черевної
порожнини, внутрішньочерепними крововиливами. Вона зазвичай викликається
материнськими факторами (див вище). Вважається, що геморагічна хвороба може
розвинутись і у плода внутрішньоутробно, внаслідок несприятливих умов на фоні вітамін
К-недостатності у матері. Геморагічний синдром на фоні віт. К-дефіциту проявляється, як
правило на фоні гіпоксії, травми, інших несприятливих факторів.
Класична форма розвивається після 24 годин життя, (1-7 дні життя), найчастіше
проявами є мелена, гематемезис, екхімози, петехії, носова кровотеча, кровотеча з пупкової
ранки, внутрішньочерепні та субапоневротичні крововиливи, внутрішні гематоми. У
важких випадках внаслідок масивної кровотечі можуть виникати і тромботичні
порушення – ішемічні некрози.
Пізня форма може виникнути з 2 по12 тижні життя і пов’язана з вторинною
недостатністю вітаміну К на фоні основних захворювань дитини, які призводять до
порушень всмоктування (діарея, мальабсорбція жирів, целіакія, захворювання печінки,
жовчовивідних шляхів, полікістоз, дефіцит -1-антитрипсину, тощо). Спостерігаються
внутрішньочерепні крововиливи, шкіряні екхімози, кровоточивість з місць ін'єкцій,
мелена, гематемезис.
Діагностика. Для діагностики геморагій у новонародженого слід:
 Зібрати анамнез. Окремо виділити медичні препарати, що застосовувались під час
вагітності, виключити наявність сімейних випадків надлишкової кровотечі або
згортання, кровотечі у попередніх дітей, перебіг пологів, стан та лікування
новонародженого.
 Під час огляду новонародженого оцінити загальний стан дитини, звертати увагу на
наявність петехій, екхімозів (синців), кефалогематом, колір шкіри (блідість, сіруватий
відтінок), ознаки внутрішніх крововиливів (здуття живота, напруження черевної
стінки, біль та зміна стану при пальпації), оглядати випорожнення та продукт
зригування.
 Петехії – мілко-крапчаті внутрішньошкірні крововиливи, спостерігаються на
ділянках, що підвергались механічному стисканню внаслідок недостатності судинного
фактору. Здалеку уражена ділянка виглядає ціанотичною, при розгляданні зблизька видно
петехіальний висип.
Екхімози – більші за розмірами шкірні крововиливи (синці), можуть зливатись,
утворюючи великі ділянки.
Гематома – крововилив будь-якої локалізації (підшкірні, субкон'юнктивальні,
підслизові, піднадкісничні, субапоневротичні, субкапсулярні внутрішніх органів, у
порожнини організму (грудну, черевну, малого тазу), в сітківку, тощо).
Кефалогематома – це крововилив під надкісницю (див. розділ «Пологова
травма»).
Мелена – випорожнення дитини з домішками крові. Може бути від темно-бурого,
багрового до яскраво-малинового кольору, залежно від місця кровотечі та наявності
кишкового вмісту.
Гематемезіс – блювання кров'ю або шлунковим вмістом зі значними домішками
крові.
 Якщо дитина має клінічні ознаки кровотечі/крововиливів, слід провести лабораторні
обстеження: загальний аналіз крові, час кровотечі та згортання, тромбоцити;
протромбіновий час та частково активований тромбопластиновий час.
Для глибоко недоношених дітей показники коагулограми можуть мати відхилення,
властиві для їхнього гестаційного віку, тому для них активований частковий
тромбопластиновий час буде збільшений, і це не показово.

Табл. 1. Нормальні показники скринінгових коагуляційних тестів у новонароджених

Показник Доношений Недоношений
Тромбоцити 150-400 х 109/л 150-400 х 109/л
Протромбіновий час, секунди 11-15 12-16
Парціальний тромбопластиновий час, секунди 25-50 Немає даних
Фібриноген, г/л 1,75-3,5 1,5-3,25
Продукти деградації фібрину/фібриногену (г/мл) < 10 < 10
D-димер Відсутній Відсутній
Тромбіновий час, секунди 15-20 17-25

При підозрі на масивні внутрішні кровотечі (рідко зустрічаються при ГрХН),

можна застосувати додаткові обстеження: нейросонографію, УЗД органів черевної
порожнини, комп'ютерну томографію, МРТ, які дозволять підтвердити або виключити
наявні кровотечі та деталізувати їх об'єм, характер, локалізацію. При неможливості
інструментальної діагностики проводиться гемостатична терапія. Консультація хірурга.
Диференціальна діагностика. Геморагічні прояви у новонароджених
відбуваються також внаслідок коагулопатій, тромбоцитопеній, тромбоцитопатій або ДВЗ-
синдрому.
При наявності кровотечі / крововиливу у дитини диференційна діагностика ГрХН
проводиться з іншими коагулопатіями (спадковими, вторинними), тромбоцитопеніями,
тромбоцитопатіями та синдромом дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ-
синдром).
За результатами лабораторних досліджень (див таблицю 2): зниження кількості
тромбоцитів і збільшення часу кровотечі спостерігається при тромбоцитопеніях та ДВЗ, а час
згортання, протромбіновий час та частково активований тромбопластиновий час, які
зростають при геморагіях, при тромбоцитопеніях не змінюються. Збільшення продуктів
деградації фібрину і тромбінового часу та зниження фібриногену характерні лише для ДВЗ.

Табл. 2 Диференційна даігностика геморагій

Показник Норма Гемораг Гемофілі Тромбоцит ДВЗ-2ф.
(доношена ічна я опенія
дитина) хвороба
Час згортання 2-4 хв ↑ ↑ N ↑
Час кровотечі 2-4 хв N N ↑ ↑
Тромбоцити 150-400Х109 N N ↓ ↓
Протромбіновий час 13-16 с ↑ N N ↑
Тромбіновий час 10-16 с N N N ↑
Активований 45-60 с ↑ ↑ N ↑
частковий
тромбопластиновий
час
Фібриноген 1,5-3г/л N N N ↓
Продукти деградації 0-7 мг/мл N N N ↑
фібрину

При неможливості дослідження коагулограми, спираються на дані анамнезу, при

нормальній кількості тромбоцитів в першу чергу схиляються до геморагічної хвороби, а у
дитини в важкому стані слід запідозрити сепсис та ДВЗ-синдром. Синдром системної
запальної відповіді, одним з проявів якого є ДВЗ, у новонародженого може бути
спричиненим не лише інфекцією (сепсис), а і перенесеною травмою, важкою асфіксією або
значною гіпотермією.
При мелені, гематемезисі слід диференціювати кров дитини від крові матері, для
чого проводиться проба Апта з їдким натром (1% оксидом натрію): Розведений в воді
субстрат центрифугується, 4 мл надосадочної рідини змішують з 1 мл реагенту, через 2
хвилини оцінюють колір розчину. Материнський Hb A є нестійким і змінює колір на
коричневий, фетальний Hb F є резистентним до лужного середовища, колір не міняє.
Лікування. Лікування геморагічної хвороби новонароджених:
 Вітамін К1 в/в 1 мг.
 СЗП – 10-20 мл/кг в/в крапельно, за 1-2 години, використовується тільки
карантинізована плазма.
Основні принципи невідкладної допомоги з кровотечею будь-якої етіології до
встановлення причини кровотечі повинні включати саме ці два пункти: парентеральне
введення вітаміну К та свіжозаморожена плазма відповідної групи крові. Слід зазначити,
що єдиним показанням до введення СЗП новонародженій дитині є наявність
геморагічного синдрому.
При масивній крововтраті слід своєчасно відновити ОЦК (0,9 % розчин Na Cl з
розрахунку 10 мл/кг) та проводити постійну підтримку гемодинаміки глюкозо-
електролітною сумішшю під контролем артеріального тиску. Найбільш показовим є
середній артеріальний тиск. Після відновлення втраченого об'єму допустимо
використання інотропних препаратів. При тяжкій анемії внаслідок крововтрати показана
трансфузія еритроцитарної маси (відмитих еритроцитів).
При підозрі на шлунково-кишкову кровотечу, коли у випорожненнях та шлунковому
вмісті немає значної кількості свіжої крові, лише "кавова гуща", годування грудним молоком
не припиняють, воно проводиться в залежності від загального стану дитини. Грудне молоко
захищає слизову від подразнень, має антисептичні властивості, сприяє загоєнню мікротравм
слизової, прискорює перистальтику та видалення крові, що згорнулась, зі шлунку та
кишечнику.
При масивній кровотечі, якщо зі шлунку отримано свіжу кров, ентеральне годування
припиняють і поновлюють після припинення кровотечі. Проводиться повне парентеральне
харчування.
Профілактика геморагічної хвороби новонароджених:
Вітамін К1 (філохінон, аквамефітон, конакіон):
 Вагітним з групи ризику, зокрема тим, що приймали протитуберкульозні препарати
та антиконвульсанти, показаний прийом віт. К протягом останніх 2-4 тижнів вагітності, 20
мг/добу внутрішньо.
Недоношеним новонародженим:
Масою до 1000 гр.: 0,3 мг/кг в/м або підшкірно
Масою більше 1000 гр.: 0,5 мг в/м
Здоровому доношеному новонародженому: в/м 1 мг в 1 добу життя, або перорально
2 мг в 1 та 7 добу життя, далі – на 4 та 8 тиждень життя.
Є рекомендації стосовно використання профілактичної дози 0,25 мг вітаміну К1 щоденно
внутрішньо всім новонародженим на грудному вигодовуванні з 2-го тижня до 3 місяця
життя
Прогноз. В більшості випадків сприятливий, за умови вчасного введення вітаміну К1,
припинення кровотечі без ураження органів та систем.

4. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни

№ Етапи заняття Розподіл Види контролю Засоби навчання

часу
1. Підготовчий етап 25 хв. Усне Муляжі, історії
1.1. Організаційні питання опитування. хвороби, результати
1.2. Формування мотивації аналізів та
1.3. Контроль початкового обстежень.
рівня підготовки Тестовий Робота у відділенні
2. Основний етап 2 год. контроль. фізіології
(обговорення теми новонароджених,
заняття, робота у реанімації
відділенні Ситуаційні задачі. новонароджених.
новонароджених, огляд
недоношених дітей,
аналіз історій розвитку
новонароджених,
розв’язання ситуаційних
задач)
3. Заключний етап 35 хв.
3.1. Контроль кінцевого рівня
підготовки
3.2. Загальна оцінка навчальної
діяльності студента
3.3. Інформування студентів
про тему наступного
заняття
 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
1.Неонатологія; навчальний посібник / За ред. Т.К.Знаменської.-Київ, 2012.- с.375-397
2.Неонатологія: : національний підручник / за ред.проф. Є.Є.Шунько. Київ, 2014.-
Т.1-960с.
3.Геморрагические расстройства у новорожденных: учеб.- метод, пособие / Г.А.
Шишко и др/ .- Мн.: БелМАПО, 2013.- 49 с.

Ситуаційні задачі
Задача 1
Новонароджена дитина від І вагітності, І вчасних пологів, 2980 гр., мати здорова. Стан
дитини після народження задовільний, знаходилася на сумісному перебуванні. Дитина
отримувала грудне годування та догодовування сумішшю у зв’язку з нестачею молока у
матері. На 3 добу життя у дитини з’явилося зригування кофейною гущею з прожилками
свіжої крові.
Питання:
1. Попередній діагноз?
2. Які додаткові обстеження та лікування потребує дитини?

Задача 2
У хворої дитини віком 7 днів в аналізі крові кількість тромбоцитів 100*10 9/л, фібриноген
1,0 г/л, тромбіновий час 20 с.
Питання:
1. Про що, в першу чергу, свідчить такий аналіз?
2. Які додаткові дані Вам потрібні для уточнення діагнозу?
Задача 3
Оцініть аналіз крові дитини. Який фактор не характерний для системи згортання крові у
здорової новонародженої дитини:
Кількість тромбоцитів 160 х109/л
Протромбіновий час 15 сек
Активований частковий тромбопластиновий час 50 сек.
Продукти деградації фібріну понад 10 мг/мл
Фібріноген 2,0 г/мл

Задача № 4.
Дівчинка народилася від I вагітності, яка протікала патологічно (фетоплацентарна
недостатність в III триместрі, загроза переривання вагітності в 32-34 тижні), I-х
термінових пологів з масою 3000 г. Оцінка за шкалою Апгар 6-7 балів. На 3-й день життя
у дитини раптово з'явився дьогтеподібний стілець до 3 разів на день, зригування «кавовою
гущею», які періодично з'являлися протягом 48 годин. Дитина стала млявою, дещо
знизилися рефлекси, шкіра зблідла. АТ залишалося в межах норми. На тлі гемостатичної
терапії поступово ці симптоми згасли за 2 дні.
Питання:
1. Поставте попередній діагноз.
2. Виділіть фактори ризику виникнення геморагічного синдрому.
3. Які методи профілактики необхідно було призначити для запобігання геморагічного
синдрому?
4. Призначте обстеження необхідне для підтвердження діагнозу.
5. Призначте комплексне індивідуальне лікування хворому.

Задача № 5.
У дитини 37 тижнів гестації на 4-й день життя з'явилися повторні зригування «кавовою
гущею», мелена, кровоточивість з пупкової ранки, які тривали протягом 3-х днів. З
анамнезу відомо, що батьки здорові, вагітність і пологи протікали без ускладнень. При
лабораторному обстеженні встановлено: рівень гемоглобіну 150 г/л, тромбоцити
300х109/л, час згортання по Лі-Уайту - початок - 3 хв. 20 сек., кінець - 8 хв., час кровотечі
за Дюком - початок - 1 хв. 30 сек., кінець - 3 хв. 45 сек.
Питання:
      1. Поставте діагноз.
3. Яке лікування необхідно призначити дитині?

Задача № 6. У дитини з гемолітичною хворобою новонароджених за АВО-системою,

середньотяжкою формою в першу добу життя з'явилась рясна петехіальна висипка по
всьому тілу, а також поодинокі екхімози в області живота. При проведеному
лабораторному обстеженні виявлено зниження тромбоцитів до 100х109/л, подовжився час
кровотечі при нормальному часі згортання, протромбіновий індекс -70%.
Питання:
1. Поставте попередній діагноз і обгрунтуйте його.
2. Поясните механізм виникнення тромбоцитопенії і як можна підтвердити діагноз.

Задача № 7
У доношеної дівчинки (вага 3500 г) від 1 фізіологічної вагітності і неускладнених пологів
в кінці 2-х доби життя з'явилося одноразове зригування кров'ю, мелена. Стан дитини не
порушений.
Питання:
1. Попередній діагноз?
2. Що таке мелена? Тест Апта?
3. Терапія даного випадку.

Задача № 8.
Дитина народилася в строк від 1 фізіологічної вагітності і неускладнених пологів. В кінці
2-ї доби життя з'явилася мелена. Загальний стан не порушений. Тест Апта - негативний.
      Питання:
1. Діагноз?
2. Яка терапія раціональна в даному випадку?

Задача № 9
У новонародженої дитини, що народилася в стані асфіксії середнього ступеню, на 2-у
добу відмічено умбілікальна кровотеча і геморрагічний висип на шкірі. При обстеженні:
подовження протромбінового часу (норма - 13 -16 сек), порушення в аутокоагуляційних
тестах, кількість тромбоцитів - 250 х 10.9 / л.
Питання:
1. Діагноз?
2. Яка терапія раціональна в даному випадку?

Задача № 10.

        У доношеної дівчинки від першої вагітності, перших фізіологічних пологів від юної
породіллі (16 років) в кінці 1-ої доби життя відзначаються відрижки з прожилками
червоної крові. Стан дитини задовільний. Мама в стресовому стані (ще немає навиків
годування дитини).
Питання:
1. Яке дослідження і як потрібно провести з метою диференціальної діагностики ГрХН і
синдрому «заковтнутої крові»?

Задача № 11
Жінка 45 років поступила в пологовий будинок для підготовки до пологів шляхом
кесарського розтину. З анамнезу: очікується двійня (дівчатка), зачаті шляхом ЕКО
(екстракорпорального запліднення). Термін вагітності - 37 тижнів. Передбачувана вага
дітей — 2000 г і 2200 г.
Питання:
1. Яка замісна патогенетична терапія ГрХН повинна бути проведена дітям після
народження?

Задача 12. У дитини 34-х тижнів гестації на 4-й день життя з'явилися повторні
відрижки «кавовою гущею», мелена, кровоточивість з пупкової ранки, які
продовжувалися на протязі 3-х днів. З анамнезу відомо, що батьки здорові, вагітність і
пологи протікали без ускладнень. При лабораторному обстеженні встановлено, що
рівень гемоглобіну 150 г/л, тромбоцити 300х109/л, час згортування за Лі-Уайтом –
початок – 3 хв. 20 сек., кінець – 8 хв., час кровотечі за Дюком - початок – 1 хв. 30 сек.,
кінець – 3 хв. 45 сек.
Питання:
1. Поставте і обгрунтуйте діагноз.
2. Яке лікування необхідно призначити дитині?

Задача 13.
У дитини на 3-й день життя з’явилися зригування, а потім блювання “кофейною
гущею”, мелена. З анамнезу відомо, що вагітність протікала з пізнім гестозом, пологи
були без ускладнень. В аналізі крові рівень гемоглобіну 154г/л, тромбоцити – 320 х 109/л,
час зсідання крові за Лі-Уайтом початок на 3хв 20', кінець – 8хв, час кровотечі – 4хв.
Питання:
1. Поставте і обгрунтуйте діагноз.
2. Яке лікування необхідно призначити дитині?

Задача 14.
У дитини на 4-й день життя з’явилися блювання “кофейною гущею”, мелена. З
анамнезу відомо, що вагітність протікала з пізнім гестозом, пологи були без ускладнень.
Тест Апта негативний. В аналізі крові рівень гемоглобіну 152г/л, тромбоцити – 220 х
109/л, час зсідання крові за Лі-Уайтом початок на 4хв 10', кінець – 9хв, час кровотечі – 3хв.
50с.
Питання:
3. Поставте і обгрунтуйте діагноз.
4. Яке лікування необхідно призначити дитині?
Задача 15
Новонароджена дитина від І вагітності, І вчасних пологів, 2850 гр., мати здорова. Стан
дитини після народження задовільний, знаходилася на сумісному перебуванні. Дитина
отримувала грудне годування. На 2 добу життя у дитини з’явилося зригування кофейною
гущею з прожилками свіжої крові.
Питання:
1.Попередній діагноз?
2.Які додаткові обстеження та лікування потребує дитини?
Контрольні запитання
1. Назвіть особливості системи гемостазу у новонароджених.
2. Які чинники розвитку геморагічної хвороби?
3. Клінічні особливості ранньої, класичної та пізньої форм геморагічної хвороби.
4. Диференційна діагностика геморагічної хвороби та синдрому „заковтнутої
крові”.
5. Невідкладна допомога при шлунково-кишковій кровотечі.
6. Лікування та профілактика геморагічної хвороби новонароджених.