СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 6

Виконала: студентка групи М-24 Калаур Марина

ТЕМА: ПСИХОЛОГІЯ СІМ’Ї

МЕТА: розглянути специфіку спілкування в родині, познайомитися з

сімейними ролями й іграми протягом життя, розкрити особливості сімейних
правил, міфів, стабілізаторів, зовнішніх і внутрішніх меж сім’ї, висвітлити
психологію інтимних відносин у сімейній парі, проаналізувати можливості
сімейного психологічного консультування і сімейної психотерапії.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Специфіка спілкування в родині.
Спілкування в родині має свої особливості, які відрізняють його від
інших форм комунікації. Основні специфіки спілкування в родині
включають:

• Емоційна близькість: Родина є місцем, де виражаються емоції,

будуються особисті зв'язки та навчаються емоційному розумінню.
Люди в родині відчуваються комфортно виражати свої почуття та
емоції.
• Загальні цінності і традиції: Родина передає цінності, традиції,
вірування та культурні звичаї з покоління в покоління. Спілкування в
родині сприяє засвоєнню цих цінностей і їх подальшому
розповсюдженню.
• Взаємна підтримка: Родина надає підтримку своїм членам у важкі
моменти, проблеми та життєві ситуації. Це може бути емоційна
підтримка, поради або фізична допомога.
• Засвоєння соціальних навичок: Родина є першим середовищем, де
люди навчаються соціальним навичкам, таким як спілкування,
взаємодія, вирішення конфліктів та уміння підтримувати здорові
стосунки.
• Комунікація у різних життєвих етапах: Спілкування в родині
змінюється залежно від життєвих етапів. Наприклад, спілкування
батьків з дітьми має свої особливості на різних стадіях дитинства та
підліткового періоду.

2. Сімейні ролі, ігри протягом життя.

Сімейні ролі і ігри в родині можуть змінюватися протягом життя,
відображаючи різні етапи і взаємини між членами сім'ї. Ось деякі з
них:

• Батько/Мати: Батько і мати зазвичай виконують ролі головних

дорослих у родині. Вони забезпечують затишок, безпеку та
виховують дітей. Їхні ролі можуть включати прийняття рішень,
надання порад, навчання та надання емоційної підтримки.
 Старші/Молодші брати та сестри: У багатьох сім'ях є різні вікові
групи дітей. Старші брати та сестри можуть виконувати роль
прикладу для молодших, допомагати їм вчитися, захищати їх і
надавати підтримку. Молодші брати та сестри можуть відчувати
захист і навчатися від старших.
• Дідусь/Бабуся: Дідусі та бабусі грають особливу роль в родині.
Вони передають традиції, історію родини, надають мудрості та
розповідають цікаві історії. Вони часто є джерелом емоційної
підтримки та турботи для усієї родини.
• Діти: Діти виконують ролі навчання, розвитку та
експериментування. Вони вчаться соціальним навичкам, емоційному
розумінню та будують свої взаємини з іншими членами родини.
• Дорослі діти: Коли діти виростають і стають дорослими, вони
можуть виконувати нові ролі в родині. Вони можуть стати батьками,
виховувати своїх дітей, а також надавати підтримку і допомогу своїм
батькам.

3. Сімейні правила, міфи, стабілізатори, зовнішні і внутрішні

межі.
Сімейні правила, міфи, стабілізатори, зовнішні і внутрішні межі впливають
на функціонування родини і взаємини між її членами. Ось що ці поняття
означають:

• Сімейні правила: Сімейні правила - це набір визначених норм і

очікувань, які регулюють поведінку та взаємодію членів сім'ї. Вони
можуть стосуватися різних аспектів, таких як етикет, режим дня,
обов'язки, виконання домашніх завдань, взаємне поводження тощо.
Сімейні правила допомагають створювати структуру, порядок в родині, а
також сприяють вихованню відповідальності та поваги до інших.
• Сімейні міфи: Сімейні міфи - це переконання або історії, які
розповідаються в родині і мають особливе значення для її членів. Вони
можуть бути пов'язані з родинною спадщиною, походженням, подіями
або цінностями. Сімейні міфи сприяють утвердженню ідентичності та
підтримці зв'язків у родині.
• Стабілізатори: Стабілізатори в родині є факторами або елементами,
які сприяють стабільності, єдності та гармонії взаємин між членами сім'ї.
Це можуть бути регулярні родинні збори, спільні традиції, подорожі,
спільні ігри або заняття, коли члени сім'ї проводять час разом і будують
спільні спогади.
• Зовнішні межі: Це границі, які сім'я встановлює зовнішньо з метою
збереження свого простору, ідентичності та безпеки. Зовнішні межі
можуть включати зв'язки з родичами, друзями, сусідами та іншими
зовнішніми структурами. Вони допомагають визначити, які види
взаємодії та впливів приймає сім'я, які границі необхідно встановити для
збереження приватності, ідентичності та гармонії взаємодії з оточуючим
світом.
• Внутрішні межі: Це границі, які сім'я встановлює всередині самої
сім'ї

•
 забезпечення здорового та гармонійного взаємодії між її членами.
Внутрішні межі визначають права, обов'язки, очікування та
відповідальність кожного члена сім'ї. Вони допомагають встановити
границі в поведінці, комунікації та взаємодії, а також вирішувати
конфлікти та розподіляти ресурси в сім'ї. Внутрішні межі сприяють
забезпеченню здорової динаміки та балансу відносин всередині сім'ї.

4. Психологія інтимних відносин у сімейній парі.

Психологія інтимних відносин у сімейній парі вивчає аспекти взаємодії,
емоційного зв'язку та задоволення в партнерських стосунках. Основні
поняття та фактори, що впливають на інтимні відносини в сімейній парі,
включають:

• Комунікація: Якісна комунікація є ключовим аспектом здорових

інтимних відносин. Здатність вислуховувати один одного, виражати свої
почуття та потреби, виражати вдячність та підтримку сприяє
покращенню зв'язку в парі.
• Взаємна повага: Повага до партнера є основою здорових
відносин. Це включає повагу до особистості, границь, потреб і прав
партнера.
• Емоційна підтримка: Здатність надавати емоційну підтримку
один одному є важливою складовою інтимних відносин. Заспокоююча
присутність, співчуття, визнання та підтримка в труднощах підсилюють
зв'язок в парі.
• Відкритість і довіра: Відкритість і довіра дозволяють партнерам
почуватися комфортно і безпечно, спілкуватися про свої потреби,
бажання та чуття, а також відкриватися один одному на емоційному
рівні.
• Інтимна близькість: Фізична інтимність є важливою частиною
багатьох сімейних пар. Розуміння та задоволення потреб партнера у
фізичному зближенні сприяють розвитку близьких інтимних стосунків.

5. Сімейне психологічне консультування і сімейна психотерапія.

Сімейне психологічне консультування і сімейна психотерапія - це
процеси, які допомагають родинам вирішувати проблеми, зміцнювати
взаємини та покращувати психологічний стан кожного з її членів. Ось
деякі ключові аспекти цих підходів:

• Сімейне психологічне консультування: Це форма допомоги, яка

надається родинам з метою вирішення конкретних проблем або
вдосконалення взаємин. Сімейний психолог або консультант
співпрацює з родиною, надаючи простір для вираження почуттів,
вислуховування проблем та надання конкретних порад щодо
подолання труднощів.
• Сімейна психотерапія: Це більш глибокий процес, спрямований
на трансформацію взаємин і структури сім'ї. Сімейний психотерапевт
д працює з родиною над виявленням та зміною шаблонів взаємодії,
л допомагає розкрити емоційні проблеми, розвиває стратегії вирішення
я
 фліктів та сприяє побудові здорових комунікативних навичок.
• Системний підхід: Як в сімейному психологічному
консультуванні, так і в сімейній психотерапії застосовується
системний підхід. Він враховує, що родина є складною системою, де
зміна одного елементу впливає на інші. Робота з родиною спрямована
на виявлення та зміну дисфункціональних динамік, розуміння впливу
ролей і комунікаційних малюнків.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ
1. Чи можливий, на вашу думку, безкризовий розвиток шлюбу?
На мою думку, абсолютно безкризовий розвиток шлюбу весь час є
малоймовірним. Шлюб - це складний соціальний і емоційний контракт
між двома людьми, який включає в себе багато факторів, таких як
особистість, комунікація, потреби, цінності, очікування, зовнішні впливи
та багато іншого. У процесі подружнього життя можуть виникати різні
труднощі, конфлікти і кризи, такі як адаптація до нових ролей, фінансові
проблеми, розбалансованість роботи та особистого життя, виховання
дітей, здоров'я тощо.

Однак важливо пам'ятати, що кризи та труднощі можуть бути певними

можливостями для зростання і розвитку як індивідів і як пари. Здатність
вирішувати конфлікти, працювати над спільними цілями, навчитися
ефективно спілкуватися та проявляти взаємопідтримку допомагає
подружнім парам подолати кризові ситуації та зміцнити свої відносини.

Важливо також розуміти, що кожна пара має свою власну унікальну

динаміку і шлях розвитку. Для деяких пар кризи можуть бути більш
загостреними, а для інших - менш помітними. Важливо пам'ятати, що
розвиток шлюбу - це постійний процес, який вимагає праці, зусиль та
взаємного розуміння.

Таким чином, хоча безкризовий розвиток шлюбу може бути складним

досягнути, пари можуть працювати над розвитком здорових та
задоволених відносин шляхом спілкування, підтримки та постійного
розвитку.

2. Як дитина впливає на стиль батьківської поведінки?

Дитина може впливати на стиль батьківської поведінки різними
способами. Наприклад, коли дитина народжується, батьки можуть
почати бути більш відповідальними та зосередженими на своїй родині.
Вони можуть взяти на себе більше обов’язків, щоб забезпечити свою
дитину.

Крім того, дитина може впливати на стиль батьківської поведінки через

свої потреби, характер та особливості. Батьки зазвичай намагаються
відповідати на потреби своєї дитини і адаптувати свій стиль виховання
до її потреб.
ко
н
 ж, дитина може стати для батьків прикладом, який впливає на їхні
цінності та переконання. Батьки можуть змінити свій стиль поведінки,
щоб стати для своєї дитини прикладом, яким вона може керуватися в
майбутньому.
Отже, дитина може впливати на стиль батьківської поведінки як
позитивно, так і негативно, залежно від конкретного випадку. Важливо,
щоб батьки були свідомими цього впливу та намагалися стати для своєї
Тако дитини позитивним прикладом.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. Скласти порівняльну таблицю наслідків впливу жорстких і
гнучких, відкритих і закритих меж сім’ї на її функціонування.
Жорсткі межі Гнучкі межі Відкриті межі Закриті межі
Часто Батьки навчають Сім'я дозволяє Кожен член
встановлюються дітей дітям сім'ї має свій
жорсткі правила самостійності та самостійно особливий
та обмеження. взаємодії зі обирати свої простір і не
світом навколо захоплення, ділиться своїми
них. комунікувати з проблемами.
друзями.
Діти можуть Діти навчаються Завдяки Кожен член
відчувати утиск приймати відкритості діти сім'ї може
та обмеження, відповідальність дізнаються відчуватися
що може за свої дії й більше про самотнім та
призводити до особисті самих себе та відсутнім у
конфліктів та рішення. оточуючий світ, загальній
напруженості у що розвиває їх комунікації.
сім'ї. соціальні
компетенції.
Спілкування в Гнучкі межі Відкритість Закриті межі
сім'ї зазвичай можуть сприяти може допомогти можуть
зводиться до розвитку довіри у вирішенні створювати
виконання у сім'ї та важливих відчуття
рутини та не формуванню питань у родині, байдужості до
забезпечує позитивних наприклад, потреб та
розвитку відносин між ухвалення розвитку інших
відчуттів батьками і важливих членів родини.
рівності у дітей. дітьми. рішень щодо
змін життєвого
шляху в сім'ї.

Отже, стиль батьківства та встановлення меж у сім'ї має величезний вплив

на функціонування сім'ї. Гнучкі та відкриті межі сприяють розвитку
соціальних компетенцій, створенню сприятливої атмосфери у сім'ї та
формуванню позитивних взаємин між членами родини, тоді як жорсткі та
закриті межі можуть призвести до відчуття обмеженості, невпевненості та
конфліктів у сім'ї.
2. Окреслити психологічні компоненти готовності до
батьківства. Розробити ряд рекомендацій щодо оптимізації підготовки
 молодих сімей до батьківства.

Психологічна готовність до батьківства включає різні аспекти, які важливо

враховувати перед народженням дитини. Ось деякі ключові психологічні
компоненти готовності до батьківства:

• Емоційна готовність: Це свідоме бажання та прийняття ролі батьків,

здатність емоційно взаємодіяти з дитиною та віддати їй свою любов і увагу.
Важливо бути готовим до емоційних змін, які супроводжують батьківство, і
розвивати навички емоційного саморегулювання.
• Знання і освіта: Психологічна готовність також включає знання про
фізичний і психологічний розвиток дитини, навички догляду та виховання.
Рекомендується брати участь у підготовчих курсах для майбутніх батьків,
де можна отримати інформацію про розуміння дитячого розвитку, стратегії
виховання, а також практичні навички у догляді за дитиною.
• Підтримка від партнера і родини: Важливо мати підтримку від свого
партнера і близьких родичів. Спілкуйтесь з партнером про ваші сподівання
та почуття стосовно батьківства, розгляньте спільні цінності і підходи до
виховання дитини. Забезпечення сильної підтримки й обміну інформацією
може допомогти створити позитивну родинну атмосферу.

ДЕРЖАВНІ ДОКУМЕНТИ
1. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо протидії булінгу (цькуванню)». URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19#Text
2. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому
насильству». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text
3. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому
насильству». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text
4. Закон України «Про охорону дитинства». URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text
5. Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і
домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська
конвенція). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text
6. Сімейний кодекс України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text
 СЛОВНИКИ ТА ЕНЦИКЛОПЕДІЇ
1. Енциклопедія освіти / Національна академія педагогічних наук
України, гол. ред. В. Г. Кремень. Київ : Юрінком Інтер, 2021. 1144 с.
2. Енциклопедія педагогічної науки України / автор-упоряд.
В. В. Болгов. Київ : Українська конфедерація журналістів, 2010. 384 с.
3. Національний освітньо-науковий глосарій. Київ : КОНВІ ПРІНТ,
2018. 272 с.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
1. Бойко А. М. Виховання людини: нове і вічне. Полтава : Техсервіс,
2006. 568 с.
2. Віннікот Д. В. Дитина, сім’я і зовнішній світ. Київ : Центр учбової
літератури, 2020. 226 с.
3. Кавалло Р., Панарезе А. Не програмуйте дитину: як наші слова
впливають на долю дітей. Київ : Центр учбової літератури, 2020. 160 с.
4. Кузьмінський А. І. Педагогіка родинного виховання: навч. посіб.
Київ : Знання, 2006. 324 с.
5. Максименко Д. С. Виховуємо дитину. Практична психологія. Київ :
Центр учбової літератури, 2018. 112 с.
6. Максименко Д. С. Вчимося бути батьками. Школа для молодих
батьків. Практична психологія. Київ : Центр учбової літератури, 2018. 200 с.
7. Маценко Л. М. Педагогіка сімейного виховання : підручник.
Вид. 3-тє, доп., перероб. Київ : ЦП «Компринт», 2019. 376 с.
8. Мокляк В. М. Захаренко Олександр Антонович (1937–2002).
25 видатних українських педагогів : підручник / за ред. А. М. Бойко ; Полтав.
нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка, 2016. С. 353–367.
9. Новара Д. Покарання марні. Як виховувати, не попадаючи в пастку
емоцій. Київ : Сварог, 2020. 276 с.
10. Стельмахович М. Г. Українська родинна педагогіка: навч. посіб.
Київ : Інститут системних досліджень освіти, 1996. 288 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
1. Вовчик-Блакитна М. В. Сімейне виховання: юнацтво. Київ :
Радянська школа, 1982. 147 с.
2. Замашкіна О. Д. Педагогіка сімейного виховання: навчальний
посібник. Ізмаїл : РВВ ІДГУ, 2016. 400 с.
3. Калениченко Н. П. Взірець сімейного виховання. Київ : Знання, 1990.
48 с.
4. Родинне виховання. Сучасні підходи / упоряд.: Т. Вороніна,
О. Мельник. Київ : Шкільний світ, 2010. 112 с.
5. Савченко О. Я. Сімейне виховання. Молодші школярі. Київ :
Радянська школа, 1979. 141 с.
6. Семиченко В. А., Заслуженюк В. С. Психологія та педагогіка
сімейного спілкування : навч. посіб. Київ : Веселка, 1998. 214 с.

2
 7. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка. Київ : Радянська
школа, 1978. 263 с.
8. Хомуленко Т. Б., Шукалова О. С. Стиль сімейного виховання як
чинник розвитку пізнавального інтересу молодших школярів. Харків : ХНПУ
імені Г. С. Сковороди, 2011. 173 с.